Матеріал
Урок 7. Тема. Пандемії в історії людства.
За Державним стандартом:
На уроці учні/учениці
Ключова компетентність уроку
- здатність спілкуватися іноземними мовами: учні/учениці працюватимуть з іншомовними джерелами інформації про епідемії, порівнюватимуть дані про епідемії з міжнародних джерел.
- Пандемія — епідемія інфекційного захворювання, що поширюється на території багатьох країн, континентів або всього світу.
- Епідемія — швидке поширення інфекційного захворювання серед населення певної території.
- Афінська чума (430-426 рр. до н.е.) — епідемія невідомого походження, що спустошила Афіни під час Пелопоннеської війни.
- Антонінова чума (165-180 рр. н.е.) — епідемія (ймовірно, віспи), що забрала життя приблизно 5 мільйонів людей і спричинила кризу в Римській імперії.
- Чорна смерть (1346-1353) — пандемія бубонної чуми, яка забрала життя 30-60% населення Європи та призвела до значних соціально-економічних змін.
- Юстиніанова чума (541-750) — перша добре документована пандемія бубонної чуми, що спричинила близько 25-50 мільйонів смертей.
- Натуральна віспа — високоінфекційне захворювання, що було ліквідоване у 1980 році завдяки глобальній кампанії вакцинації.
- Холера — бактеріальна інфекція, що спричинила кілька пандемій у XIX-XX століттях.
- Іспанський грип (1918-1920) — пандемія грипу, що заразила близько 500 мільйонів людей та забрала життя приблизно 50 мільйонів.
- Карантин — практика ізоляції людей для запобігання поширенню інфекційних захворювань, походить від італійського “quaranta giorni” (сорок днів).
- Зоонозні захворювання — інфекційні хвороби, що можуть передаватися від тварин до людей.
- Едвард Дженнер (1749-1823) — британський лікар, який розробив першу вакцину проти віспи.
- Джон Сноу (1813-1858) — британський лікар, один із засновників епідеміології, який встановив зв’язок між забрудненою водою та спалахами холери.
- Олександр Єрсен (1863-1943) — франко-швейцарський бактеріолог, який відкрив збудника бубонної чуми.
- Роберт Кох (1843-1910) — німецький мікробіолог, який відкрив збудників туберкульозу, холери та сибірської виразки.
Тема пандемій в історії людства є надзвичайно актуальною в сучасному контексті. Важливо підійти до неї з історичної перспективи, показуючи, як людство неодноразово стикалося з глобальними епідеміями, але завжди знаходило шляхи подолання цих викликів.
Використовуйте міждисциплінарний підхід, поєднуючи знання з історії, біології, медицини та соціології. Це допоможе учням/ученицям зрозуміти комплексний вплив пандемій на різні аспекти життя суспільства.
Підготуйте різноманітні джерела: історичні хроніки, щоденники, медичні записи, статистичні дані, візуальні матеріали (картини, гравюри, фотографії), що ілюструють різні епідемії та реакцію суспільства на них. Особливо цінними будуть джерела іноземними мовами з якісними перекладами для розвитку відповідної компетентності.
Зверніть увагу на соціальні, економічні та політичні наслідки великих пандемій: як вони змінювали суспільну структуру, економічні відносини, політичні системи. Наприклад, як Чорна смерть XIV століття вплинула на феодальну систему в Європі та сприяла змінам у трудових відносинах.
Важливо висвітлити еволюцію методів боротьби з епідеміями: від релігійних обрядів та народної медицини до наукових підходів, вакцинації та сучасних протиепідемічних заходів. Це дозволить показати прогрес медичної науки та її роль у збереженні людства.
Будьте чутливими до можливої тривожності учнів/учениць, враховуючи недавній досвід COVID-19. Завершіть урок на оптимістичній ноті, наголошуючи на здатності людства адаптуватися та знаходити рішення навіть у найскладніших ситуаціях.
Підготуйте матеріали іноземними мовами (насамперед англійською) для деяких завдань, щоб розвивати компетентність спілкування іноземними мовами. Це можуть бути уривки з історичних документів, сучасні наукові статті, інфографіка або короткі відео.
Дизайн уроку
Запитання:
Чи були пандемії в історії людства лише руйнівною силою, чи вони також сприяли певним позитивним змінам у суспільстві, науці, медицині? Як досвід боротьби з пандеміями минулого допомагає нам долати сучасні епідемічні виклики?
Завдання:
Пригадайте з власного досвіду або досвіду вашої родини, які зміни в повсякденному житті відбулися під час пандемії COVID-19. Запишіть 2-3 найбільш важливі зміни та спробуйте визначити, які з них можуть залишитися в нашому житті на довгий час.
Методичний коментар.
Це завдання активізує особистий досвід учнів/учениць, який є емоційно важливим і дозволяє їм відчути зв’язок з історичними подіями. Варто спрямувати дискусію не лише на негативні аспекти, але й на адаптаційні стратегії та інновації, які виникли під час пандемії.
Відповідь:
Учні/учениці можуть згадати різні зміни: дистанційне навчання/робота, підвищена увага до гігієни, використання масок, розвиток безконтактних технологій, збільшення онлайн-покупок, віртуальні зустрічі з рідними та друзями, зростання важливості цифрових технологій. Тривалими можуть бути гібридні формати навчання та роботи, увага до гігієни, розвиток телемедицини, упровадження цифрових технологій у різні сфери життя.
Індивідуальна робота
Завдання 1. Аналіз історичних джерел про пандемії (розвиток здатності спілкуватися іноземними мовами).
Джерело 1: Уривок з “Історії Пелопоннеської війни” Фукідіда про Афінську чуму (430-426 рр. до н.е.), англійською:
“The disease began with a strong fever in the head and reddening and burning in the eyes; the first internal symptoms were that the throat and tongue became bloody and the breath unnatural and fetid. […] When it settled in the heart, it upset it, and evacuations of bile of every kind named by physicians ensued, accompanied by very great distress. […] Most died on the seventh or ninth day from the internal burning.”
Джерело 2: Уривок з хроніки Габріеле де Мюссі про прихід Чорної смерті до Європи (1348), англійською:
“In 1346, in the countries of the East, countless numbers of Tartars and Saracens were struck down by a mysterious illness which brought sudden death. Within these countries broad regions, far-spreading provinces, magnificent kingdoms, cities, towns and settlements, ground down by illness and devoured by dreadful death, were soon stripped of their inhabitants.”
Завдання:
- Прочитайте обидва джерела та знайдіть 5-7 англійських слів, пов’язаних з хворобами й епідеміями. Запишіть їх та дайте український переклад.
- Які симптоми захворювання описані в першому джерелі? Перекладіть ці описи українською.
- Як описано поширення епідемії в другому джерелі? Складіть короткий переказ українською.
- Порівняйте, як автори двох джерел сприймають причини епідемій (зверніть увагу на слова, які вони використовують).
Методичний коментар.
Це завдання розвиває здатність спілкуватись іноземними мовами через роботу з автентичними історичними джерелами англійською. Учні/учениці практикують читання та розуміння іншомовних текстів, збагачують словниковий запас термінами, пов’язаними з медициною та епідеміями, а також удосконалюють навички перекладу.
Відповідь:
- Англійські слова, пов’язані з хворобами та епідеміями:
- disease — хвороба;
- fever — лихоманка, жар;
- symptoms — симптоми;
- illness — захворювання;
- death — смерть;
- distress — страждання;
- infected/infectious — заражений/інфекційний.
- Симптоми захворювання в першому джерелі:
- сильна лихоманка в голові;
- почервоніння та печіння в очах;
- кровотеча в горлі та на язиці;
- неприродний та смердючий подих;
- ураження серця;
- виділення жовчі різних видів;
- сильний дискомфорт;
- смерть на сьомий або дев’ятий день через внутрішнє горіння.
- Поширення епідемії в другому джерелі. У 1346 році таємнича хвороба вразила незліченну кількість татар і сарацинів у східних країнах, спричиняючи раптову смерть. Широкі регіони, провінції, королівства, міста та поселення були спустошені хворобою та страшною смертю, швидко втративши своїх жителів.
- Сприйняття причин епідемій:
- Фукідід описує епідемію більш клінічно, зосереджуючись на симптомах та перебігу хвороби. Він не приписує їй надприродні причини, а намагається документувати її прояви як природне явище.
- Габріеле де Мюссі використовує такі слова, як “mysterious” (таємнича) і “dreadful” (страшна), що вказує на сприйняття хвороби як чогось незрозумілого та, можливо, надприродного. Він також пише про хворобу як про активну силу, яка “пожирає” населення.
Завдання 2. Хронологічна таблиця найбільших пандемій.
Завдання:
Заповніть таблицю основних пандемій в історії людства, використовуючи підручник та додаткові джерела.
| Назва пандемії | Хронологічні рамки | Збудник | Приблизна кількість жертв | Основні регіони поширення | Соціальні та економічні наслідки |
|---|---|---|---|---|---|
| Юстиніанова чума | |||||
| Чорна смерть | |||||
| Пандемії холери | |||||
| Іспанський грип | |||||
| COVID-19 |
Методичний коментар.
Це завдання допомагає структурувати інформацію про основні пандемії в історії, встановити хронологічні та причинно-наслідкові зв’язки між ними. Учні/учениці вчаться працювати з різними джерелами інформації та узагальнювати дані в табличній формі. Можна запропонувати учням/ученицям знайти додаткову інформацію про пандемії в іншомовних джерелах.
Відповідь:
| Назва пандемії | Хронологічні рамки | Збудник | Приблизна кількість жертв | Основні регіони поширення | Соціальні та економічні наслідки |
|---|---|---|---|---|---|
| Юстиніанова чума | 541-750 рр. | бактерія Yersinia pestis | 25-50 млн (до 40% населення регіону) | Візантійська імперія, Східна Римська імперія, Середземномор’я | криза Візантійської імперії, послаблення влади Юстиніана, економічний занепад міст, зменшення податкових надходжень |
| Чорна смерть | 1346-1353 рр. | бактерія Yersinia pestis | 75-200 млн (30-60% населення Європи) | Європа, Північна Африка, Азія | підрив феодальної системи, зростання цін на працю, покращення умов для селян, зміни в релігійних практиках, розвиток медицини |
| пандемії холери | 7 пандемій з 1817 по 1975 рр. | бактерія Vibrio cholerae | мільйони людей | глобально, особливо Азія, Європа, Америка | розвиток систем громадського здоров’я та санітарії, міжнародне співробітництво у сфері охорони здоров’я, організація перших міжнародних медичних конференцій |
| Іспанський грип | 1918-1920 рр. | вірус грипу H1N1 | 20-50 млн (деякі оцінки до 100 млн) | глобально | вплив на завершення Першої світової війни, розвиток систем охорони здоров’я, зміни в медичних практиках, демографічні зміни |
| COVID-19 | 2019 – до сьогодні | вірус SARS-CoV-2 | Понад 6.9 млн (станом на 2023 р.) | глобально | економічні кризи, зміни в робочих і навчальних практиках, прискорення цифровізації, зміни в глобальних ланцюгах постачання, посилення ролі держав в охороні здоров’я |
Робота в парах
Завдання 3. Аналіз інфографіки англійською мовою (розвиток здатності спілкуватися іноземними мовами).
Джерело: Інфографіка “Timeline of Pandemics” англійською мовою, яка візуально представляє основні пандемії в історії людства, їх тривалість та кількість жертв.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d6/Pandemics-Timeline-Death-Tolls-OWID_9818.png
Завдання:
- Розгляньте інфографіку та визначте, які 3 пандемії були найбільш смертоносними в історії людства за кількістю жертв.
- Знайдіть та випишіть англійською 5-7 термінів, пов’язаних з темою пандемій, та перекладіть їх українською.
- Проаналізуйте частоту виникнення пандемій за останні 200 років порівняно з попередніми періодами. Які висновки можна зробити?
- Обговоріть у парах і підготуйте спільну відповідь на питання: “What factors have contributed to the increased frequency of pandemics in modern times?” (Які фактори сприяли збільшенню частоти пандемій у сучасну епоху?)
Методичний коментар:
Це завдання розвиває здатність спілкуватися іноземними мовами через роботу з візуальними даними англійською мовою. Учні/учениці практикують читання та розуміння іншомовної інфографіки, збагачують словниковий запас, а також формулюють власні думки іноземною мовою. Робота в парах сприяє взаємному навчанню та підвищує мотивацію до використання іноземної мови.
Відповідь:
- Найбільш смертоносні пандемії за кількістю жертв:
- Чорна смерть (Black Death) – 75-200 млн жертв.
- Іспанський грип (Spanish Flu) – 20-50 млн жертв (за деякими оцінками до 100 млн).
- ВІЛ/СНІД (HIV/AIDS) – понад 35 млн жертв (триває).
- Терміни, пов’язані з темою пандемій:
- pandemic — пандемія;
- outbreak — спалах;
- mortality rate — рівень смертності;
- transmission — передача;
- infectious disease — інфекційна хвороба;
- global spread — глобальне поширення;
- eradication — ліквідація (хвороби).
- Аналіз частоти пандемій: За останні 200 років частота виникнення пандемій значно зросла порівняно з попередніми періодами. Якщо до XIX століття між великими пандеміями могли проходити століття, то за останні 200 років ми спостерігаємо набагато більше пандемічних спалахів, особливо в XX та XXI століттях.
- Відповідь на питання англійською: “Several factors have contributed to the increased frequency of pandemics in modern times. First, globalization and international travel allow diseases to spread quickly across continents. Second, population growth and urbanization create densely populated areas where infections can spread rapidly. Third, human encroachment on natural habitats brings people into closer contact with animal reservoirs of diseases. Fourth, climate change affects the distribution of disease vectors like mosquitoes. Finally, intensive animal farming practices can create conditions for new pathogens to emerge and spread.”
Завдання 4. Аналіз соціально-економічних наслідків пандемій.
Джерело: Схема “Соціально-економічні наслідки Чорної смерті в Європі XIV століття”.

Завдання:
- На основі схеми та додаткових джерел проаналізуйте, як Чорна смерть вплинула на європейське суспільство.
- Як змінилися економічні відносини після пандемії? Чому?
- Чому пандемія призвела до послаблення феодальної системи?
- Обговоріть у парах і знайдіть 2-3 спільні риси між наслідками Чорної смерті та сучасними пандеміями.
Методичний коментар.
Це завдання розвиває аналітичні навички учнів/учениць, допомагає встановити причинно-наслідкові зв’язки між епідемією та соціально-економічними змінами. Важливо підвести учнів/учениць до розуміння, що пандемії, попри їхню руйнівну силу, часто ставали каталізаторами значних суспільних трансформацій.
Відповідь:
- Вплив Чорної смерті на європейське суспільство був всеохопним:
- значне скорочення населення призвело до глибоких структурних змін;
- відбулося переосмислення релігійних і філософських поглядів;
- змінилися економічні відносини та соціальна структура суспільства;
- прискорився розвиток медицини та санітарних практик.
- Економічні відносини змінилися наступним чином:
- різке скорочення робочої сили призвело до підвищення заробітної плати;
- селяни отримали більше можливостей для соціальної мобільності;
- землевласники були змушені пропонувати кращі умови для залучення робітників;
- виникли нові форми господарювання та технологічні інновації для компенсації нестачі робочої сили;
- змінилися схеми землекористування (перехід від трудомістких культур до тваринництва).
- Пандемія послабила феодальну систему через:
- скорочення кількості залежних селян, що підірвало основу феодальної економіки;
- підвищення вартості праці, що дало селянам більше економічних важелів;
- необхідність феодалів конкурувати за робочу силу шляхом надання кращих умов;
- посилення міст як альтернативних центрів економічної влади;
- підрив традиційної системи цінностей та ієрархії внаслідок масової смертності.
- Спільні риси між наслідками Чорної смерті та сучасними пандеміями:
- прискорення технологічних інновацій та зміна методів роботи;
- переосмислення систем охорони здоров’я та підвищення їхньої суспільної важливості;
- зміни на ринку праці та в трудових відносинах;
- переоцінка соціальних цінностей та життєвих пріоритетів;
- посилення ролі держави в регулюванні суспільного життя.
Групова робота
Завдання 5. Робота з міжнародними джерелами про розвиток методів боротьби з епідеміями (розвиток здатності спілкуватися іноземними мовами).
Завдання:
Клас ділиться на 4 групи, кожна отримує завдання дослідити певний етап розвитку медичних знань і практик боротьби з епідеміями, використовуючи в тому числі іншомовні джерела.
Група 1: Античні та середньовічні методи:
- Гіппократова теорія міазмів;
- карантинні заходи в середньовічних містах;
- релігійні практики.
Група 2: Рання наукова медицина (XVI-XVIII ст.):
- варіоляція проти віспи;
- розвиток теорій про причини епідемій;
- перші системи громадського здоров’я.
Група 3: Наукові прориви XIX століття:
- відкриття мікробів як збудників хвороб;
- розвиток вакцинації;
- покращення санітарних умов у містах.
Група 4: Сучасні методи боротьби з епідеміями:
- міжнародна співпраця (ВООЗ);
- сучасні технології стеження за спалахами;
- розробка вакцин і антивірусних препаратів.
Кожна група має знайти 1-2 короткі тексти чи відео англійською мовою, які стосуються їхньої теми, і підготувати презентацію на 3-4 хвилини, що містить:
- Короткий опис основних методів боротьби з епідеміями в досліджуваний період.
- 5-7 ключових термінів англійською мовою з перекладом і поясненням українською.
- Оцінку ефективності цих методів з точки зору сучасних знань.
Методичний коментар.
Це завдання розвиває здатність спілкуватися іноземними мовами через пошук та опрацювання іншомовних джерел, а також розширює словниковий запас спеціальними термінами. Групова робота сприяє колективному пошуку інформації та взаємному навчанню. Презентація результатів розвиває навички публічного виступу та використання іншомовної лексики в контексті.
Відповідь:
Група 1: Античні та середньовічні методи
- Ключові терміни: miasma theory (теорія міазмів), quarantine (карантин), plague doctor (чумний лікар), bloodletting (кровопускання), humoral theory (гуморальна теорія)
- Методи: ізоляція хворих, окурювання ароматичними речовинами для боротьби з “поганим повітрям”, молитви та релігійні обряди, носіння захисних костюмів, кровопускання для “балансування гуморів”
- Ефективність: деякі методи (карантин, ізоляція) були ефективними, хоча їх теоретичне обґрунтування було помилковим; інші методи (кровопускання) часто погіршували стан хворих
Група 2: Рання наукова медицина (XVI-XVIII ст.)
- Ключові терміни: variolation (варіоляція), inoculation (інокуляція), contagion theory (теорія контагіозності), sanitation (санітарія), public health (громадське здоров’я)
- Методи: варіоляція проти віспи, поява перших законів про громадське здоров’я, покращення санітарних умов у містах, розвиток перших лікарень для інфекційних хворих
- Ефективність: варіоляція була ефективною, хоча й ризикованою практикою; покращення санітарних умов поступово знижувало рівень захворюваності
Група 3: Наукові прориви XIX століття
- Ключові терміни: germ theory (мікробна теорія), vaccination (вакцинація), antisepsis (антисептика), epidemiology (епідеміологія), microbiology (мікробіологія)
- Методи: розробка вакцин, відкриття збудників хвороб, впровадження антисептики, розвиток системи водопостачання та каналізації, епідеміологічний аналіз
- Ефективність: вакцинація стала революційним методом профілактики інфекційних захворювань; покращення санітарних умов значно знизило смертність від холери та інших хвороб
Група 4: Сучасні методи боротьби з епідеміями
- Ключові терміни: pandemic preparedness (готовність до пандемії), contact tracing (відстеження контактів), herd immunity (колективний імунітет), PCR testing (ПЛР-тестування), mRNA vaccines (мРНК-вакцини)
- Методи: глобальний моніторинг захворювань, швидка розробка вакцин, міжнародна координація через ВООЗ, цифрові системи відстеження контактів, масове тестування
- Ефективність: сучасні методи дозволяють швидко виявляти та локалізувати спалахи; новітні технології вакцинації забезпечують швидку розробку ефективних вакцин; проте глобалізація сприяє швидкому поширенню інфекцій
Завдання 6. Розробка інфографіки “Уроки пандемій минулого для сучасності”.
Завдання:
Працюючи в групах по 4-5 осіб, розробіть інфографіку, яка представляє “Уроки пандемій минулого для сучасності”.
Інфографіка повинна містити:
- Назву та короткий опис найбільших пандемій в історії людства
- Основні методи боротьби з пандеміями, які були розроблені в різні періоди
- Висновки для сучасного суспільства з досвіду минулих пандемій
- Використовуйте зображення, схеми, таймлайни для наочного представлення інформації
- Включіть кілька ключових термінів англійською мовою з перекладом
Методичний коментар:
Це завдання розвиває креативність, вміння систематизувати інформацію та представляти її візуально. Робота в групах сприяє обміну ідеями та взаємному навчанню. Включення термінів англійською мовою підтримує розвиток здатності спілкуватися іноземними мовами. Створення візуального продукту підвищує мотивацію та залученість учнів/учениць.
Відповідь:
Учні/учениці мають створити інфографіку, яка може включати такі елементи:
- Хронологічна шкала основних пандемій з короткими описами.
- Візуальне представлення еволюції методів боротьби з епідеміями.
- Ключові терміни англійською та українською мовами.
- Висновки для сучасності, наприклад:
- важливість міжнародної співпраці в боротьбі з пандеміями;
- необхідність інвестицій у системи охорони здоров’я та наукові дослідження;
- значення своєчасних і прозорих комунікацій під час епідемій;
- роль особистої гігієни та відповідальної поведінки;
- необхідність балансу між обмежувальними заходами та підтримкою економіки та психологічного благополуччя.
Інфографіка може бути виконана на папері чи в цифровому форматі (якщо є доступ до комп’ютерів) з використанням безкоштовних онлайн-інструментів для створення інфографіки.
| Так | Частково | Ні | |
|---|---|---|---|
| Я знаю найбільші пандемії в історії людства та їхні причини | |||
| Я знаю соціальні, економічні та демографічні наслідки епідемій | |||
| Я вмію аналізувати причинно-наслідкові зв’язки між умовами життя та поширенням хвороб | |||
| Я вмію визначати вплив епідемій на історичний розвиток різних регіонів | |||
| Я розумію взаємозв’язок між епідеміями та соціально-економічними змінами в суспільстві | |||
| Я можу читати та розуміти іншомовні тексти про історичні епідемії |
Урок 7. Тема. Пандемії в історії людства.
Робочий аркуш учнів і учениць
Чи були пандемії в історії людства лише руйнівною силою, чи вони також сприяли певним позитивним змінам у суспільстві, науці, медицині?
Як досвід боротьби з пандеміями минулого допомагає нам долати сучасні епідемічні виклики?
Завдання 1. Прочитайте уривки з історичних джерел про епідемії англійською мовою та виконайте завдання (розвиток здатності спілкуватися іноземними мовами).
Джерело 1: Уривок з “Історії Пелопоннеської війни” Фукідіда про Афінську чуму (430-426 рр. до н.е.):
“The disease began with a strong fever in the head and reddening and burning in the eyes; the first internal symptoms were that the throat and tongue became bloody and the breath unnatural and fetid. […] When it settled in the heart, it upset it, and evacuations of bile of every kind named by physicians ensued, accompanied by very great distress. […] Most died on the seventh or ninth day from the internal burning.”
Джерело 2: Уривок з хроніки Габріеле де Мюссі про прихід Чорної смерті до Європи (1348):
“In 1346, in the countries of the East, countless numbers of Tartars and Saracens were struck down by a mysterious illness which brought sudden death. Within these countries broad regions, far-spreading provinces, magnificent kingdoms, cities, towns and settlements, ground down by illness and devoured by dreadful death, were soon stripped of their inhabitants.”
Завдання:
- Знайдіть у текстах 5-7 англійських слів, пов’язаних з хворобами та епідеміями. Запишіть їх та дайте український переклад.
| Англійське слово | Український переклад |
|---|---|
- Які симптоми захворювання описані у першому джерелі? Перекладіть ці описи українською.
- Як описано поширення епідемії в другому джерелі? Складіть короткий переказ українською.
- Порівняйте, як автори двох джерел сприймають причини епідемій (зверніть увагу на слова, які вони використовують).
Завдання 2. Заповніть хронологічну таблицю основних пандемій в історії людства.
| Назва пандемії | Хронологічні рамки | Збудник | Приблизна кількість жертв | Основні регіони поширення | Соціальні та економічні наслідки |
|---|---|---|---|---|---|
| Юстиніанова чума | |||||
| Чорна смерть | |||||
| пандемії холери | |||||
| Іспанський грип | |||||
| COVID-19 |
Завдання 3. Проаналізуйте схему “Соціально-економічні наслідки Чорної смерті в Європі XIV століття”.

Завдання:
- Як змінилися економічні відносини після пандемії Чорної смерті? Чому?
- Чому пандемія призвела до послаблення феодальної системи?
- Знайдіть 2-3 спільні риси між наслідками Чорної смерті та сучасними пандеміями.
Завдання 4. Складіть таблицю розвитку методів боротьби з епідеміями протягом історії (розвиток здатності спілкуватися іноземними мовами).
| Історичний період | Основні методи боротьби | Англійські терміни та їх переклад | Ефективність методів з точки зору сучасної науки |
|---|---|---|---|
| Античність і Середньовіччя | |||
| XVI-XVIII століття | |||
| XIX століття | |||
| XX-XXI століття |
| Так | Частково | Ні | |
|---|---|---|---|
| Я знаю найбільші пандемії в історії людства та їхні причини | |||
| Я знаю соціальні, економічні та демографічні наслідки епідемій | |||
| Я вмію аналізувати причинно-наслідкові зв’язки між умовами життя та поширенням хвороб | |||
| Я вмію визначати вплив епідемій на історичний розвиток різних регіонів | |||
| Я розумію взаємозв’язок між епідеміями та соціально-економічними змінами в суспільстві | |||
| Я можу читати та розуміти іншомовні тексти про історичні епідемії |
Ділись та обговорюй важливе