Руйнування сільської громади як наслідок Голодомору. Формування людини совєцької

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 3. Тема. Руйнування сільської громади як наслідок Голодомору. Формування людини совєцької

Які результати уроків?

За Державним стандартом учень\учениця

виокремлює основні тенденції розвитку суспільства середини ХХ ст. [12 ГІО 1.3.2‑1]
оцінює історичні процеси на основі їхніх передумов, перебігу та результатів (причини і наслідки депортацій для Криму) [12 ГІО 4.1.3‑1]
добирає та критично оцінює інформацію щодо важливих суспільних питань (дискримінація, депортація) [12 ГІО 4.2.1‑1]

Учні й учениці

визначають ключові характеристики традиційної української сільської громади до Голодомору
описують механізми руйнування сільської громади під час Голодомору
називають конкретні прояви руйнування сільської громади
розуміють, як колективізація та Голодомор були взаємопов’язані у процесі руйнування сільського укладу життя
знають про вплив Голодомору на морально-психологічний стан тих, хто вижив, і їхню здатність до відновлення громади

Ключові поняття:

Сільська громада – традиційна форма соціальної організації українського села з характерними рисами: спільнотність, взаємодопомога, звичаєве право, релігійне життя, родинні зв’язки.
Колективізація – примусове об’єднання селянських господарств у колгоспи, що стало передумовою Голодомору та руйнування громади.
Колгоспники — це селяни, які працювали у колгоспах (колективних господарствах), створених внаслідок політики колективізації в СРСР у 1920–1930-х роках.
Розкуркулення – репресивна кампанія радянської влади проти заможного селянства, що призвела до виселень, арештів, розпродажу майна та деструкції місцевого соціального устрою.
Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу, здійснений шляхом штучного голоду, організованого радянською владою.
“Чорні дошки” – каральний інструмент репресій, застосований до сіл, які не виконували хлібозаготівельний план. Призводив до ізоляції громад і голоду.
Моральна травма – психологічні та етичні наслідки Голодомору: втрата довіри, знищення традицій, розрив родинних зв’язків, зміна моральних норм.
Громадська пам’ять / історична пам’ять – колективне осмислення трагедії Голодомору, збереження свідчень, історій та уроків минулого.
Геноцид – умисне знищення певної етнічної, національної чи соціальної групи. У 2006 році Верховна Рада України визнала Голодомор геноцидом українського народу.

Як підготуватися до уроку?

Дизайн уроку

Провокація

Завдання «Хмара слів»

Запропонуйте учням поміркувати над запитанням «Якими були наслідки Голодомору для українського села?»

Методичний коментар:

можна надати вже готові учням слова, які варто використати в хмарі, якщо виникають труднощі, наприклад, взаємодопомога, родина, сусідство, вечорниці, толока, громада, розкуркулення, страх, чужі люди, насильство, тиша, порожні хати.

Запитання для старту виконання завдання:

Як ви думаєте, чому Голодомор зруйнував не лише фізичне життя людей, а й соціальне?
Чи можна відбудувати громаду після геноциду?

Практика

Фронтальна робота

Завдання «Історичне письмо»

Уявіть себе селянином, який живе в українському селі в 1934 році. Спробуйте написати спогад у своєму щоденнику про те, як змінилася громада за останній рік. Порівняйте українське село до Голодомору і після за такими аспектами:

Родина і сусіди
Релігійне життя
Сільські традиції
Взаємодопомога

Методичний коментар:

перед тим як учні писатимуть щоденник учителя 1934 р., дайте їм коротке розуміння, що до Голодомору українське село було світом спільних вечорниць, ритуалів, родинних зв’язків, взаємодопомоги («толоки», «вулиці»), традиційної моралі і звичаєвого права. Після Голодомору села втратили мільйони людей, виник страх і недовіра, багато традицій зникли на десятиліття.

Підсилююче запитання: «Що, на вашу думку, у щоденнику передусім описав би сільський учитель: втрати, зміни, чи відчуття тиші?»

Робота в групах

Завдання «Історичне розслідування»

Об’єднайте учнів у групи та запропонуйте попрацювати із зображеннями із «Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні» за посиланням https://holodomormuseum.org.ua/wp-content/uploads/2019/10/zvedeniy_tom_nkp.pdf

Розподіліть фото так, щоб групи отримали різні аспекти: виселення родин, «червоні базари», арешти і знущання, хлібозаготівлі, примусова праця і «позики».

Кейс 1

Джерело: Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні за посиланням https://holodomormuseum.org.ua/wp-content/uploads/2019/10/zvedeniy_tom_nkp.pdf

Запитання для обговорення:

1.Які деталі на фото свідчать про те, що ця сім’я «розкуркулена»?

2.Про що свідчить той факт, що люди стоять біля свого будинку з речами на возі? Куди вони, ймовірно, прямують?

3.Як ця фотографія ілюструє політику «розкуркулення» в СРСР? Які наслідки вона мала для селянства?

4.Уявіть себе на місці цієї сім’ї. Що вони могли відчувати в цей момент? Які їхні подальші перспективи?

Кейс 2

Запитання для обговорення:

1.Про що свідчить наявність великої кількості людей на цьому «базарі»? Хто ці люди, на вашу думку?

2.Яким чином розпродаж майна розкуркуленого селянина Мартиненка відображає політику «розкуркулення»?

3.Які наслідки мав розпродаж майна для сім’ї Мартиненка та інших розкуркулених селян?

Кейс 3

Запитання для обговорення:

1.Хто на фото, на вашу думку, є саме селянином П. Масюком на цій фотографії?

2.Яким чином ця фотографія ілюструє процес «розкуркулення»? Які конкретні дії ви бачите, що підтверджують цей процес?

3.Як ви вважаєте, як доля розкуркулених селян могла скластися після таких подій. Куди їх могли виселяти?

Кейс 4

Запитання для обговорення:

1.Яку подію, на вашу думку, ілюструє ця фотографія?

2.Чому це «червоний обоз»? Куди, ймовірно, вони прямують?

3.Як ця фотографія відображає політику хлібозаготівель та колективізації в УРСР?

Кейс 5

Запитання для обговорення:

1.Про що свідчить вигляд чоловіка та кількість мішків з хлібом?

2.Що, на вашу думку, означає здача хліба в рахунок восьмого тиражу Державної позики четвертого року п’ятирічки? Як це пов’язано з державною політикою?

3.Яку мету переслідувала радянська влада, організовуючи такі здачі хліба?

4.Які наслідки мала така політика для колгоспників та населення України загалом?

Завдання «Аналіз свідчень»

Об’єднайте учнів у групи та запропонуйте проаналізувати свідчення людей, які пережили Голодомор.

Свідчення Пасічника Михайла Яковича, Житомирська область за посиланням https://map.memorialholodomor.org.ua/testimony/pasichnyk-myhajlo-yakovych-1927-r-n/
Свідчення Дорошко Ольги Кузьмівни, Харківська область за посиланням https://map.memorialholodomor.org.ua/testimony/doroshko-olga-kuzmivna-1925-r-n/
Свідчення Нікольчук Любові Володимирівни, Миколаївська область за посиланням https://map.memorialholodomor.org.ua/testimony/nikolchuk-lyubov-volodymyrivna-1927-r-n/
Свідчення Прими Степана, Львівська область за посиланням https://map.memorialholodomor.org.ua/testimony/pryma-stepan-1911-r-n/

Методичний коментар:

дайте кожній групі інший регіон України: Захід, Південь, Слобожанщина, Центр. Нехай учні порівняють чи всюди руйнування громади мало однакові форми, що повторюється у свідченнях, що було специфічним для певного регіону.

Орієнтовний план для аналізу відео:

1.Звідки взято свідчення (архів, музей, онлайн-проект, книга, особистий запис)? Чи є інформація про записувача/інтерв’юера?

2.Як згадують інтерв’юєри життя до голоду?

3.Як, за свідченнями очевидців, проявлявся голод: що їли, як шукали їжу, яким був фізичний стан людей, скільки людей помирало, як ховали людей?

4.Якими були дії радянської влади?

5.Визначте ключові аспекти, які свідчення розкриває найбільш повно. Оцініть внесок цього свідчення у збереження історичної пам’яті.

Робота у парах

Завдання «Робота з джерелами»

Об’єднайте учнів у пари та запропонуйте попрацювати із кейсами із «Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні» за посиланням https://holodomormuseum.org.ua/wp-content/uploads/2019/10/zvedeniy_tom_nkp.pdf

Кейс 1

Лист начальника Харківського обласного відділу ДПУ З. Кацнельсона до голови ДПУ УСРР про факти масового голодування населення області. Повідомляв про ураження голодом населення 23 районів з 64 районів області, де «…захворювання і смертність на ґрунті виснаження почали набувати загрозливих розмірів», про підбір на вулицях Харкова впродовж лютого – квітня 1597 трупів померлих від голоду людей, про вилучення з вулиць 10 тис. безпритульних дітей. Зазначено, що 1 березня було зафіксовано 9 випадків людоїдства, у червні – 221, «смертність з кожним днем зростає», у с. Вовчий Яр щоденно помирає 8–12 колгоспників, а за півтора місяці померло 2500 осіб, деякі сільради призупинили реєстрацію масової смертності селян, а в с. Чепишки Балаклійського району за березень – травень померло 300 осіб, з них 95% – колгоспники, село з 500 дворів «перетворилося на пустир».

Запитання:

1.Чому цей документ є особливо цінним історичним джерелом для дослідження Голодомору?

2.Які висловлювання у листі свідчать про критичний та загрозливий характер ситуації?

3.Які факти з листа шокують вас найбільше? Чому?

4.Що означає той факт, що 95% померлих у с. Чепишки були колгоспниками? Про що це свідчить щодо політики радянської влади?

5.Чому деякі сільради призупинили реєстрацію масової смертності? Які причини могли стояти за цим?

Кейс 2

Мешканець с. Степанівка Лугинського району Київської області заховав труп померлого від голоду брата у дворі, згодом «…почав обрізати з нього м’ясо, варити і їсти, а також давав варене м’ясо їсти маленькому синові», тому що «не мав нічого їсти». Зізнався також у тому, що «…мені ще хотілося м’яса, для чого я задушив свого сина К., якого також зварив і з’їв впродовж двох днів».

Мешканка с. М. Андрушівка Андрушівського району Київської області, йдучи на роботу в колгосп, наказала старшому синові зарізати 9-річного брата для вживання, а після повернення з роботи смажила і їла разом з дітьми, «допоки не з’їли всього».

Запитання:

1. Чому люди, які опинилися в таких обставинах, вдавалися до таких крайніх заходів? Які були передумови для цього?

2.Як ці свідчення ілюструють абсолютну безвихідь, в якій опинилися люди під час Голодомору?

3.Яка роль держави та її політики у доведенні людей до такого стану?

4.Чому важливо фіксувати та оприлюднювати такі страшні свідчення, незважаючи на їхню жорстокість?

Кейс 3

Директивний лист Дніпропетровського обкому КП(б)У райкомам, райвиконкомам, начальникам політвідділів МТС, секретарям партосередків про порушення «законності». Зазначено, що місцеві органи влади с. Афанасьєвка Ново-Московського району лінчували 14-річного хлопчика, підвішували за горло, катували за те, що, будучи голодним та опухлим, він з’їв півфунта хліба у будинку голови колгоспу. Звернено увагу на факт масових знущань над селянами «партійно-комсомольського активу»: влаштовування розправ, вбивства, побиття, защемлення пальців дверима, побиття різками, засудження декількох колгоспників до 10 років за «кражу».

Запитання:

1.Яку реальність життя селянства в Україні 30-х років ХХ століття викриває цей лист?

2.Чому обком КП(б)У вирішив звернути увагу на ці факти порушення законності? Чи означає це, що вони засуджували такі дії, чи були інші мотиви?

3.Яка була роль партійно-комсомольського активу в політиці совєтської влади?

4.Чому покарання за кражу (навіть щоб врятуватися від голоду) було таким суворим?

5.Як випадок з 14-річним хлопчиком демонструє рівень відчаю та голоду серед населення?

Завдання «Голос з села»

Об’єднайте учнів у пари та розподіліть ролі: один учень – дорослий селянин, який пам’ятає село до голоду, інший – підліток, який виріс у селі після 1933 року.

Нехай учні спробують розіграти діалог про те, як змінилось життя у сільській громаді, стосунки між селянами, сільські традиції. Виявлені ключові зміни фіксують.

Самостійна робота

Завдання «Ключові слова»

Назвіть 3-5 ключових слів, які характеризують руйнування сільської громади внаслідок Голодомору.

Завдання «Твір-роздум»

Напишіть короткий твір-роздум на тему: «Як Голодомор зруйнував дух українського села?»

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я визначаю ключові характеристики традиційної української сільської громади до Голодомору .
Я описую механізми руйнування сільської громади під час Голодомору
Я називаю конкретні прояви руйнування сільської громади
Я розумію, як колективізація та Голодомор були взаємопов’язані в процесі руйнування сільського укладу життя.
Я знаю про вплив Голодомору на морально-психологічний стан тих, хто вижив, і їхню здатність до відновлення громади.

Завантажити матеріал (PDF)