Економічні ідеї та їх вплив на політику

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема 3. Економічні системи та ідеї

Кількість годин: 3

Урок 9. Економічні ідеї та їх вплив на політику

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

виявляє зв’язки між минулим і сучасністю (історичне значення факту), взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб [12 ГІО 1.2.1-1]
виявляє зв’язки між минулим і сучасністю (історичне значення факту), взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб [12 ГІО 1.2.1-1]
виявляє зв’язки між минулим і сучасністю (історичне значення факту), взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб [12 ГІО 1.2.1-1]
виявляє зв’язки між минулим і сучасністю (історичне значення факту), взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб [12 ГІО 1.2.1-1]
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу та результатів [12 ГІО 4.1.3-1]
зіставляє події, явища та процеси української та світової історії; визначає взаємовпливи між ними [12 ГІО 4.1.3-2]
добирає та оцінює різноманітну інформацію щодо важливих суспільних питань [12 ГІО 4.2.1-2]
установлює залежності між розвитком демократії, дотриманням прав людини в державах і добробутом населення [12 ГІО 6.1.1-3]
оцінює переваги і ризики ідей для вирішення екологічних, економічних, соціальних завдань державного та/або глобального рівня [12 ГІО 6.2.1-3]
прогнозує розвиток історичних і суспільних явищ і процесів [12 ГІО 6.3.1-4]

Учні й учениці навчаться:

Пояснювати відмінності між економічним лібералізмом та протекціонізмом
Аналізувати роль держави в економіці різних країн початку XX століття
Оцінювати соціальні реформи як відповідь на виклики індустріалізації
Характеризувати НЕП як спробу поєднання різних економічних систем
Виявляти взаємозв’язок між економічними ідеями та політичними рішеннями

Ключові поняття

Економічний лібералізм

Економічна доктрина, що проголошує мінімальне втручання держави в економіку, вільну торгівлю та ринкову конкуренцію. Економічний лібералізм базується на ідеях Адама Сміта про “невидиму руку ринку” та принципі laissez-faire (“дозвольте робити”).

Основні принципи:

Вільна торгівля без митних бар’єрів
Мінімальне регулювання економіки
Приватна власність та підприємництво
Ринкове ціноутворення
Обмежена роль держави (лише захист власності, правопорядок, оборона)

Аргументи “за”	Аргументи “проти”
– Ефективний розподіл ресурсів через ринок – Стимулювання інновацій і підприємництва – Економічне зростання – Споживачі отримують більше вибору за нижчими цінами	– Нерівність та експлуатація – Періодичні економічні кризи – Відсутність соціального захисту – Монополізація ринків

Джерело: https://www.britannica.com/topic/liberalism/Economic-liberalism

Протекціонізм

Економічна політика захисту національної економіки від іноземної конкуренції через високі мита, квоти на імпорт та інші обмеження. Протекціонізм передбачає активне втручання держави в економіку для підтримки вітчизняних виробників.

Методи протекціонізму:

Високі імпортні мита
Квоти на ввезення товарів
Субсидії національним виробникам
Державні замовлення
Технічні стандарти як бар’єри

Аргументи “за”	Аргументи “проти”
– Захист молодих галузей промисловості – Збереження робочих місць – Національна безпека (незалежність у ключових галузях) – Надходження до бюджету від мит	– Вищі ціни для споживачів – Неефективність захищених галузей – Торговельні війни – Уповільнення технологічного прогресу

Джерело: https://www.britannica.com/topic/protectionism

Вільна торгівля

Політика відсутності або мінімуму обмежень у міжнародній торгівлі. Вільна торгівля передбачає скасування мит, квот та інших бар’єрів для руху товарів між країнами.

Історичні приклади:

Скасування Хлібних законів у Великій Британії (1846)
Кобденська ліга (рух за вільну торгівлю)
Договір Кобдена-Шевальє між Великою Британією і Францією (1860)

Теоретичне обґрунтування:

Теорія порівняльних переваг Девіда Рікардо
Кожна країна має спеціалізуватися на тому, що виробляє найефективніше
Торгівля вигідна всім учасникам

Джерело: https://www.britannica.com/topic/free-trade

Соціальна держава

Модель держави, яка бере на себе значну відповідальність за соціальний захист і добробут громадян. Соціальна держава забезпечує освіту, охорону здоров’я, соціальне страхування та підтримку незахищених верств населення.

Елементи соціальної держави:

Обов’язкове соціальне страхування (пенсії, хвороби, безробіття)
Безплатна або доступна освіта
Охорона здоров’я
Допомога малозабезпеченим
Трудове законодавство (мінімальна зарплата, робочий день)
Охорона праці

Виникнення:

Перші соціальні реформи в Німеччині при Бісмарку (1880-ті рр.)
Розвиток у XX столітті, особливо після Другої світової війни
Скандинавська модель соціальної держави

Джерело: https://www.britannica.com/topic/welfare-state

Соціальні реформи

Законодавчі та політичні заходи, спрямовані на покращення умов життя населення, особливо найманих працівників. Соціальні реформи стали відповіддю на виклики індустріалізації та зростання соціалістичного руху.

Типи соціальних реформ:

Трудове законодавство:
- Обмеження робочого дня
- Заборона або обмеження дитячої праці
- Мінімальна заробітна плата
- Щотижневий відпочинок
Соціальне страхування:
- Страхування від нещасних випадків
- Медичне страхування
- Пенсійне забезпечення
- Страхування на випадок безробіття
Освіта та охорона здоров’я:
- Обов’язкова початкова освіта
- Громадське здоров’я
- Санітарні норми
Житлова політика:
- Будівництво соціального житла
- Регулювання орендної плати

Джерело: https://docmckee.com/oer/soc/sociology-glossary/social-reforms-definition/

Нова економічна політика (НЕП)

Економічна політика в Радянській Росії/СРСР у 1921-1928 роках, яка допускала елементи ринкової економіки й приватного підприємництва після провалу політики “воєнного комунізму”. НЕП став спробою поєднати соціалістичні принципи з ринковими механізмами.

Ключові елементи НЕПу:

Заміна продрозкладки продподатком — селяни могли продавати надлишки
Дозвіл приватної торгівлі та дрібного підприємництва
Концесії для іноземних інвесторів
Перехід на госпрозрахунок державних підприємств
Відновлення грошового обігу та створення червінця
“Командні висоти” залишалися під контролем держави (великі підприємства, банки, зовнішня торгівля)

Результати НЕПу:

Відновлення економіки після громадянської війни
Зростання сільськогосподарського виробництва
Розвиток торгівлі та дрібної промисловості
Поява “непманів” (приватних підприємців)
Соціальне розшарування

Завершення:

1928-1929: згортання НЕПу
Перехід до форсованої індустріалізації та колективізації

Джерело: https://tinyurl.com/2sa83es4

Державне регулювання економіки

Втручання держави в економічні процеси через законодавство, бюджетну, грошово-кредитну та інші види політики. Рівень державного регулювання варіюється від мінімального (економічний лібералізм) до тотального (командна економіка).

Інструменти державного регулювання:

Законодавство (трудове, антимонопольне, екологічне)
Податкова політика
Грошово-кредитна політика
Державні підприємства
Державні замовлення
Регулювання зовнішньої торгівлі (мита, квоти)
Соціальні програми

Причини державного втручання:

Провали ринку (монополії, зовнішні ефекти, суспільні блага)
Економічні кризи
Соціальна нерівність
Національна безпека
Екологічні проблеми

Джерело: https://osvita.ua/vnz/reports/gov_reg/17979/

Основні тези уроку

Дебати про роль держави в економіці

На початку XX століття точилася гостра дискусія про те, скільки держава має втручатися в економіку:

Економічний лібералізм (laissez-faire):
- Представники: класична політекономія (Адам Сміт, Девід Рікардо)
- Позиція: держава має мінімально втручатися в економіку
- Аргументи:
  - Ринок ефективно розподіляє ресурси через “невидиму руку”
  - Державне втручання спотворює ринкові сигнали
  - Конкуренція забезпечує інновації та прогрес
  - Протекціонізм веде до неефективності
- Приклади: Велика Британія (особливо середина XIX ст.)
Протекціонізм та державне втручання:
- Представники: Фрідріх Ліст (Німеччина), прихильники “американської системи”
- Позиція: держава має активно підтримувати національну економіку
- Аргументи:
  - Молоді галузі потребують захисту від іноземної конкуренції
  - Національна економічна безпека
  - Збереження робочих місць
  - Розвиток стратегічних галузей
- Приклади: Німеччина, США, Російська імперія (кінець XIX – початок XX ст.)
Соціал-реформізм:
- Представники: соціал-демократи, ліберали-реформатори
- Позиція: держава має регулювати капіталізм для соціальної справедливості
- Аргументи:
  - Ринок не вирішує соціальних проблем
  - Необхідний соціальний захист трудящих
  - Запобігання революції через реформи
  - Гуманізація капіталізму
- Приклади: Німеччина Бісмарка, реформи в Великій Британії початку XX ст.

Вільна торгівля проти протекціонізму: одна з найгостріших економічних дискусій XIX – початку XX століття

Підхід	Країни / представники	Основні ідеї та заходи	Результати / наслідки
Вільна торгівля	Велика Британія Річард Кобден, Джон Брайт, Роберт Піл	– Скасування «Хлібних законів» (1846) – Лібералізація торгівлі – Мінімальні мита – Орієнтація на експорт промислових товарів	– Зниження цін на продукти – Розвиток торгівлі – Британія — «майстерня світу» – Лондон — світовий фінансовий центр
Протекціонізм	Німеччина — Ф. Ліст США — Г. Клей Російська імперія — С. Вітте	– Високі мита для захисту власної промисловості – «Виховне мито» для молодих галузей- Залучення іноземного капіталу – Розвиток залізниць і важкої індустрії	– Швидка індустріалізація – Зростання національної промисловості – Збереження робочих місць – Економічна самостійність
Теоретичні аргументи	За вільну торгівлю — Девід Рікардо За протекціонізм — Фрідріх Ліст	Рікардо: торгівля вигідна всім, кожна країна спеціалізується на тому, що виробляє найкраще. Ліст: без тимчасового захисту молоді галузі не розвинуться, національна економіка потребує підтримки.	Дві моделі розвитку: відкрита світова торгівля (Британія) vs. захищений внутрішній ринок (Німеччина, США, Росія)

Соціальні реформи початку ХХ століття

Країна	Основні проблеми, що вимагали реформ	Ключові реформи	Мотиви уряду / реакція суспільства	Наслідки та значення
Німеччина (Бісмарк, 1880-ті)	Тяжкі умови праці, соціалістичні настрої, страх революцій	– 1883 — страхування від хвороб – 1884 — від нещасних випадків – 1889 — пенсійне страхування	«Батіг і пряник» — послабити соціал-демократів, зміцнити лояльність робітників	Початок соціальної держави, приклад для інших країн, часткове зниження соціальної напруги
Велика Британія	Тривалий робочий день, дитяча праця, відсутність соціальних гарантій	– Фабричні закони (1802-1874): обмеження дитячої праці, 10-годинний день – Ліберальні реформи (1906-1914): шкільне харчування, пенсії 70+, біржі праці, страхування від хвороб і безробіття	Тиск робітничих і профспілкових рухів, конкуренція з соціалістами, опір аристократії й бізнесу	Зародження держави добробуту, поліпшення умов праці, зниження соціальної напруги
Франція	Соціальна нерівність, слабкий захист робітників	– 1841 — обмеження дитячої праці – 1884 — легалізація профспілок – 1898 — страхування від нещасних випадків – 1906 — щотижневий відпочинок – 1910 — пенсії	Поступовий тиск профспілок і лівих партій	Підвищення ролі профспілок, покращення умов праці, формування елементів соціальної політики
США	Індустріальні конфлікти, дитяча праця, небезпечні умови, нерівність між штатами	– 1900-1920 — реформи «епохи прогресивізму» – Закони штатів про працю, дитячу працю, санітарні норми	Ініціатива прогресивних політиків і рухів, без єдиної федеральної системи	Часткові поліпшення, але соціальний захист менш розвинений, ніж у Європі

НЕП як спроба поєднання систем

Після Громадянської війни радянська Росія опинилася в економічній кризі.

Криза «воєнного комунізму» (1918–1921)

Під час громадянської війни більшовицька влада запровадила політику воєнного комунізму: продрозкладку (примусове вилучення хліба в селян), націоналізацію всіх підприємств, заборону приватної торгівлі. Гроші фактично втратили вартість, обмін відбувався натуральним способом.
Результатом стали голод, розвал економіки, масові селянські повстання.

Особливо показовим був виступ моряків у Кронштадті (1921), які вимагали «Рад без більшовиків» і вільної торгівлі. Повстання було придушене, але воно продемонструвало: суспільство втомилося від диктату та нестачі. Це змусило більшовиків переглянути економічну політику.

Запровадження нової економічної політики (НЕП)

У березні 1921 року більшовицьке керівництво ухвалило рішення про перехід до НЕПу — часткове відновлення ринкових механізмів у рамках радянської системи.

Основні напрями:

Сільське господарство: продрозкладку замінили продподатком; селяни могли продавати надлишки на ринку, що сприяло відновленню господарств.
Промисловість: дрібні підприємства повернули приватним власникам, великі перевели на госпрозрахунок; держава дозволила іноземні концесії.
Торгівля: відновлено приватну торгівлю й ринки; з’явився новий прошарок підприємців — непмани.
Фінанси: відновлено грошовий обіг; у 1922 р. введено стабільну валюту — червінець; реформовано банківську систему.
«Командні висоти»: великі підприємства, банки й зовнішня торгівля залишалися під контролем держави.

Результати НЕПу

Позитивні:

швидке відновлення економіки (до рівня 1913 р. — до 1926–1927 рр.);
зростання сільськогосподарського виробництва;
розвиток внутрішньої торгівлі;
покращення рівня життя населення.

Негативні:

соціальне розшарування між непманами й робітниками;
безробіття у містах;
дисбаланс між цінами на сільськогосподарську та промислову продукцію («ножиці цін»);
ідеологічні суперечки між прихильниками «ринкових елементів» і ортодоксальними комуністами.

Дебати й згортання НЕПу

У партії сформувалися різні позиції:

«Правий ухил» (Бухарін): поступовий перехід до соціалізму через зміцнення селянського господарства;
«Лівий ухил» (Троцький, Сталін): вимога прискореної індустріалізації й згортання ринку.

Після 1928 р. Сталін обрав шлях форсованої індустріалізації та колективізації. НЕП було згорнуто, а СРСР перейшов до командної економіки.

Значення НЕПу

довів можливість тимчасового поєднання планових і ринкових механізмів;
врятував радянську економіку після воєнного виснаження;
став основою короткочасної стабілізації суспільства;
однак був відкинутий заради тоталітарної моделі господарства.

В Україні НЕП сприяв відновленню сільського господарства, розвитку кооперації, зростанню виробництва зерна, але супроводжувався локальними кризами й голодом 1921–1923 рр.

Зміст і наслідки НЕП

Етап / аспект	Зміст / заходи	Наслідки
Воєнний комунізм (1918–1921)	Продрозкладка, націоналізація, заборона торгівлі, натуральний обмін	Голод, руйнування економіки, селянські повстання
Кронштадтське повстання (1921)	Вимоги вільної торгівлі та демократизації Рад	Придушене, стало поштовхом до зміни політики
НЕП (1921–1928)	Продподаток, приватна торгівля, госпрозрахунок, нова валюта, часткова приватизація	Відновлення економіки, зростання добробуту, соціальні суперечності
Дебати в партії	«Праві» – зберегти НЕП; «Ліві» – згортати й індустріалізувати	Перемога сталінської лінії
Згортання НЕПу (1928–1929)	Ліквідація приватного сектору, колективізація, індустріалізація	Перехід до командної економіки, нові соціальні конфлікти

Роль держави в різних економічних моделях.

Аспект	Економічний лібералізм	Протекціонізм	Соціал-реформізм	Соціалізм / комунізм
Роль держави	Мінімальне втручання; держава лише гарантує права власності й безпеку	Активна підтримка національної промисловості, але без контролю над усією економікою	Держава як регулятор соціальної рівноваги й справедливості	Повний контроль над економікою, централізоване планування
Власність	Приватна, ринок вирішує, хто успішний	Переважно приватна, але стратегічні галузі під державною опікою	Поєднання приватної та державної власності	Державна / суспільна власність на засоби виробництва
Регулювання економіки	Майже відсутнє, ринок сам вирівнює попит і пропозицію	Вибіркове — мита, субсидії, підтримка експорту	Широке: податки, соціальні програми, контроль за цінами, екологічні стандарти	Суцільне планування, директивний розподіл ресурсів
Торгівля	Вільна, без мит і обмежень	Частково закрита — захист внутрішнього ринку	Регульована, із соціальними та екологічними обмеженнями	Монополія держави на зовнішню торгівлю
Соціальний захист	Мінімальний, покладається на приватну ініціативу	Помірний, лише для певних груп	Розвинений: страхування, пенсії, медицина	Повний, але підконтрольний державі
Типові приклади	Велика Британія XIX ст., США XIX ст.	Німеччина та США кінця XIX ст., Російська імперія	Німеччина Бісмарка, Велика Британія початку XX ст., скандинавські країни	СРСР після 1929 р., країни «соціалістичного табору»

Еволюція поглядів на роль держави:

XVIII – середина XIX ст.: домінування економічного лібералізму
Друга половина XIX ст.: зростання протекціонізму у промислових країнах
Кінець XIX – початок XX ст.: перші соціальні реформи
1920-1930-ті рр.: Велика депресія — зростання державного втручання
Після 1945 р.: розквіт соціальної держави у Західній Європі

Сучасний контекст:

Дебати про роль держави в економіці тривають досі
Більшість країн: змішана економіка (ринок + державне регулювання)
Баланс між ефективністю і справедливістю
Глобалізація vs національний суверенітет

Як підготуватися до уроку?

Підготуйте порівняльну схему економічних доктрин (лібералізм, протекціонізм, соціал-реформізм)
Доберіть історичні приклади для кожного підходу: Велика Британія (вільна торгівля), Німеччина (протекціонізм + соціальні реформи), НЕП у СРСР
Підготуйте статистичні дані про економічний розвиток різних країн і результати різних політик
Знайдіть документи: уривки з законів про соціальні реформи, дебати про вільну торгівлю
Підготуйте схему НЕПу: що дозволялося, що залишалося під контролем держави
Доберіть візуальні матеріали: карикатури на протекціонізм/вільну торгівлю, плакати доби НЕПу
Підготуйте сучасні приклади для зв’язку з теперішнім часом і життєвим досвідом учнівства

Особлива увага:

Покажіть, що немає “правильної” відповіді на питання про роль держави — це питання балансу
Допоможіть учням побачити, що економічні ідеї мають політичні наслідки
Проведіть паралелі з сучасними дебатами (глобалізація, соціальна держава, роль держави)
НЕП — важливий приклад спроби поєднання різних систем
Покажіть еволюцію поглядів: від чистого лібералізму до змішаної економіки

Дизайн уроку

Провокація

Завдання 1 (фронтальне обговорення). Дилема: “Вільна торгівля чи захист?”

Уявіть: ви міністр економіки країни, що розвивається. У вас є молода автомобільна промисловість, але вона неконкурентоспроможна порівняно з іноземними виробниками.

Варіанти рішення:

Скасувати всі мита — споживачі купуватимуть дешеві іноземні авто
Встановити високі мита — захистити національне виробництво, але підвищити ціни

Що ви оберете? Які будуть наслідки кожного рішення для:

Споживачів?
Національних виробників?
Робітників автозаводів?
Економіки загалом?

Практика

Завдання 2 (парне). Суперечність НЕПу.

У 1921 р. В. Ленін писав:

“НЕП — це серйозно і надовго… але не назавжди”.

Що означає ця суперечлива заява? Чому більшовики дозволили капіталізм, якщо будували соціалізм? Чи можна довго балансувати між двома системами? Обговоріть і запишіть спільний висновок.

Завдання 3 (групове). Економічні доктрини: дебати.

Об’єднайте клас у 3 групи, кожна представляє одну з економічних доктрин (Додаток 1 https://docs.google.com/document/d/1kkZmBsDZ8CRoMexH4-bxSE6pWxy1bpLaL7-b9nvAr_0/edit?tab=t.0):

Група 1: Економічний лібералізм (laissez-faire)
Група 2: Протекціонізм
Група 3: Соціал-реформізм

Кожна група:

Формулює основні принципи своєї доктрини
Наводить історичні приклади успіху
Пояснює, чому їхній підхід найкращий
Критикує інші підходи

Формат: кожна група презентує (5 хв), потім загальна дискусія, де групи відповідають на критику.

Питання для підсумкового обговорення:

Яка роль держави в економіці?
Як досягти економічного зростання?
Як забезпечити соціальну справедливість?

Завдання 4 (парне). Кого захищали Хлібні закони?

Контекст: По завершенні наполеонівських воєн Велика Британія впроваджує т.зв. Хлібні закони, які захищають інтереси великих землевласників завдяки високому миту на зерно. Утім, це призвело до значного здорожчання хліба для пересічних британців — водночас аристократія отримувала надприбутки.

Ця карикатура створена 1842 року і зображує одну з байок Езопа “Жаби, які хотіли собі царя”. У цій історії жаби вимагають у Бога царя й отримують колоду, на яку вони стрибають і з якої глузують. Вони просять іншого царя, і цього разу отримують лелеку (або в деяких версіях водяну змію), яка всіх з’їдає. Попереднього царя, колоду, можна побачити в правому нижньому куті зображення – це відсилання до Вільяма Лема, попереднього прем’єр-міністра Великої Британії, який отримав вотум недовіри й пішов у відставку 1841 року. Новий цар, лелека, зображує нового прем’єр-міністра сера Роберта Піла, показаного таким, що розчавлює своїх опонентів, включно з Лігою проти Хлібних законів, яка прагнула скасувати ці закони, разом із “Земельним інтересом” (великі маєтки, що належали багатим родинам) та “Чартизмом” (робітничий рух, започаткований 1838 року).

Джерело: https://millingandgrain.com/gems-from-the-mills-archive-corn-law-cartoons/

Запитання для обговорення:

Що ви бачите? Опишіть персонажів і що/кого вони символізують (хто багатий, хто бідний, що відбувається).
Чию позицію підтримує художник?
- За Хлібні закони (землевласники)
- Проти Хлібних законів (промисловці, робітники)
У чому полягає сенс карикатури? Що хотів сказати автор?
Хто переміг у цій суперечці?
Якими могли бути наслідки, якби перемогла інша сторона?

Завдання 5. “Моя позиція”.

Визначте в класі умовну лінію, на якій зможуть вишикуватися учні й учениці. Крайня ліва точка на лінії – “Держава НЕ має втручатися”, крайня права – “Держава ОБОВ’ЯЗКОВО має втручатися”.

Хід завдання:

Зачитайте ситуацію (5 ситуацій нижче).
Учні та учениці вибирають собі місце на лінії відповідно до своєї позиції.
Запитайте 2-3 осіб із різних точок: “Чому ти тут стоїш?”.
Дозвольте за бажання змінити позицію після аргументів.

Ситуації:

Фабрика забруднює річку. Держава має заборонити?
Робітники працюють 14 годин. Держава має обмежити?
Іноземні товари дешевші за наші. Держава має ввести мита?
Людина залишилася без роботи. Держава має допомагати?
Монополія підняла ціни вдвічі. Держава має втрутитися?

Завдання 6 (групове). “Відділ пропаганди”.

Клас об’єднується в групи. Кожна група створює пропагандистський плакат (у стилі 1910-1920-х рр.), що рекламує свою економічну ідею: лібералізм, протекціонізм, соціал-реформізм або НЕП.

На плакаті — основне гасло, символ, 1–2 аргументи. Потім клас проводить мінівиставку й голосує, який підхід мав би більшу підтримку серед населення.

Завдання 7 (парне). “Політичний дайджест”

Кожна пара створює коротку газетну колонку від імені уряду певної країни:

Велика Британія: захищає вільну торгівлю
Німеччина: аргументує користь протекціонізму
СРСР: виправдовує НЕП
США: виступає за соціальні реформи

Структура: 3 речення позиції, 1 контраргумент конкурентів, підсумковий заклик.

Завдання 8 (групове). Міністерство економіки.

Кожна група отримує копію таблиці (Додаток 2 https://docs.google.com/document/d/1WOkUQ9oyCXHvotqZsvPT75UWQEdzCs6n9Do5RhBYtIU/edit?tab=t.0) та «свій сценарій»: в їхній умовній країні панує ліберальна, протекціоністська або соціал-реформістська економіка. Група змінює 2 показники (наприклад, знижує мита або підвищує соц. видатки). Для цього використовує незаповнену таблицю (Додаток 3 https://docs.google.com/document/d/1Z5xcRW3dSHSoGp7wRmZYfpPjTVIymq4O7Jkx-gmk5rc/edit?tab=t.0). Потім обговорюють наслідки для решти:

як це вплине на безробіття?
чи зросте ВВП?
чи стане країна конкурентнішою?

Групи коротко презентують висновок: «Ми підвищили соц. видатки — ВВП трохи сповільнився, але нерівність зменшилась».

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Пояснити відмінності між економічним лібералізмом та протекціонізмом
Проаналізувати роль держави в економіці різних країн початку XX століття
Пояснити, чому соціальні реформи виникають як відповідь на виклики індустріалізації
Схарактеризувати НЕП як спробу поєднання різних економічних систем
Навести приклади зв’язку між економічними ідеями та політичними рішеннями

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 9. Економічні ідеї та їх вплив на політику

Робочий аркуш учнів і учениць

Практика

Завдання 1 (парне). Суперечність НЕПу.

У 1921 р. В. Ленін писав:

“НЕП — це серйозно і надовго… але не назавжди”.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Соціальні реформи Бісмарка.

Опиши три головні соціальні закони, прийняті в Німеччині в 1880-х роках:

Закон про __________________________________________________________________________
Рік: ________ Що передбачав: ________________________________________________________
Закон про __________________________________________________________________________
Рік: ________ Що передбачав: ________________________________________________________
Закон про __________________________________________________________________________
Рік: ________ Що передбачав: ________________________________________________________

Чому Бісмарк провів ці реформи?

Яке значення цих реформ для розвитку соціальної держави?

Завдання 3. НЕП: змішана економіка.

Заповни таблицю про НЕП:

Сфера	Що було дозволено?	Що залишилося під контролем держави?
Сільське господарство
Промисловість
Торгівля
Фінанси

Чому НЕП називають “змішаною економікою”?

Які були головні суперечності НЕПу?

Завдання 4. Роль держави в економіці.

Сформулюй по 3 аргументи “за” і “проти” активної ролі держави в економіці:

ЗА державне втручання:

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

ПРОТИ державного втручання:

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Яка твоя позиція?

Завдання 5. Мінісеріал «Життя за різних систем»

Вибери соціальний статус/професію твого героя чи героїні (робітник, підприємець, селянин, чиновник тощо) і придумай йому/їй біографію, спираючись на дані про життя на початку ХХ століття. Спираючись на отримані знання про життя цього періоду, створи стрічку часу життя героя/героїні, на якій позначено ключові моменти життя.

За бажання, можна замінити текст скетчем коміксу або сторібордом. Потім — коротке порівняння досвідів.

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Пояснити відмінності між економічним лібералізмом та протекціонізмом
Проаналізувати роль держави в економіці різних країн початку XX століття
Пояснити, чому соціальні реформи виникають як відповідь на виклики індустріалізації
Схарактеризувати НЕП як спробу поєднання різних економічних систем
Навести приклади зв’язку між економічними ідеями та політичними рішеннями

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе