Природні ресурси та економічний потенціал України

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема 4. Український економічний потенціал у світовому контексті. Українські підприємці та промисловці початку ХХ ст.

Кількість годин: 3

Урок 10. Природні ресурси та економічний потенціал України

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

характеризує геополітичне становище в минулому і тепер на теренах України та її історичного оточення [12 ГІО 2.1.1-3]
визначає природні і соціальні фактори, що сприяли формуванню історико-географічних, економічних та етнічних регіонів, кордонів держав, встановленню торговельних відносин і міжетнічної взаємодії, розгортанню процесів глобалізації [12 ГІО 2.2.1-1]
визначає тенденції розвитку соціально-історичного простору під впливом природних факторів і діяльності людини [12 ГІО 2.2.1-3]
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу та результатів [12 ГІО 4.1.3-1]
оцінює переваги і ризики ідей для вирішення екологічних, економічних, соціальних завдань державного та/або глобального рівня [12 ГІО 6.2.1-3]
прогнозує розвиток історичних і суспільних явищ і процесів [12 ГІО 6.3.1-4]
характеризує вплив технологій на життя людини та суспільства в минулому і тепер [12 ГІО 6.3.1-5]

Учні й учениці навчаться:

Пов’язувати наявність і розташування природних ресурсів і економічні інтереси країн
Пояснювати, як природні фактори впливають на геополітику
Характеризувати вплив індустріалізаційних процесів на ставлення до природних ресурсів

Ключові поняття

Економічний потенціал

Здатність економіки країни загалом, її галузей, підприємств, господарств здійснювати виробничо-економічну діяльність, сприяти розвиткові виробництва та споживання. Складниками економічного потенціалу країни є її природноресурсний, виробничий, трудовий, науково-технічний та експортний потенціали.
https://esu.com.ua/article-18794

Сировинний придаток

Економіка країни або регіону, орієнтована переважно на постачання сировини та напівфабрикатів іншим країнам без розвинутої переробної промисловості.

Природноресурсна база України

Економіка українських земель мала чітко виражену регіональну спеціалізацію, що було наслідком як природних умов, так і економічної політики імперій.
Південний схід — найбільше індустріалізований. Машинобудування розвивалося у Харкові (паровозобудування, сільськогосподарське машинобудування), Катеринославі, Луганську. Харківський паротягобудівний завод був одним із найбільших у Росії. Суднобудування зосереджувалося у Миколаєві (один із головних суднобудівних центрів імперії) та Херсоні. Тут будувалися як військові, так і торгівельні судна.
Центральна та Правобережна Україна — це цукрова, харчова, легка промисловість,
Західна частина країни, що перебувала у складі Австро-Угорщини, зосереджувалася на нафтопереробці, обробці дерева. Львів був центром текстильного виробництва, харчової промисловості. Сільське господарство залишалося менш розвиненим порівняно з Наддніпрянщиною через гірські умови та меншу родючість ґрунтів.

Експортний потенціал України

Зерно – головний експортний товар
Українські землі на початку ХХ століття були одним із головних світових експортерів зерна, передусім пшениці. У структурі експорту Російської імперії зерно становило близько 30-40%, і левова частка цього зерна вироблялася на українських землях.
Головні експортні порти: Одеса (найбільший зерновий порт імперії), Миколаїв, Херсон, Маріуполь. Через ці порти зерно йшло до країн Західної Європи, Близького Сходу, Північної Африки.
Основні покупці: Великобританія, Німеччина, Франція, Італія, Туреччина. Англія імпортувала українську пшеницю для виробництва борошна та хліба.
Ціни на зерно на світовому ринку визначали економічний добробут великих землевласників та стан державного бюджету імперії, адже зернові експортні мита були важливим джерелом доходів.

Цукор – промисловий експорт
Український цукор експортувався до багатьох країн світу. На початку ХХ століття Російська імперія (передусім завдяки українським землям) посідала 2-3 місце у світі за виробництвом цукру, поступаючись лише Німеччині та Австро-Угорщині.

Цукор вивозився до Персії, країн Центральної Азії, Китаю, Близького Сходу. На європейських ринках український цукор конкурував із німецьким та французьким буряковим цукром.

Метал та металопродукція
Металургійні заводи Донбасу та Придніпров’я виробляли чавун, сталь, рейки, труби, метал для машинобудування. Частина металопродукції експортувалася, але основна частина споживалася всередині імперії для залізничного будівництва та промислових потреб.
Метал з українських заводів йшов на спорудження Транссибірської магістралі, будівництво заводів у різних регіонах Росії, виготовлення зброї та військової техніки.

Вугілля
Донецьке вугілля експортувалося у невеликих обсягах до країн Чорноморського басейну, але переважно споживалося всередині імперії. Росія залишалася імпортером високоякісного англійського кам’яного вугілля, хоча Донбас міг забезпечити внутрішні потреби.

Місце України у світовій економіці

На початку ХХ століття українські землі, попри відсутність власної державності, відігравали значну роль у світовій економіці:

У світовому виробництві зерна Україна давала близько 10% світового експорту пшениці, конкуруючи з США, Канадою, Аргентиною.
У світовій металургії – металургійний комплекс Південної України був одним із найпотужніших у Європі, поступаючись лише Великобританії, Німеччині та США.
У виробництві цукру – українські землі входили у трійку світових лідерів, виробляючи близько 10% світового цукру.

Однак вигоди від експлуатації українських ресурсів отримували переважно не українці, а російські, західноєвропейські компанії та землевласники. Капітали виводилися за межі українських земель, а населення залишалося переважно бідним, попри багатство природних ресурсів.

Українська економіка була включена у світові економічні процеси як постачальник сировини та напівфабрикатів, але не як самостійний економічний суб’єкт. Залежність від зовнішнього капіталу (передусім французького, бельгійського, англійського, німецького) та імперської економічної політики обмежувала можливості самостійного розвитку.

Вугілля

Донецький вугільний басейн (Донбас) став одним із найпотужніших вугледобувних регіонів світу. На початку ХХ століття тут видобувалося понад 70% вугілля Російської імперії. У 1913 році Донбас дав 25 млн тонн вугілля, що становило близько 87% загальноімперського видобутку. Цей регіон забезпечував паливом металургійні заводи, залізниці та промислові підприємства не лише України, а й усієї імперії.
У Західній Україні (Галичині), що входила до складу Австро-Угорщини, також розроблялися вугільні родовища, але меншого масштабу. Однак саме там почався видобуток нафти – у районі Борислава та Дрогобича. У 1909 році Галичина давала близько 5% світового видобутку нафти.

Залізна руда

Криворізький залізорудний басейн (Кривбас) став основою металургійної промисловості півдня Російської імперії. Поклади високоякісної залізної руди (вміст заліза до 60-70%) у поєднанні з донецьким вугіллям створили ідеальні умови для розвитку чорної металургії.
У 1913 році Криворізький басейн давав понад 70% залізної руди Російської імперії – близько 6,5 млн тонн. Видобуток руди почався у 1880-х роках після будівництва залізниці Кривий Ріг – Донбас, яка з’єднала два ключові ресурси для металургії. Великі рудники належали російським та іноземним компаніям.

Чорноземи – “золото України”

Українські чорноземи становили близько 30% усіх чорноземів Російської імперії та вважалися найродючішими ґрунтами у світі. Потужність чорноземного шару в українських степах досягала 1-1,5 метра, що забезпечувало високі врожаї навіть за примітивної агротехніки.
Саме завдяки чорноземам Україна на початку ХХ століття стала одним із найбільших виробників та експортерів зерна у світі. Південні губернії Російської імперії (переважно українські землі) давали до 90% експортного хліба імперії. У врожайні роки через одеський та миколаївський порти вивозилося до 10 млн тонн зерна щорічно.

Цукровий буряк

Україна стала світовим центром цукроваріння завдяки поєднанню сприятливих кліматичних умов для вирощування цукрового буряку та розвинутої промислової переробки. На початку ХХ століття на українських землях працювало понад 200 цукрових заводів – це становило близько 75% усіх цукрових заводів Російської імперії.
У 1913 році українські землі виробили 1,2 млн тонн цукру, що становило близько 80% загальноімперського виробництва. Цукор експортувався до Європи, Азії, Близького Сходу. Центрами цукроваріння були Київщина, Поділля, Волинь, Полтавщина.

Приклади конфліктів через природні ресурси (або таких, де вони відігравали важливу роль)

Війни за контроль над водними шляхами та лісовими ресурсами (XV–XVII ст.)
Чорне море, Дніпро, Дністер, Буг та інші річки як торгівельні шляхи; ліси Волині, Полісся та Галичини як джерело деревини, смоли та меду. Річкові шляхи використовували для експорту зерна та лісу, солі.
Османська імперія змагалася за морські шляхи, Крим і Причорномор’я з Річчю Посполитою та запорозькими козаками. Московія прагнула отримати вихід до Дніпра. Російсько-турецькі війни XVIII-ХІХ ст.
Колонізація Слобожанщини (XVII–XVIII ст.) Московською державою
Територія Дикого Поля поступово переходить під контроль московитів і включається до складу імперії. Віддаленим наслідком цього є зміна напрямку торгівельних шляхів. Українські землі стають житницею Європи — Росія активно експортує збіжжя. Уже в ХІХ ст. Донбас перетворюється на промислову й паливну базу імперії.

Українська революція та радянсько-українська війна (1917–1921)Українське зерно та інші ресурси відігравали значну роль у прагненні більшовиків втримати території.

Друга світова війна (1939–1945)

Німеччина та СРСР прагнули контролювати Україну як життєво важливий регіон для своїх воєнних кампаній. Гітлер розглядав Україну як головного постачальника продовольства для Рейху. Обох агресорів цікавили чорнозем, вугілля, металургійна промисловість.

Холодна війна та економічна експлуатація України (1945–1991)

За радянських часів українські ресурси активно викачуються заради стратегічних потреб держави. Уся промисловість була організована так, щоби підтримувати економічну залежність регіонів. Наслідки цього відчутні й досі.

Економічні інтереси Росії в Україні:

Вугілля та газ
Нафтові та газові транзитні маршрути
Рідкісні метали та інші корисні копалини
Транспортна інфраструктура для експорту продукції
Складники економічної війни Росії проти України:https://bit.ly/4b5f6NH

Сучасні конфлікти:

Угорщина — енергетична залежність від Росії
Польща — експорт зерна та інших ресурсів
Європейський Союз — експорт сталі
Китай — наразі ключовий імпортер української агропродукції

Потенційні майбутні конфлікти:

Країна	Сфера конфлікту	Можливі наслідки
Туреччина	Контроль над чорноморськими торговими маршрутами	Обмеження експорту українського зерна через Босфор
Румунія	Розподіл риболовецьких зон у Чорному морі	Конфлікти через морські ресурси
ЄС	Зелені податки, імпортні квоти	Можливе обмеження експорту української сировини
Китай	Конкуренція у сільському господарстві та технологіях	Блокування інвестицій у стратегічні підприємства України
США	Енергетика (сланцевий газ, атомна енергетика), рідкісні метали	Посилення залежності від західних енергетичних компаній

Ключові дати

1870-ті рр. – початок промислового освоєння Донбасу, приплив іноземного капіталу

1880-ті рр. – початок масового видобутку залізної руди у Кривому Розі

1890-ті рр. – розквіт цукрової промисловості на українських землях

1900 р. – Україна серед світових лідерів із виробництва зерна, цукру, металу

1913 р. – пік економічного розвитку перед Першою світовою війною

Як підготуватися до уроку?

Цей урок вимагає роботи з великою кількістю статистичних даних та інфографіки, тому важливо заздалегідь підготувати візуальні матеріали. Видрукуйте карти України з позначеними родовищами корисних копалин, промисловими центрами та експортними портами або підготуйте цифрові/паперові версії для демонстрації.
Важливо показати парадокс економіки українських земель початку ХХ століття: попри наявність величезних природних багатств і розвиненої промисловості, українські землі залишалися бідними через колоніальну експлуатацію та відсутність державності. Цей урок має допомогти учням зрозуміти, що наявність ресурсів сама по собі не гарантує добробуту – важливо, хто контролює ці ресурси та куди спрямовуються прибутки.
Проведіть паралелі з сучасністю, обговорюючи питання ефективного використання українських природних ресурсів. Однак важливо залишатися в історичному контексті початку ХХ століття, не перетворюючи урок на дискусію про сучасну економічну політику.
Під час роботи з картами звертайте увагу учнів на розташування ключових ресурсів і промислових центрів – це допоможе зрозуміти геополітичні інтереси імперій та причини конфліктів за український терен у ХХ столітті.

Дизайн уроку

Провокація

Завдання 1 (фронтальне обговорення). Вартість 100 кг на світовому ринку в 2013 р.

https://pixabay.com/photos/cereal-grains-sack-harvest-produce-6106820/

https://pixabay.com/photos/coal-cabbage-burned-fuel-black-842468/

Що було дорожче на світовому ринку у 1913 році – 100 кг пшениці чи вугілля? Чому саме цей товар? Як ви думаєте, чи змінилося це співвідношення сьогодні?

Підказка для вчителя:

вугілля було дорожче, оскільки без нього неможлива індустріалізація, а зерна у світі було відносно багато. Сьогодні ситуація може бути іншою через енергетичну кризу та зміни в цінах на продовольство.

Практика

Завдання 2 (групове). Історичний парадокс.

Твердження для обговорення у групі:

“У 1913 році українські землі давали 70% вугілля, 70% руди, 80% цукру та близько 40% зерна Російської імперії. При цьому більшість українського населення жила у злиднях.”

Запитання: Як це можливо? У чому парадокс? Хто отримував прибутки від українських багатств?

Завдання 3 (групове). Експортна стратегія України-1913.

Учасники групи – економічні радники гіпотетичного українського уряду у 1913 році.

Завдання групи:

Проаналізуйте, які товари Україна може експортувати (зерно, цукор, метал, вугілля)
Визначте ТОП-3 експортних товарів за критеріями: прибутковість, попит на світовому ринку, можливості виробництва
Запропонуйте стратегію розвитку цих галузей
Визначте головних торгівельних партнерів та експортні маршрути

Виступіть на “засіданні уряду” з вашою пропозицією.

Завдання 4 (групове). “Шляхом українського зерна”

Дослідіть шлях українського зерна від поля до європейського споживача.

Створіть схему або інфографіку з такою інформацією:

Де вирощували пшеницю (регіони)?
Як транспортували до портів (залізниці)?
Через які порти вивозили (Одеса, Миколаїв, Херсон)?
До яких країн експортували?
Хто на цьому заробляв (поміщики, купці, транспортні компанії)?
Що отримували селяни, які вирощували це зерно?

Назвіть 3 причини, чому більшість прибутків від “українського хліба” отримували не українці?

Завдання 5 (групове). Українські землі потрібні всім.

Джерело: https://likbez.org.ua/wp-content/uploads/2014/12/12.-CEE_1914.jpg

Проаналізуйте карту Східно-Центральної Європи станом на 1914 р. До яких країн входять українські землі?

Запитання для обговорення:

Чому Російська імперія, Австро-Угорщина, Німеччина були зацікавлені в українських землях?
Що їх приваблювало — території чи ресурси (якщо так – які)?
Як ви думаєте, що було б, якби Україна не мала стільки ресурсів?

Завдання 6 (індивідуальне). Співвіднеси державу та її основні економічні інтереси на українських землях:

Коментар для вчителя:

у методичних матеріалах таблиця заповнена правильно

Велике князівство Литовське	Контроль річкових торгівельних шляхів і чорноземів до XVI ст.
Річ Посполита	З 1569 р. українські землі — аграрна база, експорт зерна та солі
Османська імперія	Намагання контролювати Поділля та Причорномор’я через сольові промисли й торгівлю
Запорозькі козаки	Боротьба з османами, Польщею, Московією за контроль над степами й річковими шляхами
Московія / Російська імперія	Загарбання Лівобережжя, боротьба за доступ до Чорного моря й корисних копалин
Австрійська імперія	З 1772 р. Видобуток солі та нафти в Галичині

Завдання 7 (дебати). Багатство ресурсів — плюс чи мінус для держави?

Команди дискутують щодо того, яку вигоду має Україна (або не має) від наявності природних ресурсів.

Ідеї для аргументів:

Команда А – “Багатство ресурсів – це благословення”	Команда Б – “Багатство ресурсів – це прокляття”
Аргументи: • Ресурси дали Україні розвинену промисловість • Створили робочі місця для мільйонів людей • Зробили Україну важливим гравцем у світовій економіці • Дали досвід індустріалізації	Аргументи: • Ресурси привертали увагу імперій, що призводило до конфліктів • Прибутки йшли не українцям, а іноземним власникам • Економіка стала сировинною, а не інноваційною • Робітники та селяни залишалися бідними попри багатство країни

Команда А – “Багатство ресурсів – це благословення”

Команда Б – “Багатство ресурсів – це прокляття”

Аргументи:
• Ресурси дали Україні розвинену промисловість
• Створили робочі місця для мільйонів людей
• Зробили Україну важливим гравцем у світовій економіці
• Дали досвід індустріалізації

Аргументи:
• Ресурси привертали увагу імперій, що призводило до конфліктів
• Прибутки йшли не українцям, а іноземним власникам
• Економіка стала сировинною, а не інноваційною
• Робітники та селяни залишалися бідними попри багатство країни

Формат: кожна команда має 5 хвилин на підготовку, потім по 3 хвилини на представлення аргументів, 5 хвилин на дебати та 2 хвилини на підсумкове слово.

Завдання 8 (групове). Ресурсна дилема 1914 року.

Ситуація: Початок Першої світової війни. Українські землі виявилися в центрі конфлікту.

Кожна група обирає один ресурс: зерно, вугілля, метал або цукор.

Обговоріть і підготуйте короткий виступ:

Чому цей ресурс був важливим під час війни?
Які країни воювали за доступ до нього?
Що сталося б, якби одна зі сторін отримала повний контроль над цим ресурсом?
Як це вплинуло на українське населення?

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Пояснити на прикладах зв’язок між економічними інтересами країни та наявністю й розташуванням природних ресурсів
Навести приклади геополітичних конфліктів на українських теренах
Пояснити, як індустріалізація змінила ставлення людини до природних ресурсів

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 10. Природні ресурси та економічний потенціал України

Робочий аркуш учнів і учениць

Практика

Завдання 1. З’єднай стрілками ресурси, регіони та продукцію:

РЕСУРСИ	РЕГІОНИ	ПРОДУКЦІЯ
Вугілля	Степова Україна	Цукор
Залізна руда	Поділля	Паливо
Чорноземи	Галичина	Метал
Цукровий буряк	Кривий Ріг	Нафтопродукти
Нафта	Донбас	Зерно

Завдання 2. Геополітична карта інтересів.

На контурній карті України познач простими символами:

Де розташовані головні ресурси (Донбас, Кривбас, степові чорноземи, Галичина)
Експортні порти (Одеса, Миколаїв)
Стрілками покажи, куди експортувалися товари (до Німеччини, Франції, Англії тощо)

Запитання:

Чому порти були важливі для України?

Що було б, якби порти заблокували (як під час війни)?

Чому контроль над залізницями був стратегічно важливим?

Завдання 3. Ресурсні війни

У групі або самостійно проаналізуй один історичний конфлікт, пов’язаний із боротьбою за українські ресурси. Спільно знайдіть відповіді:

Причини конфлікту:

Економічні наслідки:

Вплив на подальший розвиток української економіки:

Які уроки, винесені з цього конфлікту, можна застосувати зараз або в майбутньому?

Завдання 4. Шлях українського зерна.

Досліди шлях українського зерна від поля до європейського споживача.

Збери інформацію для створення схеми або інфографіки:

Де вирощували пшеницю (регіони)?

Як транспортували до портів (залізниці)?

Через які порти вивозили (Одеса, Миколаїв, Херсон)?

До яких країн експортували?

Хто на цьому заробляв (поміщики, купці, транспортні компанії)?

Що отримували селяни, які вирощували це зерно?

Назви 3 причини, чому більшість прибутків від “українського хліба” отримували не українці?

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Завдання 5. Альтернативна історія: що, якби Україна була незалежною напередодні Першої світової?

Уяви, що у 1913 році Україна була незалежною державою.

Який експортний товар ти б обрав/обрала головним для заробітку? Чому саме його?

До яких країн його б експортували? Чому туди?

Завдання 6. Співвіднеси державу та її основні економічні інтереси на українських землях:

Запорозькі козаки	Контроль річкових торгівельних шляхів і чорноземів до XVI ст.
Московія / Російська імперія	З 1569 р. українські землі — аграрна база, експорт зерна та солі
Австрійська імперія	Намагання контролювати Поділля та Причорномор’я через сольові промисли й торгівлю
Велике князівство Литовське	Боротьба з османами, Польщею, Московією за контроль над степами й річковими шляхами
Річ Посполита	Загарбання Лівобережжя, боротьба за доступ до Чорного моря й корисних копалин
Османська імперія	З 1772 р. Видобуток солі та нафти в Галичині

Завдання 7.

Порівняй виробничий процес на зображеннях (ілюстрації з німецької книги про солеваріння, 1580 р.) https://www.europeana.eu/en/item/437/item_BROGRE2NUKBDJMTKNXRCUEKIDQSR34PL та уривку зі статті про роботу Дрогобицького солевиварювального заводу:

Сіль виварюють із природної ропи. Ропу добувають у шахті на глибині 50 метрів.

“От ми в день можемо витягувати 50 кубів ропи, з тих 50 кубів ми можемо виварити за день 15 тонн солі. Зараз набагато менші ці об’єми, бо якщо при максимальному виробництві, то тут можна виготовляти 450 тонн солі в місяць. Зараз ми робимо 60 тонн солі. Коли я прийшов на підприємство три роки тому, то тут виготовляли 12 тонн”, — каже Олег Петренко.

Після шахти соляний розсіл потрапляє у дерев’яні ємності, які називаються розсолозбірники.

“Тут відстоюється ропа, всі додаткові надлишки, що можуть міститися: глина, гіпс, вони під дією гравітації тут осідають, а чистенька ропа використовується для виробництва.

Потім соляний розсіл виварюють у чанах, які підігрівають дровами. Розсіл нагрівається, вода випаровується і кристалізується сіль. За день так виготовляють дві тонни солі.

Чим відрізняється виробництво солі в цих двох джерелах? Що спільного?

На твою думку, чому Дрогобицький завод дотримується саме такої техніки?

Проведи міні-розслідування та поясни, чи може українська сіль з західних регіонів конкурувати на міжнародному ринку. Запиши свої висновки у вигляді есе на 7-10 речень.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Пояснити на прикладах зв’язок між економічними інтересами країни та наявністю й розташуванням природних ресурсів
Навести приклади геополітичних конфліктів на українських теренах
Пояснити, як індустріалізація змінила ставлення людини до природних ресурсів

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе