Міжнародний та український правозахисний рух та фемінізм. Радянська політика денаціоналізації та репресій проти меншин. Інформаційне протистояння періоду "холодної війни"

Освітня галузь / Громадянська та історична / Інтегровані курси історично-громадянської галузі / Інтегрований курс історії та громадянської освіти. 10-12 класи. (11 клас) / Узагальнення / Міжнародний та український правозахисний рух та фемінізм. Радянська політика денаціоналізації та репресій проти меншин. Інформаційне протистояння періоду “холодної війни”

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 8. Тема: Міжнародний та український правозахисний рух та фемінізм. Радянська політика денаціоналізації та репресій проти меншин. Інформаційне протистояння періоду “холодної війни”

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

узагальнює основні зміни та тенденції другої половини ХХ ст. (демографічні, технологічні, політичні, культурні) [12 ГІО 1.3.2-1];
оцінює історичні зміни середини ХХ ст. у довготривалій перспективі (їх вплив на сучасний світ) [12 ГІО 1.3.2-2];
порівнює історичні факти та артефакти за заданими критеріями [12 ГІО 4.1.2-1];
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу і результатів [12 ГІО 4.1.3-1];
верифікує судження з використанням кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1];
формулює судження на основі критеріїв, принципів і цінностей [12 ГІО 4.3.1-1 П];
узагальнює контроверсійні судження і оцінки минулого, сучасних суспільних процесів для формулювання власних висновків та аргументації [12 ГІО 4.3.2-2];
узагальнює результати, формулює висновки і представляє результати дослідження [12 ГІО 4.3.2-3 П];
пропонує ефективні способи розв’язання виявлених проблем, пов’язаних із дослідженими історичними процесами [12 ГІО 6.2.1-2];
робить обґрунтовані судження щодо різних аспектів суспільно-політичного життя в Україні та світі, спираючись на історичний досвід ХХ ст. [12 ГІО 6.3.1-3];
прогнозує можливий розвиток подій на основі вивчених історичних закономірностей (напр. уроків «холодної війни») [12 ГІО 6.3.1-4].

На уроці учні й учениці зможуть:

систематизувати знання про боротьбу за права людини в глобальному та українському вимірах
розрізняти поняття: правозахисний рух, фемінізм, денаціоналізація, русифікація, дисидентство, інформаційна війна, Гельсінські угоди
зрозуміти, як міжнародні документи (Декларація прав людини) впливали на внутрішню політику СРСР
розвивати навички аналізу пропагандистських джерел та порівняння ідеологій

Ключові поняття, особистості, концепти

Правозахисний рух – громадський рух, спрямований на вимогу дотримання державою основних прав і свобод людини, визначених міжнародними документами (зокрема Загальною декларацією прав людини). У СРСР цей рух став формою мирного спротиву тоталітарній владі.

Українська Гельсінська група (УГГ) – перша легальна правозахисна організація в УРСР, створена 1976 року для контролю за виконанням СРСР Гельсінських угод у сфері прав людини. Члени УГГ документували порушення прав людини, інформували міжнародну спільноту та зазнавали переслідувань і ув’язнень.

Фемінізм – соціально-політичний рух, що прагне забезпечити рівність прав і можливостей для жінок і чоловіків у всіх сферах життя: освіті, політиці, праці, особистій та соціальній свободі. У другій половині ХХ ст. став важливою частиною глобальних правозахисних процесів.

Русифікація – системна політика СРСР, спрямована на послаблення або знищення національної самобутності неросійських народів шляхом заміни їхньої мови, культури, освіти та історичної пам’яті російськими нормами. У Україні вона виявлялась через обмеження української мови в освіті, ЗМІ та культурі.

Інформаційне протистояння – боротьба різних держав і політичних систем за вплив на громадську думку через ЗМІ, пропаганду та незалежні джерела інформації. У часи “холодної війни” прикладами були радіостанції “Голос Америки” та “Радіо Свобода”, які доносили альтернативну інформацію до громадян СРСР, долаючи цензуру.

В’ячеслав Чорновіл (1937–1999) – український журналіст, правозахисник, один із лідерів національно-визвольного руху та УГГ. Автор самвидаву “Український вісник”. Багаторазово ув’язнений радянською владою за “антирадянську діяльність”. У 1990-х — провідний політичний діяч, засновник партії “Народний Рух України”.

Левко Лук’яненко (1928–2018) – правозахисник, співзасновник УГГ, політичний в’язень СРСР, засуджений до смертної кари (пізніше замінено на ув’язнення) за боротьбу за незалежність України. Автор Акта проголошення незалежності України, визначний державотворець.

Петро Григоренко (1907–1987) – радянський генерал-майор, який став відкритим критиком радянського режиму та захисником прав людини. Підтримував кримських татар та інші репресовані народи. Через свою діяльність був позбавлений звання, переслідуваний і примусово покладений до психіатричних лікарень.

Андрій Сахаров (1921–1989) – радянський фізик, творець водневої бомби, який став дисидентом і символом захисту прав людини. Виступав за політичні свободи, ядерне роззброєння, гласність. Лауреат Нобелівської премії миру. Перебував у засланні за критику радянської політики.

Олена Теліга (1906–1942) – українська поетеса, діячка ОУН, символ національної гідності та культурного спротиву. Активно розвивала українське літературне життя під час німецької окупації Києва. Загинула від рук нацистів у Бабиному Яру, відмовившись від втечі та зберігши вірність своїм переконанням.

Як підготуватися до уроку?

1. Підготовка змісту уроку.

1.1. Чітко структуруйте матеріал на три блоки:

Правозахисний рух (світовий + український вимір): а) Декларація прав людини (1948) як точка відліку; б) дисидентський рух у СРСР: самвидав, правозахисники, Гельсінські груп; в) Українська Гельсінська група: персоналії, методи діяльності, переслідування.
Фемінізм: а) хвилі фемінізму: від боротьби за виборче право до рівних можливостей у праці та освіті; б) СРСР: офіційна «рівність» – реальне становище жінок; в) приклади українських діячок (Л. Костенко, Н. Світлична).
Денаціоналізація, репресії та інформаційне протистояння: а) політика русифікації: освіта, мова, культурна сфера; б) репресії проти меншин (кримські татари, євреї, німці Поволжя); в) «холодна війна» і пропаганда: Радіо Свобода, Голос Америки, «залізна завіса».

2. Розробка матеріалів та наочності.

2.1. Використайте короткі джерела.

Для дискусій підготуйте:

уривки з декларацій, меморандумів УГГ;
цитати дисидентів (Чорновіл, Лук’яненко, Григоренко);
фрагменти з радянської преси 1960–1980 рр., де критикують «інакодумців», хіпі, фемінізм.

2.2. Візуальний матеріал.

Підготуйте:

фото діячів правозахисного руху;
обкладинки самвидаву;
плакати часів «холодної війни»;
відеофрагменти (1–2 хв) про Helsinki Watch або про радянські репресії.

3. Методичні прийоми на уроці

3.1. “Історичний детектив”.

Учні отримують набір фактів (арешт, переслідування, звернення до ООН, таємна передача самвидаву) — треба визначити, до якої діячки або діяча вони належать.

3.2. “Порівняй офіційну та реальну політику”.

На основі документів СРСР і свідчень дисидентів учні порівнюють:
офіційні декларації про «повну рівність та свободу» і реальні приклади репресій, русифікації, цензури.

3.3. Мікродебати.

Теми на 3–4 хвилини:

«Чи була СРСР-івська “рівність жінок” реальним досягненням?»;
«Що ефективніше: правозахист через офіційні звернення чи через публічний протест?»
«Чи можна вважати самвидав формою боротьби за права людини?»

3.4. Робота з мапою та статистикою.

Учні визначають:

території депортацій;
школи, що переходили на російську;
центри дисидентської активності.

4. Організаційні поради для вчителя.

4.1. Визначте акценти.

На один урок — максимальна концентрація на:
✔ УГГ
✔ фемінізмі другої хвилі
✔ русифікації 1960–1980-х
✔ пропаганді «холодної війни»

4.2. Підготуйте “нагадувальні картки”. 3–5 карток для ролей: правозахисник, радянський цензор, західний журналіст, радянська робітниця, дисидент.
Це допоможе швидко організувати рольові міні-діалоги.

4.3. Сформуйте список «ключових дат»

Обов’язково згадайте:

1948 — Декларація прав людини
1975 — Гельсінські угоди
1976 — створення УГГ
1960–1980 — активна русифікація та переслідування дисидентів

5. Підсумкові рекомендації.

Виберіть 1–2 людські історії (Чорновіл, Лук’яненко, Григоренко) — це емоційно включає учнів. Використовуйте короткі документи — вони створять відчуття автентичності.

Обов’язково дайте аналітичне завдання, щоб учні не просто чули факти, а робили власні висновки.

Наголосіть на зв’язку теми з сучасністю: права людини, мова, свобода слова, інформаційні війни.

Дизайн уроку

Провокація

Фронтальна робота. «Два лозунги»

Завдання: Вчитель демонструє два умовні лозунги:

Лозунг А (ООН, 1948 р.): “Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах.”
Лозунг Б (СРСР, 1970-ті рр.): “Радянський народ – нова історична спільність людей.”

Питання до класу:

Яку фундаментальну цінність захищає Лозунг А?
Яку мету переслідує Лозунг Б?
Яка з цих двох ідей перемогла у «Холодній війні»?

Практика

1. Групова робота. Жіноча боротьба та права меншин

Учні об’єднуються у три групи, кожна досліджує окремий аспект боротьби за рівність.

Група	Тема	Суть боротьби	Зв’язок із радянською дійсністю
1. Фемінізм	Друга хвиля фемінізму (1960-ті рр.)	Боротьба за рівні можливості, проти патріархату, право на освіту/кар’єру, репродуктивні права.	В СРСР рівність була декларована, але фактично жінки зазнавали подвійного навантаження (робота + побут), а фемінізм вважався буржуазним.
2.Денаціоналізація	Політика Русифікації та знищення ідентичності	Перехід на російську мову в освіті, культурі, науці.	Була спрямована проти української мови та культури; репресії проти тих, хто боровся за національні права (шістдесятники).
3. Репресії проти меншин	Депортація кримських татар, євреїв, німців	Знищення національних автономій та ідентичності, примусове переселення.	Найбільш жорстокий прояв антинародної політики СРСР, що ігнорував право націй на самовизначення.

2. Індивідуальна робота. Аналіз джерела: «Гельсінські угоди».

Завдання: вчитель надає ключові цитати з Гельсінського Заключного акта (1975 р.), що стосуються прав людини.

Джерело: Гельсінський заключний акт (1975 р.)

«…VII. Повага до прав людини і основоположних свобод, включаючи свободу думки, совісті, релігії або переконань

Держави-учасниці поважатимуть права людини та основні свободи, включаючи свободу думки, совісті, релігії або переконань – для всіх без будь-якої дискримінації за расовою, статевою, мовною або релігійною ознакою.

Вони сприятимуть і заохочуватимуть ефективне здійснення громадянських, політичних, економічних, соціальних, культурних та інших прав і свобод, які випливають із невід’ємної гідності людської особи та є необхідними для її вільного й повноцінного розвитку.

У цьому контексті держави-учасниці визнаватимуть і поважатимуть свободу особи сповідувати й практикувати, індивідуально або в спільноті з іншими, релігію або переконання відповідно до велінь власного сумління.

Держави-учасниці, на території яких існують національні меншини, поважатимуть право осіб, що належать до таких меншин, на рівність перед законом, надаватимуть їм повну можливість фактично користуватися правами людини та основними свободами і, таким чином, захищатимуть їхні законні інтереси у цій сфері.

Держави-учасниці визнають універсальне значення прав людини та основних свобод, повага до яких є необхідною умовою миру, справедливості й добробуту, що забезпечують розвиток дружніх відносин і співробітництва як між ними, так і між усіма державами.

Вони постійно поважатимуть ці права й свободи у своїх взаєминах і прагнутимуть спільно та окремо, зокрема у співпраці з Організацією Об’єднаних Націй, сприяти універсальній і ефективній повазі до них.

Вони підтверджують право кожної особи знати свої права та обов’язки в цій сфері й діяти відповідно до них.

У сфері прав людини й основоположних свобод держави-учасниці діятимуть згідно з цілями й принципами Статуту Організації Об’єднаних Націй та Загальної декларації прав людини. Вони також виконуватимуть свої зобов’язання, закріплені в міжнародних деклараціях і угодах у цій галузі, зокрема у Міжнародних пактах про права людини, учасниками яких вони можуть бути…»

Джерело: зображення першої сторінки Гельсінського заключного акта.

Питання для аналізу:

Чому УРСР, будучи частиною СРСР, формально підписала цей документ?
Як цей міжнародний документ став інструментом боротьби для УГГ?
Поясніть, чому міжнародний правозахисний рух був одним із чинників кризи СРСР.

3. Парне завдання «Битва за мізки: інформаційне протистояння»

Завдання: Обговорити роль інформації у «Холодній війні».

Питання:

Назвіть головні інструменти західної пропаганди (інформаційного впливу), спрямовані на СРСР.
Яку інформацію вони транслювали, що було заборонено в СРСР?
Чому радянська влада витрачала величезні кошти на «глушіння» цих радіостанцій?

4. Групове завдання «П’ять хвилин у світі денаціоналізації» (Кейс-стаді, рольове)

Мета: усвідомлення політики денаціоналізації та репресій проти меншин через призму особистого досвіду.

Інструкція: учні об’єднуються у три команди. Кожна команда отримує історичний кейс, пов’язаний із радянською політикою, та має сформулювати правозахисну відповідь на нього.

Команда	Роль / Ситуація	Правова/Національна вимога	З якою міжнародною угодою/рухом пов’язана вимога?
Команда А	Сім’я кримських татар, яка прагне повернутися на Батьківщину після депортації (1970-ті).	Право на повернення та відновлення національних прав.	Декларація прав людини (Ст. 13 – свобода пересування), Правозахисний рух.
Команда Б	Українська інтелігенція (шістдесятники), що вимагає освіти українською мовою у великих містах (1960-ті).	Припинення русифікації та забезпечення національно-культурних прав.	Право на самовизначення, боротьба УГГ.
Команда В	Жінка-інженер в СРСР, яка має низьку зарплату порівняно з чоловіками і не має належної соціальної інфраструктури (1980-ті).	Фактична рівність в оплаті праці та подолання дискримінації у кар’єрі.	Феміністичний рух (II хвиля), принцип рівної оплати за рівну працю.

Обговорення: кожна команда представляє свою вимогу. Клас обговорює: чи міг радянський Союз виконати ці вимоги, не зруйнувавши власну ідеологічну систему?

5. Парне завдання «Ідеологічне радіо: Захід VS Схід».

Мета: зрозуміти механізми інформаційного протистояння та пропаганди під час холодної війни.

Інструкція: учні об’єднуються в пари. Кожна пара отримує дві «програми» (короткі текстові уривки) з імовірних радіостанцій 1980-х років.

Програма A (Радіо Свобода/Голос Америки): новини про економічну кризу в СРСР, судовий процес над дисидентом, інтерв’ю з представником феміністичного руху.

Джерело № 1. «…Економічна ситуація в СРСР продовжує погіршуватися
За повідомленнями з різних регіонів Радянського Союзу, дефіцит товарів першої необхідності стає системним явищем. У кількох містах Російської Федерації та України зафіксовано черги за хлібом та м’ясом, а постачання промислових товарів знову скорочено. Експерти, опитані західними аналітичними центрами, зазначають, що командно-адміністративна система СРСР втрачає здатність реагувати на економічні виклики, а плани чергової п’ятирічки виконуються лише формально….»

Джерело № 2. «…Судовий процес над радянським дисидентом
У Києві триває закритий судовий процес над українським правозахисником, якого звинувачують у «наклепі на радянський державний устрій» та «поширенні забороненої літератури». Адвоката не допустили до частини засідань, а родичів не повідомляють про подробиці обвинувачення. Правозахисні організації на Заході називають цей процес черговим проявом політичних репресій і наголошують, що подібні вироки порушують Гельсінські домовленості, ратифіковані самим СРСР…»

Джерело № 3. «..Інтерв’ю з представницею міжнародного феміністичного рух.
Сьогодні в ефірі — коротка розмова з Марією Ланг, активісткою скандинавської феміністичної організації. Пані Ланг підкреслює, що в Радянському Союзі офіційні заяви про «повну рівність жінок» різко контрастують із реальними умовами життя: подвійним навантаженням у сім’ї та на виробництві, низьким представництвом жінок у керівних органах та відсутністю свободи самовираження. Вона наголошує, що боротьба за права жінок є невіддільною частиною боротьби за основні свободи людини й стежить за долею радянських жінок-дисиденток, які зазнають переслідувань….»

Залишайтеся з нами. Це була Програма А — Радіо Свобода / Голос Америки.

Програма Б (Радянське радіо): новини про успіхи п’ятирічки, критику «буржуазних» прав людини та «морального розкладу» Заходу.

Джерело № 1. «…Успішне виконання завдань поточної п’ятирічки
Державний комітет планування повідомляє про дострокове виконання ключових показників п’ятирічного плану в промисловості та сільському господарстві. Особливо високі результати продемонстрували металургійні підприємства України та машинобудівні заводи Поволжя. Обсяг виробництва збільшився, а продуктивність праці перевищила минулорічні показники. Радянські трудові колективи вкотре доводять переваги планової економіки, що стабільно забезпечує розвиток країни…»

Джерело № 2. «…Критика «буржуазних» концепцій прав людини
У Москві відбулася науково-ідеологічна конференція, на якій радянські правознавці піддали критиці «буржуазне» трактування прав людини, характерне для західних держав. Учасники наголосили, що індивідуалістичний підхід Заходу протиставляє людину суспільству та нехтує соціальною відповідальністю. На противагу цьому Радянський Союз послідовно захищає справжні, колективні права трудящих — право на працю, освіту, житло та гарантований соціальний захист….»

Джерело № 3. «..Моральний розклад» заходу — загроза для молоді
У нещодавній доповіді Комітету з охорони суспільної моралі підкреслено, що західна масова культура — рок-музика, пропаганда споживацтва та культ індивідуалізму — є проявом глибокої моральної кризи капіталістичного світу. Радянські фахівці застерігають молодь від наслідування чужоземних зразків, адже вони формують «егоїзм, аморальність і відірваність від трудового колективу». Наголошується на важливості зміцнення радянських духовних цінностей та патріотичного виховання….»

Це був короткий випуск Програми Б. Залишайтеся з нами, попереду — новини науки й культури.

Цільова аудиторія: на яку аудиторію в першу чергу розрахована кожна програма?
Захист/Атака: Які слабкі місця опонента намагається використати кожна програма?
Висновок: Як інформаційне протистояння ускладнювало політику денаціоналізації в СРСР?

Підсумки і рефлексія

Парне завдання «Інтерв’ю з активістом»

Мета: закріпити розуміння цілей правозахисної боротьби.
Інструкція: Учні об’єднуються в пари: один — журналіст західного радіо, інший — Активіст УГГ (1970-ті рр.).

Питання Журналіста:

Чому ви ризикуєте своєю свободою, вимагаючи від СРСР дотримання Гельсінських угод?
Чи є ваш рух феміністичним?
Який вплив, на вашу думку, матиме інформаційне протистояння на долю СРСР?

Прогрес

Заповнення таблиці “Мій Прогрес”: Учні й учениці самостійно оцінюють власний поступ.

Критерій	Ні	Частково	Так
Я розумію, як міжнародне право вплинуло на УГГ.
Я можу пояснити, що таке денаціоналізація і її прояви.
Я знаю, що таке фемінізм та інформаційна війна.
Я усвідомлюю, чому СРСР боровся з правдивою інформацією.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 8. Тема: Міжнародний та український правозахисний рух та фемінізм. Радянська політика денаціоналізації та репресій проти меншин. Інформаційне протистояння періоду “холодної війни”

Робочий аркуш учнів і учениць

Рефлексія

Мої очікування від вивчення теми

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Чого я прагну досягти під час вивчення теми?

Провокація

Фронтальна робота. «Два лозунги»

Завдання: Ви перед собою бачите два умовні лозунги:

1. Лозунг А (ООН, 1948 р.): “Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах.”

2. Лозунг Б (СРСР, 1970-ті рр.): “Радянський народ – нова історична спільність людей.”

Питання до класу:

1. Яку фундаментальну цінність захищає лозунг А?

2. Яку мету переслідує лозунг Б?

3. Яка з цих двох ідей перемогла у «Холодній війні»?

Практика

1. Групова робота. Жіноча боротьба та права меншин

Ви об’єднались у три групи, кожна досліджує окремий аспект боротьби за рівність.

Група	Тема	Суть боротьби	Зв’язок із радянською дійсністю
1. Фемінізм	Друга хвиля фемінізму (1960-ті рр.)
2. Денаціоналізація	Політика Русифікації та знищення ідентичності
3. Репресії проти меншин	Депортація кримських татар, євреїв, німців

2. Індивідуальна робота. Аналіз джерела: «Гельсінські угоди».

Завдання: Вам надано ключові цитати з Гельсінського Заключного акта (1975 р.), що стосуються прав людини.

Джерело: Гельсінський заключний акт (1975 р.)

Вони підтверджують право кожної особи знати свої права та обов’язки в цій сфері й діяти відповідно до них.

Джерело: зображення першої сторінки Гельсінського заключного акта.

Питання для аналізу:

Чому УРСР, будучи частиною СРСР, формально підписала цей документ?

Як цей міжнародний документ став інструментом боротьби для УГГ?

Поясніть, чому міжнародний правозахисний рух був одним із чинників кризи СРСР.

3. Парне завдання «Битва за мізки: інформаційне протистояння»

Завдання: Обговорити роль інформації у «Холодній війні».

Питання:

1. Назвіть головні інструменти західної пропаганди (інформаційного впливу), спрямовані на СРСР.

2. Яку інформацію вони транслювали, що було заборонено в СРСР?

3. Чому радянська влада витрачала величезні кошти на «глушіння» цих радіостанцій?

4. Групове завдання «П’ять хвилин у світі денаціоналізації» (Кейс-стаді, рольове)

Інструкція: Ви об’єднались у три команди. Кожна команда отримує історичний кейс, пов’язаний із радянською політикою, та має сформулювати правозахисну відповідь на нього.

Команда	Роль / Ситуація	Правова/Національна вимога	З якою міжнародною угодою/рухом пов’язана вимога?
Команда А	Сім’я кримських татар, яка прагне повернутися на Батьківщину після депортації (1970-ті).
Команда Б	Українська інтелігенція (шістдесятники), що вимагає освіти українською мовою у великих містах (1960-ті).
Команда В	Жінка-інженер в СРСР, яка має низьку зарплату порівняно з чоловіками і не має належної соціальної інфраструктури (1980-ті).

5. Парне завдання «Ідеологічне радіо: Захід VS Схід».

Ви маєте об’єднатись в пари. Кожна пара отримує дві «програми» (короткі текстові уривки) з імовірних радіостанцій 1980-х років.

Залишайтеся з нами. Це була Програма А — Радіо Свобода / Голос Америки.

Це був короткий випуск Програми Б. Залишайтеся з нами, попереду — новини науки й культури.

1. Цільова аудиторія: на яку аудиторію в першу чергу розрахована кожна програма?

2. Захист/Атака: Які слабкі місця опонента намагається використати кожна програма?

3. Висновок: Як інформаційне протистояння ускладнювало політику денаціоналізації в СРСР?

Підсумки і рефлексія

Парне завдання «Інтерв’ю з активістом»

Інструкція: Ви обєднались в пари: один — журналіст західного радіо, інший — Активіст УГГ (1970-ті рр.).

Питання Журналіста:

1. Чому ви ризикуєте своєю свободою, вимагаючи від СРСР дотримання Гельсінських угод?

2. Чи є ваш рух феміністичним?

3. Який вплив, на вашу думку, матиме інформаційне протистояння на долю СРСР?

Прогрес

Заповнення таблиці “Мій Прогрес”: Учні й учениці самостійно оцінюють власний поступ.

Критерій	Ні	Частково	Так
Я розумію, як міжнародне право вплинуло на УГГ.
Я можу пояснити, що таке денаціоналізація і її прояви.
Я знаю, що таке фемінізм та інформаційна війна.
Я усвідомлюю, чому СРСР боровся з правдивою інформацією.

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе