Ірак та Іран – що ще схожого окрім назви?

Урок 18. Ірак та Іран – що ще схожого окрім назви?

---

За Державним стандартом:

На уроці учні/учениці:

Ключова компетентність уроку: навчання впродовж життя (учні/учениці досліджують складні релігійні, етнічні та геополітичні фактори, що впливають на розвиток країн, вчаться критично аналізувати інформацію про конфлікти на Близькому Сході, формують розуміння необхідності постійного оновлення знань для адекватної оцінки динамічних геополітичних процесів).

---

1. Араби – група семітських народів, що говорять арабською мовою та компактно проживають переважно в країнах Близького Сходу та Північної Африки. Арабська етнічна ідентичність формувалася разом з ісламом у 7 столітті.
2. Ірак – держава на Близькому Сході, що займає територію Месопотамії (Межиріччя) між річками Тигр і Євфрат. Населення переважно араби (75-80%), державна мова – арабська.
3. Іран – держава в Західній Азії (історична назва – Персія), населення якої переважно становлять перси та інші іранські народи. Державна мова – перська (фарсі).
4. Іраксько-іранська війна (1980-1988) – збройний конфлікт між Іраком та Іраном, що тривав вісім років. Причинами війни були територіальні суперечки, релігійні протиріччя (суніти проти шиїтів), боротьба за лідерство в регіоні. Війна завершилася без переможця, обидві сторони зазнали величезних втрат.
5. Іранці (перси) – група індоєвропейських народів, що говорять перською мовою та спорідненими їй мовами. Історично перси створили потужну Перську імперію та розвинену культуру з власною писемністю, літературою та мистецтвом.
6. Іслам сунітський – найбільша гілка ісламу (близько 85-90% мусульман світу). Суніти визнають перших чотирьох халіфів законними наступниками пророка Мухаммада і спираються на Сунну (традицію) як джерело релігійного права.
7. Іслам шиїтський – друга за чисельністю гілка ісламу (близько 10-15% мусульман). Шиїти вважають, що тільки нащадки Алі (двоюрідного брата і зятя пророка Мухаммада) мають право бути духовними лідерами ісламу. Іран – найбільша шиїтська держава світу.
8. Месопотамія (Межиріччя) – історична область між річками Тигр і Євфрат, колиска однієї з найдавніших цивілізацій людства (Шумер, Вавилон, Ассирія). Сьогодні на цій території розташований Ірак.
9. Перська імперія – серія держав, що існували на території сучасного Ірану та навколишніх країн з 6 століття до н.е. Найвідоміші – держава Ахеменідів (550-330 до н.е.), що контролювала величезну територію від Балкан до Індії, та імперія Сасанідів (224-651 н.е.).
10. Санкції економічні – обмеження на торгівлю, фінансові операції або інші економічні відносини, що накладаються однією країною або групою країн на іншу країну з метою політичного тиску.
11. Саддам Хусейн (1937-2006) – президент Іраку (1979-2003), авторитарний лідер, що розпочав війну з Іраном та вторгнення до Кувейту. Після вторгнення коаліції на чолі зі США був усунутий від влади, засуджений іракським судом і страчений.
12. Теократія – форма правління, при якій влада належить релігійним лідерам, а державні закони базуються на релігійних нормах. Іран після Ісламської революції 1979 року є теократичною державою, де верховна влада належить аятолі (вищому духовному лідеру).
13. Шаріат – комплекс норм ісламського права, що регулює всі аспекти життя мусульман, від побутових питань до державного управління.

Як підготуватися до уроку

Історичний контекст: від давніх цивілізацій до сучасності

Ірак та Іран – дві сусідні країни Близького Сходу, які часто плутають через схожість назв, проте їхня історія, культура та населення суттєво відрізняються.

Територія Іраку була колискою однієї з найдавніших цивілізацій світу – Месопотамії (грецькою “між річками” – Тигром і Євфратом). Тут виникли перші міста-держави Шумеру близько 4000 року до н.е., з’явилася писемність (клинопис), були створені перші збірки законів (Кодекс Хаммурапі близько 1750 року до н.е.). Потужні держави Вавилон та Ассирія залишили значний слід у світовій історії. Після падіння останніх месопотамських царств у 6 столітті до н.е. територію завоювали перси, потім у 7 столітті н.е. – араби, які принесли іслам та арабську мову. З того часу населення Іраку поступово арабізувалося.

Територія Ірану (історична назва – Персія) була центром потужних перських імперій, найвідоміша з яких – держава Ахеменідів (550-330 до н.е.) за часів царів Кіра Великого, Дарія І та Ксеркса. Перська імперія контролювала величезну територію від Балкан до Індії і була найбільшою державою античного світу до завоювань Олександра Македонського. Перси розвинули власну високу культуру, мову (перську, що належить до індоєвропейської мовної сім’ї), писемність, зороастризм як релігію. Після завоювання арабами у 7 столітті н.е. перси прийняли іслам, але зберегли свою мову, ідентичність і культуру, на відміну від інших завойованих територій. У 16 столітті династія Сефевідів проголосила шиїзм державною релігією Ірану, що остаточно відокремило його від арабського сунітського світу.

Етнічні та мовні відмінності

Араби Іраку належать до семітської групи народів (як євреї, амхара Ефіопії), їхня мова – арабська – семітська мова з власною писемністю (арабська абетка справа наліво). Перси Ірану належать до індоєвропейської сім’ї народів (як слов’яни, германці, індоарії), їхня мова – перська (фарсі) – близька до курдської, пушту, таджицької. Хоча перси використовують адаптовану арабську абетку для письма, мова залишається індоєвропейською за структурою та лексикою (багато спільних коренів з санскритом, латиною, давньогрецькою).

Ці відмінності важливі, оскільки формують різну культурну ідентичність: араби Іраку відчувають зв’язок з широким арабським світом (від Марокко до Оману), тоді як перси Ірану мають власну унікальну ідентичність, що не зводиться до арабської.

Релігійний розкол: суніти проти шиїтів

Після смерті пророка Мухаммада (632 рік) виникла суперечка про те, хто має очолити мусульманську общину. Більшість (суніти, від арабського “сунна” – традиція) вважала, що халіфом може стати будь-який гідний мусульманин, обраний общиною. Меншість (шиїти, від арабського “шіа” – партія, прихильники) стверджувала, що лідером може бути тільки нащадок пророка через його двоюрідного брата і зятя Алі.

Цей розкол поглибився після трагічних подій у Кербелі (на території сучасного Іраку) у 680 році, коли був убитий імам Хусейн – онук пророка Мухаммада і син Алі. Для шиїтів це стало символом боротьби проти несправедливості, а Кербела – найсвятішим місцем паломництва.

Сучасна релігійна ситуація:

• Іран: близько 90-95% шиїти (найбільша шиїтська держава світу), 5-10% суніти
• Ірак: близько 60-65% шиїти (більшість арабського населення), 32-37% суніти (включаючи курдів)

Ця релігійна різниця має величезне політичне значення, оскільки впливає на зовнішню політику, альянси та внутрішні конфлікти обох країн.

ХХ століття: нафта, модернізація та революції

На початку ХХ століття обидві країни опинилися під впливом європейських держав через багаті нафтові родовища. Британія фактично контролювала Ірак (колишня частина Османської імперії) і мала значний вплив в Ірані. У 1920-х роках в обох країнах відбулися процеси модернізації: Іран під владою династії Пехлеві намагався секуляризуватися за турецьким зразком, Ірак здобув формальну незалежність, але залишався під британським впливом.

У 1950-х роках іранський прем’єр-міністр Мосаддик намагався націоналізувати нафтову промисловість, але був усунутий в результаті перевороту, організованого британськими та американськими спецслужбами. Шах Мохаммед Реза Пехлеві залишався при владі до 1979 року, проводячи форсовану модернізацію при підтримці США, але ігноруючи ісламські традиції та придушуючи опозицію.

Ісламська революція в Ірані (1979) під проводом аятоли Хомейні скинула шаха і створила теократичну державу, де верховна влада належить духовному лідеру. Революція викликала страх у сусідніх арабських монархіях та в Іраку, де при владі був авторитарний сунітський режим Саддама Хусейна (хоча більшість населення Іраку – шиїти).

Іраксько-іранська війна (1980-1988)

У вересні 1980 року Ірак вторгся в Іран, розпочавши одну з найкривавіших воєн другої половини ХХ століття. Причини були комплексними:

1. Територіальні суперечки: контроль над водним шляхом Шатт-ель-Араб і спірною провінцією Хузестан (населеною арабами, але частиною Ірану)
2. Релігійні протиріччя: сунітський режим Саддама боявся експорту шиїтської революції з Ірану
3. Етнічна напруженість: арабський націоналізм Іраку проти перського націоналізму Ірану
4. Боротьба за регіональне лідерство: обидві країни претендували на роль головної держави Близького Сходу
5. Геополітика холодної війни: Ірак підтримували США, СРСР та арабські монархії, що боялися ісламської революції

Війна тривала 8 років і нагадувала окопну війну Першої світової: позиційні бої, застосування хімічної зброї Іраком, хвилі добровольців-шахідів з іранського боку. Загинуло за різними оцінками від 500 тисяч до 1 мільйона людей, обидві економіки були підірвані. Війна завершилася у 1988 році без переможця, кордони залишилися незмінними.

Трагічні наслідки війни:

• Масове використання хімічної зброї проти іранських військових і курдського населення Іраку
• Руйнування інфраструктури та економік обох країн
• Поглиблення релігійного та етнічного протистояння в регіоні
• Зміцнення авторитарних режимів по обидва боки кордону

Пост-воєнний період та сучасність

Після війни з Іраном Саддам Хусейн вторгся до Кувейту (1990), що призвело до війни в Перській затоці (1991), а потім до вторгнення США та їхніх союзників у 2003 році. Режим Саддама було скинуто, але країна впала в хаос громадянської війни між шиїтами, сунітами і курдами. Поява терористичної організації “Ісламська держава” (ІДІЛ) у 2014-2017 роках додатково дестабілізувала регіон.

Іран після смерті Хомейні (1989) продовжує існувати як теократична держава з обраним президентом, але де реальна влада належить Верховному лідеру (наразі аятола Хаменеї). Країна перебуває під жорсткими економічними санкціями з боку США та їхніх союзників через ядерну програму та підтримку різних збройних угруповань у регіоні (Хезболла в Лівані, хусити в Ємені, шиїтські ополчення в Іраку).

Економіка та нафта

Обидві країни мають величезні запаси нафти:

• Іран: 4-те місце у світі за запасами нафти (близько 157 мільярдів барелів)
• Ірак: 5-те місце у світі (близько 145 мільярдів барелів)

Проте через політичну нестабільність, війни, санкції та корупцію жодна з країн не використала свій нафтовий потенціал для створення процвітаючої економіки. Особливо важкою є ситуація в Іраку, який досі не відновився від десятиліть воєн і терору.

Санкції проти Ірану (особливо після 2018 року, коли США вийшли з ядерної угоди) призвели до падіння обсягу нафтового експорту, девальвації національної валюти, інфляції та зростання безробіття. Це провокує масові протести всередині країни.

Гуманітарна ситуація

Десятиліття конфліктів мали катастрофічні наслідки для населення:

• Ірак: понад 1 мільйон загиблих у війнах після 2003 року, мільйони біженців і внутрішньо переміщених осіб, зруйнована інфраструктура
• Іран: репресії проти опозиції, обмеження свободи слова та прав жінок, економічна криза через санкції

Екологічні проблеми

Обидві країни стикаються з серйозними екологічними викликами:

• Висихання річок: Тигр і Євфрат втрачають водність через будівництво дамб у Туреччині та Сирії, зміну клімату
• Опустелювання: втрата родючих земель, піщані бурі
• Забруднення: нафтові розливи, викиди від промисловості
• Нестача води: критична проблема для сільського господарства та побутових потреб

Роль релігії у внутрішній політиці

В Ірані релігійна влада (Верховний лідер і Рада охоронців) контролює всі аспекти життя: законодавство базується на шаріаті, жінки зобов’язані носити хіджаб, заборонені західна музика і фільми, суворо контролюється інтернет. Президент і парламент обираються, але кандидатури мають схвалити релігійні органи. Це призводить до протестів молоді, яка хоче більше свободи.

В Іраку після падіння Саддама відбулися спроби побудувати демократичну державу, але країна залишається глибоко розділеною: шиїтська більшість контролює центральний уряд за підтримки Ірану, сунітська меншість відчуває себе дискримінованою (це сприяло появі ІДІЛ), курди на півночі фактично автономні. Релігійні партії та ополчення мають велику владу, що перешкоджає секуляризації та модернізації.

Актуальність для сучасного світу

Конфлікт між Іраком та Іраном, ширше – між сунітами та шиїтами, продовжує впливати на стабільність Близького Сходу. Проксі-війни (коли країни підтримують протилежні сторони в конфліктах) між Іраном (підтримує шиїтські угруповання) та Саудівською Аравією (підтримує сунітські угруповання) тривають в Ємені, Сирії, Лівані, Іраку.

Для України цей досвід важливий у кількох аспектах:

1. Довготривалі конфлікти можуть руйнувати країни на покоління вперед
2. Релігійні та етнічні розбіжності потребують делікатного врегулювання та інклюзивної політики
3. Економічна залежність від одного ресурсу (нафти чи газу) не гарантує процвітання без належного управління
4. Авторитарні режими використовують зовнішні конфлікти для консолідації влади

Методичні поради для вчительства

1. Робота з картами: важливо показати учням/ученицям географічне положення обох країн, щоб вони розуміли стратегічне значення регіону (близькість до Перської затоки, нафтові родовища, контроль водних шляхів).
2. Коректна термінологія: важливо правильно розрізняти поняття “араби” (етнічна група), “мусульмани” (релігійна група), “суніти” і “шиїти” (релігійні течії в ісламі). Не можна ототожнювати ці терміни або використовувати їх взаємозамінно.
3. Критичне мислення: допоможіть учням/ученицям аналізувати різні точки зору на конфлікт, розуміти, що у геополітиці рідко буває “добрі” і “погані”, а є складні сплетіння інтересів, історії та культури.
4. Сучасний контекст: пов’яжіть історичний матеріал з актуальними подіями: протести в Ірані 2022-2024 років за права жінок, політична криза в Іраку, роль Ірану в підтримці збройних угруповань у регіоні.
5. Емпатія та толерантність: попри складну історію та конфлікти, важливо донести повагу до різних культур, релігій та народів. Проблема не в ісламі чи арабах/персах, а в політичних системах, економічних інтересах та історичних образах.
6. Джерела інформації: рекомендуйте учням/ученицям користуватися надійними джерелами (BBC, Reuters, Al Jazeera English, академічні публікації), а не соціальними мережами для вивчення складних геополітичних тем.
7. Увага до чутливих тем: під час обговорення релігійних питань, воєнних злочинів або тероризму підтримуйте академічний тон, уникайте узагальнень і стереотипів.
8. Зв’язок з Україною: можна обережно провести паралелі з ситуацією в Україні, але не ототожнювати ситуації, оскільки контексти дуже різні.

Запитання “Чи можна знайти паралелі між Іраком/Іраном і Україною?”

Можливі відповіді учнівства (з коментарями вчителя/вчительки):

• “Україна також має багаті ресурси, але не дуже багата” → Так, Україна має чорноземи, рудні ресурси, але це не принесло автоматичного процвітання. Важливо управління, а не самі ресурси.
• “Україна також зазнавала впливу великих держав” → Так, Російська імперія, СРСР, тепер боротьба між російським і європейським впливом. Схоже на Іран між Британією і Росією в 19-20 століттях.
• “В Україні також є різні регіони зі своїми особливостями” → Так, але важливо не допустити сектантського поділу як в Іраку (суніти vs шиїти). Різноманітність – багатство, а не причина для конфлікту.
• “Україна відстоює незалежність, як Іран після революції” → Частково так, але Іран пішов шляхом ізоляції та теократії, що призвело до економічних проблем. Україна обирає інтеграцію з Європою і демократію.

---

Дизайн уроку

Запитання

Дві країни – Ірак і Іран – мають схожі назви, межують одна з одною, обидві мають величезні запаси нафти та є мусульманськими державами. Чому ж вони так сильно відрізняються і навіть воювали одна проти одної 8 років?

Завдання

Заповніть таблицю відповідями “Так”, “Ні” або “Не знаю” (прогноз на основі інтуїції):

Характеристика	Ірак	Іран
Населення говорить арабською мовою
Більшість населення – шиїти
Країна має величезні запаси нафти
Є демократичною державою
Зазнавала міжнародних санкцій останні 20 років
Була колонізована європейськими державами

Методичний коментар:

Провокація цього уроку побудована на когнітивному дисонансі – учні/учениці бачать дві країни зі схожими назвами, які межують одна з одною, обидві мусульманські, обидві багаті на нафту, і інтуїтивно припускають, що вони мають бути схожими. Проте реальність кардинально інша: ці країни воювали одна проти одної вісім років у найкривавішій війні другої половини ХХ століття, говорять різними мовами (арабська vs перська), належать до різних гілок ісламу (суніти vs шиїти в Іраку, майже виключно шиїти в Ірані), мають різні політичні системи (парламентська республіка vs теократія). Завдання з таблицею активізує попередні знання учнів/ученицям і створює інтригу – більшість відповідей буде інтуїтивними здогадами, часто помилковими. Наприклад, багато учнів/учениць думають, що всі араби говорять арабською (але в Ірані не араби, а перси), що всі мусульмани однакові (але є суніти і шиїти), що нафтові країни автоматично багаті (але Ірак один з найбідніших у регіоні). Таблиця не перевіряється одразу – відповіді будуть розкриватися поступово впродовж уроку, що підтримує увагу. Наприкінці уроку можна повернутися до таблиці і попросити учнів/учениць виправити свої початкові припущення, що демонструє прогрес у навчанні. Це завдання також тренує компетентність навчання впродовж життя – вміння робити гіпотези, перевіряти їх, корегувати свої погляди на основі нових даних.

Відповідь:

Характеристика	Ірак	Іран
Населення говорить арабською мовою	ТАК (74-76% населення – араби, арабська – офіційна мова разом з курдською. Арабська належить до семітської групи мов, споріднена з івритом, амхарською)	НІ (лише близько 2% населення – араби на південному заході. Державна мова – перська (фарсі), що належить до індоєвропейської групи, споріднена з курдською, пушту, таджицькою, а також має спільні корені з українською, російською, англійською через індоєвропейську сім’ю)
Більшість населення – шиїти	ТАК (60-65% населення, переважно араби. Проте при владі історично були суніти – за часів Османської імперії і Саддама Хусейна. Після 2003 року шиїти прийшли до влади)	ТАК (90-95% населення – найбільша шиїтська держава світу. Шиїзм став державною релігією в 16 столітті при династії Сефевідів. Іран – духовний центр шиїтського світу)
Країна має величезні запаси нафти	ТАК (5-те місце у світі за доведеними запасами – близько 145 мільярдів барелів, що становить 8,4% світових запасів. Основні родовища: Румайла, Західна Курна, Маджнун. Нафта – 90% експорту, 60% бюджету)	ТАК (4-те місце у світі – близько 157 мільярдів барелів, 9,1% світових запасів. Також 2-ге місце за запасами природного газу – 32 трильйони кубометрів. Основні родовища: Ахваз, Марун, Гачсаран. Нафта – 70% експорту, 50% бюджету)
Є демократичною державою	ЧАСТКОВО (після 2003 року формально парламентська республіка з виборами президента, прем’єр-міністра і парламенту. Конституція 2005 року гарантує демократичні права. Проте реально: корупція, втручання Ірану через шиїтські ополчення, слабкість центральної влади, сектантський розподіл влади. Freedom House оцінює Ірак як “частково вільний” – 29/100 балів. Вибори відбуваються, але їхня чесність сумнівна, явка низька через розчарування)	НІ (офіційно – Ісламська Республіка з обраним президентом і парламентом (Меджліс). Проте це теократія: реальна влада належить Верховному лідеру (аятола Хаменеї з 1989 року), якого не обирає народ. Рада охоронців (12 духовних осіб) схвалює всіх кандидатів – незручних відсіває. Президент контролює лише виконавчу владу, а Верховний лідер – армію, спецслужби, судову систему, ЗМІ. Freedom House: 11/100 – “невільна країна”. Репресії проти опозиції, протестів, ЗМІ)
Зазнавала міжнародних санкцій останні 20 років	ТАК (хоч менш інтенсивно ніж Іран. 1990-2003 – найжорсткіші санкції ООН після вторгнення до Кувейту (нафтове ембарго, заморожування активів). 2003-2010 – поступове зняття санкцій після падіння Саддама. 2014-2017 – секторальні санкції США проти осіб, пов’язаних з ІДІЛ і корупцією. Зараз sanкції обмежені, але економіка в руїнах через війни)	ТАК (під санкціями з 1979 року (Ісламська революція, захоплення заручників) з короткими періодами пом’якшення. 2006-2015 – санкції ООН, США, ЄС через ядерну програму (нафтове ембарго, відключення від SWIFT, заморожування $100+ млрд активів). 2015-2018 – часткове зняття після ядерної угоди (JCPOA). 2018-теперішній час – повернення санкцій після виходу США з угоди, режим “максимального тиску”. Втрати: $150-200 млрд за 2012-2024)
Була колонізована європейськими державами	ЧАСТКОВО (ніколи не була формальною колонією, але під сильним впливом. 1534-1918 – частина Османської імперії (не європейська, а турецька держава). 1918-1932 – британський мандат Ліги Націй після поразки Османів у Першій світовій. Британія фактично контролювала країну: призначала радників, контролювала нафту через Iraqi Petroleum Company, встановила монархію. 1932 – формальна незалежність, але британський вплив зберігався до революції 1958 року)	ЧАСТКОВО (ніколи не була колонією, зберегла незалежність, але під тиском. 19 століття – Росія і Британія ділили Іран на “сфери впливу” (Англо-російська угода 1907). 1901 – Британія отримала концесію на нафту (Anglo-Persian Oil Company, пізніше BP). 1941-1946 – окупація СРСР (північ) і Британії (південь) під час Другої світової. 1953 – британсько-американський переворот проти прем’єра Мосаддика, що націоналізував нафту. Іран зберіг державність, але втратив контроль над ресурсами до 1979 року)

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Складення порівняльної таблиці Іраку та Ірану

Джерело. Сайт https://www.worlddata.info/country-comparison.php

Завдання:

1. Перейдіть на сайт Worlddata та оберіть для порівняння Ірак та Іран
2. На основі отриманих даних заповніть порівняльну таблицю
3. Знайдіть (зокрема на Вікіпедії) і запишіть дані про місце в списку економік світу Іраку та Ірану

	Ірак	Іран
Площа (округлено до тисяч км²)
Державний устрій
Державна мова
Населення (округлено до мільйона)
Щільність населення (осіб на км²) (округлено до цілих чисел)
Очікувана тривалість життя
Якість життя (100 – добре, 0 – погано)
– політична стабільність
– громадянські права
– здоров’я
– клімат
– ціни
Грошова одиниця
ВВП на душу населення (округлено до тисячі доларів)
Порядковий номер в рейтингу економік світу
Основна релігія
Етнічний склад (найбільша група)

Методичний коментар:

Це завдання дає учням/ученицям можливість побачити парадокс Близького Сходу: дві сусідні країни з величезними нафтовими багатствами мають драматично різні показники розвитку. Ірак, незважаючи на своє славне месопотамське минуле та багаті ресурси, демонструє одні з найгірших показників якості життя в регіоні. Майже 45 років безперервних воєн (іраксько-іранська 1980-1988, Перська затока 1991, період санкцій 1991-2003, вторгнення 2003, громадянська війна 2006-2008, ІДІЛ 2014-2017) повністю зруйнували державні інституції, інфраструктуру та соціальну тканину суспільства. Іран, хоча й перебуває під жорсткими міжнародними санкціями з 1979 року (з короткими періодами пом’якшення), зміг зберегти відносно стабільну державність і має значно кращі показники освіти, охорони здоров’я та тривалості життя. Важливо звернути увагу учнів/учениць на показник політичної стабільності: обидві країни мають дуже низькі оцінки, але з різних причин – Ірак через постійні збройні конфлікти та відсутність центральної влади, Іран через авторитарний теократичний режим і масові протести. Цікаво, що густота населення в Іраку майже вдвічі вища за Іран, хоча Іран у 3,7 рази більший за площею – це пояснюється тим, що значна частина Ірану (центральні пустелі) практично непридатна для життя.

Відповідь (дані станом на 2024-2025 роки):

	Ірак	Іран
Площа	438 тис. км²	1 648 тис. км²
Державний устрій	парламентська республіка	ісламська республіка (теократія)
Державна мова	арабська, курдська	перська (фарсі)
Населення	44 млн	89 млн
Щільність населення	100	54
Очікувана тривалість життя	71 рік	74 роки
Якість життя
– політична стабільність	7	18
– громадянські права	14	10
– здоров’я	39	48
– клімат	42	39
– ціни	37	20
Грошова одиниця	іракський динар	іранський ріал
ВВП на душу населення	5 000 $	6 000 $
Порядковий номер в рейтингу економік світу	49	27
Основна релігія	іслам (шиїзм 60-65%, сунізм 32-37%)	іслам (шиїзм 90-95%)
Етнічний склад	араби (75-80%)	перси (близько 60%)

Завдання 2. Аналіз демографічних пірамід Іраку та Ірану

Демографічні піраміди Іраку та Ірану (дані 2024 року), populationpyramid.net

Завдання:

1. Проаналізуйте демографічні піраміди обох країн
2. Визначте тип кожної піраміди (прогресивна, стаціонарна, регресивна)
3. Запишіть у таблицю ваші спостереження

Характеристика	Ірак	Іран
Тип піраміди
Найбільш чисельна вікова група
Частка населення молодше 15 років (приблизно)
Частка населення старше 65 років (приблизно)
Яка країна має молодше населення?
Можливі демографічні проблеми через 20-30 років

Методичний коментар:

Демографічні піраміди Іраку та Ірану розповідають драматичну історію двох різних підходів до народонаселення та розвитку. Іракська піраміда має класичну прогресивну форму з широкою основою – близько 40% населення молодші 15 років, що типово для країн, які не пройшли демографічний перехід. Це результат високої народжуваності (близько 3,5-4 дитини на жінку) та традиційного суспільства, де діти розглядаються як економічний актив і соціальне забезпечення батьків у старості. Проте така піраміда створює величезний тягар: за 10-15 років ці діти потребуватимуть робочих місць, а економіка Іраку, зруйнована десятиліттями воєн, не готова їх забезпечити. Іранська піраміда зовсім інша – вона нагадує пірамі країн середнього рівня розвитку, що пройшли демографічний перехід. Після Ісламської революції 1979 року Хомейні закликав до високої народжуваності (“армія для ісламу”), і в 1980-х роках було 6-7 дітей на жінку. Проте вже в 1990-х уряд усвідомив демографічну загрозу і запровадив найуспішнішу в мусульманському світі програму планування сім’ї: безкоштовні контрацептиви, освіта, стимули. Результат вражаючий: народжуваність впала до 1,7 дитини на жінку (нижче рівня відтворення). Зараз Іран стикається з протилежною проблемою – старіння населення при відсутності розвиненої пенсійної системи. Особливо помітна в іранській пірамід велика когорта 30-40-річних – це діти бейбі-буму 1980-х, які зараз становлять основну робочу силу, але їхні діти (0-15 років) значно менш численні.

Відповідь:

Характеристика	Ірак	Іран
Тип піраміди	прогресивна (з широкою основою)	перехідна (від прогресивної до стаціонарної)
Найбільш чисельна вікова група	0-15 років	25-40 років
Частка населення молодше 15 років	~40%	~24%
Частка населення старше 65 років	~3-4%	~6-7%
Яка країна має молодше населення?	Ірак
Можливі демографічні проблеми	Потреба в робочих місцях, освіті, інфраструктурі для величезної молодої когорти	Старіння населення, зменшення робочої сили, зростання навантаження на пенсійну систему

Завдання 3. Історична хронологія: від давнини до сучасності

Завдання:

1. Прочитайте хронологію ключових подій в історії Іраку та Ірану
2. Знайдіть періоди, коли обидві країни або регіони переживали схожі події
3. Підкресліть події, які, на вашу думку, найбільше вплинули на сучасні відносини між країнами

Період	Ірак (Месопотамія)	Іран (Персія)
Давні часи (до 600 до н.е.)	Шумер, Вавилон, Ассирія – колиски цивілізації, винахід писемності	Еламська цивілізація, мідійці
550-330 до н.е.	Під владою Перської імперії Ахеменідів	Перська імперія Ахеменідів – найбільша держава античного світу
330 до н.е. – 224 н.е.	Еллінізація після завоювання Олександра Македонського, потім Парфянське царство	Еллінізація, потім Парфянське царство
224-651 н.е.	Частина імперії Сасанідів	Імперія Сасанідів – остання доісламська перська держава
7 століття н.е.	Арабське завоювання, іслам, поступова арабізація населення	Арабське завоювання, іслам, але перси зберігають мову та ідентичність
16 століття	Частина Османської імперії	Династія Сефевідів проголошує шиїзм державною релігією
1920-ті роки	Утворення Королівства Ірак під британським мандатом	Династія Пехлеві, модернізація
1958	Революція, скинення монархії	–
1979	Саддам Хусейн стає президентом	Ісламська революція, створення теократії
1980-1988	Іракськ-іранська війна	Іракськ-іранська війна
1990-1991	Вторгнення до Кувейту, війна в Перській затоці	–
2003-2011	Вторгнення США, падіння режиму Саддама, громадянська війна	–
2010-ті	–	Жорсткі економічні санкції через ядерну програму

Методичний коментар:

Це завдання допомагає учням/ученицям побачити “довгу історію” регіону і зрозуміти, що сучасний конфлікт має глибокі корені. Ключовий момент для розуміння – 7 століття нашої ери, коли арабські завойовники з Аравійського півострова захопили обидві території. Месопотамія (Ірак) була заселена різними народами (шумери, аккадці, вавилоняни, ассирійці), які говорили семітськими мовами, спорідненими з арабською. Перси ж були індоєвропейським народом з власною могутньою імперією та культурою. Арабізація Месопотамії відбулася відносно легко через мовну і культурну близькість, тоді як Персія опиралася асиміляції. Навіть прийнявши іслам і арабську писемність, перси зберегли свою мову, літературу (великі поети Фірдоусі, Хафіз, Румі), традиції та ідентичність. 16 століття стало переломним: династія Сефевідів в Ірані проголосила шиїзм державною релігією частково як спосіб відокремитися від сунітської Османської імперії. Це створило релігійний кордон, який існує досі. В 20 столітті обидві країни пройшли через спроби модернізації “зверху” (Ататюрк-style) – в Іраку британці намагалися створити прозахідну монархію, в Ірані династія Пехлеві проводила форсовану секуляризацію. Обидві спроби провалилися через ігнорування релігійних почуттів та інтересів населення. 1979 рік став роком великих змін: Ісламська революція в Ірані показала, що модернізація не обов’язково означає вестернізацію, а Саддам Хусейн в Іраку обрав шлях арабського націоналізму та військової диктатури.

Періоди схожих подій:

1. 7 століття н.е. – Обидва регіони були завойовані арабами-мусульманами в період великих ісламських завоювань (632-750 роки). Це найважливіша спільна подія, яка визначила релігійний і частково культурний ландшафт обох країн на наступні століття.
2. 16 століття – Обидва регіони були частинами великих імперій (Османська для Іраку, Сефевідів для Ірану), що воювали одна з одною. Іран став шиїтським саме щоб відрізнятися від сунітських османів.
3. 1920-ті роки – Обидві країни переживали процеси державотворення після розпаду імперій (Османської та Каджарської): Ірак під британським мандатом отримав формальну незалежність, Іран під династією Пехлеві намагався модернізуватися.
4. 1970-ті роки – Нафтовий бум збагатив обидві країни, але багатства використовувалися неефективно: на озброєння, престижні проєкти, корупцію замість розвитку людського капіталу.
5. 1980-1988 – Іракськ-іранська війна – найтрагічніша спільна подія, що забрала мільйон життів і підірвала економіки обох країн.

Події, що найбільше вплинули на сучасні відносини (підкреслені):

1. 680 рік – битва при Кербелі (на території Іраку) – вбивство імама Хусейна стало основою шиїтської ідентичності. Кербела – найсвятіше місце для шиїтів, щороку мільйони іранців приїжджають туди на паломництво.
2. 16 століття – Іран стає шиїтським – релігійний розкол між Іраном (шиїти) і більшістю арабського світу (суніти) створив цивілізаційний кордон.
3. 1979 – Ісламська революція в Ірані – створення теократії налякало Саддама Хусейна і арабські монархії, став каталізатором війни 1980 року.
4. 1980-1988 – іракськ-іранська війна – створила величезну взаємну ворожнечу, травми, втрати. Використання хімічної зброї, загибель мільйона людей.
5. 2003 – падіння Саддама Хусейна – вторгнення США усунуло основного ворога Ірану. Іран отримав величезний вплив в Іраку через шиїтську більшість.
6. 2010-ті – санкції проти Ірану – ізоляція Ірану штовхнула його до ще тіснішої співпраці з шиїтськими ополченнями в Іраку, Сирії, Лівані.

Робота в парах

Завдання 4. Дослідження причин іраксько-іранської війни

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Karte_Frontverläufe_im_ersten_Golfkrieg.jpg
Найбільші успіхи сторін протягом війни (фіолетовий колір відображає просування іракського війська, помаранчевий — іранського).

Завдання:

1. Прочитайте опис причин іракськ-іранської війни
2. Класифікуйте причини за категоріями: територіальні, релігійні, етнічні, економічні, геополітичні
3. Обговоріть у парах: яка з причин була найважливішою? Чи можна було уникнути війни?

Опис причин війни

Територіальні суперечки:

• Контроль над водним шляхом Шатт-ель-Араб (злиття річок Тигр і Євфрат), що впадає в Перську затоку – життєво важливий для експорту нафти обох країн
• Спірна провінція Хузестан (Арабістан) в Ірані – населена переважно арабами, багата на нафту
• Ірак вимагав повернути території, які за договором 1975 року відійшли до Ірану

Релігійні протиріччя:

• Сунітський режим Саддама Хусейна боявся експорту шиїтської революції з Ірану
• Аятола Хомейні закликав іракських шиїтів (більшість населення) повстати проти “безбожного” режиму Саддама
• Ірак позиціонував себе як захисник сунітського арабського світу від перської шиїтської загрози

Етнічна напруженість:

• Арабський націоналізм Іраку проти перського націоналізму Ірану
• Саддам використовував риторику “визволення” арабів Хузестану від перської влади
• Іран звинувачував Ірак у дискримінації шиїтської більшості

Економічні інтереси:

• Контроль над нафтовими родовищами
• Конкуренція за ринки збуту нафти
• Ірак сподівався захопити багаті нафтою регіони Ірану

Геополітична боротьба:

• Боротьба за лідерство на Близькому Сході
• Саддам хотів стати головним лідером арабського світу
• Хомейні прагнув поширити ісламську революцію на весь регіон
• США та СРСР підтримували Ірак, боячись ісламізму
• Арабські монархії Перської затоки фінансували Ірак через страх перед революцією

Особистий фактор:

• Амбіції Саддама Хусейна стати новим Саладином (легендарним арабським лідером)
• Хаос в Ірані після революції створював ілюзію легкої перемоги
• Конфлікт між Хомейні та шахом, якого підтримував Ірак

Методичний коментар:

Іраксько-іранська війна часто називається “забутою війною” на Заході, хоча за масштабом жертв (500 тисяч – 1 мільйон загиблих) вона порівнянна з Першою світовою війною для регіону. Учням/ученицям важливо зрозуміти, що війни такого масштабу ніколи не мають одну просту причину – це завжди поєднання багатьох факторів. Саддам Хусейн бачив “вікно можливостей”: Іран після революції був у хаосі, армія очищена від офіцерів-прихильників шаха, США розірвали відносини з Тегераном через захоплення заручників в американському посольстві. Іран здавався легкою здобиччю. Територіальні претензії були реальні, але не головні – Ірак міг отримати контроль над Шатт-ель-Араб дипломатичним шляхом. Справжні причини глибші: Саддам боявся експорту ісламської революції, яка могла надихнути шиїтську більшість Іраку (60-65% населення) скинути його сунітський режим. Аятола Хомейні прямо закликав іракських шиїтів до повстання. Етнічний вимір також важливий: арабська ідентичність Саддама проти перської ідентичності Ірану. Ірак позиціонував війну як захист арабського світу від перської загрози. Західні держави та Радянський Союз, які зазвичай були ворогами в холодній війні, разом підтримували Ірак, постачаючи зброю, розвідувальні дані, хімічні речовини. Це дозволило Іраку застосувати хімічну зброю масово проти іранських військ і курдського населення (Халабджа, 1988). Парадоксально, що Ізраїль таємно постачав зброю Ірану за принципом “ворог мого ворога – мій друг”.

Тип причини	Приклади	Вага (1-5)
Територіальні	Шатт-ель-Араб (водний шлях, важливий для експорту нафти обох країн); провінція Хузестан (Арабістан) – населена арабами, але частина Ірану, багата на нафту; перегляд договору 1975 року (Алжирська угода), що встановив кордон посередині Шатт-ель-Араб	3/5 – важливий привід, але не головна причина
Релігійні	Сунітський (Саддам) проти шиїтського (Хомейні) режиму; страх експорту ісламської революції; заклики Хомейні до повстання іракських шиїтів проти “безбожної” влади; Ірак як захисник сунітського арабського світу; релігійна мобілізація з обох сторін	5/5 – ключовий фактор мобілізації населення
Етнічні	Арабський націоналізм (Ірак) проти перського (Іран); риторика “визволення” арабів Хузестану від персів; взаємні звинувачення в дискримінації меншин (араби в Ірані, шиїти в Іраку); історична пам’ять про перські завоювання арабських земель	4/5 – важливо для національної ідентичності
Економічні	Контроль над нафтовими родовищами (Іран – 4-ті запаси, Ірак – 5-ті); конкуренція за ринки збуту нафти в умовах нафтового буму 1970-х; контроль водних шляхів для танкерів; бажання Іраку захопити багаті регіони	4/5 – нафта фінансувала війну
Геополітичні	Боротьба за лідерство на Близькому Сході після ослаблення Єгипту; Саддам хотів стати лідером арабського світу (новий Насер/Саладін); Хомейні прагнув експортувати революцію; холодна війна – США та СРСР підтримували Ірак через страх перед ісламізмом; страх арабських монархій (Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ) перед революцією	5/5 – визначала підтримку ззовні
Особистий фактор	Амбіції Саддама Хусейна (прагнення слави); помилкова оцінка слабкості Ірану після революції; месіанська риторика Хомейні (готовність до мучеництва); взаємна ненависть лідерів; молодість обох армій і популяцій (легко мобілізувати молодь)	3/5 – каталізатор, але не причина

Відповідь на дискусійне питання “Чи можна було уникнути війни?”

Теоретично – так, через:

• Дипломатичне врегулювання територіальних суперечок (за посередництва ООН чи АЛД)
• Угоду про невтручання у внутрішні справи (зобов’язання Хомейні не закликати до повстання)
• Міжнародні гарантії безпеки обох країн
• Економічну співпрацю (нафтові країни могли бути партнерами, а не ворогами)

Практично – навряд чи, тому що:

• Ідеологічна прірва між секулярним баасизмом (Саддам) і ісламізмом (Хомейні) була непереборна
• Саддам бачив революційний хаос в Ірані як унікальний шанс посилити свою владу
• Хомейні вважав експорт революції релігійним обов’язком
• Західні держави та СРСР мали інтерес у послабленні Ірану
• Історична ворожнеча між арабами та персами, сунітами та шиїтами створювала сприятливий ґрунт для конфлікту

Висновок. Війна була передбачувана, але не неминуча. Відповідальність несуть обидва лідери, але більше – Саддам, який напав першим, та міжнародна спільнота, яка не тільки не запобігла, а й підтримала агресора.

Робота в парах

Гупова робота

Завдання 5. Дослідження динаміки ВВП: як війни та санкції впливають на економіку

Графік динаміки реального ВВП Іраку та Ірану (1960/70-2019)

https://fred.stlouisfed.org/series/RGDPNAIQA666NRUG

https://fred.stlouisfed.org/series/RGDPNAIRA666NRUG

1. Уважно розгляньте обидва графіки. Визначте періоди зростання (графік йде вгору), падіння (графік йде вниз) та стагнації (графік майже горизонтальний).
2. Співставте періоди на графіках з історичними подіями з хронології. Для кожного різкого падіння або зростання знайдіть історичну причину.
3. Заповніть порівняльну таблицю:

Період	Ірак: що відбувалося з ВВП?	Історична причина	Іран: що відбувалося з ВВП?	Історична причина
1970-1979
1980-1988
1988-1990
1990-2003
2003-2008
2008-2012
2012-2016
2016-2020

4. Знайдіть на графіках:
   • Найбільше падіння ВВП в Іраку (який період? скільки відсотків?)
   • Найбільше падіння ВВП в Ірані (який період? скільки відсотків?)
   • Найдовший період стагнації (коли економіка майже не росла)
5. Порівняйте швидкість відновлення після криз:
   • Скільки років знадобилося Іраку, щоб відновити ВВП після війни 1980-1988?
   • Скільки років знадобилося Ірану, щоб відновити ВВП після війни 1980-1988?
   • Чому швидкість відновлення різна?
6. Дискусійне питання: Що більше руйнує економіку – війни чи санкції? Обґрунтуйте відповідь прикладами з графіків.
7. Прогноз: Як ви думаєте, що станеться з економікою Іраку та Ірану в найближчі 10 років? Які фактори можуть вплинути на зростання або падіння?

Методичний коментар:

 Графіки реального ВВП Іраку та Ірану – це візуальна історія двох країн, написана мовою економіки. Кожне різке падіння на графіку – це трагедія мільйонів людей: війни, санкції, революції, що знищують підприємства, інфраструктуру, людський капітал. Іракський графік нагадує серію катастроф: різке падіння під час війни з Іраном (1980-1988), коли ВВП впав з $210 млрд до $75 млрд, ще гірше падіння після вторгнення до Кувейту і санкцій (1990-2003), коли економіка впала до рівня 1950-х років, і нове падіння під час ІДІЛ (2014-2017). Іранський графік показує більшу стійкість: навіть під час війни (1980-1988) ВВП впав менше, ніж в Іраку, і країна швидше відновилася завдяки збереженню державних інституцій та диверсифікації економіки. Проте санкції 2012-2016 років (нафтове ембарго) завдали потужного удару – вперше за 30 років Іран пережив рецесію, ВВП впав на 15-20%. Порівняння графіків демонструює парадокс: Ірак формально “вільніший” після 2003 року, але його економіка в руїнах через війни і корупцію, тоді як Іран під авторитарним режимом і санкціями зберігає економічну стабільність. Це підводить до висновку, що для економічного зростання потрібна стабільність, диверсифікація, інвестиції в людський капітал та відсутність воєн, а політична система (демократія vs авторитаризм) – лише один з багатьох факторів.

Відповідь:

Період	Ірак: що відбувалося з ВВП?	Історична причина	Іран: що відбувалося з ВВП?	Історична причина
1970-1979	Швидке зростання з $100 млрд до $210 млрд (110% зростання!)	Нафтовий бум 1973-1974 – ціни на нафту зросли в 4 рази після арабо-ізраїльської війни та нафтового ембарго. Національізація нафти (1972). Саддам інвестував у промисловість, інфраструктуру, освіту	Швидке зростання з $200 млрд до $600 млрд (200% зростання!)	Нафтовий бум + правління шаха Мохаммада Реза Пехлеві (програма модернізації “Біла революція”). Але 1979 – падіння через революцію: страйки нафтовиків, втеча капіталу, хаос
1980-1988	Катастрофічне падіння з $210 млрд до $75 млрд (65% втрата!)	Іракськ-іранська війна (1980-1988): руйнування нафтових об’єктів (обидві сторони атакували танкери і НПЗ), витрати на війну $200-500 млрд, мобілізація чоловіків → брак робочої сили, закриття торгових шляхів	Падіння з $600 млрд до $350 млрд (42% втрата, менше ніж Ірак!)	Війна + санкції США (з 1979). Але Іран відновлювався швидше завдяки більшому населенню (вдвічі більше ніж Ірак), збереженню державних інституцій, патріотичній мобілізації
1988-1990	Короткочасне зростання до $150 млрд	Закінчення війни, відновлення нафтового експорту, міжнародна допомога (позики від Кувейту, Саудівської Аравії – $40-60 млрд). Але величезний зовнішній борг (~$80 млрд)	Початок відновленнядо $400 млрд	Закінчення війни, відновлення нафтового експорту. Хашемі Рафсанджані (президент 1989-1997) – політика економічної лібералізації, залучення інвестицій
1990-2003	Найглибша криза в історії– падіння до $30-40 млрд (рівень 1950-х років!)	1990: вторгнення до Кувейту → 1991: війна в Перській затоці (бомбардування інфраструктури) → Санкції ООН (1991-2003) – найжорсткіші в історії: нафтове ембарго, заборона імпорту (навіть ліків, хлору для очистки води), заморожування активів. Результат: 500,000 дітей загинуло через нестачу ліків і їжі, гіперінфляція, колапс охорони здоров’я та освіти	Повільне зростання до $500 млрд	Відносна стабільність, хоча під санкціями США. Президент Хатамі (1997-2005) – реформи, відкритість. Високі ціни на нафту в кінці 1990-х – початку 2000-х
2003-2008	Швидке відновлення до $220 млрд	2003: вторгнення США, падіння Саддама → Зняття санкцій ООН → Високі ціни на нафту ($100+ за барель) → Міжнародна допомога на відбудову. Але: громадянська війна (2006-2008), суніти vs шиїти, руйнування інфраструктури, корупція ($150-300 млрд вкрадено)	Продовження зростання до $600 млрд, потім до $1 трлн (2008-2012)	Високі ціни на нафту (рекорд $147 за барель у 2008). Президент Ахмадінежад (2005-2013) – популістська політика, субсидії на бензин і продукти
2008-2012	Відносна стабілізація на рівні $220-250 млрд	“Surge” США (2007-2008) – додаткові 30,000 військових стабілізували ситуацію. “Пробудження сунітів” – суніти повернулися проти Аль-Каїди. Але 2008-2009: світова фінансова криза → падіння цін на нафту до $40 → бюджетна криза	Пік, потім падіння: зростання до $1,05 трлн (2011), потім падіння до $850 млрд (2015)	2010-2011: “Арабська весна”, протести в Ірані придушені. 2012: посилення санкцій – США і ЄС запроваджують нафтове ембарго, відключення від SWIFT, заморожування $100+ млрд. Експорт нафти впав з 2,5 млн до 1 млн барелів/день. Інфляція 40-50%, девальвація ріалу в 3 рази
2012-2016	Падіння до $200 млрд	2014-2017: ІДІЛ захоплює третину території (Мосул, Фаллуджа). Нафтові родовища під контролем ІДІЛ. Руйнування інфраструктури, масові вбивства, геноцид єзидів. Падіння цін на нафту (2014) з $100 до $40 → бюджетна криза	Продовження падіння до $800 млрд	Санкції + падіння цін на нафту(2014-2016). Подвійний удар. ВВП впав на 20-25% за 2012-2015. Безробіття зросло до 15-20%, інфляція 40%+. Населення страждає, хоч режим залишається стабільним
2016-2020	Повільне відновлення до $230-240 млрд	2017: розгром ІДІЛ за участі іракської армії, курдів, шиїтських ополчень, США. Відновлення контролю над нафтовими родовищами. Але: корупція зашкалює, протести 2019-2020 (“Нам потрібна вітчизна!”) → 500+ загиблих, COVID-19 (2020) → падіння цін на нафту до $20	Відновленнядо $1 трлн, потім знову падіння до $900 млрд	2015: Ядерна угода (JCPOA) → часткове зняття санкцій → зростання ВВП на 10-15% за 2016-2017. Експорт нафти зріс до 2+ млн барелів/день. Але 2018: США виходить з угоди(Трамп) → повернення санкцій (“максимальний тиск”) → падіння ВВП на 10-15%. Протести 2019-2020 (бензин, економіка) → репресії. COVID-19 → криза

4. Найбільше падіння ВВП:

• Ірак: 1990-2003 – з $150 млрд до $30-40 млрд = падіння на 73-80% (найбільше в історії будь-якої країни без повного знищення держави). Причина: війна в Перській затоці + санкції ООН.
• Іран: 1979-1980 – з $600 млрд до ~$350 млрд = падіння на 42%. Причина: революція + початок війни. Друге велике падіння: 2012-2015 – з $1,05 трлн до $850 млрд = падіння на 19%. Причина: санкції + падіння цін на нафту.

Висновок: Ірак зазнав катастрофічнішого падіння через комбінацію війни + санкцій + руйнування державних інституцій.

4. Найдовший період стагнації:

• Ірак: 1990-2003 (13 років) – економіка майже не зростала, навіть падала. Це “втрачене десятиліття”.
• Іран: Відносно короткі періоди стагнації (2-3 роки), але після 2018 року до 2020-х – стагнація через санкції.

5. Швидкість відновлення

Ірак після війни 1980-1988:

• Війна закінчилася в 1988 році (ВВП ~$75 млрд)
• До 1990 року ВВП зріс до $150 млрд (відновлення за 2 роки на 100%)
• Але: вторгнення до Кувейту (1990) перервало відновлення

Іран після війни 1980-1988:

• Війна закінчилася в 1988 році (ВВП ~$350 млрд)
• До 1995 року ВВП зріс до $500 млрд (відновлення за 7 років до довоєнного рівня)
• Чому повільніше ніж Ірак? Іран не мав міжнародної допомоги (під санкціями США), не міг позичати у Саудівської Аравії і Кувейту. Натомість покладався на внутрішні ресурси.

Висновок: Ірак відновлювався швидше завдяки міжнародній допомозі і відсутності санкцій (до 1990), але потім зазнав ще гіршої кризи. Іран відновлювався повільніше, але стабільніше.

6. “Що більше руйнує економіку – війни чи санкції?”

Аргументи “Війни гірші”:

• Війни фізично знищують інфраструктуру: мости, дороги, заводи, нафтові об’єкти, електростанції
• Війни вбивають людей – трудові ресурси, освічені кадри, інженери, лікарі
• Війни створюють травми – ПТСР, соціальна дезінтеграція, міграція
• Приклад: Іракськ-іранська війна (1980-1988) – мільйон загиблих, $1+ трлн збитків, обидві економіки впали на 40-65%

Аргументи “Санкції гірші”:

• Санкції тривалі – війни закінчуються, санкції можуть тривати десятиліттями (Іран під санкціями з 1979)
• Санкції блокують розвиток – немає доступу до технологій, інвестицій, ринків
• Санкції вбивають цивільних непрямо – через нестачу ліків, харчів (Ірак 1991-2003: 500,000 дітей)
• Санкції карають народ, а не режим – еліта знаходить способи обходити санкції, звичайні люди страждають
• Приклад: Санкції проти Іраку (1991-2003) знищили економіку більше ніж війна в Перській затоці

Синтез (правильна відповідь): Найгірше – комбінація війни + санкції, як в Іраку 1990-2003. Війна руйнує фізично, санкції блокують відновлення. Країна потрапляє в пастку: не може торгувати, отримувати інвестиції, купувати обладнання для відбудови.

Докази з графіків:

• Іран під санкціями (1979-2015) зростав повільно, але зростав
• Ірак під санкціями після війни (1991-2003) впав до рівня 1950-х і не міг відновитися
• Іран після ядерної угоди (2015-2018) швидко відновився (+10-15% ВВП за 2 роки) – доказ, що санкції були головною проблемою

Висновок: Санкції економічно руйнівніші довгостроково, але війни завдають більшого людського горя короткостроково.

7. Прогноз на 10 років

Ірак (2025-2035)

Оптимістичний сценарій (+3-4% ВВП щороку):

• Політична стабілізація (зменшення впливу ополчень)
• Боротьба з корупцією (хоча б часткова)
• Високі ціни на нафту ($70-90 за барель)
• Інвестиції в інфраструктуру (відбудова Мосула, Фаллуджі)
• Диверсифікація (туризм – Вавілон, Ур; сільське господарство – Тигр і Євфрат)

Песимістичний сценарій (стагнація або -1-2% щороку):

• Продовження політичної нестабільності
• Корупція зашкалює (немає реформ)
• Падіння цін на нафту ($40-50 за барель)
• Нові конфлікти (Іран vs США, суніти vs шиїти)
• Зміна клімату (посухи, деградація Тигру і Євфрату)

Найімовірніший: Повільне зростання 1-2% щороку, але без структурних змін.

Іран (2025-2035)

Оптимістичний сценарій (+4-6% ВВП щороку):

• Зняття санкцій (нова ядерна угода або зміна режиму)
• Експорт нафти повертається до 2,5+ млн барелів/день
• Диверсифікована економіка (фармацевтика, авто, технології) отримує доступ до світових ринків
• Інвестиції в інфраструктуру (залізниці, дороги)
• Демографічний дивіденд (велика кількість освічених молодих людей 25-40 років)

Песимістичний сценарій (стагнація або -2-3% щороку):

• Санкції залишаються (або навіть посилюються)
• Конфлікт з Ізраїлем / Саудівською Аравією ескалується
• Внутрішня нестабільність (протести, репресії)
• Старіння населення без економічного зростання
• Виснаження нафтових родовищ без диверсифікації

Найімовірніший: Залежить від геополітики. Якщо санкції знімуть (10-20% ймовірність) – швидке зростання. Якщо ні – стагнація або повільне зростання 1-2% щороку.

Фактори, що вплинуть на обидві країни:

1. Ціни на нафту – головний фактор для обох
2. Геополітика – конфлікт США-Іран, Іран-Ізраїль, Іран-Саудівська Аравія
3. Зміна клімату – посухи, дефіцит води (Тигр, Євфрат, озеро Урмія пересихають)
4. Демографія – Ірак (молоде населення) vs Іран (старіння)
5. Технології – перехід світу на зелену енергію → зменшення попиту на нафту
6. Внутрішня політика – реформи vs статус-кво

Висновок. Майбутнє обох країн залежить більше від політичних рішень (закінчення конфліктів, зняття санкцій, боротьба з корупцією), ніж від природних ресурсів. Нафта сама по собі не рятує – потрібне розумне управління.

Завдання 6. Дебати: “Суніти проти шиїтів: в чому суть конфлікту?”

1. Клас обєднується в 4 групи:
   • Група 1. Історики – досліджують історичні корені розколу (події 7 століття, битва при Кербелі)
   • Група 2. Релігієзнавці – аналізують богословські відмінності між сунітами і шиїтами
   • Група 3. Політологи – вивчають, як релігійні відмінності використовуються в політиці
   • Група 4. Миротворці – шукають спільне між сунітами та шиїтами, приклади мирного співіснування
2. Кожна група готує 3-5 хвилин презентацію своїх висновків
3. Загальна дискусія: чи є конфлікт між сунітами та шиїтами неминучим? Як можна досягти миру?

Матеріали для груп

Для істориків

• Після смерті пророка Мухаммада (632 рік) виникла суперечка про наступництво
• Більшість (суніти) обрала Абу Бакра, найближчого сподвижника пророка
• Меншість (шиїти) вважала, що лідером має бути Алі – двоюрідний брат і зять пророка
• У 680 році онук пророка Хусейн був убитий в битві при Кербелі (Ірак) військами халіфа Язіда
• Для шиїтів Кербела стала символом боротьби проти несправедливості

Для релігієзнавців

• Суніти: визнають Коран і Сунну (традицію пророка), вважають перших чотирьох халіфів законними
• Шиїти: додатково шанують 12 імамів (нащадків Алі), вважають їх непогрішними, мають власні релігійні авторитети (аятоли)
• Відмінності в богослужінні, права, святинях
• Спільне: віра в Аллаха, пророка Мухаммада, Коран, п’ять стовпів ісламу

Для політологів

• Релігійні відмінності використовуються політичними лідерами для мобілізації підтримки
• Іран (шиїти) vs Саудівська Аравія (суніти) – боротьба за регіональне лідерство
• Проксі-війни: Ємен, Сирія, Ліван, Ірак – конфлікт між угрупованнями, що підтримуються Іраном або Саудівською Аравією
• У багатьох країнах конфлікт накладається на етнічні, племінні, економічні протиріччя

Для миротворців

• Століттями суніти і шиїти мирно співіснували в багатьох країнах
• Змішані шлюби, спільні святині, взаємоповага
• Приклади: Оман (ібадити, суніти, шиїти живуть мирно), Лівія (до 2011 року)
• Молодь в багатьох країнах виступає проти релігійного розколу
• Міжрелігійний діалог, спільні проєкти, освіта можуть зменшити напруженість

Методичний коментар:

Це найделікатніше завдання уроку, що вимагає від вчителя особливої уважності та педагогічного такту. Сунітсько-шиїтський розкол – це не просто теологічна суперечка про наступництво пророка, а комплексна ідентичність, що включає історичну пам’ять, культурні практики, політичні інтереси. Важливо донести учням/ученицям три ключові ідеї: (1) Релігійні відмінності реальні, але значно перебільшені політиками для власних цілей; (2) Століттями суніти і шиїти мирно жили поруч, змішані шлюби були нормою, релігійне насильство – виняток; (3) Сучасний конфлікт – це передусім геополітична боротьба між Іраном та Саудівською Аравією за регіональне лідерство, де релігія використовується як мобілізаційний інструмент. Аналогія з християнством допоможе: протестанти і католики також воювали (Тридцятилітня війна, конфлікт в Північній Ірландії), але сьогодні живуть мирно. Релігійні війни завжди мають економічне, політичне, соціальне підґрунтя. В Іраку після 2003 року конфлікт загострився не через теологію, а через розподіл влади та ресурсів: шиїти (60-65% населення) отримали владу після десятиліть дискримінації при Саддамі, суніти (32-37%) відчули себе маргіналізованими. ІДІЛ вербував молодих сунітів не цитатами з Корану, а обіцянками справедливості, помсти, ідентичності. Молодь в багатьох країнах втомилася від конфесійних поділів і хоче громадянської ідентичності. Протести в Іраку 2019-2020 років проходили під гаслом “ми хочемо вітчизну” (нурид ватан), де суніти і шиїти стояли разом проти корумпованої еліти.

Група 1. Історики – Корені розколу

Розкол між сунітами та шиїтами почався відразу після смерті пророка Мухаммада в 632 році. Пророк не призначив явного наступника, що створило політичну кризу в молодій мусульманській общині.

Більшість (що пізніше стали сунітами) підтримала обрання халіфом Абу Бакра – найближчого друга пророка, одного з перших мусульман, людини великої мудрості. Їхній аргумент: лідер повинен бути найбільш гідним і компетентним, незалежно від родинних зв’язків.

Меншість (майбутні шиїти) вважала, що лідером має стати Алі ібн Абі Таліб – двоюрідний брат пророка, його зять (чоловік доньки Фатіми), один з перших, хто прийняв іслам. Їхній аргумент: лідерство має передаватися в родині пророка, Алі має духовний і родинний зв’язок з пророком.

Алі став четвертим халіфом (656-661), але його правління було бурхливим – громадянська війна, конфлікти з іншими претендентами. Після вбивства Алі (661) халіфом став Муавія з роду Омейядів, заснувавши династію.

Трагедія Кербели (680 рік) – поворотний момент. Хусейн ібн Алі (син Алі, онук пророка) виступив проти халіфа Язіда, якого вважав несправедливим. В битві біля Кербели (сучасний Ірак) Хусейн і його 72 прихильники були оточені армією в тисячі воїнів. Після відмови здатися всі були вбиті, Хусейна обезголовили.

Для шиїтів Кербела стала символом:

• Боротьби проти тиранії та несправедливості
• Мучеництва за віру (шахадат)
• Опору переважаючій силі
• Вірності принципам навіть до смерті

Щороку в день Ашура (10-й день місяця мухаррам) мільйони шиїтів оплакують Хусейна в процесіях, де деякі б’ють себе ланцюгами (самобичування) в символічну участь у його стражданнях.

Висновок. Розкол почався як політична суперечка про владу, але через трагедію Кербели став глибокою емоційною, історичною та ідентичністю. Для шиїтів історія – це не минуле, а жива пам’ять, що формує їхнє світогляд.

Група 2. Релігієзнавці – Богословські відмінності

Хоча розкол почався як політичний, з часом розвинулися теологічні відмінності:

1. Джерела авторитету:

• Суніти: Коран + Сунна (традиція пророка, записана в хадисах) + іджма (консенсус вчених) + киас (аналогія)
• Шиїти: Коран + Сунна + вчення 12 імамів (нащадків Алі) + тлумачення аятол (вищих релігійних авторитетів)

2. Погляд на імамів:

• Суніти: Імам – лідер молитви, вчений, може бути звичайна людина
• Шиїти: 12 імамів (від Алі до Махді) – непогрішні (масум), духовно просвітлені, мають езотеричне знання Корану. 12-й імам зник (окультація) в 874 році і повернеться в кінці часів як Махді (месія)

3. Релігійна ієрархія:

• Суніти: Відносно плоска структура, муфтії та улеми, але немає єдиного лідера
• Шиїти: Чітка ієрархія: звичайні віруючі → муллі → ходжат ол-іслам → аятоли → великі аятоли (марджа). Віруючі обирають марджу для наслідування (таклід)

4. Правові школи (мазхаби):

• Суніти: 4 школи (ханафіти, малікіти, шафіїти, ханбаліти) – всі визнані правильними
• Шиїти: Джафаритська школа (названа на честь 6-го імама Джафара ас-Садіка)

5. Релігійні практики:

• Молитва: Суніти – 5 разів на день, шиїти часто поєднують (3 рази)
• Азан (заклик до молитви): Шиїти додають фразу “Алі – друг Аллаха”
• Ашура: Для сунітів – день посту (пророк Моїсей), для шиїтів – день трауру за Хусейном
• Тимчасовий шлюб (мута): Дозволений у шиїтів, заборонений у сунітів

Спільне (дуже важливо підкреслити!):

• Віра в одного Бога (Аллаха)
• Пророк Мухаммад – останній посланець
• Коран – божественне одкровення
• П’ять стовпів ісламу: шахада (сповідь віри), намаз (молитва), закят (милостиня), саум (піст у Рамадан), хадж (паломництво до Мекки)
• Віра в Судний день, ангелів, попередніх пророків

Висновок. Відмінності реальні, але набагато менші ніж між християнством і ісламом, або між ісламом і іудаїзмом. Суніти і шиїти – це різні “версії” ісламу, але обидві визнають одного Бога і одного пророка.

Група 3. Політологи – Використання релігії в політиці

Сучасний сунітсько-шиїтський конфлікт – це передусім геополітична боротьба між Іраном (шиїти) і Саудівською Аравією (суніти) за домінування на Близькому Сході, де релігія використовується як інструмент мобілізації та легітимації.

Головні актори

Іран (шиїтська вісь):

• Підтримує: урядом Ірану, урядом Сирії (Башар Асад – алавіт, течія шиїзму), Хезболлу в Лівані (шиїтська військово-політична організація), шиїтські ополчення в Іраку (Хашд аш-Шаабі), хуситів в Ємені (зейдити – течія шиїзму), ХАМАС в Палестині (хоч суніти, але союзники Ірану)
• Мета: Створення “шиїтського півмісяця” (Іран → Ірак → Сирія → Ліван), вигнання американського впливу з регіону, лідерство в мусульманському світі
• Риторика: Опір імперіалізму, підтримка палестинців, “експорт революції”

Саудівська Аравія (сунітська вісь):

• Підтримує: урядом Єгипту, урядом ОАЕ, урядом Бахрейну, сунітських повстанців в Сирії, уряд Ємену (проти хуситів), сунітських ополченців в Іраку, салафітські рухи
• Мета: Стримування Ірану, збереження сунітського домінування в регіоні, захист монархій від революцій
• Риторика: Захист “правдивого” ісламу, боротьба з перською/шиїтською “єрессю”

Проксі-війни (proxy wars):

1. Ємен (2015-теперішній час): Саудівська коаліція проти хуситів (підтримуваних Іраном) – гуманітарна катастрофа, 400,000+ загиблих
2. Сирія (2011-теперішній час): Іран підтримує Асада, Саудівська Аравія і Туреччина – повстанців
3. Ірак (після 2003): Іран підтримує шиїтські ополчення, суніти почувають себе маргіналізованими → ІДІЛ
4. Ліван: Хезболла (Іран) vs політичні опоненти (підтримка Саудівської Аравії)
5. Бахрейн (2011): Шиїтські протести (більшість населення) проти сунітської монархії, придушені за допомогою Саудівської Аравії

Як релігія використовується:

• Деперсоналізація ворога: “Вони не люди, а єретики/невірні” – легше виправдати насильство
• Мобілізація: Релігійні заклики ефективніші за політичні – “захищаєш віру, а не режим”
• Легітимація: Лідери представляють себе захисниками релігії
• Сектантська риторика: Перетворення політичних конфліктів на релігійні війни

Приклади маніпуляцій:

• Саддам Хусейн (секулярний диктатор) раптово став “захисником сунізму” під час війни з Іраном
• Башар Асад (алавіт, що не дуже релігійний) представляє війну як захист від “сунітських терористів”
• Іран представляє підтримку Асада як “захист святинь” (шиїтських місць паломництва в Сирії)

Висновок. Конфлікт не про теологію, а про владу, вплив, ресурси. Релігія – це інструмент, а не причина.

Група 4. Миротворці – Спільне і приклади співіснування

Попри трагічні події останніх десятиліть, історія ісламу – це переважно історія мирного співіснування сунітів і шиїтів. Конфлікт – виняток, а не норма.

Історичні приклади співіснування:

1. Золота доба ісламу (8-13 ст.): Багдад, Дамаск, Кордова – центри науки, де працювали разом суніти і шиїти (хоч шиїтів було менше). Аль-Хорезмі, Авіценна (Ібн Сіна), Аверроес – їхня релігійна приналежність не мала значення для наукових досягнень.
2. Османська імперія (14-20 ст.): Суніти-османи толерували шиїтів (хоч періодично були конфлікти з Персією). В Іраку, Сирії, Лівані суніти і шиїти жили в одних містах, торгували, укладали шлюби.
3. Ліван (1920-1975): “Швейцарія Близького Сходу” – суніти, шиїти, маронітські християни, друзи жили в відносній злагоді, Бейрут був космополітичним містом. Конфлікт почався через політику, а не релігію.
4. Ірак (до 2003): В Багдаді були райони з змішаним населенням, міжконфесійні шлюби (20-30% шлюбів), спільні свята. Сектантське насильство було рідкістю.

Сучасні приклади:

1. Оман: Більшість населення – ібадити (ні суніти, ні шиїти, а окрема течія), але є спільноти обох груп, які живуть мирно. Султан Кабус проводив політику толерантності.
2. Кувейт (до певної міри): Шиїти (30-35% населення) мають представництво в парламенті, можуть займати високі посади. Є напруженість, але не насильство.
3. Лівія (до 2011): Невелика шиїтська меншість жила без дискримінації
4. Молодіжні рухи: В Іраку, Лівані протести 2019-2020 років об’єднували суніто і шиїтів під гаслами громадянської, а не конфесійної ідентичності.

Спільне між сунітами і шиїтами:

• 95% віровчення ідентичне: один Бог, один пророк, один Коран, ті ж ритуали
• Спільні святині: Мекка, Медіна, Єрусалим (Аль-Акса) священні для обох
• Спільні цінності: милосердя, справедливість, родина, гостинність
• Спільні виклики: ісламофобія, колоніальне минуле, економічне відставання від Заходу
• Змішані сім’ї: Мільйони сімей, де батьки різних конфесій

Що може допомогти миру:

1. Освіта: Викладання спільної історії, боротьба зі стереотипами
2. Економічна співпраця: Спільні проєкти, торгівля
3. Міжрелігійний діалог: Зустрічі улемів, спільні заяви
4. Політична інклюзивність: Розподіл влади, а не домінування однієї групи
5. Боротьба з екстремізмом: Ізоляція радикалів обох сторін
6. Роль молоді: Нове покоління менш прив’язане до конфесійних поділів

Цитата імама Алі (шанується сунітами і шиїтами): “Люди – або брати тобі по вірі, або рівні тобі в людяності”

Висновок: Конфлікт не є неминучим. Століття доводять, що мирне співіснування можливе. Потрібна політична воля, освіта, діалог.

Загальна дискусія

Питання для обговорення:

1. Чи є конфлікт між сунітами та шиїтами неминучим?
   • Відповідь: Ні. Історія доводить, що конфлікт – виняток. Мирне співіснування було нормою до 20-21 століть.
2. Хто винен у сучасному конфлікті?
   • Відповідь: Політичні лідери (особливо Іран vs Саудівська Аравія), які використовують релігію для власних цілей. Зовнішні сили (США, Росія), які втручаються в регіон. Екстремісти обох сторін (ІДІЛ, Хезболла).
3. Чи можуть суніти і шиїти жити мирно?
   • Відповідь: Так. Мільйони живуть мирно зараз (Оман, Кувейт, Ліван частково). Проблема не в релігії, а в політиці.
4. Що Україна може навчитися з цього конфлікту?
   • Важливість інклюзивності – всі групи мають відчувати себе частиною держави
   • Небезпека етнічних/релігійних поділів – вони можуть бути використані зовнішніми силами
   • Історична пам’ять має об’єднувати, а не розділяти
   • Освіта – боротьба зі стереотипами з дитинства

---

	Так	Частково	Ні
Я розумію різницю між арабами та персами (іранцями)
Я знаю основні відмінності між сунітами та шиїтами
Я можу пояснити причини іраксько-іранської війни
Я розумію, як релігія впливає на політику в цих країнах
Я можу порівняти економічні показники Іраку та Ірану
Я вмію аналізувати демографічні піраміди
Я розумію роль міжнародної спільноти в конфліктах регіону
Я вмію критично оцінювати інформацію про Близький Схід

Урок 18. Ірак та Іран – що ще схожого окрім назви?

Робочий аркуш учнівства

---

Запитання

Дві країни – Ірак і Іран – мають схожі назви, межують одна з одною, обидві мають величезні запаси нафти та є мусульманськими державами. Чому ж вони так сильно відрізняються і навіть воювали одна проти одної 8 років?

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Складення порівняльної таблиці Іраку та Ірану

Джерело. Сайт https://www.worlddata.info/country-comparison.php

Завдання:

1. Перейдіть на сайт Worlddata та оберіть для порівняння Ірак та Іран
2. На основі отриманих даних заповніть порівняльну таблицю
3. Знайдіть (зокрема на Вікіпедії) і запишіть дані про місце в списку економік світу Іраку та Ірану

	Ірак	Іран
Площа (округлено до тисяч км²)
Державний устрій
Державна мова
Населення (округлено до мільйона)
Щільність населення (осіб на км²) (округлено до цілих чисел)
Очікувана тривалість життя
Якість життя (100 – добре, 0 – погано)
– політична стабільність
– громадянські права
– здоров’я
– клімат
– ціни
Грошова одиниця
ВВП на душу населення (округлено до тисячі доларів)
Порядковий номер в рейтингу економік світу
Основна релігія
Етнічний склад (найбільша група)

Завдання 2. Історична хронологія: від давнини до сучасності

Завдання:

1. Прочитайте хронологію ключових подій в історії Іраку та Ірану
2. Знайдіть періоди, коли обидві країни або регіони переживали схожі події
3. Підкресліть події, які, на вашу думку, найбільше вплинули на сучасні відносини між країнами

Період	Ірак (Месопотамія)	Іран (Персія)
Давні часи (до 600 до н.е.)	Шумер, Вавилон, Ассирія – колиски цивілізації, винахід писемності	Еламська цивілізація, мідійці
550-330 до н.е.	Під владою Перської імперії Ахеменідів	Перська імперія Ахеменідів – найбільша держава античного світу
330 до н.е. – 224 н.е.	Еллінізація після завоювання Олександра Македонського, потім Парфянське царство	Еллінізація, потім Парфянське царство
224-651 н.е.	Частина імперії Сасанідів	Імперія Сасанідів – остання доісламська перська держава
7 століття н.е.	Арабське завоювання, іслам, поступова арабізація населення	Арабське завоювання, іслам, але перси зберігають мову та ідентичність
16 століття	Частина Османської імперії	Династія Сефевідів проголошує шиїзм державною релігією
1920-ті роки	Утворення Королівства Ірак під британським мандатом	Династія Пехлеві, модернізація
1958	Революція, скинення монархії	–
1979	Саддам Хусейн стає президентом	Ісламська революція, створення теократії
1980-1988	Іракськ-іранська війна	Іракськ-іранська війна
1990-1991	Вторгнення до Кувейту, війна в Перській затоці	–
2003-2011	Вторгнення США, падіння режиму Саддама, громадянська війна	–
2010-ті	–	Жорсткі економічні санкції через ядерну програму

Робота в парах

Завдання 3. Дослідження причин іраксько-іранської війни

Завдання:

1. Прочитайте опис причин іракськ-іранської війни
2. Класифікуйте причини за категоріями: територіальні, релігійні, етнічні, економічні, геополітичні
3. Обговоріть у парах: яка з причин була найважливішою? Чи можна було уникнути війни?

Опис причин війни:

1. амбіції Саддама Хусейна
2. арабський націоналізм проти перського націоналізму
3. боротьба за лідерство на Близькому Сході
4. заклики Хомейні до повстання іракських шиїтів
5. контроль над водним шляхом Шатт-ель-Араб
6. контроль над нафтовими родовищами, конкуренція за ринки збуту
7. підтримка Іраку з боку США, СРСР та арабських країн
8. спірна провінція Хузестан
9. сунітський режим Іраку проти шиїтської революції Ірану
10. хаос в Ірані після революції

Тип причини	Приклади
Територіальні
Релігійні
Етнічні
Економічні
Геополітичні

---

	Так	Частково	Ні
Я розумію різницю між арабами та персами (іранцями)
Я знаю основні відмінності між сунітами та шиїтами
Я можу пояснити причини іраксько-іранської війни
Я розумію, як релігія впливає на політику в цих країнах
Я можу порівняти економічні показники Іраку та Ірану
Я розумію роль міжнародної спільноти в конфліктах регіону
Я вмію критично оцінювати інформацію про Близький Схід