Українська національна та громадянська ідентичність

Урок 5. Українська національна та громадянська ідентичність

---

За Державним стандартом учень/учениця:

Учні й учениці зможуть:

Ключова компетентність уроку: культурна компетентність (учні/учениці досліджуватимуть надбання української національної культури в європейському і світовому контекстах, аналізуватимуть тенденції розвитку культури та формування ідентичності, використовуватимуть культурні артефакти для розуміння минулого і сучасного)

---

1. Національна ідентичність — ототожнення особистості з національною спільнотою, що базується на стійкому емоційному зв’язку, усвідомленні та прийнятті традицій, культури, мови, політичних поглядів.
2. Громадянська ідентичність — усвідомлення належності до держави та політичної спільноти, незалежно від етнічного походження; політико-правовий зв’язок громадянина з Україною.
3. Культурна ідентичність — самоідентифікація через культурні практики, мову, традиції та звичаї.
4. Етнічна ідентичність — усвідомлення належності до певної етнічної групи на основі спільного походження, мови та культури.
5. Багатошарова ідентичність — наявність у особи кількох рівнів самоідентифікації (особистісна, родинна, локальна, регіональна, національна, європейська, глобальна).
6. Інклюзивна українська ідентичність — модель національної ідентичності, яка визначається не лише етнічним походженням, а й свідомим вибором, поділом українських цінностей і готовністю захищати Україну.
7. Українськість — система ознак і властивостей, які вирізняють українську людину, українську спільноту й українську культуру. Може проявлятися в етнічній, культурно-мистецькій, громадянсько-політичній формах.
8. Глобалізація культури — процес поширення культурних практик, цінностей та ідей у світовому масштабі, що створює як можливості для розвитку, так і загрози національній самобутності.
9. Міжкультурний діалог — взаємодія між представниками різних культур на основі взаємної поваги та розуміння.
10. Міжрелігійна толерантність — терпимість та повага до різних релігійних переконань і практик.
11. Українська культурна дипломатія — використання культури як інструменту зовнішньої політики для формування позитивного образу України у світі.
12. Мультикультурність — співіснування різних культур у межах одного суспільства при збереженні їх унікальності.
13. Колективна пам’ять — спільні спогади та інтерпретації історичних подій, що формують групову ідентичність.
14. Символічна політика — використання символів, ритуалів та наративів для формування та підтримки ідентичності.
15. Ціннісні характеристики українців — свобода, гідність, винахідливість, співчуття і взаємодопомога (за дослідженнями 2022-2024 років).

Ключові особистості:

16. Іван Дзюба (нар. 1931) — український літературознавець, культуролог, дослідник проблем національної ідентичності, автор праці “Інтернаціоналізм чи русифікація?”
17. Ярослав Грицак (нар. 1956) — український історик, дослідник формування національних ідентичностей у Центрально-Східній Європі.
18. Оксана Забужко (нар. 1960) — українська письменниця, філософиня, дослідниця української ідентичності та культури, авторка есе “Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій”.
19. Євген Головаха — український соціолог, дослідник трансформації української ідентичності.

---

Історичний контекст:
Формування сучасної української національної ідентичності — це складний процес, що розгортається в умовах глобалізації, європейської інтеграції та протистояння російській агресії. Цей процес має свої особливості порівняно з класичними моделями націєтворення XIX століття.

Етапи формування української національної ідентичності:

1. До 1991 року: Формування в умовах СРСР

• Формування етнокультурної основи ідентичності
• Боротьба з асиміляційними процесами
• Розвиток дисидентського руху та національної свідомості
• Опір русифікації

2. 1991-2004 роки: Початкове націєбудівництво

• Проголошення незалежності (24 серпня 1991)
• Створення державних символів та інституцій
• Розвиток української мови як державної
• Переосмислення історичної спадщини
• Початок формування громадянської нації

3. 2004-2013 роки: Поглиблення процесів

• Помаранчева революція (2004) як каталізатор національної консолідації
• Розвиток громадянського суспільства
• Дискусії про історичну пам’ять та національні символи
• Початок європейської інтеграції
• Зростання громадянської активності

4. 2014-2022 роки: Революція Гідності та початок війни

• Революція Гідності (2013-2014) як новий етап націєтворення
• Анексія Криму та війна на Донбасі з 2014 року
• Зміцнення громадянської ідентичності
• Активізація культурної дипломатії
• Мовні зміни та культурні трансформації

5. 2022-донині: Повномасштабна війна та консолідація

• Повномасштабне вторгнення РФ (24 лютого 2022)
• Безпрецедентна консолідація нації
• Трансформація ідентичності під впливом війни
• Зростання інклюзивності української ідентичності
• Міжнародна солідарність з Україною

Достовірні дані про трансформацію ідентичності (соціологічні дослідження):

Зміни у мовній поведінці:

• 2015: 46% розмовляли поза домом переважно українською
• 2023: 65% розмовляли переважно українською
• 2024: 72% розмовляють переважно українською
• Джерело: Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, 2024

Гордість державними символами (дослідження Центру Разумкова):

• Прапор: 26% (2011) → 64% (2024)
• Герб: 25% (2011) → 63.5% (2024)
• Гімн: 22.5% (2011) → 61% (2024)
• Державна мова: 32% (2011) → 65% (2024)
• Гривня: 19% (2011) → 51% (2024)

Етнічна самоідентифікація (2023):

• 95% вважають себе етнічними українцями
• 2% — етнічними росіянами
• 2% — представниками інших етносів
• 1.5% — не визначилися
• Джерело: соціологічні опитування 2023

Трансформація цінностей:

• Зростання значення свободи, гідності, патріотизму
• Посилення взаємодопомоги та волонтерства
• Винахідливість та стійкість перед викликами

Особливості сучасної української національної ідентичності:

1. Багатошаровість — поєднання етнічної, громадянської, регіональної та європейської ідентичностей без конфлікту між ними
2. Інклюзивність — можливість належати до української нації незалежно від етнічного походження
   • “Українцем може бути кожен, хто поділяє українські цінності та готовий захищати Україну”
   • Приклади: російськомовні українці-патріоти, представники національних меншин у ЗСУ
3. Культуроцентричність — важлива роль мови, літератури та мистецтва у формуванні ідентичності
4. Європейська орієнтація — прагнення до інтеграції з європейськими цінностями
   • Кандидатство в ЄС (з 2022)
   • Поділ європейських демократичних цінностей
5. Траєкторія через кризи — формування через революції та війну
   • Помаранчева революція (2004)
   • Революція Гідності (2013-2014)
   • Війна з Росією (2014-донині)
6. Волонтерство та взаємодопомога — як нова ідентифікаційна риса українців

Виклики сучасності:

1. Глобалізація та збереження національної самобутності
   • Вплив масової культури
   • Міграційні процеси
   • Баланс між відкритістю та збереженням традицій
2. Інтеграція національних меншин
   • Кримські татари, євреї, поляки, румуни, болгари та інші
   • Баланс між збереженням культурної унікальності та інтеграцією
3. Подолання регіональних відмінностей
   • Історичні відмінності між регіонами
   • Різний досвід під різними державами
   • Консолідація через спільний досвід війни
4. Формування спільної історичної пам’яті
   • Переосмислення радянського минулого
   • Декомунізація та дерусифікація
   • Збереження пам’яті про жертви Голодомору, репресій, сучасної війни
5. Протистояння російській пропаганді та дезінформації
   • Наративна війна
   • Інформаційна безпека
   • Медіаграмотність

Міжкультурний діалог в Україні:
Україна є багатонаціональною та багатоконфесійною державою, що робить міжкультурний діалог особливо важливим.

Національні меншини в Україні:

• Кримські татари — корінний народ Криму, жертви депортації 1944 року, активні учасники Революції Гідності
• Євреї — історично значна спільнота, внесок у культуру, науку, президент Володимир Зеленський
• Поляки — численна меншина на Західній Україні, складна історична пам’ять (Волинська трагедія)
• Румуни, болгари — на Буковині та Одещині
• Угорці — на Закарпатті
• Греки — на Приазов’ї

Релігійна різноманітність:

• Православ’я (різні юрисдикції: ПЦУ, УПЦ)
• Греко-католицизм
• Римо-католицизм
• Іудаїзм
• Іслам (переважно кримські татари)
• Протестантизм

Успішна модель української ідентичності передбачає інклюзію всіх громадян незалежно від їх етнічного, мовного чи релігійного походження.

Методичні рекомендації:

1. Використовуйте особистий досвід учнів
   • Більшість учнів є свідками трансформації ідентичності
   • Обговорюйте зміни, які вони спостерігають у своєму оточенні
   • Аналізуйте власні траєкторії формування ідентичності
2. Поєднуйте аналіз культурних артефактів із теоретичними концепціями
   • Використовуйте українську музику, фільми, літературу
   • Аналізуйте державні символи
   • Розглядайте сучасне мистецтво як відображення ідентичності
3. Заохочуйте відкритий діалог про складні питання
   • Мовне питання
   • Регіональні відмінності
   • Історична пам’ять
   • Інклюзивність vs етнічний підхід
4. Використовуйте порівняльний підхід
   • Порівняння з іншими постколоніальними націями
   • Досвід країн Балтії, Польщі, Грузії
   • Моделі націєтворення у світі
5. Підкреслюйте зв’язок між індивідуальною та колективною ідентичністю
   • Як особисті вибори формують національну ідентичність
   • Відповідальність кожного за майбутнє нації
6. Обговорюйте етичні аспекти
   • Баланс між гордістю за націю та повагою до інших
   • Відмінність між патріотизмом та націоналізмом
   • Інклюзивність та толерантність
7. Використовуйте сучасні приклади
   • Волонтерський рух
   • Культурні ініціативи під час війни
   • Міжнародна солідарність
   • Українці за кордоном

Рекомендовані ресурси:

• Центр Разумкова — соціологічні дослідження
• Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва
• Український інститут національної пам’яті
• Український інститут (Ukrainian Institute)
• Дослідження Ярослава Грицака, Івана Дзюби
• Есеїстика Оксани Забужко

---

Дизайн уроку

Трансформація української ідентичності під впливом війни:

Розгляньте дані соціологічних досліджень:

Гордість державною мовою:

• 2011 рік: 32%
• 2024 рік: 65%

Використання української мови поза домом:

• 2015 рік: 46%
• 2023 рік: 65%
• 2024 рік: 72%

Етнічна самоідентифікація (2023):

• 95% — вважають себе українцями
• Лише 2% — росіянами

Джерела: Центр Разумкова, Фонд “Демократичні ініціативи”

Питання для обговорення:

1. Що спричинило таку кардинальну зміну за короткий період?
2. Чи означає це, що війна зробила українську ідентичність більш інклюзивною?
3. Чи може національна ідентичність формуватися через протистояння зовнішньому ворогу?
4. Чи є ці зміни сталими, чи повернуться до попереднього стану після війни?

Завдання-провокація:
Розгляньте два підходи до визначення українськості:

Підхід А: Інклюзивний (громадянський)

“Українцем може бути кожен, хто поділяє українські цінності та готовий захищати Україну”

Приклади:

• Російськомовні українці у ЗСУ
• Представники національних меншин-патріоти
• Іноземці, які воюють за Україну

Підхід Б: Етнічний

“Українець — це той, хто народився від українських батьків і розмовляє українською мовою”

Приклади:

• Акцент на етнічному походженні
• Мова як ідентифікаційний маркер
• Культурна традиція

Завдання:

1. Яке з цих визначень краще відображає сучасну українську реальність?
2. Чи можуть обидва підходи співіснувати?
3. Які переваги та недоліки кожного підходу?
4. Як війна вплинула на цю дискусію?

Методичний коментар

Провокація має викликати глибоке роздумування про природу національної ідентичності. Важливо не нав’язувати єдину “правильну” відповідь, а допомогти учням усвідомити складність питання. Підкресліть, що сучасна Україна рухається до більш інклюзивної моделі, але етнічна складова залишається важливою. Обговоріть конкретні приклади людей різного походження, які ідентифікують себе як українці

---

Завдання 1: Моя багатошарова ідентичність

Індивідуальна робота

Проаналізуйте власну ідентичність, заповнивши схему від найближчого до найвіддаленішого рівня:

Рівень	Моя ідентичність (конкретно)	Що це означає для мене	Як це проявляється
Особистісний (Хто я як унікальна особистість?)
Родинний (До якої родини належу?)
Локальний (Місто/село, район)
Регіональний (Область, регіон України)
Національний (Українець/українка)
Європейський (Частина Європи)
Глобальний (Частина людства)

Питання для рефлексії:

1. Який рівень найважливіший для вас зараз? Чому?
2. Чи змінилася важливість різних рівнів за останні роки?
3. Чи конфліктують ці рівні між собою, чи доповнюють?
4. Як війна вплинула на вашу національну ідентичність?

Методичний коментар

Завдання розвиває саморефлексію та розуміння складності сучасної ідентичності. Допоможіть учням усвідомити, що багатошаровість — це норма, а не проблема. Обговоріть, як різні рівні ідентичності можуть гармонійно співіснувати. Важливо, що під час війни національний рівень часто стає більш значущим, але це не скасовує інших рівнів.

Завдання 2: Механізми формування моєї ідентичності (розвиток ключової компетентності)

Проаналізуйте, які фактори найбільше вплинули на формування вашої національної ідентичності. Оцініть за шкалою 1-5 та обґрунтуйте:

А. Родина та найближче оточення:

Фактор	Оцінка (1-5)	Конкретні приклади впливу
Розповіді батьків/дідусів про історію України
Мова спілкування в родині
Традиції та звичаї (свята, обряди)
Ставлення родини до України

Б. Освіта:

Фактор	Оцінка (1-5)	Конкретні приклади впливу
Уроки української мови та літератури
Уроки історії України
Шкільні свята та заходи
Вчителі як приклад

В. Медіа та культура:

Фактор	Оцінка (1-5)	Конкретні приклади впливу
Українська музика (які виконавці?)
Українське кіно (які фільми?)
Українська література (які книги?)
Соціальні мережі (які акаунти?)
Новини та медіа

Г. Суспільні події:

Подія	Оцінка впливу (1-5)	Як саме вплинула на вашу ідентичність
Революція Гідності 2013-2014
Анексія Криму та війна на Донбасі (2014)
Повномасштабна війна з 24.02.2022
Волонтерство та взаємодопомога
Міжнародна підтримка України

Д. Особистий досвід:

Досвід	Оцінка впливу (1-5)	Опис
Подорожі Україною
Спілкування з іноземцями про Україну
Участь у громадських ініціативах
Інше (опишіть):

Підсумок:

• Найвпливовіший фактор: _________________________________________
• Чому саме він: _________________________________________________
• Як змінився вплив різних факторів з часом: ____________________

Методичний коментар

Завдання розвиває аналітичні навички та розуміння множинності чинників формування ідентичності. Формує культурну компетентність через усвідомлення ролі культурних артефактів. Важливо підкреслити, що ідентичність формується не одним фактором, а їх комплексом. Обговоріть, як війна посилила вплив одних факторів (суспільні події, медіа) і змінила інші (родинні розповіді тепер включають сучасну героїку).

Завдання 3: Глобалізація vs національна ідентичність — критичний аналіз

Проаналізуйте вплив глобалізації на українську національну ідентичність:

Частина А: Позитивні впливи глобалізації

Сфера	Конкретні приклади	Як це зміцнює українську ідентичність
Культура	Українські виконавці на світових сценах (KAZKA, Go_A на Eurovision)
Технології	Доступ до платформ для поширення української культури
Освіта	Можливості навчання за кордоном
Економіка	Українські IT-компанії на світовому ринку
Комунікація	Українці за кордоном підтримують зв’язок з Україною

Частина Б: Негативні впливи / загрози

Загроза	Конкретні прояви	Як це може ослабити ідентичність
Культурна уніфікація	Домінування англомовної масової культури
Мовна асиміляція	Перехід на англійську у певних сферах
Міграція	Еміграція талантів, “витік мізків”
Економічна залежність	Домінування іноземних брендів
Інформаційний простір	Поширення російської пропаганди через глобальні платформи

Частина В: Знаходження балансу

Запропонуйте 3-4 конкретні способи, як Україна може:

1. Використовувати переваги глобалізації: _________________________
2. Захищатися від загроз: _______________________________________
3. Зберігати національну самобутність при відкритості світу: ______
4. Популяризувати українську культуру глобально: _________________

Ваша особиста стратегія:
Як ви особисто балансуєте між глобальністю та українськістю?

Методичний коментар

Завдання розвиває критичне мислення щодо сучасних викликів. Підкресліть, що глобалізація — не однозначно негативне явище для національної ідентичності. Україна може використовувати глобальні платформи для поширення власної культури. Важливий приклад — як під час війни українська культура стала більш помітною глобально (від “Stefania” Go_A до українського кіно).

Завдання 4: Дослідження еволюції державних символів України

Робота в парах

Оберіть один із державних символів та проведіть детальне дослідження:

Варіанти символів:

• 🇺🇦 Державний прапор (синьо-жовтий)
• 🔱 Державний герб (Тризуб)
• 🎵 Державний гімн (“Ще не вмерла України”)
• 💰 Національна валюта (гривня)

Обраний символ: _____________________

Крок 1: Історія символу

Аспект	Інформація	Джерела
Коли та чому був прийнятий (1991)
Історичне коріння (дохристиянські часи, козаччина тощо)
Використання до 1991 року
Офіційне затвердження після незалежності

Крок 2: Зміни з 1991 року

Період	Які зміни відбулися	Причини змін
1991-2004
2004-2014
2014-2022
2022-донині

Крок 3: Сприйняття різними групами

Група населення	Як сприймають символ	Чому саме так
Молодь (16-25)
Середнє покоління (35-55)
Старше покоління (55+)
Різні регіони України
Національні меншини
Українці за кордоном

Крок 4: Роль у формуванні ідентичності

Відповідьте на питання:

1. Як змінилося ставлення до символу під час війни?
2. Які емоції викликає цей символ у вас особисто?
3. Чи може символ об’єднувати людей різних поглядів?
4. Які приклади використання символу ви спостерігаєте навколо?

Крок 5: Презентація результатів

Підготуйте 3-хвилинну презентацію з:

• Ключовими фактами про символ
• Візуальними матеріалами (фото різних періодів)
• Висновками про роль символу в консолідації нації

Методичний коментар

Завдання розвиває дослідницькі навички та розуміння ролі символів у формуванні ідентичності. Підкресліть, що символи — це не просто зображення, а носії смислів та цінностей. Обговоріть, як під час війни державні символи набули нового значення — з’явилися на фасадах будинків по всьому світу, стали символом опору. Важливо обговорити еволюцію ставлення до символів у різних поколінь.

Завдання 5: Міжкультурний діалог в Україні — дослідження національних меншин (розвиток ключової компетентності)

Дослідіть одну з національних меншин України та підготуйте детальну доповідь:

Варіанти для дослідження:

• 🕌 Кримські татари
• ✡️ Євреї
• 🇵🇱 Поляки
• 🇷🇴 Румуни
• 🇧🇬 Болгари
• 🇬🇷 Греки
• 🇭🇺 Угорці
• 🇦🇲 Вірмени

Обрана меншина: _____________________

Частина А: Базова інформація

Показник	Інформація	Джерело
Чисельність в Україні
Регіони компактного проживання
Мова спілкування
Релігія
Час появи в Україні

Частина Б: Історичний контекст

Опишіть:

1. Як ця спільнота опинилася в Україні? __________________________
2. Які важливі історичні події пов’язані з нею? __________________
3. Які складні сторінки історії існують? ________________________
4. Як розвивалися відносини з українцями через століття? _________

Частина В: Роль у сучасному українському суспільстві

Сфера	Внесок представників меншини	Конкретні приклади
Політика
Наука та освіта
Культура та мистецтво
Бізнес
Захист України

Частина Г: Збереження культурної ідентичності

Як представники меншини зберігають свою культуру?

• Мова: _________________________________________________________
• Освіта (школи, класи): __________________________________________
• Релігійні інституції: _____________________________________________
• Культурні центри та організації: _________________________________
• Медіа (газети, сайти): __________________________________________
• Свята та традиції: ______________________________________________

Частина Д: Інтеграція в українську спільноту

Оцініть рівень інтеграції (1-5):

• Економічна інтеграція: _____ (робота, бізнес)
• Соціальна інтеграція: _____ (міжетнічні шлюби, дружба)
• Політична участь: _____ (представництво в органах влади)
• Культурний обмін: _____ (вплив на українську культуру)
• Мовна інтеграція: _____ (володіння українською)

Приклади успішної інтеграції:

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Частина Е: Виклики міжкультурного діалогу

Які проблеми існують?

1. Історичні суперечності: ___________________________________
2. Мовні бар’єри: ___________________________________________
3. Економічні нерівності: ____________________________________
4. Стереотипи та упередження: ______________________________
5. Зовнішній вплив (інших держав): __________________________

Частина Ж: Ваші пропозиції

Запропонуйте 3-4 конкретні ініціативи для покращення міжкультурного діалогу:

Ініціатива	Як реалізувати	Хто має бути залучений	Очікуваний результат
1.
2.
3.
4.

Приклад успішної практики:
Опишіть один реальний приклад успішного міжкультурного діалогу в Україні:

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Методичний коментар

Завдання розвиває толерантність, розуміння багатоманіття української нації та навички міжкультурного спілкування. Підкресліть, що Україна завжди була багатонаціональною державою, і це її сила, а не слабкість. Обговоріть, як різні меншини внесли вклад у боротьбу за незалежність України. Важливий приклад — кримські татари, які з 2014 року активно підтримують Україну. Або президент Володимир Зеленський єврейського походження. Це доводить інклюзивність української ідентичності.

Завдання 6: Українська культурна дипломатія — форум “М’яка сила України”

Обʼєднвайтеся у 5 груп за сферами культурної дипломатії. Кожна група досліджує свою сферу та презентує результати:

Група 1: Кіно та медіа 🎬

Дослідіть:

• Українські фільми на міжнародних фестивалях
• Документальне кіно про війну
• Серіали та їх міжнародне визнання
• YouTube-канали про Україну

Успіхи:

• “20 днів у Маріуполі” — Оскар 2024
• “Кіборги”, “Захар Беркут”
• Сериал “Слуга народу”

Виклики:

• Обмежене фінансування
• Конкуренція з великим кіно
• Доступ до міжнародної аудиторії

Рекомендації:

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Група 2: Музика 🎵

Дослідіть:

• Українські виконавці на міжнародній сцені
• Від фольклору до сучасної музики
• Eurovision як платформа
• Класична музика

Успіхи:

• KALUSH Orchestra, Go_A, Джамала на Eurovision
• Українська філармонія за кордоном
• Сучасні виконавці (ONUKA, DakhaBrakha)

Виклики:

• Мовний бар’єр
• Просування на світовому ринку
• Стереотипи про українську музику

Рекомендації:

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Група 3: Література 📚

Дослідіть:

• Українські письменники — лауреати міжнародних премій
• Переклади української літератури
• Літературні фестивалі

Успіхи:

• Оксана Забужко, Сергій Жадан, Андрій Курков
• Зростання перекладів після 2022
• “Музей покинутих секретів”, “Інтернат”

Виклики:

• Мала кількість перекладів
• Недостатня відомість авторів
• Конкуренція з світовою літературою

Рекомендації:

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Група 4: Образотворче мистецтво та дизайн 🎨

Дослідіть:

• Українські художники на світових виставках
• Графіті та стріт-арт
• Дизайн та мода
• Сучасне мистецтво

Успіхи:

• Виставки українського мистецтва в музеях світу
• FMKLIM, Kateryna Bilokur
• Український дизайн одягу
• Плакати та мистецтво війни

Виклики:

• Обмеженість ринку
• Потреба в промоції
• Збереження під час війни

Рекомендації:

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Група 5: Кулінарія та народні промисли 🍴

Дослідіть:

• Українська кухня у світі
• Народні промисли (вишивка, кераміка)
• Гастродипломатія
• Ремесла та традиції

Успіхи:

• Борщ у списку ЮНЕСКО
• Українські ресторани за кордоном
• Вишиванки як світовий тренд
• Петриківський розпис

Виклики:

• Конкуренція з іншими кухнями
• Стереотипи (борщ vs російська кухня)
• Комерціалізація традицій

Рекомендації:

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Формат презентації кожної групи (7-10 хвилин):

1. Загальна характеристика сфери (2 хв)
2. Топ-5 успіхів (2 хв)
3. Головні виклики (2 хв)
4. 3-4 конкретні рекомендації (2 хв)
5. Приклад кращої практики (1 хв)
6. Питання та відповіді (1-2 хв)

Після всіх презентацій — загальна дискусія:

• Яка сфера найефективніша для культурної дипломатії?
• Які спільні виклики для всіх сфер?
• Як посилити “м’яку силу” України?
• Роль кожного громадянина в культурній дипломатії

Методичний коментар

Завдання розвиває розуміння м’якої сили культури та її ролі у формуванні національного іміджу, заохочує командну роботу. Підкресліть, що культурна дипломатія — це не лише завдання держави, а й кожного громадянина. Обговоріть, як війна збільшила увагу світу до української культури. Важливо показати, що культура — це не лише традиції минулого, а й сучасне творення.

Завдання 7: Дебати “Мова і ідентичність” (розвиток ключової компетентності)

Проведіть структуровані парламентські дебати на тему:
“Чи є володіння українською мовою обов’язковою умовою для української ідентичності?”

Формування команд:

Команда А: “Мова — основа ідентичності”
Аргументує, що володіння українською є обов’язковим

Команда Б: “Ідентичність ширша за мову”
Аргументує, що ідентичність не залежить виключно від мови

Команда В: Модератори та експерти
Забезпечують регламент, задають питання, оцінюють

Підготовка аргументів (15 хвилин):

Команда А: “Мова — основа ідентичності”

Основні тези:

1. Мова як основа національної культури
   • Література, поезія, пісні існують мовою
   • Неможливо повністю пізнати культуру без знання мови
   • Приклад: Тарас Шевченко, Леся Українка
2. Роль мови у збереженні традицій
   • Прислів’я, приказки, фольклор
   • Передача знань між поколіннями
   • Унікальна картина світу, закодована в мові
3. Мова як символ незалежності
   • Відмінність від Росії
   • Опір асиміляції
   • Державна мова — ознака суверенітету
4. Історичний контекст
   • Боротьба за українську мову століттями
   • Репресії проти мови в СРСР
   • Мова як форма опору
5. Статистика змін
   • Зростання використання української з 46% (2015) до 72% (2024)
   • Це показує, що люди самі обирають мову як маркер ідентичності

Підготуйте факти, приклади, емоційні аргументи

Команда Б: “Ідентичність ширша за мову”

Основні тези:

1. Багатомовність як норма сучасного світу
   • Швейцарія — 4 офіційні мови, єдина нація
   • Канада — двомовна, сильна ідентичність
   • Україна історично багатомовна
2. Громадянська ідентичність важливіша за мовну
   • Захист України не залежить від мови
   • Багато російськомовних героїв ЗСУ
   • Володимир Зеленський — російськомовний президент
3. Приклади російськомовних українців-патріотів
   • Ветерани АТО/ООС російськомовні
   • Волонтери різних мов
   • Діячі культури (актори, режисери)
4. Інклюзивність як сила
   • Виключення російськомовних ослаблює націю
   • Україна втратить мільйони громадян
   • Єдність важливіша за мовну чистоту
5. Перехід — це процес
   • Не можна примусити, лише заохотити
   • Багато хто перейшов на українську добровільно
   • Важливі дії, а не слова

Підготуйте факти, приклади людей, емоційні аргументи

Регламент дебатів (40 хвилин):

1. Вступні промови (8 хвилин)

• Команда А: 3 хв
• Команда Б: 3 хв
• Питання модераторів: 2 хв

2. Основна частина (20 хвилин)

• Команда А: додаткові аргументи (3 хв)
• Команда Б: спростування + свої аргументи (3 хв)
• Команда А: спростування + свої аргументи (3 хв)
• Команда Б: додаткові аргументи (3 хв)
• Вільна дискусія (5 хв)
• Питання модераторів (3 хв)

3. Заключні промови (6 хвилин)

• Команда Б: підсумки (2 хв)
• Команда А: підсумки (2 хв)
• Коментар модераторів (2 хв)

4. Голосування та підсумки (6 хвилин)

• Голосування класу (яка позиція переконливіша)
• Оцінка модераторів
• Рефлексія: що нового дізналися
• Підсумки вчителя

Правила дебатів:

✅ Можна:

• Посилатися на факти, статистику, дослідження
• Наводити конкретні приклади людей
• Використовувати емоційні аргументи (але обґрунтовані)
• Ставити уточнюючі питання

❌ Не можна:

• Перебивати опонентів
• Переходити на особистості
• Принижувати будь-яку мовну групу
• Перевищувати регламент

Критерії оцінювання модераторами:

Критерій	Команда А	Команда Б
Аргументованість (факти, логіка)	/10	/10
Переконливість прикладів	/10	/10
Спростування аргументів опонентів	/10	/10
Культура дискусії	/10	/10
Робота в команді	/10	/10
РАЗОМ	/50	/50

Рефлексія після дебатів:

Питання для обговорення:

1. Чи змінилася ваша думка після дебатів?
2. Які аргументи були найсильнішими?
3. Чи можливий компроміс між позиціями?
4. Як ви особисто ставитеся до цього питання?

Висновок дебатів (вчитель):

Реальність складніша за дебати. Сучасна Україна поєднує обидва підходи:

• Мова важлива — державна мова, освіта українською, культурна політика
• Але ідентичність інклюзивна — російськомовні українці-патріоти доводять свою українськість діями
• Тренд очевидний — добровільний перехід на українську зростає (72% у 2024)

Війна показала — українцем є той, хто захищає Україну, незалежно від мови

Методичний коментар

Завдання розвиває культурну компетентність через дискусію про мову як культурний феномен, навички аргументації, критичного мислення та толерантності. Учні вчаться розуміти, що мовне питання в Україні складне й неоднозначне. Важливо після дебатів підкреслити, що не існує єдиної “правильної” відповіді — це питання ціннісного вибору. Водночас підкресліть факти: більшість українців добровільно переходять на українську, особливо після 2022 року. Це природний процес, а не примус.

---

Таблиця самооцінки:

Критерій	Так	Частково	Ні
Я розумію сутність національної ідентичності та її компоненти	☐	☐	☐
Я можу пояснити особливості формування української ідентичності	☐	☐	☐
Я усвідомлюю власну багатошарову ідентичність	☐	☐	☐
Я розумію виклики глобалізації для національної ідентичності	☐	☐	☐
Я поважаю культурне різноманіття українського суспільства	☐	☐	☐
Я можу аналізувати культурні артефакти як джерела розуміння ідентичності	☐	☐	☐
Я розумію роль державних символів у консолідації нації	☐	☐	☐
Я вмію аргументовано дискутувати про складні питання ідентичності	☐	☐	☐
Я усвідомлюю трансформацію української ідентичності під впливом війни	☐	☐	☐
Я розумію інклюзивну модель української ідентичності	☐	☐	☐

Додаткова рефлексія:

1. Що найбільше вразило/здивувало на уроці?

_________________________________________________________________________________

2. Як змінилося ваше розуміння української ідентичності?

_________________________________________________________________________________

3. Які питання залишилися без відповіді?

_________________________________________________________________________________

4. Як війна вплинула на вашу особисту ідентичність?

_________________________________________________________________________________

5. Що ви можете зробити для зміцнення української ідентичності?

_________________________________________________________________________________

---

1. Центр Разумкова (2023) — Ідентичність громадян України: тенденції змін
2. Фонд “Демократичні ініціативи” (2024) — Україна єдина: національна належність, ідентичність, мова
3. Яблуновський А.В. (2023) — Українська національна ідентичність: особливості дослідження
4. Український інститут національної пам’яті
5. Wikipedia — Українська ідентичність
6. Головаха Є. — Дослідження національної ідентичності
7. Грицак Я. — Нарис історії України
8. Забужко О. — Notre Dame d’Ukraine
9. Дзюба І. — Інтернаціоналізм чи русифікація?

Урок 5. Українська національна та громадянська ідентичність

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Трансформація української ідентичності:

Дані соціологічних досліджень:

• Гордість державною мовою: 32% (2011) → 65% (2024)
• Використання української поза домом: 46% (2015) → 72% (2024)
• Етнічна самоідентифікація: 95% вважають себе українцями (2023)

Ваші думки:

Що спричинило таку зміну? _________________________________________________________________________________

Чи означає це, що війна зробила ідентичність більш інклюзивною?

_________________________________________________________________________________

Яке визначення краще відображає сучасну реальність?

☐ “Українцем може бути кожен, хто поділяє українські цінності”
☐ “Українець — це той, хто народився від українських батьків”

Обґрунтування: _____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

---

Завдання 1: Моя багатошарова ідентичність

Рівень	Моя ідентичність	Що це означає
Особистісний
Родинний
Локальний
Регіональний
Національний
Європейський
Глобальний

Який рівень найважливіший для вас? Чому?

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Завдання 2: Механізми формування ідентичності

Оцініть вплив факторів (1-5 балів):

Родина:

• Розповіді про історію: _____
• Мова в родині: _____
• Традиції: _____

Освіта:

• Українська мова/література: _____
• Історія України: _____
• Шкільні заходи: _____

Медіа:

• Українська музика/кіно: _____
• Соцмережі: _____
• Новини: _____

Суспільні події:

• Революція Гідності: _____
• Війна з 2014: _____
• Повномасштабна війна: _____

Найвпливовіший фактор: _____________________________________
Чому: _______________________________________________________

Завдання 3: Глобалізація vs ідентичність

Позитивні впливи глобалізації:

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Негативні впливи:

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Як знайти баланс?

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Завдання 4: Державні символи

Обраний символ: _____________________________________________

Коли прийнятий: _____________________________________________

Як змінилося ставлення до нього?

_________________________________________________________________________________

Як символ об’єднує українців?

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Завдання 5: Національні меншини

Обрана меншина: _____________________________________________

Їх роль в Україні:

_________________________________________________________________________________

Як зберігають культуру:

_________________________________________________________________________________

Як інтегровані:

_________________________________________________________________________________

Пропозиції для покращення діалогу:

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

---

Критерій	Так	Частково	Ні
Я розумію сутність національної ідентичності	☐	☐	☐
Я можу пояснити особливості української ідентичності	☐	☐	☐
Я усвідомлюю власну багатошарову ідентичність	☐	☐	☐
Я поважаю культурне різноманіття	☐	☐	☐
Я можу аналізувати культурні артефакти	☐	☐	☐
Я розумію трансформацію ідентичності під впливом війни	☐	☐	☐

Що найбільше вразило? ________________________________________

Які питання залишилися? ______________________________________

---

1. Центр Разумкова (2023) — Ідентичність громадян України: тенденції змін
2. Фонд “Демократичні ініціативи” (2024) — Україна єдина: національна належність, ідентичність, мова
3. Яблуновський А.В. (2023) — Українська національна ідентичність: особливості дослідження
4. Український інститут національної пам’яті
5. Wikipedia — Українська ідентичність
6. Головаха Є. — Дослідження національної ідентичності
7. Грицак Я. — Нарис історії України
8. Забужко О. — Notre Dame d’Ukraine
9. Дзюба І. — Інтернаціоналізм чи русифікація?