Наслідки Голодомору: демографічні втрати

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 1. Тема. Наслідки Голодомору: демографічні втрати

Які результати уроку?

За Державним стандартом

характеризує вплив історичних процесів на людину і спільноти [12 ГІО 1.2.1-3]
виявляє тенденції розвитку суспільства, характерні для певної епохи/періоду [12 ГІО 1.3.2-1]
виявляє зміни в розташуванні просторово-історичних об’єктів, зміни територій розселення етнічних спільнот, кордонів державних утворень [12 ГІО 2.1.1-2]
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу і результатів [12 ГІО 4.1.3-1]
верифікує судження з використанням кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1]
доводить та ілюструє прикладами цінність інклюзії різних груп і різноманітності в суспільстві [12 ГІО 5.3.1-1]

Мовою учнів. На уроці ви

визначите регіони України, які постраждали найбільше від Голодомору, та проаналізуєте причини нерівномірності втрат
дослідите вплив Голодомору на демографічну структуру, національний та соціальний склад населення України
навчитеся працювати зі статистичними даними про демографічні втрати та критично їх аналізувати
зрозумієте механізми приховування інформації тоталітарною владою
усвідомите довготривалі демографічні, соціальні та психологічні наслідки геноциду
пояснюватимете причинно-наслідкові зв’язки між політикою радянської влади та демографічними втратами українського населення
сформулюєте аргументовані висновки щодо характеру та масштабів демографічної катастрофи

Ключова компетентність уроку

Громадянські та соціальні компетентності — учні/учениці аналізуватимуть наслідки геноциду для суспільства, розвиватимуть історичну пам’ять та критичне мислення, усвідомлюватимуть цінність людського життя та необхідність збереження історичної правди, формуватимуть відповідальне ставлення до захисту прав людини та запобігання злочинам проти людяності.

Ключові терміни, особи та концепції

Голодомор 1932-1933 років — штучно організований радянською владою голод в Україні, визнаний геноцидом українського народу, що призвів до загибелі мільйонів людей.
Геноцид — міжнародний злочин, що полягає у цілеспрямованому знищенні повністю або частково будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Демографічні втрати — скорочення кількості населення внаслідок надсмертності, зниження народжуваності та порушення відтворення населення.
Надсмертність — перевищення фактичної смертності над середнім показником смертності у звичайний (неекстремальний) період.
Депопуляція — стійке скорочення чисельності населення внаслідок природного або механічного руху.
“Закон про п’ять колосків” (7 серпня 1932 р.) — постанова ЦВК і РНК СРСР “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності”, яка передбачала розстріл або 10 років таборів за крадіжку колгоспного майна, включно з кількома колосками.
“Чорні дошки” — форма колективної кари, коли села, які не виконували хлібозаготівельні плани, заносилися на “чорні дошки”, після чого їх повністю ізолювали та позбавляли продовольчих поставок.
Натуральні хлібозаготівлі — примусове вилучення зерна у селян за рахунок виробленого врожаю без будь-якої компенсації.
“Розкуркулення” — кампанія примусового позбавлення заможних селян (куркулів) їхнього майна та засобів виробництва, масові депортації.
Колективізація сільського господарства — процес примусового об’єднання індивідуальних селянських господарств у колективні господарства (колгоспи) в СРСР наприкінці 1920-х — 1930-х роках. В Україні колективізація була інструментом знищення економічної самостійності селянства та встановлення тотального контролю партії над виробництвом і розподілом продовольства.

10а. “Хлібозаготівельна криза” — офіційна назва радянської влади для опису ситуації, коли селяни відмовлялися здавати зерно державі за мізерні ціни. Насправді це був опір українського селянства експлуатації та насильницькій колективізації.

10б. Розстріляне відродження — покоління української інтелігенції 1920-х-1930-х років (письменники, вчені, митці, громадські діячі), які були знищені сталінським режимом. Голодомор став продовженням політики знищення української національної еліти.

Заградзагони — збройні загони, що блокували села та перешкоджали селянам виїжджати в міста в пошуках їжі під час Голодомору.
Втрачене покоління — покоління українців, які мали народитися, але не народилися через Голодомор, та діти, що загинули від голоду.
Канібалізм і трупоїдство — крайні форми голодної деградації, зафіксовані під час Голодомору в багатьох регіонах України.
Національна книга пам’яті жертв Голодомору — офіційне видання, що містить поіменні списки загиблих від Голодомору українців.
Станіслав Косіор (1889-1939) — перший секретар ЦК КП(б)У (1928-1938), один із головних організаторів Голодомору в Україні, пізніше репресований.

Як підготуватися до уроку?

КРИТИЧНО ВАЖЛИВО ДЛЯ РОЗУМІННЯ ТЕМИ:

Політичні причини та механізми Голодомору (що має знати вчитель):

Голодомор 1932-1933 років не був природною катастрофою чи наслідком неврожаю. Це був свідомо організований геноцид українського народу, здійснений радянською владою за допомогою чітко спланованих політичних механізмів:

1. Мета совєтської влади — знищення української селянської ідентичності:

Українське село було носієм національної культури, мови, традицій
Селянство становило понад 80% населення України і було соціальною базою українського національного руху
Сталін розглядав український національний рух як головну загрозу для СРСР
Метою було зламати опір колективізації та знищити потенціал українського повстання

2. Інструменти геноциду — як технічно організовували вбивство голодом:

Конфіскація продовольства:

Вилучення всього зерна, включно з насінним фондом (селяни не могли посіяти нового врожаю)
“Закон про п’ять колосків” — розстріл або 10 років таборів за кілька зернин
Конфіскація городів, картоплі, всіх запасів їжі
Примусові обшуки будинків із застосуванням насильства

Ізоляція голодуючих:

Заборона виїзду з сіл (заградзагони на дорогах)
“Чорні дошки” — повна ізоляція непокірних сіл
Заборона торгівлі продовольством
Конфіскація паспортів у селян (не могли їхати до міст)

Цензура і приховування:

Заборона писати про голод у документах
Репресії проти тих, хто говорив правду
Фальсифікація статистики смертності
Інформаційна блокада для іноземців

Репресії проти інтелігенції паралельно з голодом:

Розстріли українських письменників, вчених, священиків
Знищення української культурної еліти
Ліквідація українських освітніх і культурних установ

3. Геноцидний характер:

Голод мав етнічне спрямування — найбільше постраждали регіони з українським населенням
Паралельно експортували зерно за кордон (5 млн тонн у 1932-1933 рр.)
Склади були повні зерна, але його не віддавали голодуючим
Відмова від міжнародної допомоги
Цілеспрямоване знищення української мови та культури

4. Зв’язок з колективізацією та індустріалізацією:

Колективізація — не економічна, а політична мета (знищення приватної власності і незалежності селян)
Індустріалізація фінансувалася продажем українського зерна на Заході
Українське село платило кров’ю за радянські заводи

Обов’язкові джерела для вчителя:

Контекст і базові знання:

“Голодомор 1932-1933 років як злочин геноциду за посиланням”
https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/09/14/160165/
Дослідження демографічних втрат, методології підрахунку жертв, юридична кваліфікація Голодомору як геноциду
“Закон про п’ять колосків”
https://expcorp.org.ua/publ/zakon-pro-pyat-koloskiv/
Аналіз репресивного законодавства, що забезпечувало терор голодом
“Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933”
https://holodomormuseum.org.ua/hololomor/natsionalna-knyha-pam-iati-zhertv-holodomoru-1932-1933/
Поіменні списки жертв, методика збору даних, значення меморіалізації
“Голодомор: нові дані ведуть до нових відкриттів і знахідок”
https://www.istpravda.com.ua/digest/2018/07/25/152706/
Сучасні історичні дослідження, нові джерела, методи верифікації даних

Додаткові матеріали для поглиблення:

Офіційний сайт Національного музею Голодомору-геноциду
https://holodomormuseum.org.ua/
Освітні матеріали, віртуальні виставки, свідчення очевидців
Інтерактивна карта Голодомору
https://holodomormap.com/
Візуалізація масштабів трагедії по регіонах

Джерела статистичних даних для уроку:

Всі статистичні дані, що використовуються в завданнях уроку, базуються на:

Кульчицький С. В. “Голодомор 1932-1933 як геноцид українства” (2008) — академічне дослідження демографічних втрат
Рудницький О., Левчук Н., Wolowyna O., Shevchuk P. “Demography of a man-made human catastrophe: The case of massive famine in Ukraine 1932-1933” (Canadian Studies in Population, 2015) — міжнародне демографічне дослідження
Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні — офіційне багатотомне видання з поіменними списками жертв
Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України — актуальні дані та аналіз

Повний список використаних джерел та літератури наведено в кінці розробки уроку.

Методичні поради:

Ключ до розуміння: Політичні причини Голодомору

Це найважливіше, що має зрозуміти кожен учень: Голодомор був не природною катастрофою, не помилкою, а свідомою політикою знищення українського селянства як соціальної бази національного руху.

Три рівні причин, які треба пояснити учням й ученицям :

1. ЕКОНОМІЧНИЙ РІВЕНЬ (поверхневий):

Форсована індустріалізація потребувала коштів
Експорт зерна був головним джерелом валюти
Колективізація мала забезпечити контроль над продовольством

2. ПОЛІТИЧНИЙ РІВЕНЬ (глибинний):

Українське селянство (80% населення) було носієм національної ідентичності
Селяни чинили масовий опір колективізації (повстання 1929-1930 рр.)
Режим побоювався, що незалежне селянство стане базою для відновлення української державності
Голодомор мав зламати опір та підкорити українську націю

3. ІДЕОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ (світоглядний):

Комуністична ідеологія вважала приватну власність злом
“Куркуль” як ворог класовий = українець як ворог національний
Тоталітарна система не визнавала цінності людського життя
Партія вважала себе вправі визначати, хто має право жити

Хронологічний контекст (треба пояснити учнівству):

📅 1917-1921 — Українська революція, спроби державності
📅 1921-1928 — НЕП, відносна свобода, українізація культури
📅 1928-1929 — “Великий перелом”: початок колективізації та наступу на село
📅 1929-1930 — Масові селянські повстання проти колективізації в Україні
📅 1930 — Репресії проти української інтелігенції (“Спілка визволення України”)
📅 1932 — Прийняття каральних законів (“про п’ять колосків”, про “чорні дошки”)
📅 1932-1933 — ПІК ГОЛОДОМОРУ
📅 1933-1937 — Продовження репресій, Великий терор

Ключове питання для учнів: “Чому саме 1932-1933? Що сталося в попередні роки?”

Відповідь: Сталін зрозумів, що українське селянство не підкориться добровільно. Після масових повстань 1929-1930 років він вирішив використати голод як зброю масового знищення.

Етичні засади викладання теми:

Голодомор — це травматична подія національної історії, що потребує особливої етичної уваги. При викладанні теми важливо:

Зберігати повагу до жертв: використовувати коректну термінологію, уникати сенсаційності
Створити безпечний простір: попередити учнів про емоційно важкий матеріал, надати можливість не переглядати найважчі свідчення
Зберігати історичну точність: спиратися на наукові дослідження, уникати маніпуляцій
Давати простір для емоцій: передбачити час для обговорення почуттів, рефлексії
З’єднувати з сучасністю: показати актуальність теми для розуміння сучасних викликів

Робота з травматичним досвідом:

Для деяких учнів ця тема може бути особисто травматичною (родинна історія, сучасний досвід війни). Будьте готові надати підтримку, запропонувати альтернативні завдання, за потреби залучити шкільного психолога.

Методичні рекомендації:

Візуалізація даних: використовуйте діаграми, карти, інфографіку для кращого розуміння масштабів трагедії
Персоналізація: поєднуйте статистику з конкретними історіями, імена роблять трагедію зрозумілішою
Порівняльний підхід: зіставляйте дані різних регіонів, періодів для виявлення закономірностей
Критичне мислення: навчайте верифікувати інформацію, розпізнавати маніпуляції

Структура уроку та часовий розподіл:

Провокація: 5-7 хв
Розуміння причин (фронтальна робота): 10 хв ← КРИТИЧНО ВАЖЛИВО!
Практика (аналіз наслідків): 20-25 хв
Прогрес (рефлексія): 3-5 хв

ВАЖЛИВО: Урок обов’язково має включати новий блок “Розуміння причин” перед аналізом статистики. Без цього учні не зрозуміють сутності радянської політики.

Важливе застереження про використання відео:

У практичній частині використовується англомовне відео про Голодомор. Воно містить важку інформацію та візуальний матеріал. Перед показом:

Попередьте учнів про зміст
Дайте можливість не дивитися найважчі фрагменти
Підготуйте короткий переказ для тих, хто не зможе дивитися

Дизайн уроку

Провокація

Завдання “Парадокс голоду серед достатку”

Учням показують два факти без коментарів:

ФАКТ 1: У 1932-1933 роках в Україні люди масово гинули від голоду

ФАКТ 2: У той самий час СРСР експортував 5 млн тонн зерна за кордон

Додаткова інформація:

Врожай 1932 року був достатнім, щоб нагодувати населення
На складах і елеваторах було зерно
Західні країни пропонували гуманітарну допомогу — СРСР відмовився
У містах України продавали хліб, але селянам туди не давали дістатися

Запитання для роздумів:

Як могло статися, що в зерновій країні почався масовий голод? Це природна катастрофа чи щось інше?
Чому влада експортувала зерно за кордон замість того, щоб нагодувати своє населення?
Чому саме українське село стало жертвою голоду? Випадковість чи цілеспрямована політика?
Що означає слово “геноцид”? Чи можна назвати геноцидом ситуацію, коли влада має можливість запобігти смерті мільйонів, але свідомо цього не робить?

Після обговорення вчитель підводить до висновку: Голодомор не був природною катастрофою. Це був свідомо організований геноцид українського народу, інструмент знищення українського села як носія національної ідентичності та бази опору тоталітарному режиму. Сьогодні ми з’ясуємо, як це працювало технічно та які демографічні наслідки мав цей злочин.

Методичний коментар:

Провокація має викликати когнітивний дисонанс — як можливий голод при наявності їжі? Це ключове питання для розуміння політичної природи Голодомору. Учні мають зрозуміти, що голод був ІНСТРУМЕНТОМ політики, а не її наслідком. Час: 7-10 хвилин.

Практика

ВАЖЛИВО: Урок має розпочатися з розуміння ПРИЧИН, а потім переходити до аналізу наслідків (демографічних втрат).

Фронтальна робота (ОБОВ’ЯЗКОВО!)

Завдання 1. Розуміння причин: “Чому це сталося?”

Це завдання має передувати роботі зі статистикою, щоб учні розуміли КОНТЕКСТ цифр.

Етап 1: Мозковий штурм

Вчитель ставить запитання класу: “Чому совєтська влада організувала голод саме в Україні? Яка була мета?”

Учні висувають гіпотези. Вчитель фіксує їх на дошці без оцінювання.

Можливі відповіді учнівства:

“Щоб взяти зерно для продажу”
“Щоб покарати селян за опір”
“Щоб зламати українців”
“Економічні причини”

Етап 2: Аналіз трьох рівнів причин (5 хв)

Вчитель презентує схему причин (записати на дошці або показати на слайді):

ГОЛОДОМОР 1932-1933: ТРИ РІВНІ ПРИЧИН

1. ЕКОНОМІЧНІ (офіційна версія радянського режиму):

Потрібні кошти на індустріалізацію
Експорт зерна за валюту для купівлі обладнання
“Хлібозаготівельна криза” — селяни не здають зерно

↓ НАСПРАВДІ ЦЕ БУЛО ПРИКРИТТЯМ ↓

2. ПОЛІТИЧНІ (справжні причини):

Українське селянство = 80% населення України
Селяни були носіями національної ідентичності, мови, культури
1929-1930 рр.: масові селянські повстання проти колективізації в Україні
Режим боявся, що незалежне селянство стане базою для відновлення української державності

МЕТА: фізично знищити соціальну базу української нації

3. ІДЕОЛОГІЧНІ (світоглядні):

Комуністична ідеологія: приватна власність = зло
“Куркуль” = не лише багатий селянин, а й український патріот
Українська національна ідентичність = загроза для “радянського народу”
Тоталітаризм: партія вирішує, хто має право жити, а хто ні

Етап 3: Ключове питання (2 хв)

Вчитель: “Якби метою було лише отримання зерна для експорту, чи потрібно було морити голодом мільйони людей? Чи не можна було просто взяти зерно, але залишити людей живими?”

Діалог з учнями (сократівський метод):

В: Зерно забрали восени 1932 року. Чому голод тривав до літа 1933?
В: Чому забороняли виїзд із голодуючих сіл? Якби мета була економічна, чому не дозволити людям виїхати?
В: Чому були запаси зерна, але їх не роздавали голодуючим?
В: Чому продовжували експорт зерна під час голоду?

Учні приходять до висновку: Метою було не просто взяти зерно, а знищити людей — українське селянство.

ДОКАЗИ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО ГЕНОЦИДУ:

Вилучення ВСЬОГО продовольства:
- Забирали не лише зерно, а й городину, картоплю, горіхи
- Забирали насіння для посіву
- Забивали худобу
Ізоляція голодуючих:
- Заградзагони блокували села
- Заборона виїзду в міста (паспортна система)
- “Чорні дошки” — повна блокада сіл
Приховування і заборона допомоги:
- Заборона говорити про голод
- Кримінальна відповідальність за допомогу голодуючим
- Експорт зерна за кордон під час голоду
Наявність альтернатив:
- Були запаси зерна на складах
- Могли припинити експорт
- Могли дозволити людям виїхати

Висновок для учнівства:

Голодомор був геноцидом — цілеспрямованим знищенням українського народу через:

Фізичне знищення мільйонів українців
Руйнування соціальної структури села
Знищення носіїв національної культури та ідентичності
Залякування всієї нації для запобігання опору

Це був політичний терор через голод.

Методичний коментар:

Без розуміння причин учні не зрозуміють сутності совєтської політики та природи геноциду. Важливо, щоб учні самі дійшли висновку через сократівський діалог. Вчитель не “читає лекцію”, а веде діалог, ставить запитання, допомагає учням самим знайти відповіді. Це завдання розвиває ключову компетентність уроку — громадянську відповідальність за розуміння історичної правди та механізмів тоталітаризму. Час: 10 хвилин.

Індивідуальна робота

Завдання 2. Аналіз статистичних даних

Учні отримують роздатковий матеріал з діаграмами та таблицями:

Діаграма 1: Смертність в Україні 1927-1937 рр.

Джерело: Кульчицький С. В. Голодомор 1932-1933 як геноцид українства. К.: Наш час, 2008; Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України

Рік	Смертність (на 1000 населення)
1927	18,0
1928	17,5
1929	18,2
1930	19,5
1931	23,8
1932	68,2
1933	523,8
1934	30,8
1935	20,1
1936	18,9
1937	19,2

Діаграма 2: Втрати по регіонах України (1932-1934)

Область	Втрати (осіб)	% від населення
Київська	~1 500 000	24-26%
Харківська	~1 350 000	20-23%
Одеська	~650 000	18-20%
Дніпропетровська	~520 000	15-18%
Вінницька	~500 000	16-19%
Чернігівська	~280 000	14-17%
Донецька	~270 000	12-15%
Полтавська	~265 000	14-16%

Джерело даних: Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні; Кульчицький С. В. “Демографічні втрати України від Голодомору”, 2008; Рудницький О., Левчук Н., Wolowyna O., Shevchuk P. “Demography of a man-made human catastrophe: The case of massive famine in Ukraine 1932-1933”, Canadian Studies in Population, 2015

Завдання для учнівства:

Проаналізуйте динаміку смертності 1927-1937 років. У якому році спостерігається найвищий показник? У скільки разів він перевищує середній рівень?
Порівняйте втрати по різних областях України. Які три області постраждали найбільше? Висуньте гіпотезу: чому саме ці регіони?
Що означає поняття “надсмертність”? Як його можна обчислити на основі даних таблиці?
Поясніть, чому 1933 рік став піком смертності. Які політичні рішення призвели до цього?
Зверніть увагу на 1934 рік: чому смертність різко знизилася? Чи означає це, що трагедія закінчилася?

Відповіді для вчителя:

Пік у 1933 році — смертність 523,8 на 1000 населення, що перевищує середній рівень у 29 разів. Це свідчить про катастрофічну демографічну кризу.
Найбільше постраждали Київська, Харківська та Одеська області — традиційні зернові регіони України. Гіпотеза: ці області були основними виробниками зерна, тому саме тут проводили найжорсткіші хлібозаготівлі. Крім того, це були райони з найбільшою часткою українського селянства.
Надсмертність — різниця між фактичною смертністю у кризовий період і середньою “нормальною” смертністю. Наприклад, у 1933 році надсмертність становила близько 505 на 1000 населення (523,8 – 18,0).
У 1933 році збіглися кілька факторів: завершення вилучення всіх запасів зерна восени 1932 р., жорстка заборона на виїзд з голодуючих сіл, знищення насінного фонду, пік фізичного виснаження населення.
Зниження у 1934 році пов’язане з тим, що найбільш вразливі групи населення (діти, літні люди, хворі) вже загинули. Крім того, влада дещо послабила хлібозаготівлі після досягнення мети — зламати опір українського селянства. Але демографічні наслідки були катастрофічними на десятиліття вперед.

Методичний коментар:

Робота зі статистикою розвиває аналітичне мислення та показує масштаб трагедії через цифри. Важливо підкреслити, що за кожною цифрою — конкретні люди, родини, долі. Час: 15 хвилин (10 хв на роботу, 5 хв на обговорення).

Завдання 3. Есе-роздум (можна задати як домашнє завдання)

Напишіть есе (250-300 слів) на тему: “Чому неможливо відновити втрачене покоління?”

У своєму есе розгляньте:

Що означає поняття “втрачене покоління” в контексті Голодомору
Демографічні наслідки (ненароджені діти, порушення вікової структури)
Соціокультурні наслідки (втрата традицій, знань, досвіду)
Психологічні наслідки (травма, що передається поколінням)
Економічні наслідки (втрата робочої сили, знань, майстерності)

Критерії оцінювання:

Глибина аналізу (не просто перерахування, а пояснення взаємозв’язків)
Використання конкретних прикладів
Аргументованість висновків
Особиста рефлексія

Методичний коментар:

Це завдання розвиває критичне мислення та вміння бачити довготривалі наслідки історичних подій. Важливо, щоб учні зрозуміли, що Голодомор вплинув не лише на демографію, а й на культуру, економіку, психологію нації.

Робота в парах

Завдання 4. Аналіз відео-джерела (20 хв)

Учні в парах переглядають англомовне відео:
“Holodomor: The Real Number of Its Victims and Evidence of Its Man-Made Nature”
https://www.youtube.com/watch?v=8Wlm-Atynso&t=263s

Відео

Алгоритм роботи з відео:

Підготовка до перегляду (2 хв):
- Прочитайте запитання нижче
- Визначте, на які ключові моменти треба звернути увагу
- Підготуйте простір для нотаток
Перегляд відео (10 хв):
- Робіть нотатки з ключових тез
- Фіксуйте цифри та факти
- Відзначайте використані докази
Обговорення в парі (5 хв):
- Обмінятеся враженнями та нотатками
- Підготуйте відповіді на запитання
- Сформулюйте 1-2 запитання для класної дискусії
Класне обговорення (3 хв):
- Декілька пар діляться відповідями
- Обговорення найскладніших запитань

Запитання для аналізу:

Які три ключові докази наводить відео на підтвердження штучного характеру Голодомору? Оцініть переконливість кожного доказу.
Які регіони України найбільше постраждали від Голодомору? Як пояснюється така географія трагедії?
Проаналізуйте методи, якими радянська влада приховувала правду про Голодомор. Чому це було важливо для режиму?
Порівняйте рівень смертності в Україні з іншими регіонами СРСР. Які висновки можна зробити про цілеспрямованість голоду?
Як ви розумієте термін “чорні дошки”? Які психологічні та соціальні наслідки мало внесення сіл до цього списку?
Чому відновлення правди про Голодомор важливе для сучасної України та світу?

Відповіді для вчителя:

Ключові докази штучності:
- Конфіскація всього продовольства (включно з насінним фондом) — природний голод не передбачає вилучення їжі
- Заборона виїзду з голодуючих сіл, блокування загонами — природний голод не потребує ізоляції
- Наявність запасів зерна на складах та експорт за кордон під час голоду — влада могла зупинити трагедію, але свідомо цього не робила
Географія голоду: Найбільше постраждали Київська, Харківська, Одеська, Дніпропетровська області — це традиційні зернові райони з найбільшою концентрацією українського селянства. Саме тут був найбільший опір колективізації, тому влада використала голод як інструмент придушення.
Методи приховування:
- Фальсифікація статистики смертності
- Заборона згадувати про голод у документах (використовувалися евфемізми типу “продовольчі труднощі”)
- Репресії проти тих, хто говорив правду
- Інформаційна блокада (заборона іноземним кореспондентам відвідувати голодуючі регіони)
- Знищення документів та свідків
Порівняння з іншими регіонами: Хоча голод торкнувся й інших територій СРСР (Поволжя, Казахстан, Кубань), в Україні він мав найбільш катастрофічний характер. Співвідношення втрат вказує на цілеспрямований характер — українське село мало бути знищене як соціальна база національного опору.
“Чорні дошки”: Форма колективної кари — села на “чорних дошках” повністю ізолювалися, їм припиняли постачання продовольства, вивозили всі запаси. Це створювало атмосферу терору, руйнувало солідарність між селами, примушувало виконувати нереальні плани із страху.
Значення правди: Визнання Голодомору геноцидом — це не лише історична справедливість, а й запобігання подібним злочинам у майбутньому. Досвід Голодомору навчає пильності щодо тоталітарних режимів, цінності правди та важливості збереження пам’яті.

Методичний коментар:

Робота з відео-джерелом розвиває медіаграмотність та вміння аналізувати візуальну інформацію. Важливо після перегляду дати час на емоційну розрядку — відео містить важкий матеріал. Час: 20 хвилин.

Групова робота

Завдання 5. Метод “Прес” (10 хв)

Учні й учениці об’єднуються у групи по 4 особи. Кожна група обговорює питання, використовуючи структуру методу “Прес”:

Запитання: “Чому совєтська влада приховувала інформацію про Голодомор і фальсифікувала дані про смертність?”

Структура відповіді (метод “Прес”):

Я вважаю, що… (висловлення позиції)
По-перше… (перший аргумент з поясненням)
По-друге… (другий аргумент з поясненням)
Таким чином… (висновок)

Інструкція для груп:

Кожен член групи висловлює свою позицію (по черзі) — 3 хв
Група узагальнює аргументи та готує спільну відповідь — 4 хв
Один представник презентує позицію групи класу — 3 хв (по 1 хв на групу)

Приклад відповіді для вчителя:

Я вважаю, що совєтська влада приховувала правду про Голодомор, тому що визнання масового голоду руйнувало офіційну пропаганду про успіхи соціалістичного будівництва.

По-перше, визнання голоду означало б провал політики колективізації та індустріалізації, яку Сталін оголосив головним досягненням режиму. Міжнародне співтовариство дізналося б про злочини радянської влади, що підірвало б престиж СРСР та можливість отримання західних кредитів.

По-друге, розголошення масштабів трагедії могло спровокувати народний бунт проти режиму. Якби населення інших регіонів дізналося про свідоме знищення мільйонів українців, це загрозило б стабільності радянської системи. Крім того, правда про Голодомор викрила б його геноцидний характер — цілеспрямоване знищення українського селянства як соціальної бази національного руху.

Таким чином, приховування правди було життєво необхідним для збереження тоталітарного режиму та його міжнародної репутації. Фальсифікація даних дозволила владі уникнути відповідальності та продовжити репресивну політику.

Додаткові аргументи, які можуть згадати учні:

Влада боялася міжнародного осуду та можливих санкцій
Приховування дозволяло продовжувати експорт зерна
Фальсифікація статистики допомагала демонструвати “успіхи” радянської економіки
Замовчування геноциду було частиною системи тотального контролю над інформацією

Методичний коментар:

Метод “Прес” розвиває навички аргументації та структурованого мислення. Важливо, щоб кожна група мала можливість висловитися. Вчитель може записувати на дошці ключові аргументи для підсумкового узагальнення. Розвиває ключову компетентність уроку — громадянську відповідальність за правду. Час: 10 хвилин.

Завдання 6. Картографічна діяльність (може бути додатковим/домашнім)

“Атлас Голодомору”

У групах по 3-4 особи учні створюють тематичну карту одного з регіонів України, що постраждав від Голодомору.

Інструкція:

Оберіть регіон (Київська, Харківська, Одеська, Дніпропетровська область тощо)
На контурній карті відобразіть:
- Області з найбільшими втратами (різні кольори за інтенсивністю)
- Села на “чорних дошках” (позначити чорними точками)
- Напрями примусових хлібозаготівель (стрілки до заготівельних пунктів)
- Місця масових поховань (якщо є дані)
- Місця пам’яті (сучасні меморіали)
Додайте до карти легенду та короткий текст (100-150 слів) про особливості Голодомору в цьому регіоні

Критерії оцінювання:

Точність даних (використання достовірних джерел)
Візуальна зрозумілість карти
Повнота інформації
Креативність у презентації
Якість аналітичного тексту

Методичний коментар:

Картографування розвиває просторове мислення та допомагає візуалізувати масштаби трагедії. Учні можуть використовувати цифрові інструменти або створювати карти вручну. Розвиває очікуваний результат навчання [12 ГІО 2.1.1-2].

Прогрес

Таблиця самооцінки

Результат навчання	Ні	Частково	Так
Я вмію визначати регіони України, які постраждали найбільше від Голодомору
Я знаю про вплив Голодомору на національний та соціальний склад населення України
Я аналізую та інтерпретую статистичні дані щодо демографічних втрат Голодомору
Я використовую історичні джерела для ілюстрації демографічних наслідків
Я пояснюю причинно-наслідкові зв’язки між політикою радянської влади та демографічними втратами українського народу
Я формулюю аргументовані висновки щодо характеру та масштабів демографічної катастрофи
Я усвідомлюю важливість збереження історичної пам’яті про Голодомор

Рефлексія

Запитання для рефлексії:

Що нового ви дізналися сьогодні про Голодомор?
Який момент уроку вразив вас найбільше? Чому?
Як знання про Голодомор змінює ваше розуміння української історії?
Чому важливо говорити про Голодомор сьогодні, через 90 років після трагедії?
Що ви можете зробити для збереження пам’яті про жертви Голодомору?

Методичний коментар:

Рефлексія допомагає учням усвідомити отримані знання та їх особисту значущість. Важливо створити атмосферу довіри, де кожен може висловити свої почуття. Час: 3-5 хвилин.

Домашнє завдання

Варіант 1: Дослідницький проєкт

“Голодомор у моєму регіоні/селі/місті”

Дослідіть, як Голодомор торкнувся вашого регіону:

Знайдіть статистичні дані про втрати
Дізнайтеся про меморіали та місця пам’яті
Спробуйте знайти свідчення очевидців (у архівах, музеях, Національній книзі пам’яті)
Чи є у вашій родині історії, пов’язані з Голодомором?

Оформіть результати у вигляді презентації (10-12 слайдів) або есе (400-500 слів).

Варіант 2: Аналітичне есе

“Довготривалі наслідки Голодомору для української нації”

Напишіть есе (500-600 слів), в якому проаналізуйте:

Демографічні наслідки (структура населення, народжуваність)
Соціальні наслідки (руйнування сільської громади, урбанізація)
Культурні наслідки (втрата традицій, мови, ідентичності)
Психологічні наслідки (травма, страх, мовчання)
Зв’язок з сучасними викликами України

Варіант 3: Творчий проєкт

Створіть один з наведених проєктів:

Інфографіка “Голодомор у цифрах” — візуалізація ключових статистичних даних
Віртуальна екскурсія — маршрут по місцях пам’яті Голодомору у вашому регіоні (можна використати Google Maps)
Подкаст (5-7 хв) — розповідь про один аспект Голодомору для ровесників
Буклет для Національного музею Голодомору-геноциду про демографічні наслідки

Критерії оцінювання (для всіх варіантів):

Глибина дослідження
Використання достовірних джерел
Аналітичність (не просто факти, а висновки)
Оригінальність підходу
Грамотність оформлення

Список використаних джерел та літератури

Основні наукові праці:

Кульчицький С. В. Голодомор 1932-1933 як геноцид українства. К.: Наш час, 2008.
Кульчицький С. В. Демографічні втрати України від Голодомору 1932-1933 років: дискусійні питання. К.: Інститут історії України НАН України, 2008.
Conquest R. The Harvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine. Oxford University Press, 1986.
Рудницький О., Левчук Н., Wolowyna O., Shevchuk P. “Demography of a man-made human catastrophe: The case of massive famine in Ukraine 1932-1933”, Canadian Studies in Population, Vol. 42, No. 1-2, 2015, pp. 53-80.
Levchuk N., Borshchevsky Y., Rudnytskyi O., Kovbasiuk A. “Regional patterns of mortality during the Holodomor: A spatial analysis”, Population Studies: Journal of Demography, 2022.

Документальні збірки:

Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Під ред. В. М. Литвина. К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008-2020 (багатотомне видання).
Голодомор 1932-1933 років в Україні: документи і матеріали / Упоряд. Р. Я. Пиріг та ін. К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007.
“Закон про п’ять колосків”. Постанова ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності”.

Онлайн-ресурси:

Національний музей Голодомору-геноциду: https://holodomormuseum.org.ua/
Інтерактивна карта Голодомору: https://holodomormap.com/
Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України: https://www.idss.org.ua/
Українська правда. Історична правда: “Голодомор 1932-1933 років як злочин геноциду” https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/09/14/160165/
Експертний корпус: “Закон про п’ять колосків” https://expcorp.org.ua/publ/zakon-pro-pyat-koloskiv/
Українська правда. Історична правда: “Голодомор: нові дані ведуть до нових відкриттів і знахідок” https://www.istpravda.com.ua/digest/2018/07/25/152706/

Аудіовізуальні матеріали:

“Holodomor: The Real Number of Its Victims and Evidence of Its Man-Made Nature” [відеоматеріал], доступно: https://www.youtube.com/watch?v=8Wlm-Atynso

Законодавчі акти:

Закон України “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні” від 28 листопада 2006 року № 376-V.
Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/78/147 від 19 грудня 2023 року “Пам’ять про Голодомор 1932-1933 років в Україні”.

Методичні рекомендації:

Марочко В. І., Морозов А. Г. Голодомор 1932-1933 років в Україні: хроніка. К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2008.
Освітні матеріали Національного музею Голодомору-геноциду: методичні рекомендації для вчителів, доступно на офіційному сайті музею.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 1. Тема. Наслідки Голодомору: демографічні втрати

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Завдання “Демографічна пам’ять”

Перед вами три цифри:

7 000 000 — ?

4 000 000 — ?

10 000 000 — ?

Запитання для роздумів:

Що можуть означати ці цифри? Висуньте гіпотези.

Чи можна точно підрахувати кількість жертв історичної трагедії? Чому так чи чому ні?

Що означає для суспільства втрата мільйонів людей — тільки зменшення населення чи щось більше?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практика

Фронтальна робота

Завдання 1. Розуміння причин: “Чому це сталося?”

Мозковий штурм: Чому радянська влада організувала голод саме в Україні? Яка була мета?

Мої гіпотези:

Три рівні причин Голодомору:

1. ЕКОНОМІЧНІ (офіційна версія режиму):

Потрібні кошти на індустріалізацію
Експорт зерна за валюту
“Хлібозаготівельна криза”

2. ПОЛІТИЧНІ (справжні причини):

Українське селянство = 80% населення, носії національної ідентичності
Масові повстання проти колективізації (1929-1930)
Режим боявся незалежного селянства як бази для української державності
МЕТА: знищити соціальну базу української нації

3. ІДЕОЛОГІЧНІ (світоглядні):

Комуністична ідеологія: приватна власність = зло
“Куркуль” = український патріот
Тоталітаризм: партія вирішує, хто має право жити

Ключове питання: Якби метою було лише отримання зерна, чи потрібно було морити голодом мільйони людей?

Моя відповідь:

Докази цілеспрямованого геноциду:

Вилучення ВСЬОГО продовольства (навіть насіння для посіву)
Заборона виїзду з голодуючих сіл (заградзагони)
Були запаси зерна, але їх не роздавали
Продовжували експорт зерна під час голоду
Заборона говорити про голод

Мій висновок: Голодомор був геноцидом, тому що:

Індивідуальна робота

Завдання 2. Аналіз статистичних даних

Діаграма 1: Смертність в Україні 1927-1937 рр.

Діаграма 2: Втрати по регіонах України (1932-1934)

Джерело даних: Національна книга пам’яті жертв Голодомору; Кульчицький С. В.; Рудницький О. та ін.

Завдання:

Проаналізуйте динаміку смертності 1927-1937 років. У якому році спостерігається найвищий показник? У скільки разів він перевищує середній рівень?

Порівняйте втрати по різних областях України. Які три області постраждали найбільше? Висуньте гіпотезу: чому саме ці регіони?

Що означає поняття “надсмертність”? Як його можна обчислити на основі даних таблиці?

Поясніть, чому 1933 рік став піком смертності. Які політичні рішення призвели до цього?

Зверніть увагу на 1934 рік: чому смертність різко знизилася? Чи означає це, що трагедія закінчилася?

Робота в парах

Завдання 3. Аналіз відео-джерела

Перегляньте відео: “Holodomor: The Real Number of Its Victims and Evidence of Its Man-Made Nature”
https://www.youtube.com/watch?v=8Wlm-Atynso&t=263s

Відео

Запитання:

Які три ключові докази наводить відео на підтвердження штучного характеру Голодомору?

1._________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2._________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3._________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Які регіони України найбільше постраждали від Голодомору? Як пояснюється така географія?

Проаналізуйте методи, якими радянська влада приховувала правду про Голодомор.

Порівняйте рівень смертності в Україні з іншими регіонами СРСР. Які висновки можна зробити?

Як ви розумієте термін “чорні дошки”? Які наслідки мало внесення сіл до цього списку?

Чому відновлення правди про Голодомор важливе для сучасної України та світу?

Групова робота

Завдання 4. Метод “Прес”

Запитання: “Чому радянська влада приховувала інформацію про Голодомор і фальсифікувала дані про смертність?”

Структура відповіді:

Я вважаю, що…

По-перше…

По-друге…

Таким чином…

Прогрес

Результат навчання	Ні	Частково	Так
Я вмію визначати регіони України, які постраждали найбільше від Голодомору
Я знаю про вплив Голодомору на національний та соціальний склад населення України
Я аналізую та інтерпретую статистичні дані щодо демографічних втрат Голодомору
Я використовую історичні джерела для ілюстрації демографічних наслідків
Я пояснюю причинно-наслідкові зв’язки між політикою радянської влади та демографічними втратами українського народу
Я формулюю аргументовані висновки щодо характеру та масштабів демографічної катастрофи
Я усвідомлюю важливість збереження історичної пам’яті про Голодомор

Рефлексія

Запитання для рефлексії:

Що нового ви дізналися сьогодні про Голодомор?

Який момент уроку вразив вас найбільше? Чому?

Як знання про Голодомор змінює ваше розуміння української історії?

Чому важливо говорити про Голодомор сьогодні, через 90 років після трагедії?

Що ви можете зробити для збереження пам’яті про жертви Голодомору?

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Наступний: матеріал 2 Демографічні зміни населення України як наслідок Голодомору

Твоя поточна позиція

1 матеріал

Тема 3 — матеріал 1 з 19

1 матеріал Ти тут