Національна і громадянська ідентичність в умовах глобалізації

Урок 6. Національна і громадянська ідентичність в умовах глобалізації

---

За Державним стандартом учень/учениця:

Учні й учениці зможуть:

Ключова компетентність уроку: інформаційно-комункаційна компетентність (учні/учениці аналізуватимуть різнотипні тексти та джерела, створюватимуть власні тексти різних жанрів, застосовуватимуть знання для інтерпретації культурних явищ та спілкування з різними аудиторіями)

---

1. Глобалізація культури — процес формування єдиного світового культурного простору через поширення ідей, цінностей, практик і символів; взаємопроникнення культур у світовому масштабі.
2. Колективна пам’ять — спільні спогади соціальної групи про минуле, що формують її ідентичність та світогляд; концепція введена французьким соціологом Морісом Альбваксом (1920-ті).
3. Культурна гібридизація — процес змішування елементів різних культур у результаті глобалізації; створення нових культурних форм через поєднання традиційного та запозиченого.
4. Глокалізація — адаптація глобальних процесів до місцевих умов та традицій; поєднання глобального (global) і локального (local); термін введений Роландом Робертсоном у 1990-х роках.
5. Трансформація цінностей — зміна ціннісних орієнтацій суспільства під впливом глобальних процесів, соціальних зрушень та історичних подій.
6. Мистецька реакція — відповідь діячів культури та мистецтва на суспільні події через творчість; художнє осмислення соціальних процесів, травм, викликів.
7. Суспільні травми — колективні болісні переживання, що залишають глибокий слід у пам’яті спільноти; події, які змінюють колективну свідомість (війни, геноциди, катастрофи).
8. Прогнозування майбутнього — систематичне передбачення можливих сценаріїв розвитку подій на основі аналізу теперішнього та минулого.
9. Релігійний фундаменталізм — рух за повернення до “чистих” витоків релігії та відкидання сучасних впливів; реакція на секуляризацію та глобалізацію.
10. Секуляризація — процес зменшення ролі релігії в суспільному житті; відокремлення релігії від держави та суспільних інституцій.
11. Політика національної пам’яті — цілеспрямована діяльність держави щодо формування спільного розуміння історичного минулого; використання історії для консолідації нації.
12. Культурна дипломатія — використання культури як інструменту зовнішньої політики для покращення іміджу країни; “м’яка сила” через культурний вплив.
13. Рамки пам’яті (cadres sociaux de la mémoire) — соціальні контексти та структури, в яких формуються спогади; ключове поняття Моріса Альбвакса.
14. Місця пам’яті (lieux de mémoire) — матеріальні та символічні об’єкти, що несуть колективну пам’ять; концепція П’єра Нора.
15. “Халлю” (Корейська хвиля) — феномен глобального поширення південнокорейської культури (K-pop, K-drama, кіно); приклад успішної культурної експансії.

Ключові особистості:

16. Моріс Альбвакс (Maurice Halbwachs, 1877-1945) — французький соціолог, автор концепції колективної пам’яті. Учень Еміля Дюркгейма. Основні праці: “Соціальні рамки пам’яті” (1925), “Колективна пам’ять” (1950, посмертно). Загинув у концтаборі Бухенвальд.
17. Роланд Робертсон (Roland Robertson, нар. 1938) — британський соціолог, автор терміна “глокалізація” (1990-ті). Дослідник процесів глобалізації та їх впливу на локальні культури.
18. П’єр Нора (Pierre Nora, нар. 1931) — французький історик, дослідник “місць пам’яті” та їх ролі у формуванні національної ідентичності. Головна праця: “Місця пам’яті” (Les Lieux de mémoire, 1984-1992).
19. Ян Ассман (Jan Assmann, нар. 1938) — німецький єгиптолог та культуролог, автор концепції культурної пам’яті.
20. Алейда Ассман (Aleida Assmann, нар. 1947) — німецька літературознавиця та культуролог, дослідниця пам’яті та забуття в культурі.

---

Теоретичні основи:

Глобалізація створює парадоксальну ситуацію для національних ідентичностей. Традиційно вважалося, що глобалізація веде до уніфікації та втрати національної специфіки. Однак сучасна практика показує протилежне: найуспішнішими глобально стають саме твори з яскраво вираженою національною специфікою.

1. Колективна пам’ять (Моріс Альбвакс)

Моріс Альбвакс (1877-1945) у 1920-х роках обґрунтував соціокультурну зумовленість індивідуальної пам’яті й увів поняття “колективна пам’ять”.

Ключові положення теорії:

• Пам’ять існує лише в соціальному контексті
• Ми пам’ятаємо в межах “соціальних рамок пам’яті” (cadres sociaux)
• “Хоча колективна пам’ять зберігається завдяки групі, пам’ятають її окремі люди як члени цієї групи”
• Соціальні інституції (сім’я, армія, профспілки) передають свою пам’ять наступним поколінням
• “Якщо ми довго не спілкуємося з колишніми друзями, пам’ять про них тьмяніє і може зникнути”
• Колективна пам’ять забезпечує сталість групи

Відмінність пам’яті від історії:

• За Альбваксом: “історія починається там, де пам’ять закінчується”
• Пам’ять — жива, емоційна, пов’язана з сучасністю
• Історія — наукова, об’єктивна, дистанційована

2. Місця пам’яті (П’єр Нора)

П’єр Нора розвинув ідеї Альбвакса, запропонувавши концепцію “місць пам’яті” (lieux de mémoire) — матеріальних та символічних об’єктів, що несуть колективну пам’ять.

Типи “місць пам’яті”:

• Матеріальні: пам’ятники, музеї, архіви, кладовища
• Символічні: свята, ритуали, гімни, прапори
• Функціональні: підручники, меморіали

Українські “місця пам’яті”:

• Старі: Бабин Яр, Музей Голодомору, Чорнобиль
• Нові (після 2014): Майдан Незалежності, Меморіал Небесної Сотні, Іловайськ, Маріуполь, Буча

3. Глокалізація (Роланд Робертсон)

Роланд Робертсон у 1990-х ввів термін “глокалізація” (glocalization) — поєднання “global” + “local”.

Сутність:

• Глобальні процеси адаптуються до місцевих умов
• Локальні культури використовують глобальні платформи
• Не уніфікація, а диверсифікація

Феномен “Гри в кальмара” як приклад глокалізації:

Факти:

• Вихід: 17 вересня 2021 на Netflix
• Результат за перший місяць: 111 млн переглядів
• Найпопулярніший серіал Netflix в історії
• 1-е місце в 82 з 83 країн
• Прибуток для Netflix: $891 млн (оцінка)
• Загальні перегляди: 330+ млн користувачів (станом на 2024)
• 1,65 млрд годин перегляду за перші 28 днів
• Премії: 6 Emmy з 14 номінацій (2022)
• 2 сезон (грудень 2024): 619,9 млн годин перегляду

Чому успіх?

• Яскраво виражена корейська специфіка (дитячі ігри 1970-80х)
• Універсальна тема соціальної нерівності
• Якісне виробництво
• Режисер Хван Дон Хьок працював над ідеєю 10 років
• Глобальна платформа + локальний контент

“Халлю” (Корейська хвиля) — державна стратегія:

Історія:

• 1990-ті: уряд Південної Кореї вирішив заробляти на культурній індустрії після фінансової кризи 1997
• 2000-ні: експансія в азійські країни
• 2010-ні: глобальне поширення

Результати:

• K-pop: BTS ($5 млрд/рік для економіки Кореї)
• K-drama: успіх “Crash Landing on You”, “Kingdom”, “Vincenzo”
• Кіно: “Паразити” (Оскар 2020), “Служниця” (BAFTA 2016)
• Netflix: корейський контент — 8% глобальних переглядів (2024)
• 7,7 млрд годин перегляду корейського контенту (2-га половина 2024)
• Оксфордський словник: додано 26 корейських слів (2021)

Уроки для України:

• Культура як економічний ресурс
• Поєднання національного та універсального
• Важливість державної підтримки
• Якість на світовому рівні

4. Трансформація цінностей в Україні

До 2014:

• Штучно розділене суспільство (Захід-Схід)
• Слабка національна ідентичність
• Дискусії про мову
• Амбівалентне ставлення до Європи

Після 2014-2022:

• Зросла важливість: свобода, гідність, європейські стандарти
• Одночасно посилилася національна ідентичність
• Парадокс: європеїзація посилила (не ослабила) українськість
• Волонтерство як нова цінність

Дані (Центр Разумкова, Фонд “Демократичні ініціативи”):

• Використання української мови: 46% (2015) → 72% (2024)
• Гордість державною мовою: 32% (2011) → 65% (2024)
• Підтримка євроінтеграції: ~50% (2013) → 70-80% (2023-2024)

5. Мистецька реакція на війну в Україні

Література:

• Сергій Жадан: “Інтернат” (2017), Премія Angelus 2018
• Володимир Рафєєнко: “Мондегрін” (2019)
• Поезія: Lyuba Yakimchuk, Ostap Slyvynsky, Serhiy Zhadan

Музика:

• KALUSH Orchestra “Стефанія” (Eurovision 2022 — перемога)
• Антивоєнні пісні: Океан Ельзи, Бумбокс
• Фольк-електроніка: DakhaBrakha (світові тури), ONUKA

Кіно:

• “20 днів у Маріуполі” (Mstyslav Chernov) — Оскар 2024 за найкращий документальний фільм
• “Кіборги” (Ахтем Сеітаблаєв, 2017)
• Документальні фільми про Майдан

Візуальне мистецтво:

• Графіті та муралли в містах
• Документальна фотографія війни
• Виставки про травму та опір
• Мистецтво в умовах війни

6. Релігія та ідентичність

Релігійна ситуація в Україні:

• Православ’я: ПЦУ (Православна церква України, автокефальна з 2019)
• УПЦ (Українська православна церква, зв’язки з РПЦ)
• Греко-католицизм (УГКЦ — Західна Україна)
• Протестантизм (зростає)
• Іудаїзм, іслам (кримські татари)

Роль релігії після 2014:

• ПЦУ отримала автокефалію (Томос 2019)
• Релігія як частина національної ідентичності
• Капелани в ЗСУ
• Міжконфесійний діалог

Секуляризація:

• Молоде покоління менш релігійне
• Але релігія залишається важливим маркером ідентичності
• Духовність без інституційної релігії

Методичні рекомендації:

1. Мультимедійний підхід:
   • Трейлер “Гри в кальмара” (3 хв) — https://www.youtube.com/watch?v=oqxAJKy0ii4
   • Кліп KALUSH Orchestra “Стефанія” — https://www.youtube.com/watch?v=UiEGVYOruMw
2. Інтерактивність:
   • Обговорення особистого досвіду глобалізації
   • Які глобальні платформи використовують учні?
   • Як вони споживають українську культуру?
3. Порівняльний метод:
   • Україна vs Корея (успішні стратегії)
   • До 2014 vs після 2022 (трансформація цінностей)
4. Творчий підхід:
   • Віртуальна виставка як підсумковий проєкт
   • Можна використати Padlet, Miro, Google Slides
5. Баланс теорії та практики:
   • Концепції Альбвакса, Нора, Робертсона
   • Конкретні приклади з українського досвіду
6. Чутливість до теми:
   • Учні можуть мати особистий досвід війни
   • Створіть безпечний простір для обговорення

Рекомендовані додаткові матеріали:

• Центр Разумкова: дослідження ідентичності
• Фонд “Демократичні ініціативи”: соціологічні опитування
• Український інститут: культурна дипломатія
• Wikipedia: “Гра в кальмара”, “Халлю”, “Моріс Альбвакс”

---

Дизайн уроку

Парадокс глобального та локального:

Факти для обговорення:

1. “Гра в кальмара” (Squid Game):

• Корейський серіал про корейські дитячі ігри 1970-80х
• Став найпопулярнішим серіалом Netflix в історії
• 111 млн переглядів за перший місяць
• 1-е місце в 82 з 83 країн світу
• Прибуток: $891 млн для Netflix

2. K-pop (BTS):

• Корейський гурт співає переважно корейською
• Перший корейський гурт №1 в Billboard Hot 100
• Економічний ефект для Кореї: $5 млрд/рік
• Виступ на Генасамблеї ООН

3. Українські приклади:

• KALUSH Orchestra — перемога на Eurovision 2022 з піснею українською мовою
• “20 днів у Маріуполі” — Оскар 2024
• DakhaBrakha — світові тури з українською етномузикою

Питання для обговорення:

1. Чи означає це, що глобалізація не знищує, а популяризує національні культури?

Відповідь:
Так, сучасна глобалізація працює парадоксально. Netflix інвестує мільярди в місцевий контент, бо глядачі втомилися від однорідного голлівудського продукту. Автентичність і національна специфіка стають конкурентною перевагою. Це феномен глокалізації — глобальна платформа + локальний контент.

2. Чому серіал про корейські дитячі ігри став світовим хітом?

Відповідь:
Універсальна тема (соціальна нерівність) + унікальна форма (корейські ігри, естетика). Глядачі цінують екзотичність та автентичність. Netflix надав глобальну платформу, а корейці — якісний контент з національною специфікою.

3. Як Україна може використати цей досвід?

Відповідь:

• Інвестиції в якісне виробництво контенту
• Поєднання українських тем з універсальними цінностями
• Використання глобальних платформ (Netflix, Spotify, YouTube)
• Державна підтримка культурної індустрії
• Приклад: успіх “20 днів у Маріуполі” показав інтерес світу до української історії

Завдання-провокація:

Розгляньте дві протилежні тези:

Теза А: “Глобалізація руйнує національні ідентичності, створюючи однорідну світову культуру”

Аргументи:

• Домінування англомовної культури (Hollywood, поп-музика)
• McDonald’s, Starbucks, H&M у кожному місті світу
• Уніфікація смаків та споживання
• Втрата традиційних цінностей
• Молодь більше знає про американські серіали, ніж про національну літературу

Теза Б: “Глобалізація дає національним культурам нові можливості для розвитку та поширення”

Аргументи:

• Глобальні платформи (Netflix, Spotify) інвестують у місцевий контент
• Netflix витратив $2,5 млрд на азійський контент (2021)
• Інтерес до автентичності та екзотики
• Успіх K-pop, “Гри в кальмара”, українських виконавців
• Культурна різноманітність як конкурентна перевага
• Технології дозволяють малим культурам досягати глобальної аудиторії

Завдання для учнів:
Яка теза більше відповідає українському досвіду 2014-2024? Наведіть 3 конкретні приклади.

Зразок відповіді:

Теза Б більше відповідає українському досвіду останніх років. Приклади:

1. Музика: KALUSH Orchestra виграли Eurovision 2022 з піснею українською мовою. DakhaBrakha гастролюють світом з українською етномузикою. Це було б неможливо без глобальних платформ (YouTube, Spotify, міжнародні фестивалі).
2. Кіно: “20 днів у Маріуполі” отримав Оскар 2024. Українські документальні фільми про війну переглядають мільйони людей через міжнародні кінофестивалі та стрімінгові платформи. Глобалізація дала нам голос.
3. Література: Після 2022 українську літературу перекладено 50+ мовами. Сергій Жадан, Оксана Забужко, Андрій Курков стали відомими світові. Глобальний книжковий ринок відкрився для української культури.

Висновок: Глобалізація не знищує українську культуру, а дає їй інструменти для світового поширення. Але лише якісний та автентичний контент досягає успіху.

Методичний коментар

Провокація має викликати когнітивний дисонанс. Учні звикли чути, що глобалізація “погана” для національної культури. Але їх власний досвід (споживання Netflix, K-pop, одночасно українська музика на Eurovision) показує протилежне. Обговоріть цей парадокс. Підкресліть роль якості та автентичності.

---

Завдання 1: Аналіз трансформації цінностей (розвиток ключової компетентності)

Індивідуальна робота

Прочитайте уривок:

“Дослідження показують, що для української молоді стали важливішими такі цінності, як свобода, гідність, європейські стандарти життя. Водночас зросла важливість національної ідентичності та патріотизму. Це парадокс: глобалізація та європеїзація не ослабили, а посилили національну свідомість українців.”

Проаналізуйте цей текст:

1. Які цінності згадує автор?

• Свобода
• Гідність
• Європейські стандарти життя
• Національна ідентичність
• Патріотизм

2. Чи справді це парадокс?

Зразок відповіді:
На перший погляд — так. Традиційно вважалося, що європеїзація та глобалізація ослаблюють національну ідентичність, бо людина стає “громадянином світу”. Але український досвід показує протилежне: європейська інтеграція стала частиною українського національного проєкту. Українці хочуть бути частиною Європи саме як українці, зберігаючи свою мову, культуру, ідентичність. Це не парадокс, а глокалізація — поєднання глобального (європейські цінності) та національного (українська ідентичність).

Євромайдан 2013-2014 показав це найкраще: люди вийшли під прапорами ЄС І під українськими прапорами одночасно. Вони не бачили тут конфлікту.

3. Як це співвідноситься з вашим досвідом?

Зразок:
У моєму досвіді це дійсно так. Я споживаю глобальну культуру (Netflix, Spotify, YouTube), але після 2022 почав більше цікавитися українською музикою, історією, мовою. Дивлюся серіали англійською, але слухаю Океан Ельзи українською. Хочу їхати навчатися в Європу, але повернутися в Україну. Не відчуваю конфлікту між українським та європейським — це дві частини моєї ідентичності.

4. Напишіть власний абзац про зміни цінностей у вашому поколінні:

Зразок відповіді:
Наше покоління (народжені в 2000-х) виросло в двох реальностях. До 2014 року багато хто був аполітичним, цікавився більше глобальною культурою, ніж українською. Але Майдан, а особливо повномасштабна війна з 2022, змінили все. Ми раптом усвідомили цінність свободи — не абстрактної, а конкретної, коли її може забрати окупант. Гідність стала не просто словом, а принципом життя. Водночас ми не відмовилися від глобальної культури — просто додали до неї українську. Ми хочемо європейських стандартів життя, але в українській державі. Волонтерство, взаємодопомога стали новими цінностями. Для наших батьків у молодості головним була стабільність, для нас — свобода вибору та можливість впливати на майбутнє своєї країни.

Методичний коментар

Завдання розвиває мовно-літературну компетентність через аналіз тексту та створення власного тексту. Важливо показати, що цінності не статичні — вони трансформуються під впливом історичних подій. Обговоріть, чи відчувають учні подібні зміни. Деякі можуть мати інший досвід — це нормально, заохочуйте різноманітність думок.

Завдання 2: Дослідження колективної пам’яті

Проаналізуйте трансформацію колективної пам’яті до і після Революції Гідності (2013-2014):

Зразки відповідей для вчителя:

До Революції Гідності (за спогадами старших):

Які події вважалися ключовими в українській історії?

• Друга світова війна (з радянською інтерпретацією — “Велика Вітчизняна війна”)
• Голодомор 1932-1933 (але менш акцентовано, особливо на Сході)
• Чорнобильська катастрофа 1986
• Проголошення незалежності 1991
• Помаранчева революція 2004 (але швидко забулася)

Як оцінювався зв’язок з Європою?

• Розділене суспільство: Захід України — за євроінтеграцію, Схід — скептично або проти
• Не було консенсусу
• Багато хто розглядав Росію та ЄС як рівноцінні варіанти
• Євроінтеграція не була частиною національної ідеї

Якою була роль молоді в суспільстві?

• Переважно пасивна, аполітична
• “Покоління споживачів”
• Орієнтація на заробіток, еміграцію
• Низька громадянська активність
• Скептицизм щодо можливості змін

Після 2014 року:

Які нові “місця пам’яті” з’явилися?

• Майдан Незалежності (Євромайдан)
• Меморіал Небесної Сотні (Інститутська вулиця, Київ)
• Іловайськ (символ трагедії та героїзму)
• Донецький аеропорт (Кіборги)
• Маріуполь (після 2022 — символ опору)
• Буча, Ірпінь, Бородянка (після 2022 — злочини окупантів)
• Гостомель (аеропорт, літак “Мрія”)

Як змінилося ставлення до європейської інтеграції?

• Консолідована підтримка 70-80% населення (дані 2023-2024)
• Євроінтеграція стала частиною національної ідеї
• Не Захід та Схід, а вся Україна
• Кандидатство в ЄС (2022) — національна мета
• Європа = свобода, демократія, людські права (не просто економіка)

Яка роль молоді у формуванні нової ідентичності?

• Активна, ініціаторка змін
• “Покоління Майдану” та “Покоління війни”
• Волонтерський рух (молодь — основа)
• Громадянська активність зросла
• Молодь змінила мову (перехід на українську)
• Творці нової української культури (музика, блогінг, мистецтво)
• Захисники країни (багато в ЗСУ)

Ваш висновок про трансформацію колективної пам’яті:

Зразок:
Революція Гідності та війна стали переломними моментами, що кардинально змінили колективну пам’ять українців. З’явилися нові герої (Небесна Сотня, Кіборги, захисники Маріуполя), нові місця пам’яті (Майдан, Іловайськ, Буча), нове розуміння історії.

Найважливіша зміна — консолідація нації. Те, що раніше розділяло (Захід-Схід, мова, ставлення до Європи), перестало бути конфліктним. Війна показала, що українці — це не етнос, а громадянська нація. Російськомовні з Донбасу воюють за Україну, кримські татари, євреї, вірмени — всі частина української нації.

Молодь з пасивного спостерігача перетворилася на активного творця історії. Це покоління вже не запитує “чи можливі зміни?”, а робить ці зміни.

За термінологією Моріса Альбвакса, змінилися “соціальні рамки пам’яті” — ті контексти, в яких ми пам’ятаємо. Тепер майже всі спогади так чи інакше пов’язані з війною, Майданом, трансформацією країни.

Методичний коментар

Завдання ілюструє концепцію Моріса Альбвакса про соціальні рамки пам’яті та динамічність колективної пам’яті. Важливо, щоб учні поговорили з батьками/дідусями про їхні спогади. Це може бути емоційно важкою темою для тих, хто має особистий досвід війни чи втрати близьких. Будьте чутливими. Підкресліть, що колективна пам’ять не статична — вона змінюється під впливом драматичних подій.

Завдання 3: Аналіз візуального джерела

Розгляньте репродукцію сучасної української картини або фото скульптури, присвяченої темі війни.

Для вчителя: приклади творів для аналізу

Варіант 1: Фото пам’ятника “Журавлі” (Бахмут) — встановлений 2024 

Варіант 2: Графіті в Києві з зображенням українського воїна 

Варіант 3: Фото інсталяції з порожніми партами (діти, загиблі від війни)

Проаналізуйте (зразок відповіді для варіанту з журавлями):

Які символи використовує автор?

• Журавлі — традиційний символ душ загиблих воїнів (пісня “Журавлі”)
• Зграя летить на захід — повернення додому
• Бахмут — місто-символ найкровопролитніших боїв
• Вічний вогонь або стела

Як передається емоційний стан?

• Скорбота та пам’ять
• Гідність загиблих
• Надія на повернення (журавлі летять, не падають)
• Спокійна сила, не трагедія

Які елементи є національними, а які — універсальними?

Національні:

• Журавлі — конкретно українська символіка (пісня “Журавлі”)
• Бахмут — українське місто
• Можливо, українська символіка на пам’ятнику

Універсальні:

• Скорбота за загиблими (у всіх культурах)
• Пам’ять про воїнів (універсальна тема)
• Птахи як душі померлих (у багатьох культурах)
• Віч.память про війну

Як це відображає трансформацію української ідентичності?

• Новий героїчний наратив (не жертви, а герої)
• Пам’ять про війну стає частиною ідентичності
• Сучасні меморіали замість радянських
• Власна символіка (не запозичена з СРСР)
• Гідність у скорботі

Методичний коментар

Завдання розвиває навички інтерпретації візуальних джерел. Оберіть твір, доступний онлайн або який можна роздрукувати. Це може бути емоційно важке завдання. Дайте учням час на особисту рефлексію. Обговоріть, чому мистецтво важливе для переживання травми — це форма колективної терапії, про яку писав Альбвакс.

Завдання 4: Порівняльний аналіз прогнозів майбутнього

Робота в парах

Дослідіть два різні бачення майбутнього України:

Документ А: Уривок із “Стратегії розвитку культури України до 2030 року”

Для вчителя (симуляція документа):

“Стратегічна мета — інтеграція України в європейський культурний простір при збереженні та розвитку національної культурної ідентичності. Пріоритети: 1) цифровізація культурної спадщини; 2) розвиток культурних та креативних індустрій; 3) міжнародне представлення української культури; 4) збереження культурної спадщини в умовах війни; 5) розвиток культурної освіти.”

Документ Б: Фрагмент інтерв’ю з українським письменником

Для вчителя (симуляція інтерв’ю, наприклад, з Сергієм Жаданом):

“Українська література майбутнього буде говорити про травму війни. Але не тільки. Ми маємо розповісти світу свою історію — не як жертви, а як народ зі своїм голосом. Глобалізація дає нам інструменти: переклади, міжнародні видавництва, соцмережі. Але успіх залежить від якості тексту. Автентичність і чесність — наша конкурентна перевага.”

Порівняйте (таблиця для вчителя):

Критерій	Документ А (державна стратегія)	Документ Б (інтерв’ю митця)
Головні пріоритети	Інтеграція в Європу, цифровізація, креативні індустрії, збереження спадщини	Якість контенту, автентичність, розповідь про травму, міжнародне визнання
Роль глобалізації	Інструмент для інтеграції; глобальні платформи для української культури	Позитивна: дає інструменти (переклади, видавництва, соцмережі) для світового поширення
Виклики для культури	Збереження спадщини під час війни, брак фінансування, цифровий розрив	Якість тексту, конкуренція зі світовою літературою, подолання стереотипів про Україну
Шляхи розвитку	Державні програми, міжнародна співпраця, інвестиції в креативні індустрії	Індивідуальна творчість, переклади, міжнародні літературні премії, чесна розповідь

Суперечності між баченнями:

• Документ А — державоцентричний підхід (стратегії, програми, інституції)
• Документ Б — індивідуалістичний підхід (творчість окремих митців, якість тексту)
• А — акцент на інфраструктурі та інституціях
• Б — акцент на змісті та автентичності

Яке бачення вам ближче і чому?

Зразок відповіді:
Обидва бачення важливі і доповнюють одне одного. Державна стратегія створює інфраструктуру (цифрові архіви, програми підтримки, міжнародні зв’язки), а митці наповнюють цю інфраструктуру змістом. Без якісного контенту (як каже письменник) навіть найкраща інфраструктура не спрацює. Але без державної підтримки (цифровізація, фінансування) талановитим митцям важче досягти світової аудиторії.

Корейський досвід показує: успіх “Гри в кальмара” — це і державна підтримка індустрії (інфраструктура), і талант режисера (контент). Україні потрібне both-and, а не either-or.

Методичний коментар

Завдання розвиває навички порівняльного аналізу текстів різних жанрів (офіційний документ vs інтерв’ю). Підкресліть, що обидва бачення мають право на існування. Обговоріть, як вони можуть доповнювати одне одного. Якщо можливо, знайдіть реальне інтерв’ю з українським письменником (Жадан, Забужко, Курков) для використання замість симуляції.

Завдання 5: Аналіз мистецької реакції 

Послухайте фрагмент сучасної української пісні, присвяченої темі війни, та прочитайте вірш українського поета на ту ж тему.

Для вчителя: приклади матеріалів

Наприклад:

• KALUSH Orchestra “Стефанія” (https://www.youtube.com/watch?v=UiEGVYOruMw)

Проаналізуйте (зразок для “Стефанія” KALUSH Orchestra):

Музичний твір:

Які образи та метафори використовує автор?

• Мати (Стефанія) — символ України, материнська любов
• Дорога крутенька в поле веделя” — життєвий шлях
• “Дорога кривая додому приведе” — повернення, надія
• Поле маків — українська символіка, спомин про загиблих
• “Співаю тобі колискову” — захист, ніжність

Як музика підсилює текст?

• Поєднання етно (українські мотиви, флейта) та сучасного хіп-хопу
• Ритм — рухливий, енергійний (не сумний, а сильний)
• Флейта — традиційний український інструмент
• Рефрен — повторюваний, як заклинання або молитва
• Емоція — не відчай, а гідна скорбота та сила

Чи є елементи традиційної української музики?

• Так: мелодія флейти нагадує народні мотиви
• Ритмічна структура має фольклорні елементи
• Поєднання з сучасним хіп-хопом — це глокалізація

Поетичний твір (загальний зразок аналізу):

Які художні засоби використовує поет?

• Метафори війни (залежно від вірша)
• Контрастні образи (життя vs смерть, світло vs темрява)
• Повтори (для емоційного посилення)
• Конкретні деталі (не абстракція, а конкретні місця, події)

Як передається емоційний стан?

• Стриманість і сила (не істерика, а гідність)
• Біль, але не безнадія
• Документальність (як свідок, не як сторонній спостерігач)

Які універсальні та національні мотиви присутні?

Універсальні:

• Втрата близьких
• Біль війни
• Надія на мир
• Любов до рідної землі

Національні:

• Конкретні українські топоніми (назви міст, сіл)
• Українська символіка
• Історичний контекст (Голодомор, СРСР, сучасна війна)
• Мова як маркер ідентичності

Спільні риси та відмінності:

Спільні риси:

• Тема війни та втрати
• Гідність у скорботі (не жалість до себе)
• Українська ідентичність як опір
• Надія на повернення/перемогу
• Сила через біль

Відмінності:

• Музика — масова аудиторія, емоційний вплив через звук
• Поезія — камерна, інтелектуальна, вимагає зосередженого читання
• Музика — більше універсальна (можна слухати, не розуміючи всіх слів)
• Поезія — більше національна (гра слів, мовні нюанси)

Загальний висновок: Обидва види мистецтва виконують функцію колективного переживання травми (за Альбваксом — формування колективної пам’яті). Музика об’єднує через емоцію, поезія — через рефлексію. Обидва потрібні для осмислення війни.

Методичний коментар

Завдання розвиває мовно-літературну компетентність через аналіз різних видів мистецтва. Підготуйте матеріали заздалегідь (аудіо + текст вірша). Дайте учням час прослухати пісню 1-2 рази. Обговоріть, чому мистецтво важливе в умовах війни — це не розвага, а спосіб пережити травму, зберегти людяність, сформувати колективну пам’ять. Запитайте, чи є у учнів улюблені пісні про війну і чому саме ці пісні їм близькі.

Завдання 6: Створення віртуальної виставки “Трансформація ідентичності”

Групова робота

Обʼєднайтеся у 4 групи за темами виставки:

Група 1: “Нові герої та символи”

Завдання:

• Дослідіть, які нові герої з’явилися в українській культурі після 2014
• Проаналізуйте трансформацію державних та культурних символів
• Створіть віртуальну кімнату виставки з експонатами та описами

Зразок плану експозиції для вчителя:

Експонати:

1. Фото Небесної Сотні (портрети, меморіал)
2. Кіборги (фото захисників аеропорту)
3. Азов, Азовсталь (символ Маріуполя)
4. Сучасні українські воїни (без конкретних осіб, символічно)
5. Волонтери (фото волонтерських ініціатив)
6. Нові символи: чорний “Козак” (пам’ятник), український трактор (мем про буксирування танків)

Опис експозиції: “Після 2014 року в українській культурі з’явилися нові герої — не міфологічні, а реальні люди. Небесна Сотня, Кіборги, захисники Маріуполя, волонтери. Це не абстрактні постаті минулого, а наші сучасники. Вони стали символами гідності, опору, самопожертви. Українська ідентичність тепер асоціюється не тільки з козацтвом 17 століття, а й з героями сьогодення.”

Інтерактивні елементи:

• QR-коди з відео-інтерв’ю з ветеранами (за наявності)
• Інтерактивна карта “місць пам’яті”
• Можливість залишити власне повідомлення героям

Група 2: “Мова як ідентичність”

Завдання:

• Вивчіть зміни в мовній ситуації в Україні (2014-2024)
• Проаналізуйте роль української мови у формуванні ідентичності
• Підготуйте інтерактивну мапу мовних змін

Зразок плану експозиції для вчителя:

Експонати:

1. Інфографіка: зростання використання української (46% → 72%)
2. Цитати письменників про мову
3. Фото вивісок: до війни vs після
4. Скріншоти соцмереж: зміна мови спілкування
5. Приклади книг українською (зростання видань)

Інтерактивна мапа:

• Карта України з даними про мовні зміни по регіонах
• Показати: де найбільше зросло використання української
• Східні регіони — найдраматичніші зміни

Опис експозиції: “Мова стала одним з найяскравіших маркерів трансформації української ідентичності. Після 2014, і особливо після 2022, мільйони українців добровільно перейшли на українську мову. Це не був примус — це був вибір ідентичності. Російськомовні українці масово переходять на українську, бо мова стала символом опору та свободи.”

Група 3: “Глобальна Україна”

Завдання:

• Дослідіть, як українська культура представлена у світі
• Проаналізуйте успіхи культурної дипломатії
• Створіть презентацію про “український культурний експорт”

Зразок плану експозиції для вчителя:

Експонати:

1. Постер Eurovision 2022 (KALUSH Orchestra)
2. Статуетка Оскар (“20 днів у Маріуполі”)
3. Обкладинки перекладів української літератури
4. Афіші концертів DakhaBrakha по світу
5. Скріншоти міжнародних медіа про Україну

Успіхи культурної дипломатії:

Музика:

• KALUSH Orchestra — перемога на Eurovision 2022
• DakhaBrakha — світові тури, виступи на Glastonbury
• Go_A — 5-е місце Eurovision 2021
• Українські діджеї на міжнародних фестивалях

Кіно:

• “20 днів у Маріуполі” — Оскар 2024
• “Підпілля” (Netflix, документальний)
• Українські фільми на Канському фестивалі

Література:

• 50+ мов перекладу після 2022
• Жадан, Забужко, Курков — бестселери в Європі
• Українська література на Frankfurt Book Fair

Опис експозиції: “Війна зробила Україну видимою для світу. Українська культура вийшла на глобальну сцену не як екзотика, а як сильний голос. Ми розповідаємо свою історію світу через музику, кіно, літературу. І світ слухає.”

Група 4: “Релігія та ідентичність”

Завдання:

• Вивчіть роль різних конфесій у формуванні української ідентичності
• Проаналізуйте релігійні аспекти війни
• Підготуйте аналіз міжконфесійного діалогу в Україні

Зразок плану експозиції для вчителя:

Експонати:

1. Томос про автокефалію ПЦУ (2019)
2. Фото капеланів у ЗСУ
3. Інфографіка конфесійного розподілу в Україні
4. Цитати релігійних лідерів про війну
5. Фото міжконфесійних молитов за Україну

Релігійний ландшафт України:

• ПЦУ (Православна церква України) — автокефальна з 2019
• УПЦ (зв’язки з Московським патріархатом) — втрачає вплив
• УГКЦ (Греко-католицька) 
• Протестанти — швидко зростають
• Іудаїзм, іслам (кримчаки, кримські татари)

Роль релігії у війні:

• Капелани в ЗСУ (понад 300 станом на 2024)
• Релігійні лідери засуджують агресію
• Церкви як центри гуманітарної допомоги
• Духовна підтримка військових та цивільних

Опис експозиції: “Релігія в Україні стала частиною національної ідентичності. Отримання Томосу (2019) — це не лише церковна, а й національна подія. Капелани в ЗСУ показують, що віра і патріотизм не суперечать одне одному. При цьому Україна залишається релігійно толерантною — тут мирно співіснують різні конфесії.”

Формат презентації кожної групи:

• 5-7 хвилин на групу
• Показ віртуальної експозиції (можна використати Padlet, Google Slides, Canva)
• Пояснення концепції та ключових експонатів
• Питання від інших груп (2-3 хв)

Загальна дискусія після всіх презентацій:

• Які спільні теми простежуються у всіх експозиціях?
• Як ці зміни впливають на майбутнє України?
• Чи можна створити фізичну виставку на базі шкільного музею?

Методичний коментар

Завдання розвиває творчі здібності, навички роботи в команді, дослідницькі та презентаційні навички. Дайте групам 20-25 хвилин на підготовку. Заохочуйте використання цифрових інструментів (Padlet, Canva, Miro). Це може стати реальним проєктом — створення віртуальної або навіть фізичної виставки в школі. Після презентацій обговоріть, як всі чотири аспекти (герої, мова, культурна дипломатія, релігія) разом формують нову українську ідентичність.

Завдання 7: Філософський діалог “Релігія у секулярному світі” Проведіть структурований діалог на основі трьох джерел:

Джерело 1: Уривок з інтерв’ю з православним священником

Для вчителя (симуляція):

“Секуляризація — це виклик, але не вирок для релігії. Молодь може не ходити до церкви щонеділі, але вони шукають духовності. Під час війни багато людей повернулися до віри — не з примусу, а з потреби. Церква має бути не інституцією влади, а джерелом підтримки та моральних орієнтирів. Українська церква довела свою роль: капелани в армії, гуманітарна допомога, духовна підтримка. Віра може співіснувати з сучасністю.”

Джерело 2: Фрагмент статті світського філософа

Для вчителя (симуляція):

“Глобалізація неминуче веде до секуляризації. Релігія втрачає монополію на істину — наука, раціональність, плюралізм цінностей займають її місце. Це не означає зникнення релігії, але її роль змінюється: з суспільно-обов’язкової на приватну. Молодь може бути духовною, але не релігійною. Вони шукають сенс не в церкві, а в екзистенційних практиках, медитації, особистому досвіді. Україна — не виняток: попри війну, секуляризація продовжується.”

Джерело 3: Соціологічні дані про релігійність українців

Для вчителя:

• 70% українців вважають себе віруючими (2023)
• Але лише 15-20% регулярно відвідують церкву
• Молодь (18-29): 55% вважають себе віруючими (менше, ніж старші покоління)
• 40% молоді вважають релігію приватною справою
• Після 2022: 25% українців почали молитися частіше
• 60% підтримують наявність капеланів у ЗСУ

Питання для діалогу:

1. Чи може релігія зберігати свою роль у глобалізованому світі?

Позиція “Так”:

• Релігія дає сенс життя, чого не може дати наука
• Духовні потреби людини універсальні
• Приклад України: війна посилила релігійність
• Капелани в армії — релігія виконує важливу функцію
• Релігія адаптується до сучасності (онлайн-служби, соцмережі)

Позиція “Частково”:

• Роль змінюється: з публічної на приватну
• Не інституційна релігія, а особиста духовність
• Молодь релігійна по-іншому (не як батьки)

Позиція “Ні”:

• Глобалізація веде до секуляризації
• Наука замінює релігійні пояснення
• Плюралізм цінностей робить релігію одним з багатьох виборів
• Статистика: молодь менш релігійна

2. Як релігійні та світські цінності можуть співіснувати?

Можливі відповіді:

• Розділення церкви і держави (світська держава + свобода совісті)
• Релігія як приватна справа, а не суспільний примус
• Спільні цінності: гідність людини, справедливість, мир
• Україна — приклад співіснування (багато конфесій, відносна толерантність)
• Секулярна етика може базуватися на релігійних принципах

3. Яка роль релігії в формуванні національної ідентичності?

Можливі відповіді:

• Історично — дуже важлива (православ’я vs католицизм, релігійні війни)
• В Україні: Томос 2019 — частина націєтворення
• Але сучасна ідентичність не може базуватися лише на релігії
• Україна — багатоконфесійна (православні, греко-католики, протестанти, іудеї, мусульмани)
• Громадянська ідентичність важливіша за релігійну
• Релігія може об’єднувати або розділяти (залежить від контексту)

Правила діалогу:

• Кожна теза має базуватися на аналізі джерел (посилайтеся на джерела 1-3)
• Слухайте опонентів, не перебивайте
• Шукайте точки дотику, не лише відмінності
• Поважайте різні погляди (релігійні, атеїстичні, агностичні)
• Уникайте догматизму

Формат діалогу (30 хвилин):

1. Розділіть клас на 3 групи за позиціями (або довільно)
2. Кожна група готує аргументи (10 хв)
3. Відкритий діалог (15 хв) — модератор (вчитель) керує обговоренням
4. Підсумки (5 хв) — спільні висновки

Методичний коментар

Завдання розвиває навички філософського мислення, роботи з різнотипними джерелами (інтерв’ю, стаття, статистика) та толерантного діалогу. Це делікатна тема — в класі можуть бути учні різних конфесій або атеїсти. Створіть безпечний простір для обговорення. Підкресліть, що не існує єдиної “правильної” відповіді — це питання ціннісного вибору. Мета — не переконати опонентів, а зрозуміти різні точки зору. Якщо дискусія стає гострою, нагадайте про толерантність.

---

Таблиця самооцінки:

Критерій	Так	Частково	Ні
Я розумію вплив глобалізації на національну ідентичність	☐	☐	☐
Я можу аналізувати різнотипні джерела (тексти, візуальні, аудіо)	☐	☐	☐
Я розумію роль колективної пам’яті у формуванні ідентичності (концепція Альбвакса)	☐	☐	☐
Я можу інтерпретувати мистецькі твори як реакцію на суспільні події	☐	☐	☐
Я вмію створювати власні тексти на основі аналізу джерел	☐	☐	☐
Я можу прогнозувати розвиток культурних процесів	☐	☐	☐
Я розумію феномен глокалізації (на прикладі “Гри в кальмара”, K-pop)	☐	☐	☐
Я можу працювати в команді над складним проєктом (віртуальна виставка)	☐	☐	☐
Я вмію толерантно дискутувати на складні теми (релігія, цінності)	☐	☐	☐
Я усвідомлюю трансформацію української ідентичності під впливом війни	☐	☐	☐

Додаткова рефлексія:

1. Що найбільше вразило/здивувало на уроці?

2. Як змінилося ваше розуміння глобалізації?

3. Які питання залишилися без відповіді?

4. Як ви особисто переживаєте трансформацію української ідентичності?

5. Що ви можете зробити для популяризації української культури у світі?

Урок 6. Національна і громадянська ідентичність в умовах глобалізації

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Парадокс глобального та локального:

Факти:

• “Гра в кальмара” (корейський серіал про корейські дитячі ігри) — 111 млн переглядів за місяць, найпопулярніший серіал Netflix
• K-pop (BTS співають корейською) — перший корейський гурт №1 в Billboard
• KALUSH Orchestra (українською мовою) — перемога на Eurovision 2022

Ваші думки:

Чи означає це, що глобалізація не знищує, а популяризує національні культури?

Як Україна може використати цей досвід?

Яка теза вам ближча?
☐ “Глобалізація руйнує національні ідентичності”
☐ “Глобалізація дає нові можливості національним культурам”

Український приклад на підтвердження: _______________________________

---

Завдання 1: Аналіз трансформації цінностей

Прочитайте уривок:

“Дослідження показують, що для української молоді стали важливішими такі цінності, як свобода, гідність, європейські стандарти життя. Водночас зросла важливість національної ідентичності та патріотизму. Це парадокс: глобалізація та європеїзація не ослабили, а посилили національну свідомість українців.”

Аналіз:

Які цінності згадує автор?

_________________________________________________________________________________

Чи справді це парадокс? Чому?

_________________________________________________________________________________

Як це співвідноситься з вашим досвідом?

_________________________________________________________________________________

Ваш абзац про зміни цінностей у вашому поколінні:

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Завдання 2: Дослідження колективної пам’яті

До Революції Гідності (за спогадами старших):

Ключові події української історії:

_________________________________________________________________________________

Ставлення до Європи:

_________________________________________________________________________________

Роль молоді:

_________________________________________________________________________________

Після 2014 року:

Нові “місця пам’яті”:

_________________________________________________________________________________

Зміни у ставленні до європейської інтеграції:

_________________________________________________________________________________

Нова роль молоді:

_________________________________________________________________________________

Ваш висновок про трансформацію колективної пам’яті:

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Завдання 3: Аналіз мистецького твору

Розгляньте репродукцію твору сучасного українського мистецтва:

Які символи використовує автор?

_________________________________________________________________________________

Як передається емоційний стан?

_________________________________________________________________________________

Національні елементи:

_________________________________________________________________________________

Універсальні елементи:

_________________________________________________________________________________

Як це відображає трансформацію української ідентичності?

_________________________________________________________________________________

Завдання 4: Порівняльний аналіз прогнозів

Порівняйте два документи про майбутнє України:

Критерій	Документ А (державна стратегія)	Документ Б (інтерв’ю митця)
Головні пріоритети
Роль глобалізації
Виклики для культури
Шляхи розвитку

Суперечності між баченнями:

_________________________________________________________________________________

Яке бачення вам ближче і чому?

_________________________________________________________________________________

Завдання 5: Віртуальна виставка (групове)

Тема вашої групи: _____________________________________________

Головна ідея експозиції:

_________________________________________________________________________________

Ключові експонати (3-4):

1. _________________________________________________________________________________
2. _________________________________________________________________________________
3. _________________________________________________________________________________
4. _________________________________________________________________________________

Інтерактивні елементи:

_________________________________________________________________________________

Основний месидж для відвідувачів:

_________________________________________________________________________________

Завдання 6: Прогнозування майбутнього

На основі вивченого спрогнозуйте розвиток української ідентичності:

Через 10 років українська ідентичність буде:
☐ Більш глобалізована
☐ Більш національна
☐ Збалансоване поєднання

Чому?

_________________________________________________________________________________

Які нові елементи з’являться?

_________________________________________________________________________________

Які традиційні елементи збережуться?

_________________________________________________________________________________

Головні виклики:

_________________________________________________________________________________

Можливості для розвитку:

_________________________________________________________________________________

---

Таблиця самооцінки:

Критерій	Так	Частково	Ні
Я розумію вплив глобалізації на національну ідентичність	☐	☐	☐
Я можу аналізувати різнотипні джерела	☐	☐	☐
Я розумію роль колективної пам’яті	☐	☐	☐
Я можу інтерпретувати мистецькі твори	☐	☐	☐
Я вмію створювати власні тексти	☐	☐	☐
Я можу прогнозувати культурні процеси	☐	☐	☐

Що найбільше вразило на уроці?