Геополітична боротьба за українські ресурси

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема 4. Український економічний потенціал у світовому контексті. Українські підприємці та промисловці початку ХХ ст.

Кількість годин: 3

Урок 12. Геополітична боротьба за українські ресурси

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

характеризує геополітичне становище в минулому і тепер на теренах України та її історичного оточення [12 ГІО 2.1.1-3]
визначає природні і соціальні фактори, що сприяли формуванню історико-географічних, економічних та етнічних регіонів, кордонів держав, встановленню торговельних відносин і міжетнічної взаємодії, розгортанню процесів глобалізації [12 ГІО 2.2.1-1]
визначає тенденції розвитку соціально-історичного простору під впливом природних факторів і діяльності людини [12 ГІО 2.2.1-3]
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу та результатів [12 ГІО 4.1.3-1]
оцінює переваги і ризики ідей для вирішення екологічних, економічних, соціальних завдань державного та/або глобального рівня [12 ГІО 6.2.1-3]
прогнозує розвиток історичних і суспільних явищ і процесів [12 ГІО 6.3.1-4]
характеризує вплив технологій на життя людини та суспільства в минулому і тепер [12 ГІО 6.3.1-5]

Учні й учениці навчаться:

Пов’язувати наявність і розташування природних ресурсів і економічні інтереси країн
Пояснювати, як природні фактори впливають на геополітику
Характеризувати вплив індустріалізаційних процесів на ставлення до природних ресурсів
Оцінювати переваги та ризики видобутку корисних копалин і його вплив на геополітичні процеси
Узагальнювати зв’язки між науково-технічними інноваціями, індустріалізацією, економічними системами та геополітичною боротьбою

Цей урок є завершальним у розділі “Людина і світ матеріальних речей”, тому він має виконати функцію узагальнення всіх попередніх тем: від науково-технічних інновацій через індустріалізацію та економічні системи до конкретного прояву економічної боротьби на прикладі України.

Ключові поняття

Геополітика

Концептуальний погляд на політику держави чи групи держав, що базується на обґрунтуванні їх зовнішньо- та внутрішньополітичних дій, стану та еволюції економічної, політичної та соціальної систем суспільства впливом географічних факторів.

Економічна експансія

Поширення економічного впливу однієї країни на економіку іншої країни через інвестиції, контроль над ресурсами, створення монополій, нерівноправну торгівлю.

Монополія

Великі господарські об’єднання, які контролюють виробництво і збут певного виду товарів з метою отримання максимальних прибутків. Основні форми: синдикат, трест, концерн, картель.

Економічна експансія

(від лат. ехраnsіо – розповсюдження) – поширення впливу однієї країни на одну або кілька сфер життя іншої країни. Розрізняють політичну, економічну, культурну, інформаційну, екологічну експансію, які взаємопов’язані та підсилюють одна одну. Експансія притаманна державам, що претендують на лідерство у регіональних або глобальних масштабах. Її об’єктом можуть стати не лише країни, що розвиваються, а й розвинені держави (як приклад – експансія американської культури у Західній Європі).
https://esu.com.ua/article-18817

Політика русифікації

державна політика, що мала забезпечити всебічну інтеграцію народів Російської імперії, а згодом — народів СРСР. Кінцевою метою русифікації була політична лояльність та мовно-культурна асиміляція неросійських етносів, тобто позбавлення їх власної ідентичності.
https://tinyurl.com/yc6rhrra

Політика полонізації

1) суспільно-політичне й культурно-цивілізаційне явище спольщення сфери суспільного й культурного життя українських територій, а також втрати української національної ідентичності українською елітою й набування нею польської національної ідентичності внаслідок геополітичних та цивілізаційних змін упродовж 16 – першої половини 17 ст.
https://tinyurl.com/yc8n92vx

Приклади конфліктів через природні ресурси (або таких, де вони відігравали важливу роль)

Війни за контроль над водними шляхами та лісовими ресурсами (XV–XVII ст.)

Чорне море, Дніпро, Дністер, Буг та інші річки як торгівельні шляхи; ліси Волині, Полісся та Галичини як джерело деревини, смоли та меду. Річкові шляхи використовували для експорту зерна та лісу, солі.

Османська імперія змагалася за морські шляхи, Крим і Причорномор’я з Річчю Посполитою та запорозькими козаками. Московія прагнула отримати вихід до Дніпра. Російсько-турецькі війни XVIII-ХІХ ст.

Колонізація Слобожанщини (XVII–XVIII ст.) Московською державою

Територія Дикого Поля поступово переходить під контроль московитів і включається до складу імперії. Віддаленим наслідком цього є зміна напрямку торгівельних шляхів. Українські землі стають житницею Європи – Росія активно експортує збіжжя. Уже в ХІХ ст. Донбас перетворюється на промислову й паливну базу імперії.

Українська революція та радянсько-українська війна (1917–1921)

Українське зерно та інші ресурси відігравали значну роль у прагненні більшовиків втримати території.

Друга світова війна (1939–1945)

Німеччина та СРСР прагнули контролювати Україну як життєво важливий регіон для своїх воєнних кампаній. Гітлер розглядав Україну як головного постачальника продовольства для Рейху. Обох агресорів цікавили чорнозем, вугілля, металургійна промисловість.

Холодна війна та економічна експлуатація України (1945–1991)

За радянських часів українські ресурси активно викачуються заради стратегічних потреб держави. Уся промисловість була організована так, щоби підтримувати економічну залежність регіонів. Наслідки цього відчутні й досі.

Економічні інтереси Росії в Україні:

Вугілля та газ
Нафтові та газові транзитні маршрути
Рідкісні метали та інші корисні копалини
Транспортна інфраструктура для експорту продукції

Складники економічної війни Росії проти України: https://bit.ly/4b5f6NH

Сучасні конфлікти:

Угорщина — енергетична залежність від Росії
Польща — експорт зерна та інших ресурсів
Європейський Союз — експорт сталі
Китай — наразі ключовий імпортер української агропродукції

Потенційні майбутні конфлікти:

Країна	Сфера конфлікту	Можливі наслідки
Туреччина	Контроль над чорноморськими торговими маршрутами	Обмеження експорту українського зерна через Босфор
Румунія	Розподіл риболовецьких зон у Чорному морі	Конфлікти через морські ресурси
ЄС	Зелені податки, імпортні квоти	Можливе обмеження експорту української сировини
Китай	Конкуренція у сільському господарстві та технологіях	Блокування інвестицій у стратегічні підприємства України
США	Енергетика (сланцевий газ, атомна енергетика), рідкісні метали	Посилення залежності від західних енергетичних компаній

Український економічний потенціал у контексті імперських інтересів

На початку ХХ століття українські землі, розділені між Російською та Австро-Угорською імперіями, становили надзвичайно привабливий об’єкт економічних інтересів. Наддніпрянська Україна у складі Російської імперії була головною паливно-енергетичною і продовольчою базою. На початку ХХ століття на Україну припадало 70% загальноімперського видобутку вугілля, майже 50% виплавленого чавуну і сталі, 90% виробництва цукру. Донбас давав 78% усього вугілля імперії у 1913 році.

Економічна структура українських земель формувалася як частина загальноімперського економічного комплексу. Проте через низку обставин (вигідне географічне розташування, природні багатства, дешева, але кваліфікована робоча сила) вона мала свої особливості, які суттєво вплинули на структуру та розвиток промислового потенціалу краю.

Російська імперія: стратегія промислової експансії

Російська імперія систематично використовувала українські ресурси для зміцнення своєї індустріальної потужності. Реформи другої половини ХІХ століття, попри свою обмеженість, сприяли економічному розвитку українських земель, перетворенню їх на індустріальну базу імперії. Завершення промислового перевороту у 60-70-х рр. ХІХ ст. вело до промислового будівництва на Півдні, до формування нових промислових регіонів: Південного та Донецько-Криворізького.

Донецький вугільно-металургійний басейн, Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцевий басейни стали центрами важкої промисловості загальноросійського значення. У 1913 році в Україні діяв 21 металургійний завод, що забезпечував 69% загальноросійського виробництва чавуну, 57% сталі та 58% прокату. Із загального видобутку залізної руди в імперії (582 млн пуд.) Південь дав 420 млн пуд., тобто 72,3%.

Процес монополізації почався саме у найбільш “концентрованих” галузях — металургійній, кам’яновугільній, залізорудній. На початку століття виникають могутні синдикати: “Продвагон” (1901), “Продамет” (1902), “Трубопродажа” (1902), “Гвоздь” (1903). Утворений 1904 року синдикат “Продуголь”, до якого входили 18 окремих акціонерних товариств, контролював 75% видобутку кам’яного вугілля в Донецькому басейні.

Важливу роль відігравав іноземний капітал. Намагаючись поставити під контроль основні промислові галузі краю, іноземці активно створювали акціонерні товариства, концерни, синдикати, банки. Утворений у цей час англо-австро-німецький концерн контролював майже 3/4 видобування та переробки нафти в Галичині.

Австро-Угорщина: експлуатація природних багатств західноукраїнських земель

Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини (Східна Галичина, Буковина, Закарпаття) також становили об’єкт економічної експлуатації. Після поразок у франко-італо-австрійській війні 1859 року та протистоянні із Пруссією 1866 року, Австрійська імперія перетворилася на дуалістичну Австро-Угорську монархію. Це зумовило зміни в економічній політиці щодо окраїнних територій.

У Галичині розвивалася нафтова та соледобувна промисловість, лісопильна, деревообробна, хімічна галузі. Домінування іноземного капіталу було характерним для всіх цих галузей. Імперія розглядала західноукраїнські землі насамперед як джерело сировини та ринок збуту для австрійських та угорських товарів.

Правобережна Україна традиційно була центром цукрової промисловості. Розвиток цієї галузі пов’язаний із діяльністю українських підприємців, про яких йшлося на попередніх уроках (Терещенки, Симиренки, Харитоненки). Однак основні прибутки від цього виробництва йшли до імперського центру через систему оподаткування та контролю над експортом.

Геополітичні наслідки економічної боротьби

Економічні інтереси імперій щодо українських земель стали однією з причин загострення міжнародних відносин напередодні Першої світової війни. Україна, виробляючи тільки у підросійських землях понад 1 млрд пудів (близько 16 млн т) хліба та маючи величезні людські ресурси, мала “магічну притягальну силу” для всіх учасників конфлікту — від австрійського та німецького урядів до російських більшовиків.

Через своє геополітичне становище Україна неминуче ставала зоною інтересів сторін. Єдиний народ за відсутності власної держави, що захищала б його конкретні інтереси, опинився у двох протилежних таборах. Близько 3,5 млн українців у російській армії та 250-300 тис. в австрійському війську боролися і вмирали за чужі для них інтереси.

З початком війни українські землі перетворилися на арену воєнних дій. З утратою захопленого німцями у 1915 році Домбровського вугільного басейну у Польщі Донбас залишився єдиним постачальником вугілля для всієї Російської імперії. Постійні мобілізації відірвали від виробництва мільйон чоловіків — основну продуктивну силу у промисловості.

Узагальнення теми розділу: від інновацій до економічної боротьби

Цей урок дозволяє учням побачити повний ланцюг історичних процесів:

Науково-технічні інновації кінця ХІХ — початку ХХ століття (уроки 1-3) створили передумови для промислового перевороту та зростання попиту на природні ресурси.
Індустріалізація та урбанізація (уроки 4-6) призвели до формування нових промислових центрів, зростання видобутку корисних копалин, концентрації виробництва.
Конкуренція різних економічних систем та ідей (уроки 7-9) — капіталізму та соціалізму — відображалася в політиці імперій щодо українських земель.
Діяльність українських підприємців (уроки 10-11) відбувалася в умовах імперського контролю, коли основні прибутки від використання природних ресурсів йшли до імперських центрів.
Геополітична боротьба за українські ресурси (урок 12) стала логічним наслідком усіх попередніх процесів і призвела до трагедії Першої світової війни.

Важливо допомогти учням зрозуміти, що економічні процеси нерозривно пов’язані з політичними та соціальними наслідками. Відсутність власної держави робила Україну об’єктом, а не суб’єктом геополітики, попри значний економічний потенціал.

Ключові дати

1900-1903 рр. — економічна криза в Російській імперії

1904-1908 рр. — період депресії

1909-1913 рр. — промислове піднесення

1913 р. — пік промислового виробництва в Україні до Першої світової війни

1914-1918 рр. — Перша світова війна

Як підготуватися до уроку?

Повторіть з учнями основні поняття попередніх уроків: індустріалізація, урбанізація, капіталізм, соціалізм, монополія. Це допоможе їм краще зрозуміти економічні інтереси імперій.
Підготуйте карту України з позначенням основних промислових регіонів початку ХХ століття: Донбас (вугілля), Кривий Ріг (залізна руда), Нікополь (марганець), Правобережжя (цукор), Галичина (нафта, сіль). Візуалізація допоможе учням краще зрозуміти геополітичне значення українських земель.
Підготуйте статистичні дані про частку України у виробництві Російської імперії. Числа вражають і допомагають усвідомити масштаби економічної експлуатації.
Зверніть особливу увагу на емоційний аспект теми. Учні мають усвідомити трагізм ситуації, коли український народ, не маючи власної держави, став заручником чужих економічних інтересів. 3,5 мільйони українців у російській армії та 250-300 тисяч в австрійській боролися один проти одного за чужі інтереси.
Заплануйте час на узагальнювальне обговорення всього розділу. Можна створити “карту зв’язків” на дошці, де учні самі з’єднують стрілками різні процеси: інновації, індустріалізацію, попит на ресурси, боротьбу за контроль.
Пам’ятайте про баланс між історичними фактами та критичним осмисленням. Учні мають не лише знати, що відбувалося, але й розуміти причини й наслідки, уміти проводити паралелі з сучасністю.

Дизайн уроку

Провокація

Завдання 1 (індивідуальне + фронтальне обговорення). Економіка та війни

Чи є економічні інтереси головною причиною війн?

Наведи 3 аргументи на підтримку своєї думки. За бажання, поділися з класом.

Практика

Завдання 2 (парне). Конфлікти через ресурси.

Які території України найбільше приваблювали інші держави через природні багатства?

Позначте на мапі регіони, в яких найчастіше спалахували геополітичні конфлікти. Укажіть, які ресурси там знаходяться.

Завдання 3 (групове). Ресурсні війни.

У групі проаналізуйте історичний конфлікт, пов’язаний із боротьбою за українські ресурси. Спільно знайдіть відповіді:

Причини конфлікту.
Економічні наслідки.
Вплив на подальший розвиток української економіки.
Які уроки, винесені з цього конфлікту, можна застосувати зараз або в майбутньому?

Підказка для вчителя

Варіанти конфліктів, які можна розглянути:

Промислова експансія Російської імперії у ХІХ ст.

Австро-угорська політика в Галичині

Україна в роки Першої світової війни (1914-1918)

Завдання 4 (групове). Економічні інтереси імперій.

Група отримує картку з описом економічних інтересів однієї з імперій (Російська, Австро-Угорщина) щодо українських земель. Ваше завдання:

Визначити, які саме ресурси та галузі були найцікавішими для імперії
Пояснити, як імперія забезпечувала контроль над цими ресурсами
Оцінити наслідки цієї політики для українського населення
Підготувати презентацію для інших груп (3-5 хвилин)

Картка для групи “Російська імперія”:

На початку ХХ ст. на Україну припадало 70% загальноімперського видобутку вугілля, 69% чавуну, 57% сталі. Донбас давав 78% вугілля імперії. Утворювалися монополії: “Продуголь” (контролював 75% видобутку вугілля), “Продамет”, “Продвагон”. У регіоні налічувалося 450 машинобудівних підприємств. Активно залучався іноземний капітал.

Картка для групи “Австро-Угорщина”:

У Галичині розвивалася нафтова промисловість (англо-австро-німецький концерн контролював 3/4 видобування нафти), соледобувна, лісопильна, деревообробна галузі. Домінував іноземний капітал. Галичина розглядалася як джерело сировини та ринок збуту для австрійських товарів. На Правобережжі — цукрова промисловість.

Завдання 5. (парне). Від інновацій до конфліктів.

Створіть схему-ланцюг, яка показує, як науково-технічні інновації призвели до геополітичної боротьби за українські ресурси. Використайте теми всього розділу:

Інновації → Індустріалізація → Попит на ресурси → Економічна експансія → Геополітичні конфлікти.

Завдання 6. (дебати). Чи була можлива альтернатива?

Дебати на тему: “Чи могла Україна на початку ХХ століття стати незалежною економічною державою, використовуючи свій ресурсний потенціал?”

Позиція “ТАК”: Україна мала всі передумови — ресурси, промисловість, підприємців, робочу силу. За інших політичних умов могла стати незалежною.

Позиція “НІ”: Відсутність власної держави, політичної еліти, імперський контроль над ключовими галузями робили це неможливим.

Завдання 7 (групове). Хронологія конфліктів.

Створіть інтерактивну хронологічну стрічку “Боротьба за українські ресурси: від розділів Речі Посполитої до Першої світової війни”.

Позначте на стрічці:

Ключові події політичної історії (поділи Речі Посполитої, реформи, війни)
Етапи промислового розвитку
Утворення монополій
Соціальні конфлікти (страйки, повстання)
Точки геополітичного протистояння

Для кожної події підготуйте картку: “Хто виграв? Хто програв? Які були наслідки?”

Завдання 8 (групове). Узагальнення розділу: інтелектуальна карта.

Це фінальне завдання для всього розділу. У групах створіть велику інтелектуальну карту, яка поєднує всі теми розділу:

Центр карти: “Людина і світ матеріальних речей”

Гілки:

Науково-технічні інновації (уроки 1-3)
Індустріалізація та урбанізація (уроки 4-6)
Економічні системи та ідеї (уроки 7-9)
Українські підприємці (уроки 10-11)
Геополітична боротьба (урок 12)

Покажіть стрілками зв’язки між темами, додайте ключові факти, дати, імена. Презентуйте карту класу та поясніть логіку зв’язків.

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Пояснити зв’язок наявності й розташування природних ресурсів і економічних інтересів країн
Пояснити, як природні фактори впливають на геополітику
Схарактеризувати вплив індустріалізаційних процесів на ставлення до природних ресурсів
Оцінити переваги та ризики видобутку корисних копалин і його вплив на геополітичні процеси
Описати зв’язки між науково-технічними інноваціями, індустріалізацією, економічними системами та геополітичною боротьбою.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 12. Геополітична боротьба за українські ресурси

Робочий аркуш учнів і учениць

Практика

Завдання 1. Економіка та війни.

Чи є економічні інтереси головною причиною війн? Наведи 3 аргументи на підтримку своєї думки.

Моя думка:

Аргумент 1:

Аргумент 2:

Аргумент 3:

За бажання, поділися з класом.

Завдання 2. Конфлікти через ресурси.

Які території України найбільше приваблювали інші держави через природні багатства?

Познач на мапі регіони, в яких найчастіше спалахували геополітичні конфлікти. Укажи, які ресурси там знаходяться.

Завдання 3 (групове). Ресурсні війни.

Причини конфлікту:

Економічні наслідки:

Вплив на подальший розвиток української економіки:

Які уроки, винесені з цього конфлікту, можна застосувати зараз або в майбутньому?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Економічні інтереси імперій.

Опиши економічні інтереси однієї з імперій (Російська, Австро-Угорщина) щодо українських земель:

Імперія: ___________________________________________________________________

Які саме ресурси та галузі були найцікавішими для імперії?

Як імперія забезпечувала контроль над цими ресурсами?

Оціни наслідки цієї політики для українського населення

Завдання 5. Монополії на українських землях.

Уклади інформаційну картку про одну з монополій, що діяла на українських землях: “Продуголь”, “Продамет”, “Продвагон”, англо-австро-німецький нафтовий концерн.

Назва монополії _______________________________________________________________
Коли і як виникла монополія?

Які підприємства вона контролювала?

Хто були власники (російський, іноземний капітал)?

Яка частка ринку контролювалася?

Як діяльність монополії впливала на розвиток регіону та життя людей?

Завдання 6. Статистичний портрет.

Створи інфографіку або діаграму, яка візуалізує ці дані про промислове виробництво в Україні на початку ХХ ст.:

1913 р.: 21 металургійний завод
69% чавуну імперії
57% сталі
1,5 млрд пуд. вугілля (78% імперії)
90% цукру
450 машинобудівних підприємств

Чому Україна називалася “індустріальним серцем” імперії?

Завдання 7. Сучасні паралелі.

Чи втратила Україна після здобуття незалежності роль “об’єкта” геополітичних інтересів? Наведи приклади з сучасної історії (після 1991 року), які підтверджують або спростовують твою думку.

Моя думка: ТАК втратила / НІ, не втратила (підкресли)

Приклад 1:

Приклад 2:

Приклад 3:

Завдання 8. Рефлексія: узагальнення розділу.

Що для тебе було найцікавішим у цьому розділі “Людина і світ матеріальних речей”?

Який зв’язок між науково-технічними інноваціями та геополітичними конфліктами ти бачиш?

Яке питання залишилося для тебе відкритим, про що хотілося б дізнатися більше?

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Пояснити зв’язок наявності й розташування природних ресурсів і економічних інтересів країн
Пояснити, як природні фактори впливають на геополітику
Схарактеризувати вплив індустріалізаційних процесів на ставлення до природних ресурсів
Оцінити переваги та ризики видобутку корисних копалин і його вплив на геополітичні процеси
Описати зв’язки між науково-технічними інноваціями, індустріалізацією, економічними системами та геополітичною боротьбою.

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Попередній: матеріал 11 Українські підприємці та промисловці

Твоя поточна позиція

12 матеріал

Тема 5 — матеріал 12 з 12

12 матеріал Ти тут