Формування нового світового порядку після Другої світової війни

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 8. Тема: Формування нового світового порядку після Другої світової війни

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

Аналізує причини, основні події та наслідки Другої світової війни, робить висновки щодо масштабів змін після війни [12 ГІО 4.1.3-1]
Характеризує процес деколонізації та наводить приклади нових незалежних держав у середині ХХ ст.; описує виникнення системи міжнародної співпраці після 1945 р. (ООН, перші інтеграційні об’єднання) [12 ГІО 5.1.1-2]
Моделює способи дій, спрямовані на утвердження демократії і прав людини (на прикладі діяльності ООН та ухвалення Загальної декларації прав людини 1948 р.) [12 ГІО 5.1.1-3]
Висловлює аргументовану думку щодо необхідності міжнародної співпраці заради миру, наводить історичні приклади її успіхів і невдач [12 ГІО 6.3.1-3]

На уроці учні/учениці:

Дослідять геополітичні зміни після Другої світової війни
Проаналізують процес формування повоєнних кордонів у Європі
Розглянуть передумови та процес створення Організації Об’єднаних Націй
Охарактеризують структуру та основні органи ООН
З’ясують значення Статуту ООН для формування повоєнного світового порядку

Ключова компетентність уроку

Громадянські та соціальні компетентності — учні/учениці аналізуватимуть принципи міжнародного співробітництва, усвідомлюватимуть значущість формування міжнародних механізмів підтримання миру, висловлюватимуть власні судження щодо факторів формування біполярного світу.

Ключові терміни, особи та концепції

Ялтинська конференція (4-11 лютого 1945 р.) — зустріч лідерів країн антигітлерівської коаліції (СРСР, США, Великої Британії), на якій обговорювалися питання післявоєнного устрою світу, створення ООН, питання кордонів у Європі та майбутнього Німеччини.
Потсдамська конференція (17 липня – 2 серпня 1945 р.) — зустріч лідерів СРСР, США та Великої Британії, на якій визначалася доля повоєнної Німеччини та Японії, а також встановлювалися нові європейські кордони.
Біполярний світ — система міжнародних відносин, що склалася після Другої світової війни і характеризувалася протистоянням двох наддержав (СРСР і США) та очолюваних ними військово-політичних блоків.
Організація Об’єднаних Націй (ООН) — міжнародна організація, створена 1945 року для підтримання миру, безпеки та розвитку співробітництва між державами.
Статут ООН — основоположний документ Організації Об’єднаних Націй, що визначає цілі, принципи та організаційну структуру ООН.
Рада Безпеки ООН — один із головних органів ООН, що несе основну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки. Має 5 постійних членів (США, Велика Британія, Франція, Китай, СРСР/Росія) з правом вето.
Генеральна Асамблея ООН — головний дорадчий орган ООН, до якого входять представники всіх держав-членів організації.
Конференція в Сан-Франциско (25 квітня – 26 червня 1945 р.) — міжнародна конференція, на якій було підготовлено та підписано Статут ООН.
Декларація Об’єднаних Націй (1 січня 1942 р.) — документ, підписаний 26 державами, які боролися проти країн Осі, що заклав основу для створення ООН.
“Залізна завіса” — термін, вперше використаний Вінстоном Черчіллем у 1946 році для позначення розподілу Європи на дві частини — демократичний Захід та комуністичний Схід.
Окупаційні зони в Німеччині — територіальний поділ Німеччини після Другої світової війни на зони окупації під контролем СРСР, США, Великої Британії та Франції.
План Маршалла (1947-1952) — програма економічної допомоги США європейським країнам для відбудови їхніх економік після Другої світової війни.
Доктрина Трумена (1947) — зовнішньополітична програма США, спрямована на “стримування” поширення комунізму у світі.
Поділ Німеччини (1949) — поділ Німеччини на Федеративну Республіку Німеччину (ФРН) на заході та Німецьку Демократичну Республіку (НДР) на сході.
Холодна війна — глобальне геополітичне, ідеологічне та економічне протистояння між СРСР та його союзниками з одного боку, і США та їхніми союзниками з іншого, що почалося після Другої світової війни.

Як підготуватися до уроку?

Урок “Формування нового світового порядку після Другої світової війни” дає учням можливість зрозуміти, як закінчення найбільшого збройного конфлікту в історії людства призвело до кардинальних змін у системі міжнародних відносин та геополітичній картині світу. Важливо показати, що рішення, прийняті лідерами провідних держав у 1945 році, заклали основи світового порядку, що значною мірою визначав міжнародну політику протягом наступних десятиліть і впливає на сучасність.

Історичний контекст

Друга світова війна (1939-1945) стала найбільш руйнівним конфліктом в історії людства, забравши життя близько 70 мільйонів людей та спричинивши колосальні руйнування в Європі та Азії. В останні місяці війни лідери країн антигітлерівської коаліції — США, СРСР та Великої Британії — розпочали активні консультації щодо повоєнного устрою світу, розуміючи, що помилки, допущені після Першої світової війни, значною мірою призвели до нового глобального конфлікту.

