Інтернет-культура в Україні та світі

Урок 7. Інтернет-культура в Україні та світі

---

За Державним стандартом учень/учениця:

Учні й учениці зможуть:

Інформаційно-комунікаційна компетентність — учні/учениці застосовуватимуть цифрові технології для пошуку, добору, перевірки, впорядкування і поширення історичної та соціальної інформації, критично оцінюватимуть онлайн-медіа, виявлятимуть маніпуляції історичною та суспільно значущою інформацією.

---

1. Інтернет-культура — система цінностей, норм, традицій та практик, що формуються та поширюються через мережу Інтернет, включаючи особливі форми комунікації, творчості та соціальної взаємодії.
2. Соціальні мережі — онлайн-платформи, що дозволяють користувачам створювати профілі, спілкуватися, обмінюватися контентом та формувати спільноти за інтересами (Facebook, Instagram, Telegram, TikTok).
3. Мем-культура — явище поширення ідей, образів, жартів через інтернет у формі мемів, що стають частиною колективної культурної пам’яті.
4. Блогосфера — сукупність усіх блогів в інтернеті та зв’язків між ними, що формує специфічний медіа-простір.
5. Онлайн-спільноти — групи людей, об’єднані спільними інтересами, що взаємодіють переважно або виключно через інтернет.
6. Цифрова ідентичність — образ особи, що формується через її активність в інтернеті, включаючи профілі, контент, соціальні зв’язки.
7. Вірусний контент — інформація, що швидко поширюється через мережу завдяки активному копіюванню та розповсюдженню користувачами.
8. Фактчекінг — процес перевірки фактичної точності інформації, особливо важливий в епоху швидкого поширення неперевіреної інформації.
9. Інформаційні бульбашки (filter bubbles) — явище обмеження доступу до різноманітної інформації через алгоритми соціальних мереж, що показують користувачеві лише подібний до його поглядів контент.
10. Кібербезпека — захист цифрових систем, мереж та даних від цифрових атак та несанкціонованого доступу.
11. Інфлюенсер — особа, що має значний вплив на аудиторію в соціальних мережах та може формувати думки і поведінку підписників.
12. Цифровий розрив — нерівність у доступі до інформаційно-комунікаційних технологій між різними групами населення, регіонами або країнами.
13. Троллінг — навмисне провокування, образи або дезінформація в онлайн-просторі з метою викликати емоційну реакцію.
14. Краудсорсинг — залучення великої кількості людей до виконання завдань або вирішення проблем через інтернет-платформи.
15. Стрімінг — технологія передачі аудіо- та відеоконтенту в режимі реального часу через інтернет.

---

Історичний контекст розвитку інтернет-культури

Інтернет-культура як явище сформувалася наприкінці XX — на початку XXI століття разом із масовим поширенням інтернету. Її витоки сягають 1960-1970-х років, коли була створена мережа ARPANET (1969), прототип сучасного інтернету. Однак масовий характер інтернет-культура набула лише в 1990-х роках із появою Всесвітньої павутини (World Wide Web), розробленої Тімом Бернерсом-Лі у 1989 році.

Ключові етапи розвитку:

1990-ті роки: Зародження онлайн-спільнот

• 1991 — запуск першого веб-сайту
• Формування перших онлайн-спільнот, форумів (BBS — bulletin board systems)
• Поява електронної пошти як масового засобу комунікації
• Чати IRC (Internet Relay Chat)
• Перші пошукові системи (Yahoo!, 1994; Google, 1998)

2000-ні роки: Ера блогів і перших соцмереж

• Розвиток блогосфери (LiveJournal, 2000; Blogger)
• Поява Wikipedia (2001) — краудсорсингової енциклопедії
• Концепція Web 2.0 — користувач як творець контенту
• Перші соціальні мережі: Friendster (2002), MySpace (2003), Facebook (2004)
• YouTube (2005) — революція відеоконтенту
• Twitter (2006) — мікроблогінг

2010-ні роки: Домінування соціальних мереж

• Мобільний інтернет стає головним способом доступу
• Instagram (2010) — візуальна культура
• Snapchat (2011) — ефемерний контент
• Масове поширення мем-культури
• Розвиток відеострімінгу (Twitch, 2011)
• TikTok (2016, міжнародний запуск 2018) — короткі відео
• Роль соцмереж у політичних процесах (Арабська весна, Євромайдан)

2020-ні роки: Інтеграція та метаверс

• Пандемія COVID-19 прискорила цифровізацію
• Відеоконтент, стрімінг, подкасти
• Штучний інтелект в онлайн-просторі (ChatGPT, 2022)
• Обговорення метаверсу та Web 3.0
• Зростання ролі месенджерів (Telegram, Signal)

Особливості інтернет-культури в Україні

Розвиток інтернет-культури в Україні має свої специфічні риси, пов’язані з історичними, політичними та соціальними особливостями країни:

1. Мовне питання:

• Співіснування української та російської мов в онлайн-просторі
• Поступове зростання ролі української мови після 2014 року
• Феномен “суржику” в мемах та онлайн-комунікації
• Кампанії на підтримку української мови в інтернеті (#тисягранів)

2. Політична активність:

• Використання соціальних мереж для організації протестів:
  • Помаранчева революція (2004) — перші мобілізації через SMS та форуми
  • Революція Гідності (2013-2014) — активна роль Facebook, Twitter, ВКонтакте
  • Координація Євромайдану через соцмережі
• Феномен політичних мемів та сатири

3. Військовий конфлікт:

• Вплив війни на сході України (з 2014) та широкомасштабного вторгнення (2022) на формування контенту
• Патріотичний контент та мобілізація через соцмережі
• Інформаційна війна: боротьба з російською пропагандою
• Волонтерський рух координується через Telegram-канали
• Феномен “Українського Легіону” у Twitter
• Роль Telegram в інформуванні під час повітряних тривог

4. Культурна самоідентифікація:

• Використання інтернету для популяризації української культури, мови, традицій
• Онлайн-проєкти з digitaлізації культурної спадщини
• Українські youtubers та блогери як культурні амбасадори
• Українська музика у TikTok (Go_A, Kalush Orchestra)

5. Міграція платформ:

• Масовий перехід з російських платформ (ВКонтакте, Одноклассники) на західні після 2014 року
• Блокування російських соцмереж в Україні (2017)
• Зростання популярності Telegram як головного месенджера

Глобальні тенденції інтернет-культури

1. Демократизація медіа: кожен користувач може стати творцем контенту — блогером, ютубером, інфлюенсером
2. Віртуалізація спілкування: зміщення соціальної взаємодії в онлайн-простір, особливо під час пандемії COVID-19
3. Швидкість поширення інформації: миттєве розповсюдження новин та подій, але й дезінформації
4. Формування нових форм культурного самовираження: мемів, челенджів, вірусного контенту
5. Економіка впливу: інфлюенсер-маркетинг, монетизація контенту
6. Візуалізація комунікації: перехід від текстового до візуального контенту (фото, відео, стрімінг)
7. Фрагментація аудиторії: створення “ехо-камер” та інформаційних бульбашок
8. Розмивання кордонів між приватним і публічним: овершерінг в соцмережах

Виклики інтернет-культури:

• Дезінформація та фейкові новини: швидке поширення неперевіреної інформації
• Кіберзлочинність: хакерські атаки, крадіжки даних, фішинг
• Цифрова залежність: надмірне використання соцмереж, FOMO (fear of missing out)
• Кібербулінг: цькування в онлайн-просторі
• Порушення конфіденційності: збір персональних даних корпораціями
• Поляризація суспільства: ехо-камери посилюють розділення на “своїх” і “чужих”
• Цифровий розрив: нерівність у доступі до технологій

Методичні рекомендації:

1. Використання актуальних прикладів: наводьте приклади з популярних соціальних мереж, що знайомі учням (Instagram, TikTok, Telegram).
2. Критичне мислення: акцентуйте увагу на необхідності перевірки інформації в інтернеті, розвивайте навички фактчекінгу.
3. Інтерактивність: залучайте учнів до аналізу реальних кейсів з їхнього досвіду — обговорення популярних мемів, трендів, челенджів.
4. Безпека: обов’язково обговорюйте питання кібербезпеки та відповідального використання інтернету.
5. Український контекст: підкреслюйте роль інтернету в Революції Гідності, координації волонтерського руху під час війни.
6. Міждисциплінарність: поєднуйте історичний аналіз з соціологією, психологією, інформатикою, медіаграмотністю.
7. Емпатія та повага: обговорюючи онлайн-культуру, нагадуйте про важливість поваги до інших, неприйнятність кібербулінгу.
8. Баланс: показуйте як позитивні (мобілізація, самовираження), так і негативні (залежність, дезінформація) аспекти інтернет-культури.

---

Дизайн уроку

Оберіть один із варіантів і виконайте його:

Варіант 1. Перегляньте статистику використання соціальних мереж в Україні за 2023-2024 роки. Які тенденції ви помічаєте? Як, на вашу думку, ці зміни впливають на формування культури нашого суспільства?

Довідка для вчителя: Згідно з даними Datareportal (2024), найпопулярнішими платформами в Україні є: Telegram (близько 70% користувачів інтернету), YouTube (понад 60%), Instagram (близько 50%), Facebook (близько 45%), TikTok (близько 40%). Спостерігається зниження популярності Facebook серед молоді та зростання Telegram.

Варіант 2. Проаналізуйте три різні меми, популярні в українському інтернет-просторі. Що вони розповідають про цінності, страхи або прагнення українського суспільства?

Підказка для вчителя: Можна використати меми про НАТО, “Байрактар”, “тревожний чемоданчик”, Saint Javelin, “русскій карабль”, українське прізвище тощо. Обговоріть, як меми відображають колективну травму, гумор як копінг-стратегію, національну єдність.

Варіант 3. Уявіть, що ви маєте пояснити своїм прабабусі та прадідусеві, що таке TikTok, Instagram або Telegram. Як би ви описали ці платформи та їх роль у житті сучасної молоді?

Методичний коментар

Провокація має активізувати особистий досвід учнів і підготувати їх до глибшого аналізу. Якщо обрано варіант 2, попросіть учнів поділитися прикладами мемів (можна анонімно скинути вчителю напередодні). Для варіанта 3 можна створити пари і попросити розіграти діалог “онук-прабабуся”.

Завдання 1. Еволюція онлайн-комунікації (індивідуальна робота, 8-10 хвилин)

Розставте етапи розвитку інтернет-комунікації у хронологічному порядку та охарактеризуйте кожний етап:

• Поява відеохостингів (YouTube)
• Створення перших електронних пошт
• Розвиток миттєвих повідомлень (ICQ, MSN)
• Формування соціальних мереж (Facebook, ВКонтакте)
• Домінування мобільних додатків (Instagram, Telegram)
• Популяризація коротких відео (TikTok, YouTube Shorts)
• Створення перших веб-сайтів
• Розвиток блогосфери

Завдання: Для кожного етапу вкажіть:

1. Приблизний рік появи
2. Основні особливості комунікації
3. Вплив на суспільство

Правильна послідовність та відповіді:

1. Створення перших електронних пошт (1971 — перший email; масове використання — 1990-ті)
   • Особливості: асинхронна комунікація, текстові повідомлення, формальний стиль
   • Вплив: змінила бізнес-комунікацію, прискорила обмін інформацією
2. Створення перших веб-сайтів (1991 — перший веб-сайт Тіма Бернерса-Лі)
   • Особливості: статична інформація, одностороння комунікація (сайт → користувач)
   • Вплив: відкрив доступ до інформації, народження “Всесвітньої павутини”
3. Розвиток миттєвих повідомлень (ICQ — 1996, MSN Messenger — 1999)
   • Особливості: синхронна комунікація в реальному часі, неформальний стиль, емотикони
   • Вплив: зробив онлайн-спілкування інтерактивним, замінив телефонні розмови для молоді
4. Розвиток блогосфери (LiveJournal — 1999, Blogger — 1999)
   • Особливості: особистий онлайн-щоденник, довгі пости, коментарі
   • Вплив: дав голос “звичайним людям”, демократизація медіа
5. Формування соціальних мереж (Friendster — 2002, Facebook — 2004, ВКонтакте — 2006)
   • Особливості: створення профілів, друзі/підписники, лайки, стрічка новин
   • Вплив: змінив спосіб підтримки соціальних зв’язків, створив феномен “цифрової ідентичності”
6. Поява відеохостингів (YouTube — 2005)
   • Особливості: відеоконтент доступний кожному, підписки на канали, монетизація
   • Вплив: народження відеоблогінгу, нові професії (ютубер, відеограф)
7. Домінування мобільних додатків (Instagram — 2010, Telegram — 2013)
   • Особливості: фокус на візуальному контенті, мобільність, Stories (ефемерний контент)
   • Вплив: “мобільна революція”, фотографія стала масовою, зростання ролі візуальної культури
8. Популяризація коротких відео (Musical.ly/TikTok — 2016/2018, YouTube Shorts — 2020)
   • Особливості: короткі відео (15-60 сек), алгоритми рекомендацій, тренди та челенджі
   • Вплив: “кліпове мислення”, вірусний контент, нові форми самовираження

Методичний коментар

Завдання допомагає учням систематизувати знання про розвиток цифрових технологій та усвідомити швидкість змін у сфері комунікацій. Розвиває розуміння історичної перспективи технологічного прогресу. Після індивідуальної роботи можна провести фронтальну перевірку, попросивши учнів пояснити, як кожен етап готував ґрунт для наступного.

Завдання 2. Аналіз феномену інформаційних бульбашок (індивідуальна робота, 10 хвилин)

Прочитайте опис ситуації та дайте відповіді на запитання:

Кейс: “Олександр, 17 років, активно користується TikTok та Instagram. Алгоритми цих платформ показують йому переважно контент про спорт, комп’ютерні ігри та музику. Він рідко бачить пости про політику, екологію або соціальні проблеми. Водночас його однокласниця Марія, яка цікавиться мистецтвом та екологією, бачить у своїх стрічках зовсім інший контент: про кліматичні зміни, виставки, книги.”

Запитання:

1. Як називається це явище?
2. Які переваги та недоліки такого підходу до показу контенту?
3. Як це може вплинути на формування світогляду молодих людей?
4. Які способи подолання цього явища ви можете запропонувати?

Орієнтовні відповіді:

1. Назва: Інформаційна бульбашка або ехо-камера 
2. Переваги:
   • Релевантний контент — користувач бачить те, що йому цікаво
   • Економія часу — не треба шукати потрібну інформацію
   • Персоналізований досвід користування платформою
3. Недоліки:
   • Обмеженість інформації — втрата різноманітності думок
   • Посилення упередженості — підтверджуються лише наші погляди
   • Поляризація суспільства — “ми” та “вони”
   • Відсутність критичного мислення — немає альтернативних думок
4. Вплив на світогляд:
   • Формування однобокого бачення реальності
   • Нездатність зрозуміти позицію тих, хто думає інакше
   • Радикалізація поглядів — ехо-камера посилює крайні думки
   • Втрата навичок конструктивного діалогу з опонентами
   • Сприйняття власної думки як єдино правильної
5. Способи подолання:
   • Свідоме слідкування за різноманітними джерелами інформації
   • Підписки на медіа з різними політичними поглядами
   • Періодична “очистка” алгоритмів — перегляд незнайомого контенту
   • Читання традиційних медіа, книг, наукових статей
   • Обговорення з людьми, які думають інакше
   • Критичне ставлення до рекомендацій алгоритмів

Методичний коментар

Завдання розвиває критичне мислення щодо алгоритмів соціальних мереж та їх впливу на формування інформаційного простору. Допомагає усвідомити важливість різнобічного споживання інформації. Після індивідуальної роботи організуйте коротке обговорення: чи помічали учні цей ефект у себе? Можна запропонувати провести “експеримент” — тиждень свідомо шукати та переглядати контент на незнайомі теми.

Завдання 3. Дослідження мем-культури в Україні (робота в парах, 12-15 хвилин)

Об’єднайтесь у пари та проаналізуйте одну з категорій українських інтернет-мемів:

Категорії для аналізу:

1. Політичні меми (пов’язані з українською політикою)
2. Патріотичні меми (про Україну, війну, героїв, ЗСУ)
3. Побутові меми (про повсякденне життя українців, “українські реалії”)
4. Мовні меми (гра слів, суржик, українізми, переклади з російської)

Завдання:

1. Знайдіть 2-3 приклади мемів з вашої категорії
2. Проаналізуйте, які суспільні явища або проблеми вони відображають
3. Визначте, які емоції або реакції вони викликають
4. Поясніть, як ці меми впливають на формування групової ідентичності

Приклади для аналізу (вчитель може підготувати):

Політичні:

• Меми про Зеленського та його трансформацію з коміка у воєнного лідера
• “Good morning 47 million” — звертання західних політиків

Патріотичні:

• “Русскій карабль, іді” — символ опору
• Saint Javelin — образ Мадонни з Javelin
• “Слава Україні! Героям слава!” — як меметичний код
• Байрактар TB2 — меми про турецький дрон

Побутові:

• “Тревожний чемоданчик” та підготовка до евакуації
• “Життя у 2022-2023” — контраст до довоєнного
• Меми про відключення світла, генератори

Мовні:

• “Палянички” як розпізнання диверсантів
• Переклади російських пропагандистських фраз
• Суржикові жарти

Методичний коментар

Робота в парах дозволяє учням обмінюватися думками та поглиблювати розуміння культурних кодів інтернет-простору. Розвиває навички культурного аналізу та розуміння сучасних форм народної творчості. Важливо: обговорюючи меми, пам’ятайте про делікатність теми війни. Акцентуйте увагу на тому, що меми — це копінг-стратегія, спосіб подолання травми через гумор. Після виконання попросіть 2-3 пари презентувати результати класу.

Завдання 4. Кейс-стаді: роль соціальних мереж у суспільних рухах (групова робота, 15-20 хвилин)

Об’єднайтеся у групи по 4-5 осіб. Кожна група досліджує один із випадків використання соціальних мереж для організації суспільних рухів:

Кейси:

Кейс 1. Революція Гідності 2013-2014 (Україна)

• Платформи: Facebook, Twitter, ВКонтакте
• Функції: координація протестів, оперативне інформування, трансляції подій, збір коштів
• Хештеги: #Євромайдан, #Euromaidan

Кейс 2. #MeToo рух у світі (2017-тепер)

• Платформи: Twitter, Instagram
• Функції: розкриття випадків сексуальних домагань, підтримка жертв, тиск на інституції
• Хештег: #MeToo

Кейс 3. Протести в Білорусі 2020

• Платформи: Telegram (головна), Instagram
• Функції: координація протестів, обмін інформацією в умовах блокування інтернету
• Канал NEXTA — головне джерело інформації

Кейс 4. Кліматичні протести та Грета Тунберг (2018-тепер)

• Платформи: Instagram, Twitter, TikTok
• Функції: поширення інформації про кліматичну кризу, мобілізація молоді
• Рух: Fridays for Future, хештег #ClimateStrike

Завдання для кожної групи:

1. Дослідіть, як використовувалися соціальні мережі у вашому кейсі
2. Визначте переваги та ризики такого використання
3. Проаналізуйте ефективність онлайн-мобілізації
4. Підготуйте 5-хвилинну презентацію для класу

План презентації:

• Короткий опис події/руху (2 хв)
• Роль соціальних мереж (2 хв)
• Висновки: переваги/ризики, ефективність (1 хв)

Орієнтовні висновки для вчителя:

Революція Гідності:

• Переваги: швидка координація, міжнародна увага, краудфандинг
• Ризики: дезінформація, ботоферми, стеження спецслужб
• Ефективність: висока — соцмережі стали “нервовою системою” протесту

#MeToo:

• Переваги: дала голос жертвам, зламала табу, системні зміни
• Ризики: безпідставні звинувачення, суд “натовпу”
• Ефективність: висока — змінила законодавство в багатьох країнах

Білорусь 2020:

• Переваги: координація в умовах репресій, міжнародна солідарність
• Ризики: ідентифікація учасників, арешти
• Ефективність: середня — протест не досяг мети через репресії

Грета Тунберг:

• Переваги: глобальна увага до проблеми, мобілізація мільйонів молодих людей
• Ризики: хейт, тролінг, маргіналізація активістів
• Ефективність: висока — змінила порядок денний, Green Deal ЄС

Методичний коментар

Завдання розвиває розуміння ролі цифрових технологій у політичних та соціальних процесах. Формує навички дослідницької роботи та презентації результатів. Під час презентацій заохочуйте інші групи ставити запитання. Після всіх презентацій проведіть загальне обговорення: чи завжди соціальні мережі підсилюють демократію? Які спільні риси та відмінності між кейсами?

Завдання 5. Фактчекінг в епоху фейкових новин (індивідуальна робота, 10-12)

Алгоритм перевірки інформації:

1. Перевірте джерело інформації (чи надійне? чи існує?)
2. Знайдіть первинне джерело (звідки інформація?)
3. Порівняйте з іншими надійними джерелами
4. Звертайте увагу на дату публікації (чи актуальна?)
5. Аналізуйте контекст та можливі мотиви (навіщо це поширюють?)
6. Перевірте фото/відео (Google Images reverse search)

Завдання: Проаналізуйте три повідомлення (вчитель готує актуальні приклади). Оцініть їх достовірність за алгоритмом.

Приклади повідомлень для аналізу (вчитель адаптує до актуальних):

Повідомлення 1: “Термінова новина! Український уряд оголосив про закриття всіх шкіл з 1 грудня через загрозу масштабних обстрілів. Інформація з анонімного Telegram-каналу.”

Аналіз:

• Джерело: анонімний Telegram-канал (НЕНАДІЙНЕ)
• Первинне джерело: відсутнє — немає посилань на офіційні заяви
• Інші джерела: офіційні сайти Міносвіти, МОН не підтверджують
• Дата: теперішня, але без конкретики
• Контекст: фейк розрахований на паніку
• Висновок: ФЕЙК

Повідомлення 2: “За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 87% українців підтримують вступ до ЄС. Посилання на сайт КМІС.”

Аналіз:

• Джерело: КМІС (надійна соціологічна організація)
• Первинне джерело: можна перевірити на сайті kmis.com.ua
• Інші джерела: інші соцопитування показують схожі результати
• Дата: потрібно перевірити актуальність
• Контекст: дослідження проводяться регулярно
• Висновок: ДОСТОВІРНО (якщо дата актуальна)

Повідомлення 3: “Відео: український військовий зізнається, що воює за гроші. Опубліковано на невідомому сайті.”

Аналіз:

• Джерело: невідомий сайт (підозріло)
• Первинне джерело: немає контексту відео
• Інші джерела: надійні ЗМІ не підтверджують
• Дата: невідома
• Контекст: схоже на російську пропаганду
• Фото/відео: можна перевірити через reverse image search
• Висновок: ймовірно ФЕЙК / дезінформація

Запитання для роздумів:

1. Які ознаки можуть вказувати на недостовірність інформації?
   • Відсутність автора чи джерела
   • Емоційні заголовки (“Термінова новина!”, “Шокуюча правда!”)
   • Анонімні канали/сайти
   • Відсутність дати
   • Граматичні помилки (часто в машинному перекладі)
   • Вимога негайно поширити
2. Які ресурси можна використовувати для перевірки фактів?
   • Українські: StopFake.org, VoxCheck, FactCheck
   • Міжнародні: Snopes, FactCheck.org, BBC Reality Check
   • Інструменти: Google reverse image search, TinEye
   • Офіційні джерела: сайти держорганів, прес-служби
3. Як розпізнати маніпулятивний контент?
   • Вирвана з контексту інформація
   • Підміна понять
   • Використання стереотипів
   • Апеляція до емоцій, а не фактів
   • “Вибіркова статистика”

Методичний коментар

Практичне завдання формує критичне мислення та навички медіаграмотності, необхідні в сучасному інформаційному просторі. Після індивідуальної роботи проведіть фронтальне обговорення — які ознаки фейків учні виявили? Наголосіть, що перевірка фактів — це громадянська відповідальність кожного в епоху інформаційних війн.

Завдання 6. Порівняння традиційних та нових медіа (індивідуальна/парна робота, може бути домашнім завданням)

Порівняйте традиційні медіа (телебачення, радіо, преса) з новими медіа (соціальні мережі, блоги, подкасти) за поданими критеріями:

Критерій	Традиційні медіа	Нові медіа
Швидкість поширення інформації	Повільніша: новини виходять за розкладом (випуск новин о 18:00, ранкова газета)	Миттєва: інформація публікується в режимі реального часу
Можливість зворотного зв’язку	Обмежена: листи в редакцію, телефонні дзвінки	Висока: коментарі, лайки, репости, direct messages
Контроль якості контенту	Високий: редактори, коректори, перевірка фактів	Різний: від професійних медіа до непевіреного user-generated content
Доступність для створення контенту	Низька: потрібні ресурси, ліцензії, обладнання	Висока: будь-хто може стати блогером
Охоплення аудиторії	Локальне/національне (за винятком міжнародних каналів)	Глобальне: контент доступний у всьому світі
Довіра аудиторії	Історично висока, але падає	Різна: залежить від джерела

Додаткові критерії для обговорення:

Критерій	Традиційні медіа	Нові медіа
Модель фінансування	Реклама, передплата, державне фінансування	Реклама, донати, підписки (Patreon), спонсорство
Цензура та регулювання	Жорстке: ліцензування, закони про ЗМІ	Слабке: складно регулювати глобальні платформи
Персоналізація контенту	Відсутня: всі бачать однаковий контент	Висока: алгоритми підбирають контент
Довготривалість	Архіви, але складний доступ	Постійний доступ, але може бути видалено

Запитання для роздумів:

1. Які переваги та недоліки має кожен тип медіа?
   • Традиційні: + професіоналізм, перевірка; − повільність, одностороння комунікація
   • Нові: + швидкість, інтерактивність; − дезінформація, залежність від алгоритмів
2. Як інтернет змінив споживання медіаконтенту?
   • Зміна з “push” на “pull” модель (ми самі обираємо, що дивитися)
   • Зростання ролі візуального контенту
   • “Кліпове мислення” — короткі фрагменти замість довгих матеріалів
   • Multitasking — споживання контенту паралельно з іншими активностями
3. Чи зникнуть традиційні медіа повністю? Обґрунтуйте свою позицію.
   • Аргументи “так”: падіння тиражів газет, закриття телеканалів, зростання стрімінгу
   • Аргументи “ні”: потреба в професійній журналістиці, довіра до перевіреної інформації, старше покоління
   • Ймовірний сценарій: трансформація — традиційні медіа адаптуються (YouTube-канали газет, подкасти радіостанцій)

Методичний коментар

Завдання розвиває аналітичні навички та допомагає усвідомити трансформацію медіаландшафту в цифрову епоху. Можна провести дебати, розділивши клас на дві команди: “Традиційні медіа важливі” vs “Нові медіа переможуть”. Або запропонувати учням провести міні-дослідження вдома: порівняти, як одна й та ж подія висвітлена в газеті vs у Twitter.

---

	Ні	Частково	Так
я розумію особливості формування інтернет-культури	☐	☐	☐
я можу проаналізувати вплив соціальних мереж на суспільство	☐	☐	☐
я вмію розпізнавати фейкові новини та дезінформацію	☐	☐	☐
я можу пояснити роль мемів у сучасній культурі	☐	☐	☐
я розумію переваги та ризики цифрової комунікації	☐	☐	☐

Урок 7. Інтернет-культура в Україні та світі

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Оберіть один із варіантів і виконайте його:

Варіант 1. Перегляньте статистику використання соціальних мереж в Україні за 2023-2024 роки. Які тенденції ви помічаєте? Як, на вашу думку, ці зміни впливають на формування культури нашого суспільства?

Варіант 2. Проаналізуйте три різні меми, популярні в українському інтернет-просторі. Що вони розповідають про цінності, страхи або прагнення українського суспільства?

Варіант 3. Уявіть, що ви маєте пояснити своїм прабабусі та прадідусеві, що таке TikTok, Instagram або Telegram. Як би ви описали ці платформи та їх роль у житті сучасної молоді?

---

Завдання 1. Розвиток інтернет-комунікації

Розставте етапи розвитку інтернет-комунікації у хронологічному порядку:

• ☐ Поява відеохостингів (YouTube)
• ☐ Створення перших електронних пошт
• ☐ Розвиток миттєвих повідомлень (ICQ, MSN)
• ☐ Формування соціальних мереж (Facebook, ВКонтакте)
• ☐ Домінування мобільних додатків (Instagram, Telegram)
• ☐ Популяризація коротких відео (TikTok, YouTube Shorts)
• ☐ Створення перших веб-сайтів
• ☐ Розвиток блогосфери

Опишіть три найважливіші, на вашу думку, етапи:

1. _________________________________________________________________________________
2. _________________________________________________________________________________
3. _________________________________________________________________________________

Завдання 2. Аналіз інформаційних бульбашок

Прочитайте кейс:

“Олександр, 17 років, активно користується TikTok та Instagram. Алгоритми цих платформ показують йому переважно контент про спорт, комп’ютерні ігри та музику. Він рідко бачить пости про політику, екологію або соціальні проблеми. Водночас його однокласниця Марія, яка цікавиться мистецтвом та екологією, бачить у своїх стрічках зовсім інший контент: про кліматичні зміни, виставки, книги.”

Запитання:

1. Як називається це явище?

_________________________________________________________________________________

2. Назвіть дві переваги та два недоліки:

Переваги: _________________________________________________________________

Недоліки: _________________________________________________________________

3. Як це впливає на світогляд?

_________________________________________________________________________________

4. Як подолати це явище? (2-3 способи)

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Завдання 3. Аналіз мему (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності)

Оберіть популярний український мем і проаналізуйте його:

Обраний мем: _____________________________________________________________

Аналіз:

Які суспільні явища він відображає? ____________________________________________

На яку аудиторію розрахований? _______________________________________________

Які емоції викликає? _________________________________________________________

Як впливає на формування національної ідентичності? _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Фактчекінг новини (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності)

Оберіть будь-яку новину з соціальних мереж і перевірте її достовірність:

Обрана новина: __________________________________________________________

Перевірка:

Джерело інформації: _________________________________________________________

Чи є первинне джерело? _______________________________________________________

Що кажуть інші надійні джерела? _____________________________________________

Дата публікації: ____________________________________________________________

Ваш висновок про достовірність:

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Завдання 5. Порівняння медіа

Заповніть таблицю порівняння традиційних та нових медіа:

Критерій	Традиційні медіа	Нові медіа
Швидкість поширення
Зворотний зв’язок
Контроль якості
Доступність створення контенту

Ваш висновок: Які медіа більше підходять для сучасного суспільства? Чому?

---

	Ні	Частково	Так
я розумію особливості формування інтернет-культури	☐	☐	☐
я можу проаналізувати вплив соціальних мереж на суспільство	☐	☐	☐
я вмію розпізнавати фейкові новини та дезінформацію	☐	☐	☐
я можу пояснити роль мемів у сучасній культурі	☐	☐	☐
я розумію переваги та ризики цифрової комунікації	☐	☐	☐