Українські підприємці та промисловці

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема 4. Український економічний потенціал у світовому контексті. Українські підприємці та промисловці початку ХХ ст.

Кількість годин: 3

Урок 11. Українські підприємці та промисловці

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

визначає природні і соціальні фактори, що сприяли формуванню історико-географічних, економічних та етнічних регіонів, кордонів держав, встановленню торговельних відносин і міжетнічної взаємодії, розгортанню процесів глобалізації [12 ГІО 2.2.1-1]
порівнює ресурсну базу та історичне значення окремих історико-географічних регіонів [12 ГІО 2.2.1-2 П]
формулює питання щодо походження і змісту економічних джерел інформації [12 ГІО 3.2.1-1]
оцінює джерела інформації про індустріалізацію відповідно до заданих критеріїв для встановлення їх автентичності [12 ГІО 3.3.1-1]
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу та результатів [12 ГІО 4.1.3-1]
характеризує вплив технологій на життя людини та суспільства в минулому і тепер [12 ГІО 6.3.1-5]
оцінює переваги і ризики ідей для вирішення екологічних, економічних, соціальних завдань державного та/або глобального рівня [12 ГІО 6.2.1-3]

Учні й учениці навчаться:

Характеризувати діяльність провідних українських підприємців доби індустріалізації у різних галузях
Аналізувати моделі організації бізнесу та управління підприємствами на прикладі українських підприємців
Оцінювати внесок українських промисловців др. пол. ХІХ ст. у розвиток економіки, освіти, культури
Встановлювати зв’язок між природними ресурсами регіонів та розвитком певних галузей промисловості

Ключові поняття

Підприємництво

Самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою отримання прибутку.
https://dprp.kyivcity.gov.ua/pidpryiemnytstvo

Благодійництво

Добровільна безкорислива діяльність (фінансова, організаційна тощо) фізичних або юридичних осіб, спрямована на допомогу людям, які потребують соціальної підтримки й захисту. Проявами благодійництва є меценатство і спонсорство.
https://esu.com.ua/article-35447

Меценатство

Безоплатна матеріальна підтримка мистецтва, науки, культури окремими особами (меценатами) з приватних коштів. Назва походить від імені римського патриція Гая Цільнія Мецената, який фінансово підтримував поетів і митців.
https://esu.com.ua/article-66763

Історичний контекст

Друга половина ХІХ – початок ХХ століття стали періодом бурхливого економічного розвитку в Україні. Після скасування кріпосного права (1861) розпочалася індустріалізація, з’явилися можливості для підприємницької діяльності. Українські землі мали потужний економічний потенціал: родючі ґрунти для вирощування цукрового буряку на Правобережжі та Лівобережжі, поклади вугілля та залізної руди на Донбасі, сприятливі кліматичні умови для садівництва.

У цей період формуються великі підприємницькі династії, які стають рушіями економічної модернізації. Важливо розуміти, що українське підприємництво початку ХХ століття мало свої особливості: багато підприємців походили з колишніх кріпаків або козацьких родів, що робить їхній успіх особливо дивовижним. Окрім економічної діяльності, українські промисловці активно займалися благодійництвом та меценатством, вкладаючи значні кошти в освіту, культуру, охорону здоров’я.

Родина Терещенків: цукрова імперія

Терещенки – одна з найвідоміших українських підприємницьких династій. Засновник роду Артемій Якович Терещенко (1794–1873) походив з міщан Глухова. Розбагатів під час Кримської війни на постачанні хліба та корабельного лісу для армії. Після скасування кріпосного права Артемій Терещенко разом із синами Миколою, Федором та Семеном скуповували поміщицькі маєтки з цукроварнями на Правобережній Україні, модернізували їх, впроваджуючи нові технології.

У 1870 році брати створили “Товариство цукрових та рафінадних заводів Терещенків” із початковим капіталом у 3 мільйони рублів. До кінця ХІХ століття Терещенки стали найбільшими цукровими магнатами Російської імперії – їхні заводи виробляли близько 10% усього цукру імперії. Родина володіла більш ніж 160 тисячами гектарів землі, десятьма великими цукроварнями, інвестувала в соляні шахти.

Особливості бізнес-моделі Терещенків:

Вертикальна інтеграція: від вирощування буряків до виробництва рафінаду
Використання найновіших технологій та обладнання
Участь у міжнародних промислових виставках
Професійний менеджмент: висококваліфіковані управителі заводів

Родинний девіз Терещенків – “Прагнення до суспільної користі” – не був порожнім гаслом. Патріарх Артемій заповів синам витрачати 80% прибутків на благо суспільства. Микола Терещенко пожертвував 5 мільйонів рублів на будівництво лікарень, навчальних закладів. На його кошти в Києві було збудовано Політехнічний інститут, історичний музей, театри. У рідному Глухові Терещенки побудували ремісниче училище, гімназії, педагогічний інститут, Трьоханастасіївську церкву.