На Ялтинській конференції (лютий 1945 р.) Йосиф Сталін, Франклін Рузвельт та Вінстон Черчілль досягли попередніх домовленостей щодо післявоєнних кордонів у Європі, майбутнього Німеччини, територіальних змін (зокрема, передачі Польщі частини німецьких територій як компенсації за східні території, що відійшли до СРСР), а також плану створення Організації Об’єднаних Націй.

На Потсдамській конференції (липень-серпень 1945 р.) — останньому спільному саміті лідерів “Великої трійки” — Сталін, новий президент США Гаррі Трумен та Черчілль (згодом замінений новим прем’єр-міністром Великої Британії Клементом Еттлі) конкретизували рішення щодо майбутнього Німеччини. Вона була поділена на чотири окупаційні зони, контрольовані СРСР, США, Великою Британією та Францією, що пізніше призвело до виникнення двох німецьких держав — ФРН та НДР.

Окрім Німеччини, суттєвих територіальних змін зазнали й інші країни Європи. СРСР значно розширив свої кордони на заході, включивши Прибалтику, частину Східної Польщі, Західну Україну та Західну Білорусь, Закарпаття, Північну Буковину. Польща втратила східні території, але отримала компенсацію за рахунок німецьких земель на заході. Чехословаччина втратила Закарпаття, яке перейшло до складу УРСР.

Створення ООН

Друга світова війна продемонструвала неефективність Ліги Націй як інструменту підтримання миру та запобігання міжнародним конфліктам. Тому вже під час війни союзники почали розробляти концепцію нової міжнародної організації, яка б мала більш дієві механізми для збереження миру.

Перші кроки до створення ООН були зроблені ще 1 січня 1942 року, коли представники 26 держав підписали Декларацію Об’єднаних Націй, зобов’язуючись спільно боротися проти країн Осі. На зустрічах лідерів антигітлерівської коаліції в Тегерані (1943) та Ялті (1945) були узгоджені основні принципи майбутньої організації.

Конференція в Сан-Франциско (квітень-червень 1945 р.) стала вирішальним етапом створення ООН. У ній взяли участь представники 50 держав, які розробили та підписали Статут ООН — документ, що визначив цілі, принципи та структуру організації. Статут набув чинності 24 жовтня 1945 року, і ця дата вважається днем заснування Організації Об’єднаних Націй.

Головними органами ООН стали:

Генеральна Асамблея — дорадчий орган, до якого входять представники всіх держав-членів;
Рада Безпеки — орган, відповідальний за підтримання міжнародного миру та безпеки, що складається з 5 постійних членів (США, СРСР/Росія, Китай, Велика Британія, Франція) з правом вето та 10 непостійних членів;
Економічна і Соціальна Рада — орган, що координує економічну та соціальну діяльність ООН;
Міжнародний Суд — головний судовий орган ООН;
Секретаріат — адміністративний орган, очолюваний Генеральним секретарем.

Важливо підкреслити, що УРСР стала однією з країн-засновниць ООН, отримавши членство в організації разом з СРСР та БРСР, що було важливим дипломатичним досягненням та визнанням внеску українського народу в перемогу над нацизмом.

Початок “холодної війни” та формування біполярного світу

Незважаючи на створення ООН та декларації про співпрацю, відносини між колишніми союзниками по антигітлерівській коаліції швидко погіршилися. Уже в 1946 році колишній прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчілль у своїй промові у Фултоні (США) говорив про “залізну завісу”, що опустилася через Європу, розділяючи її на дві частини.

Різні бачення післявоєнного устрою світу, ідеологічні протиріччя та геополітичні інтереси призвели до формування біполярної системи міжнародних відносин, в якій світ фактично був поділений на дві сфери впливу — західну, очолювану США, та східну, під керівництвом СРСР.

У 1947 році президент США Гаррі Трумен проголосив доктрину “стримування” комунізму, що передбачала надання американської допомоги країнам, які протистояли радянському впливу. Того ж року США запропонували План Маршалла — програму економічної допомоги європейським країнам для відбудови їхніх економік. СРСР та країни Східної Європи відмовилися від участі в цій програмі.

У 1949 році було створено Організацію Північноатлантичного договору (НАТО) — військово-політичний блок західних держав на чолі з США. У відповідь на це в 1955 році СРСР та його союзники утворили Організацію Варшавського договору. Так завершилося формування двох протилежних військово-політичних блоків, що визначали міжнародну політику протягом наступних десятиліть.

Методичні рекомендації

Міждисциплінарний підхід: Підкреслюйте зв’язки між політичними, економічними та соціальними аспектами повоєнного врегулювання. Геополітичні рішення безпосередньо впливали на життя мільйонів людей, економічні системи та культурний розвиток різних регіонів.
Використання карт та візуальних матеріалів: Територіальні зміни в Європі після Другої світової війни, зони окупації Німеччини, поділ світу на сфери впливу краще сприймаються учнями через візуалізацію. Використовуйте карти, діаграми, фотографії з міжнародних конференцій.
Робота з документами: Аналіз фрагментів Статуту ООН, рішень Ялтинської та Потсдамської конференцій допоможе учням краще зрозуміти правові та політичні основи повоєнного світового порядку.
Дискусії та дебати: Організуйте обговорення спірних питань повоєнного врегулювання, суперечностей між колишніми союзниками, ролі ООН у запобіганні конфліктам та підтриманні миру.
Зв’язок із сьогоденням: Підкреслюйте, як рішення, прийняті після Другої світової війни, вплинули на сучасний світовий порядок, функціонування міжнародних організацій, відносини між державами. Проводьте паралелі з актуальними міжнародними подіями.
Локальний контекст: Акцентуйте увагу на ролі України (УРСР) у створенні ООН, її статусі як країни-засновниці організації, участі українських дипломатів у міжнародних конференціях.

Формування нового світового порядку після Другої світової війни — складний та багатоаспектний процес, який заклав основи сучасної системи міжнародних відносин. Важливо допомогти учням/ученицям усвідомити значущість цього періоду, його вплив на подальший розвиток світової політики та те, як рішення, прийняті в 1945 році, продовжують визначати реалії сьогодення.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Уявіть, що ви є лідером країни, яка щойно пережила жахи Другої світової війни. Які механізми та інструменти міжнародного співробітництва ви б запропонували створити, щоб запобігти новим глобальним конфліктам у майбутньому? Чи вважаєте ви, що держави-переможниці мають право самостійно визначати долю переможених країн?

Завдання:

Швидко запишіть три найголовніші, на вашу думку, геополітичні наслідки Другої світової війни. Обґрунтуйте, чому ви обрали саме їх і як вони вплинули на формування повоєнного світового порядку.

Методичний коментар:

Ці завдання спрямовані на емоційне та інтелектуальне залучення учнів/учениць до теми через особисті рефлексії та критичне осмислення історичних подій. Вони стимулюють історичну емпатію, розвивають аналітичне мислення та підводять до розуміння складності прийняття глобальних політичних рішень. Також ця вправа актуалізує наявні знання учнів про наслідки Другої світової війни та їхній вплив на міжнародні відносини.

Відповідь:

Учні/учениці можуть назвати різноманітні геополітичні наслідки: створення ООН, початок “холодної війни”, формування біполярного світу, поділ Німеччини, виникнення військово-політичних блоків (НАТО, ОВД), крах колоніальної системи, зміцнення позицій СРСР та США як наддержав, територіальні зміни в Європі, встановлення комуністичних режимів у Східній Європі, тощо. Важливо, щоб вони обґрунтували свій вибір та пояснили вплив цих наслідків на повоєнний світовий порядок.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз історичних даних (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Розгляньте карту Європи до та після Другої світової війни.

Проаналізуйте зміни, що відбулися, та дайте відповіді на запитання:

Які країни зазнали найбільших територіальних змін після Другої світової війни?
Як змінилися кордони Німеччини? Чим це було обумовлено?
Які території увійшли до складу СРСР після війни? Як це вплинуло на геополітичне становище Радянського Союзу?
Які нові держави з’явилися на карті Європи? Чи були ці зміни результатом добровільних рішень народів цих країн?
Як зміна кордонів вплинула на етнічний склад населення країн Центрально-Східної Європи? Які проблеми це могло створити?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває аналітичні навички та громадянські компетентності, оскільки вимагає від учнів/учениць аналізувати просторові дані, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між політичними рішеннями та територіальними змінами, оцінювати вплив цих змін на життя народів Європи. Воно також сприяє розумінню геополітичних процесів та формуванню критичного ставлення до рішень, що приймаються великими державами щодо долі менших країн.

Відповідь:

Основні цілі створення ООН, відображені в уривку: запобігання новим війнам; захист прав людини; забезпечення рівноправності держав незалежно від їхнього розміру; підтримання міжнародного миру та безпеки; забезпечення дотримання міжнародного права; сприяння соціальному та економічному прогресу всіх народів.
Статут ООН намагається відповісти на такі проблеми минулого: руйнівні наслідки двох світових воєн (“лихо війни, яка двічі в нашому житті принесла людству невимовне горе”); порушення прав людини тоталітарними режимами; нерівність у міжнародних відносинах, домінування великих держав над малими; нехтування міжнародним правом і договорами; використання збройних сил для агресії; соціально-економічна нерівність між народами.
Документ проголошує такі принципи взаємовідносин між державами: рівноправність усіх націй незалежно від їхнього розміру; повага до міжнародного права та договорів; відмова від використання збройних сил, крім як у спільних інтересах; мирне співіснування (“жити разом, у мирі один з одним, як добрі сусіди”); терпимість та повага до різноманіття; колективна відповідальність за підтримання миру і безпеки; співпраця для соціального й економічного прогресу всіх народів.
Принцип “рівність прав великих і малих націй” означає, що всі держави, незалежно від їхнього розміру, військової могутності чи економічного потенціалу, мають рівні права в міжнародних відносинах, повинні однаково поважатися, і їхній суверенітет має бути захищеним. Однак цей принцип не був повністю реалізований у повоєнному світі. На практиці великі держави, особливо США та СРСР, мали значно більший вплив на міжнародні відносини. Структура ООН з Радою Безпеки, де п’ять постійних членів мають право вето, сама по собі закріплювала нерівність. Малі держави часто ставали об’єктами геополітичної боротьби наддержав, їхній суверенітет обмежувався через входження до військово-політичних блоків чи перебування в сфері впливу тієї чи іншої наддержави.
ООН частково виконала поставлені цілі у повоєнний період. Досягнення: запобігання прямому військовому конфлікту між наддержавами; створення механізмів для міжнародного діалогу; розробка системи міжнародного права; захист прав людини через ухвалення Загальної декларації прав людини; гуманітарна діяльність; сприяння деколонізації. Обмеження ефективності: “холодна війна” і протистояння між СРСР та США; право вето в Раді Безпеки, що часто паралізувало діяльність організації; нездатність запобігти локальним конфліктам; обмежені ресурси та повноваження для втручання у внутрішні справи держав; домінування національних інтересів над колективними.

Завдання 2. Аналіз статистичних даних (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Розгляньте діаграму, що відображає кількість держав-членів ООН у різні роки:

На основі цих даних дайте відповіді на запитання:

У який період відбулося найбільш стрімке зростання кількості членів ООН? Чим це можна пояснити?
Які історичні процеси вплинули на розширення членства в ООН?
Чому кількість держав-членів ООН зростала повільніше після 1985 року?
Чи всі держави світу є членами ООН сьогодні? Якщо ні, то чому деякі країни не є членами організації?
Як збільшення кількості членів ООН вплинуло на ефективність організації та її здатність досягати консенсусу з важливих питань?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички роботи зі статистичними даними та їх інтерпретації в історичному контексті. Учні/учениці вчаться аналізувати числову інформацію, встановлювати зв’язки між статистичними тенденціями та історичними процесами, формулювати обґрунтовані висновки на основі даних. Завдання також сприяє розумінню еволюції міжнародних організацій та глобальних політичних змін другої половини XX століття.

Відповідь:

Найбільш стрімке зростання кількості членів ООН спостерігалося в період 1955-1965 років (з 76 до 117 членів) та 1965-1975 років (з 117 до 144 членів). Це можна пояснити процесом деколонізації, коли велика кількість колоній у Африці та Азії здобули незалежність і стали суверенними державами, які приєднались до ООН.
На розширення членства в ООН вплинули такі історичні процеси: деколонізація в Азії та Африці (особливо в 1950-60-х роках); здобуття незалежності країнами Карибського басейну; розпад СРСР та Югославії на початку 1990-х років, що призвів до появи нових незалежних держав; об’єднання німецьких держав (НДР і ФРН) та єменських держав, що зменшило загальну кількість країн; створення нових держав через відокремлення (Еритрея, Південний Судан, Східний Тимор).
Кількість держав-членів ООН зростала повільніше після 1985 року, оскільки: процес деколонізації в основному завершився до цього часу; більшість потенційних незалежних держав уже були створені; міжнародна спільнота стала обережніше ставитися до визнання нових держав, що виникали внаслідок сепаратистських рухів; поява нових держав (після розпаду СРСР та Югославії) була частково компенсована об’єднанням деяких існуючих держав.
Не всі політичні утворення, які претендують на статус держави, є членами ООН. Причини: невизнання міжнародною спільнотою (наприклад, самопроголошені республіки, невизнані держави); політичні причини та вето постійних членів Ради Безпеки; формальна відмова від членства (наприклад, Ватикан має статус держави-спостерігача); території з особливим статусом (Палестина має статус держави-спостерігача); нові політичні утворення, які ще не подали заявку на членство або чия заявка розглядається.
Збільшення кількості членів ООН мало неоднозначний вплив на ефективність організації: позитивні аспекти — більша репрезентативність, глобальне охоплення, різноманітність поглядів та інтересів; негативні аспекти — ускладнення процесу прийняття рішень, більша складність досягнення консенсусу, формування регіональних та політичних блоків, що часто голосують синхронно, неоднакова вага голосів (маленька острівна держава має такий самий голос, як і багатомільйонна країна), непропорційне представництво в керівних органах. Загалом, розширення членства зробило ООН більш демократичною та інклюзивною організацією, але дещо знизило її здатність швидко приймати рішення з суперечливих питань.

Робота в парах

Завдання 3. Порівняльний аналіз.

Працюючи в парах, порівняйте Лігу Націй та Організацію Об’єднаних Націй за наступними критеріями:

Критерій	Ліга Націй	Організація Об’єднаних Націй
Період діяльності
Кількість членів на момент заснування
Причини створення
Основні органи
Механізми забезпечення миру
Ставлення великих держав
Участь США
Основні досягнення
Причини успіху/невдачі

На основі вашого порівняння обговоріть:

Які уроки з невдач Ліги Націй були враховані при створенні ООН?
Чому ООН виявилася більш життєздатною організацією, ніж Ліга Націй?
Які спільні проблеми та обмеження мали обидві організації?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички порівняльного аналізу та критичного мислення через зіставлення двох міжнародних організацій. Учні/учениці вчаться виявляти спільні та відмінні риси, оцінювати ефективність різних міжнародних інституцій, розуміти фактори успіху та невдачі глобальних механізмів підтримання миру. Робота в парах сприяє активному обміну думками, аргументації своєї позиції та досягненню спільних висновків.

Відповідь:

Критерій	Ліга Націй	Організація Об’єднаних Націй
Період діяльності	1919-1946 рр.	з 1945 р. до сьогодні
Кількість членів на момент заснування	42	51
Причини створення	Запобігання повторенню катастрофи Першої світової війни	Запобігання новим світовим війнам після катастрофи Другої світової війни
Основні органи	Асамблея, Рада, Секретаріат, Міжнародний суд	Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Секретаріат, Міжнародний суд, Економічна і Соціальна Рада, Рада з опіки
Механізми забезпечення миру	Колективні заходи, санкції, міжнародний арбітраж (не мала власних збройних сил)	Рада Безпеки з правом вето постійних членів, миротворчі операції, санкції, міжнародний арбітраж
Ставлення великих держав	Часто ігнорували чи діяли всупереч рішенням	Постійні члени Ради Безпеки мають вирішальний вплив через право вето
Участь США	Не ратифікували Статут, не стали членом	Головний ініціатор створення, один з постійних членів Ради Безпеки
Основні досягнення	Деякі успіхи у вирішенні локальних конфліктів, мандатна система, гуманітарна діяльність	Запобігання прямому конфлікту між наддержавами, миротворчі операції, розвиток міжнародного права, гуманітарна діяльність
Причини успіху/невдачі	Невдача: відсутність США, нездатність зупинити агресію Японії, Італії та Німеччини, відсутність дієвих механізмів примусу	Відносний успіх: участь всіх великих держав, наявність права вето для запобігання конфронтації, більш ефективні механізми підтримання миру

Уроки з невдач Ліги Націй, враховані при створенні ООН: необхідність участі всіх великих держав (особливо США) для ефективності організації; потреба в більш дієвих механізмах забезпечення миру (право вето для постійних членів Ради Безпеки для запобігання конфронтації між ними, можливість проведення миротворчих операцій); розширення сфер діяльності за межі суто політичних питань (включення економічних, соціальних, культурних аспектів); створення більш розгалуженої структури спеціалізованих установ; забезпечення фінансової стабільності організації; більш чіткі механізми прийняття та виконання рішень.
ООН виявилася більш життєздатною організацією, ніж Ліга Націй, завдяки: участі всіх ключових світових держав, особливо США; більш реалістичному підходу до міжнародних відносин (врахування фактору сили та інтересів великих держав через право вето); наявності більш дієвих механізмів реагування на кризи (миротворчі операції); ширшому колу повноважень та сфер діяльності; створенню системи спеціалізованих установ для вирішення конкретних глобальних проблем; більшому авторитету та легітимності в очах світової спільноти; адаптивності до змін геополітичної ситуації (здатність пережити “холодну війну” та адаптуватися до постбіполярного світу).
Спільні проблеми та обмеження обох організацій: залежність від волі та згоди великих держав; відсутність власних збройних сил (ООН має миротворців, але не постійну армію); нездатність ефективно запобігати конфліктам, де замішані інтереси великих держав; обмеженість впливу на внутрішні справи суверенних держав; повільність та бюрократизм у прийнятті рішень; невідповідність формальної рівності держав їхній реальній вазі в міжнародній політиці; проблеми з фінансуванням та ресурсами; труднощі з досягненням консенсусу з глобальних проблем.

Завдання 4. Робота з документами.

Прочитайте уривок з промови Вінстона Черчілля, виголошеної в Фултоні (США) 5 березня 1946 року:

“Від Штеттіна на Балтиці до Трієста на Адріатиці через весь континент опустилася залізна завіса. За цією лінією розташовані всі столиці давніх держав Центральної та Східної Європи — Варшава, Берлін, Прага, Відень, Будапешт, Белград, Бухарест і Софія, всі ці знамениті міста з населенням навколо них знаходяться в тому, що я повинен назвати радянською сферою, і всі вони в тій чи іншій формі піддаються не тільки радянському впливу, але й дуже високій і зростаючій мірі контролю з Москви… Комуністичні партії, які були дуже малими в усіх цих східних державах Європи, піднялися до влади скрізь, і отримали владу, яка надзвичайно перевищує їхню чисельність, і прагнуть досягти тоталітарного контролю. Поліцейські уряди переважають майже в кожному випадку, і поки що, за винятком Чехословаччини, немає справжньої демократії…”

Запитання:

Якою метафорою користується Черчілль для опису ситуації в повоєнній Європі? Що вона означає?
Які геополітичні зміни в Європі описує автор промови?
Як Черчілль оцінює політичну ситуацію в країнах Центральної та Східної Європи?
Чому ця промова вважається одним із символічних початків “холодної війни”?
Яким чином ситуація, описана Черчіллем, суперечила принципам, проголошеним у Статуті ООН?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аналізу історичних джерел та критичного мислення. Учні/учениці вчаться виявляти ключові ідеї документа, розуміти історичний контекст та значення промови як символу початку “холодної війни”, оцінювати розбіжності між декларованими принципами міжнародного співробітництва та реальною політикою. Завдання також сприяє розумінню формування біполярного світу та його впливу на міжнародні відносини.

Відповідь:

Черчілль використовує метафору “залізної завіси” (“Iron Curtain”), яка опустилася через Європу. Ця метафора означає жорсткий поділ Європи на два політичні табори — західний (демократичний) та східний (радянський, комуністичний). “Залізна завіса” символізувала не лише політичний та ідеологічний поділ, але й фізичні кордони, що обмежували рух людей, інформації та ідей між двома частинами Європи.
Черчілль описує встановлення радянського контролю над країнами Центральної та Східної Європи після Другої світової війни. Конкретно він згадує Польщу, Німеччину (східну частину), Чехословаччину, Австрію, Угорщину, Югославію, Румунію та Болгарію, вказуючи на те, що всі ці держави потрапили до “радянської сфери” впливу. Це означало фактичний поділ Європи на західну та східну зони впливу.
Черчілль негативно оцінює політичну ситуацію в країнах Центральної та Східної Європи, зазначаючи, що: комуністичні партії, які раніше були малочисельними, здобули непропорційно велику владу; встановлюються “поліцейські уряди” (тобто авторитарні режими з потужним апаратом примусу); відбувається прагнення до встановлення “тоталітарного контролю”; відсутня “справжня демократія” (за винятком, як він зазначає, Чехословаччини); ці країни підпадають під зростаючий контроль з боку Москви.
Ця промова вважається символічним початком “холодної війни”, оскільки: вона чітко артикулювала поділ світу на два ворожі табори; була виголошена видатним західним політиком, колишнім прем’єр-міністром Великої Британії, що надало їй особливої ваги; відкрито критикувала радянську політику в Східній Європі в період, коли формально СРСР та західні держави все ще вважалися союзниками; використала яскраву та впливову метафору “залізної завіси”, яка згодом стала загальновживаною для опису біполярного поділу світу; закликала до консолідації західних демократій проти радянського впливу; спровокувала різку негативну реакцію з боку СРСР, що загострило міжнародну напруженість.
Ситуація, описана Черчіллем, суперечила таким принципам Статуту ООН: принципу рівноправності народів та їхнього права самостійно вирішувати свою долю (радянський контроль над Східною Європою обмежував суверенітет цих країн); принципу невтручання у внутрішні справи держав (Черчілль звинувачує СРСР у встановленні контролю над внутрішньою політикою східноєвропейських країн); ідеї “жити разом, у мирі один з одним, як добрі сусіди” (поділ Європи на ворожі табори суперечив цьому принципу); принципу поваги до основних прав і свобод людини (встановлення “поліцейських урядів” та тоталітарних режимів означало порушення цих прав); ідеї міжнародного співробітництва (ворожнеча між Сходом і Заходом ускладнювала таке співробітництво); принципу, що військова сила має застосовуватися лише в спільних інтересах (радянські війська використовувалися для підтримки комуністичних режимів).

Групова робота

Завдання 5. Дослідницький проєкт “Формування повоєнних кордонів”.

Об’єднайтеся у групи по 4-5 осіб. Кожна група отримує одну з тем для дослідження змін кордонів після Другої світової війни:

Група 1: “Представники західних демократій”

Група 2: “Представники СРСР та соціалістичного табору”

Група 3: “Представники малих та нейтральних держав”

Група 4: “Представники колишніх колоній та країн, що розвиваються”

Підготуйте аргументи для дискусії за такими питаннями:

Чи здатна ООН ефективно запобігати міжнародним конфліктам та підтримувати мир?
Наскільки справедливою є структура ООН, особливо право вето постійних членів Ради Безпеки?
Якою мірою ООН забезпечує рівність всіх держав незалежно від їхнього розміру та впливу?
Які основні досягнення ООН у перші десятиліття її діяльності?

Проведіть дискусію, дотримуючись правил поваги до різних точок зору та аргументації на основі фактів. Після дискусії обговоріть, як різні погляди на роль ООН відображали реальні протиріччя в повоєнних міжнародних відносинах.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває критичне мислення, вміння формулювати та відстоювати аргументовану позицію, розглядати проблему з різних перспектив. Дискусія допомагає учням/ученицям зрозуміти складні геополітичні протиріччя повоєнної епохи, усвідомити баланс між ідеалістичними прагненнями до міжнародного співробітництва та реалістичними інтересами різних держав. Завдання також сприяє розвитку толерантності до різних думок та вміння вести конструктивний діалог.

Відповідь:

Орієнтовні аргументи для кожної групи:

Група 1 (Представники західних демократій):

ООН є важливим форумом для міжнародного діалогу та запобігання прямого конфлікту між наддержавами
Структура Ради Безпеки ООН відображає реальний розподіл сил у світі та відповідальність великих держав за підтримання миру
ООН сприяє поширенню демократичних цінностей та прав людини через ухвалення Загальної декларації прав людини
Економічна та гуманітарна діяльність ООН допомагає відбудові повоєнного світу та розвитку міжнародного співробітництва
Проблема: СРСР блокує ефективну роботу ООН, використовуючи право вето в Раді Безпеки

Група 2 (Представники СРСР та соціалістичного табору):

ООН потенційно може бути ефективним інструментом міжнародного співробітництва, але західні держави намагаються використати її як інструмент своєї політики
Право вето є необхідним механізмом захисту інтересів усіх великих держав та запобігання домінування США в організації
ООН має приділяти більше уваги питанням роззброєння та заборони ядерної зброї
Економічна діяльність ООН повинна враховувати різні соціально-економічні системи держав-членів
Проблема: США та їхні союзники мають механічну більшість у Генеральній Асамблеї, що порушує принцип рівності держав

Група 3 (Представники малих та нейтральних держав):

ООН дає малим державам платформу для висловлення своєї позиції на міжнародній арені
Принцип “одна держава – один голос” у Генеральній Асамблеї забезпечує формальну рівність усіх членів
Право вето великих держав у Раді Безпеки обмежує ефективність ООН у вирішенні конфліктів
Малі держави зацікавлені в міжнародному праві та колективній безпеці як гарантії проти агресії з боку великих держав
Проблема: протистояння між СРСР та США паралізує діяльність ООН та перетворює її на арену “холодної війни”

Група 4 (Представники колишніх колоній та країн, що розвиваються):

ООН має сприяти процесу деколонізації та самовизначення народів
Економічна діяльність організації повинна бути спрямована на подолання нерівності між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються
Структура Ради Безпеки, де домінують колишні колоніальні держави, не відображає інтереси більшості людства
ООН має боротися з расовою дискримінацією та забезпечувати рівність всіх народів
Проблема: ООН не має достатніх механізмів впливу на колишні метрополії для забезпечення справедливого повоєнного порядку

Після дискусії обговорення може включати такі висновки:

протиріччя в поглядах на роль ООН відображали реальний поділ світу на ворожі блоки під час “холодної війни”;
незважаючи на ідеалістичні принципи, проголошені в Статуті ООН, реальна діяльність організації обмежувалася інтересами великих держав;
ООН все ж відіграла важливу роль у запобіганні прямому конфлікту між наддержавами та створенні механізмів міжнародного діалогу;
з часом зростання кількості членів ООН за рахунок нових незалежних держав змінило баланс сил в організації;
ООН залишається важливим, хоч і недосконалим, інструментом міжнародного співробітництва та підтримання миру.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні геополітичні зміни, що відбулися після Другої світової війни
Я розумію процес формування повоєнних кордонів у Європі
Я знаю передумови та процес створення ООН
Я можу охарактеризувати структуру та основні органи ООН
Я розумію причини формування біполярного світу
Я можу пояснити значення міжнародних організацій для підтримання миру

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 8. Тема: Формування нового світового порядку після Другої світової війни

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1.________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практика

Завдання 1. Аналіз історичних даних.

Розгляньте карту Європи до та після Другої світової війни. Проаналізуйте зміни, що відбулися, та дайте відповіді на запитання:

Які країни зазнали найбільших територіальних змін після Другої світової війни?

Як змінилися кордони Німеччини? Чим це було обумовлено?

Які території увійшли до складу СРСР після війни? Як це вплинуло на геополітичне становище Радянського Союзу?

Які нові держави з’явилися на карті Європи? Чи були ці зміни результатом добровільних рішень народів цих країн?

Як зміна кордонів вплинула на етнічний склад населення країн Центрально-Східної Європи? Які проблеми це могло створити?

Завдання 2. Тестові завдання.

Виберіть правильні відповіді:

Коли відбулася Ялтинська конференція?
- а) грудень 1943 р.
- б) лютий 1945 р.
- в) травень 1945 р.
- г) липень-серпень 1945 р.
Які держави входили до “Великої трійки” на Потсдамській конференції?
- а) СРСР, США, Велика Британія
- б) СРСР, США, Франція
- в) СРСР, Велика Британія, Франція
- г) США, Велика Британія, Франція
Коли було створено ООН?
- а) 1944 р.
- б) 1945 р.
- в) 1946 р.
- г) 1949 р.
Скільки постійних членів має Рада Безпеки ООН?
- а) 3
- б) 5
- в) 10
- г) 15
У якому місті підписано Статут ООН?
- а) Вашингтон
- б) Нью-Йорк
- в) Сан-Франциско
- г) Лондон
Які з наведених країн були серед засновників ООН? (виберіть усі правильні відповіді)
- а) Українська РСР
- б) Німеччина
- в) Білоруська РСР
- г) Японія

Завдання 3. Аналіз історичного джерела.

Прочитайте уривок зі Статуту Організації Об’єднаних Націй:

“Ми, народи Об’єднаних Націй, сповнені рішучості врятувати прийдешні покоління від лиха війни, яка двічі в нашому житті принесла людству невимовне горе, і знову утвердити віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особистості, в рівноправність чоловіків і жінок та в рівність прав великих і малих націй, і створити умови, за яких можуть дотримуватися справедливість і повага до зобов’язань, що випливають із договорів та інших джерел міжнародного права, і сприяти соціальному прогресу та поліпшенню умов життя при більшій свободі, і з цією метою проявляти терпимість і жити разом, у мирі один з одним, як добрі сусіди, і об’єднати наші сили для підтримки міжнародного миру та безпеки, і забезпечити, шляхом прийняття принципів і встановлення методів, щоб збройні сили застосовувалися не інакше, як у спільних інтересах, і використовувати міжнародний апарат для сприяння економічному і соціальному прогресу всіх народів, вирішили об’єднати наші зусилля для досягнення цих цілей.”

Запитання:

Які основні цілі створення ООН відображені в цьому уривку?

На які проблеми минулого намагається відповісти Статут ООН?

Які принципи взаємовідносин між державами проголошує цей документ?

Як ви розумієте принцип “рівність прав великих і малих націй”? Чи був цей принцип реалізований у повоєнному світі?

Наскільки ефективно, на вашу думку, ООН виконала свої цілі в повоєнний період? Які фактори заважали повній реалізації проголошених принципів?

Завдання 4. Аналіз статистичних даних.

Розгляньте діаграму, що відображає кількість держав-членів ООН у різні роки:

На основі цих даних дайте відповіді на запитання:

У який період відбулося найбільш стрімке зростання кількості членів ООН? Чим це можна пояснити?

Які історичні процеси вплинули на розширення членства в ООН?

Чому кількість держав-членів ООН зростала повільніше після 1985 року?

Чи всі держави світу є членами ООН сьогодні? Якщо ні, то чому деякі країни не є членами організації?

Як збільшення кількості членів ООН вплинуло на ефективність організації та її здатність досягати консенсусу з важливих питань?

Завдання 5. Порівняльний аналіз Ліги Націй та ООН.

Порівняйте Лігу Націй та Організацію Об’єднаних Націй за наступними критеріями:

Критерій	Ліга Націй	Організація Об’єднаних Націй
Період діяльності
Кількість членів на момент заснування
Причини створення
Основні органи
Механізми забезпечення миру
Ставлення великих держав
Участь США
Основні досягнення
Причини успіху/невдачі

На основі вашого порівняння зробіть висновки:

Які уроки з невдач Ліги Націй були враховані при створенні ООН?

Чому ООН виявилася більш життєздатною організацією, ніж Ліга Націй?

Які спільні проблеми та обмеження мали обидві організації?

Завдання 6. Аналіз історичного джерела.

Прочитайте уривок з промови Вінстона Черчілля, виголошеної в Фултоні (США) 5 березня 1946 року:

Запитання:

Якою метафорою користується Черчілль для опису ситуації в повоєнній Європі? Що вона означає?

Які геополітичні зміни в Європі описує автор промови?

Як Черчілль оцінює політичну ситуацію в країнах Центральної та Східної Європи?

Чому ця промова вважається одним із символічних початків “холодної війни”?

Яким чином ситуація, описана Черчіллем, суперечила принципам, проголошеним у Статуті ООН?

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні геополітичні зміни, що відбулися після Другої світової війни
Я розумію процес формування повоєнних кордонів у Європі
Я знаю передумови та процес створення ООН
Я можу охарактеризувати структуру та основні органи ООН
Я розумію причини формування біполярного світу
Я можу пояснити значення міжнародних організацій для підтримання миру

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе