Кризи "холодної війни": Берлінські та Карибська

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 11. Тема: Кризи “холодної війни”: Берлінські та Карибська

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

Аналізує причини, основні події та наслідки Другої світової війни, робить висновки щодо масштабів змін після війни [12 ГІО 4.1.3-1]
Аналізує аргументацію та пояснює критерії її оцінювання [12 ГІО 4.2.2-1]
Обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки [12 ГІО 4.2.2-2]
Висловлює аргументовану думку щодо необхідності міжнародної співпраці заради миру, наводить історичні приклади її успіхів і невдач [12 ГІО 6.3.1-3]

На уроці учні/учениці:

Дослідять Берлінські кризи (1948-1949, 1961) та Карибську кризу (1962) як найгостріші моменти протистояння холодної війни
Проаналізують причини, перебіг та наслідки криз для міжнародних відносин
Розглянуть механізми дипломатичного вирішення міжнародних конфліктів
Оцінять вплив особистостей на прийняття рішень у кризових ситуаціях
Проаналізують роль пропаганди та медіа у висвітленні міжнародних криз

Ключова компетентність уроку

Громадянські та соціальні компетентності — учні/учениці аналізуватимуть механізми виникнення і розв’язання міжнародних криз, усвідомлюватимуть важливість дипломатичних переговорів для запобігання конфліктам, розвиватимуть навички критичного аналізу медіаповідомлень у контексті міжнародних відносин.

Ключові терміни, особи та концепції

Перша Берлінська криза (1948-1949) — блокада Західного Берліна радянськими військами та організація західними союзниками “Берлінського повітряного мосту” для постачання міста.
Берлінський повітряний міст — операція США та Великої Британії з доставки вантажів до заблокованого Західного Берліна повітряним шляхом (червень 1948 — травень 1949).
Будівництво Берлінського муру (1961) — друга Берлінська криза, пов’язана з побудовою стіни між Східним і Західним Берліном для запобігання втечі населення НДР на Захід.
Карибська криза (Кубинська ракетна криза) — протистояння між СРСР та США у жовтні 1962 року через розміщення радянських ядерних ракет на Кубі.
Доктрина “взаємного гарантованого знищення” — концепція, згідно з якою ядерна війна приведе до повного знищення обох сторін конфлікту, що робить її початок ірраціональним.
“Гаряча лінія” — прямий телетайпний зв’язок між Кремлем і Білим домом, встановлений після Карибської кризи для запобігання можливим непорозумінням.
Микита Хрущов (1894-1971) — Перший секретар ЦК КПРС (1953-1964), який брав активну участь у Берлінській кризі 1961 року та прийнятті рішень під час Карибської кризи.
Джон Фіцджеральд Кеннеді (1917-1963) — 35-й президент США (1961-1963), який керував американськими діями під час Карибської кризи, прийняв рішення про морську блокаду Куби.
Фідель Кастро (1926-2016) — революційний лідер та прем’єр-міністр Куби, який встановив соціалістичний режим на острові та погодився на розміщення радянських ракет.
Вальтер Ульбріхт (1893-1973) — лідер Німецької Демократичної Республіки (1949-1971), який ініціював будівництво Берлінського муру.
Конрад Аденауер (1876-1967) — перший канцлер ФРН (1949-1963), який проводив політику інтеграції Західної Німеччини до західного блоку.
Ернст Ройтер (1889-1953) — обербургомістр Західного Берліна під час блокади 1948-1949 років, який став символом опору радянському тиску.
“Чорні суботи” — періоди найбільшої напруги під час Карибської кризи, коли світ опинився найближче до ядерної війни.
“Доктрина Кеннеді” — зовнішньополітична стратегія США на початку 1960-х років, яка передбачала посилення конвенційних (неядерних) збройних сил і більш гнучке реагування на комуністичні загрози.
Договір про заборону випробувань ядерної зброї в трьох середовищах (1963) — міжнародна угода, підписана після Карибської кризи, що забороняла випробування ядерної зброї в атмосфері, під водою та в космосі.

Як підготуватися до уроку?

Урок “Кризи “холодної війни”: Берлінські та Карибська” надає унікальну можливість дослідити з учнями моменти, коли протистояння між супердержавами досягало найбільшої гостроти і світ опинявся на межі глобального конфлікту. Ці кризи демонструють як небезпеку ідеологічного протистояння, так і можливості дипломатичного вирішення найгостріших міжнародних конфліктів.

Історичний контекст Берлінських криз

Після Другої світової війни Німеччина та її столиця Берлін були поділені на окупаційні зони між союзниками. Зони окупації США, Великої Британії та Франції згодом об’єдналися і утворили Федеративну Республіку Німеччину (ФРН), тоді як радянська зона перетворилася на Німецьку Демократичну Республіку (НДР). Особливістю ситуації було те, що Берлін, розташований глибоко на території радянської зони окупації, також був розділений на чотири сектори. Західні сектори Берліна стали своєрідним анклавом демократії та ринкової економіки всередині соціалістичної НДР.

Перша Берлінська криза (1948-1949)

У 1948 році західні союзники оголосили про проведення грошової реформи у своїх зонах окупації, що стало кроком до створення єдиної західнонімецької держави. У відповідь СРСР 24 червня 1948 року заблокував усі наземні шляхи сполучення між Західною Німеччиною та Західним Берліном, припинивши постачання їжі, палива та інших необхідних товарів для 2,5 млн жителів західних секторів Берліна.

Замість військової конфронтації західні союзники організували масштабну операцію з повітряного постачання міста — “Берлінський повітряний міст”. Протягом 11 місяців американські та британські літаки здійснили понад 277 000 рейсів до Західного Берліна, доставляючи щодня до 8000 тонн вантажів. 12 травня 1949 року СРСР зняв блокаду, визнавши свою поразку в цьому протистоянні.

Перша Берлінська криза призвела до остаточного розколу Німеччини на два ворожі табори: у травні 1949 року була офіційно створена ФРН, а в жовтні того ж року — НДР. Ця криза також прискорила формування НАТО у квітні 1949 року.

Друга Берлінська криза (1961)

На початку 1960-х років НДР стикнулася з масовим відтоком населення до ФРН через Західний Берлін, що мав відкриті кордони. З 1949 до 1961 року близько 2,7 млн східних німців (приблизно 20% населення НДР) втекли на Захід, що створювало серйозну економічну та демографічну проблему для НДР.

13 серпня 1961 року влада НДР за підтримки СРСР почала будівництво стіни, що відокремила Східний Берлін від Західного. Берлінський мур став фізичним втіленням “залізної завіси” та символом розділення Європи. Його будівництво спричинило різке загострення відносин між СРСР та західними країнами, особливо США.

27 жовтня 1961 року американські та радянські танки протистояли один одному на контрольно-пропускному пункті “Чарлі” на Фрідріхштрассе — найдраматичніший момент кризи, коли війська перебували буквально за кілька метрів одні від одних. Завдяки дипломатичним зусиллям та прямим контактам між Кеннеді та Хрущовим конфронтацію вдалося розрядити, але Берлінський мур простояв до 1989 року, ставши символом розділення світу.

Карибська криза (жовтень 1962 року)

Карибська криза стала найгострішим моментом “холодної війни”, коли світ опинився найближче до ядерної катастрофи. Після невдалої спроби США повалити режим Фіделя Кастро на Кубі (операція в Затоці Свиней 1961 року) керівництво СРСР прийняло рішення розмістити на острові ядерні ракети середньої дальності, здатні досягти території США.

У середині жовтня 1962 року американська розвідка за допомогою аерофотозйомки виявила будівництво пускових установок для ракет на Кубі. 22 жовтня президент Кеннеді публічно оголосив про виявлення ракет і встановлення морської блокади (“карантину”) Куби для запобігання доставці нових ракетних компонентів з СРСР.

Наступні дні стали найнапруженішими у протистоянні наддержав: радянські кораблі наближалися до американської блокади, американські війська готувалися до можливого вторгнення на Кубу, обидві сторони привели свої ядерні сили у стан підвищеної готовності.

Завдяки інтенсивним переговорам, у тому числі через секретні канали, Хрущов і Кеннеді досягли компромісу: СРСР погодився вивезти ракети з Куби в обмін на публічне зобов’язання США не вторгатися на Кубу та секретну обіцянку вивезти американські ракети “Юпітер” з Туреччини.

Карибська криза продемонструвала небезпеку ядерного протистояння та призвела до певного покращення відносин між наддержавами. Було встановлено пряму лінію зв’язку між Кремлем і Білим домом (“гарячу лінію”), а в 1963 році підписано Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, під водою та в космосі.

Методичні рекомендації

Міждисциплінарний підхід: Пов’язуйте історичні події з географією (розташування ракет, стратегічне значення Берліна та Куби), психологією (процес прийняття рішень у кризових ситуаціях, роль особистостей), політологією (механізми міжнародних переговорів, концепції ядерного стримування).
Використання мультимедійних матеріалів: Для кращого розуміння криз використовуйте документальні фільми, аудіозаписи, фотографії та карти. Особливо цінними є автентичні матеріали: фотографії радянських ракетних установок на Кубі, знімки Берлінського муру, аерофотозйомка часів Карибської кризи.
Робота з першоджерелами: Аналізуйте з учнями промови лідерів під час криз (звернення Кеннеді 22 жовтня 1962 року, заяви Хрущова), дипломатичне листування, спогади учасників подій. Це допоможе зрозуміти мотиви та логіку дій сторін.
Моделювання та рольові ігри: Використовуйте моделювання кризових ситуацій, де учні приймають рішення в ролі історичних осіб. Це розвиває емпатію та розуміння складності історичних процесів.
Аналіз медіа та пропаганди: Покажіть, як висвітлювалися кризи у радянських та американських ЗМІ. Це розвиває критичне мислення та медіаграмотність учнів.
Зв’язок із сучасністю: Проводьте паралелі з сучасними міжнародними кризами, обговорюйте універсальні механізми ескалації та деескалації конфліктів, роль міжнародних організацій у запобіганні та врегулюванні конфліктів.
Локальний контекст: Розгляньте, як кризи “холодної війни” вплинули на життя в Україні (тоді УРСР), зокрема, розміщення радянських ракет на території України та участь українців у подіях Карибської кризи.

Вивчення Берлінських та Карибської криз дозволяє учням зрозуміти, наскільки тонкою була межа між “холодною” та “гарячою” війною, оцінити роль дипломатії та компромісів у запобіганні глобальним конфліктам та усвідомити небезпеку ідеологічного протистояння для міжнародної безпеки. Ці історичні уроки залишаються актуальними і для сучасного світу, де міжнародні кризи продовжують виникати в різних регіонах планети.

Дизайн уроку

Провокація

Імерсивна симуляція: “13 днів на межі”

Методичний коментар:

Цей вид діяльності занурює учнівство в атмосферу Карибської кризи через імітацію ситуації ухвалення рішень у надзвичайних умовах. Це стимулює історичну емпатію, розвиває критичне мислення та готує до детального вивчення історичних криз.

Учитель/ка створює атмосферу напруженості, вимикає частину світла в класі та повідомляє:

“Уявіть, що зараз жовтень 1962 року. Ви — члени Виконавчого комітету Ради національної безпеки США. Щойно розвідка виявила ракетні установки на Кубі, здатні доставити ядерну зброю до американських міст. Ваше завдання — порадити президенту план дій. Пам’ятайте: неправильне рішення може призвести до ядерної війни і загибелі мільйонів людей.”

Учитель/ка розподіляє ролі (Міністр оборони, Держсекретар, Директор ЦРУ, Радник з національної безпеки, тощо) та пропонує учням швидко обрати один із варіантів реагування, обґрунтувавши вибір:

Нічого не робити, спостерігати за ситуацією
Звернутися до ООН з вимогою санкцій проти СРСР
Встановити морську блокаду Куби
Завдати точкових авіаударів по ракетних установках
Почати повномасштабне вторгнення на Кубу
Запропонувати власний варіант дій

Після короткого обговорення (~5 хвилин) учні приймають колективне рішення і дізнаються, яке рішення було прийняте історично.

Учитель/ка підводить до розуміння, що міжнародні кризи часто розвиваються в умовах обмеженої інформації, сильного стресу та часових обмежень, а їх наслідки можуть бути глобальними.

Практика

Станції критичного мислення

Методичний коментар:

Цей формат організації навчання передбачає роботу учнів у малих групах, які переміщуються між декількома “станціями” з різними типами завдань. Такий підхід забезпечує різноманітність навчальної діяльності, динамічність уроку та активну участь усіх учнів у процесі навчання.

Клас ділиться на 4 групи. Кожна група починає роботу на одній зі станцій (15 хв), потім групи за сигналом учителя переходять до наступної станції по колу. В результаті кожна група відвідує всі 4 станції.

Станція 1: “Аналіз аерофотознімків” (візуальний аналіз історичних джерел)

Учні отримують набір аерофотознімків:

Фотографії радянських ракетних установок на Кубі, зроблені американським розвідувальним літаком U-2
Фотографії будівництва Берлінського муру
Знімки “Берлінського повітряного мосту”

Завдання:

Уважно розгляньте фотографії і визначте, які історичні події на них зафіксовані.
Проаналізуйте, яку інформацію можна отримати з цих фотографій? Наскільки вони є надійним історичним джерелом?
Чому саме фотографія стала “спусковим гачком” Карибської кризи?
На основі цих візуальних джерел зробіть висновок про роль технологій розвідки у міжнародних відносинах періоду “холодної війни”.

Станція 2: “Карти і геополітика” (просторовий аналіз)

Учні працюють з картами:

Карта розділеного Берліна з окупаційними секторами
Карта розміщення радянських ракет на Кубі та їх радіусу дії
Карта розміщення американських ракет “Юпітер” у Туреччині та їх радіусу дії

Завдання:

Проаналізуйте геополітичне значення Берліна. Чому він став центром міжнародної кризи?
Розгляньте карту розміщення радянських ракет на Кубі. Які американські міста потрапляли в зону їх досяжності?
Порівняйте розміщення радянських ракет на Кубі та американських у Туреччині. Як це вплинуло на стратегічний баланс?
Використовуючи карти, поясніть, чому обидві наддержави були готові йти на значний ризик заради цих територій.

Станція 3: “Медіалабораторія” (аналіз медіа та пропаганди)

Учні аналізують:

Порівняння заголовків газет США та СРСР під час криз
Пропагандистські плакати періоду Берлінської та Карибської криз
Фрагменти виступів лідерів (промова Кеннеді 22 жовтня 1962 р., заяви Хрущова)
Радянський та американський документальні фільми про ці події (фрагменти)

Завдання:

Порівняйте, як висвітлювалися кризи у радянських та американських медіа. Які ключові відмінності ви помітили?
Виявіть пропагандистські елементи та маніпуляції в медіаматеріалах обох сторін.
Як кожна сторона представляла власні дії та дії супротивника?
Яку роль відігравали медіа у формуванні громадської думки під час криз “холодної війни”?

Станція 4: “Історичні документи” (аналіз письмових джерел)

Учні працюють з набором історичних документів:

Листування між Кеннеді і Хрущовим під час Карибської кризи
Протоколи засідань Виконавчого комітету Ради національної безпеки США
Спогади учасників подій (Роберт Кеннеді, Анастас Мікоян)
Секретні доповіді розвідки (розсекречені)

Завдання:

Прочитайте листування між лідерами США та СРСР. Як змінювався тон комунікації протягом кризи?
Виявіть ключові аргументи кожної сторони у відстоюванні своєї позиції.
Які компроміси пропонувалися сторонами для вирішення кризи?
На основі документів оцініть, наскільки реальною була загроза ядерної війни під час Карибської кризи.

Інтерактивна хронологія: “Від кризи до кризи”

Методичний коментар:

Ця вправа допомагає учням структурувати знання про перебіг кожної кризи, встановити хронологічні та причинно-наслідкові зв’язки між подіями. Інтерактивний формат та елементи гейміфікації підвищують залученість та мотивацію учнів.

Учитель/ка заздалегідь готує три набори карток з подіями (окремо для Першої Берлінської, Другої Берлінської та Карибської криз). На кожній картці — дата та подія.

Клас ділиться на три групи. Кожна група отримує набір карток, які потрібно розкласти у правильній хронологічній послідовності вздовж лінії часу на великому аркуші паперу.

Після того, як групи завершили завдання, представник від кожної групи презентує їхню хронологію. Учитель/ка перевіряє правильність і, за необхідності, вносить корективи.

Потім групи аналізують взаємозв’язки між трьома кризами, відповідаючи на питання:

Як одна криза впливала на виникнення наступної?
Які уроки були (або не були) засвоєні світовими лідерами?
Як розвивалися методи вирішення криз?

На завершення учні спільно складають загальну хронологію, яка відображає послідовність та взаємозв’язок усіх трьох криз.

Аналіз відеосвідчень: “Голоси кризи”

Методичний коментар:

Робота з відеосвідченнями очевидців історичних подій посилює емоційне сприйняття матеріалу, персоналізує історію та розвиває навички критичного аналізу усних джерел.

Учні переглядають короткі відеофрагменти зі спогадами:

Жителів Берліна часів блокади міста та будівництва стіни
Американських та радянських військових — учасників Карибської кризи
Кубинців, які жили на острові під час розміщення ракет
Політичних радників та дипломатів, які були задіяні у переговорах

Після перегляду учні індивідуально заповнюють аналітичну таблицю:

Хто свідчить	Ключова інформація	Емоційне забарвлення	Надійність джерела

Потім у малих групах учні обговорюють:

Як відрізняються спогади людей, що належали до різних сторін конфлікту?
Яка додаткова інформація, відсутня в підручниках, з’явилася в цих свідченнях?
Наскільки важливо враховувати “людський вимір” історичних подій?
Які обмеження та переваги мають усні свідчення як історичне джерело?

Симуляція перемовин: “Дипломатія на межі війни”

Методичний коментар:

Рольова гра у форматі дипломатичних переговорів розвиває комунікативні навички, вміння аргументувати свою позицію та знаходити компроміси, а також допомагає учням зрозуміти складність дипломатичного процесу.

Клас ділиться на три команди: “Радянська делегація”, “Американська делегація” та “Спостерігачі ООН”.

Обидві делегації отримують завдання розробити стратегію переговорів щодо вирішення Карибської кризи, враховуючи:

Власні національні інтереси та обмеження
Необхідність зберегти обличчя перед міжнародною спільнотою
Тиск громадської думки та військових власної країни
Загрозу ядерної ескалації

“Спостерігачі ООН” розробляють критерії оцінки пропозицій обох сторін та готують рекомендації для деескалації.

Після 10 хвилин підготовки команди проводять симуляцію дипломатичних переговорів. “Спостерігачі” модерують дискусію, слідкуючи за дотриманням регламенту та етики переговорів.

Наприкінці “Спостерігачі” оцінюють результати переговорів і визначають, наскільки запропоноване рішення:

Враховує інтереси обох сторін
Є реалістичним в історичному контексті
Запобігає ескалації конфлікту
Може отримати підтримку міжнародної спільноти

Учитель/ка підсумовує активність, порівнюючи результати симуляції з реальними історичними рішеннями.

Мультимедійний проєкт: “Якби соціальні медіа існували під час криз”

Методичний коментар:

Ця творча діяльність дозволяє учням переосмислити історичні події в контексті сучасних медіа, розвиває креативне мислення та поглиблює розуміння впливу інформаційних технологій на суспільне сприйняття міжнародних конфліктів.

Учні об’єднуються в малі групи і отримують завдання створити імітацію соціальних медіа часів кризи:

Заголовки новин та хештеги в Twitter/X
Пости в Facebook від офіційних осіб
Instagram-історії від очевидців подій
Коментарі користувачів із різних країн

Групи можуть використовувати шаблони соціальних мереж, намальовані від руки чи зроблені на комп’ютері (за наявності техніки).

Кожна група обирає одну з криз і готує 3-5 постів, які могли б з’явитися в соціальних мережах у той час, враховуючи:

Офіційну позицію урядів
Реакцію пересічних громадян
Міжнародне висвітлення
Потенційну дезінформацію

Після підготовки групи презентують свої проєкти, а клас обговорює:

Як сучасні соціальні медіа могли б вплинути на перебіг криз?
Чи допомогли б соціальні мережі запобігти ескалації або, навпаки, посилили б напруження?
Якими були б переваги та недоліки миттєвого поширення інформації в умовах міжнародної кризи?

Рефлексія

Метод “Шість мислячих капелюхів”

Методичний коментар:

Ця методика, розроблена Едвардом де Боно, допомагає учням розглянути питання з різних перспектив і розвиває навички багатовимірного мислення.

Учні об’єднуються в шість груп, кожна з яких отримує свій “капелюх” (можна використати кольорові стікери або реальні кольорові капелюхи):

Білий капелюх: факти й інформація (зосереджуються на фактах про кризи)
Жовтий капелюх: оптимізм (позитивні наслідки криз, чого вдалося досягти)
Чорний капелюх: обережність (критична оцінка, недоліки, ризики)
Червоний капелюх: емоції та почуття (емоційне сприйняття подій)
Зелений капелюх: креативність (альтернативні шляхи вирішення криз)
Синій капелюх: організація мислення (узагальнення всіх поглядів)

Кожна група протягом 5 хвилин готує відповіді на питання: “Які уроки ми можемо винести з вивчення міжнародних криз холодної війни?” відповідно до свого “кольору мислення”.

Потім представники груп по черзі діляться своїми міркуваннями, а учень із “синім капелюхом” узагальнює всі погляди та формулює спільні висновки.

Підсумкове есе-рефлексія: “Тринадцять днів, що могли змінити світ”

Учні індивідуально пишуть короткі есе-роздуми (7-10 речень), відповідаючи на питання:

“Під час Карибської кризи світ був найближче до ядерної війни за всю історію людства. Які фактори дозволили уникнути катастрофи і які уроки з цього можна винести для вирішення сучасних міжнародних конфліктів?”

Бажаючі зачитують свої есе, після чого вчитель/ка підводить підсумки уроку.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю причини, перебіг та наслідки Берлінських криз
Я розумію причини виникнення та механізми вирішення Карибської кризи
Я можу пояснити роль дипломатії у врегулюванні міжнародних конфліктів
Я вмію аналізувати роль особистостей у кризових ситуаціях
Я розумію механізми ескалації та деескалації міжнародних криз
Я можу критично аналізувати різні джерела інформації про міжнародні конфлікти

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 11. Тема: Кризи “холодної війни”: Берлінські та Карибська

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Імерсивна симуляція: “13 днів на межі”

Уявіть, що зараз жовтень 1962 року. Ви — члени Виконавчого комітету Ради національної безпеки США. Розвідка виявила ракетні установки на Кубі, здатні доставити ядерну зброю до американських міст. Ваше завдання — порадити президенту план дій.

Моя роль: _____________________________________________________________

Який варіант дій я підтримую та чому:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практика

Станція 1: “Аналіз аерофотознімків”

Які історичні події зафіксовані на фотографіях?

Яку інформацію можна отримати з цих фотографій? Наскільки вони є надійним історичним джерелом?

Чому саме фотографія стала “спусковим гачком” Карибської кризи?

Яку роль відігравали технології розвідки у міжнародних відносинах періоду “холодної війни”?

Станція 2: “Карти і геополітика”

Проаналізуйте геополітичне значення Берліна. Чому він став центром міжнародної кризи?

Які американські міста потрапляли в зону досяжності радянських ракет на Кубі?

Порівняйте розміщення радянських ракет на Кубі та американських у Туреччині. Як це вплинуло на стратегічний баланс?

Чому обидві наддержави були готові йти на значний ризик заради цих територій?

Станція 3: “Медіалабораторія”

Як висвітлювалися кризи у радянських та американських медіа? Які ключові відмінності ви помітили?

Які пропагандистські елементи та маніпуляції ви виявили в медіаматеріалах обох сторін?

Як кожна сторона представляла власні дії та дії супротивника?

Яку роль відігравали медіа у формуванні громадської думки під час криз “холодної війни”?

Станція 4: “Історичні документи”

Як змінювався тон комунікації між лідерами США та СРСР протягом кризи?

Які ключові аргументи використовувала кожна сторона у відстоюванні своєї позиції?

Які компроміси пропонувалися сторонами для вирішення кризи?

Наскільки реальною була загроза ядерної війни під час Карибської кризи?

Інтерактивна хронологія: “Від кризи до кризи”

Проаналізуйте взаємозв’язки між трьома кризами:

Як одна криза впливала на виникнення наступної?

Які уроки були (або не були) засвоєні світовими лідерами?

Як розвивалися методи вирішення криз?

Аналіз відеосвідчень: “Голоси кризи”

Хто свідчить	Ключова інформація	Емоційне забарвлення	Надійність джерела

Висновки:

Симуляція перемовин: “Дипломатія на межі війни”

Моя роль у переговорах: _______________________________________________________

Ключові інтереси моєї сторони:

Можливі компроміси:

Червоні лінії (на що ми не можемо погодитися):

Мультимедійний проєкт: “Якби соціальні медіа існували під час криз”

Наша криза: ________________________________________________________________

Плани наших постів:

____________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________

Як сучасні соціальні медіа могли б вплинути на перебіг криз?

Рефлексія

Метод “Шість мислячих капелюхів”

Мій капелюх: _______________________________________________________________

Уроки, які ми можемо винести з вивчення міжнародних криз холодної війни (з точки зору мого “капелюха”):

Підсумкове есе-рефлексія: “Тринадцять днів, що могли змінити світ”

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю причини, перебіг та наслідки Берлінських криз
Я розумію причини виникнення та механізми вирішення Карибської кризи
Я можу пояснити роль дипломатії у врегулюванні міжнародних конфліктів
Я вмію аналізувати роль особистостей у кризових ситуаціях
Я розумію механізми ескалації та деескалації міжнародних криз
Я можу критично аналізувати різні джерела інформації про міжнародні конфлікти

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе