Окупація України. Рух Опору в роки Другої світової війни

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 5. Тема: Окупація України. Рух Опору в роки Другої світової війни

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

Аналізує причини, основні події та наслідки Другої світової війни, робить висновки щодо масштабів змін після війни [12 ГІО 4.1.3-1]
Український національний рух в Україні (1944–1950-ті рр.) та його придушення [12 ГІО 1.3.2-2]
Оцінює джерела відповідно до заданих критеріїв для встановлення їх автентичності [12 ГІО 3.3.1-1]
Аналізує аргументацію та пояснює критерії її оцінювання [12 ГІО 4.2.2-1]
Обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки [12 ГІО 4.2.2-2]

На уроці учні/учениці:

Характеризують основні особливості окупаційного режиму на території України
Порівнюють окупаційні режими на різних територіях України
Аналізують роль українців у русі Опору
Досліджують різні форми та напрями руху Опору в Україні
Оцінюють внесок українського народу в боротьбу проти нацизму

Ключова компетентність уроку

Громадянські та соціальні компетентності — учні/учениці аналізуватимуть мотивацію різних груп населення до опору окупантам, оцінюватимуть рішення, які вони приймали в екстремальних умовах окупації, усвідомлюватимуть цінність спротиву агресорам та утвердження національної ідентичності.

Ключові терміни, особи та концепції

Окупаційний режим — система тимчасового управління на захопленій військами території супротивника, що встановлюється загарбником.
Рейхскомісаріат “Україна” — адміністративно-територіальна одиниця, створена нацистами на частині окупованої території України з центром у м. Рівне (1941-1944 рр.).
Дистрикт “Галичина” — адміністративно-територіальна одиниця у складі Генерал-губернаторства (окупованої Польщі), що охоплювала територію сучасних Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей (1941-1944 рр.).
Трансністрія — територія між річками Дністер та Південний Буг, передана Німеччиною під управління Румунії (1941-1944 рр.).
“Новий порядок” — нацистський окупаційний режим, встановлений на загарбаних територіях, що характеризувався жорстоким терором, расовим знищенням населення, примусовою працею та економічним визиском.
Голокост на території України — систематичне знищення євреїв в Україні під час окупації (1941-1944 рр.), що забрало життя близько 1,5 млн українських євреїв.
Остарбайтери — примусові робітники зі Східної Європи, насильно вивезені на примусові роботи до Третього Рейху. З України було вивезено понад 2,4 млн осіб.
Рух Опору — організована боротьба проти окупантів, що включала збройну боротьбу, саботаж, диверсії, допомогу переслідуваним, поширення правдивої інформації тощо.
Радянський партизанський рух — організований рух опору на окупованих територіях під керівництвом радянського партійного та військового командування.
Українська повстанська армія (УПА) — збройне формування українського визвольного руху, створене в жовтні 1942 р., що боролося проти німецьких та радянських окупантів за створення незалежної української держави.
Організація українських націоналістів (ОУН) — українська політична організація, що діяла в 1929-1950-х роках і ставила за мету створення незалежної української держави. Розділена на два крила — ОУН(Б) під проводом Степана Бандери та ОУН(М) під проводом Андрія Мельника.
Сидір Ковпак (1887-1967) — один із організаторів та командирів радянського партизанського руху в Україні, командир Сумського партизанського з’єднання.
Роман Шухевич (1907-1950) — український політичний і державний діяч, головнокомандувач УПА (1943-1950 рр.).
Олексій Берест (1921-1970) — український радянський офіцер, який брав участь у встановленні прапора над Рейхстагом у 1945 році, але був вилучений з офіційної радянської історії.
Операція “Вісла” (1947) — етнічна чистка, проведена польською комуністичною владою зі сприянням СРСР, з метою примусового переселення українців з їхніх етнічних територій на північно-західні землі Польщі для асиміляції.

Як підготуватися до уроку?

Тема окупації України та руху Опору є надзвичайно важливою для розуміння учнями не лише історії Другої світової війни, але й формування української національної ідентичності. Ця тема зачіпає складні та часто політизовані аспекти нашої історії, тому необхідно представити її збалансовано, залучаючи різноманітні джерела та підходи.

При підготовці до уроку варто враховувати такі аспекти:

Сучасний контекст: Російська агресія проти України, що триває з 2014 року, створює особливий контекст для вивчення історії окупації та спротиву. Учні можуть проводити паралелі між нацистською окупацією та сучасними подіями, що додає емоційну складову до обговорення. Вчитель має бути готовим спрямувати ці емоції в конструктивне русло, заохочуючи критичне мислення.

Місцева історія: Підготуйте матеріали про нацистську окупацію вашого регіону. Локальна історія допоможе учням краще усвідомити масштаби та особливості окупаційного режиму. Це можуть бути спогади очевидців, фотографії, архівні документи. Особливо цінними є історії людей, які чинили опір окупантам у вашій місцевості.

Усна історія: Якщо у вашому оточенні є свідки тих подій (або їхні нащадки, які зберігають родинні історії), запросіть їх поділитися спогадами. Це може бути короткий відеозапис розповіді або навіть особиста зустріч.

Різноманітні джерела: Використовуйте широкий спектр джерел – від офіційних документів до особистих листів, щоденників, фотографій. Це допоможе учням побачити події з різних перспектив. Особливу увагу приділіть джерелам, які ілюструють повсякденне життя під окупацією та різні форми спротиву.

Збалансоване висвітлення: Тема руху Опору має бути висвітлена об’єктивно, з урахуванням усіх його складових – як радянського партизанського руху, так і національного підпілля, зокрема УПА. Наголосіть на тому, що рух Опору був різноманітним, але об’єднаним спільною метою – звільненням від нацистської окупації.

Розвиток критичного мислення: Запропонуйте учням завдання, які спонукатимуть їх аналізувати джерела, порівнювати різні точки зору, формулювати власні судження. Уникайте спрощених чорно-білих оцінок, заохочуйте учнів бачити складність історичних процесів.

Акцент на україноцентричності: Підкресліть роль українців у боротьбі проти нацизму не лише через участь у підпільних організаціях чи партизанських загонах, але й на фронтах війни, у тилу, серед евакуйованих. Наголосіть на тому, що український народ зробив величезний внесок у перемогу над нацизмом, незважаючи на те, що не мав власної держави.

Висвітлення трагедії Голокосту: Включіть матеріали про Голокост на території України, наголошуючи на тому, що це є невід’ємною частиною історії України. Розкажіть про Праведників народів світу з України – тих, хто ризикував життям, рятуючи євреїв від знищення.

Міждисциплінарні зв’язки: Залучіть матеріали з літератури (поезія та проза про війну), мистецтва (візуальні образи окупації та спротиву), географії (карти окупованих територій, шляхи партизанських рейдів).

Технологічні ресурси: Використовуйте сучасні технологічні ресурси – інтерактивні карти, віртуальні музеї, архівні бази даних, щоб збагатити урок та зробити його більш наочним і доступним для учнів.

Цей урок має важливе значення для формування історичної пам’яті та національної свідомості учнів. Він допомагає зрозуміти, як українці чинили опір окупантам в умовах відсутності власної держави, як зберігали свою ідентичність та гідність в екстремальних умовах війни. Такі знання особливо актуальні в контексті нинішніх викликів, з якими стикається Україна.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Уявіть, що ви опинилися на окупованій території України в 1942 році. Які варіанти поведінки були б у вас? Який вибір ви могли б зробити і чому? Які ризики і наслідки мав би кожен з варіантів?

Завдання:

Розгляньте фотографію “Спалене українське село після каральної операції, 1943 рік” та дайте відповіді на запитання:

Які емоції викликає у вас це зображення?
Що воно розповідає про окупаційний режим в Україні?
Як ви думаєте, як місцеве населення реагувало на такі каральні акції? Чи провокувало це посилення руху Опору?

Методичний коментар:

Ці завдання спрямовані на емоційне залучення учнівства до теми, активізацію їхнього мислення та розвиток емпатії. Фотографія використовується як первинне джерело, що дозволяє візуалізувати жахи окупаційного режиму та мотивувати учнів до глибшого осмислення теми. Провокаційне запитання про особистий вибір в умовах окупації допомагає учням зрозуміти складність морального вибору в екстремальних умовах та підготовлює їх до аналізу різних форм опору окупантам.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз карти.

Розгляньте карту окупованої України 1941-1944 рр. та виконайте завдання.

Підпис: Карти УІНП

Визначте, на які адміністративно-територіальні одиниці було поділено територію України під час окупації.
Який особливий статус мала Галичина і чому?
Які території були передані Румунії? З чим це було пов’язано?
Порівняйте окупаційний режим у різних зонах окупації. Де режим був найжорстокішим і чому?
Які стратегічні та економічні інтереси переслідували окупанти, встановлюючи такий поділ української території?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває просторові компетентності учнів, допомагає їм зрозуміти геополітичний контекст окупації України. Аналіз карти дозволяє учням усвідомити, що окупаційний режим не був однорідним на всій території України, а мав свої особливості в різних регіонах. Це завдання також готує учнів до розуміння того, чому рух Опору мав різні форми та інтенсивність у різних частинах України.

Відповідь:

Територія України була поділена на:
- Рейхскомісаріат “Україна” (центральні, південні та північні області)
- Дистрикт “Галичина” (у складі Генерал-губернаторства)
- Трансністрія (між Дністром і Південним Бугом, під румунською окупацією)
- Буковина, Ізмаїльщина, Одещина (включені до Румунії)
- Закарпаття (окуповане Угорщиною)
- Зона військової адміністрації (східні області)
Галичина була включена до складу Генерал-губернаторства (окупованої Польщі) як окремий дистрикт. Це пояснювалося тим, що ці території до 1939 року входили до складу Польщі, а також більш лояльним ставленням нацистів до західних українців, яких вони вважали більш “цивілізованими” порівняно зі східними.
Румунії були передані Бессарабія, Північна Буковина, Ізмаїльщина та Трансністрія. Це було платою за участь Румунії у війні на боці Німеччини.
Найжорстокішим режим був у Рейхскомісаріаті “Україна”, де здійснювалася політика тотального визиску ресурсів, масового знищення населення, особливо євреїв, депортації на примусові роботи до Німеччини. В зоні військової адміністрації режим також був жорстоким, оскільки території розглядалися як прифронтові. У дистрикті “Галичина” та на територіях, окупованих Румунією та Угорщиною, режим був дещо м’якшим, хоча також характеризувався репресіями та економічним визиском.
Окупанти переслідували такі стратегічні та економічні інтереси:
- Забезпечення продовольством і сировиною Німеччини та її союзників
- Використання українських ресурсів для ведення війни
- Використання території України як плацдарму для наступу на схід
- Перешкоджання формуванню єдиного руху Опору через адміністративний поділ
- Підготовка території для майбутньої німецької колонізації (особливо півдня та Криму)

Завдання 2. Аналіз історичного джерела (розвиток інформаційної компетентності).

Прочитайте уривок із наказу Еріха Коха, рейхскомісара України, від 5 березня 1943 року:

“Ми є панівною расою і мусимо керувати жорстко, але справедливо… Я витисну з цієї країни все до останньої краплі… Я прийшов сюди не для того, щоб роздавати благодійність… Країна і люди повинні працювати, працювати і ще раз працювати… Ми не прийшли сюди, щоб дати благословення… Населення мусить працювати, працювати і працювати. Деякі запитують, що буде з відбудовою? Нічого не буде ні з відбудовою, ні з іншими заходами. Важливо тільки, щоб народ був у змозі працювати для Німеччини…”

Дайте відповіді на запитання:

Які основні цілі нацистської окупаційної політики розкриває цей документ?
Як цей наказ характеризує ставлення нацистів до українців та України?
Які наслідки для економіки та населення України мала така політика?
Чи міг такий режим викликати щось інше, окрім спротиву? Чому?
Як цей документ допомагає зрозуміти причини формування руху Опору в Україні?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички роботи з історичними джерелами, критичного мислення та аналізу. Учні вчаться виокремлювати ключову інформацію з документа, контекстуалізувати її, робити висновки на основі первинного джерела. Документ яскраво демонструє сутність нацистської окупаційної політики, що допомагає учням зрозуміти причини спротиву українців окупаційному режиму.

Відповідь:

Основні цілі нацистської окупаційної політики, розкриті в документі:
- Економічна експлуатація України та її населення
- Використання українців як робочої сили для потреб Німеччини
- Відсутність планів щодо відбудови або розвитку України
- Встановлення жорсткого режиму панування “вищої раси”
Наказ характеризує ставлення нацистів до українців та України як до:
- Колонії, яку можна експлуатувати без обмежень
- Джерела ресурсів і робочої сили для Німеччини
- Території, де місцеве населення розглядається як представники “нижчої раси”
- Об’єкта тимчасового володіння, який не потребує розвитку чи відбудови
Наслідки такої політики для України:
- Руйнування економіки, відсутність відбудови зруйнованого
- Жорстока експлуатація населення, голод
- Масове вивезення ресурсів та продовольства до Німеччини
- Примусова мобілізація населення на роботи до Німеччини (остарбайтери)
- Масові репресії проти непокірних
Такий режим неминуче викликав спротив, оскільки:
- Загрожував фізичному виживанню населення
- Принижував людську гідність
- Позбавляв будь-яких перспектив на майбутнє
- Суперечив природному прагненню людей до свободи та справедливості
- Створював ситуацію, коли спротив був єдиним шансом на виживання для багатьох
Документ допомагає зрозуміти, що рух Опору в Україні був природною реакцією на:
- Нелюдські умови життя під окупацією
- Загрозу фізичного знищення
- Приниження національної та людської гідності
- Відсутність перспектив за умови продовження окупації
- Необхідність боротьби за виживання свого народу

Завдання 3. Тестові завдання (перевірка базових знань).

Яка організація очолила український національний рух Опору?
- а) Армія Крайова
- б) Українська повстанська армія (УПА)
- в) Народна гвардія
- г) Червона армія
Хто був головнокомандувачем УПА в 1943-1950 роках?
- а) Степан Бандера
- б) Андрій Мельник
- в) Роман Шухевич
- г) Євген Коновалець
Який документ проголошував відновлення Української держави 30 червня 1941 року у Львові?
- а) Акт проголошення Української держави
- б) Універсал про незалежність
- в) Декларація про суверенітет
- г) Конституційний акт
Які з перелічених територій входили до складу Рейхскомісаріату “Україна”?
- а) Галичина, Волинь, Полісся
- б) Волинь, Полісся, Правобережна Україна
- в) Закарпаття, Буковина, Галичина
- г) Одещина, Миколаївщина, Херсонщина
Яка кількість українців була насильно вивезена на примусові роботи до Німеччини?
- а) близько 500 тис.
- б) близько 1 млн
- в) близько 2,4 млн
- г) близько 3,5 млн
Якими були основні цілі українського національного руху Опору під час Другої світової війни?
- а) Відновлення радянської влади
- б) Створення незалежної Української держави
- в) Встановлення німецького протекторату
- г) Возз’єднання з Польщею

Методичний коментар:

Ці тестові завдання спрямовані на перевірку базових знань учнів з теми, охоплюючи різні аспекти окупаційного режиму та руху Опору в Україні. Вони допомагають закріпити ключові факти та поняття, необхідні для подальшого аналізу та інтерпретації більш складних аспектів теми.

Відповідь:

1-б, 2-в, 3-а, 4-б, 5-в, 6-б

Робота в парах

Завдання 4. Порівняльний аналіз.

Порівняйте радянський партизанський рух та український національний рух Опору за наступними критеріями:

Критерій	Радянський партизанський рух	Український національний рух (УПА)
Основні цілі
Організаційна структура
Методи боротьби
Соціальна база
Ставлення до місцевого населення
Відносини з іншими силами Опору
Історичне значення

На основі вашого порівняння обговоріть у парах та дайте відповіді на запитання:

Що було спільного та відмінного у діяльності цих двох рухів Опору?
Чому в Україні сформувалися різні рухи Опору? Які фактори на це вплинули?
Як ці рухи вплинули на подальшу долю України?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває аналітичні навички, вміння порівнювати історичні явища за визначеними критеріями, виділяти спільне та відмінне. Робота в парах сприяє обміну думками, формуванню більш зваженої позиції. Завдання допомагає учням зрозуміти складність та багатовимірність руху Опору в Україні, уникнути спрощених оцінок.

Відповідь:

Критерій	Радянський партизанський рух	Український національний рух (УПА)
Основні цілі	Відновлення радянської влади в Україні, боротьба з нацистськими окупантами та їхніми союзниками	Створення незалежної Української держави, боротьба проти нацистської та радянської окупації
Організаційна структура	Керівництво здійснювалося з Москви через Український штаб партизанського руху; чітка ієрархія і підпорядкування радянському військовому командуванню	Військово-територіальна структура з поділом на округи, воєнні надрайони, райони; політичне керівництво здійснювала ОУН, Головний військовий штаб УПА, УГВР
Методи боротьби	Диверсії на комунікаціях ворога, напади на окупаційні гарнізони, розвідувальна діяльність, великі рейди в тил ворога	Диверсії, бої з окупаційними силами, рейди, створення “повстанських республік”, захист населення від окупантів, пропагандистська робота
Соціальна база	Колишні червоноармійці, комуністи, комсомольці, партійні активісти, місцеве населення, особливо в районах з сильними радянськими настроями	Селянство, інтелігенція, студентська молодь, колишні військові, особливо в західних регіонах України з сильними національними традиціями
Ставлення до місцевого населення	Використання ресурсів населення для забезпечення партизанів, часто примусове; захист від окупантів тих, хто підтримував радянську владу	Опора на підтримку місцевого населення; захист від окупантів; проведення національно-просвітницької роботи; жорстокі заходи проти тих, кого вважали колаборантами
Відносини з іншими силами Опору	Ворожість до націоналістичного підпілля, співпраця з прорадянськими силами	Складні відносини з радянськими партизанами: від нейтралітету до збройних сутичок; співпраця з антирадянськими рухами інших народів
Історичне значення	Значний внесок у ослаблення окупаційного режиму, відволікання сил ворога від фронту, підтримка наступу Червоної армії	Продовження української визвольної боротьби, формування традиції збройного спротиву окупантам, вплив на формування української національної ідентичності

Спільне: обидва рухи боролися проти нацистських окупантів; використовували партизанські методи боротьби; спиралися на підтримку місцевого населення; діяли в надзвичайно складних умовах; зазнавали значних втрат. Відмінне: різні політичні цілі (відновлення радянської влади vs. створення незалежної України); різне ставлення до радянської влади; різна організаційна структура та керівництво; відмінні ідеологічні засади; різне бачення майбутнього України.
В Україні сформувалися різні рухи Опору через:
- Різні політичні та ідеологічні погляди населення різних регіонів
- Історичні передумови (західні території приєднані до СРСР лише у 1939 р.)
- Різний досвід радянської влади (голодомор, репресії на сході vs. короткий і часто негативний досвід на заході)
- Вплив національної ідеї, особливо сильної в Західній Україні
- Неоднаковий окупаційний режим у різних частинах України
- Політику окупантів, спрямовану на розпалювання міжнаціональної ворожнечі
Вплив на подальшу долю України:
- Радянський рух сприяв відновленню радянської влади в Україні, що визначило її розвиток на наступні десятиліття у складі СРСР
- Український національний рух продовжував боротьбу проти радянської влади до початку 1950-х років, що відтягувало значні сили радянського режиму
- Досвід УПА став символом національно-визвольної боротьби і вплинув на формування української національної ідентичності
- Боротьба УПА стала важливим прецедентом для руху опору 1960-80-х років та формування ідеї незалежності України
- Різні оцінки цих рухів продовжують впливати на сучасну політичну і суспільну дискусію в Україні

Групова робота

Завдання 5. Дослідження історичних постатей .

Об’єднайтеся у 4-5 груп. Кожна група отримує завдання дослідити одну з ключових постатей руху Опору в Україні:

Група 1: Сидір Ковпак

Група 2: Роман Шухевич

Група 3: Олена Теліга

Група 4: Тарас Бульба-Боровець

Група 5: Олексій Федоров

Використовуючи доступні джерела інформації, підготуйте короткі доповіді про цих особистостей за планом:

Короткі біографічні дані
Роль у русі Опору
Основні досягнення
Історична оцінка діяльності
Пам’ять про особистість у сучасній Україні

Після підготовки кожна група презентує свої результати. Спільно обговоріть, що об’єднувало цих людей, незважаючи на різні політичні погляди та методи боротьби.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички пошуку, аналізу та синтезу інформації, роботи в команді, публічної презентації результатів. Воно допомагає учням краще зрозуміти роль особистості в історії, різноманітність руху Опору через призму біографій його лідерів. Завдання також сприяє формуванню більш нюансованого розуміння руху Опору, виходячи за межі спрощених ідеологічних оцінок.

Відповідь:

Кожна група має підготувати доповідь про свою історичну постать. Ось ключові моменти, які мають бути висвітлені:

Група 1: Сидір Ковпак (1887-1967)

Біографія: народився в селянській родині на Полтавщині, учасник Першої світової та громадянської воєн, голова Путивльського міськвиконкому
Роль у русі Опору: командир Путивльського партизанського загону, пізніше – Сумського партизанського з’єднання
Досягнення: організував успішні рейди по тилах ворога (Карпатський рейд), знищив багато ворожих гарнізонів, ешелонів, мостів
Оцінка: визнаний ефективний командир партизанського руху, двічі Герой Радянського Союзу, після війни – депутат Верховної Ради УРСР та СРСР
Пам’ять: вулиці, названі на його честь, музеї, книги, фільми (“Від Путивля до Карпат”)

Група 2: Роман Шухевич (1907-1950)

Біографія: народився у Львові в українській патріотичній родині, член УВО та ОУН, військовий вишкіл у Польщі, Чехословаччині та Німеччині
Роль у русі Опору: головнокомандувач УПА (1943-1950), голова Бюро Проводу ОУН(Б), голова Генерального Секретаріату УГВР
Досягнення: організував та керував національно-визвольною боротьбою проти нацистів та радянської влади, розробив стратегію партизанської боротьби
Оцінка: для національно свідомих українців – національний герой, для радянської історіографії – “буржуазний націоналіст”, “колаборант”
Пам’ять: у незалежній Україні присвоєно звання Героя України (2007), його іменем названі вулиці, встановлені пам’ятники

Група 3: Олена Теліга (1906-1942)

Біографія: поетеса, публіцистка, громадська діячка, народилась у Петербурзі в родині українських інтелігентів, освіту здобула у Чехословаччині
Роль у русі Опору: член ОУН, редакторка підпільного часопису “Літаври” в окупованому Києві, організатор Спілки українських письменників
Досягнення: культурно-просвітницька діяльність в умовах окупації, розвиток національної самосвідомості, літературна творчість
Оцінка: героїня українського культурного та національного опору, розстріляна німцями в Бабиному Яру
Пам’ять: вшанована як визначна постать українського національного руху, її іменем названі вулиці, школи, організації

Група 4: Тарас Бульба-Боровець (1908-1981)

Біографія: народився на Рівненщині, політичний і військовий діяч, публіцист, в 1930-х роках заснував Українське національне відродження
Роль у русі Опору: організатор і командир Поліської Січі, пізніше Української повстанської армії (перша УПА, не пов’язана з ОУН)
Досягнення: створив перші українські збройні формування для боротьби з нацистами, розробив тактику партизанської боротьби
Оцінка: неоднозначна фігура через конфлікти з ОУН(Б) та намагання співпрацювати з німцями проти більшовиків
Пам’ять: поступово відновлюється історична пам’ять про нього як про одного з організаторів українського руху Опору, видані його спогади

Група 5: Олексій Федоров (1901-1989)

Біографія: народився в селянській родині на Чернігівщині, учасник громадянської війни, партійний діяч
Роль у русі Опору: командир Чернігівського партизанського з’єднання, пізніше – Чернігівсько-Волинського з’єднання
Досягнення: організація масового партизанського руху на Чернігівщині та Волині, проведення успішних диверсійних операцій
Оцінка: двічі Герой Радянського Союзу, після війни – перший секретар Херсонського, Житомирського та Київського обкомів КПУ
Пам’ять: вулиці, названі на його честь, музеї, книги (“Підпільний обком діє”)

Спільне обговорення: незважаючи на різні політичні погляди та методи боротьби, цих людей об’єднували патріотизм, прагнення захистити свій народ від окупантів, особиста мужність і самопожертва, організаторські здібності, стратегічне мислення, харизма, здатність повести за собою людей у надзвичайно складних умовах.

Завдання 6. Історичний документ (розвиток критичного мислення).

Працюючи в групах, проаналізуйте витяг з листівки ОУН, розповсюдженої в Києві в грудні 1941 року:

“Український народе! Знай! Москва, Польща, мадяри, жидова — це Твої вороги. Нищ їх! Знай! Твоє керівництво — це провід українських націоналістів, це ОУН. Твій провідник — Степан Бандера. Твоя мета — Українська Самостійна Соборна Держава, Твій шлях — революційна боротьба і війна з поневолювачами. Слава Україні!”

Дайте відповіді на запитання:

Коли і в якому контексті була створена ця листівка?
Яку основну ідею намагалися донести її автори?
Які ідеологічні засади українського націоналістичного руху відображені в документі?
Як ви оцінюєте риторику листівки з точки зору сучасних уявлень про толерантність та права людини?
Якими історичними обставинами можна пояснити антисемітські та антипольські заклики, що містяться в тексті?
Чи змінювалася позиція ОУН щодо національних меншин протягом війни? Якщо так, то як?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває критичне мислення, навички аналізу історичних джерел у контексті епохи. Воно допомагає учням зрозуміти складність і неоднозначність багатьох аспектів руху Опору, зокрема ідеологічних засад націоналістичного руху на початковому етапі війни. Завдання сприяє формуванню зваженої оцінки історичних подій без їх ідеалізації чи демонізації.

Відповідь:

Листівка була створена в грудні 1941 року, коли Київ перебував під нацистською окупацією. Це був період, коли ОУН(Б) ще сподівалася на можливу співпрацю з німцями у створенні української держави, незважаючи на арешт її лідерів німцями після проголошення Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 року.
Основна ідея листівки — мобілізувати українців на боротьбу за незалежну державу під проводом ОУН(Б) та її лідера Степана Бандери. Листівка закликає до боротьби з усіма, кого автори вважали “ворогами” українського народу.
У документі відображені такі ідеологічні засади українського націоналістичного руху початку війни:
- Ідея національної революції та збройної боротьби за незалежність
- Етноцентризм, сприйняття національних меншин як ворогів
- Культ лідера (Степан Бандера як провідник)
- Авторитарний стиль керівництва (“Твоє керівництво — це провід українських націоналістів”)
- Ідея соборності українських земель
З точки зору сучасних уявлень про толерантність та права людини, риторика листівки є неприйнятною, оскільки:
- Містить заклики до насильства проти етнічних груп
- Пропагує етнічну ненависть
- Суперечить принципам рівності та поваги до прав усіх людей незалежно від їхньої національності
Історичні обставини, які могли вплинути на антисемітські та антипольські заклики:
- Загальний контекст міжвоєнної Європи з поширеними антисемітськими настроями
- Історична пам’ять про польсько-українські конфлікти, особливо в Західній Україні
- Асоціація євреїв з радянською владою через участь деяких євреїв у радянських органах влади
- Вплив нацистської пропаганди
- Польсько-український конфлікт за території Західної України
- Відсутність сформованої концепції прав людини в тогочасному світі
Так, позиція ОУН щодо національних меншин змінювалася протягом війни:
- На III Надзвичайному Великому Зборі ОУН(Б) (21-25 серпня 1943 р.) була прийнята програма, яка гарантувала рівні права всім громадянам майбутньої української держави незалежно від національності
- У пізніших документах ОУН та УПА (1943-1945 рр.) з’являються заклики до спільної боротьби представників різних народів проти тоталітарних режимів
- Створення національних підрозділів у складі УПА (єврейський, узбецький, грузинський та інші)
- Відхід від авторитарних принципів до більш демократичних позицій
- Після 1943 року антисемітська риторика зникає з офіційних документів ОУН та УПА

Завдання 7. Аналіз візуальних джерел.

Розгляньте плакати періоду окупації України та раннього післявоєнного періоду (1941-1950):

Німецький пропагандистський плакат, що закликає українців до співпраці
Радянський плакат, що закликає до боротьби з окупантами
Плакат ОУН-УПА, що пропагує ідею незалежної України
Радянський післявоєнний плакат, що зображує “українських буржуазних націоналістів”

Працюючи в групах, проаналізуйте ці візуальні джерела за планом:

Автор (країна, організація) та цільова аудиторія плаката
Основна ідея та меседж плаката
Візуальні засоби, використані для впливу на глядача (символи, кольори, композиція)
Як зображуються “свої” і “вороги”
Наскільки достовірно/правдиво відображена реальність
Пропагандистські прийоми, використані в плакаті

Після аналізу кожна група презентує свої висновки. Завершіть обговоренням питання: “Як пропаганда впливала на формування образу ‘ворога’ та ‘героя’ в суспільній свідомості під час війни та після неї?”

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аналізу візуальних джерел, критичного мислення, медіаграмотності. Воно допомагає учням зрозуміти роль пропаганди у формуванні суспільних настроїв, навчитися розпізнавати маніпулятивні техніки. Завдання також сприяє формуванню більш критичного погляду на історичні джерела та інтерпретації подій.

Відповідь:

Кожна група має проаналізувати свій плакат. Ось орієнтовний аналіз:

Група 1: Німецький пропагандистський плакат

Автор: нацистська Німеччина; цільова аудиторія: українське населення окупованих територій
Основна ідея: заклик до співпраці з німецькою владою, обіцянка кращого життя після “звільнення від більшовизму”
Візуальні засоби: зображення задоволених українських селян, німецьких солдатів як “визволителів”, контраст між “темним” радянським минулим і “світлим” майбутнім під німецьким управлінням
“Свої”: українці, німці; “вороги”: більшовики, євреї, часто зображувані карикатурно
Достовірність: спотворює реальність, приховуючи справжні наміри окупантів щодо експлуатації українських земель і населення
Пропагандистські прийоми: апеляція до антирадянських настроїв, використання національної символіки для завоювання довіри, обіцянки матеріальних благ, протиставлення “доброго” німецького та “злого” радянського режимів

Група 2: Совєтський плакат

Автор: СРСР; цільова аудиторія: населення окупованих територій і партизани
Основна ідея: заклик до боротьби з німецькими окупантами, єднання з Червоною армією
Візуальні засоби: героїчні образи партизанів, червоний колір як символ боротьби, динамічна композиція
“Свої”: совєтські партизани, Червона армія; “вороги”: німецькі окупанти, зображені як жорстокі та нелюдські
Достовірність: відображає реальну жорстокість окупантів, але ідеалізує радянський рух опору
Пропагандистські прийоми: героїзація, апеляція до патріотичних почуттів, використання образів страждань мирного населення, заклик до помсти

Група 3: Плакат ОУН-УПА

Автор: ОУН-УПА; цільова аудиторія: українське населення, особливо в західних регіонах
Основна ідея: заклик до боротьби за незалежну Українську державу проти всіх окупантів
Візуальні засоби: національна символіка (тризуб, синьо-жовті кольори), образи повстанців, карта Соборної України
“Свої”: українські повстанці, український народ; “вороги”: як німецькі, так і радянські окупанти
Достовірність: відображає реальні цілі українського націоналістичного руху, але ідеалізує його силу та єдність
Пропагандистські прийоми: апеляція до національних почуттів, використання історичних аналогій (козацтво), заклик до продовження боротьби

Група 4: Радянський післявоєнний плакат

Автор: СРСР; цільова аудиторія: населення УРСР, особливо західних областей
Основна ідея: дискредитація українського національно-визвольного руху, зображення націоналістів як “зрадників” та “колаборантів”
Візуальні засоби: карикатурне зображення націоналістів, криваві кольори, символи зради (наприклад, тризуб з нацистською свастикою)
“Свої”: совєтська влада, Червона армія; “вороги”: “буржуазні націоналісти”, зображені як жорстокі злочинці та маріонетки Заходу
Достовірність: значно спотворює реальність, ігнорує антинімецьку боротьбу УПА, перебільшує співпрацю з нацистами
Пропагандистські прийоми: дегуманізація противника, фальсифікація історичних фактів, емоційні маніпуляції (зображення злочинів), створення образу “внутрішнього ворога”

Узагальнююче обговорення:

Пропаганда формувала чіткий поділ на “своїх” і “чужих”, “героїв” і “ворогів”
Використовувалися спрощені, чорно-білі образи, які не відображали складність реального світу
Створювалися емоційні асоціації, які впливали на сприйняття подій та осіб
Після війни пропаганда стала інструментом історичної політики, формуючи “канонічну” версію подій
Спотворення історії стало інструментом політичної боротьби
Пропагандистські образи, створені в цей період, продовжують впливати на сприйняття цих подій навіть у сучасному українському суспільстві

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю особливості окупаційного режиму в Україні
Я можу порівняти різні типи окупаційних режимів у різних регіонах України
Я знаю основні напрями і форми руху Опору в Україні
Я розумію роль українців у русі Опору
Я можу аналізувати історичні джерела про окупацію та рух Опору
Я розумію значення руху Опору для боротьби проти нацизму і формування української ідентичності

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 5. Тема: Окупація України. Рух Опору в роки Другої світової війни

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Запитання для роздумів:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Робота з візуальним джерелом:

Які емоції викликає у вас це зображення?

Що воно розповідає про окупаційний режим в Україні?

Як ви думаєте, як місцеве населення реагувало на такі каральні акції? Чи провокувало це посилення руху Опору?

Практика

Завдання 1. Аналіз карти окупованої України

Розгляньте карту окупованої України 1941-1944 рр. та виконайте завдання:

1.1. Визначте, на які адміністративно-територіальні одиниці було поділено територію України під час окупації.

1.2. Який особливий статус мала Галичина і чому?

1.3. Які території були передані Румунії? З чим це було пов’язано?

1.4. Порівняйте окупаційний режим у різних зонах окупації. Де режим був найжорстокішим і чому?

1.5. Які стратегічні та економічні інтереси переслідували окупанти, встановлюючи такий поділ української території?

Завдання 2. Аналіз історичного джерела

Прочитайте уривок із наказу Еріха Коха, рейхскомісара України, від 5 березня 1943 року:

2.1. Які основні цілі нацистської окупаційної політики розкриває цей документ?

2.2. Як цей наказ характеризує ставлення нацистів до українців та України?

2.3. Які наслідки для економіки та населення України мала така політика?

2.4. Чи міг такий режим викликати щось інше, окрім спротиву? Чому?

2.5. Як цей документ допомагає зрозуміти причини формування руху Опору в Україні?

Завдання 3. Тестові завдання

Оберіть правильну відповідь:

3.1. Яка організація очолила український національний рух Опору?

а) Армія Крайова
б) Українська повстанська армія (УПА)
в) Народна гвардія
г) Червона армія

3.2. Хто був головнокомандувачем УПА в 1943-1950 роках?

а) Степан Бандера
б) Андрій Мельник
в) Роман Шухевич
г) Євген Коновалець

3.3. Який документ проголошував відновлення Української держави 30 червня 1941 року у Львові?

а) Акт проголошення Української держави
б) Універсал про незалежність
в) Декларація про суверенітет
г) Конституційний акт

3.4. Які з перелічених територій входили до складу Рейхскомісаріату “Україна”?

а) Галичина, Волинь, Полісся
б) Волинь, Полісся, Правобережна Україна
в) Закарпаття, Буковина, Галичина
г) Одещина, Миколаївщина, Херсонщина

3.5. Яка кількість українців була насильно вивезена на примусові роботи до Німеччини?

а) близько 500 тис.
б) близько 1 млн
в) близько 2,4 млн
г) близько 3,5 млн

3.6. Якими були основні цілі українського національного руху Опору під час Другої світової війни?

а) Відновлення радянської влади
б) Створення незалежної Української держави
в) Встановлення німецького протекторату
г) Возз’єднання з Польщею

Завдання 4. Порівняльна таблиця

Заповніть таблицю, порівнюючи радянський партизанський рух та український національний рух Опору:

Критерій	Радянський партизанський рух	Український національний рух (УПА)
Основні цілі
Організаційна структура
Методи боротьби
Соціальна база
Історичне значення

Додаткове запитання: Що було спільного та відмінного у діяльності цих двох рухів Опору?

Прогрес

Оціни свої результати на уроці:

Критерій	Так	Частково	Ні
Я знаю особливості окупаційного режиму в Україні	☐	☐	☐
Я можу порівняти різні типи окупаційних режимів у різних регіонах України	☐	☐	☐
Я знаю основні напрями і форми руху Опору в Україні	☐	☐	☐
Я розумію роль українців у русі Опору	☐	☐	☐
Я можу аналізувати історичні джерела про окупацію та рух Опору	☐	☐	☐
Я розумію значення руху Опору для боротьби проти нацизму і формування української ідентичності	☐	☐	☐

Рефлексія

Що було найцікавішим на уроці?

Які питання залишилися незрозумілими?

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе