Трагедії війни та внесок українців у перемогу. Воєнні злочини і Нюрнберзький процес

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 6. Тема: Трагедії війни та внесок українців у перемогу. Воєнні злочини і Нюрнберзький процес

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

Оцінює історичні зміни (Вплив нової зброї та тотальної мобілізації на суспільство) [12 ГІО 1.3.2-2]
Оцінює джерела відповідно до заданих критеріїв для встановлення їх автентичності [12 ГІО 3.3.1-1]
Аналізує причини, основні події та наслідки Другої світової війни, робить висновки щодо масштабів змін після війни [12 ГІО 4.1.3-1]
Аналізує аргументацію та пояснює критерії її оцінювання [12 ГІО 4.2.2-1]
Обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки [12 ГІО 4.2.2-2]
Ілюструє прикладами цінність рівноправності й різноманітності в суспільстві, усвідомлює необхідність протидії дискримінації [12 ГІО 5.3.1-1]
Пояснює механізм демократії в Україні та світі та усвідомлює його протилежність тоталітарній практиці [12 ГІО 6.1.1-1]
Висловлює аргументовану думку щодо необхідності міжнародної співпраці заради миру, наводить історичні приклади її успіхів і невдач [12 ГІО 6.3.1-3]

На уроці учні/учениці:

Дослідять масштаби людських втрат і руйнувань, спричинених Другою світовою війною на території України
Проаналізують внесок українців у перемогу над нацизмом
Дослідять поняття воєнних злочинів та злочинів проти людяності
Оцінять значення Нюрнберзького процесу для розвитку міжнародного права та механізмів захисту прав людини

Ключова компетентність уроку

Компетентності в галузі природничих наук техніки і технологій — учні/учениці характеризуватимуть значення та вплив воєнних технологій на суспільство, аналізуватимуть тотальний характер Другої світової війни, формулюватимуть гіпотези щодо впливу воєнних злочинів на розвиток міжнародного права.

Ключові терміни, особи та концепції

Воєнні злочини — серйозні порушення законів і звичаїв війни, що є кримінальними правопорушеннями і підлягають покаранню. Включають убивства, тортури, депортації цивільного населення, нелюдське поводження з військовополоненими, руйнування населених пунктів.
Злочини проти людяності (людства) — масштабні чи систематичні діяння, спрямовані проти цивільного населення: вбивства, винищення, поневолення, депортації, переслідування за політичними, расовими або релігійними мотивами та інші нелюдські акти.
Геноцид — діяння, вчинені з наміром знищити повністю або частково будь-яку національну, етнічну, расову або релігійну групу.
Голокост — систематичне переслідування і знищення євреїв нацистською Німеччиною та її союзниками під час Другої світової війни.
Нюрнберзький трибунал (Міжнародний військовий трибунал) — міжнародний судовий процес над колишніми керівниками гітлерівської Німеччини, що проходив з 20 листопада 1945 до 1 жовтня 1946 року у Нюрнберзі.
Нюрнберзькі принципи — принципи міжнародного права, визнані статутом і вироком Нюрнберзького трибуналу, які стали основою для подальшого розвитку міжнародного гуманітарного права та права прав людини.
Роберт Джексон (1892-1954) — головний обвинувач від США на Нюрнберзькому процесі.
Роман Руденко (1907-1981) — головний обвинувач від СРСР на Нюрнберзькому процесі.
Рафаель Лемкін (1900-1959) — польський та американський юрист єврейського походження, який ввів у міжнародне право термін «геноцид» і був одним із розробників Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року.
Герш Лаутерпахт (1897-1960) — британський юрист єврейського походження, родом з Галичини, який розробив концепцію «злочини проти людяності», що була використана в Нюрнберзькому процесі.
Трагедія Бабиного Яру — масові розстріли цивільного населення, переважно євреїв, що здійснювалися німецькими окупаційними військами у Києві з 29 вересня 1941 року.
Остарбайтери — цивільні особи, які були вивезені з окупованих територій СРСР (в тому числі України) на примусові роботи до Німеччини під час Другої світової війни.
Тотальна війна — військовий конфлікт, у якому країни-учасниці використовують всі доступні ресурси, включаючи цивільне населення, для досягнення повної перемоги.
Військова мобілізація — комплекс заходів, спрямованих на переведення збройних сил, економіки та державних інституцій на військовий стан у період війни.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього — міжнародний договір, ухвалений Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня 1948 року, який визначає геноцид як міжнародний злочин.

Як підготуватися до уроку?

Тема “Трагедії війни та внесок українців у перемогу. Воєнні злочини і Нюрнберзький процес” є надзвичайно важливою для розуміння учнями не лише історичного контексту Другої світової війни, але й усвідомлення її впливу на розвиток міжнародного права та механізмів захисту прав людини. Цей урок дозволяє розглянути трагічні сторінки історії українського народу в контексті глобального протистояння та оцінити внесок українців у перемогу над нацизмом.

Трагедії війни на території України

Друга світова війна принесла на українські землі небачені страждання та руйнування. За приблизними підрахунками, людські втрати України становили від 8 до 10 мільйонів осіб, з яких близько 5-7 мільйонів – цивільне населення. Кожен п’ятий українець загинув під час війни.

Окупація України нацистами супроводжувалася жорстоким терором проти цивільного населення. Особливо страшною була доля єврейського населення, яке знищувалося відповідно до расової політики нацистів. Найбільш відомою трагедією стало масове вбивство у Бабиному Яру в Києві 29-30 вересня 1941 року, де було розстріляно близько 33 700 євреїв. Загалом, у Бабиному Яру за час окупації було вбито понад 100 000 людей, серед яких були не тільки євреї, але й роми, душевнохворі, радянські військовополонені, українські націоналісти та інші групи населення.

На окупованих територіях нацисти створили систему концентраційних таборів та гетто. За час окупації було знищено близько 1,5 мільйона українських євреїв, що становить близько чверті всіх жертв Голокосту.

Окремою трагедією стала доля українських остарбайтерів – людей, вивезених на примусові роботи до Німеччини. За різними оцінками, з України було вивезено від 2,2 до 2,4 мільйона осіб, більшість з яких становила молодь. Умови праці та життя остарбайтерів були надзвичайно важкими, багато з них не пережили війну.

Масштабними були й матеріальні втрати – було зруйновано 714 міст і селищ міського типу, понад 28 000 сіл, близько 16 000 промислових підприємств, 33 000 навчальних закладів, 18 000 медичних установ, пошкоджено та знищено понад 33 000 шкіл, технікумів, вузів і науково-дослідних інститутів.

Внесок українців у перемогу

Попри те, що Україна не мала власної державності під час Другої світової війни, внесок українців у перемогу над нацизмом був значним:

Участь у бойових діях у складі Червоної армії: за різними оцінками, в лавах Червоної армії воювало від 6 до 7 мільйонів українців. Кілька сотень тисяч українців служили також у збройних силах інших держав антигітлерівської коаліції (США, Канади, Франції, Польщі).
Серед воїнів Червоної армії було понад 2,5 тисячі удостоєних звання Героя Радянського Союзу, серед яких 2 тисячі були етнічними українцями або народилися в Україні.
Українці брали участь у ключових битвах війни: оборона Києва, Одеси, Севастополя, битва за Москву, Сталінградська битва, битва на Курській дузі, форсування Дніпра, визволення країн Східної та Центральної Європи, взяття Берліна.
Важливою була роль українців у партизанському русі на окупованих територіях. На території України діяло близько 60 великих партизанських з’єднань і сотні окремих загонів, які нараховували понад 500 000 бійців.
Український визвольний рух, представлений Українською повстанською армією (УПА), також боровся проти нацистської окупації, хоча й мав власні національні цілі, відмінні від цілей Радянського Союзу.
Вагомим був внесок України в економічну перемогу над нацизмом: евакуйовані з України промислові підприємства та людські ресурси сформували значну частину радянського військово-промислового комплексу в східних регіонах СРСР.

Воєнні злочини та міжнародне право

Друга світова війна стала каталізатором розвитку міжнародного права щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Масштаб звірств, вчинених нацистським режимом, продемонстрував необхідність створення міжнародних механізмів для запобігання подібним трагедіям у майбутньому.

Воєнні злочини, вчинені під час Другої світової війни, включали:

масові вбивства цивільного населення;
жорстоке поводження з військовополоненими;
використання примусової праці цивільного населення;
депортації та переселення;
руйнування населених пунктів без військової необхідності;
грабунок і знищення культурних цінностей.

Особливу категорію становили злочини проти людяності, концепція яких була вперше застосована під час Нюрнберзького процесу. До них належали систематичні чи масштабні звірства проти цивільного населення, такі як переслідування за політичними, расовими або релігійними мотивами, депортації, поневолення, тортури, зґвалтування, вбивства.

Найтяжчим злочином був геноцид – навмисне знищення національних, етнічних, расових або релігійних груп. Термін був введений польсько-американським юристом Рафаелем Лемкіним у 1944 році та став правовою категорією після ухвалення Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього у 1948 році.

Нюрнберзький процес та його значення

Перегляньте відео: Що Герінг сказав перед смертю? Таємниці Нюрнберзького процесу | WAS. https://www.youtube.com/watch?v=8P0yX78A3L8

Відео

Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі (20 листопада 1945 – 1 жовтня 1946 року) став першим в історії міжнародним судом, який засудив керівників держави за злочини проти миру, воєнні злочини та злочини проти людяності.

На лаві підсудних опинилися 24 представники політичного, військового, економічного й ідеологічного керівництва нацистської Німеччини. Вони обвинувачувались у скоєнні таких злочинів:

Злочини проти миру (планування, підготовка і ведення агресивної війни).
Воєнні злочини (порушення законів і звичаїв війни).
Злочини проти людяності (вбивства, винищення, поневолення, депортації та інші нелюдські акти, вчинені щодо цивільного населення).
Участь у змові з метою здійснення вищезазначених злочинів.

Трибунал виніс 12 смертних вироків, 3 вироки до довічного ув’язнення, 4 вироки на терміни від 10 до 20 років, і 3 виправдувальні вироки.

Значення Нюрнберзького процесу:

Уперше в історії було засуджено керівництво держави за злочини, вчинені від імені цієї держави.
Було встановлено принцип індивідуальної кримінальної відповідальності за міжнародні злочини, спростовано можливість виправдання діями «за наказом».
Сформовано концепції “злочинів проти миру”, “злочинів проти людяності” та “геноциду”, які стали фундаментальними для міжнародного кримінального права.
Нюрнберзькі принципи були затверджені Генеральною Асамблеєю ООН і стали основою для розвитку міжнародного гуманітарного права.
Було започатковано практику міжнародного правосуддя, яка пізніше розвинулася у створення Міжнародного кримінального суду та інших міжнародних трибуналів.

Українська складова Нюрнберзького процесу

Україна, попри відсутність реальної державної незалежності, була представлена на Нюрнберзькому процесі:

Радянську сторону обвинувачення представляв Роман Руденко, уродженець Полтавщини, який згодом став Генеральним прокурором СРСР (1953-1981).
Серед доказової бази були численні документи та свідчення про злочини нацистів на території України: матеріали про звірства в Бабиному Яру, Хатині, злочини проти військовополонених та цивільного населення.
Окремо розглядалася політика знищення слов’янського населення, в тому числі українців, відповідно до расової теорії нацистів.
Важливий внесок у формування правової бази процесу зробив уродженець Галичини, британський юрист Герш Лаутерпахт, який розробив концепцію “злочинів проти людяності”.

Уроки Нюрнберзького процесу для сучасності

Нюрнберзький процес мав величезний вплив на розвиток міжнародного права та міжнародних відносин:

Сформував основи для розвитку сучасного міжнародного гуманітарного права та права прав людини.
Започаткував процес створення міжнародних механізмів запобігання масовим порушенням прав людини та притягнення винних до відповідальності.
Став підґрунтям для ухвалення низки міжнародних документів, зокрема, Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (1948), Загальної декларації прав людини (1948), Женевських конвенцій про захист жертв війни (1949) та ін.
Принципи Нюрнберга вплинули на створення постійно діючого Міжнародного кримінального суду, а також спеціальних міжнародних трибуналів для колишньої Югославії та Руанди.
Нюрнберзький процес встановив правовий прецедент невідворотності покарання за тяжкі міжнародні злочини, незалежно від посади чи статусу злочинця.

Методичні рекомендації

Робота з історичними джерелами: Використовуйте свідчення очевидців, фотоматеріали, документи нацистської окупаційної влади, матеріали Нюрнберзького процесу для ілюстрації масштабу трагедії війни та воєнних злочинів.
Міждисциплінарний підхід: Покажіть зв’язок між історичними подіями та розвитком міжнародного права, підкресліть важливість навичок критичного аналізу документів і аргументації.
Персоналізація історії: Індивідуальні історії постраждалих від війни, учасників бойових дій, свідків воєнних злочинів допоможуть учням краще зрозуміти людський вимір великих історичних подій.
Етичний підхід: Обговорюйте моральні дилеми, пов’язані з війною, відповідальністю за виконання злочинних наказів, межами поведінки під час збройних конфліктів.
Актуалізація: Проведіть паралелі з сучасними конфліктами та роллю міжнародного права у їх регулюванні, обговоріть актуальність принципів Нюрнберга в сучасному світі.
Розвиток критичного мислення: Заохочуйте учнів до аналізу різних точок зору на історичні події, оцінки аргументів сторін у Нюрнберзькому процесі, виявлення спроб маніпуляції фактами в різних джерелах.

Цей урок надає можливість не лише поглибити знання учнів про Другу світову війну та її наслідки для України, але й розвинути їхнє розуміння важливості міжнародного права, механізмів захисту прав людини та відповідальності за воєнні злочини. Він також допоможе сформувати ціннісне ставлення до миру, поваги до людської гідності та необхідності міжнародної співпраці для запобігання масовим порушенням прав людини.

Дизайн уроку

Провокація

Завдання:

Підпис: Герман Герінг (стоїть посередині) під час засідання Нюрнберзького трибуналу, 21 листопада 1945 року

Розгляньте фотографію залу засідань Нюрнберзького трибуналу.

Запитання:

Що ви бачите на фотографії?
Яке значення мав цей судовий процес для людства?
Чому, на вашу думку, для Нюрнберзького процесу було створено спеціальний міжнародний трибунал, а не використано існуючі національні суди?

Додаткове запитання для роздумів: Уявіть, що ви – суддя на Нюрнберзькому процесі. Які докази, на вашу думку, були б найпереконливішими для доведення вини нацистських злочинців?

Методичний коментар:

Це завдання допомагає активізувати попередні знання учнів про Нюрнберзький процес та створити емоційний зв’язок з темою уроку. Воно стимулює критичне мислення та підводить учнів до розуміння важливості міжнародного правосуддя. Візуальний матеріал допомагає “заземлити” абстрактні поняття міжнародного права, показуючи реальне місце, де відбувався судовий процес над нацистськими злочинцями.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. “Аналіз документа” (розвиток компетентності критичного оцінювання історичних джерел)

Прочитайте уривок з промови головного обвинувача від США Роберта Джексона на Нюрнберзькому процесі (21 листопада 1945 року):

“Привілей відкрити перший в історії судовий процес за злочини проти миру в усьому світі накладає серйозну відповідальність. Злочини, які ми прагнемо засудити і покарати, настільки навмисні, злісні і мають такі руйнівні наслідки, що цивілізація не може допустити, щоб їх ігнорували, оскільки не зможе пережити їх повторення…

За цим процесом спостерігає все людство, як друзі, так і вороги, щоб зрозуміти, яке значення надається спробам поставити міжнародне право вище національного насильства…

Ми не повинні забувати, що, за тим же принципом за яким сьогодні судять цих нацистських загарбників, завтра суд історії буде визначати чесність, правоту наших намірів і мотивів та наших дій. Давайте дамо обвинуваченим, яких цей трибунал визнає справедливими за процедурою і нормами, порядність та неупередженість, яких їм так явно бракувало, коли вони мали владу…”

Запитання:

Яку мету Нюрнберзького процесу визначає Роберт Джексон?
Яке значення мав цей процес для розвитку міжнародного права?
Які принципи справедливого судочинства підкреслює обвинувач?
Чому, на вашу думку, обвинувач говорить про “суд історії” над самими суддями?
Які цінності, проголошені в цій промові, залишаються актуальними для сучасних міжнародних трибуналів?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аналізу історичних джерел, критичного мислення та аргументації. Учні вчаться виділяти ключові ідеї у джерелі, розуміти контекст його створення та оцінювати його значущість. Вони також встановлюють зв’язки між історичними подіями та сьогоденням, осмислюючи актуальність принципів Нюрнберзького процесу для сучасного міжнародного права.

Відповідь:

Роберт Джексон визначає метою Нюрнберзького процесу засудження та покарання воєнних злочинів, злочинів проти миру та людяності, щоб запобігти їх повторенню в майбутньому. Він підкреслює історичну унікальність процесу та його значення для цивілізації.
Процес мав фундаментальне значення для утвердження верховенства міжнародного права над національним насильством. Він створив прецедент міжнародної відповідальності за тяжкі злочини незалежно від державного суверенітету.
Джексон підкреслює принципи справедливої процедури, неупередженості та чесності, наголошуючи, що обвинувачені повинні отримати те, чого вони самі не надавали своїм жертвам – справедливий суд і можливість захисту.
Говорячи про “суд історії”, обвинувач усвідомлює історичну значущість процесу і необхідність діяти згідно з тими ж стандартами правосуддя, які захищає трибунал. Це визнання відповідальності перед майбутніми поколіннями та необхідності додержуватися високих моральних стандартів.
Актуальними залишаються: принцип верховенства міжнародного права, невідворотність покарання за тяжкі міжнародні злочини, дотримання процесуальних прав обвинувачених, неупередженість судового розгляду, історична відповідальність міжнародних судових інстанцій.

Завдання 2. “Статистичний аналіз”

Розгляньте таблицю, яка містить дані про втрати України у Другій світовій війні:

Категорія втрат	Кількість
Загальні людські втрати	8-10 млн осіб
Вивезено на примусові роботи до Німеччини (остарбайтери)	2,2-2,4 млн осіб
Зруйновано міст і селищ	714
Зруйновано сіл	понад 28 000
Зруйновано промислових підприємств	близько 16 000
Зруйновано навчальних закладів	33 000
Зруйновано медичних установ	18 000
Українці у складі Червоної армії	6-7 млн осіб
Українці – Герої Радянського Союзу	близько 2 000 осіб
Учасники партизанського руху в Україні	понад 500 000 осіб

Завдання:

Яка частина населення України (орієнтовна чисельність населення України перед війною – 41 млн осіб) загинула під час Другої світової війни?
Який відсоток населення України було вивезено на примусові роботи?
Порівняйте втрати України з іншими республіками СРСР або іншими європейськими країнами. Про що свідчать ці дані?
Проаналізуйте масштаб руйнувань. Який вплив вони мали на повоєнний розвиток України?
Побудуйте діаграму, що відображає людські та матеріальні втрати України під час війни.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички роботи зі статистичними даними, їх аналізу та інтерпретації. Учні вчаться оперувати числовими даними, перетворювати їх у відсотки, будувати діаграми та робити обґрунтовані висновки на основі кількісних показників. Завдання також сприяє усвідомленню масштабу трагедії Другої світової війни для України.

Відповідь:

Виходячи з даних про загальні людські втрати (8-10 млн осіб) і чисельність населення перед війною (41 млн осіб), можна підрахувати, що загинуло близько 19,5-24,4% населення України, тобто кожен п’ятий або навіть кожен четвертий житель.
На примусові роботи було вивезено приблизно 5,4-5,9% населення України (2,2-2,4 млн з 41 млн осіб).
Україна зазнала одних із найбільших втрат серед республік СРСР та європейських країн. Для порівняння: загальні людські втрати СРСР становили близько 27 млн, з яких на Україну припадає приблизно 30-37%. За відносними втратами (у відсотках до кількості населення) Україна також входить до найбільш постраждалих територій, поряд з Білоруссю та Польщею.
Масштаб руйнувань був катастрофічним. Було знищено близько 40% житлового фонду, більшість промислових підприємств, інфраструктури, навчальних та медичних закладів. Це призвело до глибокої економічної кризи у повоєнний період, необхідності масштабної відбудови, що вимагало колосальних ресурсів і зусиль. Відновлення довоєнного рівня економіки зайняло близько 10 років, а демографічні втрати мали довгостроковий вплив на розвиток суспільства.
Під час виконання завдання учні мають побудувати діаграму, яка візуалізує співвідношення різних категорій втрат (наприклад, кругову діаграму для відображення частки загиблих, остарбайтерів та тих, хто вижив; або стовпчасту діаграму для порівняння кількості зруйнованих об’єктів різних типів).

Завдання 3. “Аналіз понять” (розвиток критичного мислення)

Заповніть таблицю, визначивши особливості та відмінності між різними категоріями міжнародних злочинів:

Категорія злочину	Визначення	Приклади під час Другої світової війни	Правові наслідки
Воєнні злочини
Злочини проти людяності
Злочини проти миру
Геноцид

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аналізу, порівняння та класифікації. Воно допомагає учням зрозуміти тонкощі юридичних визначень різних категорій міжнародних злочинів та усвідомити їхню сутність через конкретні історичні приклади. Завдання також сприяє формуванню правової свідомості та розумінню розвитку міжнародного права після Другої світової війни.

Відповідь:

Категорія злочину	Визначення	Приклади під час Другої світової війни	Правові наслідки
Воєнні злочини	Серйозні порушення законів і звичаїв війни, включаючи вбивства, тортури, нелюдське поводження з військовополоненими, захоплення заручників, руйнування населених пунктів без військової необхідності.	Масові розстріли військовополонених, створення концтаборів, руйнування міст і сіл, насильство над мирним населенням.	Кримінальна відповідальність виконавців незалежно від їхнього статусу, неможливість виправдання наказом керівництва. Закріплено у Женевських конвенціях 1949 року.
Злочини проти людяності	Масштабні або систематичні акти насильства проти цивільного населення: вбивства, винищення, поневолення, депортації, переслідування за політичними, расовими або релігійними мотивами.	Переслідування євреїв та інших “небажаних груп”, масові депортації, примусова праця, медичні експерименти.	Формування концепції прав людини, які держава не може порушувати навіть щодо власних громадян. Основа для створення міжнародних механізмів захисту прав людини.
Злочини проти миру	Планування, підготовка, розв’язання або ведення агресивної війни, або війни на порушення міжнародних договорів.	Напад Німеччини на Польщу (1939), СРСР (1941), інші країни без оголошення війни, анексія територій.	Заборона агресії як міжнародного злочину, створення ООН та системи колективної безпеки, визнання особистої відповідальності державних лідерів.
Геноцид	Діяння, вчинені з наміром знищити повністю або частково національну, етнічну, расову або релігійну групу.	Голокост – систематичне знищення євреїв, ромів; знищення слов’янського населення на окупованих територіях.	Ухвалення Конвенції про запобігання злочину геноциду (1948), формування механізмів раннього попередження геноциду, створення міжнародних судових органів для розслідування та покарання за геноцид.

Робота в парах

Завдання 4. “Сторітелінг-колаж” (розвиток компетентності створення медіатекстів)

Використовуючи надані матеріали (фотографії, листи, спогади учасників та очевидців), складіть візуальну історію одного воєнного епізоду, пов’язаного з трагедіями війни або внеском українців у перемогу. Ваш колаж має містити:

Назву епізоду
Хронологічні рамки події
Географічну локацію
Ключових учасників
Короткий опис події
3-5 візуальних матеріалів з підписами
Цитату зі спогадів учасника або очевидця
Значення цього епізоду в контексті Другої світової війни

Можливі теми для колажу:

Трагедія Бабиного Яру
Визволення Києва
Доля українських остарбайтерів
Битва за Дніпро
Українці-учасники руху Опору у Франції
Участь українців у штурмі Берліна

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички роботи з різними типами історичних джерел, їх критичного аналізу та синтезу в цілісну історичну оповідь. Учні вчаться створювати медіатексти, візуалізувати історичну інформацію, виділяти ключові факти та оцінювати їхнє значення. Робота в парах сприяє обміну ідеями, обговоренню різних інтерпретацій та розвитку комунікативних навичок.

Завдання 5. “Аналіз аргументації” (розвиток правової та аргументаційної компетентностей)

Розгляньте виступи обвинувачення та захисту з Нюрнберзького процесу:

Уривок з обвинувальної промови головного обвинувача від СРСР Романа Руденка:

“На території Радянського Союзу, тимчасово окупованій німецькими загарбниками, нацисти всюди чинили величезні злочини… Вони задушили в газових камерах, розстріляли, спалили мільйони невинних людей. Вони впровадили систему заручництва, колективних репресій, масового знищення мирного населення. Вони цілком знищили багато сотень сіл і міст… Вони вивезли до Німеччини та піддали рабській експлуатації понад 4 мільйони радянських громадян…”

Уривок з виступу захисника Альфреда Розенберга, адвоката Альфреда Тома:

“Підсудний виконував свої обов’язки як міністр окупованих східних територій, намагаючись забезпечити якнайкраще управління цими регіонами в складних умовах війни. Він не міг знати про всі злочини, вчинені на цих територіях, і не давав наказів про їх вчинення. Багато жорстокостей були результатом дій місцевих командирів та поліцейських формувань, які діяли без його відома. Більше того, він намагався покращити ставлення до місцевого населення і протестував проти деяких особливо жорстоких заходів…”

Працюючи в парах, виконайте такі завдання:

Визначте основні аргументи, наведені обвинуваченням для доведення вини нацистських лідерів.
Проаналізуйте основну стратегію захисту підсудних.
Використовуючи критерії оцінювання аргументації (логічність, фактична обґрунтованість, несуперечливість, повнота), оцініть силу аргументів обох сторін.
Яку концепцію відповідальності висувало обвинувачення? Яку – захист?
Чому, на вашу думку, Міжнародний військовий трибунал відхилив більшість аргументів захисту? Наскільки справедливим був цей підхід?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аналізу аргументації, оцінки доказів, розрізнення фактів і суджень. Учні вчаться критично оцінювати різні підходи до питання відповідальності за воєнні злочини, розуміти правові та моральні аспекти проблеми. Робота допомагає зрозуміти, як працює правова система, особливо в контексті розслідування міжнародних злочинів, та оцінити справедливість судових процесів.

Відповідь:

Основні аргументи обвинувачення:
- Масштабність і систематичність злочинів (газові камери, розстріли, спалення)
- Впровадження системи терору (заручництво, колективні репресії)
- Масове знищення мирного населення
- Руйнування населених пунктів
- Використання примусової праці
- Організований характер злочинів, що свідчить про їх планування на найвищому рівні
Стратегія захисту:
- Заперечення особистої відповідальності (“виконував обов’язки”)
- Незнання про злочини (“не міг знати про всі злочини”)
- Перекладання відповідальності на нижчі рівні влади (“результат дій місцевих командирів”)
- Виправдання обставинами війни (“в складних умовах війни”)
- Наголос на позитивних намірах (“намагався покращити ставлення”)
Оцінка аргументації:
- Обвинувачення: аргументи логічні, спираються на документальні докази і свідчення, несуперечливі, охоплюють різні аспекти злочинної діяльності.
- Захист: аргументи непереконливі, часто суперечать документальним доказам, не пояснюють систематичний характер злочинів, базуються на недоведених твердженнях про “незнання” і “добрі наміри”.
Концепції відповідальності:
- Обвинувачення: колективна відповідальність керівництва нацистської Німеччини за систематичні злочини, індивідуальна відповідальність за участь у злочинній організації та реалізацію злочинної політики.
- Захист: обмежена індивідуальна відповідальність лише за безпосередньо віддані накази, виключення відповідальності за дії підлеглих без прямого наказу, виправдання діями за наказом.
Трибунал відхилив більшість аргументів захисту, оскільки:
- Був доведений систематичний і організований характер злочинів, що свідчить про їх планування на найвищому рівні
- Підсудні обіймали високі посади, мали доступ до інформації та реальну владу
- Документальні докази (протоколи нарад, накази, звіти) спростовували твердження про “незнання”
- Було встановлено принцип індивідуальної відповідальності, відповідно до якого виконання злочинного наказу не звільняє від відповідальності

Цей підхід можна вважати справедливим, оскільки він:

Базувався на конкретних доказах, а не презумпціях
Забезпечував право на захист
Встановлював об’єктивні стандарти відповідальності
Враховував принцип пропорційності покарання (різні вироки залежно від ступеня участі)
Став основою для подальшого розвитку міжнародного кримінального права

Групова робота

Завдання 6. “Міні-судовий процес” (розвиток компетентностей критичного мислення та правової культури)

Клас ділиться на 4 групи, кожна з яких готує свою частину міні-судового процесу по типу Нюрнберзького трибуналу:

Група 1: Представники обвинувачення. Завдання: підготувати обвинувальну промову проти одного з нацистських злочинців (за вибором учителя), навести факти його злочинів, особливо на території України, визначити юридичну кваліфікацію цих дій.

Група 2: Представники захисту. Завдання: підготувати аргументи захисту, спираючись на юридичні принципи (але не виправдовуючи злочини), досліджуючи питання “виконання наказів”, обставини війни тощо.

Група 3: Судді. Завдання: розробити критерії оцінки аргументів сторін, підготувати питання до обвинувачення і захисту, сформулювати принципи, на яких буде базуватися вирок.

Група 4: Історики та експерти-правники. Завдання: підготувати історичний та правовий контекст справи, яку розглядають, надати експертну оцінку поданим доказам, підготувати довідку про вплив подібних процесів на розвиток міжнародного права.

Після підготовки (15-20 хвилин) проводиться міні-судовий процес, де кожна група представляє свою частину. Наприкінці судді виносять вмотивований вирок, а “експерти” оцінюють його історичне та правове значення.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аргументації, критичного аналізу фактів, роботи з правовими концепціями. Учні вчаться розрізняти юридичні та історичні аспекти подій, оцінювати докази, формулювати логічні аргументи. Групова робота стимулює обмін ідеями, розвиває навички публічних виступів та командної взаємодії. Завдання дає можливість глибше зрозуміти принципи міжнародного правосуддя та історичне значення Нюрнберзького процесу.

Завдання 7. “Уроки Нюрнберга для сучасності” (розвиток громадянської компетентності)

Об’єднайтеся у 4 групи. Кожна група отримує таблицю “Значення Нюрнберзького процесу” і має заповнити один рядок, визначивши, як принципи, встановлені Нюрнберзьким трибуналом, вплинули на певну сферу міжнародних відносин та права:

Сфера впливу	Нюрнберзькі принципи	Їх втілення у міжнародному праві та інституціях	Значення для сучасності	Проблеми реалізації
Міжнародне гуманітарне право
Система прав людини
Міжнародні судові інституції
Механізми запобігання масовим порушенням прав

Після заповнення таблиці кожна група презентує свої результати. Спільно обговоріть:

Чи можна вважати принципи Нюрнберга універсальними?
Наскільки ефективними є створені на основі цих принципів міжнародні механізми?
Які уроки Нюрнберзького процесу залишаються актуальними для сучасних міжнародних конфліктів?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аналізу, синтезу та оцінки інформації. Учні вчаться встановлювати зв’язки між історичними подіями та сучасними процесами, оцінювати ефективність міжнародних механізмів, виявляти проблеми та суперечності в реалізації принципів міжнародного права. Групова робота та подальше обговорення стимулюють обмін думками, розвивають навички публічного виступу та аргументації своєї позиції.

Відповідь:

Сфера впливу	Нюрнберзькі принципи	Їх втілення у міжнародному праві та інституціях	Значення для сучасності	Проблеми реалізації
Міжнародне гуманітарне право	Принцип індивідуальної кримінальної відповідальності за міжнародні злочини. Неприйнятність виправдання «виконанням наказу». Визначення воєнних злочинів та злочинів проти людяності.	Женевські конвенції 1949 року та Додаткові протоколи до них. Конвенція про запобігання злочину геноциду 1948 року. Конвенція проти катувань 1984 року.	Встановлення чітких правил ведення збройних конфліктів, захист цивільного населення, військовополонених, поранених. Обмеження засобів і методів ведення війни.	Складність забезпечення дотримання під час активних конфліктів. Відсутність прямих механізмів примусу. Проблеми в інтерпретації положень в умовах новітніх конфліктів.
Система прав людини	Визнання деяких прав людини такими, що не можуть бути порушені за жодних обставин. Відповідальність держав за систематичні порушення прав власних громадян.	Загальна декларація прав людини 1948 року. Міжнародні пакти про громадянські, політичні, економічні, соціальні та культурні права 1966 року. Регіональні конвенції з прав людини.	Формування універсальних стандартів прав людини. Створення міжнародних механізмів моніторингу та захисту прав людини. Розвиток концепції «відповідальності за захист».	Різне тлумачення прав людини у різних культурах. Використання риторики прав людини для геополітичних цілей. Селективність у застосуванні стандартів.
Міжнародні судові інституції	Можливість міжнародного суду над індивідами. Незалежність міжнародного правосуддя. Право на справедливий судовий розгляд.	Створення Міжнародного кримінального суду (1998). Міжнародні трибунали для колишньої Югославії та Руанди. Спеціальні суди для Сьєрра-Леоне, Камбоджі, Лівану.	Інституціоналізація міжнародного кримінального правосуддя. Розвиток процедур справедливого судового розгляду. Розробка доктрини та судової практики з міжнародного кримінального права.	Обмежена юрисдикція (деякі великі держави не визнають МКС). Повільність процедур. Висока вартість розслідувань і судових процесів. Політизація окремих справ.
Механізми запобігання масовим порушенням прав	Обов’язок запобігати масовим порушенням прав. Неприпустимість безкарності за тяжкі міжнародні злочини. Принцип невідворотності покарання.	Рада Безпеки ООН. Спеціальні доповідачі ООН. Механізми раннього попередження геноциду та масових порушень прав людини. Концепція “обов’язку захищати” (R2P).	Розвиток превентивної дипломатії. Створення систем моніторингу потенційних конфліктів. Посилення ролі міжнародних організацій у запобіганні конфліктам.	Право вето постійних членів РБ ООН. Неефективність механізмів раннього реагування. Проблеми політичної волі для втручання. Суперечність між державним суверенітетом і гуманітарною інтервенцією.

Завдання 8.

Етап 1. “Детектив історії”: Робота з фактами та міфами

Перегляньте відео:

Відео

https://www.youtube.com/watch?v=8P0yX78A3L8 (особливо фрагменти [11:05] – [12:33]) та виконайте завдання:

Справа “Катинь”: Як радянська сторона намагалася використати трибунал для фальсифікації історії і чому це стало “фактичним визнанням провини СРСР”?
Фактор “Бандери”: Російська пропаганда десятиліттями стверджує, що Нюрнберзький трибунал засудив українських націоналістів. Спираючись на відео, спростуйте цей фейк. Як саме фігурував Степан Бандера у документах нацистських високопосадовців (Коха та Розенберга)?
“Незручний протокол”: Який документ згадав Рібентроп, що змусило сторони процесу (США, Британію та СРСР) ніяково замовкнути? Про що це свідчить у контексті “суду переможців”?

Етап 2. “Суддя та Адвокат”: Правовий аналіз

На основі кейсів Вільгельма Кейтеля [09:10] та Юліуса Штрайхера [09:43]:

Дилема: Вільгельм Кейтель будував захист на тезі: “Я лише солдат, що виконував накази”. Юліус Штрайхер стверджував, що він “лише видавець газети і нікого особисто не вбивав”.

Завдання: Уявіть, що ви — помічник прокурора Роберта Джексона. Напишіть коротку юридичну відповідь (3-4 речення) для кожного з них, пояснюючи, чому трибунал відхилив ці виправдання.

Підказка для Кейтеля: Використайте поняття “злочинні накази”.
Підказка для Штрайхера: Використайте поняття “пропаганда як інструмент геноциду”.

Етап 3. Аксіологічний диспут: “Victor is always the judge”

Проаналізуйте напис Германа Герінга на полях документу [08:00]: “Переможець — завжди суддя, переможений — обвинувачений”.

Питання для обговорення:

Чи був Нюрнберг лише “судом переможців”, враховуючи наявність радянських суддів (організаторів ГУЛАГу)?
Відео зазначає, що Роберт Джексон сказав: “Ми стримуємо руку помсти і добровільно піддаємо полонених ворогів суду закону” [05:33]. Чому для майбутнього цивілізації було важливо саме судити, а не просто стратити нацистів, як пропонував Черчилль?

Етап 4. “Місток у майбутнє”: Проєктування

Відео завершується згадкою про Міжнародний кримінальний суд та сучасні події [14:45].

Творче завдання: Сьогодні Україна та світ працюють над створенням Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Спираючись на “Принципи Нюрнберга”, складіть “Обвинувальний акт XXI століття”. Він має містити:

Три головні звинувачення (наприклад: злочини проти людяності, пропаганда війни тощо) з конкретними прикладами подій в Україні.
Список категорій осіб, які мають понести відповідальність (не прізвища, а посади: наприклад, “пропагандисти”, “військове командування” тощо), з обґрунтуванням їхньої ролі за аналогією з підсудними Нюрнберга.

Критерії оцінювання:

Аргументованість (використання фактів з відео та курсу історії).
Вміння проводити історичні аналогії.
Розуміння правових категорій (злочинний наказ, індивідуальна відповідальність).
Чітка громадянська позиція.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я можу описати основні трагедії Другої світової війни на території України
Я можу пояснити внесок українців у перемогу над нацизмом
Я розумію поняття “воєнні злочини” та “злочини проти людяності”
Я можу назвати ключові принципи, встановлені Нюрнберзьким процесом
Я розумію значення Нюрнберзького процесу для розвитку міжнародного права
Я можу оцінити вплив війни та Нюрнберзького процесу на сучасний світ

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 6. Тема: Трагедії війни та внесок українців у перемогу. Воєнні злочини і Нюрнберзький процес

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Завдання:

Розгляньте фотографію залу засідань Нюрнберзького трибуналу.

Запитання:

Що ви бачите на фотографії?

Яке значення мав цей судовий процес для людства?

Чому, на вашу думку, для Нюрнберзького процесу було створено спеціальний міжнародний трибунал, а не використано існуючі національні суди?

Додаткове запитання для роздумів:

Уявіть, що ви – суддя на Нюрнберзькому процесі. Які докази, на вашу думку, були б найпереконливішими для доведення вини нацистських злочинців?

Практика

Завдання 1. “Аналіз документа”

Запитання:

Яку мету Нюрнберзького процесу визначає Роберт Джексон?

Яке значення мав цей процес для розвитку міжнародного права?

Які принципи справедливого судочинства підкреслює обвинувач?

Чому, на вашу думку, обвинувач говорить про “суд історії” над самими суддями?

Які цінності, проголошені в цій промові, залишаються актуальними для сучасних міжнародних трибуналів?

Завдання 2. “Статистичний аналіз”

Розгляньте таблицю, яка містить дані про втрати України у Другій світовій війні:

Категорія втрат	Кількість
Загальні людські втрати	8-10 млн осіб
Вивезено на примусові роботи до Німеччини (остарбайтери)	2,2-2,4 млн осіб
Зруйновано міст і селищ	714
Зруйновано сіл	понад 28 000
Зруйновано промислових підприємств	близько 16 000
Зруйновано навчальних закладів	33 000
Зруйновано медичних установ	18 000
Українці у складі Червоної армії	6-7 млн осіб
Українці – Герої Радянського Союзу	близько 2 000 осіб
Учасники партизанського руху в Україні	понад 500 000 осіб

Завдання:

Яка частина населення України (орієнтовна чисельність населення України перед війною – 41 млн осіб) загинула під час Другої світової війни?

Який відсоток населення України було вивезено на примусові роботи?

Порівняйте втрати України з іншими республіками СРСР або іншими європейськими країнами. Про що свідчать ці дані?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Проаналізуйте масштаб руйнувань. Який вплив вони мали на повоєнний розвиток України?

Побудуйте діаграму, що відображає людські та матеріальні втрати України під час війни:

[місце для діаграми]

Завдання 3. “Аналіз понять”

Заповніть таблицю, визначивши особливості та відмінності між різними категоріями міжнародних злочинів:

Категорія злочину	Визначення	Приклади під час Другої світової війни	Правові наслідки
Воєнні злочини



Злочини проти людяності



Злочини проти миру



Геноцид

Завдання 4. “Сторітелінг-колаж”

Назва епізоду: __________________________________________________________

Хронологічні рамки події: _______________________________________________

Географічна локація: ___________________________________________________

Ключові учасники: ______________________________________________________

Короткий опис події:

Цитата зі спогадів учасника або очевидця:

Значення цього епізоду в контексті Другої світової війни:

[місце для розміщення візуальних матеріалів]

Завдання 5. “Аналіз аргументації”

Розгляньте виступи обвинувачення та захисту з Нюрнберзького процесу:

Уривок з обвинувальної промови головного обвинувача від СРСР Романа Руденка:

Уривок з виступу захисника Альфреда Розенберга, адвоката Альфреда Тома:

Визначте основні аргументи, наведені обвинуваченням для доведення вини нацистських лідерів:

Проаналізуйте основну стратегію захисту підсудних:

Використовуючи критерії оцінювання аргументації (логічність, фактична обґрунтованість, несуперечливість, повнота), оцініть силу аргументів обох сторін:

Яку концепцію відповідальності висувало обвинувачення? Яку – захист?

Чому, на вашу думку, Міжнародний військовий трибунал відхилив більшість аргументів захисту? Наскільки справедливим був цей підхід?

Завдання 6. “Уроки Нюрнберга для сучасності”

Працюючи в групі, заповніть таблицю “Значення Нюрнберзького процесу” для призначеної вам сфери впливу:

Сфера впливу: ___________________________________________________________

Нюрнберзькі принципи	Їх втілення у міжнародному праві та інституціях	Значення для сучасності	Проблеми реалізації

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я можу описати основні трагедії Другої світової війни на території України
Я можу пояснити внесок українців у перемогу над нацизмом
Я розумію поняття “воєнні злочини” та “злочини проти людяності”
Я можу назвати ключові принципи, встановлені Нюрнберзьким процесом
Я розумію значення Нюрнберзького процесу для розвитку міжнародного права
Я можу оцінити вплив війни та Нюрнберзького процесу на сучасний світ

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе