Урок 12.Тема. Освоєння нових сільськогосподарських культур.

---

За Державним стандартом:

На уроці учні/учениці

Ключова компетентність уроку

• Екологічна компетентність: учні/учениці аналізуватимуть екологічні наслідки впровадження нових сільськогосподарських культур, досліджуватимуть вплив людської діяльності на природні екосистеми та розвиватимуть розуміння взаємозв’язку між сільськогосподарськими практиками та станом довкілля.

---

1. Колумбів обмін — масштабний процес обміну видами рослин, тварин, технологій, хвороб між Старим і Новим Світом після відкриття Америки.
2. Монокультурне господарство — сільськогосподарська система, орієнтована на вирощування однієї культури на великих площах для експорту.
3. Сівозміна — науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур на полях для підвищення родючості ґрунтів.
4. “Зелена революція” — комплекс змін в агротехніці 1940-1970-х років, що включав виведення високоврожайних сортів, використання добрив, зрошення та механізацію.
5. Генетично модифіковані організми (ГМО) — організми, генетичний матеріал яких був змінений за допомогою методів генної інженерії.
6. Парфеній Бобинський (1724-1773) — український вчений, який одним з перших почав досліджувати культуру картоплі в Україні.
7. Андрій Афанасьєв-Чужбинський (1816-1875) — етнограф і письменник, який описав зміни в аграрній культурі українців XIX ст.
8. Василь Докучаєв (1846-1903) — засновник ґрунтознавства, розробив теорію зональності ґрунтів, яка пояснює взаємозв’язок між ґрунтами, кліматом і рослинністю.
9. Микола Вавилов (1887-1943) — вчений-генетик, ботанік, який створив вчення про світові центри походження культурних рослин.
10. Трофим Лисенко (1898-1976) — радянський агроном і біолог, ініціатор псевдонаукової кампанії проти генетики в СРСР.
11. Олександр Парщик (1913-1994) — український селекціонер, який вивів посухостійкі сорти пшениці.
12. Плантаційне господарство — форма організації сільськогосподарського виробництва в колоніальних регіонах, орієнтована на експорт.
13. Органічне землеробство — метод ведення сільського господарства, який відкидає використання синтетичних добрив, пестицидів, регуляторів росту.
14. Агробіорізноманіття — різноманітність рослин, тварин та мікроорганізмів, що використовуються в сільському господарстві.
15. Продовольча безпека — стан економіки, при якому гарантується стабільний доступ населення до продуктів харчування.

---

Структура та організація уроку

Урок про освоєння нових сільськогосподарських культур потребує комплексного підходу, що поєднує історичні, географічні, біологічні й економічні аспекти. Рекомендується розпочати з глобального контексту Колумбового обміну, який кардинально змінив сільське господарство у світі, а потім перейти до специфіки українських земель.

Важливо виділити кілька ключових хронологічних періодів: впровадження американських культур у XVI-XVIII століттях, сільськогосподарські інновації XIX століття, радянський період та сучасні тенденції. Для кожного періоду варто виділити характерні культури, способи їхнього поширення, реакцію населення та вплив на економічний розвиток.

Методичні підходи

1. Міждисциплінарність. Тема потребує інтеграції знань з історії, географії, біології й економіки. Доцільно залучити візуальні матеріали (карти поширення культур, графіки змін врожайності) та приклади впливу нових культур на повсякденне життя.
2. Регіональний підхід. Підкреслюйте особливості впровадження нових культур у різних регіонах України з огляду на кліматичні, соціально-економічні та політичні фактори. Наприклад, відмінності між Наддніпрянщиною, Галичиною та Південною Україною.
3. Культурологічний аспект. Наголосіть на зміні харчових традицій, нових ремеслах і промислах, пов’язаних з новими культурами (ткацтво з використанням бавовни, виробництво олії з соняшнику тощо).

Акцент на екологічну компетентність

Зважаючи на ключову компетентність уроку, особливу увагу слід приділити екологічним аспектам впровадження нових сільськогосподарських культур:

1. Зміни в екосистемах: як інтродукція нових видів впливала на місцеве біорізноманіття, баланс поживних речовин у ґрунті, поширення шкідників і хвороб.
2. Зміни в землекористуванні: як нові культури змінювали системи сівозміни, вимагали нових методів обробітку ґрунту, впливали на ерозію.
3. Відношення між агрономічними практиками та природними циклами: як впровадження нових культур узгоджувалось чи конфліктувало з місцевими екологічними умовами.
4. Вплив на ландшафт: як монокультурне вирощування змінювало природні та культурні ландшафти.
5. Сучасні екологічні виклики: як інтенсивне вирощування певних культур призводить до виснаження ґрунтів, забруднення водойм, втрати біорізноманіття.

Актуалізація теми

Пов’яжіть історичний матеріал з сучасними проблемами: продовольча безпека, зміна клімату та її вплив на сільське господарство, генетично модифіковані організми, органічне землеробство, збереження агробіорізноманіття.

Доцільно провести паралелі між минулими трансформаціями сільського господарства та сучасними викликами, щоб учні/учениці побачили безперервність історичного процесу та важливість аграрних інновацій для розвитку суспільства.

Огляд основних сільськогосподарських культур та їхнього впливу

Культура	Походження	Століття появи в Україні	Основні регіони вирощування	Економічне значення	Екологічний вплив
Картопля	Південна Америка (Перу, Чилі)	кінець XVIII – початок XIX ст.	Полісся, Лісостеп, Передкарпаття	“другий хліб”, харчова промисловість, годівля худоби, технічна сировина (крохмаль, спирт)	зміна сівозмін, виснаження ґрунтів при монокультурі, вразливість до шкідників (колорадський жук)
Кукурудза	Центральна Америка (Мексика)	XVIII ст.	Південь України, Закарпаття, Буковина	кормова культура, харчова промисловість, сировина для біопалива	інтенсивне використання води та добрив, ерозія ґрунтів, але покращення сівозмін як просапна культура
Соняшник	Північна Америка	XIX ст.	степова зона, Лісостеп	основна олійна культура України, експортний потенціал, сировина для харчової промисловості	сильно виснажує ґрунт, вимагає тривалої ротації (7-8 років), чутливий до захворювань при частому вирощуванні
Помідори (томати)	Південна Америка	кінець XVIII – початок XIX ст.	усі регіони, особливо Південь та Закарпаття	харчова промисловість, свіже споживання, консервування	потребують інтенсивного захисту від шкідників, але добре вписуються в овочеві сівозміни
Цукровий буряк	Середземномор’я	початок XIX ст.	Правобережна Україна, Лісостеп	основа цукрової промисловості, експортний потенціал	інтенсивне використання добрив, але покращення структури ґрунту при правильній сівозміні
Соя	Східна Азія (Китай)	кінець XIX – початок XX ст.	лісостеп, степ	олійна, білкова культура, сидерат, корм для худоби, експортний потенціал	збагачення ґрунту азотом (як бобова), але при монокультурі може спричиняти ерозію

---

Дизайн уроку

Запитання

Як ви гадаєте, чи можна вважати інтродукцію (введення) нових сільськогосподарських культур на певній території формою екологічної інвазії (вторгнення)? Аргументуйте свою думку.

Завдання

Запишіть 5 сільськогосподарських культур, які, на вашу думку, є традиційними для України. Потім дізнайтеся (запитайте у товаришів або вчителя), звідки насправді походять ці культури і коли вони з’явилися на українських землях.

Методичний коментар

Це завдання актуалізує знання учнівства про сільськогосподарські культури та спонукає критично переосмислити їхні уявлення про “традиційність”. Воно демонструє, що багато рослин, які вважаються невід’ємною частиною українського сільського господарства та кухні, насправді мають іноземне походження та з’явилися в Україні відносно недавно. Завдання розвиває екологічну компетентність, змушуючи замислитись над тим, як людина змінювала природні екосистеми, впроваджуючи нові види рослин.

Відповідь. 

Учні/учениці можуть назвати як традиційні для України пшеницю, жито, гречку, картоплю, помідори, огірки, соняшник, буряк, капусту та ін. Насправді картопля, помідори, соняшник походять з Америки та з’явилися в Україні після XVI ст. Гречка походить зі Східної Азії, проте була інтродукована значно раніше (ІХ-ХІ ст.). Справді традиційними для України є пшениця, жито, ячмінь, просо, овес, ріпа, цибуля, часник, які вирощували тут ще з часів Київської Русі.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз карти “Колумбового обміну” (розвиток екологічної компетентності).

Джерело: Карта “Колумбового обміну” – процесу обміну сільськогосподарськими культурами, тваринами, хворобами та технологіями між Старим і Новим Світом після відкриття Америки.

Завдання:

1. Проаналізуйте карту і випишіть:
   • а) які культури завезені з Америки до Європи;
   • б) які культури завезені з Європи до Америки.
2. Які з цих культур мали найбільший вплив на сільське господарство України? Поясніть, чому.
3. Які екологічні наслідки могло мати масове впровадження нових видів рослин для місцевих екосистем?

Методичний коментар 

Це завдання розвиває екологічну компетентність через аналіз глобального процесу обміну біологічними видами між континентами. Воно допомагає учням/ученицям зрозуміти масштаб змін у сільському господарстві й екосистемах внаслідок переміщення рослин людиною. Аналіз карти сприяє усвідомленню взаємозв’язків між географічним поширенням видів, діяльністю людини й екологічними процесами. Завдання формує критичне мислення щодо впливу інтродукованих видів на місцеві екосистеми.

Відповідь:

1. а) З Америки до Європи були завезені картопля, кукурудза, помідори, перець, батат (солодка картопля), квасоля, арахіс, соняшник, какао, ваніль, ананас, тютюн, кеш’ю, гарбуз.
   б) З Європи до Америки були завезені пшениця, ячмінь, жито, овес, рис, цукрова тростина, виноград, банани, кава, оливки, цитрусові, яблука, персики, груші, цибуля, часник, морква, буряк.
2. Найбільший вплив на сільське господарство України:
   • картопля стала “другим хлібом”, важливим продуктом харчування, особливо в неврожайні роки, змінила структуру землеробства та раціон;
   • кукурудза – важлива кормова культура, особливо на Півдні України та Закарпатті;
   • соняшник перетворився на основну олійну культуру, забезпечив основу для олійної промисловості;
   • томати стали важливим компонентом української кухні та консервної промисловості.
3. Екологічні наслідки впровадження нових видів:
   • зміна структури посівних площ і сівозмін;
   • конкуренція з місцевими видами за ресурси (воду, поживні речовини);
   • потенційна інвазивність деяких видів у природних екосистемах;
   • поява нових шкідників і хвороб, пов’язаних з інтродукованими культурами;
   • зміна ландшафтів і структури ґрунтів через нові методи обробітку;
   • зміна біорізноманіття й екологічних зв’язків в аграрних екосистемах.

Завдання 2. Робота з історичним джерелом (розвиток екологічної компетентності).

Джерело: Уривок з книги Михайла Слабченка “Матеріали до економічно-соціальної історії України XIX століття” (1925):

“Соняшник, що його завіз з Америки Петро І, набув поширення лише в середині XIX ст. […] Збільшення посівів соняшника у другій половині XIX ст. пов’язане з розвитком олійної промисловості. Селяни спочатку вирощували соняшник лише як декоративну рослину біля будинків. Потім почали вживати насіння замість ласощів і нарешті в їжу у вигляді олії. До 70-х років XIX ст. на Україні нараховувалося біля 120 олійниць, що переробляли соняшник. Витіснивши конопляну і лляну олію, соняшникова швидко завоювала перше місце […] Проте надмірне вирощування соняшника часто виснажувало ґрунт, через що деякі поміщики забороняли селянам сіяти його на орендованих землях.”

Завдання.

1. Коли соняшник з’явився на території України і коли набув значного поширення?
2. Як змінювалося використання соняшника з часом?
3. Яку екологічну проблему, пов’язану з вирощуванням соняшника, зазначено в джерелі?
4. Спираючись на сучасні знання, поясніть, чому вирощування соняшника може виснажувати ґрунт і які агрономічні методи можуть зменшити цей негативний вплив.

Методичний коментар 

Це завдання розвиває екологічну компетентність через аналіз історичного джерела, яке описує екологічні наслідки впровадження нової сільськогосподарської культури. Воно допомагає учням/ученицям побачити, як економічні інтереси (розвиток олійної промисловості) впливали на зміни в землекористуванні, що спричинило певні екологічні наслідки (виснаження ґрунтів). Завдання також спонукає до пошуку сучасних рішень для історичних екологічних проблем, формуючи розуміння взаємозв’язку між сільськогосподарськими практиками та станом довкілля.

Відповідь.

1. За джерелом, соняшник завезений Петром І (початок XVIII ст.), але значного поширення набув лише в середині XIX ст.
2. Еволюція використання соняшника:
   • спочатку як декоративна рослина біля будинків;
   • потім насіння використовувалось як ласощі (подібно до сучасного вживання насіння);
   • нарешті почали виробляти олію для їжі;
   • розвиток олійної промисловості (до 1870-х років уже було близько 120 олійниць в Україні);
   • соняшникова олія витіснила конопляну та лляну, ставши основною рослинною олією.
3. Екологічна проблема: надмірне вирощування соняшника виснажувало ґрунт настільки серйозно, що деякі поміщики навіть забороняли селянам сіяти його на орендованих землях.
4. Сучасні пояснення та методи:
   • Соняшник справді сильно виснажує ґрунт, оскільки має потужну кореневу систему та витягує багато поживних речовин, особливо калій та фосфор.
   • Він також споживає велику кількість вологи, що особливо проблематично для південних регіонів.
   • Для зменшення негативного впливу необхідно:
     • дотримуватися сівозміни (соняшник на одному полі не раніше ніж через 7-8 років);
     • збалансоване внесення добрив для відновлення поживних речовин;
     • упровадження ґрунтозахисних технологій обробітку;
     • використання сидератів (зелених добрив) у сівозміні;
     • застосування сучасних сортів, менш виснажливих для ґрунту.

Завдання 3. Аналіз статистичних даних (розвиток екологічної компетентності).

Джерело: Таблиця “Динаміка посівних площ сільськогосподарських культур в Україні”

Рік	Зернові (млн га)	Картопля (млн га)	Цукровий буряк (млн га)	Соняшник (млн га)	Соя (млн га)
1913	19,5	1,1	0,6	0,7	майже відсутня
1940	21,4	1,5	0,8	0,9	0,1
1960	19,8	1,9	1,5	1,2	0,2
1980	16,2	1,6	1,8	1,6	0,3
2000	13,5	1,5	0,8	2,9	0,6
2020	15,4	1,3	0,2	6,4	1,3

Завдання.

1. Проаналізуйте динаміку змін посівних площ різних культур. Які тенденції ви спостерігаєте?
2. Які культури демонструють найбільше зростання площ за останні 20 років? Чим це можна пояснити?
3. Які екологічні ризики може створювати різке збільшення посівних площ соняшнику та сої? Запропонуйте заходи щодо мінімізації цих ризиків.
4. Чому площі під цукровим буряком суттєво скоротились? Які екологічні та економічні фактори могли це спричинити?

Методичний коментар 

Це завдання розвиває екологічну компетентність через аналіз статистичних даних про зміни в структурі посівних площ. Воно допомагає учням/ученицям побачити довгострокові тенденції в сільському господарстві та пов’язати їх з економічними та екологічними факторами. Завдання формує системне мислення щодо взаємодії між сільськогосподарською діяльністю та природними системами, а також розвиває навички аналізу екологічних ризиків і планування заходів з їх пом’якшення.

Відповідь.

1. Основні тенденції:
   • загальне скорочення посівних площ зернових культур (з 19,5 до 15,4 млн га);
   • відносна стабільність площ під картоплею з деяким зниженням в останні десятиліття;
   • зростання, а потім різке скорочення площ під цукровим буряком;
   • значне збільшення площ під соняшником (з 0,7 до 6,4 млн га);
   • активне зростання площ під соєю, особливо в останні 20 років.
2. Найбільше зростання демонструють соняшник і соя. Це можна пояснити
   • високою прибутковістю цих культур й орієнтацією на експорт;
   • зростанням світового попиту на рослинні олії та рослинний білок;
   • простотою вирощування та відносною стійкістю до кліматичних змін;
   • розвитком переробної інфраструктури;
   • економічною привабливістю для агрохолдингів та фермерів.
3. Екологічні ризики збільшення площ соняшнику та сої:
   • виснаження ґрунтів, особливо при порушенні сівозмін;
   • зниження біорізноманіття через монокультурне вирощування;
   • збільшення використання пестицидів і гербіцидів;
   • водна та вітрова ерозія ґрунтів;
   • забруднення водойм агрохімікатами.
     
     Заходи для мінімізації ризиків:
   • дотримання науково обґрунтованих сівозмін;
   • упровадження ґрунтозахисних технологій обробітку землі;
   • використання органічних добрив та сидератів;
   • упровадження точного землеробства для оптимізації використання ресурсів;
   • розвиток стійких до хвороб сортів для зменшення використання пестицидів;
   • законодавче обмеження максимальної частки соняшнику в структурі посівів.
4. Скорочення площ під цукровим буряком можна пояснити такими чинниками :
   • економічні фактори: закриття багатьох цукрових заводів, конкуренція з дешевим імпортним цукром, зменшення державної підтримки галузі;
   • екологічні фактори: висока вимогливість культури до ґрунтів, потреба в значних обсягах добрив і пестицидів;
   • технологічні фактори: висока трудомісткість вирощування порівняно з іншими культурами;
   • кліматичні зміни: збільшення посушливості в традиційних регіонах вирощування.

Завдання 4. Дилема ГМО: аналіз аргументів (розвиток екологічної компетентності).

Джерело: Тези прихильників і противників використання генетично модифікованих організмів у сільському господарстві.

Аргументи прихильників ГМО:

• ГМО дозволяють збільшити врожайність і забезпечити продовольчу безпеку;
• стійкі до шкідників ГМ-культури зменшують потребу в пестицидах;
• посухостійкі сорти допомагають адаптуватися до змін клімату;
• збагачені вітамінами ГМ-культури можуть подолати проблему малнутріції;
• технологія ГМО науково перевірена та безпечна для здоров’я.

Аргументи противників ГМО:

• довгострокові наслідки ГМО для здоров’я людини недостатньо вивчені;
• ГМ-культури можуть схрещуватися з дикими видами, загрожуючи біорізноманіттю;
• використання ГМО призводить до монополізації ринку насіння корпораціями;
• стійкість до гербіцидів може призвести до появи “супербур’янів”;
• ГМО суперечать принципам органічного землеробства та традиційним агроекологічним практикам.

Завдання:

1. Проаналізуйте наведені аргументи з точки зору екологічної безпеки і сталого розвитку.
2. Визначте, які з наведених аргументів базуються на науково підтверджених фактах, а які є суб’єктивними побоюваннями.
3. Запропонуйте власний збалансований підхід до використання ГМО, який би враховував екологічні, економічні та соціальні аспекти.
4. Чи є альтернативні шляхи досягнення цілей, які ставлять перед собою прихильники ГМО (продовольча безпека, адаптація до змін клімату)?

Методичний коментар 

Це завдання розвиває екологічну компетентність через критичний аналіз різних поглядів на сучасну біотехнологічну проблему. Воно допомагає учням/ученицям розглянути складне питання з різних перспектив, відрізнити наукові факти від побоювань й упереджень та формує здатність приймати зважені рішення щодо екологічних питань. Завдання також спонукає до пошуку компромісних рішень, які б враховували різні аспекти сталого розвитку та сприяли б досягненню балансу між економічними потребами, екологічною безпекою та соціальною справедливістю.

Відповідь.

1. Аналіз аргументів з точки зору екологічної безпеки та сталого розвитку:
   
   Аргументи прихильників:
   • збільшення врожайності може знизити тиск на екосистеми (менше потреби розширювати сільськогосподарські угіддя);
   • зменшення використання пестицидів є позитивним з екологічної точки зору;
   • адаптація до змін клімату є важливим аспектом сталого розвитку;
   • вирішення проблеми малнутріції відповідає соціальним цілям сталого розвитку.
     
     Аргументи противників:
   • побоювання щодо біорізноманіття мають під собою наукову основу;
   • монополізація ринку насіння суперечить принципам соціальної справедливості;
   • “супербур’яни” можуть створити нові екологічні проблеми;
   • нехтування традиційними практиками може призвести до втрати цінних агроекологічних знань.
2. Науково підтверджені факти vs. суб’єктивні побоювання:
   
   Науково підтверджені:
   • ГМО справді можуть збільшувати врожайність;
   • стійкі до шкідників культури дійсно зменшують потребу в пестицидах;
   • існують докази схрещування ГМ-культур з дикими родичами;
   • є підтверджені випадки розвитку стійкості бур’янів до гербіцидів.
     
     Більше суб’єктивні/непідтверджені:
   • категоричні твердження про безпечність або небезпечність ГМО для здоров’я;
   • твердження про неминучу монополізацію ринку;
   • протиставлення ГМО та органічного землеробства як взаємовиключних підходів.
3. Збалансований підхід до використання ГМО:
   • науково обґрунтоване регулювання та тестування ГМО перед впровадженням;
   • прозоре маркування продуктів з ГМО для забезпечення вибору споживачів;
   • використання ГМО вибірково, де вони мають найбільші переваги (наприклад, для боротьби з хворобами, де немає альтернативного вирішення);
   • збереження та розвиток традиційного насінництва паралельно з ГМО;
   • незалежні дослідження довгострокових наслідків ГМО;
   • запобігання монополізації ринку насіння через антимонопольне законодавство;
   • підтримка малих фермерів у доступі до нових технологій.
4. Альтернативні шляхи:
   • агроекологічні підходи, що поєднують традиційні знання та сучасну науку;
   • селекція стійких сортів традиційними методами (хоч і повільніша);
   • зменшення харчових відходів (30-40% продовольства викидається);
   • диверсифікація сільськогосподарських систем для підвищення стійкості;
   • зміна харчових звичок для зменшення навантаження на екосистеми;
   • розвиток місцевих продовольчих систем для підвищення продовольчої безпеки;
   • інвестиції в сталу інфраструктуру зберігання та розподілу продовольства.

Робота в парах

Завдання 5. Картопляні бунти: аналіз історичного джерела (розвиток екологічної компетентності).

Джерело: Уривок з праці історика Д. Багалія “Історія Слобідської України” (1918):

“Впровадження картоплі в Слобідській Україні зустріло сильний спротив селян. У 1830-1840-х роках вони відмовлялися садити “чортові яблука”, вважаючи їх нечистими та шкідливими. Місцеве населення знищувало посіви картоплі, іноді виникали повстання. Коли влада намагалася силою змусити селян садити картоплю, вони казали: “Краще в тюрму підемо, ніж будемо землю паскудити цією поганню”. Лише після неврожаю збіжжя 1839-1840 років, коли картопля врятувала багатьох від голоду, ставлення до неї почало змінюватися.”

Завдання:

1. Об’єднайтеся в пари й обговоріть можливі причини опору впровадженню картоплі:
   • соціальні та культурні;
   • економічні;
   • агротехнічні й екологічні.
2. Спільно проаналізуйте, які помилки були допущені владою при впровадженні нової культури?
3. Розробіть “екологічно чутливий” план впровадження нової сільськогосподарської культури, який би мінімізував соціальний спротив й екологічні ризики.

Методичний коментар 

Це завдання розвиває екологічну компетентність через аналіз історичних процесів інтродукції нових сільськогосподарських культур і ставлення до них населення. Воно допомагає учням/ученицям зрозуміти, що впровадження нових видів рослин є не лише технологічним, але й соціально-культурним процесом, який може викликати спротив і потребує чутливого підходу. Робота в парах сприяє обміну думками та формуванню комплексного бачення проблеми. Розробка “екологічно чутливого” плану розвиває практичні навички застосування екологічних знань для вирішення реальних проблем.

Відповідь.

1. Причини опору впровадженню картоплі.
   
   Соціальні та культурні:
   • релігійні упередження (картопля не згадується в Біблії);
   • недовіра до нового, незнайомого продукту;
   • спротив нав’язуванню згори, особливо від влади;
   • культурний консерватизм сільських громад.
     
     Економічні:
   • страх зміни традиційної структури господарства;
   • невизначеність економічної вигоди від нової культури;
   • відсутність навичок вирощування та зберігання;
   • відсутність ринків збуту для нового продукту.
     
     Агротехнічні та екологічні:
   • невідомість щодо впливу на ґрунти та сівозміни;
   • відсутність знань про правильні методи вирощування;
   • ризики невідомих хвороб і шкідників;
   • випадки отруєння (від вживання зелених бульб або ягід).
2. Помилки влади при впровадженні:
   • примусові методи замість просвітницьких і заохочувальних;
   • недостатнє інформування про переваги та методи вирощування;
   • відсутність демонстраційних ділянок й успішних прикладів;
   • ігнорування місцевих традицій і культурних особливостей;
   • відсутність економічних стимулів і підтримки;
   • нехтування громадською думкою та місцевими знаннями.
3. “Екологічно чутливий” план впровадження нової культури:
   • попереднє локалізоване тестування для адаптації до місцевих умов;
   • оцінка потенційного впливу на місцеві екосистеми та біорізноманіття;
   • демонстраційні ділянки для показу переваг і навчання техніці вирощування;
   • залучення місцевих лідерів думок і громад до процесу;
   • поступове впровадження з урахуванням місцевих традицій і потреб;
   • підтримка фермерів, які першими впроваджують новацію (насіння, технології, субсидії);
   • розвиток інфраструктури переробки та ринків збуту;
   • постійний моніторинг й оцінка екологічних наслідків;
   • просвітницька робота щодо користі та безпеки нового продукту;
   • гнучкість і готовність адаптувати підходи за результатами зворотного зв’язку.

Завдання 6. Оцінка екологічної стійкості сільськогосподарських культур (розвиток екологічної компетентності).

Джерело: Інформація про екологічні характеристики основних сільськогосподарських культур України.

Культура	Потреба у воді	Вимоги до ґрунту	Вплив на родючість	Необхідність пестицидів	Адаптація до змін клімату
Пшениця	середня	помірні	нейтральний	середня	помірна
Кукурудза	висока	високі	нейтральний	висока	добра
Соняшник	середня	високі	виснажує	середня	добра
Соя	Ссредня	помірні	збагачує азотом	середня	помірна
Ріпак	низька	помірні	нейтральний	висока	добра
Гречка	низька	низькі	нейтральний	низька	помірна

Завдання:

1. Працюючи в парі, оцініть кожну культуру за 5-бальною шкалою екологічної стійкості на основі наведених характеристик, де 1 – найменш стійка, 5 – найбільш стійка.
2. Спільно розробіть план сівозміни для уявного господарства площею 100 га в умовах змін клімату (збільшення посушливості), який би забезпечував:
   • економічну ефективність;
   • збереження родючості ґрунтів;
   • мінімізацію використання пестицидів;
   • екологічну стійкість.
3. Обґрунтуйте свій вибір культур і їхнє чергування з екологічної точки зору.

Методичний коментар 

Це завдання розвиває екологічну компетентність через практичне застосування знань про екологічні характеристики сільськогосподарських культур. Воно допомагає учням/ученицям зрозуміти комплексність вибору культур для сталого землеробства та сформувати навички планування, які враховують як економічні, так і екологічні аспекти. Робота в парах сприяє обміну ідеями та формуванню збалансованого підходу. Завдання моделює реальні рішення, які приймаються в сільському господарстві, та розвиває системне екологічне мислення.

Відповідь.

1. Оцінка екологічної стійкості (приклад):
   • пшениця: 3 (середні показники за всіма параметрами);
   • кукурудза: 2 (висока потреба у воді, високі вимоги до ґрунту, висока потреба в пестицидах);
   • соняшник: 2 (виснажує ґрунт, високі вимоги до ґрунту);
   • соя: 4 (збагачує ґрунт азотом, помірні вимоги до ресурсів);
   • ріпак: 3 (низька потреба у воді, але висока потреба в пестицидах);
   • гречка: 5 (низькі вимоги до ресурсів, низька потреба в пестицидах).
2. План сівозміни (приклад для степової зони в умовах збільшення посушливості):
   • рік 1: соя (30 га) + гречка (30 га) + ріпак озимий (40 га);
   • рік 2: пшениця озима (70 га) + гречка (30 га);
   • рік 3: соняшник (30 га) + соя (30 га) + пшениця озима (40 га);
   • рік 4: кукурудза (70 га) + ріпак (30 га);
   • рік 5: пшениця озима (100 га).
3. Обґрунтування з екологічної точки зору.
   • Чергування культур запобігає виснаженню ґрунту та накопиченню шкідників.
   • Соя як бобова культура збагачує ґрунт азотом, що зменшує потребу в добривах.
   • Гречка має низькі вимоги до ресурсів і добре переносить посуху.
   • Озимі культури (пшениця, ріпак) використовують осінню та весняну вологу, що важливо в умовах посухи.
   • Різноманітність культур підтримує біорізноманіття агроекосистеми.
   • Збалансоване використання культур з різними екологічними характеристиками.
   • Періодичний відпочинок полів від інтенсивних культур (соняшник, кукурудза).
   • Поступове збільшення частки посухостійких культур для адаптації до змін клімату.
   • Мінімізація використання пестицидів через правильне чергування культур.

Групова робота

Завдання 7. Розробка карти поширення сільськогосподарських культур (розвиток екологічної компетентності).

Завдання:

1. Об’єднайтесь у групи по 4-5 осіб.
2. Кожна група отримує контурну карту України та кольорові маркери.
3. На основі знань та додаткових джерел інформації
   • позначте на карті основні сільськогосподарські зони України;
   • вкажіть, які сільськогосподарські культури характерні для кожної зони;
   • зазначте, які з цих культур є інтродукованими за останні 300 років;
   • проаналізуйте, як природні умови кожної зони визначають набір вирощуваних культур.
4. Презентуйте вашу карту класу, пояснивши екологічні та кліматичні причини розміщення культур.
5. Обговоріть, як зміна клімату може вплинути на майбутнє розміщення сільськогосподарських культур в Україні.

Методичний коментар 

Це завдання розвиває екологічну компетентність через розуміння взаємозв’язків між природними умовами та розміщенням сільськогосподарських культур. Воно допомагає учням/ученицям усвідомити, як історичні процеси інтродукції нових культур змінили сільськогосподарський ландшафт України, та сформувати просторове уявлення про агроекологічні зони. Групова робота над картою сприяє обміну знаннями та формуванню спільного розуміння проблеми. Завдання також спонукає до прогнозування майбутніх змін у контексті глобального потепління, розвиваючи навички системного екологічного мислення.

Відповідь. 

Учні/учениці створюють карти, які можуть відрізнятися в деталях, але мають відображати

1. Основні сільськогосподарські зони України:
   • Полісся (північна частина);
   • лісостеп (центральна частина);
   • степ (південна частина);
   • Карпатський регіон (західна частина);
   • Кримські гори (півострів Крим).
2. Характерні культури для кожної зони:
   • Полісся: картопля, жито, льон, гречка, овес;
   • лісостеп: пшениця, цукровий буряк, соняшник, соя, кукурудза;
   • степ: пшениця, ячмінь, соняшник, кукурудза, баштанні культури, виноград;
   • Карпатський регіон: картопля, жито, кукурудза, льон;
   • Кримські гори: виноград, фруктові культури, ефіроолійні культури.
3. Інтродуковані за останні 300 років культури:
   • Полісся: картопля;
   • лісостеп: кукурудза, соняшник, соя, цукровий буряк;
   • степ: кукурудза, соняшник, томати, баклажани, перець;
   • Карпатський регіон: картопля, кукурудза;
   • Кримські гори: деякі сорти винограду, персики, абрикоси.
4. Екологічні та кліматичні причини розміщення:
   • Полісся: кисліші ґрунти, більше опадів, коротший вегетаційний період;
   • лісостеп: родючі чорноземи, достатня кількість вологи, помірний клімат;
   • степ: чорноземи, дефіцит вологи, довгий вегетаційний період, висока інсоляція;
   • Карпатський регіон: гірський рельєф, кисліші ґрунти, вища кількість опадів;
   • Кримські гори: субтропічний клімат на південному березі, висока інсоляція.
5. Прогнози впливу зміни клімату:
   • зміщення зон вирощування на північ;
   • поява нових посухостійких культур у південних регіонах;
   • збільшення площ під зрошенням на півдні;
   • зменшення площ традиційних культур, чутливих до посухи;
   • поява нових шкідників і хвороб через потепління;
   • необхідність нових сортів, адаптованих до змінених умов.

Завдання 8. Дебати “Монокультурне вирощування vs. Агробіорізноманіття” (розвиток екологічної компетентності).

Завдання.

1. Клас ділиться на три групи:
   • група 1: “Прихильники монокультурного вирощування”;
   • група 2: “Прихильники агробіорізноманіття”;
   • група 3: “Експерти” (оцінюють аргументи обох сторін).
2. Групи 1 і 2 готують аргументи на захист своєї позиції, спираючись на екологічні, економічні, соціальні та історичні аспекти.
3. Група “Експертів” розробляє критерії оцінки аргументів і готує запитання до обох сторін.
4. Проведіть структуровані дебати, де кожна сторона представляє свої аргументи, відповідає на питання експертів й опонентів.
5. Після дебатів експерти дають оцінку аргументам обох сторін і пропонують можливий компроміс.
6. Клас спільно формулює принципи екологічно стійкого сільського господарства.

Методичний коментар 

Це завдання розвиває екологічну компетентність через аналіз різних підходів до організації сільськогосподарського виробництва та їхніх екологічних наслідків. Воно допомагає учням/ученицям зрозуміти складні взаємозв’язки між економічною ефективністю й екологічною стійкістю, а також формує навички аргументації та критичного мислення. Формат дебатів сприяє глибшому усвідомленню різних точок зору та пошуку збалансованих рішень. Завдання закріплює розуміння того, що екологічні питання часто не мають простих відповідей і потребують комплексного аналізу та компромісів.

Відповідь. 

Учні/учениці формулюють власні аргументи, але можливі аргументи включають:

Група 1 “Прихильники монокультурного вирощування”:

• вища економічна ефективність через спеціалізацію та масштаб;
• можливість застосування високотехнологічного обладнання;
• спрощення агротехнічних операцій і логістики;
• стандартизація продукції, що важливо для експорту;
• можливість контролю якості та безпеки продукції;
• забезпечення продовольчої безпеки через масове виробництво.

Група 2 “Прихильники агробіорізноманіття”:

• вища стійкість до кліматичних коливань й екстремальних погодних умов;
• зниження ризиків поширення шкідників і хвороб;
• природне підтримання родючості ґрунтів через різноманітні культури;
• збереження традиційних сортів і підтримка харчової культури;
• зменшення залежності від хімічних добрив і пестицидів;
• підтримка біорізноманіття й екосистемних послуг.

Група 3 “Експерти”. Можливі критерії оцінки:

• науковість і фактична обґрунтованість аргументів;
• урахування різних аспектів (екологічних, економічних, соціальних);
• цілісність підходу та врахування довгострокових наслідків;
• практичність і реалістичність пропозицій;
• відповідність принципам сталого розвитку.

Принципи екологічно стійкого сільського господарства:

1. Збалансоване використання природних ресурсів.
2. Мінімізація використання хімічних засобів.
3. Підтримка та відновлення біорізноманіття.
4. Адаптація до місцевих умов і кліматичних особливостей.
5. Поєднання традиційних знань і сучасних технологій.
6. Справедливий розподіл економічних вигод.
7. Забезпечення продовольчої безпеки без шкоди для майбутніх поколінь.
8. Відповідальність виробників за екологічні наслідки.
9. Раціональне використання водних ресурсів.
10. Зниження вуглецевого сліду сільськогосподарського виробництва.

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні нові сільськогосподарські культури, що з’явилися в Україні
Я знаю, як відбувався “Колумбів обмін” між континентами
Я вмію визначати природні та соціальні чинники, що впливали на впровадження нових культур
Я вмію аналізувати екологічні наслідки поширення нових сільськогосподарських культур
Я розумію зв’язок між технологіями вирощування та станом довкілля
Я розумію, як нові культури змінювали традиційне господарство й харчування
Я здатен/здатна оцінювати екологічну стійкість різних сільськогосподарських систем

Урок 12. Тема. Освоєння нових сільськогосподарських культур

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Запитання

Як ви гадаєте, чи можна вважати інтродукцію (введення) нових сільськогосподарських культур на певній території формою екологічної інвазії (вторгнення)? Аргументуйте свою думку.

Завдання

Запишіть 5 сільськогосподарських культур, які, на вашу думку, є традиційними для України. Потім дізнайтеся (запитайте у товаришів або вчителя), звідки насправді походять ці культури і коли вони з’явилися на українських землях.

---

Завдання 1. “Колумбів обмін”: обмін сільськогосподарськими культурами між континентами (розвиток екологічної компетентності).

Дослідіть карту “Колумбового обміну” та заповніть таблицю:

Напрямок обміну	Сільськогосподарські культури	Наслідки для довкілля приймаючого регіону
З Америки до Європи
З Європи до Америки
З Європи до Африки
З Азії до Європи

Завдання 2. Екологічний слід традиційних й інтродукованих культур

Оцініть вплив різних сільськогосподарських культур на екосистеми та ресурси, використовуючи шкалу від 1 до 5, де 1 – мінімальний вплив, 5 – максимальний вплив.

Культура	Вимоги до родючості ґрунту	Потреба у воді	Потреба в захисті від шкідників	Загальний екологічний слід
Пшениця
Жито
Картопля
Соняшник
Кукурудза

Завдання 3. Вплив нових сільськогосподарських культур на українські традиції та побут

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання:

“Поява нових сільськогосподарських культур суттєво змінила не лише економіку, але й побут та традиції українців. Картопля, яка з’явилася наприкінці XVIII століття, поступово стала “другим хлібом”, особливо важливим у неврожайні роки. Соняшник, який спочатку вирощували як декоративну рослину, у XIX столітті перетворився на основну олійну культуру, витіснивши коноплі та льон. Кукурудза змінила раціон годівлі худоби, а також стала основою харчування в деяких регіонах, особливо на Закарпатті, де з кукурудзяного борошна готували мамалигу.”

Запитання:

1. Які культури, згадані в тексті, не були відомі в Україні до XVIII століття?
2. Як змінилося використання соняшника з часом?
3. Які традиційні культури були витіснені чи замінені новими? Чому це сталося?
4. Як нові культури вплинули на харчові традиції в різних регіонах України?

Завдання 4. Аналіз даних про вирощування сільськогосподарських культур в Україні

Проаналізуйте діаграму “Динаміка посівних площ сільськогосподарських культур в Україні (1913-2020)” та дайте відповіді на запитання:

1. Які культури демонструють найбільше зростання площ вирощування за останні 100 років?
2. Які культури демонструють зменшення площ?
3. З чим може бути пов’язана зміна структури посівних площ?
4. Які екологічні наслідки можуть мати ці зміни?

Завдання 5. Дилема ГМО (екологічна компетентність)

Розділіться на дві групи: “прихильники” та “противники” використання генетично модифікованих організмів. Підготуйте аргументи з точки зору екологічної безпеки та заповніть таблицю:

Позиція	Екологічні аргументи	Економічні аргументи	Соціальні аргументи
Прихильники
Противники

Моя позиція з питання використання ГМО:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні нові сільськогосподарські культури, що з’явилися в Україні
Я знаю, як відбувався “Колумбів обмін” між континентами
Я вмію визначати природні та соціальні чинники, що впливали на впровадження нових культур
Я вмію аналізувати екологічні наслідки поширення нових сільськогосподарських культур
Я розумію зв’язок між технологіями вирощування та станом довкілля
Я розумію, як нові культури змінювали традиційне господарство й харчування
Я здатен/здатна оцінювати екологічну стійкість різних сільськогосподарських систем