Родина Симиренків: від кріпацтва до інновацій

Історія родини Симиренків – приклад соціальної мобільності в Російській імперії.

Федір Симиренко (1787–1867) був кріпаком, але завдяки наполегливості та підприємницькому хисту разом із родиною Яхненків (тестя) заснував одну з перших агропромислових компаній в Україні – “Брати Яхненки й Симиренко”.

У 1834 році вони побудували перший у Російській імперії паровий пісково-рафінадний завод, у 1846 році – машинобудівний завод у Млієві, де виробляли обладнання для цукроварень. Фірма фактично заснувала цукрову промисловість в Україні, була піонером пароплавства на Дніпрі. За вагомий внесок в економічну розбудову Федір Симиренко отримав звання почесного спадкового громадянина Російської імперії.

Син Платон Симиренко (1821–1863) навчався в Паризькому політехнічному інституті, отримав диплом інженера-технолога цукрового виробництва. Він власноручно сконструював “випарний апарат” для виробництва рафінаду. На території заводів Симиренків були збудовані котеджі для спеціалістів, гуртожитки для робітників, діяли їдальня, школа, технічне училище, церква, крамниці та амбулаторія. Платон фінансував видання останнього прижиттєвого “Кобзаря” Тараса Шевченка, мав намір видати підручники для україномовних шкіл. Заснував у Млієві раціональне садівництво.

Онук Лев Платонович Симиренко (1855–1920) став всесвітньо відомим помологом (наука про сорти плодових і ягідних рослин) і селекціонером. У 1887 році, повернувшись із заслання (за участь у революційному русі), він організував у Млієві перший у Росії помологічний розсадник і маточний сад – одну з найбільших у Європі помологічних колекцій плодових і ягідних рослин. Опублікував понад 100 наукових праць, у тому числі фундаментальну працю “Кримське промислове садівництво” (1912). Заснував новий виробничо-біологічний напрям у сучасній помології. Сорт яблуні, який він назвав “Ренет Платона Симиренка” на честь батька, сьогодні відомий у всьому світі як “Симиренко”. Заснував Мліївську школу садівництва, організував для селян народну школу.

Родина Харитоненків: “цукровий король”

Іван Герасимович Харитоненко (1821–1891) народився в слободі Нижня Сироватка Сумського повіту в родині заможного купця. Перший крок у цукровий бізнес був невдалим – Харитоненко загрузнув у боргах. Але він не здався і поступово створив найпотужнішу цукрову імперію на Слобожанщині.

Ключі до успіху Харитоненка:

Використання банківських кредитів для розширення виробництва
Контроль над усім ланцюгом: від вирощування буряків до продажу цукру
Впровадження найновіших технологій на заводах
Монополізація ринку (в один урожайний рік закупив увесь цукор від Сум до Бєлгорода та Харкова, встановивши вигідну для себе ціну)
Економна організація управління (у головній конторі працювало лише 12 осіб)
Високі зарплати та відсотки від прибутку для директорів заводів

Павлівський завод у Сумах виробляв 17% усього цукру Російської імперії. У 1887 році Харитоненко став одним із засновників цукрового синдикату разом із Терещенками, Бобринськими, Бродськими.

Благодійна діяльність Івана Харитоненка була масштабною: він фінансував будівництво реального училища, кадетського корпусу (500 тис. рублів), дитячого притулку, дитячої лікарні Святої Зінаїди, Троїцького собору в Сумах, духовних училищ у Сумах, Харкові, Куп’янську. Створив пам’ятку садово-паркової архітектури Наталівку, Пархомівський історико-художній музей. Брав участь у спорудженні пам’ятника Богданові Хмельницькому в Києві. На його похорон у Сумах зібралося кілька десятків тисяч людей, у місті не працював жоден торгівельний чи промисловий заклад.

Син Павло Іванович Харитоненко продовжив справу батька, успадкувавши майже 6 мільйонів рублів – нечуване на той час багатство.

Родина Алчевських: індустріальний Донбас

Олексій Кирилович Алчевський (1835–1901) – український промисловець, банкір, громадський діяч і меценат. Народився в Сумах у купецькій родині. На відміну від цукрових магнатів, Алчевський розвивав металургію та вугільну промисловість на Луганщині.

Основні досягнення:

Заснував Харківський торгівельний банк, що фінансував промислові проєкти
Організував будівництво Катерининської залізниці, яка з’єднала Донбас із центральними регіонами
У 1895 році заснував металургійний завод Донецько-Юріївського металургійного товариства (сучасний Алчевський металургійний комбінат)
Розвивав вугільні копальні в регіоні

Місто Алчевськ на Луганщині названо на честь Олексія Алчевського – воно виникло як робітниче селище при металургійному заводі.

Особлива роль у родині належала дружині – Христині Данилівні Алчевській (1841–1920), видатній педагогині, просвітниці, письменниці. Вона заснувала одну з перших недільних шкіл для дорослих жінок у Харкові (1870), де навчали грамоти українською мовою. Христина Алчевська була активною учасницею українського національного руху, підтримувала українські видання, театральні та хорові колективи. Попри антиукраїнську політику Російської імперії (Емський указ 1876 року), родина Алчевських продовжувала підтримувати українську культуру та освіту.

Олексій Алчевський був ініціатором створення в Харкові “Громади” – громадської організації, що об’єднувала українську інтелігенцію. Родина вкладала величезні кошти в український рух, за що дружина називала Олексія “фанатичним українцем”.

Модель підприємництва: спільні риси

Аналізуючи діяльність цих підприємницьких родин, можна виділити спільні риси успішного бізнесу того часу:

Використання природних ресурсів регіону (родючі ґрунти для буряків, поклади вугілля та руди)
Впровадження інновацій та нових технологій
Вертикальна інтеграція виробництва (компанія контролює кілька стадій виробництва товару, від сировини до готової продукції)
Інвестиції в освіту та кваліфікацію працівників
Створення соціальної інфраструктури для робітників (школи, лікарні, житло)
Масштабна благодійна та меценатська діяльність
Підтримка української культури та освіти (особливо Симиренки та Алчевські)

Значення для України

Українські підприємці початку ХХ століття зробили величезний внесок у модернізацію економіки, розвиток промисловості, освіти та культури. Вони створювали робочі місця, будували міста, закладали основи для індустріального розвитку регіонів. Їхня благодійна діяльність сприяла піднесенню освітнього та культурного рівня населення.

Водночас після більшовицької революції 1917 року всі підприємства були націоналізовані, а родини змушені емігрувати або зазнали репресій. Радянська пропаганда зображувала їх як “експлуататорів”, замовчуючи їхній внесок у розвиток України. Сьогодні ми маємо можливість об’єктивно оцінити роль українських підприємців у нашій історії.

Як підготуватися до уроку?

Підготуйте зображення підприємців, їхніх підприємств і споруд (Політехнічний інститут, Наталівка, Мліївський сад). Додайте фото продукції (етикетки, яблука Симиренка).
Підготуйте матеріали, що свідчать: часто досягнення підприємців базувалися на освіті, нових технологіях, працьовитості та соціальній відповідальності. Багато підприємців походили з незаможних родин.
Обговоріть, чому меценати (як Терещенки, що віддавали до 80 % прибутків) підтримували освіту й культуру: віра, відповідальність, прагнення користі суспільству.
Організуйте групи — кожна досліджує одну родину, створює презентацію, бізнес-план чи дебатує про модель підприємництва.
Згадайте пам’ятки, пов’язані з підприємцями вашого регіону — це допоможе відчути зв’язок історії й сучасності.

Дизайн уроку

Провокація

Завдання 1 (фронтальне обговорення). Мініребус.

https://pixabay.com/photos/green-apples-green-apple-fruit-214134/

https://pixabay.com/photos/sugar-granulated-sugar-sugar-cubes-2510533/

https://pixabay.com/photos/railway-rocks-sunset-sun-sunlight-1555348/

Запитання: що об’єднує це яблуко з цукром, який ви додаєте в чай, і металом, з якого зроблені залізничні рейки?

Відповідь:

усе це пов’язано з українськими підприємцями початку ХХ століття – Симиренками, Терещенками та Алчевськими.

Практика

Завдання 2 (групове). Дослідження підприємницької династії

Об’єднайте клас у 4 групи, кожна досліджує одну родину: Терещенки, Симиренки, Харитоненки, Алчевські.

План дослідження:

Походження родини (соціальний статус, місце народження)
Галузь, в якій працювали
Основні досягнення в бізнесі
Благодійна діяльність
Зв’язок з українською культурою

Кожна група презентує результати (5 хвилин на групу).

Завдання 3 (групове). Створення бізнес-моделі.

Групи отримують завдання: на основі вивченої підприємницької родини створити схему їхньої бізнес-моделі.

Потрібно показати:

Що було джерелом первинного капіталу?
Як організовано виробництво? (вертикальна інтеграція)
Які інновації використовували?
Як управляли підприємствами?
Як розподіляли прибутки?

Результат: плакат або презентація з візуалізацією бізнес-моделі.

Завдання 4 (груповий проєкт). “Суд історії”

Клас об’єднується в групи:

Обвинувачення: готує аргументи, чому підприємців можна вважати “експлуататорами”
Захист: готує аргументи про позитивний внесок підприємців в економіку й розвиток країни
Суддя: готує запитання до обох сторін
Свідки захисту й обвинувачення: посилюють аргументи історичними фактами, статистикою

Після виступів – голосування класу: яка позиція була переконливішою?

Завдання 5 (парне). Інфографіка “Шлях до успіху”

Створіть інфографіку, яка показує, як одна з підприємницьких родин досягла успіху.

Елементи інфографіки:

Часова шкала (ключові події)
Цифри та факти (кількість заводів, обсяги виробництва, суми благодійних внесків)
Фактори успіху (освіта, інновації, соціальна відповідальність тощо)
Візуальні елементи (піктограми, графіки)

Завдання 6 (групове/парне). Віртуальна екскурсія “Спадщина підприємців”.

Створіть віртуальну екскурсію однією з пам’яток, які залишили українські підприємці:

Політехнічний інститут у Києві (Терещенки)
Мліївський сад (Симиренки)
Наталівка (Харитоненки)
Недільні школи для жінок у Харкові (Алчевські)

Формат: презентація з фотографіями, короткими описами, QR-кодами для переходу на додаткову інформацію.

Завдання 7 (групове). Дослідження “Що сталося з родинами підприємців після 1917 року?”

Дослідіть долі українських підприємницьких родин після більшовицької революції:

Націоналізація підприємств
Еміграція родин
Доля нащадків
Збереження чи знищення пам’яток

Питання для дискусії в групі: чи можна було зберегти ці підприємства в новій економічній системі? Що втратила Україна внаслідок знищення підприємницького класу?

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Описати діяльність провідних українських підприємців доби індустріалізації у різних галузях
Проаналізувати моделі організації бізнесу та управління підприємствами на прикладі українських підприємців
Оцінити внесок українських промисловців др. пол. ХІХ ст. у розвиток економіки, освіти, культури
Установити зв’язок між природними ресурсами регіонів та розвитком певних галузей промисловості

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 11. Українські підприємці та промисловці

Робочий аркуш учнів і учениць

Практика

Завдання 1. Українські підприємницькі родини.

Заповни таблицю.

Родина	Галузь діяльності	Регіон	Основні підприємства	Приклади благодійності
Терещенки
Симиренки
Харитоненки
Алчевські

Завдання 2. Дослідження підприємницької династії

Запишіть інформацію про одну з родин для дослідження: Терещенки, Симиренки, Харитоненки, Алчевські.

Походження родини (соціальний статус, місце народження)

Галузь, в якій працювали

Основні досягнення в бізнесі

Благодійна діяльність

Зв’язок з українською культурою

Завдання 3. Створення бізнес-моделі.

Групи отримали завдання: на основі вивченої підприємницької родини створити схему їхньої бізнес-моделі. Запиши інформацію для роботи:

Родина

Що було джерелом первинного капіталу?

Як організовано виробництво?

Які інновації використовували?

Як управляли підприємствами?

Як розподіляли прибутки?

Завдання 4. Есе-роздум.

Вибери одну з тем і напиши есе (250-300 слів).

Чи можна українських підприємців початку ХХ ст. вважати соціально відповідальним бізнесом?
Що важливіше для підприємця: прибуток чи суспільна користь?
Уроки українського підприємництва для сучасності

Тема № ___

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Образ ідеального українського підприємця.

На основі вивчення досвіду українських підприємців початку ХХ століття створи портрет ідеального сучасного українського підприємця. Упорядкуй думки в довільному форматі — текст, презентація, відео, плакат тощо.

Потрібно відповісти на такі питання:

Які риси характеру потрібні?

Яку освіту варто мати?

Як поєднувати прибуток і соціальну відповідальність?

Як підтримувати українську культуру?

Які галузі перспективні для України сьогодні?

Завдання 6. Дизайн дослідження джерела.

Уяви, що ти маєш звіт цукрового заводу Терещенків за 1900 рік.

Сформулюй 5 питань, які допоможуть дослідити:

Організацію виробництва
Умови праці робітників
Фінансовий стан підприємства
Благодійну діяльність
Використання інновацій

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Завдання 7. Порівняння двох моделей бізнесу.

Модель А: Терещенки (цукрова промисловість) – контроль усього циклу від поля до магазину

Модель Б: Алчевські (металургія) – різні напрямки: банк, залізниця, завод

Заповни таблицю:

Критерій порівняння	Модель А	Модель Б
Переваги
Недоліки
Ризики
Можливості для зростання

Яка модель здається тобі ефективнішою? Чому?

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Описати діяльність провідних українських підприємців доби індустріалізації у різних галузях
Проаналізувати моделі організації бізнесу та управління підприємствами на прикладі українських підприємців
Оцінити внесок українських промисловців др. пол. ХІХ ст. у розвиток економіки, освіти, культури
Установити зв’язок між природними ресурсами регіонів та розвитком певних галузей промисловості

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе