Український національний рух (1944-1950-ті рр.) та його придушення

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 7. Тема: Український національний рух (1944-1950-ті рр.) та його придушення

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

Оцінює історичні зміни [12 ГІО 1.3.2-2]
Аналізує аргументацію та пояснює критерії її оцінювання [12 ГІО 4.2.2-1]
Обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки [12 ГІО 4.2.2-2]
Ілюструє прикладами цінність рівноправності й різноманітності в суспільстві, усвідомлює необхідність протидії дискримінації [12 ГІО 5.3.1-1]
Пояснює механізм демократії в Україні та світі та усвідомлює його протилежність тоталітарній практиці [12 ГІО 6.1.1-1]
Висловлює аргументовану думку щодо різних аспектів громадсько-політичного життя в Україні та світі [12 ГІО 6.3.1-3]

На уроці учні/учениці:

Дослідять особливості українського національного руху в 1944-1950-ті роки
Проаналізують причини і наслідки операції “Вісла”, депортацій українців та функціонування спецтаборів
Оцінять значення збройного опору для українського визвольного руху та історичної пам’яті
Дослідять вплив політики тоталітарного режиму на національну ідентичність українців

Ключова компетентність уроку

Громадянські та соціальні компетентності — учні/учениці аналізуватимуть право народів на самовизначення, наслідки державного терору та репресій, протидію тоталітарним практикам, формуватимуть ціннісне ставлення до свободи, справедливості та гідності.

Ключові терміни, особи та концепції

Український національний рух — політичний та соціальний рух, спрямований на здобуття незалежності або автономії України, захист української культури, мови та національної ідентичності.
Українська повстанська армія (УПА) — військово-політичне формування, що діяло в Україні в 1942-1956 роках з метою створення незалежної Української держави. Боролась проти нацистських та радянських окупаційних режимів.
Операція “Вісла” — військово-адміністративна акція, проведена в 1947 році польською комуністичною владою, внаслідок якої українське населення було примусово переселено з південно-східних регіонів Польщі на західні та північні “повернуті території”.
Депортація — примусове виселення осіб чи груп населення з місць постійного проживання на підставі адміністративного або судового рішення.
Спецпоселення — режим примусового утримання спецпереселенців (депортованих осіб) у визначених місцях проживання без права вільного пересування за їх межі.
ГУЛАГ — Головне управління таборів, система виправно-трудових таборів, що існувала в СРСР з 1918 до 1960 року, місце ув’язнення політичних опонентів радянського режиму, включаючи учасників українського визвольного руху.
Роман Шухевич (1907-1950) — політичний та військовий діяч, з 1943 року головнокомандувач УПА, голова Секретаріату Української головної визвольної ради (УГВР).
Степан Бандера (1909-1959) — політичний діяч, ідеолог і теоретик українського національного руху, голова Організації українських націоналістів (революційної) (ОУН(р)).
Йосип Сліпий (1892-1984) — предстоятель Української греко-католицької церкви, кардинал, ув’язнений радянською владою за відмову підпорядкуватися Російській православній церкві.
Василь Кук (1913-2007) — діяч українського визвольного руху, останній головнокомандувач УПА (1950-1954).
Дмитро Клячківський (Клим Савур, 1911-1945) — один із організаторів УПА, командир УПА-Північ.
Петро Федун (Петро Полтава, 1919-1951) — ідеолог українського визвольного руху, автор праць з питань політичної стратегії та економічного розвитку України.
“Лісові хлопці” — назва учасників збройного підпілля, які після офіційного розпуску УПА продовжували боротьбу проти радянської влади.
Прикладні дослідження й розвитка (ПЗНР, пол. PRL) — офіційна назва Польщі в період комуністичного правління (1952-1989).
“Лемківщина”, “Бойківщина”, “Надсяння” — етнографічні області на заході українських етнічних земель, звідки було депортовано українське населення під час операції “Вісла”.

Як підготуватися до уроку?

Тема “Український національний рух (1944-1950-ті рр.) та його придушення” є однією з найбільш складних і дискусійних в українській історії. Протягом десятиліть совєтської влади діяльність УПА та інших українських національних організацій висвітлювалася виключно в негативному світлі, учасники руху таврувалися як “колаборанти” та “бандити”. Після здобуття Україною незалежності розпочався процес переосмислення цього явища, який триває і досі. Важливо представити учням різні погляди на український національний рух цього періоду, при цьому спираючись на історичні документи та факти.

Український національний рух у 1944-1950-х роках

Після відступу нацистських військ з території України у 1944 році український визвольний рух опинився у новій ситуації. УПА та підпілля ОУН продовжували боротьбу, але тепер їхнім єдиним супротивником був радянський режим. У цих умовах УПА розробила нову стратегію боротьби.

Основні риси українського національного руху цього періоду:

Організаційна структура та керівництво:
- Головнокомандувачами УПА в цей період були Роман Шухевич (до 1950 р.) та Василь Кук (1950-1954 рр.).
- Діяльність УПА координувалася Українською головною визвольною радою (УГВР), створеною у 1944 році як підпільний парламент, що представляв різні політичні сили.
- Територія діяльності УПА була поділена на три оперативні групи: УПА-Північ (Волинь), УПА-Захід (Галичина) та УПА-Південь (Поділля).
Форми боротьби та тактика:
- Партизанські рейди та засідки проти радянських військ і органів безпеки.
- Напади на районні центри влади, знищення інфраструктури окупаційного режиму.
- Саботаж заходів радянської влади (колективізація, мобілізація).
- Пропагандистська діяльність серед населення (листівки, підпільні видання).
- По мірі посилення радянських позицій – перехід до менших загонів і глибокого підпілля.
Ідеологія руху:
- Ідея незалежної української держави як головна мета боротьби.
- Антикомуністична спрямованість.
- Еволюція від інтегрального націоналізму до більш демократичних позицій.
- Апеляція до Атлантичної хартії та права націй на самовизначення.
Міжнародний аспект:
- Спроби встановлення контактів із західними демократіями.
- Відправлення емісарів за кордон для інформування світової спільноти про боротьбу українців.
- Надії на конфлікт між СРСР і західними країнами, який міг би створити умови для здобуття Україною незалежності.

Придушення українського національного руху

Радянська влада використовувала комплекс військових, репресивних та пропагандистських заходів для придушення українського національного руху:

Військові операції:
- Масштабні облави та прочісування лісів внутрішніми військами НКВС.
- Використання спеціальних груп, що діяли під виглядом повстанців (“спецбоївки”).
- Створення винищувальних батальйонів із місцевого населення.
Репресії проти мирного населення:
- Масові арешти й ув’язнення “співчуваючих”.
- Депортації родин учасників підпілля та “куркулів” до Сибіру та Казахстану.
- Економічний тиск на села, що підтримували повстанців.
Радянізація західних областей:
- Прискорена колективізація.
- Русифікація та боротьба з “українським буржуазним націоналізмом”.
- Ліквідація Української греко-католицької церкви (1946 р.) та її примусове “возз’єднання” з Російською православною церквою.
Пропаганда:
- Кампанія дискредитації УПА як “пособників нацистів”.
- Нав’язування образу “бандерівця” як жорстокого злочинця.
- Використання “показових процесів” над захопленими учасниками руху.

Внаслідок цих заходів до початку 1950-х років масштабний збройний опір був фактично придушений. Деякі невеликі групи “лісових хлопців” продовжували діяльність до середини 1950-х років, а окремі повстанці – до початку 1960-х.

Операція “Вісла”

Особливе місце в історії придушення українського національного руху займає операція “Вісла”, проведена польською комуністичною владою у квітні-липні 1947 року. Її передумови:

Наявність українського населення на південно-східних територіях Польщі (Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя).
Діяльність підрозділів УПА на цих територіях.
Угода між СРСР і Польщею про обмін населенням (1944-1946 рр.), яка не забезпечила повного переселення українців.

Перебіг операції:

Близько 20 тисяч польських військових оточили українські села.
Жителям давали кілька годин на збір речей, після чого їх вивозили на “повернуті землі” (західні та північні території, отримані Польщею після війни).
Українців розселяли дисперсно, не більше кількох родин в одному населеному пункті, щоб запобігти збереженню національної ідентичності.
Паралельно проводилися військові операції проти загонів УПА.

Наслідки операції:

Близько 150 тисяч українців (за деякими оцінками – до 200 тисяч) були насильно переселені.
Розрив етнічної цілісності українських громад у Польщі.
Матеріальні та культурні втрати (знищення або привласнення майна, неможливість розвитку культури).
Психологічна травма для переселенців і їхніх нащадків.

Депортації та спецтабори

Масові депортації українців стали одним із ключових інструментів радянської політики придушення українського національного руху:

Депортації із Західної України:
- 1944-1946 рр. – депортації родин учасників УПА та ОУН, а також “куркулів” (заможних селян).
- 1947-1948 рр. – нова хвиля виселень після смерті Романа Шухевича та активізації боротьби з підпіллям.
- 1949-1952 рр. – масові депортації під час завершальної фази колективізації.
Масштаб депортацій:
- За різними оцінками, з західних областей України було депортовано від 180 до 230 тисяч осіб.
- Депортації охопили всі соціальні верстви – від селян до інтелігенції.
Система спецпоселень:
- Депортовані розміщувалися в спеціальних поселеннях у Сибіру, на Далекому Сході та в Казахстані.
- Спецпоселенці підлягали обов’язковій реєстрації в органах МВС і не мали права покидати місця проживання.
- Умови життя характеризувалися важкою фізичною працею, поганими побутовими умовами, високою смертністю.
Система ГУЛАГу:
- Паралельно з депортаціями відбувалися арешти учасників та симпатиків національного руху, які відправлялися в табори ГУЛАГу.
- Окремі табори в Сибіру, Мордовії та Казахстані були спеціально призначені для утримання учасників українського національного руху.
- У таборах українці часто створювали підпільні організації та брали участь у повстаннях (наприклад, Кенгірське повстання 1954 року, Норильське повстання 1953 року).

Значення збройного опору для українського визвольного руху

Збройний опір 1944-1950-х років мав глибокий і тривалий вплив на українську національну свідомість та визвольний рух:

Збереження ідеї національної державності:
- В умовах тоталітарного режиму УПА залишалася символом боротьби за незалежну Україну.
- Документи та програмні засади руху стали ідейним підґрунтям для наступних поколінь борців за незалежність.
Формування національної ідентичності:
- Героїзм учасників руху став частиною національного наративу, особливо в Західній Україні.
- Спогади про боротьбу передавалися в родинах, формуючи альтернативу офіційній радянській версії історії.
Міжнародний контекст:
- Діяльність української діаспори, яка включала багатьох колишніх учасників визвольного руху, сприяла збереженню українського питання на міжнародній арені.
- Публікація матеріалів про український визвольний рух за кордоном допомогла зберегти історичну пам’ять.
Вплив на дисидентський рух:
- Досвід та ідеї УПА вплинули на українських дисидентів 1960-1980-х років.
- Деякі колишні повстанці, повернувшись із таборів, долучилися до дисидентського руху.
Роль в історичній пам’яті:
- Після здобуття Україною незалежності розпочався процес переосмислення ролі УПА та національного руху.
- Виникла дискусія про визнання учасників руху борцями за незалежність, яка завершилася ухваленням відповідних законів у 2015 році.

Історіографія та дискусії

Історія українського національного руху 1944-1950-х років залишається предметом наукових та суспільних дискусій:

Совєтська історіографія зображала УПА виключно як “бандитські формування” та “пособників нацистів”, замовчуючи їхню боротьбу за незалежність України та антинацистську діяльність.
Сучасна українська історіографія прагне до більш збалансованого погляду, визнаючи як героїзм і самопожертву учасників руху, так і складні, іноді суперечливі сторінки цієї боротьби.
Польська історіографія зосереджується на польсько-українському конфлікті, особливо на подіях на Волині 1943-1944 років, часто розглядаючи операцію “Вісла” як відповідь на дії УПА.
Російська історіографія переважно продовжує радянські традиції негативного ставлення до українського національного руху, посилюючи акценти на звинуваченнях у “колабораціонізмі” та “екстремізмі”.

Ключові дискусійні питання включають:

Оцінку співпраці деяких членів ОУН з нацистською Німеччиною на початковому етапі війни.
Роль УПА в польсько-українському конфлікті на Волині та в Галичині.
Методи боротьби, які використовували як УПА, так і радянські органи безпеки.
Масштаби підтримки УПА серед місцевого населення.

Методичні рекомендації

Уникнення ідеологізації: Представляйте різні погляди на український національний рух, спираючись на історичні документи та факти, уникаючи як надмірної героїзації, так і демонізації.
Особистісний підхід: Використовуйте конкретні історії учасників руху, їхніх родин, депортованих осіб, щоб показати людський вимір цих історичних подій.
Робота з джерелами: Залучайте різноманітні джерела (документи радянських органів безпеки, спогади учасників руху, свідчення очевидців депортацій) для формування критичного мислення учнів.
Локальна історія: Якщо можливо, пов’язуйте загальні процеси з історією конкретного регіону, населеного пункту чи родин учнів для більшої емоційної залученості.
Сучасні паралелі: Обговоріть, як історія українського національного руху 1944-1950-х років впливає на сучасне розуміння національної ідентичності, політичні процеси та міжнародні відносини.
Міждисциплінарний підхід: Залучайте знання з права (концепція прав людини, геноциду), психології (колективна травма, історична пам’ять), літератури (відображення цих подій в українській літературі).

Ця тема дає можливість не лише поглибити знання учнів про складний період української історії, але й розвинути їхнє критичне мислення, здатність аналізувати різні джерела інформації, розуміти складність історичних процесів та формувати власну, обґрунтовану позицію щодо дискусійних питань.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Розгляньте два зображення:

Совєтський пропагандистський плакат, що зображує “бандерівців” як жорстоких бандитів
Сучасний меморіал воїнам УПА

Завдання:

Опишіть, які емоції та образи намагаються викликати ці зображення?
Чому існують такі різні сприйняття одного й того ж історичного явища?
На вашу думку, чи можливо знайти об’єктивну історичну правду щодо такого складного явища як український визвольний рух 1944-1950-х років? Аргументуйте свою відповідь.

Методичний коментар:

Це завдання активізує критичне мислення учнівства, показує їм, як одні й ті ж історичні події можуть інтерпретуватися абсолютно по-різному залежно від ідеологічної позиції та історичного контексту. Демонстрація візуальних джерел допомагає емоційно залучити учнів до теми, створюючи основу для подальшого більш аналітичного дослідження.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. “Аналіз історичного документа”

Прочитайте уривок з наказу про проведення операції “Вісла” від 1947 року:

“Постановляю:

1. До 15.00 год. 28.04.1947 р. провести операцію з виселення українців та змішаних українсько-польських родин із південних та східних повітів Жешувського воєводства – до північних областей, здобутих земель, особливо до Щецінського, Гданського, Ольштинського воєводств, розселяючи їх з якомога більшим розосередженням.

2. Виселення охопить українських та українсько-польських націоналістів, та осіб, які спробували уникнути виселення у 1944-1946 рр., або повернулися після виселення. До останньої категорії не застосовувати принципу відповідальності родини.

3. Не виселяти осіб із чисто польських родин, українців, які проявили лояльність до Польської держави під час Другої світової війни (не допомагали УПА)…

6. Особи, які виїжджають, можуть взяти з собою: а) всю рухому власність (сільськогосподарські знаряддя, домашні речі, коні, корови); б) харчові запаси на 14 днів…

7. На збори давати 2–3 години часу…”

Запитання:

Хто та з якою метою проводив операцію “Вісла”?
Які категорії населення підлягали виселенню?
Який принцип розселення застосовувався? Чому саме такий?
Чи було дотримано права депортованих осіб? Аргументуйте вашу відповідь.
Як можна охарактеризувати операцію “Вісла” з погляду сучасного міжнародного права?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички критичного аналізу історичних джерел. Учні мають зрозуміти не лише фактичний зміст документа, але й оцінити його в контексті міжнародних норм і прав людини. Робота з первинним джерелом дозволяє їм виробити власне ставлення до історичної події на основі безпосереднього свідчення, а не сучасних інтерпретацій.

Відповідь:

Операцію “Вісла” проводила польська комуністична влада з метою ліквідації бази підтримки УПА серед українського населення та асиміляції українців у польському суспільстві. Додатковою метою було створення національно однорідної польської держави.
Виселенню підлягали: українці, змішані українсько-польські родини, “українські та українсько-польські націоналісти”, особи, які ухилялися від попередніх переселень (1944-1946 рр.) або повернулися після виселення. Виключення становили “лояльні до Польщі” українці, які не підтримували УПА.
Застосовувався принцип максимального розосередження переселенців по північних і західних воєводствах Польщі. Цей принцип мав на меті запобігти збереженню компактних українських громад, що сприяло б швидшій асиміляції українців.
Права депортованих осіб були суттєво порушені:
- Примусовий характер переселення
- Дуже короткий термін на збори (2-3 години)
- Обмеження щодо майна, яке можна взяти з собою
- Розселення в чужому культурному середовищі
- Відсутність компенсації за залишене нерухоме майно
З погляду сучасного міжнародного права операцію “Вісла” можна охарактеризувати як:
- Порушення прав людини на свободу пересування та вибір місця проживання
- Акт примусового переміщення населення за етнічною ознакою
- Форму етнічної дискримінації
- Елемент етноциду (знищення культурної ідентичності)

Подібні дії сьогодні підпадають під визначення “етнічної чистки” і є порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій.

Завдання 2. “Історична хронологія”

Розташуйте події в хронологічній послідовності та визначте їх значення для українського визвольного руху:

А) Операція “Вісла”

Б) Створення Української головної визвольної ради (УГВР)

В) Загибель Романа Шухевича

Г) Арешт Василя Кука

Д) Псевдособор у Львові та ліквідація УГКЦ

Е) Завершення масової колективізації в Західній Україні

Ж) Амністія для деяких учасників українського підпілля

Методичний коментар:

Це завдання допомагає учням впорядкувати події хронологічно, що сприяє формуванню цілісного розуміння періоду. Вони також мають проаналізувати значення кожної події, що розвиває вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та оцінювати історичну важливість подій.

Відповідь:

Б) Створення Української головної визвольної ради (УГВР) – 1944 рік Значення: Формування політичного керівного органу визвольного руху, який об’єднав різні політичні сили, надав руху більшої легітимності та координував боротьбу за незалежність.
Д) Псевдособор у Львові та ліквідація УГКЦ – 1946 рік Значення: Удар по важливій національній інституції, яка підтримувала український визвольний рух; послаблення духовної опори руху та спроба радянської влади підпорядкувати релігійне життя.
А) Операція “Вісла” – 1947 рік Значення: Підрив соціальної бази УПА на території Польщі, розрив етнічної цілісності українських громад та їх культурних традицій, створення додаткових перешкод для транскордонної діяльності українського підпілля.
В) Загибель Романа Шухевича – 5 березня 1950 року Значення: Втрата харизматичного лідера та ефективного командира, що сприяло дезорганізації руху. Символічна втрата, яка, однак, не призвела до повного припинення опору.
Е) Завершення масової колективізації в Західній Україні – 1950-1951 роки Значення: Руйнування традиційного сільського укладу, який був соціальною опорою повстанського руху; ліквідація економічної самостійності селян, які підтримували УПА.
Ж) Амністія для деяких учасників українського підпілля – 1955-1956 роки Значення: Спроба радянської влади розколоти рух та залучити частину його учасників на свій бік; психологічний інструмент для демонстрації “милосердя” радянської влади.
Г) Арешт Василя Кука – 1954 рік Значення: Фактичне завершення організованого збройного опору, ліквідація центрального керівництва УПА, перехід до індивідуальних форм опору.

Завдання 3. “Причиново-наслідковий аналіз” (розвиток аналітичного мислення)

Заповніть таблицю, визначивши основні причини та наслідки придушення українського національного руху у 1944-1950-х роках:

Заходи совєтського режиму	Причини застосування	Методи реалізації	Наслідки для українського суспільства
Військові операції проти УПА
Масові депортації
Колективізація в Західній Україні
Ліквідація УГКЦ
Радянізація освіти і культури

Методичний коментар:

Завдання спрямоване на розвиток аналітичних навичок учнів, їхньої здатності виявляти причинно-наслідкові зв’язки та оцінювати комплексний вплив політичних рішень на суспільство. Воно також допомагає зрозуміти системний характер радянської політики щодо українського руху опору.

Відповідь:

Заходи радянського режиму	Причини застосування	Методи реалізації	Наслідки для українського суспільства
Військові операції проти УПА	Ліквідація збройного опору; встановлення повного контролю над західними областями; помста за втрати, завдані УПА	Масові облави; створення спецбоївок (фальшиві загони УПА); залучення агентури; блокади сіл; використання внутрішніх військ НКВС-МВС	Фізичне знищення активних учасників руху; залякування населення; порушення традиційних зв’язків між громадами; атмосфера страху і недовіри
Масові депортації	Ліквідація соціальної бази УПА; покарання за допомогу повстанцям; зміна демографічної структури регіону	Примусове виселення родин повстанців, “куркулів”, інтелігенції; конфіскація майна; розселення у віддалених регіонах СРСР	Розрив родинних і громадських зв’язків; людські втрати через важкі умови депортації; психологічні травми; подальша русифікація регіонів
Колективізація в Західній Україні	Підрив економічної незалежності селянства; інтеграція регіону в радянську систему; позбавлення УПА продовольчої бази	Примусове об’єднання в колгоспи; розкуркулення; економічний тиск через податки; залякування і репресії проти “одноосібників”	Знищення традиційного селянського укладу; занепад сільського господарства; голод 1946-1947 рр.; підрив національної ідентичності, пов’язаної з землею
Ліквідація УГКЦ	Усунення духовного центру національної ідентичності; підрив впливу церкви, яка підтримувала український рух; підпорядкування духовного життя Москві	Псевдособор 1946 р.; арешти духовенства; конфіскація церковного майна; примус до переходу в РПЦ; закриття монастирів і семінарій	Руйнування традиційної релігійної ідентичності; перехід церкви в підпілля; репресії проти духовенства; насильницька зміна релігійних практик
Радянізація освіти і культури	Ідеологічна перебудова суспільства; виховання лояльних громадян; боротьба з “буржуазним націоналізмом”	Запровадження радянських програм навчання; цензура; переслідування національної інтелігенції; русифікація; пропаганда	Втрата національної культурної самобутності; деформація історичної пам’яті; розрив з європейською культурною традицією; нав’язування комуністичної ідеології

Робота в парах

Завдання 4. “Аналіз свідчень” (розвиток емпатії та критичного мислення)

Прочитайте два спогади про депортацію українців:

Спогад 1 (із свідчень депортованого під час операції “Вісла”):

“Нас підняли вдосвіта. Військові оточили село. На збори дали дві години. Брати можна було лише те, що могли винести на собі або покласти на воза. Нашу хату і все господарство, яке будували роками, довелося залишити. Везли нас товарними вагонами декілька днів. Багато людей похилого віку та дітей не витримали дороги… Коли нас привезли на Мазури, поселили в німецьких будинках, з яких виселили німців. Нас розпорошили так, щоб в одному селі не було більше 2-3 українських родин. Заборонили розмовляти українською, ходити до церкви, співати наші пісні. Багато років ми боялися зізнатися, що ми українці…”

Спогад 2 (із свідчень депортованого до Сибіру):

“Вночі постукали у двері. Сказали, маємо півгодини на збори. Син був в УПА, тому нас, як родину ‘бандита’, вивозили до Сибіру. Батько хворий на серце, ледве піднявся з ліжка. Забрали нас всіх – батьків, мене з сестрою, навіть бабусю, якій було 80 років. У вагоні було так тісно, що спали по черзі. Їхали майже місяць. Щодня хтось помирав – від холоду, від голоду, від хвороб. Коли приїхали, нас розселили по бараках. Працювали на лісоповалі з раннього ранку до пізньої ночі. Хто не виконував норму, отримував менше хліба. Багато наших односельців там і померли…”

Завдання:

Які спільні риси та відмінності у описаних депортаціях ви можете виділити?
Які методи застосовувалися для руйнування національної ідентичності депортованих?
Як депортації вплинули на подальшу долю українського національного руху?
Якими можуть бути довгострокові наслідки таких депортацій для наступних поколінь?
Чи можна такі дії розглядати як порушення прав людини? Обґрунтуйте свою відповідь.

Методичний коментар:

Завдання сприяє розвитку емпатії до історичних суб’єктів, допомагаючи учням “олюднити” історію. Водночас воно вимагає критичного аналізу свідчень, виявлення спільних рис і відмінностей, оцінки історичних подій з точки зору сучасних цінностей і норм. Робота в парах сприяє обміну думками та формуванню більш різнобічного погляду на проблему.

Завдання 5. “Історичні дилеми”

Розгляньте наведені нижче історичні дилеми, пов’язані з українським національним рухом 1944-1950-х років. Обговоріть їх у парах, запропонуйте можливі аргументи з різних позицій та сформулюйте власне судження.

Дилема 1: Багато рядових бійців УПА були мобілізовані примусово або під тиском обставин. Чи можна їх в однаковій мірі вважати свідомими борцями за незалежність України, як і тих, хто пішов до лав УПА добровільно?

Дилема 2: Чи була збройна боротьба проти радянського режиму у 1944-1950-х роках виправданою, враховуючи її наслідки (масові репресії проти населення, депортації, втрати серед цивільних)?

Дилема 3: Як слід оцінювати тих українців, які співпрацювали з радянською владою в боротьбі проти УПА (наприклад, члени винищувальних батальйонів, місцеві активісти)? Це були зрадники чи люди, які робили раціональний вибір в умовах тоталітарного режиму?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички критичного мислення та аргументації, формує здатність розглядати складні історичні явища з різних перспектив. Воно також допомагає учням усвідомити неоднозначність багатьох історичних подій, уникнути спрощених “чорно-білих” оцінок. Робота з історичними дилемами сприяє формуванню толерантності до різних поглядів і здатності формулювати власні обґрунтовані судження.

Групова робота

Завдання 6. “Історична реконструкція”

Клас обʼєднується у групи, кожна з яких має дослідити та представити певний аспект українського національного руху 1944-1950-х років:

Група 1: “Повсякденне життя повстанця”

Розклад дня, харчування, одяг
Умови життя в криївках, лісах
Зв’язок з місцевим населенням
Моральний дух та мотивація

Група 2: “Совєтська політика придушення опору”

Військові операції
Агентурна робота
Пропаганда
Репресії проти населення

Група 3: “Доля депортованих українців”

Умови транспортування
Життя на спецпоселеннях
Адаптація до нових умов
Збереження національної ідентичності

Група 4: “Міжнародний контекст української боротьби”

Ставлення західних країн до українського питання
Діяльність української діаспори
Вплив “холодної війни”
Спроби УПА встановити контакти із Заходом

Кожна група має підготувати презентацію, яка включає:

Історичні факти
Свідчення очевидців або учасників
Візуальні матеріали (фото, карти, схеми)
Аналіз впливу цього аспекту на загальний хід подій

Після презентацій відбувається загальне обговорення, яке має відповісти на питання: “Чи був у українського національного руху шанс на успіх у 1944-1950-х роках? Чому?”

Методичний коментар:

Це завдання розвиває дослідницькі навички, вміння працювати в команді, аналізувати та синтезувати інформацію з різних джерел. Воно також сприяє емпатичному розумінню різних сторін конфлікту, допомагає створити комплексне бачення історичного періоду. Підсумкове обговорення спонукає до критичного аналізу факторів, що впливали на результат боротьби.

Завдання 7. “Дебати: історична пам’ять про УПА”

Клас обʼєднується у групи для підготовки до дебатів на тему: “Як слід відображати історію українського національного руху 1944-1950-х років у сучасному українському суспільстві?”

Група 1: “Прихильники повної героїзації” Позиція: УПА та інші учасники визвольного руху були героями, які боролися за незалежність України. Їх слід вшановувати на державному рівні, називати на їхню честь вулиці, встановлювати пам’ятники, включати їхні подвиги до шкільних підручників як приклад для наслідування.

Група 2: “Прихильники збалансованого підходу” Позиція: Визнаючи боротьбу УПА за незалежність України, слід також критично оцінювати окремі суперечливі аспекти цієї боротьби. Необхідно вшановувати героїв, але водночас не замовчувати про складні моменти історії та різні погляди на ці події.

Група 3: “Експерти-модератори” Роль: Аналізувати аргументи обох сторін, задавати критичні запитання, оцінювати силу аргументації, підсумовувати дискусію, формулювати можливий компроміс.

Кожна група має 10-15 хвилин на підготовку своїх аргументів. Після цього проводяться дебати за такою структурою:

Початкові промови представників груп 1 і 2 (по 3 хвилини)
Питання від експертів-модераторів та відповіді (5-7 хвилин)
Відповіді на аргументи опонентів (по 2 хвилини кожній групі)
Заключні промови (по 2 хвилини)
Підсумки від експертів-модераторів (3 хвилини)

Після дебатів учитель проводить рефлексію, обговорюючи з учнями:

Які аргументи були найбільш переконливими?
Чи змінилася ваша особиста позиція після дебатів?
Як можна досягти суспільного консенсусу щодо складних питань історії?

Методичний коментар:

Дебати розвивають навички аргументації, публічного виступу, критичного аналізу різних позицій. Вони також демонструють учням, що в демократичному суспільстві можливе співіснування різних поглядів на історичні події. Завдання має на меті не просто визначити “переможця”, а сприяти глибшому розумінню складності історичних процесів та їх відображення в сучасній історичній пам’яті.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я можу назвати основні етапи українського національного руху 1944-1950-х років
Я розумію причини та наслідки операції “Вісла”
Я можу пояснити методи, які використовувала радянська влада для придушення українського визвольного руху
Я розумію значення збройного опору для українського визвольного руху та історичної пам’яті
Я можу аналізувати різні погляди на український національний рух і формувати власну обґрунтовану позицію
Я можу пов’язати історію українського визвольного руху з сучасними дискусіями про національну ідентичність та історичну пам’ять

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 7. Тема: Український національний рух (1944-1950-ті рр.) та його придушення

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Завдання:

Розгляньте два зображення:

Совєтський пропагандистський плакат, що зображує “бандерівців” як жорстоких бандитів
Сучасний меморіал воїнам УПА

Запитання:

Опишіть, які емоції та образи намагаються викликати ці зображення?

Чому існують такі різні сприйняття одного й того ж історичного явища?

На вашу думку, чи можливо знайти об’єктивну історичну правду щодо такого складного явища як український визвольний рух 1944-1950-х років? Аргументуйте свою відповідь.

Практика

Завдання 1. “Аналіз історичного документа”

Прочитайте уривок з наказу про проведення операції “Вісла” від 1947 року:

“Постановляю:

7. На збори давати 2–3 години часу…”

Запитання:

Хто та з якою метою проводив операцію “Вісла”?

Які категорії населення підлягали виселенню?

Який принцип розселення застосовувався? Чому саме такий?

Чи було дотримано права депортованих осіб? Аргументуйте вашу відповідь.

Як можна охарактеризувати операцію “Вісла” з погляду сучасного міжнародного права?

Завдання 2. “Історична хронологія”

Розташуйте події в хронологічній послідовності та визначте їх значення для українського визвольного руху:

А) Операція “Вісла” Б) Створення Української головної визвольної ради (УГВР) В) Загибель Романа Шухевича Г) Арешт Василя Кука Д) Псевдособор у Львові та ліквідація УГКЦ Е) Завершення масової колективізації в Західній Україні Ж) Амністія для деяких учасників українського підпілля

Хронологічна послідовність (упишіть відповідні літери):

_____ Рік: __________ Значення:

_____ Рік: __________ Значення:

_____ Рік: __________ Значення:

_____ Рік: __________ Значення:

_____ Рік: __________ Значення:

_____ Рік: __________ Значення:

_____ Рік: __________ Значення:

Завдання 3. “Причиново-наслідковий аналіз”

Заходи радянського режиму	Причини застосування	Методи реалізації	Наслідки для українського суспільства
Військові операції проти УПА



Масові депортації



Колективізація в Західній Україні



Ліквідація УГКЦ



Радянізація освіти і культури

Завдання 4. “Аналіз свідчень”

Прочитайте два спогади про депортацію українців:

Спогад 1 (із свідчень депортованого під час операції “Вісла”):

Спогад 2 (із свідчень депортованого до Сибіру):

Запитання:

Які спільні риси та відмінності у описаних депортаціях ви можете виділити?

Які методи застосовувалися для руйнування національної ідентичності депортованих?

Як депортації вплинули на подальшу долю українського національного руху?

Якими можуть бути довгострокові наслідки таких депортацій для наступних поколінь?

Чи можна такі дії розглядати як порушення прав людини? Обґрунтуйте свою відповідь.

Завдання 5. “Історичні дилеми”

Аргументи “за”:

Аргументи “проти”:

Власне судження:

Аргументи “за”:

Аргументи “проти”:

Власне судження:

Дилема 3: Як слід оцінювати тих українців, які співпрацювали з совєтською владою в боротьбі проти УПА (наприклад, члени винищувальних батальйонів, місцеві активісти)? Це були зрадники чи люди, які робили раціональний вибір в умовах тоталітарного режиму?

Аргументи “за”:

Аргументи “проти”:

Власне судження:

Завдання 6. “Історична реконструкція”

У групі дослідіть призначений вам аспект українського національного руху 1944-1950-х років. Підготуйте короткий звіт за вказаними пунктами.

Аспект дослідження: _________________________________________________

Історичні факти:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Свідчення очевидців або учасників:

Аналіз впливу цього аспекту на загальний хід подій:

Висновки:

Завдання 7. “Дебати: історична пам’ять про УПА”

Підготуйтеся до дебатів на тему: “Як слід відображати історію українського національного руху 1944-1950-х років у сучасному українському суспільстві?”

Позиція, яку ви представляєте: ____________________________________________________

Ключові аргументи:

___________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________

Контраргументи на можливі заперечення опонентів:

___________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________

Пропозиції щодо вшанування пам’яті учасників українського визвольного руху:

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я можу назвати основні етапи українського національного руху 1944-1950-х років
Я розумію причини та наслідки операції “Вісла”
Я можу пояснити методи, які використовувала радянська влада для придушення українського визвольного руху
Я розумію значення збройного опору для українського визвольного руху та історичної пам’яті
Я можу аналізувати різні погляди на український національний рух і формувати власну обґрунтовану позицію
Я можу пов’язати історію українського визвольного руху з сучасними дискусіями про національну ідентичність та історичну пам’ять

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе