Екологічні проблеми сучасності

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 5. Тема. Екологічні проблеми сучасності

Які результати уроку?

За Державним стандартом

характеризує основні сучасні глобальні проблеми людства (зміна клімату, вичерпання ресурсів, пандемії) та їхні прояви у світі й в Україні [12 ГІО 2.2.1-3]
досліджує актуальні проблеми громади (сміттєві кризи, повоєнні ландшафти) [12 ГІО 6.2.1-1]
пропонує ефективні шляхи їхнього вирішення (екотуризм, green-startup, відбудова екосистем) [12 ГІО 6.2.1-2]

На уроці учні/учениці

дослідять найактуальніші глобальні екологічні проблеми сучасності
проаналізують забруднення океанів, втрату біорізноманіття, сміттєві кризи
розглянуть локальні екологічні проблеми української громади
рРозроблять проєкт “ЕКО-аудит громади” з картою проблем і планом дій

Ключова компетентність уроку

Екологічна компетентність (учні/учениці критично оцінюватимуть роль людини та держав у досягненні Цілей сталого розвитку, аналізуватимуть екологічні наслідки історичних процесів, моделюватимуть свою поведінку з урахуванням екологічних викликів)

Ключові терміни, особи та концепції

Біорізноманіття — різноманітність форм життя на всіх рівнях біологічної організації, включно з генами, видами й екосистемами.
Цілі сталого розвитку (ЦСР) — прийнятий ООН перелік з 17 глобальних цілей, яких світове співтовариство прагне досягти до 2030 року.
Кліматична нейтральність — стан, за якого діяльність людини не впливає на клімат через баланс між викидами парникових газів та їхнім поглинанням.
Циркулярна економіка — економічна система, спрямована на мінімізацію відходів і максимізацію повторного використання ресурсів.
Екологічний слід — показник впливу людини на середовище проживання, що дозволяє розрахувати розміри території, необхідної для забезпечення певного рівня споживання.
Мікропластик — дрібні частки пластику розміром менше 5 мм, які забруднюють довкілля та потрапляють у харчові ланцюги.
Шосте масове вимирання — поточний процес вимирання видів, спричинений діяльністю людини, що за швидкістю значно перевищує природні темпи вимирання.
Паризька угода (2015) — міжнародний договір щодо обмеження глобального потепління нижче 2°C порівняно з доіндустріальним рівнем.
Грета Тунберг (нар. 2003) — шведська екологічна активістка, яка ініціювала рух “П’ятниці заради майбутнього” (Fridays For Future).
Антонио Гутерреш (нар. 1949) — Генеральний секретар ООН з 2017 року, активний прихильник кліматичних дій і реалізації Цілей сталого розвитку.
Екологічна безпека — стан захищеності навколишнього середовища та життєво важливих інтересів людини від можливого негативного впливу господарської діяльності.
“Зелений” енергетичний перехід — процес переходу від використання викопного палива до відновлюваних джерел енергії.
Екосистемні послуги — вигоди, які люди отримують від екосистем, включно з продовольством, чистою водою, регуляцією клімату та культурними цінностями.
Надмірне споживання — споживання ресурсів з темпами, що перевищують можливості їхнього відновлення біосферою.
Екологічний аудит громади — систематичний аналіз екологічних проблем на рівні громади з метою розробки стратегій їхнього вирішення.

Як підготуватися до уроку?

Історичний контекст сучасних екологічних проблем

Сучасні екологічні проблеми мають глибоке історичне коріння. Протягом XX століття внаслідок стрімкого розвитку промисловості, зростання населення та підвищення рівня споживання антропогенний вплив на довкілля досяг безпрецедентних масштабів. Промислова революція XIX століття, масова автомобілізація, винайдення синтетичних матеріалів, інтенсифікація сільського господарства, ядерні випробування й атомна енергетика — усі ці історичні процеси заклали фундамент сучасної екологічної кризи.

Важливо зауважити, що усвідомлення глобального характеру екологічних проблем з’явилось порівняно недавно. Публікація книги Рейчел Карсон “Мовчазна весна” (1962) стала поворотним моментом у розумінні негативних наслідків застосування пестицидів. Доповідь Римського клубу “Межі зростання” (1972) уперше на глобальному рівні порушила питання про обмеженість ресурсів планети. Конференція ООН з навколишнього середовища у Стокгольмі (1972) ознаменувала початок міжнародної співпраці у вирішенні екологічних проблем.

У 1980-90-х роках до порядку денного увійшли проблеми озонового шару, глобального потепління та втрати біорізноманіття. Підписання Монреальського протоколу (1987), Конвенції про біологічне різноманіття (1992) та Кіотського протоколу (1997) свідчило про збільшуване усвідомлення необхідності узгоджених дій на глобальному рівні.

Початок XXI століття ознаменувався формулюванням Цілей сталого розвитку ООН і підписанням Паризької угоди щодо зміни клімату (2015). Проте, незважаючи на збільшуване усвідомлення екологічних проблем і міжнародні зусилля, багато викликів залишаються невирішеними та навіть загострюються.

Актуальні глобальні екологічні проблеми

Зміна клімату є однією з найбільш нагальних екологічних проблем. Згідно з даними Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (IPCC), середня температура на планеті вже підвищилася приблизно на 1.1°C порівняно з доіндустріальним періодом. Це спричиняє частіші екстремальні погодні явища, підвищення рівня моря, зміни в режимі опадів та значні ризики для екосистем і людських спільнот.

Втрата біорізноманіття відбувається з безпрецедентною швидкістю. За оцінками вчених, поточні темпи вимирання видів у 100-1000 разів перевищують природні темпи. Основними причинами є втрата та фрагментація середовищ існування, надмірна експлуатація ресурсів, забруднення, інвазивні види та зміна клімату.

Забруднення океанів пластиком і мікропластиком набуло загрозливих масштабів. Щороку в океани потрапляє близько 8 мільйонів тонн пластику. Дослідження свідчать, що мікропластик виявлений у всіх океанах, включно з найглибшими частинами, а також у харчових ланцюгах морських організмів.

Виснаження природних ресурсів відбувається в умовах збільшуваного глобального споживання. Нераціональне використання земельних, водних і лісових ресурсів призводить до деградації ґрунтів, опустелювання, скорочення лісового покриву та проблем з доступом до прісної води.

Забруднення повітря є серйозною проблемою для здоров’я людей, особливо у великих містах. За даними ВООЗ, забруднення повітря спричиняє понад 7 мільйонів передчасних смертей щороку.

Локальні екологічні проблеми в Україні

Україна стикається з комплексом екологічних проблем, зумовлених історичним спадком радянської індустріалізації, структурою економіки, технологічною відсталістю та наслідками російської агресії.

Забруднення повітря особливо гостро стоїть у промислових регіонах, де зосереджені підприємства металургійної, хімічної й енергетичної галузей. У містах Маріуполь (до окупації), Кривий Ріг, Запоріжжя концентрація шкідливих речовин часто перевищує гранично допустимі норми.

Проблеми водних ресурсів охоплюють забруднення річок промисловими та комунальними стоками, зниження рівня ґрунтових вод, погіршення якості питної води. Особливе занепокоєння викликає стан басейну Дніпра, який забезпечує водою значну частину населення України.

Управління відходами залишається однією з найбільш невирішених проблем. В Україні більшість твердих побутових відходів утилізується шляхом захоронення на полігонах, які часто не відповідають екологічним нормам. Рівень переробки відходів є низьким, а інфраструктура для сортування та переробки потребує значного розвитку.

Деградація ґрунтів спричинена інтенсивним сільським господарством, ерозією, забрудненням і нераціональним землекористуванням. За оцінками фахівців, понад 30% орних земель України зазнають ерозії.

Екологічні наслідки війни охоплюють забруднення ґрунтів і водойм внаслідок обстрілів і бойових дій, знищення природних екосистем, руйнування об’єктів критичної інфраструктури, ризики катастроф на промислових об’єктах. Особливу загрозу становило руйнування Каховської ГЕС у 2023 році, яке спричинило масштабну екологічну катастрофу в регіоні.

Методичні підходи до викладання теми

Міждисциплінарний підхід є критично важливим для розуміння екологічних проблем. Поєднуйте історичний контекст, географічні знання, науково-природничі дані та соціально-економічні аспекти при аналізі екологічних викликів.
Баланс між глобальним і локальним допоможе учням краще усвідомити масштаб проблем. Показуйте, як глобальні процеси проявляються на локальному рівні, і навпаки, як локальні дії можуть мати глобальні наслідки.
Критичне мислення та аналіз даних важливі для формування обґрунтованих поглядів щодо екологічних проблем. Навчайте учнів аналізувати наукові дані, розрізняти факти та припущення, оцінювати достовірність джерел.
Практичний компонент посилить залученість учнів до теми. Розробка проєкту “ЕКО-аудит громади” дозволить їм застосувати знання на практиці та відчути власну причетність до вирішення екологічних проблем.
Позитивні приклади та історії успіху допоможуть уникнути “екологічної тривожності” та формування відчуття безпорадності. Демонструйте, як окремі особи, громади та країни успішно вирішують екологічні проблеми.
Акцент на особистій відповідальності допоможе учням усвідомити, що кожен може зробити внесок у покращення екологічної ситуації через щоденні рішення та вибори.
Зв’язок з кар’єрними можливостями продемонструє учням потенціал “зелених” професій і підприємництва в контексті екологічних викликів.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання

У 1992 році на Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро 12-річна дівчинка Северн Каллі-Сузукі виступила з промовою, яка вразила світових лідерів. Вона сказала: “Я боюся виходити на сонце через озонові діри. Я боюся дихати повітрям, бо не знаю, які хімічні речовини в ньому. Я колись мріяла побачити стада диких тварин і джунглі зі своїми дітьми. Тепер я замислююсь, чи буде це все існувати для моїх дітей”.

Як ви вважаєте, чи змінилася ситуація за останні 30+ років? Якби ви виступали перед світовими лідерами сьогодні, про що б ви говорили?

Завдання

Уявіть, що ви отримали можливість поставити одне запитання на Всесвітньому екологічному форумі, де зібралися керівники держав, науковці та громадські діячі. Яке запитання ви б поставили і кому конкретно? Сформулюйте своє запитання та поясніть, чому воно важливе.

Методичний коментар:

Це завдання активізує критичне мислення учнів, змушує їх сформулювати найважливіше, на їхню думку, питання щодо екологічних проблем. Воно допомагає виявити, які аспекти екологічної кризи найбільше турбують молодь, і створює емоційний зв’язок з темою уроку.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз глобальних екологічних проблем (розвиток екологічної компетентності).

Проаналізуйте наведені нижче екологічні проблеми та заповніть таблицю.

Екологічна проблема	Причини	Наслідки	Міжнародні ініціативи з вирішення	Потенційні рішення
Зміна клімату
Забруднення океанів пластиком
Втрата біорізноманіття
Виснаження природних ресурсів
Забруднення повітря

Методичний коментар:

Це завдання розвиває екологічну компетентність через систематичний аналіз екологічних проблем, їхніх причин, наслідків і можливих рішень. Воно допомагає учням структурувати знання про глобальні екологічні виклики та усвідомити взаємопов’язаність різних аспектів екологічної кризи. Також завдання сприяє розумінню ролі міжнародної співпраці у вирішенні екологічних проблем, що є важливою складовою екологічної компетентності.

Відповідь:

Екологічна проблема	Причини	Наслідки	Міжнародні ініціативи з вирішення	Потенційні рішення
Зміна клімату	Викиди парникових газів, вирубка лісів, промислове сільське господарство	Підвищення температури, екстремальні погодні явища, підняття рівня моря, загроза продовольчій безпеці	Паризька угода (2015), Кіотський протокол, Рамкова конвенція ООН про зміну клімату	Перехід на відновлювані джерела енергії, енергоефективність, лісовідновлення, сталий транспорт
Забруднення океанів пластиком	Одноразові пластикові вироби, мікропластик у косметиці, неефективна утилізація відходів	Загибель морських тварин, забруднення харчових ланцюгів, деградація морських екосистем	Глобальне партнерство з питань морського сміття, Резолюція Асамблеї ООН з навколишнього середовища про морське пластикове сміття (2017)	Заборона одноразового пластику, розвиток альтернатив, покращення систем переробки відходів
Втрата біорізноманіття	Втрата середовищ існування, надмірна експлуатація ресурсів, забруднення, інвазивні види	Колапс екосистем, втрата екосистемних послуг, зменшення стійкості перед змінами	Конвенція про біологічне різноманіття, Стратегічний план з біорізноманіття 2011-2020, Цілі Айті	Створення заповідних територій, відновлення деградованих екосистем, сталі методи землекористування
Виснаження природних ресурсів	Надмірне споживання, неефективне використання ресурсів, зростання населення	Дефіцит води, деградація ґрунтів, енергетична криза, економічні та соціальні конфлікти	ЦСР 12 (Відповідальне споживання), UN-Water, Міжнародне енергетичне агентство	Циркулярна економіка, енергоефективність, стале споживання, інноваційні технології
Забруднення повітря	Промислові викиди, транспорт, спалювання викопного палива та біомаси	Респіраторні та серцево-судинні захворювання, кислотні дощі, смог, погіршення якості життя	Конвенція про транскордонне забруднення повітря, Глобальний альянс за чисте повітря	Чисті технології, електрифікація транспорту, фільтрація промислових викидів, зелені зони в містах

Завдання 2. Аналіз екологічного джерела.

Прочитайте уривок із статті Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) та виконайте завдання.

“Згідно з Індексом живої планети 2022 року, популяції диких видів (ссавців, птахів, земноводних, плазунів і риб) у період з 1970 по 2018 рік скоротилися в середньому на 69%. Це означає, що за останні 50 років людство втратило понад дві третини диких тварин. Основними причинами цього скорочення є втрата середовищ існування, надмірна експлуатація, забруднення, інвазивні види та зміна клімату. Найбільше постраждали прісноводні екосистеми, де скорочення популяцій становить в середньому 83%. Без термінових дій ця тенденція продовжиться, що ставить під загрозу не лише біорізноманіття, але й добробут людей, які залежать від здорових екосистем.”

Запитання:

Який факт з тексту вас найбільше вразив і чому?
Як пов’язані між собою різні причини скорочення біорізноманіття, зазначені в тексті?
Чому, на вашу думку, саме прісноводні екосистеми постраждали найбільше?
Як втрата біорізноманіття може вплинути на повсякденне життя людей?
Які заходи на різних рівнях (глобальному, національному, місцевому, особистому) можуть сприяти збереженню біорізноманіття?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички критичного аналізу наукової інформації та причинно-наслідкових зв’язків між різними екологічними проблемами. Воно сприяє усвідомленню масштабів екологічної кризи та її впливу на людське суспільство, а також спонукає учнів до пошуку можливих рішень на різних рівнях.

Відповідь:

Відповіді учнів можуть варіюватися залежно від особистого сприйняття. Можливі варіанти: скорочення популяцій на 69% за 50 років; втрата 83% прісноводних видів; взаємозв’язок між здоров’ям екосистем і добробутом людей.
Причини скорочення біорізноманіття взаємопов’язані: зміна клімату призводить до зміни середовищ існування; забруднення погіршує якість середовищ існування та безпосередньо впливає на здоров’я видів; надмірна експлуатація часто супроводжується руйнуванням середовищ існування; інвазивні види можуть витісняти місцеві види, особливо в умовах зміненого клімату.
Прісноводні екосистеми особливо вразливі, оскільки вони обмежені географічно (на відміну від морських чи наземних екосистем); концентрують забруднення з великих водозбірних територій; зазнають значних змін через гідротехнічні споруди (греблі, канали); піддаються надмірному забору води для людських потреб; більш чутливі до змін температури й опадів внаслідок зміни клімату.
Втрата біорізноманіття впливає на людей через зменшення продовольчої безпеки (скорочення запасів риби, зникнення запилювачів); погіршення якості води; збільшення частоти та масштабів повеней; зникнення джерел ліків; зменшення можливостей для рекреації та екотуризму; потенційне виникнення нових зоонозних хвороб; культурні втрати для громад, що залежать від певних видів.
Заходи для збереження біорізноманіття:
- глобальний рівень: міжнародні угоди про захист видів й екосистем, фінансування природоохоронних ініціатив, обмеження торгівлі видами на межі зникнення;
- національний рівень: створення заповідних територій, впровадження природоохоронного законодавства, інтеграція вартості екосистемних послуг в економічне планування;
- місцевий рівень: відновлення деградованих екосистем, сталі методи землекористування, еколого-просвітницька діяльність;
- особистий рівень: свідоме споживання, підтримка екологічних організацій, участь у громадських ініціативах із захисту природи, зменшення екологічного сліду.

Завдання 3. Аналіз даних (розвиток екологічної компетентності).

Розгляньте подані таблиці та відповідайте на запитання.

Таблиця 1. Топ-10 країн за викидами CO₂ (2022 р.)

Країна	Викиди CO₂ (млн тонн)	% від світових викидів
Китай	11,470	30.9%
США	4,752	12.8%
Індія	2,706	7.3%
Росія	1,661	4.5%
Японія	1,058	2.9%
Німеччина	636	1.7%
Іран	628	1.7%
Південна Корея	598	1.6%
Саудівська Аравія	583	1.6%
Індонезія	569	1.5%

Таблиця 2. Викиди CO₂ на душу населення (2022 р.)

Країна	Викиди CO₂ на душу населення (тонн)
Катар	35.6
Кувейт	22.0
Бахрейн	21.1
ОАЕ	20.8
США	14.4
Австралія	14.3
Канада	14.2
Саудівська Аравія	13.6
Росія	11.4
Південна Корея	11.4
Китай	8.1
Україна	2.9
Індія	1.9

Запитання:

Яку закономірність можна помітити при порівнянні таблиць? Як ви можете це пояснити?
Чому важливо розглядати як абсолютні викиди, так і викиди на душу населення?
Яке місце посідає Україна за викидами на душу населення? Чим це можна пояснити?
Які висновки можна зробити щодо відповідальності різних країн за зміну клімату?
Як ці дані можуть вплинути на міжнародні переговори щодо скорочення викидів?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває екологічну компетентність через аналіз статистичних даних про викиди парникових газів різними країнами. Воно допомагає учням зрозуміти складність розподілу відповідальності за кліматичні зміни та необхідність диференційованого підходу до скорочення викидів. Завдання також формує розуміння глобальної нерівності в споживанні ресурсів і продукуванні забруднення, що є важливим аспектом екологічної компетентності.

Відповідь:

Закономірність: країни з найбільшими абсолютними викидами CO₂ не завжди є лідерами за викидами на душу населення. Наприклад, Китай є найбільшим емітентом CO₂ у світі, але за викидами на душу населення посідає нижче місце, ніж США чи Росія. І навпаки, деякі невеликі держави (Катар, Кувейт) мають порівняно невеликі загальні викиди, але надзвичайно високі показники на душу населення. Це пояснюється: різною чисельністю населення; різною структурою економіки; різним рівнем розвитку; різними джерелами енергії.
Розгляд обох показників важливий, оскільки
- абсолютні викиди показують загальний вплив країни на кліматичну систему (кліматичні зміни залежать від загальної кількості викидів);
- викиди на душу населення відображають інтенсивність споживання ресурсів й ефективність економіки;
- обидва показники необхідні для справедливого розподілу відповідальності за скорочення викидів;
- тільки один з показників дає неповну картину проблеми
Україна має порівняно низький показник викидів на душу населення (2,9 тонн), що нижче за світовий середній показник. Це можна пояснити: деіндустріалізацією економіки після 1991 року; значною часткою атомної енергетики в енергобалансі; економічним спадом внаслідок військової агресії; неповними даними через тимчасову окупацію частини території.
Висновки щодо відповідальності:
1. Розвинені країни мають історичну відповідальність за накопичені викиди CO₂ (США, ЄС).
2. Великі економіки, що розвиваються (Китай, Індія), мають значний вплив на майбутні викиди.
3. Країни з високими викидами на душу населення мають значний потенціал для скорочення.
4. Справедливий підхід має враховувати як поточні, так і історичні викиди, а також рівень розвитку країн.
Вплив на міжнародні переговори:
1. Розвинені країни можуть наполягати на абсолютному скороченні викидів великими економіками.
2. Країни, що розвиваються, можуть апелювати до низьких показників на душу населення та права на розвиток.
3. Дані можуть використовуватися для обґрунтування диференційованих зобов’язань різних країн.
4. Малі острівні держави з низькими викидами, але високою вразливістю до зміни клімату, можуть вимагати більшої відповідальності від великих емітентів.

Робота в парах

Завдання 4. Ідеї для екологічного стартапу.

У парах розробіть ідею екологічного стартапу для вирішення однієї з екологічних проблем у вашій громаді. Підготуйте короткий пітч (1-2 хвилини), який би містив такі пункти:

Назва стартапу.
Проблема, яку він вирішує.
Цільова аудиторія.
Опис продукту/послуги.
Позитивний вплив на довкілля.
Економічна модель (як ваш стартап зароблятиме кошти.)
Ресурси, необхідні для реалізації.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває креативність, підприємливість і навички співпраці. Воно допомагає учням перейти від аналізу проблем до пошуку конкретних рішень, а також усвідомити, що екологічні ініціативи можуть бути не лише соціально корисними, але й економічно вигідними.

Відповідь: Відповіді учнів будуть різноманітними залежно від місцевих екологічних проблем. Приклади можливих стартапів:

“EcoDelivery”
1. Проблема: забруднення повітря від автомобільних доставок.
2. Цільова аудиторія: місцеві ресторани, кафе, магазини.
3. Опис: сервіс доставки продуктів і товарів на електричних велосипедах.
4. Екологічний вплив: скорочення викидів CO₂ та покращення якості повітря.
5. Економічна модель: комісія з кожної доставки, підписка для бізнесів.
6. Необхідні ресурси: електровелосипеди, додаток для замовлень, кур’єри.
“RenovEco”
1. Проблема: будівельні відходи на звалищах.
2. Цільова аудиторія: будівельні компанії, приватні забудовники.
3. Опис: сервіс з переробки будівельних відходів і виготовлення з них нових будматеріалів.
4. Екологічний вплив: зменшення відходів, економія ресурсів.
5. Економічна модель: продаж перероблених матеріалів, послуги з вивезення будівельного сміття.
6. Необхідні ресурси: обладнання для переробки, транспорт, склад.
“WaterWise”
1. Проблема: забруднення водойм побутовими стоками.
2. Цільова аудиторія: приватні будинки без централізованої каналізації.
3. Опис: система локального очищення стічних вод з використанням природних біофільтрів.
4. Екологічний вплив: чисті водойми, повторне використання води.
5. Економічна модель: продаж та обслуговування систем, консультації.
6. Необхідні ресурси: технології біофільтрації, команда інженерів.

Завдання 5. Аналіз екологічних проблем громади (розвиток екологічної компетентності).

Працюючи в парах, визначте три найактуальніші екологічні проблеми вашої громади та запропонуйте реалістичні шляхи їхнього вирішення. Заповніть таблицю:

Екологічна проблема	Причини	Вплив на громаду	Рішення на рівні влади	Рішення на рівні громади	Рішення на особистому рівні
1.
2.
3.

Методичний коментар:

Це завдання безпосередньо розвиває екологічну компетентність через аналіз локальних екологічних проблем і пошук рішень на різних рівнях. Воно допомагає учням усвідомити багаторівневість екологічних викликів і необхідність узгоджених дій від індивідуального до інституційного рівня. Робота в парах сприяє обміну ідеями та формуванню спільного бачення екологічних проблем та їхнього вирішення.

Відповідь: Відповіді будуть залежати від місцевих умов. Наведемо приклад для типової української громади:

Екологічна проблема	Причини	Вплив на громаду	Рішення на рівні влади	Рішення на рівні громади	Рішення на особистому рівні
1. Несанкціоновані звалища	Відсутність достатньої інфраструктури для збору відходів, низька екологічна свідомість	Забруднення ґрунтів і води, погіршення здоров’я, естетичні проблеми	Створення ефективної системи збору та переробки відходів, штрафи за викидання сміття	Громадські прибирання, встановлення камер спостереження, освітні заходи	Сортування відходів, компостування, зменшення споживання
2. Забруднення малих річок	Скидання стічних вод, сільськогосподарські стоки, сміття на берегах	Втрата рекреаційної цінності, зменшення біорізноманіття, загроза питній воді	Модернізація очисних споруд, штрафи за скидання, регулювання використання добрив	Моніторинг якості води, прибирання берегів, відновлення прибережної рослинності	Екологічні побутові засоби, відповідальне поводження на відпочинку
3. Вирубка зелених насаджень	Будівництво, видобуток дров, низький пріоритет збереження зелених зон	Погіршення якості повітря, ерозія ґрунтів, втрата місць відпочинку	Заборона вирубки цінних насаджень, створення нових парків, впровадження альтернативного опалення	Громадські насадження дерев, моніторинг вирубок, створення ініціативних груп	Участь у висадженні дерев, відмова від продукції з незаконно вирубаної деревини

Групова робота

Завдання 6. Проєкт “ЕКО-аудит громади” (розвиток екологічної компетентності).

У групах по 4-5 осіб розробіть план проведення ЕКО-аудиту вашої громади. Ваше завдання — створити методологію для систематичного аналізу екологічних проблем на рівні громади з метою розробки стратегій їхнього вирішення.

План має містити:

Методи збору даних:
- які дані необхідно зібрати;
- як їх можна отримати (спостереження, опитування, аналіз документів тощо);
- хто може бути джерелом інформації.
Карта екологічних проблем:
- критерії класифікації проблем;
- спосіб візуалізації проблем на карті;
- пріоритезація проблем за важливістю.
План дій:
- короткострокові дії (до 6 місяців);
- середньострокові дії (6-18 місяців);
- довгострокові дії (понад 18 місяців)
Залучення стейкхолдерів:
- яких зацікавлених сторін потрібно залучити;
- як організувати співпрацю;
- розподіл відповідальності
Моніторинг та оцінка:
- як відстежувати прогрес;
- які індикатори успіху;
- як адаптувати план за необхідності.

Представте ваш план у формі постера або презентації.

Методичний коментар:

Це комплексне завдання безпосередньо розвиває екологічну компетентність через моделювання процесу системного аналізу екологічних проблем та розробки стратегій їхнього вирішення. Воно формує навички екологічного планування, співпраці з різними стейкхолдерами та моніторингу екологічних змін. Групова робота дозволяє поєднати різні перспективи та використати сильні сторони кожного учасника.

Відповідь. Плани груп будуть різноманітними, але ефективний план “ЕКО-аудиту громади” може містити такі елементи:

Методи збору даних:
1. Дані для збору: якість повітря й води, стан зелених зон, поводження з відходами, енергоспоживання, біорізноманіття.
2. Методи збору: фотофіксація проблемних зон, аналіз якості води в місцевих водоймах з використанням тест-наборів, підрахунок кількості та видів дерев, опитування мешканців про екологічні проблеми
3. Джерела інформації: місцева влада (екологічні програми та бюджети), комунальні підприємства (дані про відходи, водопостачання), місцеві ЗМІ (історичні проблеми), екологічні організації, мешканці.
Карта екологічних проблем:
1. Критерії класифікації: тип проблеми (забруднення, деградація, виснаження), масштаб впливу (локальний, громадський, регіональний), гострота (критична, серйозна, помірна).
2. Візуалізація: інтерактивна онлайн-карта з кольоровим кодуванням проблем, фотографіями та можливістю додавати коментарі.
3. Пріоритезація: за комбінацією факторів — вплив на здоров’я, кількість постраждалих, можливість вирішення, вартість вирішення
План дій:
1. Короткострокові: ліквідація несанкціонованих звалищ, встановлення контейнерів для сортування, освітні заходи в школах.
2. Середньострокові: відновлення прибережних зон, модернізація вуличного освітлення на енергоефективне, створення велоінфраструктури.
3. Довгострокові: відновлення місцевих екосистем, впровадження замкнутого циклу водокористування, перехід громадських будівель на відновлювані джерела енергії.
Залучення стейкхолдерів:
1. Стейкхолдери: місцева влада, бізнес, школи, ЗМІ, екологічні організації, активісти, мешканці.
2. Співпраця: створення робочої групи з представників різних стейкхолдерів, регулярні зустрічі, спільні заходи, інформаційна кампанія.
3. Розподіл відповідальності: місцева влада — нормативна база та фінансування; бізнес — ресурси та технології; школи — освіта та волонтерство; громадські організації — експертиза та мобілізація.
Моніторинг та оцінка:
- Відстеження прогресу: щоквартальні звіти про стан виконання плану, оновлення екологічної карти, громадські слухання.
- Індикатори успіху: покращення якості води та повітря, зменшення кількості несанкціонованих звалищ, збільшення площі зелених насаджень, зростання рівня екологічної свідомості.
- Адаптація плану: щорічний перегляд пріоритетів і стратегій, внесення змін на основі досягнутих результатів та нових викликів

Завдання 7. Мінідебати: “Глобальні чи локальні рішення?” (розвиток екологічної компетентності).

Клас ділиться на чотири групи, кожна отримує одну з позицій для підготовки до міні-дебатів:

Пріоритет глобальних рішень (міжнародні угоди, глобальне регулювання)
Пріоритет національних рішень (державні програми, законодавство)
Пріоритет локальних рішень (ініціативи громад, місцеве самоврядування)
Пріоритет індивідуальних рішень (зміна способу життя, особиста відповідальність)

Кожна група має підготувати короткий (2-3 хвилини) виступ на захист своєї позиції, відповідаючи на питання:

Чому саме цей рівень найважливіший для вирішення екологічних проблем?
Які екологічні проблеми найефективніше вирішуються на цьому рівні?
Які обмеження мають рішення на інших рівнях?

Після презентацій проведіть обговорення: як насправді можна поєднати рішення на різних рівнях для максимальної ефективності?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває екологічну компетентність через аналіз рішень екологічних проблем на різних рівнях — від глобального до індивідуального. Воно допомагає учням зрозуміти комплексність екологічних викликів і необхідність узгоджених дій на всіх рівнях. Формат дебатів розвиває критичне мислення, навички аргументації та вміння розглядати питання з різних перспектив.

Відповідь: Ключові аргументи для кожної позиції:

Пріоритет глобальних рішень:
1. Екологічні проблеми не знають кордонів (забруднення повітря, вод, зміна клімату).
2. Запобігає “гонці на дно” в екологічних стандартах між країнами.
3. Забезпечує справедливий розподіл відповідальності між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються.
4. Найефективніший рівень для вирішення проблем глобальних спільних ресурсів (атмосфера, океани).
5. Обмеження інших рівнів: локальні дії недостатні для глобальних проблем; несинхронізовані національні підходи створюють прогалини.
Пріоритет національних рішень:
1. Держави мають законодавчі та регуляторні інструменти для системних змін.
2. Можуть мобілізувати значні ресурси та впроваджувати масштабні програми.
3. Враховують національні особливості та пріоритети краще, ніж глобальні угоди.
4. Найефективніший рівень для управління національними ресурсами й екосистемами.
5. Обмеження інших рівнів: глобальні рішення часто надто повільні й компромісні; локальні ініціативи обмежені ресурсами.
Пріоритет локальних рішень:
1. Більша гнучкість й адаптованість до місцевих умов.
2. Безпосередня участь громади підвищує ефективність і прийняття рішень.
3. Швидше впровадження порівняно з національними та глобальними ініціативами.
4. Найефективніший рівень для вирішення проблем місцевих водойм, відходів, зелених зон.
5. Обмеження інших рівнів: глобальні та національні рішення часто не враховують місцеву специфіку; індивідуальні дії без системної підтримки малоефективні.
Пріоритет індивідуальних рішень:
1. Колективний вплив мільйонів індивідуальних виборів (споживання, транспорт, харчування).
2. Формує суспільний запит на екологічні товари та послуги.
3. Створює соціальний тиск для змін на всіх рівнях.
4. Найефективніший рівень для зменшення відходів, раціонального споживання, енергозбереження.
5. Обмеження інших рівнів: системні проблеми потребують системних рішень; покладання всієї відповідальності на індивідів несправедливе.

Висновок обговорення: Ефективне вирішення екологічних проблем потребує узгоджених дій на всіх рівнях. Глобальні угоди мають створювати рамкові умови та стандарти; національні уряди — впроваджувати відповідне законодавство та виділяти ресурси; місцеві громади — адаптувати рішення до місцевих умов; індивіди — змінювати свої звички та створювати суспільний запит на екологічні зміни. Різні рівні доповнюють, а не виключають один одного.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я розумію поняття “кліматичні мігранти” та їхній правовий статус
Я знаю найбільш вразливі до кліматичних змін регіони світу
Я можу пояснити соціальні наслідки кліматичних міграцій
Я вмію аналізувати міжнародні ініціативи щодо захисту кліматичних мігрантів
Я вмію пропонувати рішення для адаптації громад до кліматичних змін
Я розумію етичні аспекти відповідальності за кліматичні міграції

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 5. Тема. Екологічні проблеми сучасності

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Практика

Завдання 1. Аналіз глобальних екологічних проблем (розвиток екологічної компетентності).

Проаналізуйте наведені нижче екологічні проблеми та заповніть таблицю.

Екологічна проблема	Причини	Наслідки	Міжнародні ініціативи з вирішення	Потенційні рішення
Зміна клімату
Забруднення океанів пластиком
Втрата біорізноманіття
Виснаження природних ресурсів
Забруднення повітря

Завдання 2. Аналіз екологічного джерела.

Прочитайте уривок із статті Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) та дайте відповіді на запитання.

Запитання:

Який факт з тексту вас найбільше вразив і чому?
Як пов’язані між собою різні причини скорочення біорізноманіття, зазначені в тексті?
Чому, на вашу думку, саме прісноводні екосистеми постраждали найбільше?
Як втрата біорізноманіття може вплинути на повсякденне життя людей?
Які заходи на різних рівнях (глобальному, національному, місцевому, особистому) можуть сприяти збереженню біорізноманіття?

Завдання 3. Аналіз даних (розвиток екологічної компетентності).

Розгляньте подані таблиці та відповідайте на запитання.

Таблиця 1. Топ-10 країн за викидами CO₂ (2022 р.)

Країна	Викиди CO₂ (млн тонн)	% від світових викидів
Китай	11,470	30.9%
США	4,752	12.8%
Індія	2,706	7.3%
Росія	1,661	4.5%
Японія	1,058	2.9%
Німеччина	636	1.7%
Іран	628	1.7%
Південна Корея	598	1.6%
Саудівська Аравія	583	1.6%
Індонезія	569	1.5%

Таблиця 2. Викиди CO₂ на душу населення (2022 р.)

Країна	Викиди CO₂ на душу населення (тонн)
Катар	35.6
Кувейт	22.0
Бахрейн	21.1
ОАЕ	20.8
США	14.4
Австралія	14.3
Канада	14.2
Саудівська Аравія	13.6
Росія	11.4
Південна Корея	11.4
Китай	8.1
Україна	2.9
Індія	1.9

Запитання:

Яку закономірність можна помітити при порівнянні таблиць? Як ви можете це пояснити?
Чому важливо розглядати як абсолютні викиди, так і викиди на душу населення?
Яке місце посідає Україна за викидами на душу населення? Чим це можна пояснити?
Які висновки можна зробити щодо відповідальності різних країн за зміну клімату?
Як ці дані можуть вплинути на міжнародні переговори щодо скорочення викидів?

Завдання 4. Ідеї для екологічного стартапу.

Розробіть ідею екологічного стартапу для вирішення однієї з екологічних проблем у вашій громаді. Підготуйте план, який би містив:

Назва стартапу: _____________________________________________________
Проблема, яку він вирішує: ___________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Цільова аудиторія: _________________________________________________

Опис продукту/послуги: ______________________________________________

Позитивний вплив на довкілля: _______________________________________

Економічна модель (як ваш стартап зароблятиме кошти): ________________

Ресурси, необхідні для реалізації: ____________________________________

Завдання 5. Аналіз екологічних проблем громади (розвиток екологічної компетентності).

Визначте три найактуальніші екологічні проблеми вашої громади та запропонуйте реалістичні шляхи їх вирішення. Заповніть таблицю:

Екологічна проблема	Причини	Вплив на громаду	Рішення на рівні влади	Рішення на рівні громади	Рішення на особистому рівні
1.
2.
3.

Завдання 6. План проведення ЕКОаудиту громади (розвиток екологічної компетентності).

Розробіть план проведення ЕКОаудиту вашої громади. Заповніть наступну структуру:

Методи збору даних:
- Які дані необхідно зібрати: _________________________________________

Як їх можна отримати: _____________________________________________

Хто може бути джерелом інформації: _________________________________

Карта екологічних проблем:
- Критерії класифікації проблем: _____________________________________

Спосіб візуалізації проблем: _______________________________________

Пріоритезація проблем за важливістю: _______________________________

План дій:
- Короткострокові дії (до 6 місяців): _________________________________

Середньострокові дії (6-18 місяців): ________________________________

Довгострокові дії (понад 18 місяців): _______________________________

Залучення стейкхолдерів:
- Які зацікавлені сторони потрібно залучити: _________________________

Як організувати співпрацю: _________________________________________

Розподіл відповідальності: _________________________________________

Моніторинг та оцінка:
- Як відстежувати прогрес: __________________________________________

Які індикатори успіху: _____________________________________________

Як адаптувати план за необхідності: _________________________________

Завдання 7. Дебати: “Глобальні чи локальні рішення?”

Підготуйте аргументи для обраної позиції:

Пріоритет глобальних рішень (міжнародні угоди, глобальне регулювання)
Пріоритет національних рішень (державні програми, законодавство)
Пріоритет локальних рішень (ініціативи громад, місцеве самоврядування)
Пріоритет індивідуальних рішень (зміна способу життя, особиста відповідальність)

Чому саме цей рівень найважливіший для вирішення екологічних проблем?

Які екологічні проблеми найефективніше вирішуються на цьому рівні?

Які обмеження мають рішення на інших рівнях?

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я розумію поняття “кліматичні мігранти” та їхній правовий статус
Я знаю найбільш вразливі до кліматичних змін регіони світу
Я можу пояснити соціальні наслідки кліматичних міграцій
Я вмію аналізувати міжнародні ініціативи щодо захисту кліматичних мігрантів
Я вмію пропонувати рішення для адаптації громад до кліматичних змін
Я розумію етичні аспекти відповідальності за кліматичні міграції

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе