Українська пропаганда під час Першої світової війни (Частина 2)

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 9. Тема: Українська пропаганда під час Першої світової війни (Частина 2)

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

виявляє та оцінює інформаційні маніпуляції й пропаганду, розпізнає упереджені погляди в історичних джерелах [12 ГІО 3.2.2-1]
добирає та критично оцінює різноманітну інформацію щодо важливих суспільних питань початку ХХ ст. [12 ГІО 4.2.1-1]
характеризує вплив історичних процесів на людину і спільноти [12 ГІО 1.2.1-3]
виявляє тенденції розвитку суспільства, характерні для певної епохи/періоду [12 ГІО 1.3.2-1]

Мовою учнів. На уроці ви навчитеся:

Аналізувати особливості української пропаганди в умовах розколу між двома імперіями
Розуміти роль Союзу визволення України та Головної української ради в інформаційній боротьбі
Оцінювати пропагандистську діяльність УСС як засіб національної мобілізації
Порівнювати російську та австро-угорську пропаганду щодо українців
Досліджувати видавничу діяльність українських організацій під час війни
Критично аналізувати маніпуляції обох імперій у “боротьбі за українську душу”
Розуміти зв’язок між пропагандою ПСВ та формуванням української національної ідентичності

Ключова компетентність уроку

Громадянські та соціальні компетентності — учні/учениці аналізуватимуть, як українці діяли в умовах розколу між імперіями, розвиватимуть розуміння боротьби за національні інтереси в складних геополітичних умовах, усвідомлюватимуть важливість інформаційної незалежності для збереження національної ідентичності.

Ключові терміни, особи та концепції

Союз визволення України (СВУ) — політична організація, створена 4 серпня 1914 р. у Львові українськими емігрантами з Наддніпрянської України; мета — проголошення самостійності та соборності України шляхом співпраці з Центральними державами.
Головна українська рада (ГУР) — створена 3 серпня 1914 р. у Львові для координації діяльності українців Галичини та підтримки Австро-Угорщини у війні; у 1915 р. реорганізована в Загальну українську раду (ЗУР).
Українські січові стрільці (УСС, “усуси”) — перше українське національне військове формування у складі австро-угорської армії, створене у серпні-вересні 1914 р.; налічувало близько 2,5 тис. добровольців (хоча бажаючих було 28 тис.).
Дмитро Донцов (1883-1973) — український політичний діяч, публіцист, один із засновників і керівників СВУ, згодом теоретик інтегрального націоналізму.
Микола Залізняк (1879-1933) — український політичний діяч, співзасновник та керівник СВУ, редактор часопису “Вістник Союзу визволення України”.
Андрій Жук (1878-1954) — український політичний діяч, член президії СВУ, дипломат, організатор видавничої діяльності.
Кость Левицький (1859-1941) — український політик, голова Головної української ради (1914-1915) та Загальної української ради (1915-1918).
“Вістник Союзу визволення України” — головний друкований орган СВУ, що виходив у Відні 1914-1918 рр.; висвітлював українське питання, боротьбу за незалежність.
Маніфест Головної української ради (3 серпня 1914 р.) — програмний документ, який закликав українців Галичини підтримати Австро-Угорщину у війні проти Росії як історичного ворога України.
Російська пропаганда “руського міра” — ідеологічна кампанія царської Росії, спрямована на заперечення окремішності українців, їх представлення як частини “єдиного руского народу”.
Талергофський концтабір — австрійський концентраційний табір для українців, підозрюваних у москвофільстві та проросійських симпатіях (1914-1917); загинуло близько 3 тис. осіб.
Раштаттський табір — табір для полонених українців з російської армії у Німеччині, де СВУ проводив просвітницьку та пропагандистську роботу (1915-1918).
Москвофільство — політичний рух серед частини галицьких українців, орієнтований на Російську імперію, що заперечував окремішність української нації.
Національна мобілізація — процес консолідації нації навколо національної ідеї через різні засоби впливу, включно з пропагандою.
Інформаційна війна за Україну — протистояння між російською та австро-угорською пропагандою за лояльність українського населення під час ПСВ.

Як підготуватися до уроку?

Для глибокого розуміння теми рекомендуємо:

Визначте мету та очікувані результати. Урок має показати учням/ученицям складність становища українців, розділених між імперіями, та їхні спроби використати війну для національного визволення.
Ознайомтеся з науковими джерелами:
- Статтю “Ідеологічний вплив Росії на україснький соціум Галичини http://vnv.asv.gov.ua/article/view/182998
- Матеріали про Союз визволення України http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Soiuz_vyzvolennia
- Аудіоурок проєкту “Вчися вухами”: Головна українська рада, Союз визволення України, Загальна Українська рада. https://vukhamy.vchysia.org.ua/history_of_ukraine/holovna-ukrainska-rada-soiuz-vyzvole/
- Інформацію про УСС та їхню роль у формуванні української національної ідентичності
- Фото архів Легіону УСС: https://www.legionukrainiansichriflemen.com/
Підберіть візуальний матеріал:
- Плакати з закликами до УСС
- Обкладинки “Вістника Союзу визволення України”
- Фото січових стрільців, Талергофу
- Маніфести та звернення ГУР і СВУ
- Порівняльні матеріали: російська vs австро-угорська пропаганда щодо українців

Методичні рекомендації:

Цей урок є продовженням теми про пропаганду під час Першої світової війни, але зосереджується на українському контексті. Важливо показати учням/ученицям унікальність та трагізм української ситуації: народ без власної держави, розділений між двома ворогуючими імперіями, кожна з яких намагалася використати українців у своїх інтересах.

Ключові аспекти для розкриття:

Геополітичний контекст: Українські землі були поділені між Російською та Австро-Угорською імперіями. Близько 3,5 млн українців служили в російській армії, 250-300 тис. — в австрійській. Вони були змушені воювати одні проти одних за чужі інтереси.
Російська пропаганда: Царська Росія під гаслами “звільнення поневолених слов’ян” та “об’єднання всіх руских земель” насправді прагнула:
- Заперечити існування окремої української нації
- Ліквідувати центри українського національного руху в Галичині
- Представити українців як частину “єдиного руського народу”
- Знищити українську мову та культуру в окупованих територіях
Діяльність СВУ: Організація займалася пропагандою і вела системну інформаційну кампанію:
- Видала близько 50 книг і 30 брошур про Україну 11 мовами
- Мала представників у багатьох країнах Європи
- Працювала з полоненими українцями з російської армії в Раштатті
- Намагалася донести українське питання до міжнародної спільноти
УСС як символ: Українські січові стрільці були військовим формуванням, але й потужним символом української державності. Їхня пропагандистська цінність полягала в:
- Демонстрації існування окремої української нації з власною армією
- Героїчних битвах (Маківка, Лисоня, Конюхи), що стали національними легендами
- Культурно-освітній діяльності (створення шкіл, видання часописів)
Етичні дилеми: Важливо обговорити з учнями/ученицями складні моральні питання:
- Чи правильно було співпрацювати з Австро-Угорщиною, яка також була імперією-гнобителем?
- Чи можна виправдати воювання українців проти українців?
- Де межа між національно-визвольною пропагандою та маніпуляцією?
Наслідки для національної свідомості: Перша світова війна та пропагандистська діяльність СВУ/УСС прискорили процеси національної модернізації українців, підготували ґрунт для створення УНР та ЗУНР у 1917-1918 рр.

Особливості викладання теми:

Уникайте героїзації будь-якої сторони — показуйте складність і суперечливість історії
Підкреслюйте, що українці намагалися використати геополітичну ситуацію для національного визволення
Проводьте паралелі із сучасністю (російська пропаганда проти України, інформаційна війна)
Заохочуйте критичне мислення: аналіз джерел з обох сторін
Звертайте увагу на емоційний аспект: трагедія розділеного народу

Дизайн уроку

Провокація

Завдання “Розділена родина”

Розгляньте дві ілюстрації:

Ілюстрація 1:

Підпис: Українці в лавах російської імперської армії. Фото часів ПСВ.
Джерело: https://inlviv.in.ua/lviv/okupatsiya-lvova-v-chasi-pershoyi-svitovoyi-vijny-chastyna-persha

Ілюстрація 2:

Підпис: Штурмова бригада Українських січових стрільців, 1916 р.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%96#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%A3%D0%A1%D0%A1.jpg

Текст до роздумів:

“Іван Петренко з Полтави служив у російській армії. Його двоюрідний брат Степан Петренко з Львова вступив до Українських січових стрільців в австро-угорській армії. У 1915 році вони зустрілися на Карпатському фронті — по різні боки окопів, з гвинтівками в руках.”

Запитання для обговорення:

Як могло статися, що брати опинилися ворогами на війні?
За що насправді воював кожен з них?
Яку інформацію отримував кожен брат від своєї імперії? Як вона відрізнялася?
Чи могли вони знати “правду” про те, що відбувається?
Хто мав би перемогти в цій війні, щоб українцям було краще?

Методичний коментар:

Ця провокація має емоційно зачепити учнів/учениць і показати трагізм української ситуації під час ПСВ. Важливо не давати готових відповідей, а дозволити учням/ученицям самостійно прийти до розуміння складності вибору, перед яким стояли українці. Це підготує їх до аналізу пропагандистської діяльності обох сторін.

Практика

Фронтальна робота

Завдання 1. Аналіз Маніфесту

Головної української ради

Прочитайте уривок з Маніфесту ГУР від 3 серпня 1914 р. та дайте відповіді на запитання.

Текст джерела:

“Війни хоче цар російський, самодержавний володар імперії, яка є історичним ворогом України. Царі російські зломили Переяславський договір, яким вони зобов’язалися були шанувати самостійність України, і поневолили вільну Україну… Побіда Австро-Угорської монархії буде нашою побідою. І чим більше буде поразок Росії, тим швидше виб’є година визволення України.”

Запитання:

Як у цьому тексті презентується Росія? Які образи використовуються?
Які історичні події згадуються для обґрунтування позиції?
Які емоції намагається викликати цей текст у читачів?
Чи є в цьому тексті елементи пропаганди? Які саме?
Наскільки об’єктивним є це джерело? Що в ньому правда, а що — інтерпретація?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички джерелознавчого аналізу. Важливо, щоб учні/учениці розуміли: текст містить і правдиву інформацію (про ліквідацію української автономії), і емоційну маніпуляцію (представлення Австро-Угорщини як союзника України). Обговоріть, що навіть “своя” пропаганда залишається пропагандою, хоч і може відображати реальні національні інтереси.

Очікувані відповіді:

Росія презентується як “історичний ворог”, “самодержавна імперія”, “поневолювач”. Використовується образ зрадника (порушення Переяславського договору).
Згадується Переяславська угода 1654 р. та подальша ліквідація української автономії, що є історичним фактом, але інтерпретується односторонньо.
Текст викликає обурення (зрада), гнів (поневолення), надію (визволення), патріотизм (за Україну).
Елементи пропаганди: демонізація ворога (Росія), створення ілюзії спільних інтересів з Австро-Угорщиною, апеляція до історичної пам’яті, емоційна лексика.
Джерело суб’єктивне: факти правдиві, але подаються вибірково; Австро-Угорщина ідеалізується, хоча теж була імперією з власними інтересами.

Завдання 2. Порівняльний аналіз: два маніфести

Порівняйте два документи: Маніфест ГУР (август 1914) і російський Маніфест “До населення Галичини” (серпень 1914).

Російський маніфест (уривок):

“Довгі роки страждав руський народ під іноземним ярмом… Настав час, коли заповітна мрія ваших батьків і дідів — злука всіх єдинокровних племен у єдину руську державу — наближається до здійснення… Російський імператор несе вам волю і свободу, виконання заповітних бажань ваших.”

Завдання: Заповніть порівняльну таблицю:

Критерій	Маніфест ГУР	Російський маніфест	Спільні техніки	Відмінності
Як називається народ?
Хто представлений як визволитель?
Хто представлений як ворог?
Які історичні події згадуються?
Які обіцянки даються?
Які емоції викликаються?

Методичний коментар:

Це завдання має ключове значення для розуміння інформаційної війни за українців. Обидва маніфести претендують на захист інтересів одного народу, але мають діаметрально протилежні цілі. Важливо обговорити, як пропаганда використовує історію, мову, емоції для досягнення своїх цілей.

Очікувані відповіді:

Критерій	Маніфест ГУР	Російський маніфест
Назва народу	Українці, український народ	“Руський народ”, “єдинокровні племена”
Визволитель	Австро-Угорщина (як союзник)	Російський імператор
Ворог	Царська Росія	Австро-Угорщина (“іноземне ярмо”)
Історія	Переяславська угода, автономія Гетьманщини	Заповітні мрії предків про єдність
Обіцянки	Визволення від Росії, українська держава	Свобода, злука в єдину державу
Емоції	Гнів на Росію, надія на визволення	Ностальгія за “єдністю”, надія на визволення

Спільні техніки: апеляція до історії, образ визволителя vs гнобителя, обіцянки свободи, емоційна мова.

Ключова відмінність: Росія заперечує окремішність українців, ГУР — утверджує.

Робота в парах

Завдання 3. “Аналіз плакату УСС”

Підпис: Плакат присвячено створенню легіону Українських січових стрільців (серпень 1914 р.)
Джерело: https://torange.biz/ukrainian-ukrainian-sich-riflemen-poster-44245

Інструкція для аналізу:

Візуальні елементи:
- Що зображено? Які кольори використані?
- Які національні символи присутні?
- Яке враження створює зображення стрільця?
Текстовий меседж:
- Який заклик міститься?
- Які слова мають емоційне забарвлення?
- Як називається противник?
Цільова аудиторія:
- На кого розрахований плакат?
- Які цінності/страхи він експлуатує?
Пропагандистські техніки:
- Які прийоми використані?
- Наскільки ефективним міг бути цей плакат?
Історичний контекст:
- Чому з 28 тис. охочих взяли лише 2,5 тис.?
- Що це говорить про довіру Австро-Угорщини до українців?
Чи є цей плакат засобом пропаганди?

Методичний коментар:

Це завдання поєднує візуальний аналіз з розумінням історичного контексту. Важливо, щоб учні/учениці побачили: УСС були не просто військовим формуванням, а потужним символом української державності. Обговоріть парадокс: австрійська влада недовіряла українцям і обмежила кількість стрільців, але саме УСС стали легендою українського визвольного руху.

Робота в групах

Завдання 4. “Діяльність СВУ: пропаганда чи просвіта?”

Для поглибленого вивчення: Робота з оригінальним випуском “Вістника Союзу визволення України” №1 (5 жовтня 1914 р.).

Джерело: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/2088/file.pdf

Клас обʼєднується у 4 групи. Кожна група аналізує окремий аспект видання.

Група 1: Аналіз структури та оформлення

Завдання: Дослідіть зовнішній вигляд та структуру газети.

Запитання:

Які мови використані в назві газети? Чому?
Які символи зображені на заголовку? Що вони означають?
Які розділи містить газета? Як вони структуровані?
Де видавалася газета? Чому саме там?
Для якої аудиторії призначене видання (судячи з мови, стилю, тем)?

Очікувані відповіді:

Назва українською мовою + німецький підзаголовок “Nachrichtenblatt des Bundes zur Befreiung der Ukraina” — орієнтація на міжнародну аудиторію
Три королівські лілії (символ Габсбургів) — лояльність до Австро-Угорщини
Розділи: програмна стаття, міжнародні новини, звернення до європейської громадськості
Видавалася у Відні (після окупації Львова росіянами) — центр Австро-Угорщини, доступ до європейської дипломатії
Аудиторія: освічені українці, європейські дипломати та журналісти, політичні кола

Група 2: Аналіз програмної статті “Наша платформа”

Завдання: Прочитайте та проаналізуйте передовицю (перша стаття на стор. 1).

Текст містить (основні тези):

“Українські землі по обидва боки avstро-російського кордону є не тільки одним з головних терену сучасної європейської війни, а також одною з причин і предметом війни”
Вимога конституційної монархії для українських земель в Австрії
Заклик до створення самостійної української держави з українських земель, що належали Росії
Завдання: “Організація українських суспільних сил для переведення в життя постулатів Союза”

Запитання для аналізу:

Як автори пояснюють причини Першої світової війни стосовно України?
Які конкретні вимоги висуває СВУ щодо українських земель в Австрії?
Які вимоги щодо земель під Росією?
Які завдання ставить перед собою СВУ?
Чи є в тексті елементи пропаганди? Які техніки використані?

Методичний коментар:

Учні/учениці мають побачити, що СВУ чітко формулював політичну програму: автономія в Австрії + незалежність від Росії. Це не просто антиросійська пропаганда, а конкретні політичні вимоги.

Група 3: Аналіз статті “До громадської думки Європи!”

Завдання: Проаналізуйте звернення до європейської громадськості (стор. 1-2).

Основні тези статті:

Росія веде війну заради катастрофи і гегемонії
Українці — великий народ між Австро-Угорщиною і Росією
Україна як самостійна держава розбила б Польщу, послабила Туреччину
Заклик до Європи боротися за “українську справу” як справу європейської демократії
“Великі жертви, які наш нарід приніс в своїй боротьбі з Росією… дають нам моральне право жадати уваги та зрозуміння цивілізованого світу”

Запитання:

До кого звернене це послання? Чому саме до них?
Як автори презентують Росію? Які образи використовують?
Як автори презентують Україну та українців?
Які аргументи наводяться на користь української незалежності?
Які пропагандистські техніки використані в тексті?
Наскільки ефективним могло бути таке звернення для європейців?

Методичний коментар:

Це класичний приклад міжнародної пропаганди. СВУ намагається вписати українське питання в контекст європейської політики, представити Україну як фактор стабільності. Зверніть увагу на те, як автори апелюють до європейських цінностей (демократія, свобода націй).

Група 4: Аналіз розділу “Хроніка воєнних подій” та “Голоси європейської преси”

Завдання: Дослідіть, як “Вістник” висвітлював воєнні події та міжнародну реакцію.

Зміст розділів:

Детальна хроніка боїв на різних фронтах (28 пунктів!)
Цитати з європейських газет різними мовами про українське питання
Огляд публікацій у німецькій, французькій, англійській, румунській пресі

Запитання:

Чому СВУ приділяв таку велику увагу хроніці воєнних подій?
Як подаються події на фронтах — об’єктивно чи упереджено?
Навіщо цитувати європейську пресу? Яку мету це мало?
Які газети цитуються? Що це говорить про зв’язки СВУ?
Як ви думаєте, чи довіряли читачі цій інформації? Чому?

Методичний коментар:

Учні/учениці мають побачити професіоналізм СВУ: організація не просто публікувала агітацію, а систематично збирала інформацію, відстежувала міжнародну пресу, будувала комунікаційну мережу. Це була серйозна інформаційна робота на рівні європейських стандартів.

Загальне обговорення після презентацій груп:

Чи можна вважати “Вістник СВУ” пропагандистським виданням? Чому?
У чому різниця між цим виданням і типовою військовою пропагандою?
Які сильні сторони “Вістника” як інформаційного інструменту?
Які слабкості чи упередження ви помітили?
Чи могло таке видання вплинути на міжнародну думку? Як?
Які паралелі можна провести із сучасними українськими медіа під час війни з Росією?

Методичний коментар для вчителя:

Робота з автентичним джерелом — найцінніший досвід для учнів/учениць. Вони бачать не пересказ історії, а справжній документ епохи. Важливо підкреслити: СВУ робив те, що роблять сучасні українські медіа — доносив правду про Україну до світу, боровся з дезінформацією, будував міжнародну підтримку. Історія повторюється, але ми маємо з неї вчитися.

Очікувані відповіді:

Група 1:

Методи: фізичні репресії (Талергоф, арешти) + мовна/культурна асиміляція
Репресії спрямовані на інтелігенцію — носіїв національної ідеї
Пропаганда пояснювала окупацію як “визволення братів-руських від німецького ярма”
Наслідки: посилення української ідентичності (ефект бумеранга), травма Талергофу стала національним символом
Москвофільство не стало масовим, бо репресії відштовхнули навіть лояльних до Росії українців

Група 2:

Маківка стала символом через героїчну оборону проти переважаючих сил, жертовність стрільців
УСС не просто воювали, а будували національну спільноту через освіту, культуру
Символи: жовто-блакитний прапор, тризуб, гімн, присяга Україні, brotherhood
Австрійці ставилися недовірливо, але цінували бойові якості; звали “рутенськими зрадниками” у затишші
Найкращим підрозділом називали через патріотизм, дисципліну, готовність до самопожертви

Група 3:

Важлива, бо дозволила просвітити наддніпрянських українців, які не мали національної свідомості
Не “промивання мозків”, а просвіта: люди отримували об’єктивні знання про свою історію, яких їх позбавляла Росія
Спочатку з недовірою, але поступово багато хто “прозрівав”
Методи: освіта, культурна діяльність, спогади, історичні документи
Ефективна: багато полонених стали активістами українського руху, деякі взяли участь в Українській революції

Завдання 5. “Розслідування: Інформаційна війна за Галичину”

Клас обʼєднується у 3 групи. Кожна група досліджує один аспект інформаційної війни за ставлення українців.

Група 1: Російська окупація Галичини (серпень 1914 — червень 1915)

Завдання: Дослідіть, як російська влада використовувала пропаганду та репресії в окупованій Галичині.

Інформація для роботи:

Російська влада забороняла вживання назви “Україна”, натомість нав’язувала “Малоросія” чи “Холмська Русь”
Закривали українські школи, газети, організації
Створили Талергофський концтабір для підозрюваних у “мазепинстві”
У Талергофі загинуло близько 3 тис. українців
Проводили масові арешти української інтелігенції
Пропагували ідею “єдиного руського народу”
Видавали газети російською мовою з антиукраїнською риторикою

Запитання для дослідження:

Які методи впливу використовувала Росія (репресії + пропаганда)?
На кого були спрямовані репресії? Чому?
Як російська пропаганда пояснювала окупацію Галичини?
Які довгострокові наслідки мала окупація для українського руху?
Чому москвофільство не стало масовим явищем, попри російську пропаганду?

Презентуйте результати: плакат, усна доповідь (5 хвилин).

Група 2: Діяльність УСС як пропагандистський інструмент

Завдання: Проаналізуйте, як УСС використовувалися для національної мобілізації українців.

Інформація для роботи:

УСС брали участь у найкривавіших боях: Маківка (1915), Лисоня (1916), Конюхи (1917)
Битва за Маківку стала символом українського героїзму (як Термопіли для греків)
УСС видавали часопис “Вістник” для поширення національних ідей
Під час затишшя на фронті стрільці організовували школи для місцевого населення
У 1916 р. “усуси” створили 46 українських шкіл на Волині
Січові стрільці опікувалися Іваном Франком у останні місяці його життя
Делегація УСС брала участь у похороні Франка (1916)
УСС двічі складали присягу: на вірність імперії і на вірність Україні

Запитання для дослідження:

Чому битва за Маківку стала настільки важливою для української історії?
Як УСС поєднували військову службу з культурно-просвітницькою роботою?
Які символи та ритуали використовували УСС для формування національної ідентичності?
Як австрійське командування ставилося до УСС? Чому?
Чому УСС називали “найкращим підрозділом австро-угорської армії”?

Презентуйте результати: інфографіка, усна презентація (5 хвилин).

Група 3: Робота СВУ в Раштаттському таборі

Завдання: Дослідіть просвітницьку та пропагандистську роботу СВУ серед українських військовополонених.

Інформація для роботи:

Раштаттський табір у Німеччині утримував українських полонених з російської армії
СВУ організував там курси української мови, історії, географії, літератури
Проводилися лекції про українську державність та історію
Видавалися газети українською мовою
Створювалися театральні гуртки, хори
Багато полонених вперше усвідомили себе українцями, а не “малоросами”
Після звільнення частина полонених приєдналася до українського національно-визвольного руху
Табір став своєрідним “університетом” української свідомості

Запитання для дослідження:

Чому робота в Раштатті була важливою для українського руху?
Чи можна вважати цю діяльність “промиванням мозків”? Чому так/ні?
Як люди, що служили в російській армії, ставилися до української пропаганди?
Які методи використовував СВУ для переконання полонених?
Чи була ця робота ефективною? Які докази?

Презентуйте результати: рольова гра (діалог між організатором СВУ та полоненим), усна доповідь (5 хвилин).

Методичний коментар до групової роботи:

Це завдання дозволяє учням/ученицям побачити різні аспекти інформаційної боротьби за українців. Група 1 показує репресивну політику Росії, Група 2 — символічну силу УСС, Група 3 — просвітницьку роботу СВУ. Після презентацій організуйте загальне обговорення: яка стратегія виявилася ефективнішою — російські репресії чи українська просвіта? Чому національна свідомість перемогла попри жорстокі умови?

Очікувані відповіді:

Група 1:

Методи: фізичні репресії (Талергоф, арешти) + мовна/культурна асиміляція
Репресії спрямовані на інтелігенцію — носіїв національної ідеї
Пропаганда пояснювала окупацію як “визволення братів-руських від німецького ярма”
Наслідки: посилення української ідентичності (ефект бумеранга), травма Талергофу стала національним символом
Москвофільство не стало масовим, бо репресії відштовхнули навіть лояльних до Росії українців

Група 2:

Маківка стала символом через героїчну оборону проти переважаючих сил, жертовність стрільців
УСС не просто воювали, а будували національну спільноту через освіту, культуру
Символи: жовто-блакитний прапор, тризуб, гімн, присяга Україні, brotherhood
Австрійці ставилися недовірливо, але цінували бойові якості; звали “рутенськими зрадниками” у затишші
Найкращим підрозділом називали через патріотизм, дисципліну, готовність до самопожертви

Група 3:

Важлива, бо дозволила просвітити наддніпрянських українців, які не мали національної свідомості
Не “промивання мозків”, а просвіта: люди отримували об’єктивні знання про свою історію, яких їх позбавляла Росія
Спочатку з недовірою, але поступово багато хто “прозрівав”
Методи: освіта, культурна діяльність, спогади, історичні документи
Ефективна: багато полонених стали активістами українського руху, деякі взяли участь в Українській революції

Індивідуальна робота

Завдання 6. “Історичне есе з елементами аналізу”

Напишіть есе-роздум (150-200 слів) на одну з тем:

Тема А: “Чи була співпраця українців з Австро-Угорщиною зрадою чи прагматизмом?”

Тема Б: “Пропаганда чи правда: як оцінити діяльність СВУ та УСС?”

Тема В: “Трагедія українців у Першій світовій війні: між двома імперіями”

Вимоги до есе:

Сформулюйте власну позицію
Наведіть мінімум 2 аргументи на підтримку
Розгляньте контраргументи
Використайте конкретні історичні факти
Зробіть обґрунтований висновок

Методичний коментар:

Це завдання розвиває критичне мислення та вміння аргументувати свою позицію. Важливо, щоб учні/учениці розуміли: в історії рідко бувають однозначні оцінки. Заохочуйте нюансоване мислення, визнання складності моральних дилем. Під час перевірки звертайте увагу не на “правильність” думки, а на якість аргументації.

Завдання 7. “Створення агітаційного матеріалу”

Уявіть, що ви — член СВУ у 1915 році. Створіть один з агітаційних матеріалів:

Варіант А: Листівка для українських полонених у Раштатті (текст 50-70 слів + ескіз дизайну)

Варіант Б: Стаття для “Вістника СВУ” про значення УСС (100-120 слів)

Варіант В: Промова для європейських дипломатів про українське питання (80-100 слів)

Вимоги:

Використайте історичний контекст 1915 року
Застосуйте мінімум 3 пропагандистські техніки (назвіть їх)
Врахуйте цільову аудиторію
Додайте короткий аналіз (3-4 речення): наскільки ефективним був би ваш матеріал і чому

Методичний коментар:

Це творче завдання дозволяє учням/ученицям “увійти в шкіру” історичних діячів і зрозуміти, як працювала українська пропаганда зсередини. Важливо, щоб вони не просто написали текст, а усвідомлено використали певні техніки та проаналізували їхню ефективність. Обговоріть моральний аспект: чи можна виправдати використання пропаганди заради національного визволення?

Домашнє завдання (на вибір)

Варіант А: Дослідницьке завдання Знайдіть інформацію про одного з діячів СВУ або вояка УСС (Дмитро Донцов, Євген Коновалець, Андрій Жук, Осип Назарук тощо). Складіть його “пропагандистську біографію” (150-180 слів) — як би його представили в агітаційних матеріалах того часу. Порівняйте з реальною біографією — що перебільшено, що приховано?

Варіант Б: Творче завдання Створіть обкладинку для випуску “Вістника Союзу визволення України” (малюнок/колаж + опис 100-120 слів). Включіть: заголовки статей, ілюстрації, гасла. Поясніть вибір елементів з точки зору пропаганди.

Варіант В: Аналітичне есе Напишіть есе (250-300 слів) “Роль інформаційної боротьби у формуванні української нації під час ПСВ”. Використайте конкретні приклади діяльності СВУ, УСС, російської та австрійської пропаганди.

Варіант Г: Порівняльний аналіз Створіть таблицю порівняння інформаційної політики щодо українців у 1914-1918 рр. та у 2014-2025 рр. (війна Росії проти України). Критерії для порівняння: методи пропаганди, основні меседжі, роль соціальних медіа/преси, ефективність. Зробіть висновок (50-70 слів): що змінилося, що залишилося незмінним?

Прогрес

Твердження	Ні	Частково	Так
Я розумію особливості становища українців, розділених між імперіями
Я можу оцінити роль СВУ та ГУР в інформаційній боротьбі за українців
Я аналізую пропагандистську діяльність УСС як засіб національної мобілізації
Я порівнюю російську та австро-угорську пропаганду щодо українців
Я критично оцінюю маніпуляції обох імперій у боротьбі за українців
Я розумію зв’язок між пропагандою ПСВ та формуванням української нації

Рефлексія

Запитання для рефлексії:

Що найбільше вразило вас у цій темі?

Як би ви вчинили на місці українців 1914 року — за кого б воювали?

Чи можна виправдати співпрацю з імперією заради національних інтересів?

Які паралелі ви бачите між ПСВ та сучасною війною Росії проти України?

Що ви винесли для себе з вивчення цієї теми?

Методичний коментар:

Рефлексія має допомогти учням/ученицям усвідомити складність історичних виборів та провести паралелі із сучасністю. Заохочуйте особистісне ставлення до історії, але нагадуйте про необхідність історичного контексту. Питання про те, “за кого б воювали”, немає правильної відповіді — важливий сам процес роздумів.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 9. Тема: Українська пропаганда під час Першої світової війни

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Завдання “Розділена родина”

Іван Петренко з Полтави служив у російській армії. Його двоюрідний брат Степан Петренко з Львова вступив до УСС. У 1915 році вони зустрілися на фронті — як вороги.

Запитання:

Як могло статися, що брати опинилися ворогами?

За що насправді воював кожен з них?

Хто мав би перемогти, щоб українцям було краще?

Практика

Фронтальна робота

Завдання 1. Аналіз Маніфесту ГУР

Прочитайте уривок:

“Війни хоче цар російський, самодержавний володар імперії, яка є історичним ворогом України. Царі російські зломили Переяславський договір… Побіда Австро-Угорської монархії буде нашою побідою.”

Запитання:

Як презентується Росія? Які образи використані?

Чи є тут елементи пропаганди? Які?

Наскільки об’єктивне це джерело?

Завдання 2. Порівняльний аналіз

Порівняйте Маніфест ГУР і російський Маніфест “До населення Галичини”:

Критерій	Маніфест ГУР	Російський маніфест
Як називається народ?
Хто визволитель?
Хто ворог?
Які обіцянки?

Спільні техніки пропаганди:

Ключова відмінність:

Робота в парах

Завдання 3. Аналіз плакату УСС

Проаналізуйте плакат УСС.

Візуальні елементи:

Текстовий меседж:

Пропагандистські техніки:

Чому з 28 тис. охочих взяли лише 2,5 тис.?

Завдання 4. СВУ: пропаганда чи просвіта?

СВУ видав 50 книжок і 30 брошур 11 мовами, організував освіту в Раштаттському таборі.

Чи це пропаганда? Чому?

У чому різниця між пропагандою та просвітою?

Чи була ця діяльність корисною для українців?

Робота в групах

Завдання 5. Дослідження (оберіть одну тему для групи)

Група 1: Російська окупація Галичини

Група 2: УСС як пропагандистський інструмент

Група 3: Раштаттський табір

Результати дослідження:

Індивідуальна робота

Завдання 6. Історичне есе (150-200 слів)

Оберіть тему:

☐ Співпраця з Австро-Угорщиною: зрада чи прагматизм?

☐ Пропаганда чи правда: діяльність СВУ та УСС

☐ Трагедія українців між двома імперіями

Ваше есе:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 7. Створення агітаційного матеріалу

Оберіть варіант:

☐ Листівка для полонених у Раштатті

☐ Стаття для “Вістника СВУ”

☐ Промова для європейських дипломатів

Ваш текст:

Використані техніки:

1. _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Аналіз ефективності:

Домашнє завдання (оберіть один варіант)

☐ Варіант А: Біографія діяча СВУ/УСС

☐ Варіант Б: Обкладинка “Вістника СВУ”

☐ Варіант В: Есе про роль інформаційної боротьби

☐ Варіант Г: Порівняльна таблиця 1914-1918 vs 2014-2025

Прогрес

Твердження	Ні	Частково	Так
Я розумію становище українців між імперіями
Я оцінюю роль СВУ та ГУР
Я аналізую діяльність УСС
Я порівнюю пропаганду Росії та Австро-Угорщини
Я розумію зв’язок між пропагандою та формуванням нації

Рефлексія

Що найбільше вразило вас?

Як би ви вчинили на місці українців 1914 року?

Які паралелі з сучасністю ви бачите?

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе