Демографічні зміни населення України як наслідок Голодомору

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Тема. Демографічні зміни населення України як наслідок Голодомору

Які результати уроку?

За Державним стандартом

характеризує вплив історичних процесів на людину та спільноти [12 ГІО 1.2.1-3]
виявляє тенденції розвитку суспільства, характерні для певної епохи/періоду [12 ГІО 1.3.2-1]
виявляє зміни в розташуванні просторово-історичних об’єктів, зміни територій розселення етнічних спільнот, кордонів державних утворень [12 ГІО 2.1.1-2]
пояснює взаємодію політичних, економічних, соціальних і культурних чинників у розвитку суспільства [12 ГІО 4.3.2-3]
обґрунтовує необхідність захисту прав і гідності людини [12 ГІО 5.2.1-1]

Мовою учнів. На уроці ви

дослідите масштаби демографічних втрат українського народу внаслідок Голодомору 1932–1933 років
проаналізуєте вплив Голодомору на міграційні процеси та етнічний склад населення України
з’ясуєте, як Голодомор зруйнував традиційну сільську громаду та соціальну структуру українського села
зрозумієте зв’язок між демографічними наслідками Голодомору та сучасними викликами для України
усвідомите важливість збереження історичної пам’яті про жертв геноциду

Ключова компетентність уроку

Громадянські та соціальні компетентності — учні/учениці аналізуватимуть вплив державної політики на демографічні процеси, розвиватимуть розуміння цінності людського життя та необхідності захисту прав людини, формуватимуть відповідальне ставлення до збереження історичної пам’яті.

Ключові терміни, особи та концепції

Голодомор — штучно організований радянською владою голод 1932–1933 років в Україні, визнаний геноцидом українського народу. Забрав життя щонайменше 3,9–7 мільйонів осіб.
Демографічні втрати — скорочення чисельності населення внаслідок смертності, зниження народжуваності та міграційних процесів.
Демографічна яма — різке зменшення чисельності населення певного покоління, що впливає на демографічну структуру суспільства протягом десятиліть.
Етнічна колонізація — цілеспрямоване переселення представників інших етносів на території, звільнені внаслідок голоду, з метою зміни етнічного складу населення.
Розкуркулення — політика радянської влади щодо примусового вилучення майна та депортації заможних селян («куркулів»), що передувала Голодомору.
Колективізація — примусове об’єднання індивідуальних селянських господарств у колективні (колгоспи), що стала передумовою Голодомору.
«Чорні дошки» — списки сіл, позбавлених права на постачання товарів за невиконання планів хлібозаготівель, що фактично означало смертний вирок для їхніх мешканців.
Рафаель Лемкін (1900–1959) — польсько-американський юрист українсько-єврейського походження, автор терміну «геноцид», який кваліфікував Голодомор як класичний приклад радянського геноциду.
Станіслав Кульчицький (нар. 1937) — український історик, провідний дослідник Голодомору, автор численних праць про демографічні наслідки голоду.
Джеймс Мейс (1952–2004) — американський історик, керівник Комісії Конгресу США з розслідування голоду в Україні, який назвав Голодомор «пострадянським стресовим синдромом».
Закон про «п’ять колосків» (7 серпня 1932 р.) — постанова, що передбачала розстріл або 10 років таборів за найменшу крадіжку колгоспного майна.
Паспортна система — запроваджена 1932 року система внутрішніх паспортів, що позбавляла селян права вільного пересування та унеможливлювала втечу від голоду.
Денаціоналізація — політика знищення національної ідентичності, культури та мови, що супроводжувала Голодомор.
Книга пам’яті — документальні видання зі списками жертв Голодомору, що створюються в Україні для увічнення пам’яті загиблих.
Український інститут національної пам’яті — державна установа, що координує дослідження та вшанування пам’яті жертв Голодомору.

Як підготуватися до уроку?

Тема демографічних наслідків Голодомору є надзвичайно важливою для розуміння сучасної України та вимагає від учителя особливої чутливості й підготовки. Це не лише історичний, а й глибоко етичний урок про цінність людського життя та злочинність тоталітарних режимів.

Історичний контекст

Голодомор 1932–1933 років став найбільшою демографічною катастрофою в історії України. За різними оцінками, прямі втрати населення становили від 3,9 до 7 мільйонів осіб. Однак демографічні наслідки Голодомору не обмежуються лише кількістю загиблих — вони включають:

1. Прямі демографічні втрати:

Надсмертність у 1932–1933 роках (щонайменше 3,9 млн осіб за найобережнішими оцінками)
Найбільш постраждалі регіони: Київська, Харківська, Полтавська, Дніпропетровська, Одеська області
Смертність у деяких селах сягала 30–50% населення
Особливо високою була смертність серед дітей та людей похилого віку

2. Опосередковані демографічні втрати:

Різке зниження народжуваності у 1933–1934 роках (на 40–50%)
Зростання дитячої смертності
«Демографічна яма» — покоління, яке не народилося
Довготривалий вплив на здоров’я тих, хто вижив

3. Міграційні процеси:

Втеча селян до міст (попри паспортну систему)
Депортації «куркулів» до Сибіру та Казахстану
Примусове переселення росіян із РСФРР на «звільнені» українські землі
Внутрішня міграція з найбільш постраждалих регіонів

4. Зміна етнічного складу:

Цілеспрямоване заселення обезлюднілих українських сіл переселенцями з Росії
У 1933–1934 роках до України переселено понад 117 тисяч селян з РСФРР
Русифікація міст через масову міграцію селян
Знищення україномовного сільського населення як носія традиційної культури

5. Руйнування сільської громади:

Знищення традиційного укладу життя українського села
Розрив міжпоколіннєвих зв’язків
Втрата традицій, знань, культурних практик
Атомізація суспільства через взаємну недовіру

Методичні рекомендації

Емоційна підготовка: Тема Голодомору є травматичною. Попередьте учнів про зміст уроку. Будьте готові до емоційних реакцій. Створіть безпечний простір для обговорення.
Робота з даними: Використовуйте статистичні дані обережно, пояснюючи, що за кожною цифрою стоїть людська доля. Порівняйте масштаби з чимось зрозумілим (наприклад, населення сучасного міста).
Локальний вимір: Заохочуйте учнів досліджувати історію Голодомору у своїй місцевості. Можливо, хтось з учнів має родинну історію, пов’язану з цими подіями.
Міждисциплінарні зв’язки:
- Географія: картографування постраждалих регіонів, міграційні потоки
- Математика: робота зі статистичними даними, демографічні розрахунки
- Українська література: твори про Голодомор (В. Барка «Жовтий князь»)
- Біологія: фізіологічні наслідки голодування
Зв’язок із сучасністю: Покажіть, як демографічні наслідки Голодомору впливають на Україну досі — через «демографічні ями», регіональні диспропорції, проблеми національної ідентичності.

Джерела та ресурси

Національний музей Голодомору-геноциду (https://holodomormuseum.org.ua/)
Електронна база даних жертв Голодомору
Документальні фільми: «Голод-33» (реж. Олесь Янчук), «Урожай розпачу» (реж. Славко Новицький)
Книга Роберта Конквеста «Жнива скорботи»

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Село Малинівка Полтавської області у 1931 році налічувало 2 800 мешканців. У 1934 році тут залишилося лише 1 100 осіб. Що могло статися з рештою 1 700 людей за три роки? Як така втрата населення могла вплинути на життя тих, хто вижив?

Завдання:

Розгляньте два фото: 1) Типове українське село 1920-х років — багатолюдне, з дітьми на вулицях, жінками біля криниці; 2) Те саме село у 1934 році — напівзруйновані хати, порожні вулиці, закриті ставнями вікна. Запишіть 3–4 речення про свої думки та почуття.

Методичний коментар:

Ця провокація має емоційно залучити учнів до теми та підготувати їх до осмислення масштабів демографічної катастрофи. Важливо дати учням час для роздумів та не поспішати з коментарями. Можна запропонувати учням поділитися своїми думками в парах перед загальним обговоренням.

Очікувана відповідь:

Учні можуть припустити війну, епідемію, стихійне лихо. Важливо підвести їх до розуміння, що причиною стала цілеспрямована політика держави — штучно організований голод.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз демографічних даних (розвиток громадянської та соціальної компетентності)

Проаналізуйте таблицю демографічних втрат України внаслідок Голодомору та дайте відповіді на запитання.

Показник	Дані
Населення УСРР на початок 1932 р.	31,9 млн осіб
Населення УСРР на початок 1934 р.	28,4 млн осіб
Природний приріст (очікуваний без голоду)	+1,2 млн осіб
Фактичні демографічні втрати	4,7 млн осіб
Прямі втрати (надсмертність)	3,9–4,5 млн осіб
Народжуваність у 1933 р. (% від 1931 р.)	47%
Смертність у 1933 р. (% від 1931 р.)	312%

Запитання:

Обчисліть, який відсоток населення України становили демографічні втрати від Голодомору.
Як ви розумієте термін «демографічна яма»? Як вона могла вплинути на наступні покоління?
Чому різке зниження народжуваності є окремим видом демографічних втрат?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває аналітичні навички та допомагає усвідомити масштаби трагедії через конкретні цифри. Важливо пояснити, що статистика — це не просто числа, а мільйони людських доль.

Відповіді:

Демографічні втрати становили близько 14,7% населення України (4,7 млн / 31,9 млн × 100%).
«Демографічна яма» — це покоління, яке не народилося або значно скоротилося. Вона впливає на демографічну структуру протягом 70–80 років, створюючи «хвилі» — менше працездатного населення, менше народжень у наступних поколіннях.
Ненароджені діти — це також втрати, бо вони не додали свого внеску в розвиток нації, не народили власних дітей, не передали культурну спадщину.

Завдання 2. Картографічний аналіз (індивідуальна робота)

На контурній карті України позначте:

Регіони з найбільшими втратами населення (Київська, Харківська, Полтавська, Дніпропетровська, Одеська області)
Напрямки міграційних потоків: а) втеча селян до міст; б) депортації «куркулів» на схід; в) переселення росіян з РСФРР до України
Позначте «чорною зіркою» 5 сіл, які повністю вимерли

Запитання до карти:

Чому найбільше постраждали саме центральні та східні області України?
Як географічне розташування впливало на можливість порятунку?
Яку мету переслідувала влада, переселяючи людей з Росії до обезлюднілих українських сіл?

Методичний коментар:

Картографічна діяльність допомагає візуалізувати масштаби та географію катастрофи, а також зрозуміти цілеспрямований характер етнічної політики радянської влади.

Очікувані відповіді:

Це традиційно найбільш продуктивні сільськогосподарські регіони, тому тут найжорсткіше вилучали зерно. Також тут найвища концентрація україномовного населення.
Близькість до міст чи кордонів давала більше шансів на порятунок, хоча паспортна система значно обмежувала мобільність.
Мета — змінити етнічний склад населення, русифікувати Україну, знищити носіїв української культури та мови.

Робота в парах

Завдання 3. Аналіз історичного джерела (розвиток громадянської та соціальної компетентності)

Прочитайте уривок зі спогадів та проаналізуйте його.

Джерело А. Зі спогадів Марії Ткаченко, село Пустовійтівка Сумської області:

«У нашому селі було 340 дворів. До весни 1933-го залишилося менше половини. Цілі вулиці стояли порожні. Хати розбирали на дрова, бо паливо закінчилося. Наша сім’я — семеро дітей — вижила, бо мати сховала трохи квасолі в соломі. Троє сусідських родин вимерли повністю. Влітку 1933-го привезли переселенців з Росії. Вони не знали нашої мови, наших звичаїв. Заселилися в хати тих, хто помер. Ми боялися з ними говорити. Село стало чужим».

Джерело Б. З доповідної записки секретаря Дніпропетровського обкому партії М. Хатаєвича, березень 1933 р.:

«Проведена робота з переселення в колгоспи області 7 500 господарств з Горьківського краю та Московської області. Переселенці забезпечені житлом у хатах, господарі яких вибули. Продовжується вербування робочої сили для промислових підприємств області».

Завдання для пари:

Порівняйте два джерела. Як відрізняється опис одних і тих самих подій?
Що означає евфемізм «вибули» в офіційному документі?
Які наслідки мало переселення для збереження української культури та мови?
Обговоріть: чому важливо вивчати історію через особисті свідчення, а не лише офіційні документи?

Методичний коментар:

Порівняння особистого свідчення з офіційним документом розвиває критичне мислення та навички роботи з джерелами різного походження. Евфемізми радянських документів приховують злочин, а особисті спогади розкривають людський вимір трагедії.

Очікувані відповіді:

Особисте свідчення передає емоції, страх, втрату спільноти. Офіційний документ використовує сухі цифри та евфемізми.
«Вибули» — це евфемізм для позначення смерті від голоду. Радянська влада уникала прямих згадок про голод.
Переселенці не знали української мови, культури, традицій. Це призвело до русифікації, втрати культурної спадкоємності, зміни характеру сіл.
Особисті свідчення передають людський досвід, емоції, деталі, яких немає в офіційних документах. Вони допомагають зрозуміти історію як історію людей, а не лише подій.

Завдання 4. Дослідження родинної історії (робота в парах)

Разом із партнером/партнеркою обговоріть:

Чи відомі вам родинні історії, пов’язані з Голодомором? Якщо так, поділіться (за бажанням).
Чому, на вашу думку, багато родин довго мовчали про ці події?
Як Голодомор вплинув на традицію шанобливого ставлення до хліба в українських родинах?

Методичний коментар:

Це завдання персоналізує тему та допомагає учням усвідомити зв’язок великої історії з їхніми родинами. Важливо створити безпечну атмосферу та не тиснути на учнів, якщо вони не хочуть ділитися.

Групова робота

Завдання 5. Дискусія «Наслідки демографічної катастрофи» (розвиток громадянської та соціальної компетентності)

Клас об’єднується у 4 групи. Кожна група досліджує один аспект демографічних наслідків Голодомору та готує коротку презентацію (3–4 хвилини).

Група 1. «Зникле покоління»

Як Голодомор вплинув на вікову структуру населення?
Що таке «демографічна яма» і як вона проявляється досі?
Як втрата цілого покоління вплинула на передачу культурних традицій?

Група 2. «Зміна етнічного складу»

Як змінився етнічний склад населення України внаслідок Голодомору?
Яку роль відіграло переселення з РСФРР?
Як це вплинуло на мовну ситуацію в Україні?

Група 3. «Руйнування сільської громади»

Як Голодомор зруйнував традиційний уклад українського села?
Що втратило українське село: традиції, знання, соціальні зв’язки?
Як це вплинуло на розвиток сільського господарства?

Група 4. «Психологічна травма»

Що таке «пострадянський стресовий синдром» (термін Дж. Мейса)?
Як страх і недовіра, породжені Голодомором, передавалися наступним поколінням?
Чому важливо говорити про Голодомор для «зцілення» нації?

Методичний коментар:

Групова робота дозволяє охопити різні аспекти складної теми та розвиває навички співпраці й презентації. Після презентацій варто провести загальну дискусію про взаємозв’язок усіх аспектів.

Завдання 6. Моделювання: «Мапа пам’яті» (групова робота)

У групах по 4–5 осіб створіть «Мапу пам’яті» про демографічні наслідки Голодомору для вашого регіону (області, району, села).

Інструкція:

Знайдіть інформацію про кількість жертв у вашому регіоні
Позначте на карті місця пам’яті (пам’ятники, музеї, меморіали)
Запишіть відомі вам імена жертв або свідків
Додайте цитату зі свідчень (якщо є)
Сформулюйте, чому важливо пам’ятати

Методичний коментар:

Це завдання локалізує велику історію та показує зв’язок з рідним краєм. Може стати основою для довгострокового проєкту з усної історії.

Прогрес

Твердження	Так	Частково	Ні
Я розумію масштаби демографічних втрат України внаслідок Голодомору
Я можу пояснити вплив Голодомору на міграційні процеси й етнічний склад населення
Я усвідомлюю, як Голодомор зруйнував традиційну сільську громаду
Я розумію зв’язок між демографічними наслідками Голодомору та сучасними викликами
Я усвідомлюю важливість збереження історичної пам’яті про жертв геноциду

Додаткові ресурси

Національний музей Голодомору-геноциду: https://holodomormuseum.org.ua/
Електронна база даних жертв Голодомору: https://memory.gov.ua/
Документальний фільм «Голод-33» (реж. Олесь Янчук, 1991)
Книга Василя Барки «Жовтий князь»

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Тема. Демографічні зміни населення України як наслідок Голодомору

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Село Малинівка Полтавської області у 1931 році налічувало 2 800 мешканців. У 1934 році тут залишилося лише 1 100 осіб.

Ваші думки: Що могло статися з рештою 1 700 людей за три роки? Як така втрата населення могла вплинути на життя тих, хто вижив?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практика

Завдання 1. Аналіз демографічних даних

Проаналізуйте таблицю та дайте відповіді на запитання.

Показник	Дані
Населення УСРР на початок 1932 р.	31,9 млн осіб
Населення УСРР на початок 1934 р.	28,4 млн осіб
Фактичні демографічні втрати	4,7 млн осіб
Народжуваність у 1933 р. (% від 1931 р.)	47%
Смертність у 1933 р. (% від 1931 р.)	312%

Запитання:

Обчисліть, який відсоток населення України становили демографічні втрати від Голодомору.

Як ви розумієте термін «демографічна яма»? Як вона могла вплинути на наступні покоління?

Чому різке зниження народжуваності є окремим видом демографічних втрат?

Завдання 2. Аналіз історичного джерела

Прочитайте уривок зі спогадів та проаналізуйте його.

Запитання:

Які демографічні процеси описані в цьому свідченні?

Як переселення вплинуло на культурну ідентичність села?

Чому свідчення очевидців важливі для розуміння історії?

Завдання 3. Порівняльна таблиця «Наслідки Голодомору для демографії України»

На основі матеріалів уроку заповніть таблицю.

Тип наслідків	Характеристика	Прояви у сучасності
Прямі демографічні втрати (смертність)
Опосередковані втрати (ненароджені)
Зміна етнічного складу
Руйнування сільської громади
Психологічна травма поколінь

Завдання 4. Рефлексія: Збереження пам’яті (розвиток громадянської та соціальної компетентності)

Чому важливо пам’ятати про Голодомор?

Як особисто ви можете долучитися до збереження пам’яті про жертв?

Який зв’язок ви бачите між подіями Голодомору та сучасною війною Росії проти України?

Прогрес

Твердження	Так	Частково	Ні
Я розумію масштаби демографічних втрат України внаслідок Голодомору
Я можу пояснити вплив Голодомору на міграційні процеси й етнічний склад населення
Я усвідомлюю, як Голодомор зруйнував традиційну сільську громаду
Я розумію зв’язок між демографічними наслідками Голодомору та сучасними викликами
Я усвідомлюю важливість збереження історичної пам’яті про жертв геноциду

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе