Національно-державницька ідея в українській культурі та суспільній думці другої половини ХХ ст. Частина 1

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 9. Тема: Національно-державницька ідея в українській культурі та суспільній думці другої половини ХХ ст. Частина 1

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

зіставляє події, явища і процеси української та світової історії; визначає їх взаємовпливи [12 ГІО 4.1.3-2]
добирає і систематизує джерела історичної та суспільної інформації [12 ГІО 3.1.1]

На уроці учні й учениці:

Дослідять розвиток національно-державницької ідеї в українській культурі 1950-1990-х років.
Проаналізують роль української інтелігенції в збереженні та розвитку національної ідентичності в умовах совєтської системи.
Зіставлять процеси формування національної свідомості в Україні з аналогічними рухами в інших країнах Східної Європи.
Дослідять вплив дисидентського руху на формування сучасної української державності.
Оцінять значення культурних діячів і мислителів у боротьбі за національне відродження.

Ключова компетентність уроку

Громадянські та соціальні компетентності — учні й учениці аналізуватимуть ідеологію і діяльність різних громадських рухів у історичній ретроспективі, моделюватимуть власну поведінку як активних та відповідальних громадян України, обстоюватимуть власну громадянську позицію щодо національних викликів.

Ключові терміни, особи та концепції

Національно-державницька ідея — комплекс поглядів про необхідність створення або відновлення незалежної української держави на основі національної ідентичності.
Дисидентський рух — опозиційний рух в УРСР, спрямований проти совєтського режиму та за дотримання прав людини і народів.
Українська гельсінська група — правозахисна організація, створена в 1976 році для контролю за виконанням СРСР Гельсінських угод.
Шістдесятники — покоління української інтелігенції 1960-х років, яке боролося за національне відродження та демократизацію.
Русифікація — політика примусового поширення російської мови та культури в національних республіках СРСР.
Самвидав — система неофіційного розповсюдження заборонених текстів шляхом перепису або друку.
Іван Дзюба (1931-2022) — літературознавець, автор праці “Інтернаціоналізм чи русифікація?”, символ українського культурного відродження.
Василь Стус (1938-1985) — поет, перекладач, дисидент, лауреат премії імені Тараса Шевченка.
Левко Лук’яненко (1928-2018) — правозахисник, один із засновників Української гельсінської групи, перший голова Руху.
В’ячеслав Чорновіл (1937-1999) — журналіст, дисидент, політичний діяч, автор збірки “Лихо з розуму”.
Мирослав Попович (1930-2018) — філософ, культуролог, дослідник української ментальності та духовності.
Олекса Тихий (1927-1984) — поет, перекладач, один із лідерів шістдесятників.
Лесь Курбас — ідеал українського театрального мистецтва для покоління шістдесятників.
Національна ідентичність — відчуття належності до певної нації, що базується на спільній культурі, мові, історії та цінностях.

Як підготуватися до уроку?

Історичний контекст:

Друга половина ХХ століття в Україні характеризувалася складним процесом формування національної свідомості в умовах совєтської системи. Після сталінських репресій 1930-50-х років, які майже знищили українську інтелігенцію, в період “відлиги” 1960-х почалося поступове відродження національної культури.

Період 1960-80-х років став часом формування нового покоління української інтелігенції — шістдесятників, які поєднували боротьбу за національні права з загальнодемократичними ідеалами. Цей період характеризувався: розвитком української літератури, театру, кіномистецтва; появою дисидентського руху; формуванням правозахисних організацій; боротьбою проти русифікації.

Світовий контекст:

Процеси в Україні розвивалися паралельно з аналогічними рухами в інших країнах Східної Європи — Польщі (рух “Солідарність”), Чехословаччині (Хартія-77), Угорщині, країнах Балтії. Усі ці рухи об’єднувала боротьба за національні та громадянські права в умовах тоталітарних режимів.

Методичні рекомендації:

Акцентуйте увагу на зв’язку між культурним відродженням та політичною боротьбою.
Використовуйте автентичні джерела — тексти дисидентів, спогади учасників подій.
Проводьте паралелі з сучасною Україною та актуальними викликами.
Підкреслюйте міжнародний контекст українського національного руху.
Обов’язково згадайте про репресії та жертви, принесені за національну ідею.

Дизайн уроку

Провокація

Завдання:

Уявіть, що ви живете в 1960-х роках в УРСР і є свідками того, як українська мова поступово витісняється з освіти, науки, театрів. Ваші друзі й знайомі дедалі частіше переходять на російську, вважаючи українську “провінційною” та “некультурною”.

Запитання для обговорення:

Як би ви відреагували на таку ситуацію? Чому одні люди змирилися б із цим, а інші — ні?
Що може спонукати людину ризикувати кар’єрою, свободою, а іноді й життям заради збереження рідної мови та культури?
Чи можуть ідеї та переконання кількох інтелектуалів вплинути на долю цілого народу? Наведіть приклади з історії.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз програмного документа дисидентського руху (розвиток громадянських компетентностей)

Джерело: Фрагменти з праці Івана Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?” (1965): http://history.org.ua/LiberUA/966-518-110-6/966-518-110-6.pdf#page=46.62

Фрагмент 1:

“Національна справа — це справа всього народу і справа кожного громадянина: це корінний інтерес усього народу і громадянства, совість кожного з нас; вона не відсуває всіх інших справ, інтересів та ідеалів, але нерозривно з ними пов’язана, і ніхто не має права мовчати, коли бачить щось неподобне, так само як ніхто не має права затуляти вуха від тривожних голосів.”

Фрагмент 2:

“В Україні КП(б)У протягом двадцятих років провадила величезну національно-виховну роботу, що увійшла в історію під назвою “українізації”. Українська мова запроваджувалася у всі ділянки суспільного життя, заохочувалося засвоєння української історії та культури… Це була справді інтернаціоналістська ленінська політика, що забезпечувала повноцінний розвиток соціалістичної української нації. Та вже через кілька років цій політиці було покладено край… Почалася політика нищення здобутків попереднього періоду, політика фізичного нищення української нації, особливо інтелігенції.”

Завдання для аналізу:

Як Іван Дзюба розуміє сутність “національної справи”? Чому вона стосується кожного громадянина?

Що таке “українізація” 1920-х років і чому автор вважає її позитивним явищем?

Які наслідки згортання політики українізації описує Дзюба?

Як автор обґрунтовує право українців на національний розвиток?

Чому ця аргументація була особливо сміливою для 1960-х років?

Методичний коментар:

Це завдання формує вміння аналізувати історичні джерела та розуміти ідеологічні основи національно-визвольного руху. Розвиває громадянські компетентності через розуміння боротьби за національні права.

Завдання 2. Порівняльний аналіз концепцій ідентичності

Порівняйте дві концепції національної ідентичності:

А. Совєтська концепція (офіційна):

Формування “нової історичної спільноти — совєтського народу”
Російська мова як мова міжнаціонального спілкування
Поступове “зближення і злиття націй”

Б. Концепція українських дисидентів:

Збереження і розвиток національної самобутності
Рівноправність української та російської мов
Право на культурну автономію в межах УРСР

Питання для аналізу:

Які фундаментальні відмінності між цими підходами?

Як кожна концепція впливала на мовну політику?

Яка з концепцій переважила після 1991 року і чому?

Методичний коментар:

Завдання розвиває аналітичне мислення та здатність порівнювати різні ідеологічні підходи до національного будівництва.

Робота в парах

Завдання 3. Дослідження ролі культури в національному відродженні

Інструкція: Оберіть одну зі сфер культури та дослідіть її роль у розвитку національно-державницької ідеї.

Варіанти для дослідження:

Література: творчість Ліни Костенко, Івана Драча, Василя Симоненка
Театр: діяльність театру ім. Івана Франка, творчість Романа Віктюка
Кіномистецтво: фільми Олександра Довженка, Сергія Параджанова
Музика: творчість Володимира Івасюка, розвиток української пісні

План дослідження:

Ключові представники та їхні твори

Основні теми та ідеї, що пропагувалися

Реакція влади (заборони, переслідування)

Вплив на формування національної свідомості

Зв’язок із сучасною українською культурою

Методичний коментар:

Робота в парах розвиває навички колективного дослідження та дозволяє глибше проаналізувати роль різних сфер культури в національному відродженні.

Групова робота

Завдання 4. Порівняльний аналіз національних рухів у Східній Європі

Інструкція: Об’єднайте клас у групи по 4-5 осіб. Кожна група досліджує національний рух в одній з країн і порівнює його з українським досвідом. Заохочуйте користуватися перевіреними джерелами:

Розподіл по групах:

Група 1: Польща — рух “Солідарність”
Група 2: Чехословаччина — Хартія-77 та “Оксамитова революція”
Група 3: Угорщина — Революція 1956 року та її наслідки
Група 4: Країни Балтії — національні рухи 1970-80-х років
Група 5: Югославія — національні рухи та розпад федерації

Структура дослідження:

Передумови виникнення руху

Ключові лідери та організації

Основні цілі та методи боротьби

Реакція влади та репресії

Результати та вплив на здобуття незалежності

Спільні риси з українським рухом

Відмінності від українського досвіду

Презентація результатів: Кожна група представляє результати протягом 3-5 хвилин, після чого відбувається загальне обговорення спільних рис та відмінностей.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває міжнародне розуміння історичних процесів та здатність зіставляти події української та світової історії, що є ключовим результатом навчання для цього уроку.

Завдання 5. Розробка стратегії збереження національної ідентичності (розвиток громадянських компетентностей)

Інструкція: На основі досвіду дисидентів та шістдесятників розробіть сучасну стратегію збереження та розвитку національної ідентичності в умовах глобалізації.

Контекст: Уявіть, що ви — експертна група, яка консультує уряд з питань культурної політики.

Структура стратегії:

Ключові виклики для національної ідентичності сьогодні:
- Глобалізація та вестернізація
- Міграційні процеси
- Інформаційна війна
- Мовні питання
Уроки з досвіду 1960-80-х років:
- Що спрацювало тоді?
- Які помилки не слід повторювати?
- Як адаптувати методи до сучасності?
Конкретні заходи:
- У сфері освіти
- У сфері культури та мистецтва
- У медіа-просторі
- У міжнародних відносинах
Критерії успішності:
- Як оцінити ефективність стратегії?
- Які показники відстежувати?

Презентація: Кожна група по черзі представляє свою стратегію. (5-7 хвилин).

Методичний коментар:

Завдання розвиває громадянські компетентності, навички стратегічного планування та здатність застосовувати історичний досвід для вирішення сучасних викликів.

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Розумію суть національно-державницької ідеї в Україні
Можу пояснити роль дисидентського руху у формуванні національної свідомості
Вмію порівнювати український досвід з іншими країнами Східної Європи
Розумію зв’язок між культурним відродженням та політичною боротьбою
Можу застосовувати історичний досвід для розуміння сучасних викликів

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 9. Тема: Національно-державницька ідея в українській культурі та суспільній думці другої половини ХХ ст. Частина 1

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Завдання:

Запитання для обговорення:

Як би ви відреагували на таку ситуацію? Чому одні люди змирилися б із цим, а інші — ні?
Що може спонукати людину ризикувати кар’єрою, свободою, а іноді й життям заради збереження рідної мови та культури?
Чи можуть ідеї та переконання кількох інтелектуалів вплинути на долю цілого народу? Наведіть приклади з історії.

Практика

Завдання 1. Аналіз програмного документа дисидентського руху

Джерело: Фрагменти з праці Івана Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?” (1965):

Фрагмент 1:

Фрагмент 2:

Завдання для аналізу:

Як Іван Дзюба розуміє сутність “національної справи”? Чому вона стосується кожного громадянина?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Що таке “українізація” 1920-х років і чому автор вважає її позитивним явищем?

Які наслідки згортання політики українізації описує Дзюба?

Як автор обґрунтовує право українців на національний розвиток?

Чому ця аргументація була особливо сміливою для 1960-х років?

Завдання 2. Порівняльний аналіз концепцій ідентичності

Порівняйте дві концепції національної ідентичності:

А. Совєтська концепція (офіційна):

Формування “нової історичної спільноти — совєтського народу”
Російська мова як мова міжнаціонального спілкування
Поступове “зближення і злиття націй”

Б. Концепція українських дисидентів:

Збереження і розвиток національної самобутності
Рівноправність української та російської мов
Право на культурну автономію в межах УРСР

Питання для аналізу:

Які фундаментальні відмінності між цими підходами?

Як кожна концепція впливала на мовну політику?

Яка з концепцій переважила після 1991 року і чому?

Завдання 3. Дослідження ролі культури в національному відродженні (робота в парах)

Оберіть одну зі сфер культури та дослідіть її роль:

Обрана сфера: ________________________________

Ключові представники та їхні твори:

Основні теми та ідеї, що пропагувалися:

Реакція влади (заборони, переслідування):

Вплив на формування національної свідомості:

Зв’язок із сучасною українською культурою:

Завдання 4. Розробка стратегії збереження національної ідентичності (групова робота)

Контекст: Ви — експертна група, яка консультує уряд з питань культурної політики.

Ключові виклики для національної ідентичності сьогодні:

Уроки з досвіду 1960-80-х років:

Конкретні заходи у сфері освіти:

Конкретні заходи у сфері культури:

Критерії успішності стратегії:

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Розумію суть національно-державницької ідеї в Україні
Можу пояснити роль дисидентського руху у формуванні національної свідомості
Вмію порівнювати український досвід з іншими країнами Східної Європи
Розумію зв’язок між культурним відродженням та політичною боротьбою
Можу застосовувати історичний досвід для розуміння сучасних викликів

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе