Глобалізація та масова міграція в Україні та світі на зламі XIX-XX ст.

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 10. Тема: Глобалізація та масова міграція в Україні та світі на зламі XIX-XX ст.

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

Визначає природні і соціальні фактори, що сприяли формуванню історико-географічних, економічних та етнічних регіонів, кордонів держав, встановленню торговельних відносин і міжетнічної взаємодії, розгортанню процесів глобалізації [12 ГІО 2.2.1-1]
Досліджує збіги і розбіжності між даними різних джерел і позиціями авторів [12 ГІО 3.2.2-1]
Пояснює взаємодію політичних, економічних, соціальних і культурних чинників у розвитку суспільства [12 ГІО 4.3.2-3]
Ілюструє прикладами цінність рівноправності й різноманітності в суспільстві, усвідомлює необхідність протидії дискримінації [12 ГІО 5.3.1-1]

Мовою учнів і учениць:

Зрозуміють, як індустріалізація та розвиток транспорту прискорили процеси глобалізації наприкінці XIX – початку XX століття
Навчаться аналізувати причини та масштаби міграційних процесів із різних регіонів світу, включаючи українські землі
Зможуть пояснити взаємозв’язок між економічними, політичними та соціальними факторами, що спонукали мільйони людей до еміграції
Усвідомлять вплив масової міграції на формування мультикультурних суспільств та етнічних діаспор
Розумітимуть концепції “push-factors” та “pull-factors” у міграційних процесах
Бачитимуть зв’язок між історичними процесами та сучасними міграційними викликами

Ключова компетентність уроку

Соціальні та громадянські компетентності – учні/учениці аналізуватимуть міграційні процеси як важливий соціальний феномен, що формує сучасні суспільства, розвиватимуть розуміння мультикультурності, толерантності та значення діалогу між культурами.

Ключові терміни, особи та концепції

Глобалізація – процес зростання економічної, політичної та культурної взаємозалежності між різними регіонами світу, інтенсифікація міжнародних зв’язків.
Масова міграція – переміщення значних груп населення з одних територій в інші, зумовлене економічними, політичними, соціальними чи екологічними причинами.
Еміграція – виїзд людей з однієї країни для постійного або тривалого проживання в іншій країні.
Імміграція – в’їзд іноземців до країни для постійного або тривалого проживання.
Трансатлантична міграція – масове переселення європейців до Америки (США, Канада, Аргентина, Бразилія) у XIX – на початку XX століття.
“Велика міграція” – переселення близько 50-60 мільйонів європейців до Нового Світу між 1820 і 1920 роками.
Економічна міграція – переміщення людей, зумовлене пошуками кращих економічних можливостей, роботи, вищих заробітків.
Діаспора – етнічна спільнота, що проживає за межами своєї історичної батьківщини, зберігаючи культурні та мовні зв’язки з нею.
Транспортна революція – стрімкий розвиток залізничного та пароплавного транспорту в XIX столітті, що значно здешевив та прискорив подорожі на великі відстані.
“Push-фактори” (фактори виштовхування) – негативні умови на батьківщині, що спонукають людей емігрувати: бідність, безробіття, політичні переслідування, земельний голод.
“Pull-фактори” (фактори притягування) – привабливі умови в країнах призначення: робочі місця, вищі зарплати, політичні свободи, наявність земель.
Ellis Island – острів біля Нью-Йорка, головний імміграційний пункт США (1892-1954), через який пройшли понад 12 мільйонів іммігрантів.
“Золотий вік міграції” – період 1870-1914 років, коли міграційні потоки досягли безпрецедентних масштабів завдяки лібералізації міграційного законодавства та розвитку транспорту.
Іван Франко (1856-1916) – український письменник, громадський діяч, дослідник еміграції з Галичини, автор статей про соціально-економічні причини еміграції українців.
Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944) – глава Греко-Католицької Церкви, який надавав допомогу українським емігрантам та підтримував зв’язки з діаспорою.

Як підготуватися до уроку?

Визначте мету та структуру уроку

Урок має на меті сформувати розуміння глобалізації та масової міграції як взаємопов’язаних процесів кінця XIX – початку XX століття. Важливо показати, що це був період безпрецедентної мобільності населення, технологічного прогресу та формування глобальних зв’язків. Особлива увага приділяється українському досвіду еміграції.

Опрацюйте теоретичні матеріали

Рекомендовані джерела:

Субтельний О. “Україна. Історія” – розділи про українську еміграцію
Качараба С. “Еміграція з Західної України (1880-1914)”
Марунчак М. “Студії до історії українців Канади”
Серчик В. “Нариси з соціально-економічної історії України”
Спогади Марії Орлецької https://www.communitystories.ca/v1/pm_v2.php?id=story_line_child&fl=&lg=English&ex=00000464&sl=5486&pos=3&scpos=1#4

Онлайн-ресурси:

Енциклопедія історії України (history.org.ua)
Українська діаспора (https://diasporiana.org.ua/)
Library of Congress – Immigration History: https://www.loc.gov/classroom-materials/immigration/
Ellis Island Foundation: https://www.libertyellisfoundation.org/
Canadian Museum of Immigration: https://pier21.ca/

Підготуйте візуальні матеріали

Джерела зображень:

Library of Congress – Free to Use Collection: https://www.loc.gov/free-to-use/
National Archives (США): https://www.archives.gov/research/immigration
Бібліотека Конгресу США – колекція фотографій імміграції
Архів Нью-Йоркської публічної бібліотеки
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника

Що шукати:

Фотографії українських емігрантів на кораблях
Ellis Island – фото імміграційних перевірок
Українські поселення в США та Канаді
Карти міграційних потоків
Статистичні графіки та діаграми
Листи емігрантів

Історичний контекст

Глобалізація наприкінці XIX – початку XX століття

Період 1870-1914 років називають “першою епохою глобалізації” або “золотим віком міграції”. Технологічні досягнення індустріальної революції створили умови для безпрецедентної інтеграції світу:

Технологічні передумови:

Пароплавство: трансатлантичний переїзд скоротився з 2-3 місяців до 7-14 днів, вартість зменшилась у 5-10 разів
Залізниці: до 1914 року загальна довжина залізниць у світі перевищила 1 млн км
Телеграф: трансатлантичний кабель (1866) дозволив миттєво передавати інформацію між континентами
Суецький канал (1869) та Панамський канал (1914) скоротили морські маршрути на тисячі кілометрів

Економічні чинники:

Формування світового ринку товарів, капіталів та робочої сили
Експорт капіталу з розвинених країн
Стандартизація часу (перші часові пояси у 1880-х роках)
Міжнародні виставки (Лондон 1851, Париж 1889, Чикаго 1893)

Масштаби європейської еміграції (1820-1920):

Загалом близько 50-60 мільйонів європейців емігрували за межі континенту
США прийняли близько 35 млн осіб
Канада – близько 5 млн
Аргентина – близько 6,5 млн
Бразилія – близько 4,5 млн
Австралія та Нова Зеландія – близько 3,5 млн

Українська еміграція

Масштаби:

Загальна кількість українців, що емігрували з 1880-х до 1914 року: близько 700 тис. – 1 млн осіб
США: близько 500-600 тис.
Канада: близько 170-200 тис.
Бразилія та Аргентина: близько 100 тис.

Причини еміграції (Push-фактори):

Аграрне перенаселення: в Галичині середній розмір селянського господарства скоротився до 2-5 га
Малоземелля: через високий приріст населення земельні наділи постійно дрібнішали
Бідність: високі податки, викупні платежі
Політичні утиски: русифікаторська політика в Російській імперії, обмеження національних прав
Примусова мілітаризація: військова служба до 14 років (до 1868 року), пізніше 3 роки

Фактори притягання (Pull-фактори):

Високі заробітки: в США робітник міг заробити в 3-5 разів більше
Дешеві землі: в Канаді безкоштовний гомстед 65 га після 3 років обробки
Політичні свободи: демократія в США та Канаді
Релігійна толерантність: можливість вільно сповідувати греко-католицизм
“Американська мрія”: надія на соціальну мобільність

Характеристика української еміграції:

Переважно селянського походження (до 90%)
Високий відсоток молодих чоловіків віком 18-35 років
Часто планувалась як тимчасова, але ставала постійною
Ланцюгова міграція: спочатку їхав один, потім викликав інших
Формування етнічних анклавів (українські квартали в містах)

Життя в еміграції:

Шлях до Нового Світу:

Подорож з села до портів (Гамбург, Бремен, Трієст)
Переправа через океан 7-14 днів у важких умовах “стірджу” (третього класу)
Перевірка на Ellis Island: медичний огляд, документи (2% відмовляли у в’їзді)

Адаптація:

Мовний бар’єр як найбільша проблема
Робота на шахтах, металургійних заводах, будівництві
Житло в багатолюдних квартирах робітничих районів
Дискримінація з боку “старих” американців

Формування діаспор:

Громадські організації: “Руський Народний Союз” (1894, США)
Будівництво церков як центрів громадського життя
Україномовні газети: “Svoboda” (1893)
Театральні гуртки, хори, танцювальні ансамблі
Недільні школи для дітей

Складні моменти та як їх пояснити:

Чому українці масово емігрували з Галичини, а не з Наддніпрянщини?
У Галичині були менші земельні наділи, вища щільність населення. В Російській імперії був можливий внутрішній рух на схід (Сибір, Далекий Схід, Казахстан).
Чому багато планували повернутися, але залишалися?
Економічні можливості, кращі умови життя для дітей, розрив зв’язків з батьківщиною, створення сімей у новій країні.
Як глобалізація того часу відрізняється від сучасної?
Тоді не було жорсткого міграційного контролю, паспортів у сучасному розумінні, міграція була переважно односторонньою (з Європи в Америки).

Дизайн уроку

Провокація

Мета: актуалізувати знання учнівства про міграцію, створити емоційне залучення до теми через особистісний підхід.

Варіант 1: “Рішення емігранта”

Інструкція для вчителя: Прочитайте учням й ученицям ситуацію і попросіть їх ухвалити рішення.

Ситуація: “Ви – молодий селянин із Галичини, 1900 рік. Ваша родина має лише 3 гектари землі, чого ледве вистачає, щоб прогодувати 8 членів сім’ї. Ви отримали лист від вашого кума Івана з Пенсильванії. Він пише: ‘Тут можна заробити 2 долари на день – це майже 8 корон! За місяць маю 50 доларів. Робота важка, але життя краще. Можу дати тобі адресу, де знайти роботу.’ Водночас ваші батьки просять вас залишитися. Мати каже: ‘Хто ж нам допомагатиме? Хто про нас подбає на старість?’ Батько додає: ‘А раптом там ще гірше? Чужа земля, чужі люди, мови не знаєш…'”

Запитання для обговорення:

Що б ви вирішили і чому?
Які аргументи “за” і “проти” еміграції?
Які ризики пов’язані з таким рішенням?
Як би ви почувалися, приймаючи таке рішення?

Очікувані відповіді:

Учні й учениці висловлять різні думки. Хтось скаже, що поїде заробляти гроші для родини. Інші скажуть, що залишаться через відповідальність перед батьками. Деякі можуть запропонувати компроміс – поїхати на кілька років і повернутися.

Методичний коментар:

Це завдання допомагає учням й ученицям зрозуміти, що за статистикою міграції стоять конкретні люди з реальними дилемами. Важливо дати можливість висловитися різним позиціям, не оцінюючи їх як правильні чи неправильні.

Варіант 2: “Фотографії емігрантів”

Інструкція для вчителя: Покажіть учням 2-3 історичні фотографії:

Галицькі мігранти, Квебек, близько 1911 року.
Джерело: https://edu.lvivcenter.org/images/galytski-migranty-kvebek-bilya-1911-roku/

Ellis Island – черга на імміграційну перевірку
Джерело: https://assets.cityexperiences.com/wp-content/uploads/2022/06/ellis-history-768×557.jpeg

Перша українська хата у канадській провінції Манітоба була збудована у 1896 р. біля Емерсона.
Джерело: https://www.communitystories.ca/v1/pm_v2.php?id=story_line_child&fl=&lg=English&ex=00000464&sl=5486&pos=3&scpos=1#4

Запитання:

Які емоції ви бачите на обличчях людей?
Що, на вашу думку, вони відчували в цей момент?
Про що вони могли думати?
Чи можете ви уявити себе на їхньому місці?

Очікувані відповіді:

Учні можуть помітити суміш надії та тривоги на обличчях, говорити про страх невідомого, сподівання на краще життя, тугу за домом.

Методичний коментар:

Візуальний матеріал допомагає створити емоційний зв’язок з історичними подіями. Обговорення емоцій розвиває емпатію.

Практика

Робота в групах

Завдання 1. “Push and Pull – фактори міграції”

Мета: систематизувати знання про причини еміграції, розвинути аналітичне мислення.
Інструкція для вчителя: Обʼєднайте клас у 4 групи. Кожна група отримує завдання:

Група 1: Економічні фактори (push та pull)

Група 2: Політичні та соціальні фактори

Група 3: Технологічні можливості міграції

Група 4: Особистісні та психологічні чинники

Завдання для груп: Заповніть таблицю для вашої категорії факторів:

Push-фактори (виштовхування)	Pull-фактори (притягання)

Після обговорення презентуйте результати класу.

Орієнтовні відповіді груп:

Група 1 (Економічні):

Push: малоземелля, бідність, високі податки, неврожаї, відсутність роботи
Pull: високі зарплати в США, дешеві землі в Канаді, економічні можливості

Група 2 (Політичні та соціальні):

Push: політичні утиски, русифікація, обмеження прав, військова служба, дискримінація
Pull: політичні свободи, демократія, релігійна толерантність, можливість освіти

Група 3 (Технологічні):

Push: неможливість модернізації господарства
Pull: пароплави (швидший та дешевший транспорт), залізниці (доступ до портів), інформація про Америку (листи, агенти)

Група 4 (Особистісні):

Push: розчарування у можливостях на батьківщині, бажання змін, “американська лихоманка”
Pull: надія на краще життя, “американська мрія”, приклади успішних емігрантів, наявність родичів/знайомих

Методичний коментар:

Робота в групах дозволяє охопити різні аспекти міграції. Презентації розвивають навички публічного виступу. Важливо підвести підсумок, що міграція – це завжди поєднання багатьох факторів.

Завдання 2. “Рекламна агенція для емігрантів”

Мета: розвинути креативне мислення, поглибити розуміння як працювали емігрантські агенти.
Історичний контекст: Транспортні компанії та емігрантські агенти активно рекламували можливості еміграції, часто перебільшуючи переваги та замовчуючи труднощі.

Інструкція: Кожна група створює:

Рекламний плакат або оголошення емігрантського агента (текст + ескіз)
Що б ви обіцяли потенційним емігрантам?
Які аргументи використовували б?

Потім обговоріть: наскільки етичною була така реклама? Чи не вводила вона людей в оману?

Методичний коментар:

Це завдання показує, що міграція була також бізнесом. Обговорення етичних аспектів розвиває критичне мислення.

Робота у парах

Завдання 1. “Аналіз листа емігранта”

Інструкція: Прочитайте уривок з листа українського емігранта (наведено нижче). У парах обговоріть та дайте відповіді на запитання.

Лист Івана К. з Пенсильванії (1907):

“Дорогі батьки і рідні! Пишу вам з великої радости, що маю роботу на шахті в Пітсбургу. Платят тут по 2 долари на день, а то майже 8 корон австрійських. За місяць можу заробити 50-60 доларів, коли робота є. Але робота тяжка, спина болит, а в шахті темно і страшно. Живу з іншими русинами в одній хаті, платимо по 3 долари місячно. Єсти дорого, але все таки більше залишається, чим би було дома. Вислав вам 20 доларів через агента. Купіть собі що треба. Мови английської ще не знаю добре, але товариші помагають. Церква наша тут є, отець приїздить з Філядельфії. Тільки дуже тужу за вами і за рідним селом. Коли зберу достаточно грошей, може й вернуся, або викличу вас до себе…”

Запитання:

Які економічні переваги еміграції згадує Іван?
Які труднощі та проблеми він описує?
Яку роль відігравала українська громада для емігрантів?
Як ви оцінюєте настрій Івана – він задоволений чи ні? Чому?
Що може бути не сказаним у листі (що Іван міг приховати від родини)?

Час: 5-7 хвилин

Орієнтовні відповіді:

Економічні переваги: у 3-5 разів вищі заробітки, можливість відправляти гроші додому, краще матеріальне становище
Труднощі: важка і небезпечна праця, мовний бар’єр, висока вартість життя, туга за домом, життя в тісних умовах
Роль громади: церква як центр, священик, взаємодопомога земляків, збереження мови та традицій, психологічна підтримка
Настрій амбівалентний: з одного боку радіє заробіткам, з іншого – сумує та не впевнений у майбутньому (розглядає варіанти повернення)
Може приховувати: ще більші труднощі, дискримінацію, небезпеки роботи, щоб не хвилювати родину

Методичний коментар:

Робота з первинним джерелом (навіть стилізованим) дає розуміння особистого досвіду еміграції. П’яте запитання розвиває критичне мислення.

Завдання 2. “Статистика міграції”

Інструкція: Розгляньте таблицю з даними про українську еміграцію та дайте відповіді на запитання.

Джерело: “A Magyar Szent Korona országainak kivándorlása és visszavándorlása 1899-1913” (Еміграція та повернення країн Угорської Святої Корони 1899-1913). Видавець: Magyar Királyi Központi Statisztikai Hivatal (Угорське Королівське Центральне Статистичне Управління). 1918, Будапешт.

Запитання:

В який період спостерігається найбільший приріст еміграції?
Чому в 1908 році різко впала кількість емігрантів? (Підказка: економічна паніка в США)
Обчисліть середню кількість емігрантів на рік у цей період
Які демографічні наслідки це могло мати для українських сіл?

Методичний коментар:

Робота зі статистикою розвиває математичні навички у історичному контексті.

У групах

Група 1. “Аналіз автентичного джерела – спогади Марії Орлецької”

Прочитайте уривок зі справжніх спогадів Марії Орлецької (народилася 1908 р. в Канаді, батьки емігрували з Буковини в 1901 р.). Інтерв’ю записав історик Петро Кравчук.

УРИВОК 1: Перші роки в Канаді

“Мої батьки приїхали до Канади в 1901 році з села Топорівці Буковинської провінції. Вони привезли з собою свого сина, молодшого брата моєї матері та двох дітей сестри мого батька, які осиротіли. Таким чином, разом емігрувало шестеро. Вони оселилися в окрузі Ворвік, Альберта, де купили гомстед.

Це був болотистий, лісистий район, де землю треба було осушувати та розчищати від дерев, перш ніж можна було щось вирощувати. Мої батьки побудували землянку для родини. Я добре її пам’ятаю. Там тепер встановлена меморіальна дошка, що позначає це як історичне місце.

Якою була наша землянка? Це була яма в землі, зі стінами над землею, збудованими з грубо обтесаних колод. У моїх батьків не було належних інструментів, щоб обтесати колоди як слід. Вони поставили дах, поклали на нього гілки, а потім засипали землею. Залишили отвір для дверей і зробили двері, щоб його закрити. У стінах були лише отвори замість вікон, бо не було місця, де можна було б купити віконне скло. Вони пропускали світло вдень, а на ніч їх закривали рушниками. Для освітлення ввечері ми користувалися саморобними лампами – гніт, занурений у бляшанку з гасом.

Молодший брат моєї матері, Теодор Гарасим, який був досить умілим у виготовленні речей, збудував всередині кам’яні лави. Ми клали на них суху траву, і вони слугували нам ліжками вночі. У центрі землянки стояв маленький стіл. Саморобна піч, розміщена в одному кутку, обігрівала землянку і також слугувала духовкою. У нас був горщок для готування, який мої батьки привезли зі старого краю. Вони також привезли ручний млин для перемелювання зерна в борошно.”

Запитання для аналізу:

Опис житлових умов: Детально опишіть землянку. Які елементи показують бідність і які – винахідливість поселенців?
Що привезли з собою: Які речі родина привезла зі старого краю? Що це говорить про їхні пріоритети?
Порівняння з очікуваннями: Як ви думаєте, чи очікувала родина таких важких умов? Чому емігрантські агенти не попереджали про це?
Історична цінність: Чому на місці цієї землянки встановили меморіальну дошку?

Група 2. “Економічні реалії еміграції”

УРИВОК 2: Заробітки та виживання

“Мій батько пішов пішки до Едмонтона шукати роботу. Моя мати, мій дядько Гарасим і мій дідусь викопали лопатами п’ять акрів землі. Ця земля дуже дорога мені, і я цілую її щоразу, коли відвідую це місце.

Мій батько був далеко від дому цілий рік, працюючи з друзями за шістдесят центів на день на залізниці в Стратконі. Щоразу, коли він присилав додому гроші, моя мати йшла пішки до крамниці у Ворвіку і купувала дріжджі, гас, сіль і цукор. Крамниця була за добрих дев’ятнадцять миль.

Пізніше мій батько купив пару коней, щоб міг їздити до Едмонтона купувати припаси. Дорога в один бік займала цілий тиждень. Віз часто застрявав у болотистій місцевості. Жінки, які залишалися вдома, ніколи не знали, чи їхні чоловіки повернуться безпечно, чи втоплять десь у болоті. Коли чоловіки поверталися з борошном, цукром і сіллю, ці необхідні речі ділилися з сусідами.”

Запитання:

Економічний аналіз: Батько заробляв 60 центів на день. Підрахуйте його місячний заробіток (працюючи 26 днів на місяць). Порівняйте з 50-60 доларами на місяць, які згадувалися у стилізованому листі шахтаря. Що це говорить про різницю в заробітках?
Роль жінок: Що робили жінки, поки чоловіки були на заробітках? Опишіть їхню працю.
Відстані та ізоляція: Мати йшла 19 миль пішки до крамниці. Скільки це кілометрів? (1 миля ≈ 1,6 км). Скільки годин могла тривати така подорож?
Взаємодопомога: Чому поселенці ділилися припасами з сусідами? Що це говорить про роль громади?

Група 3. “Походження родини – Push-фактори”

УРИВОК 3: Життя на Буковині

“Мій батько походив із заможної родини. Він був ще малим, коли помер його батько. Будучи сиротою, мій батько працював двірником у маєтку поміщика. Він ледве вмів читати й писати.

Моя мати походила з дуже бідної родини. У неї було шість сестер і два брати, і вона була найстаршою дитиною в сім’ї. Батько моєї матері багато років хворів, тому моя мати мала працювати на полі поміщика, отримуючи кожен дванадцятий зжатий сніп як плату за свою працю. Її життя було дуже важким. Коли вона була ще дитиною, вона почала ходити до школи, але її батько попросив владу звільнити її від відвідування, бо він хворів і вдома нікому було працювати.”

Запитання:

Push-фактори (виштовхування): На основі цього уривку, виділіть економічні та соціальні причини, чому родина вирішила емігрувати:
Соціальна нерівність: Яка система оплати праці описана? (Кожен дванадцятий сніп). Чи це справедлива оплата?
Освіта: Чому мати Марії не могла ходити до школи? Як це вплинуло на її життя?
Порівняння поколінь: Порівняйте можливості матері на Буковині (не було освіти, працювала на поміщика) та Марії в Канаді (ходила до школи до 16 років). Що змінилося?

Група 4. “Культурне життя та ідеологічні конфлікти”

УРИВОК 4: Дядько-соціаліст

“Мій дядько, Теодор Гарасим, закінчив шість класів сільської школи на старому краї. Він був розумною людиною, і мій батько називав його соціалістом. Це призводило до частих суперечок у родині, бо мій батько дорікав йому за те, що він не вірить ані в церкву, ані в священиків. І справді, мій дядько багато розповідав нам, трьом сестрам, з яких я була найстаршою, про світові події, і читав нам вірші Тараса Шевченка. Мені тоді, мабуть, було вісім або дев’ять років.

Мій дядько Теодор Гарасим і Вільям Богайчук започаткували громадську діяльність тут. Його та Вільяма Богайчука інші люди називали соціалістами. Вони проводили збори в приватних домівках, на які запрошували Дідуха, якому треба було долати чималу відстань, і Никодима. Це було в 1917 і 1918 роках. Ці двоє людей організовували літературні читання, також у приватних будинках.”

Запитання:

Хто такі “соціалісти”: Чому батько називав дядька соціалістом? Що це означало в той час?
Конфлікт поколінь та поглядів: Чому виникали суперечки між батьком і дядьком? Які цінності захищав кожен?
Збереження культури: Які елементи української культури зберігалися в діаспорі? (Згадайте Шевченка, літературні читання)
Історичний контекст 1917-1918: Чому саме в ці роки активізувалися політичні збори? Що відбувалося в цей час у світі та в Україні?

Група 5. “Гендерні ролі та права жінок”

УРИВОК 5: Примусове заміжжя

“У цих краях у 1922 році був попит на дівчат на виданні. Шахтарі, які зібрали трохи грошей, і чоловіки, які вже мали власні ферми, шукали дружин. Батьки з кількома дочками на виданні прагнули їх одружити.

Ми були три дорослі сестри в нашому домі. Ось як мій батько бачив ситуацію: “Було б добре, якби ми могли видати заміж нашу маленьку дочку, бо навряд чи хтось її захоче. Я не турбуюся про інших двох.”

Дмитро Касьян прийшов до нас як сват, діючи від імені якогось Теодора Сікали, який приїхав з села Кучерів. Той був у літах. Він сказав Дмитру Касьяну, що якщо сватання до мене буде успішним, він заплатить йому двісті доларів. Мене викликали додому зі школи. Мені тоді було лише чотирнадцять років.

Коли я побачила сватача, він здавався таким величезним і непривабливим, що я ледь не впала в жах. Але він був багатий, володів цілою секцією землі в Гілліарді, мав колодязь під підлогою свого будинку, так що воду можна було накачувати безпосередньо на кухню, і в нього були готівкові гроші. Мій батько хотів забрати мене зі школи і видати заміж за цю людину.

Мій батько силою посадив мене в машину і повіз до Веґревіля, бо треба було отримати дозвіл, перш ніж могло відбутися весілля. Як тільки мій батько і сватач пішли за дозволом, я вискочила з машини і побігла до помешкання Вільяма Басараба, щоб знайти там притулок. Він дуже розумна людина. Зараз йому вісімдесят два роки. Він переховував мене в коморі два дні. Тим часом мій батько і сватач шукали мене багато годин, але не могли знайти. Сватач повернувся додому. Мій батько боявся, що я зникла назавжди. Так закінчилася спроба видати мене заміж силою.”

Запитання:

“Ринок наречених”: Чому в 1922 році був “попит на дівчат на виданні”? Які економічні причини?
Мотиви батька: Чому батько хотів видати заміж 14-річну Марію? Назвіть економічні та соціальні причини.
Опір традиціям: Опишіть, як Марія протистояла примусовому шлюбу. Що допомогло їй?
Хто підтримав Марію: Яку роль відіграв Вільям Басараб? Що це говорить про солідарність у громаді?
Етична оцінка: Марія пише: “Мій батько зовсім не був поганою людиною”. Як ви розумієте цю фразу? Чи можна засуджувати батька за його дії?
Права дітей: Скільки років було Марії? Як сьогодні законодавство захищає дітей від примусових шлюбів?

Група 6. “Порівняльна таблиця: Буковина vs Канада”

На основі всіх прочитаних уривків заповніть порівняльну таблицю:

Аспект життя	Буковина (до 1901)	Канада (після 1901)
Житло		Землянка: яма в землі з грубими стінами, без вікон
Економічні можливості	Праця на поміщика, кожен 12-й сніп
Освіта	Мати не могла ходити до школи
Робота жінок
Політичні свободи
Становище дітей
Громадське життя

Загальний висновок: Чи покращилося життя родини після еміграції? Обґрунтуйте свою думку, використовуючи конкретні факти з тексту.

Група 7. “Робота з первинним джерелом – критичний аналіз”

Це справжні спогади, записані істориком. Але чи можемо ми їм повністю довіряти?

Обговоріть у парах та дайте відповіді:

Коли записані спогади: Марія народилася в 1908 році. Якщо інтерв’ю записане в 1970-х роках, скільки їй років? Як це може вплинути на точність спогадів?
Про що вона пам’ятає особисто: Які події Марія пам’ятає особисто (була свідком), а про які знає зі слів батьків?

Особисті спогади:

Зі слів інших:

Переваги цього джерела: Чому спогади очевидців цінні для істориків?

Обмеження джерела: Які обмеження має це джерело? (Суб’єктивність, час, вибіркова пам’ять)

Як перевірити інформацію: Які інші джерела можна використати, щоб перевірити інформацію зі спогадів Марії? (Архівні документи, статистика, карти, фото)

Група 8. “Зв’язок з теорією уроку”

Поєднайте спогади Марії з теоретичними поняттями уроку:

Push та Pull фактори: Виділіть з тексту:

Push-фактори (що виштовхнуло родину з Буковини):

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Pull-фактори (що приваблювало в Канаді):

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Ланцюгова міграція: Як спогади Марії ілюструють поняття “ланцюгової міграції”? (Коли один їде, потім викликає інших)

Формування діаспори: Які елементи формування української діаспори описані в тексті? (Церква, школа, літературні читання, взаємодопомога)

Адаптація vs Асиміляція: Чи асимілювалася родина Марії? Які ознаки збереження української ідентичності ви бачите?

Група 9. “Творче завдання” (на вибір)

Варіант А: Напишіть лист від імені матері Марії до її рідних на Буковині через 5 років після еміграції (1906 рік). Опишіть важкі початки, але також надії на майбутнє. (200-250 слів)

Варіант Б: Створіть діалог між 14-річною Марією та Вільямом Басарабом, який переховував її в коморі. Що вони могли обговорювати? Які поради він міг їй дати?

Варіант В: Уявіть, що ви – історик, який бере інтерв’ю в Марії в 1970-х роках. Складіть 5 додаткових запитань, які ви хотіли б їй поставити про її життя та досвід еміграції.

Група 10. “Звʼязок із сучасністю”

Для дискусії в класі:

Які паралелі між досвідом української еміграції 1901 року та сучасною трудовою міграцією українців? (Польща, Чехія, Португалія, Італія)

Як змінилося становище жінок від часів Марії (примусові шлюби в 14 років) до сьогодні?

Чи актуальна проблема збереження української мови та культури для сучасних емігрантів?

Що може навчити нас історія Марії про стійкість, гідність та боротьбу за свої права?

Методичний рекомендації для вчителя:

Цінність цього автентичного джерела:

Справжні спогади, а не вигаданий текст

Показує реальність еміграції без прикрас

Розкриває гендерний аспект (становище жінок)

Демонструє ідеологічні конфлікти в діаспорі

Особиста історія робить матеріал емоційно близьким

Як використовувати:

Можна читати частинами (уривки)

Можна організувати драматизацію епізоду втечі Марії

Добре поєднується зі статистикою та картами з уроку

Можна порівняти з іншими спогадами емігрантів

Чутливі теми:

Примусове заміжжя 14-річної дівчини – складна етична тема

Бідність та важкі умови життя

Будьте готові до емоційних реакцій учнів

Підкресліть мужність Марії, яка відстояла своє право на вибір

Прогрес

Я розумію/вмію	Ні	Частково	Так
Я розумію, що таке глобалізація та які були її передумови наприкінці XIX – початку XX століття
Я можу пояснити причини масової української еміграції (push та pull фактори)
Я знаю масштаби та основні напрямки української еміграції
Я розумію труднощі адаптації емігрантів та роль української громади
Я можу аналізувати історичні джерела (листи, статистику)
Я бачу зв’язок між історичними подіями та сучасними міграційними процесами

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 10. Тема: Глобалізація та масова міграція в Україні та світі на зламі XIX-XX ст.

Робочий аркуш учнів та учениць

Провокація

Ситуація для роздумів:

Ви – молодий селянин із Галичини, 1900 рік. Ваша родина має лише 3 гектари землі, чого ледве вистачає, щоб прогодувати 8 членів сім’ї. Ви отримали лист від вашого кума Івана з Пенсильванії: “Тут можна заробити 2 долари на день – це майже 8 корон! За місяць маю 50 доларів. Робота важка, але життя краще.”

Водночас батьки просять вас залишитися: “Хто ж нам допомагатиме? Хто про нас подбає на старість?”

Ваша відповідь:

Що б ви вирішили і чому?

Які аргументи “за” еміграцію?

Які аргументи “проти” еміграції?

Практика

Робота в групах

Завдання 1. “Push and Pull – фактори міграції”

Наша група аналізує: _________________________________________________________________________

Заповніть таблицю:

Push-фактори (виштовхування з батьківщини)	Pull-фактори (притягання до нової країни)
1.	1.
2.	2.
3.	3.
4.	4.
5.	5.

Найважливіший фактор, на нашу думку:

Чому саме він:

Завдання 2. “Рекламна агенція для емігрантів”

Уявіть, що ви – емігрантський агент наприкінці XIX століття. Створіть рекламне оголошення для потенційних емігрантів.

Наш рекламний текст:

Які переваги ми обіцяємо:

Ескіз нашого плакату:

Простір для малюнка

Обговорення: Чи була така реклама чесною? Чи не вводила вона людей в оману?

Робота у парах

Завдання 2. “Статистика міграції”

Проаналізуйте дані про українську еміграцію до США:

Запитання:

В який період найбільше зростання еміграції?

Чому в 1908 році різко впала кількість? (Підказка: економічна криза в США)

Обчисліть середню кількість емігрантів за рік (додайте всі числа і поділіть на 6):

Які демографічні наслідки для українських сіл?

У групах

Виконайте завдання, опрацювавши автентичне джерело.

Спогади Марії Орлецької (народилася 1908 р. в Канаді, батьки емігрували з Буковини в 1901 р.). Інтерв’ю записав історик Петро Кравчук.

Завдання 1. “Перші роки в Канаді – аналіз житлових умов”

Прочитайте уривок зі спогадів:

Це був болотистий, лісистий район, де землю треба було осушувати та розчищати від дерев. Мої батьки побудували землянку для родини. Якою була наша землянка? Це була яма в землі, зі стінами над землею, збудованими з грубо обтесаних колод. У моїх батьків не було належних інструментів. Вони поставили дах, поклали на нього гілки, а потім засипали землею. У стінах були лише отвори замість вікон, бо не було місця, де можна було б купити віконне скло. Їх закривали рушниками на ніч. Для освітлення ввечері ми користувалися саморобними лампами – гніт, занурений у бляшанку з гасом.

Молодший брат моєї матері, Теодор Гарасим, збудував всередині кам’яні лави. Ми клали на них суху траву, і вони слугували нам ліжками. У нас був горщок для готування, який мої батьки привезли зі старого краю. Вони також привезли ручний млин для перемелювання зерна в борошно.”

Запитання:

Детально опишіть землянку. Які елементи показують бідність і які – винахідливість?

Які речі родина привезла зі старого краю? Що це говорить про їхні пріоритети?

Як ви думаєте, чи очікувала родина таких важких умов? Чому емігрантські агенти не попереджали?

Завдання 2. “Економічні реалії – заробітки та виживання”

Прочитайте уривок:

“Мій батько пішов пішки до Едмонтона шукати роботу. Моя мати, мій дядько Гарасим і мій дідусь викопали лопатами п’ять акрів землі.

Мій батько був далеко від дому цілий рік, працюючи за шістдесят центів на день на залізниці в Стратконі. Щоразу, коли він присилав додому гроші, моя мати йшла пішки до крамниці у Ворвіку і купувала дріжджі, гас, сіль і цукор. Крамниця була за добрих дев’ятнадцять миль.

Пізніше мій батько купив пару коней, щоб міг їздити до Едмонтона купувати припаси. Дорога в один бік займала цілий тиждень. Віз часто застрявав у болотистій місцевості. Жінки ніколи не знали, чи їхні чоловіки повернуться безпечно, чи втоплять десь у болоті. Коли чоловіки поверталися з борошном, цукром і сіллю, ці необхідні речі ділилися з сусідами.”

Запитання:

Батько заробляв 60 центів на день. Підрахуйте його місячний заробіток (26 днів):

Що робили жінки, поки чоловіки були на заробітках?

Мати йшла 19 миль пішки до крамниці. Скільки це кілометрів? (1 миля ≈ 1,6 км)

Чому поселенці ділилися припасами з сусідами? Що це говорить про громаду?

Завдання 3. “Життя на Буковині – Push-фактори”

Прочитайте про життя родини до еміграції:

“Мій батько походив із заможної родини, але став сиротою. Будучи сиротою, він працював двірником у маєтку поміщика. Він ледве вмів читати й писати.

Моя мати походила з дуже бідної родини. У неї було шість сестер і два брати. Батько моєї матері багато років хворів, тому моя мати мала працювати на полі поміщика, отримуючи кожен дванадцятий зжатий сніп як плату за свою працю. Її життя було дуже важким. Коли вона була ще дитиною, вона почала ходити до школи, але її батько попросив владу звільнити її від відвідування, бо він хворів і вдома нікому було працювати.”

Заповніть Push-фактори (причини еміграції з Буковини):

Економічні причини:

____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________

Соціальні причини:

____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________

Запитання:

Яка система оплати праці описана? (Кожен дванадцятий сніп). Чи це справедлива оплата?

Порівняйте можливості матері на Буковині (не було освіти) та Марії в Канаді (ходила до школи до 16 років). Що змінилося?

Завдання 4. “Ідеологічні конфлікти в діаспорі”

Прочитайте про дядька Марії:

“Мій дядько, Теодор Гарасим, закінчив шість класів сільської школи. Він був розумною людиною, і мій батько називав його соціалістом. Це призводило до частих суперечок у родині, бо мій батько дорікав йому за те, що він не вірить ані в церкву, ані в священиків. Мій дядько багато розповідав нам про світові події, і читав нам вірші Тараса Шевченка. Мені тоді було вісім або дев’ять років.

Мій дядько та Вільям Богайчук започаткували громадську діяльність. Їх називали соціалістами. Вони проводили збори в приватних домівках. Це було в 1917 і 1918 роках. Ці люди організовували літературні читання.”

Запитання:

Чому виникали суперечки між батьком і дядьком? Які цінності захищав кожен?

Які елементи української культури зберігалися? (Згадайте Шевченка, літературні читання)

Чому саме в 1917-1918 роках активізувалися політичні збори? Що відбувалося в цей час у світі?

Завдання 5. “Примусове заміжжя – права жінок”

⚠️ Увага: Цей уривок описує спробу примусового шлюбу 14-річної дівчини. Це важлива історична реальність.

Прочитайте спогади Марії:

“У 1922 році був попит на дівчат на виданні. Шахтарі та фермери шукали дружин. Батьки з кількома дочками прагнули їх одружити.

Ми були три дорослі сестри. Мій батько сказав: “Було б добре, якби ми могли видати заміж нашу маленьку дочку, бо навряд чи хтось її захоче.”

Дмитро Касьян прийшов як сват від Теодора Сікали, який був у літах. Якщо сватання буде успішним, він заплатить 200 доларів. Мене викликали додому зі школи. Мені було лише чотирнадцять років.

Коли я побачила сватача, він здавався величезним і непривабливим, я ледь не впала в жах. Але він був багатий. Мій батько хотів забрати мене зі школи і видати заміж.

Мій батько силою посадив мене в машину і повіз до Веґревіля за дозволом на весілля. Як тільки мій батько і сватач пішли за дозволом, я вискочила з машини і побігла до помешкання Вільяма Басараба, щоб знайти притулок. Він переховував мене в коморі два дні. Мій батько і сватач шукали мене, але не могли знайти. Сватач повернувся додому. Так закінчилася спроба видати мене заміж силою.

Насправді мій батько зовсім не був поганою людиною, але він звик наказувати. Коли він видавав наказ, він очікував, що його виконають. З цієї причини ми всі боялися його.”

Запитання:

Чому в 1922 році був “попит на дівчат на виданні”? Які економічні причини?

Чому батько хотів видати заміж 14-річну Марію? (економічні та соціальні причини)

Як Марія протистояла примусовому шлюбу? Що їй допомогло?

Яку роль відіграв Вільям Басараб? Що це говорить про солідарність?

Марія пише: “Мій батько не був поганою людиною”. Як ви розумієте цю фразу?

Як сьогодні законодавство захищає дітей від примусових шлюбів?

Завдання 6. “Порівняльна таблиця: Буковина vs Канада”

На основі всіх прочитаних уривків заповніть таблицю:

Аспект життя	Буковина (до 1901)	Канада (після 1901)
Житло		Землянка без вікон
Економічні можливості	Праця на поміщика, кожен 12-й сніп
Освіта	Мати не ходила до школи
Робота жінок
Політичні свободи
Становище дітей

Висновок: Чи покращилося життя родини після еміграції? Обґрунтуйте, використовуючи факти.

Завдання 7. “Критичний аналіз джерела”

Ці спогади записані істориком. Але чи можемо ми їм повністю довіряти?

Марія народилася в 1908 р. Якщо інтерв’ю в 1970-х роках, скільки їй років? Як це впливає на точність?

Про які події Марія пам’ятає особисто, а про які знає зі слів батьків?

Особисті спогади:

Зі слів інших:

Чому спогади очевидців цінні для істориків?

Які обмеження має це джерело?

Як можна перевірити цю інформацію? (Архіви, статистика, інші спогади)

Завдання 8. “Зв’язок з теорією уроку”

Поєднайте спогади Марії з поняттями уроку:

Push-фактори (виштовхнули з Буковини):

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Pull-фактори (приваблювали в Канаді):

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Ланцюгова міграція: Як спогади ілюструють це поняття?

Формування діаспори: Які елементи ви бачите? (Церква, школа, літературні читання)

Самостійна робота

Завдання 1. “Лист додому”

Напишіть лист від імені матері Марії до рідних на Буковині через 5 років після еміграції (1906). Опишіть важкі початки, але також надії. (150-200 слів)

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. “Інтерв’ю з Марією”

Уявіть, що ви – історик у 1970-х роках. Складіть 3 додаткові запитання для Марії про її життя:

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Завдання 3. “Зв’язок з сучасністю”

Які паралелі між українською еміграцією 1901 року та сучасною трудовою міграцією?

Як змінилося становище жінок від часів Марії (примусові шлюби в 14 років) до сьогодні?

Чи актуальна проблема збереження української мови та культури для сучасних емігрантів?

Прогрес

Я розумію/вмію	Ні	Частково	Так
Я розумію, що таке глобалізація та її передумови наприкінці XIX ст.
Я можу пояснити причини української еміграції (push та pull фактори)
Я знаю масштаби та напрямки української еміграції
Я розумію труднощі адаптації емігрантів
Я можу аналізувати автентичні історичні джерела (спогади)
Я розумію різницю між автентичними та стилізованими джерелами
Я бачу зв’язок між історичними та сучасними міграційними процесами

Рефлексія

Мої роздуми після уроку:

Що було найцікавішим:

Що найбільше вразило у спогадах Марії:

Чи є в моїй родині історії еміграції:

Як змінилося моє розуміння міграції:

Що я дізнався/дізналася про роботу з історичними джерелами:

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе