матеріал 5

Ідеології в Україні

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема: Політичні течії та ідеології

Урок 10. Ідеології в Україні

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

виявляє стереотипні судження у джерелі, визначає мотиви його автора/-ів [12 ГІО 3.2.1-1 П];
визначає ідеологічну спрямованість джерела та оцінює його з погляду забезпечення прав людини [12 ГІО 3.3.2-1 П];
верифікує судження з використанням кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1];
доцільно застосовує поняттєвий апарат історії та соціальних наук [12 ГІО 4.3.1-1];
оцінює переваги та недоліки демократії [12 ГІО 6.1.1-1 П];
оцінює ідеології та діяльність політичних партій, суспільних рухів, організацій та їх роль у розвитку демократичного суспільства [12 ГІО 6.1.2-2];

Мовою учнів: на уроці ви навчитеся:

аналізувати структуру сучасного ідеологічного спектру України;
досліджувати еволюцію політичних сил з 1991 року до сьогодні;
порівнювати ідеологічні преференції різних регіонів України;
оцінювати вплив зовнішніх факторів (війна, євроінтеграція) на українські ідеології;
аналізувати електоральну статистику та її зв’язок з ідеологіями;
формувати власну громадянську позицію на основі критичного аналізу.

Ключова компетентність уроку: соціальні та громадянські компетентності (учні / учениці аналізуватимуть сучасну українську політику, досліджуватимуть регіональні особливості електоральної поведінки та формуватимуть власну громадянську позицію)

Ключові терміни, персоналії та концепти

Ідеологічний спектр — розподіл політичних сил за ідеологічними принципами від лівих до правих.
Персоналізація політики — домінування особистості політика над партійною ідеологією.
Регіональне голосування — електоральна поведінка, обумовлена територіальними, історичними та культурними факторами.
Партія влади — політична сила, створена для обслуговування інтересів чинної влади.
Електоральна мапа — географічний розподіл електоральної підтримки політичних сил.
Геополітична поляризація — розподіл електорату на проєвропейський та проросійський табори (особливо актуально до 2014 року).
Деідеологізація — відхід від чітких ідеологічних позицій на користь популізму та прагматизму.
Електоральна волатильність — мінливість електоральних преференцій виборців між виборами.
Антисистемні партії — політичні сили, що кидають виклик усталеній політичній системі.
Громадянський націоналізм — націоналізм, заснований на спільних цінностях та громадянстві, а не етнічності.
Популістський центризм — політична стратегія позиціонування як “нової сили” проти “старої еліти”.
Проєкт влади — політична партія, створена владою для контролю парламенту та політичного процесу.
Національна консолідація — процес об’єднання нації навколо спільних цінностей (посилилася після 2022).
Помаранчева революція — масові протести 2004 року проти фальсифікацій виборів.
Революція Гідності — Євромайдан 2013-2014, що призвів до зміни влади та геополітичного курсу.

Як підготуватися до уроку?

Цей урок потребує найсвіжіших даних. Перед уроком обов’язково:
- перевірте останні результати опитувань громадської думки (КМІС – kiis.com.ua, “Рейтинг” – ratinggroup.ua),
- оновіть дані про поточний склад парламенту,
- підготуйте карти електоральної підтримки з останніх виборів (ЦВК – cvk.gov.ua),
- зберіть приклади останніх програмних заяв основних партій.
  
  КРИТИЧНО ВАЖЛИВО: через воєнний стан вибори не проводяться з 2019 року, тому:
- соціологічні рейтинги є гіпотетичними,
- багато партій змінили позиціонування через війну,
- політичний ландшафт радикально змінився після 24.02.2022.
Підготовка візуальних матеріалів.

Знайдіть або створіть

карти електоральної підтримки по регіонах (можна з cvk.gov.ua),
графіки динаміки популярності партій з 1991 року,
порівняльні таблиці програмних позицій,
інфографіку про склад парламенту 2019 року.

Врахування контексту війни.

Російська повномасштабна агресія докорінно змінила український політичний ландшафт:

повністю зникли проросійські партії з публічного простору (ОПЗЖ заборонена з 20.03.2022,)
посилилася консолідація навколо загальнонаціональних цінностей,
змінилися регіональні преференції (особливо на сході та півдні),
з’явилися нові теми політичного дискурсу (деокупація, відбудова, безпека, членство в ЄС / НАТО).

Актуальні дані (КМІС, лютий 2025):

Збалансованість та об’єктивність.

Пам’ятайте:

уникайте особистих оцінних суджень про конкретних політиків,
фокусуйтеся на аналітичному підході та перевірених фактах,
будьте готові до різних політичних поглядів учнів у класі,
створюйте простір для дискусії, але контролюйте дотримання етичних норм,
підкреслюйте важливість критичного мислення та перевірки інформації.

Теоретичне підґрунтя для вчителя.

ПЕРІОД 1 (1991-2004): формування базового спектра.

Національно-демократичні сили:

“Рух” (1989, реєстрація 09.02.1990) – перша масова опозиційна організація, ключова роль у відновленні незалежності. Лідери: Іван Драч (1989-1992), В’ячеслав Чорновіл (1992-1999). Електоральні результати: 1998 – 9,4%, 2002 (у складі блоку “Наша Україна”) – 23,6%.
УРП (засн. 29-30.04.1990, реєстрація 15.11.1990) – ПЕРША зареєстрована партія в Україні! Засновник: Левко Лук’яненко. Єдина партія, що відразу заявила про незалежність як мету.
КУН (1992) – спадкоємці традицій ОУН, етнічний націоналізм.

Центристські сили (“партії влади”):

НДП (1996) – партія Леоніда Кучми, балансування між Росією та Заходом.
“Кучмізм” – багатовекторна зовнішня політика, контрольована демократія.

Лівофланкові сили:

КПУ – відновлена 19.06.1993 після заборони 30.08.1991. Пік: 1998 – 24,7% (перше місце!). Електорат: пенсіонери, робітники, схід / південь. ЗАБОРОНЕНА з 16.12.2015.
СПУ (жовтень 1991) – лідер Олександр Мороз, м’якша ліва альтернатива.

ПЕРІОД 2 (2004-2014): геополітична поляризація.

Помаранчева революція (2004):

Масові фальсифікації виборів → протести → третій тур.
Перемога Віктора Ющенка над Віктором Януковичем.
Чітке розділення на “помаранчевих” (проєвропейські) та “білих” (проросійські).

“Помаранчевий табір”:

“Наша Україна” (Ющенко): 2006 – 13,9%, 2007 – 14,2%. Ідеологія: український націоналізм, євроінтеграція.
БЮТ (Тимошенко): 2006 – 22,3%, 2007 – 30,7% (пік!). Популістський центризм з проєвропейським нахилом.

“Білий табір”:

Партія Регіонів: 2006 – 32,1%, 2007 – 34,4%, 2012 – 30,0%. Електорат: Донецька, Луганська області. РОЗПАД після Революції Гідності (лютий 2014).

ПЕРІОД 3 (2014-2019): постмайданівська трансформація.

Революція Гідності (листопад 2013 – лютий 2014):

Відмова Януковича від ЄС → Майдан → розстріли (18-20.02.2014) → втеча Януковича.
Наслідки: анексія Криму (березень 2014), війна на Донбасі (квітень 2014).

ПЕРІОД 4 (2019-2024): “Слуга народу” та деідеологізація.

Президентські вибори 2019:

2 тур (21.04.2019): Зеленський – 73,22% (рекорд!), Порошенко – 24,45%.
Феномен: актор без досвіду, антисистемна риторика.

ПЕРІОД 5 (2022-2025): повномасштабна війна.

24 лютого 2022 – точка неповернення:

Заборона ОПЗЖ та 10 інших проросійських партій.
Рейтинг довіри президенту: з 31% (січень 2022) до 91% (березень 2022).
Національна консолідація.
Руйнування міфу про “два народи” – схід і південь, різко проукраїнські настрої.
Нові теми: деокупація, відбудова, членство в ЄС / НАТО, воєнні злочини РФ.

Джерела для підготовки

Офіційна статистика:

ЦВК України: cvk.gov.ua (результати всіх виборів).

Соціологічні служби:

КМІС: kiis.com.ua
“Рейтинг”: ratinggroup.ua
Центр Разумкова: razumkov.org.ua
Фонд “Демократичні ініціативи”: dif.org.ua

Медіа для моніторингу:

“Українська правда”: pravda.com.ua
Texty.org.ua – візуалізації електоральних даних

Дизайн уроку

Провокація

Політичний детектив

Перед вами програмні тези п’яти анонімних партій (адаптовані реальні цитати з різних епох української політики):

Партія А: “Україна повинна стати сильною європейською державою з ефективною економікою, верховенством права та захистом прав людини. Наше майбутнє — в НАТО та ЄС”.

Партія Б: “Головне — це боротьба з корупцією та олігархами. Влада має належати народу, а не еліті. Ми проти старої системи!”

Партія В: “Наша мета — справедлива Україна, де є соціальний захист для всіх. Держава повинна контролювати стратегічні галузі та захищати найбільш вразливих громадян”.

Партія Г: “Українська нація, українська мова, українська культура — наші найголовніші цінності. Ми маємо захищати національні інтереси та боротися з будь-якими загрозами нашій ідентичності”.

Партія Д: “Нам потрібен технократичний підхід, ефективні рішення та команда професіоналів. Менше політики — більше роботи для людей”.

Завдання для учнів і учениць:

Визначте ідеологічну спрямованість кожної партії.
Спробуйте здогадатися, з якого періоду можуть бути ці тези.
Подумайте: яку аудиторію намагаються залучити?

Методичний коментар:

Це завдання одразу занурює учнів й учениць у тему, розвиває аналітичні навички. Учитель може провести швидке голосування в класі.

Правильні відповіді: А – проєвропейські ліберали, Б – популісти (імовірно, “Слуга народу”), В – соціал-демократи, Г – націоналісти, Д – технократи-центристи. Підкресліть, що одні й ті самі слова можуть інтерпретуватися по-різному.

Практика

Завдання 1. Електоральна археологія України.

Індивідуальна робота

Матеріали: таблиця з РЕАЛЬНИМИ даними ЦВК України

Тип партій	2002	2006	2007	2012	2014	2019
Націоналісти	0,7%	0,4%	0,8%	10,4%	4,7%	–
Проєвропейські	23,6%	48,2%	44,5%	25,6%	43,0%	8,1%
Популісти-центр	15,0%	5,7%	1,5%	8,1%	0,0%	43,2%
Ліві	27,0%	8,3%	5,4%	13,2%	3,7%	–
Проросійські	24,0%	32,1%	34,4%	30,0%	9,4%	13,1%

Завдання для учнів:

Загальний огляд (3 хв): Які три найбільш драматичні зміни ви бачите?
Аналіз переломних моментів (5 хв):
- 2012 vs 2014: Чому націоналісти зросли з 0,8% до 10,4%? (Підказка: Євромайдан)
- 2014 vs 2019: Як пояснити обвал проєвропейських сил з 43% до 8,1%? (Підказка: розчарування)
- Феномен 2019: Звідки 43,2% у популістів? (Підказка: Зеленський)
- Ліві партії: Чому крах з 27% до зникнення? (Підказка: покоління, війна, заборона)
Прогноз (4 хв): Уявіть вибори 2027 (після війни). Як виглядатиме розподіл?
Історичний детектив (3 хв): Оберіть ОДИН рік і напишіть: “Чому так голосували українці?”

Методичний коментар

Розвиває навички аналізу даних та виявлення трендів. Очікувані відповіді: (1) Зростання націоналістів 2012 – мовне питання, розчарування; (2) Пік 2014 – патріотичний підйом; (3) Феномен Зеленського – “не політик”, свіжість; (4) Крах лівих – покоління, дискредитація. Для слабких учнів дайте більше підказок.

Робота в парах

Завдання 2. Політична карта, що змінюється.

Матеріали: 3 контурні карти України, кольорові олівці.

Завдання: створіть три електоральні карти.

КАРТА 1. Вибори 2006 (до Революції Гідності).

синій = проєвропейські (НУ, БЮТ)
червоний = проросійські (ПР)

Підказка: західні області → синій, Донецька / Луганська → червоний (до 70%!)

КАРТА 2. Вибори 2019.

жовтий = перемога Зеленського

Факт: Зеленський переміг у ВСІХ 24 областях!

КАРТА 3. Гіпотетичні вибори 2027 (ваш прогноз)

Як голосуватимуть після перемоги?

Питання для аналізу:

Що змінилося між 2006 і 2019?
Чому схід / південь змінили орієнтацію?
Чинники: війна, ВПО, злочини РФ.

Методичний коментар

Візуалізація робить дані конкретними. Важливі акценти: (1) До 2014 – регіональні відмінності НЕ були етнічними, а культурно-економічними; (2) Війна показала справжнє обличчя РФ; (3) Харків, Маріуполь – російськомовні міста стали найбільш антиросійськими; (4) Росія сама знищила свій електорат.

Завдання 3. Ток-шоу “Майбутнє українських ідеологій”.

Формат: імітація політичного ток-шоу на ТБ.

Картки ролей: https://drive.google.com/drive/folders/1NtAb6HwC0BL1wyUSoIXLzaNqWJoA693y

Методичний коментар

Рольова гра знімає страх висловлюватися. Дайте кожній ролі картку з підказками. Модератору – список питань, соціологу – роздруківку з даними. Якщо учні мовчать, модератор ставить конкретні запитання. Розвиває емпатію – розумієш різні позиції.

Завдання 4. Політичний стартап.

Групова робота

Легенда. Ви – політтехнологи. Створіть нову партію для України 2027!

Клас ділиться на 4 стартапи.

Кожна команда розробляє:

БРЕНД
- назва партії (оригінальна!),
- логотип,
- колір,
- слоган (одне речення).
ІДЕОЛОГІЧНА ПЛАТФОРМА
Заповніть анкету:
- Економіка: вільний ринок чи регулювання?
- Соцполітика: високі податки+соцзахист чи низькі податки?
- Культура: українізація чиплюралізм?
- Геополітика: швидкий вступ до ЄС / НАТО чи поступова інтеграція?
- Відбудова: держава, бізнес чи донори?
- Деокупація Криму: військово чи дипломатично?
ЕЛЕКТОРАЛЬНА СТРАТЕГІЯ
- Цільова аудиторія (вік, освіта, регіон).
- Де шукати підтримку?
- Комунікація: ТБ, соцмережі, мітинги?
- Головні ризики?
3 ГУЧНИХ ОБІЦЯНКИ

Конкретні, вимірні!

✅ Добре: “Середня зарплата 2000 євро за 5 років”
❌ Погано: “Зробимо Україну багатою”

Презентаціія: кожна команда (3 хв) + клас голосує: “За яку партію ви б проголосували?”

Методичний коментар

Синтезує всі знання уроку. Очікувані типи партій: (1) технократична проєвропейська, (2) соціал-демократична, (3) націоналістична, (4) щось незвичне (зелена / феміністична). Учні розуміють, наскільки складно створити партію з чіткою ідеологією. Після презентацій: “Що було найскладніше?” Висновок: “Тепер розумієте, чому багато партій – це популізм навколо лідера”.

Завдання 5. Розслідування “Чому партії зникають?”

Детективне дослідження, пари, 15 хвилин.

Легенда. Ви – політичні детективи. Розкрийте таємниці!

СПРАВА №1: “КПУ”.
1998 – перше місце (24,7%); 2015 – заборонена.
Завдання: знайдіть 5 причин зникнення
Підказки: зміна поколінь, зникнення СРСР, економіка, війна 2014, юридична заборона.

СПРАВА №2: “Партія регіонів”
2012 – перемога (30% ); 2014 – розпад.
Завдання: реконструюйте хронологію загибелі (листопад 2013 → лютий 2014)

СПРАВА №3: “Народний фронт”.
2014 – формують уряд (22,14%); 2019 – не йде на вибори.
Завдання: чому партія-переможець зникла за 5 років?
Підказки: Яценюк – прем’єр, тарифи, корупція, втома від “старих облич”.

Фінальне питання: що об’єднує всі випадки? Сформулюйте ОДНЕ правило виживання партій в Україні.

Можливі відповіді: партії без ідеології помирають швидко; персоналізовані партії зникають з лідером; корупція вбиває підтримку; війна змінює все.

Методичний коментар

Детективний формат робить сухі факти цікавими. Правильні висновки: КПУ – (1) електорат старіє, (2) комунізм дискредитований, (3) війна – підтримка ДНР / ЛНР, (4) молодь 0% підтримки, (5) заборона. ПР – (1) Янукович утік, (2) злочин – розстріли, (3) анексія Криму, (4) Донбас окупований, (5) стигма Росії. НФ – (1) непопулярні реформи, (2) корупція, (3) персоналізація = Яценюк, (4) утома. Загальне правило: “Українські партії живуть 5-10 років, бо побудовані навколо лідерів, а не ідей”.

Завдання 6. Соціологічна лабораторія.

Мета: створити “Політичний компас” класу.

КРОК 1. Анонімне опитування.

Кожен учень отримує бланк з 8 питаннями (або Google Forms).

Блок А. Економіка.

Держава повинна активно регулювати економіку і контролювати ціни (згоден / не згоден).
Приватизація державних підприємств корисна (згоден / не згоден).

Блок Б. Соціальна політика.

Держава повинна забезпечувати високий соцзахист навіть за рахунок високих податків (згоден / не згоден).
Кожна людина сама відповідає за життя, держава не втручається (згоден / не згоден).

Блок В. Культура.

Держава повинна активно підтримувати українську мову та культуру (згоден / не згоден).
Традиційні цінності важливіші за індивідуальну свободу (згоден / не згоден).

Блок Г. Геополітика.

Україна має якнайшвидше вступити до ЄС і НАТО (згоден / не згоден).
Після війни Україна має зберігати нейтралітет (згоден / не згоден).

КРОК 2. Збір і обробка.

2-3 “соціологи” збирають бланки, підраховують, виводять на дошку результати.

КРОК 3. Аналіз.

Завдання:

Визначте ідеологічний профіль класу:
- Більшість “ЗА” регулювання + високі податки → соціал-демократія
- Більшість “ЗА” вільний ринок + низькі податки → лібералізм
- Більшість “ЗА” традиційні цінності + сильна держава → консерватизм
Порівняйте з реальними даними України (КМІС 2024):
- за ЄС 86%,
- за НАТО 83%,
- за українську мову 78%.
Створіть “Політичний компас класу” – на дошці намалюйте осі Ліві-Праві / Авторитаризм-Лібералізм

Методичний коментар

Анонімність критична! Google Forms без реєстрації. Не оцінюйте погляди – немає “правильних” відповідей. Поважайте меншість. Можливі результати: (А) Клас дуже проєвропейський (молоде покоління, війна), (Б) Розкол 50 / 50 (різне походження), (В) Економічний лібералізм + соціальний консерватизм (типово для молодих українців).

Завдання 7. Timeline “33 роки за 10 хвилин”.

Швидка візуалізація, 10-12 хвилин.

Мета: створити спільну “Стрічку часу” на дошці

Крок 1. Вчитель малює лінію.

Крок 2 (5 хв). Заповнення.

Учні виходять і додають стікери:

🔵 блакитні – народження партій (“Рух – 1989”),
🔴 червоні – смерть партій (“КПУ заборонена – 2014”),
🟡 жовті – революції / вибори,
🟢 зелені – ідеологічні зрушення.

Приклад:

1991: 🔵 Незалежність, УРП, Рух

1998: 📊 КПУ – 24% (пік лівих)

2004: 🟡 Помаранчева революція

2014: 🟡 Революція Гідності

🔴 ПР – розпад

2019: 📊 “Слуга народу” – 43%

2022: 🟡 Війна

🔴 ОПЗЖ заборонена

🟢 Консолідація

Крок 3 (3 хв). Аналіз патернів.

Які періоди найдинамічніші? (2004, 2014, 2022)
Коли зникали партії? (після революцій)

Крок 4. Прогноз.

Учні додають прогнози після 2024.

Методичний коментар

Візуалізує 33 роки в одному погляді. Патерни: (1) цикл ~10 років – велика зміна, (2) персоналізація – партії живуть з лідером, (3) війна як фактор змінює все, (4) молодь оновлює. Сфотографуйте timeline – унікальний артефакт класу!

Прогрес

Критерії	Ні	Частково	Так
Я розумію структуру ідеологічного спектру України
Я можу проаналізувати електоральну статистику та пояснити тренди
Я розрізняю регіональні особливості політичних преференцій
Я розумію, як історичні події (Майдани, війна) впливають на політику
Я можу критично аналізувати програми політичних партій
Я вмію розпізнавати популістську риторику та маніпуляції
Я усвідомлюю важливість ідеологічного плюралізму для демократії

Завантажити матеріал (PDF)

Тема: Політичні течії та ідеології

Урок 10. Ідеології в Україні

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Політичний детектив: Визначте ідеологію анонімних партій та поясніть свій вибір:

Партія А: “Україна повинна стати сильною європейською державою…”

Ідеологія: ______________________________________________________________________________________________
Чому так вирішили: ___________________________________________________________________________________

Партія Б: “Головне — це боротьба з корупцією та олігархами…”

Партія В: “Наша мета — справедлива Україна, де є соціальний захист…”

Практика

Завдання 1. Електоральна археологія.

Проаналізуйте таблицю та дайте відповіді.

Питання:

Найстабільніша ідеологічна група: _______________________________________________________
Найбільший спад підтримки: ____________________________________________________________
Чому, на вашу думку? __________________________________________________________________
Найбільше зростання: __________________________________________________________________
З чим це пов’язано? ____________________________________________________________________
Ваш прогноз на вибори 2027 року

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Картографування (робота в парах).

Розфарбуйте карту України за домінантними ідеологічними преференціями:

синій: проєвропейські,
зелений: націоналістичні,
жовтий: популістські,
червоний: ліві.

Висновки.

Регіони з найсильнішою підтримкою націоналістів:

Оплот центристів:

Чинники регіональних відмінностей:

Як війна змінила електоральну карту?

Завдання 3. Політтехнологічна стратегія (групова робота).

Наш тип партії: ________________________________________________________________________________________

Профіль цільового електорату:

вік: ___________________________________________________________________________________
освіта: ________________________________________________________________________________
регіони: _______________________________________________________________________________
цінності та інтереси: ___________________________________________________________________

5 ключових програмних пунктів:

1. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Електоральна стратегія:

Де шукатимемо підтримку? __________________________________________________________________________

Які соцмережі використовуватимемо? ______________________________________________________________

Головні гасла / меседжі:

Основні виклики та ризики:

Як відрізнятимемося від конкурентів?

Завдання 4. Розслідування “Чому партії зникають?”

Заповніть таблицю.

Партія	Пік успіху	Причини зникнення	Уроки для майбутніх партій
КПУ	1998 (24,7%)
Партія регіонів	2007 (34,4%)
“Народний фронт”	2014 (22%;)

Фінальне питання: що об’єднує всі ці випадки? Сформулюйте ОДНЕ правило виживання партій.

Завдання 5. Соціологічне опитування класу.

Результати анонімного опитування.

Економічні питання:

за державне регулювання економіки – ______ учнів / учениць,
за вільний ринок – ______ учнів / учениць.

Соціальні питання:

за захист прав меншин – ______ учнів / учениць,
за традиційні цінності – ______ учнів/учениць.

Геополітичні питання:

за вступ до ЄС – ______ учнів / учениць,
за вступ до НАТО – ______ учнів / учениць.

Мій висновок про політичні погляди класу:

Порівняння із загальноукраїнськими даними:

Схожості:

Відмінності:

Завдання 6. Timeline (заповніть пропуски).

1991: ____________________________________________________________________________________ (яка подія?)

1998: КПУ – ______% (який результат?)

2004: _______________________________________________________________________________ (яка революція?)

2014: ________________________________________________________________________________ (яка революція?)

Партія регіонів – ______________________________________________________________________ (що сталося?)

2019: “Слуга народу” – _____%

Феномен: _____________________________________________________________________________ (хто переміг?)

2022: __________________________________________________________________________________ (яка подія?)

ОПЗЖ – ________________________________________________________________________________ (що сталося?)

Які патерни ви бачите?

Прогрес

Критерії	Ні	Частково	Так
Я розумію ідеологічний спектр України
Я аналізую електоральну статистику
Я розрізняю регіональні особливості
Я розумію вплив зовнішніх факторів (війна, Майдан)
Я критично аналізую програми партій
Я розпізнаю популізм та маніпуляції
Я усвідомлюю цінність ідеологічного плюралізму