Наслідки голодомору: демографічні втрати, міграції, руйнування сільської громади. Глобалізація інформаційного простору через масову культуру другої половини ХХ ст. Молодіжні субкультури та їхній суспільний вплив. Контркультура та українське шістдесятництво

Освітня галузь / Громадянська та історична / Інтегровані курси історично-громадянської галузі / Інтегрований курс історії та громадянської освіти. 10-12 класи. (11 клас) / Узагальнення / Наслідки голодомору: демографічні втрати, міграції, руйнування сільської громади. Глобалізація інформаційного простору через масову культуру другої половини ХХ ст. Молодіжні субкультури та їхній суспільний вплив. Контркультура та українське шістдесятництво

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 7. Тема: Наслідки голодомору: демографічні втрати, міграції, руйнування сільської громади. Глобалізація інформаційного простору через масову культуру другої половини ХХ ст. Молодіжні субкультури та їхній суспільний вплив. Контркультура та українське шістдесятництво

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

узагальнює основні зміни та тенденції другої половини ХХ ст. (демографічні, технологічні, політичні, культурні) [12 ГІО 1.3.2-1];
оцінює історичні зміни середини ХХ ст. у довготривалій перспективі (їх вплив на сучасний світ) [12 ГІО 1.3.2-2];
порівнює історичні факти та артефакти за заданими критеріями [12 ГІО 4.1.2-1];
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу і результатів [12 ГІО 4.1.3-1];
верифікує судження з використанням кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1];
формулює судження на основі критеріїв, принципів і цінностей [12 ГІО 4.3.1-1 П];
узагальнює контроверсійні судження і оцінки минулого, сучасних суспільних процесів для формулювання власних висновків та аргументації [12 ГІО 4.3.2-2];
узагальнює результати, формулює висновки і представляє результати дослідження [12 ГІО 4.3.2-3 П];
пропонує ефективні способи розв’язання виявлених проблем, пов’язаних із дослідженими історичними процесами [12 ГІО 6.2.1-2];
робить обґрунтовані судження щодо різних аспектів суспільно-політичного життя в Україні та світі, спираючись на історичний досвід ХХ ст. [12 ГІО 6.3.1-3];
прогнозує можливий розвиток подій на основі вивчених історичних закономірностей (напр. уроків «холодної війни») [12 ГІО 6.3.1-4].

На уроці учні й учениці зможуть:

систематизувати знання про прямі та довготривалі наслідки голодомору
розрізняти поняття: масова культура, контркультура, шістдесятники, субкультура, самвидав, демографічні втрати, глобалізація
зрозуміти, як західна культура та ідеї проникали за «залізну завісу»
розвивати навички аналізу статистичних даних, текстів та візуальних матеріалів

Ключові поняття, особистості, концепти

Голодомор — штучний масовий голод, організований сталінським тоталітарним режимом СРСР у 1932–1933 рр. з метою придушення українського національного руху та опору колективізації. Призвів до мільйонних жертв, є актом геноциду українців, спрямованим на знищення частини нації.

Демографічні втрати — сукупність прямих жертв (померлих) і непрямих втрат (ненароджених дітей) унаслідок катастрофічних подій: воєн, голоду, репресій. У випадку Голодомору охоплюють як загиблих від голоду, так і тих, хто не народився через зниження народжуваності.

Шістдесятники — покоління української інтелігенції 1960-х рр. (поети, художники, кінематографісти, науковці), що виступило проти радянського тоталітаризму у формі культурного, національного й морального протесту. Вони утверджували свободу творчості, національну гідність та правду про історію.

Контркультура — суспільний і культурний рух, що свідомо відкидає домінантні норми та цінності офіційної культури. Представники пропонують альтернативні моделі поведінки, світогляду, стилю життя (наприклад, хіпі в США 1960-х, панки 1970-х).

Масова культура — комерційно орієнтована культура, створена для широкого, нерозбірливого споживача, поширювана за допомогою медіа. Характеризується простими формами, доступністю, видовищністю (приклади: рок-н-рол, телесеріали, популярні шоу).

Василь Симоненко (1935–1963) – український поет і журналіст, один із символів шістдесятництва. Його творчість утверджувала гідність людини, національну свідомість, правду про життя в тоталітарному суспільстві. Автор збірки «Тиша і грім», поем «Курдському братові», численних громадянських віршів. Переслідувався КДБ. Помер у 28 років, став моральним авторитетом покоління.

Ліна Костенко (нар. 1930) – українська поетеса, ключова представниця шістдесятників. Її твори поєднують філософську глибину, історичну пам’ять і патріотизм. Авторка романів у віршах «Маруся Чурай», «Берестечко», збірок «Над берегами вічної ріки», «Неповторність». У радянські часи зазнавала заборон на друк через громадянську позицію. Одна з найвпливовіших постатей української культури XX–XXI ст.

Іван Драч (1936–2018) – поет, драматург, сценарист, шістдесятник. Один із засновників Народного Руху України, активний учасник відновлення незалежності. Відомий збірками «Соняшник», «Протуберанці сонця», сценарієм до фільму «Криниця для спраглих». Його творчість вирізняється новаторською поетичною мовою й сміливою проблематикою.

Алла Горська (1929–1970) – українська художниця-шістдесятниця, представниця монументального мистецтва. Активно займалася правозахисною діяльністю: допомагала сім’ям репресованих, брала участь у пошуках місць поховань жертв сталінських репресій. Її мистецтво відзначалося національними мотивами і вільнодумством. Загинула за загадкових, імовірно політично вмотивованих обставин.

Василь Стус (1938–1985) – український поет, правозахисник, член Української Гельсінської групи. Переслідуваний за відкриту критику комуністичного режиму. Двічі засуджений, загинув у таборі особливого режиму. Автор збірок «Зимові дерева», «Палімпсести». Символ незламності українського духу, один із найвизначніших поетів другої половини ХХ ст.

Як підготуватися до уроку?

1. Чітко структуруйте урок на дві логічні частини.

Тема поєднує два масштабних блоки — Голодомор та культурні процеси другої половини ХХ ст.
Рекомендовано зробити структуру на кшталт:

голодомор — соціальні та демографічні наслідки;
Масова культура, контркультура, субкультури, шістдесятництво

2. Використайте візуальні матеріали:

карти демографічних втрат по області;
фото з експедицій про зруйновані сільські громади;
плакати, обкладинки музичних альбомів, постери молодіжних субкультур;
короткі відеофрагменти (30–60 сек): про хіпі, рок-н-рол, українських шістдесятників.

Для контркультури можна показати фрагмент поезії або пісні, що відображає дух протестності.

3. Підготуйте порівняльні таблиці.

Учням корисно бачити різницю в явищах.
Наприклад:

Явище	Характерні риси	Приклади	Вплив
Масова культура	комерційність, спрощення	ТВ, поп-музика	Глобалізація
Контркультура	протест, відмова від норм	Хіпі, панки	Соціальний виклик
Шістдесятництво	культурний опір, моральний протест	Костенко, Симоненко	Відродження культури

4. Зробіть акцент на міжпредметних зв’язках:

а) історія + література: Симоненко, Стус, Костенко;

б) історія + громадянська освіта: права людини, свобода творчості, спротив тоталітаризму;

в) історія + географія: карти депортацій, міграцій, демографічних провалів.

5. Підготуйте проблемні запитання для дискусій.

Щоб активізувати мислення й формувати власні висновки:

Чому голодомор призвів до зміни соціальної структури села на десятиліття?
Чи може масова культура бути інструментом маніпуляції?
Чи можна вважати шістдесятництво проявом контркультури?
Чому молодіжні субкультури — не просто мода, а соціальне явище?

6. Використайте метод “історія через особистість”.

Підготуйте короткі історії про:

родини, що пережили Голодомор;
українських шістдесятників (візьміть 3–4 приклади, В. Симоненко — моральний протест; Л. Костенко — захист мови; А. Горська — мисткиня, громадянська активістка; В. Стус — символ незламності.

Особисті історії роблять матеріал емоційно значущим.

7. Підготуйте інтерактивні завдання.

Для теми Голодомору:

робота з документами (свідчення, спогади, офіційні дані);
мікрогрупи створюють “Соціальний портрет українського села до й після 1933 року”.

Для масової культури:

аналіз відео/зображень субкультур;
створення “паспорта субкультури”: атрибутика, ідеї, стиль, цінності.

8. Підготуй сучасні паралелі.

Учням важливо бачити актуальність теми:

голод як зброя → сучасні воєнні злочини РФ проти України;
масова культура → TikTok, YouTube, феномен інфлюенсерів;
контркультура → сучасні молодіжні ініціативи, волонтерство;
шістдесятники → сучасні українські митці, які виступають проти агресії РФ.

9. Завершіть урок формуванням цілісної картини.

Підсумкове запитання: “Як події ХХ ст. сформували сучасну українську ідентичність?”

Це допоможе учням зрозуміти зв’язок між трагедією Голодомору, культурою спротиву та сучасною боротьбою за свободу.

Дизайн уроку

Провокація

Фронтальна робота. «Два світи»

Завдання: Вчитель демонструє два контрастні образи:

Фото А: сумний, можливо, чорно-білий кадр зі сільського життя 1930-х (або символічне зображення жертв голодомору).
Фото Б: кольорове зображення символу 1960-х: наприклад, The Beatles або хіпі.

фото місто Коломия (УРСР, 1950 рр.)

гурт The Beatles (Лондон, 1960 р.)

Питання до класу:

Які емоції та ідеї викликає кожне фото?
Чи пов’язані ці два світи (тоталітарна травма 1930-х і культурний бунт 1960-х) між собою? Якщо так, то як? .

Практика

1. Групова робота. Травма Голодомору

Групи аналізують наслідки Голодомору за трьома критеріями.

Джерело: графік або таблиця демографічних втрат в УСРР у 1930-х роках.

Критерій	Наслідки голодомору	Довготривалий вплив на націю
Демографічні втрати	Мільйони прямих жертв, зниження народжуваності (невроджені діти).	Старіння нації, демографічний «провал», потреба у мігрантах.
Міграції	Втеча селян до міст або інших республік СРСР.	Руйнування традиційної сільської громади, урбанізація за рахунок українського села.
Соціальні/Психологічні	Страх, мовчання, зневіра у власній ідентичності, пристосування до режиму.	«Синдром жертви», національна травма, яку прагнули подолати шістдесятники.

2. Індивідуальна робота. Глобалізація культури

Завдання: порівняйте західну масову культуру і контркультуру з погляду радянської пропаганди.

Джерело: короткі уривки з радянської преси 1960-х–1970-х років, що засуджують: 1) джинси та рок-н-рол; 2) ідеологію хіпі.

Уривок 1: “Молодь іде на поводу у західних модників” (1964 р.)

«…Останнім часом серед частини недосвідченої молоді поширюється мода на так звані “джинси”. Цей виріб американських капіталістів нав’язує примітивний смак, намагаючись відвернути юнаків і дівчат від трудових досягнень соціалістичної Батьківщини. Справжній радянський юнак обирає не дешеву зовнішню ефектність, а культуру, працю та гідну поведінку….»

Уривок 2: “Ритми, що ведуть у нікуди” (1967 р.)

«…Так званий “рок-н-рол”, який деякі легковажні молоді люди намагаються наслідувати, є чужим радянській людині. Його примітивні та розхитані ритми розраховані на зниження духовного рівня, заохочення бездіяльності та забуття високих ідеалів комунізму. Радянська молодь обирає глибоку змістовну музику, що надихає на творчу працю…»

Уривок 3: “Псевдофілософія ледарства” (1971 р.)

«….На Заході шириться небезпечна течія так званих “хіпі”, яка під виглядом проповіді “миру” та “свободи” фактично відводить молодь від суспільно корисної праці. Їхня “ідеологія” — це втеча від реальності, відмова від відповідальності й поклоніння буржуазним ілюзіям. Соціалістичній молоді чужі такі настрої духовної анархії…».

Уривок 4: “Квіти замість праці — шлях до занепаду” (1973 р.)

«…Хіпі перетворюють молодіжні простори Заходу на осередки неробства, пропагуючи безладні форми поведінки, безмірне самовираження та відмову від суспільних норм. Їхні “квіткові” заклики — це маска, за якою приховується глибока духовна порожнеча. Радянська молодь, натомість, будує нове життя й зміцнює соціалістичні цінності…..»

Питання для аналізу:

Чому радянська влада боялася рок-музики та хіпі?
Який із цих феноменів (масова культура чи контркультура) був більш ідеологічно небезпечним для СРСР?

3. Групова робота. Шістдесятництво як контркультура

Завдання: розгляньте фотографію відомих українських шістдесятників. Порівняйте цілі західної контркультури (хіпі) та українського шістдесятництва.

Критерій	Західна контркультура (хіпі)	Українське шістдесятництво
Основна форма протесту	«Мир, любов, свобода», відмова від суспільства споживання, музика.	Культурний протест, відновлення забутої культури та мови, Самвидав.
Ключова цінність	Індивідуальна свобода, гедонізм.	Національна ідентичність, соціальна справедливість, чесність.
Головний ворог	Система (буржуазна мораль, мілітаризм).	Радянська система та її політика русифікації і брехні.

4. Завдання «Круглий стіл: голодомор і пам’ять»

Мета: розвиток емпатії, навичок аргументації та усвідомлення психологічної травми.

Інструкція: учні об’єднуються у три команди. Кожна команда отримує роль і повинна обговорити вплив голодомору та руйнування сільської громади на сучасне суспільство.

Команда	Роль	Основний аргумент, який потрібно захистити
Команда А	Історики-демографи	Захистити тезу про те, що демографічні втрати (прямі жертви та невроджені діти) є найважчим, незворотнім наслідком голодомору.
Команда Б	Соціологи/Культурологи	Захистити тезу про те, що руйнування традиційної сільської громади (як носія національної культури та мови) і психологічна травма страху є найважчими соціальними наслідками.
Команда В	Політики-правозахисники	Захистити тезу про те, що державне замовчування голодомору та відсутність покарання за злочин були найважчими політичними наслідками, що створило умови для подальших репресій.

Підсумок: після 5 хвилин обговорення, кожна команда представляє свій аргумент. Клас голосує, який наслідок (демографічний, соціальний, політичний) виявився найбільш довготривалим.

5. Аудіовізуальне завдання «Музична аналогія: контркультура»

Мета: порівняти музичний протест заходу та український культурний опір.

Інструкція: учні мають прослухати два короткі музичні/поетичні фрагменти 1960-х років.

Фрагмент 1 (Західна контркультура): наприклад, уривок пісні Боба Ділана або Джимі Гендрікса (про війну, систему, свободу). https://hudba.zoznam.sk/jimi-hendrix/piesen/freedom/

Фрагмент 2 (українське шістдесятництво): уривок вірша Василя Симоненка (“Ти знаєш, що ти — людина…”) або Ліни Костенко.

Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Спільне: які ключові ідеї об’єднують ці два твори (незалежно від мови та жанру)?
Відмінне: яка специфічна національна проблема піднімається у Фрагменті 2 (Симоненко/Костенко), яка не є центральною для Фрагменту 1?
Висновок: чому українське шістдесятництво не могло бути простим копіюванням західної контркультури?

Підсумки і рефлексія

Завдання «Культурна відповідь»

Мета: синтезувати знання про зв’язок між національною травмою та культурним опором.

Інструкція: учні мають пояснити, як явище Українського шістдесятництва стало відповіддю на наслідки Голодомору та тоталітаризму.

Пояснення:

голодомор та сталінські репресії призвели до національної травми та мовчання в суспільстві. Шістдесятники (Василь Симоненко, Ліна Костенко) у 1960-х роках порушили цю тишу, відновивши українську мову, літературу та національні символи. Вони протистояли брехні (тоталітаризму) через правду і свободу слова, що було ідентичне боротьбі західної контркультури проти конформізму.

Прогрес

Заповнення таблиці “Мій Прогрес”: Учні й учениці самостійно оцінюють власний поступ.

Критерій	Ні	Частково	Так
Я розумію довготривалі наслідки голодомору.
Я можу пояснити, як масова культура впливає на глобалізацію.
Я знаю, хто такі шістдесятники, і їхню роль у культурі.
Я розумію різницю між контркультурою та масовою культурою.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 7. Тема: Наслідки голодомору: демографічні втрати, міграції, руйнування сільської громади. Глобалізація інформаційного простору через масову культуру другої половини ХХ ст. Молодіжні субкультури та їхній суспільний вплив. Контркультура та українське шістдесятництво

Робочий аркуш учнів і учениць

Рефлексія

Мої очікування від вивчення теми

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Чого я прагну досягти під час вивчення теми?

Провокація

Фронтальна робота. «Два світи»

Завдання: Роздивіться два контрастні образи:

Фото А: сумний, можливо, чорно-білий кадр зі сільського життя 1930-х (або символічне зображення жертв голодомору).

Фото Б: кольорове зображення символу 1960-х: наприклад, The Beatles або хіпі.

фото місто Коломия (УРСР, 1950 рр.)

гурт The Beatles (Лондон, 1960 р.)

Питання до класу:

1. Які емоції та ідеї викликає кожне фото?

2. Чи пов’язані ці два світи (тоталітарна травма 1930-х і культурний бунт 1960-х) між собою? Якщо так, то як?

Практика

1. Групова робота. Травма Голодомору

Проаналізуйте наслідки Голодомору за трьома критеріями.

Джерело: графік або таблиця демографічних втрат в УСРР у 1930-х роках.

Критерій	Наслідки голодомору	Довготривалий вплив на націю
Демографічні втрати
Міграції
Соціальні/Психологічні

2. Індивідуальна робота. Глобалізація культури

Порівняйте західну масову культуру і контркультуру з погляду радянської пропаганди.

Уривок 1: “Молодь іде на поводу у західних модників” (1964 р.)

Уривок 2: “Ритми, що ведуть у нікуди” (1967 р.)

Уривок 3: “Псевдофілософія ледарства” (1971 р.)

Уривок 4: “Квіти замість праці — шлях до занепаду” (1973 р.)

Питання для аналізу:

1. Чому радянська влада боялася рок-музики та хіпі?

2. Який із цих феноменів (масова культура чи контркультура) був більш ідеологічно небезпечним для СРСР?

3. Групова робота. Шістдесятництво як контркультура

Розгляньте фотографію відомих українських шістдесятників. Порівняйте цілі західної контркультури (хіпі) та українського шістдесятництва.

Критерій	Західна контркультура (хіпі)	Українське шістдесятництво
Основна форма протесту
Ключова цінність
Головний ворог

4. Завдання «Круглий стіл: голодомор і пам’ять»

Інструкція: Обєднайтесь у три команди. Кожна команда отримує роль і повинна обговорити вплив голодомору та руйнування сільської громади на сучасне суспільство.

Команда	Роль	Основний аргумент, який потрібно захистити
Команда А
Команда Б
Команда В

Підсумок: після 5 хвилин обговорення, кожна команда представляє свій аргумент. Клас голосує, який наслідок (демографічний, соціальний, політичний) виявився найбільш довготривалим.

5. Аудіовізуальне завдання «Музична аналогія: контркультура»

Прослухайте два короткі музичні/поетичні фрагменти 1960-х років.

Фрагмент 1 (Західна контркультура): наприклад, уривок пісні Боба Ділана або Джимі Гендрікса (про війну, систему, свободу).
https://hudba.zoznam.sk/jimi-hendrix/piesen/freedom/

Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

1. Спільне: які ключові ідеї об’єднують ці два твори (незалежно від мови та жанру)?

2. Відмінне: яка специфічна національна проблема піднімається у Фрагменті 2 (Симоненко/Костенко), яка не є центральною для Фрагменту 1?

3. Висновок: чому українське шістдесятництво не могло бути простим копіюванням західної контркультури?

Підсумки і рефлексія

Завдання «Культурна відповідь»

Поясніть як явище Українського шістдесятництва стало відповіддю на наслідки Голодомору та тоталітаризму.

Прогрес

Заповнення таблиці “Мій Прогрес”: Учні й учениці самостійно оцінюють власний поступ.

Критерій	Ні	Частково	Так
Я розумію довготривалі наслідки голодомору.
Я можу пояснити, як масова культура впливає на глобалізацію.
Я знаю, хто такі шістдесятники, і їхню роль у культурі.
Я розумію різницю між контркультурою та масовою культурою.

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе