Урок 6. Тема.  Історія клімату та кліматичних змін.

---

За Державним стандартом:

На уроці учні/учениці

Ключова компетентність уроку 

• інформаційно-комунікаційна компетентність: учні/учениці застосовуватимуть критичне оцінювання інформації про історичні зміни клімату з різних джерел, працюватимуть з історичними картами та даними.

---

1. Кліматологія — наука, що вивчає клімат, його формування, зміни та вплив на довкілля та людство.
2. Палеокліматологія — галузь кліматології, що досліджує клімат минулих епох за допомогою непрямих даних (льодові керни, донні відклади, річні кільця дерев).
3. Малий льодовиковий період (прибл. 1300-1850 рр.) — час відносного похолодання в Північній півкулі, що призвів до соціально-економічних криз у Європі.
4. Середньовічний кліматичний оптимум (прибл. 950-1250 рр.) — період потепління, що сприяв колонізації Гренландії й експансії вікінгів.
5. Парниковий ефект — процес, при якому гази атмосфери утримують сонячне тепло, підвищуючи температуру на планеті.
6. Вуглецевий слід — сукупність викидів парникових газів, спричинених діяльністю людини чи організації.
7. Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) — організація ООН для оцінки наукових даних, пов’язаних зі зміною клімату.
8. Кіотський протокол (1997) — міжнародна угода про скорочення викидів парникових газів.
9. Паризька угода (2015) — міжнародний договір щодо обмеження глобального потепління до рівня нижче 2°C.
10. Свен Арреніус (1859-1927) — шведський фізик і хімік, один з перших дослідників впливу CO₂ на глобальне потепління.
11. Чарльз Девід Кілінг (1928-2005) — американський вчений, який розпочав систематичні вимірювання CO₂ в атмосфері.
12. Крива Кілінга — графік концентрації вуглекислого газу в атмосфері Землі, який демонструє зростання CO₂ з 1958 року.
13. Кліматичний активізм — суспільний рух, спрямований на боротьбу зі зміною клімату через політичні та соціальні дії.
14. Грета Тунберг (нар. 2003) — шведська екологічна активістка, яка ініціювала глобальний рух школярів за боротьбу зі зміною клімату.
15. Кліматична справедливість — концепція, що підкреслює нерівномірний розподіл впливу кліматичних змін на різні регіони та соціальні групи.

---

Історія клімату — ідеальна тема для міждисциплінарного навчання. Поєднуйте знання з історії, географії, біології, фізики та хімії. Це допоможе учням/ученицям зрозуміти взаємозв’язок усіх природних та соціальних процесів. Співпрацюйте з колегами з природничих дисциплін для створення комплексного розуміння теми.

Використовуйте різноманітні джерела: літописи, щоденники мандрівників, господарські записи, художні твори, картини. Наприклад, картини зимових пейзажів Пітера Брейгеля Старшого яскраво ілюструють Малий льодовиковий період у Європі. Навчіть учнів/учениць аналізувати, як кліматичні умови описувались у різні історичні періоди.

Пов’язуйте історичні кліматичні явища з сучасними змінами клімату. Допоможіть учням/ученицям усвідомити, що людство вже стикалося з кліматичними викликами в минулому, проте сучасні зміни мають безпрецедентний масштаб і швидкість. Використовуйте сучасні дослідження та новини для демонстрації актуальності теми.

Адаптуйте урок до місцевого контексту. Розгляньте кліматичні особливості вашого регіону, їхні історичні зміни та вплив на місцеві спільноти. Можна організувати мінідослідження кліматичної історії рідного краю через використання місцевих архівів та спогадів старших поколінь.

У час кліматичного скептицизму та дезінформації навчіть учнів/учениць розрізняти наукові дані від суб’єктивних тверджень. Заохочуйте критично аналізувати джерела інформації, перевіряти факти та розпізнавати упередження. Обговоріть, як формується науковий консенсус і чому він важливий.

Включіть до обговорення питання етики, відповідальності поколінь та кліматичної справедливості. Дискутуйте про відповідальність розвинених країн перед тими, що розвиваються. Розгляньте питання інтергенераційної справедливості — відповідальності нинішніх поколінь перед майбутніми.

Завершіть урок на оптимістичній ноті, обговорюючи можливі рішення кліматичної кризи. Покажіть, як історичні кліматичні зміни спонукали людство до інновацій та адаптацій. Заохочуйте учнів/учениць до розробки власних ідей та проєктів з кліматичної адаптації чи пом’якшення наслідків у місцевому контексті.

---

Дизайн уроку

Запитання:

Якби люди в минулому знали про вплив своїх дій на клімат, чи змінили б вони свою поведінку? Чи готові ми сьогодні змінювати свій спосіб життя заради майбутніх поколінь?

Завдання:

Пригадайте, які природні катаклізми (повені, посухи, аномальні температури) відбувались за вашого життя чи про які ви чули від родини. Запишіть 2-3 приклади та як вони вплинули на життя людей.

Методичний коментар. 

Це завдання допомагає активізувати особистий досвід учнів/учениць та створює емоційний зв’язок із темою. Важливо дати можливість кільком учням/ученицям поділитися своїми прикладами, а потім підвести до думки про зв’язок локальних погодних явищ з глобальними кліматичними процесами.

Відповідь: 

Учні/учениці можуть навести різні приклади: сильні повені на Західній Україні 2008 та 2020 років, аномальна спека влітку 2021-2022 років, посухи в південних регіонах України, нетипово теплі зими останніх років тощо. Важливо, щоб вони описали вплив цих явищ на сільське господарство, інфраструктуру, здоров’я людей або повсякденне життя.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз історичного джерела (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності).

Джерело: Уривок з літопису про погодні аномалії в Київській Русі (1060-1064 рр.).

Року 1060 вода у Дніпрі вийшла з берегів і затопила низовину, чого не пам’ятали навіть старі люди. У рік 1064 стояла така спека, що висохли криниці і багато худоби загинуло, а хліба зібрали мало, тож прийшов голод великий.

Завдання:

1. Які кліматичні явища описані в джерелі?
2. Яких наслідків зазнало суспільство через ці кліматичні події?
3. Як ви думаєте, чим люди пояснювали ці явища у XI столітті?
4. Порівняйте реакції суспільства на екстремальні погодні явища тоді й тепер.

Методичний коментар.

Це завдання сприяє розвитку навичок аналізу історичних джерел та критичного мислення. Важливо звернути увагу учнів/учениць на те, що літописи є суб’єктивними джерелами, які відображають погляди та рівень знань людей того часу. Заохочуйте учнів/учениць порівнювати історичні відомості з сучасними науковими даними.

Відповідь:

1. У джерелі описані повінь (1060 рік) та сильна посуха (1064 рік).
2. Суспільство зазнало значних збитків: затоплення низовин під час повені, загибель худоби під час посухи, неврожай хліба, що призвів до голоду.
3. У XI столітті люди найчастіше пояснювали природні катаклізми Божою волею, покаранням за гріхи, діями надприродних сил. Наукового розуміння кліматичних процесів тоді не існувало.
4. Відмінності в реакціях:
   • тоді: покладання на Божу волю, молитви, жертвоприношення, обмежені можливості прогнозування та протидії;
   • тепер: наукове пояснення причин, системи раннього оповіщення, технології для мінімізації наслідків, державні та міжнародні програми допомоги постраждалим, страхування.

Завдання 2. Робота з графіком (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності).

Джерело: Графік реконструкції температурних змін у Північній півкулі за останні 2000 років (з позначенням Середньовічного кліматичного оптимуму та Малого льодовикового періоду). https://commons.wikimedia.org/wiki/File:2000%2B_year_global_temperature_including_Medieval_Warm_Period_and_Little_Ice_Age_-_Ed_Hawkins.svg

Завдання:

1. Визначте періоди найзначніших кліматичних змін на графіку.
2. Дослідіть (використовуючи додаткові джерела), які історичні події збігаються з цими кліматичними змінами.
3. Складіть короткий опис одного історичного періоду, пояснюючи, як кліматичні умови могли вплинути на суспільство того часу.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває вміння аналізувати графічні дані та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між кліматичними змінами та історичними подіями. Важливо наголосити, що кореляція не завжди означає причинність, і заохочувати учнів/учениць критично оцінювати зв’язки між кліматом та історією.

Відповідь:

1. Найзначніші кліматичні зміни на графіку:
   • Римський кліматичний оптимум (приблизно 0-400 рр. н.е.);
   • Раннє середньовічне похолодання (приблизно 400-900 рр.);
   • Середньовічний кліматичний оптимум (приблизно 950-1250 рр.);
   • Малий льодовиковий період (приблизно 1300-1850 рр.);
   • Сучасне потепління (з середини XIX ст. до сьогодні).
2. Історичні події, що збігаються з кліматичними змінами:
   • Римський кліматичний оптимум – розквіт Римської імперії, розвиток сільського господарства;
   • Раннє середньовічне похолодання – занепад Римської імперії, Велике переселення народів;
   • Середньовічний кліматичний оптимум – розквіт середньовічних міст, експансія вікінгів, колонізація Гренландії;
   • Малий льодовиковий період – неврожаї та голод в Європі, занепад поселень у Гренландії, “рік без літа” 1816 р.;
   • Сучасне потепління -індустріалізація, урбанізація, технологічна революція.
3. Приклад опису: Малий льодовиковий період (1300-1850 рр.) характеризувався значним похолоданням у Північній півкулі. Це призвело до скорочення вегетаційного періоду, частих неврожаїв і голоду в Європі. Замерзали річки, які раніше не замерзали, наприклад, Темза в Лондоні. На зимових ярмарках на льоду річки проводились “Льодові ярмарки”. Похолодання змусило людей адаптувати житло (кращі системи опалення, теплоізоляція) та одяг. У мистецтві цього періоду часто зображували зимові пейзажі (картини Брейгеля). Неврожаї та голод призводили до соціальних потрясінь, зокрема повстань та революцій (наприклад, Французька революція збіглася з періодом поганих врожаїв). Поселення вікінгів у Гренландії, засновані в теплий середньовічний період, занепали через неможливість займатися сільським господарством в умовах похолодання.

Робота в парах

Завдання 3. Аналіз візуального джерела (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності).

Джерело: Серія картин Пітера Брейгеля Старшого «Мисливці на снігу» (1565) та інші зимові пейзажі.

Завдання:

1. Уважно роздивіться картини й опишіть, які кліматичні умови на них зображені.
2. Використовуючи історичні знання, визначте, який кліматичний період відображено на картинах.
3. Обговоріть у парі, як кліматичні умови впливали на повсякденне життя людей того часу (одяг, житло, господарство).
4. Підготуйте спільне обговорення ваших висновків для класу.

Методичний коментар. 

Це завдання розвиває вміння аналізувати візуальні джерела, пов’язувати їх з історичним контекстом та робити обґрунтовані висновки. Важливо наголосити, що мистецтво є цінним, але суб’єктивним джерелом для вивчення історичного клімату. Мистецькі твори відображають не лише реальність, але й естетичні вподобання, символізм та соціальні норми епохи.

Відповідь:

1. На картинах зображені суворі зимові умови: замерзлі водойми, сніговий покрив, темне небо, люди в теплому одязі, зимові розваги на льоду.
2. Картини відображають період Малого льодовикового періоду (XIV-XIX ст.), точніше його ранню фазу в XVI столітті, коли в Європі спостерігались особливо холодні зими.
3. Вплив клімату на життя людей:
   • одяг: багатошаровий, теплий, використання хутра та вовни;
   • житло: компактні будівлі, малі вікна для збереження тепла, центральне розташування джерела опалення;
   • господарство: обмежений вегетаційний період, необхідність створення запасів на довгу зиму, розвиток зимових промислів (полювання, ремесла);
   • дозвілля: зимові розваги (катання на ковзанах, санках), що стали частиною культури;
   • харчування: більше консервованих та ферментованих продуктів, менше свіжих овочів і фруктів взимку.

Завдання 4. Аналіз історичного джерела.

Джерело: Уривок зі щоденника англійського купця Самуеля Пепіса, січень 1666 р.

Минуло вже 7 тижнів, як не випало ані краплі дощу, а Темза вкрита льодом так міцно, що на ньому проводять ярмарки. Ціни на хліб зросли втричі, а вугілля неможливо дістати навіть за великі гроші. Люди говорять, що такої суворої зими не пам’ятають навіть найстаріші з лондонців. Багато хто вважає це Божою карою за наші гріхи.

Завдання:

1. Про який кліматичний період свідчить джерело? а) Середньовічний кліматичний оптимум; б) Малий льодовиковий період; в) Сучасне глобальне потепління; г) Пізньоантичний малий льодовиковий період.
2. Які економічні наслідки кліматичних умов згадані в джерелі? а) зростання цін на продукти харчування; б) зміни в торгівельних маршрутах; в) падіння цін на сільськогосподарську продукцію; г) відкриття нових торгових шляхів.
3. Як сучасна наука пояснює явище, що його автор джерела називає “Божою карою”? а) сонячна активність; б) виверження вулканів; в) зміна океанічних течій; г) усі варіанти можуть бути правильними.
4. Які методи використовують сучасні вчені для вивчення клімату описаного в джерелі періоду? а) аналіз історичних документів; б) дослідження льодових кернів; в) вивчення річних кілець дерев; г) усі варіанти правильні.
5. Які адаптаційні стратегії до кліматичних умов можна побачити в джерелі? а) використання замерзлої річки для проведення ярмарків; б) міграція населення; в) розвиток нових сільськогосподарських технологій; г) будівництво дамб і укріплень.
6. Який метод критичного мислення варто застосувати до цього джерела? а) перевірка автентичності документа; б) урахування суб’єктивності автора в описі явищ; в) зіставлення з іншими джерелами того ж періоду; г) усі варіанти правильні.

Методичний коментар. 

Це завдання спрямоване на розвиток критичного мислення та аналітичних навичок при роботі з історичними джерелами. Учні/учениці мають не лише зрозуміти зміст джерела, але й поставити його в ширший історичний та науковий контекст, застосувати сучасні методи аналізу до історичного тексту.

Відповідь:

1. б) Малий льодовиковий період.
2. а) Зростання цін на продукти харчування.
3. г) усі варіанти можуть бути правильними (сучасна наука розглядає комплекс причин Малого льодовикового періоду).
4. г) усі варіанти правильні.
5. а) використання замерзлої річки для проведення ярмарків.
6. г) усі варіанти правильні.

Групова робота

Завдання 5. Аналіз науково-популярного тексту.

Прочитайте уривок з науково-популярної статті та виконайте завдання до нього.

Історія людства тісно пов’язана з кліматом. Коли близько 12 тисяч років тому закінчився останній льодовиковий період, людство перейшло до осілого способу життя та почало розвивати сільське господарство. Різкі кліматичні зміни призводили до занепаду цивілізацій, таких як Аккадське царство чи цивілізація мая. Сучасні кліматичні зміни відрізняються від попередніх перш за все тим, що вони спричинені діяльністю самого людства. Швидкість нинішнього підвищення температури не має аналогів за останні 10 000 років. Це створює безпрецедентні виклики для адаптації екосистем і людських суспільств.

Завдання:

1. Визначте основну ідею тексту (1-2 речення).
2. Знайдіть у тексті 2 факти та 1 судження автора.
3. Сформулюйте 2 запитання до тексту, які потребують додаткової інформації.
4. Чи є в тексті твердження, які потребують перевірки? Якщо так, які саме?
5. Як би ви доповнили цей текст, щоб він став більш інформативним? (до 5 речень)

Методичний коментар. 

Це завдання розвиває критичне мислення та вміння аналізувати інформаційні тексти. Важливо звернути увагу учнів/учениць на розрізнення фактів і суджень, на формулювання аналітичних запитань та на критичну оцінку тверджень. Завдання також стимулює творче мислення через необхідність доповнення тексту.

Відповідь:

1. Основна ідея тексту: клімат історично впливав на розвиток людських цивілізацій, але сучасні кліматичні зміни, спричинені діяльністю людини, відбуваються з безпрецедентною швидкістю та створюють унікальні виклики.
2. Факти в тексті:
   • останній льодовиковий період закінчився приблизно 12 тисяч років тому;
   • кліматичні зміни призвели до занепаду Аккадського царства та цивілізації мая.

Судження автора:

• сучасні кліматичні зміни створюють безпрецедентні виклики для адаптації екосистем і людських суспільств.

3. Запитання, що потребують додаткової інформації:
   • Які конкретні механізми зв’язку між кліматичними змінами та занепадом Аккадського царства та цивілізації мая?
   • Якими є прогнози щодо можливостей адаптації сучасних суспільств до кліматичних змін?
4. Твердження, що потребують перевірки:
   • “Швидкість нинішнього підвищення температури не має аналогів за останні 10 000 років” — це твердження потребує наукового підтвердження з детальними даними про темпи зміни температури.
   • “Сучасні кліматичні зміни спричинені діяльністю самого людства” — хоча існує науковий консенсус щодо антропогенного впливу, важливо розуміти конкретні механізми та докази цього впливу.
5. Доповнення до тексту. Палеокліматологи використовують різноманітні методи для вивчення клімату минулого, включаючи аналіз льодових кернів, донних відкладень та річних кілець дерев. Дослідження показують, що концентрація CO₂ в атмосфері зараз є найвищою за останні 800 000 років, значно перевищуючи доіндустріальні рівні. Міжнародна співпраця для вирішення проблеми кліматичних змін включає такі ініціативи, як Кіотський протокол та Паризька угода. Адаптаційні стратегії включають розвиток відновлюваних джерел енергії, зміни в сільському господарстві та нові підходи до міського планування. Історія клімату демонструє, що суспільства, які успішно адаптувалися до змін, виживали та процвітали, тоді як ті, що не змогли адаптуватися, занепадали.

Завдання 6. Порівняльний аналіз джерел (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності).

Прочитайте два коротких тексти з різних джерел та виконайте завдання.

Текст 1 (з підручника географії).

Глобальне потепління — процес поступового підвищення середньорічної температури атмосфери Землі та Світового океану. Наукові дані свідчать, що за останні 100 років середня температура на планеті зросла приблизно на 0,74°C. Головною причиною є збільшення концентрації парникових газів унаслідок людської діяльності.

Текст 2 (з публіцистичної статті).

Так звана “кліматична криза” — це перебільшення. Земля бачила й не такі температурні коливання. Хіба не було теплішого клімату в часи динозаврів? Хіба вікінги не вирощували виноград у Гренландії? Природа циклічна, і нинішнє потепління — це просто частина природного циклу, який людство не може контролювати.

Завдання:

1. Визначте основну думку кожного тексту.
2. Порівняйте стиль та тон обох текстів.
3. Які методи аргументації використовують автори?
4. Оцініть надійність кожного джерела. Які запитання варто поставити до кожного тексту?
5. Яку додаткову інформацію ви б хотіли отримати, щоб краще оцінити достовірність обох текстів?
6. Які стратегії критичного аналізу ви б застосували до кожного тексту?

Методичний коментар. 

Це завдання спрямоване на розвиток критичного мислення та інформаційної грамотності. Учні/учениці мають проаналізувати два тексти з різних джерел, які представляють протилежні погляди на проблему глобального потепління. Важливо звернути увагу учнів/учениць на оцінку надійності джерел, стилю аргументації та необхідність пошуку додаткової інформації для формування власної думки.

Відповідь:

1. Основна думка текстів:
   • текст 1: глобальне потепління є реальним процесом, підтвердженим науковими даними, і його головною причиною є людська діяльність;
   • текст 2: глобальне потепління є перебільшеною проблемою, частиною природного циклу, а не результатом людської діяльності.
2. Порівняння стилю та тону:
   • текст 1: науковий, об’єктивний, нейтральний тон, використання конкретних числових даних;
   • текст 2: публіцистичний, емоційний, скептичний тон, використання риторичних запитань та оціночних суджень.
3. Методи аргументації:
   • текст 1: використання наукових даних, посилання на фактичні вимірювання, встановлення причинно-наслідкових зв’язків;
   • текст 2: апеляція до історичних прикладів, використання риторичних запитань, посилання на циклічність природних процесів, заперечення людського впливу.
4. Надійність джерел та запитання:
   • текст 1 (підручник географії):
     • запитання: Які конкретні наукові дослідження підтверджують ці дані? Наскільки актуальною є інформація? Який консенсус існує серед науковців щодо цих даних?
   • текст 2 (публіцистична стаття):
     • запитання: Хто автор статті? Які його/її кваліфікації? Чи відповідають наведені історичні приклади сучасним науковим даним? Чи враховує автор різницю між локальними кліматичними змінами та глобальними процесами?
5. Додаткова інформація для оцінки достовірності:
   • джерела даних про температурні зміни за останні століття;
   • наукові публікації про причини кліматичних змін;
   • інформація про методологію вимірювання температури;
   • дані про концентрацію парникових газів в атмосфері в різні історичні періоди;
   • висновки IPCC (Міжурядової групи експертів зі зміни клімату);
   • освіта та кваліфікація авторів обох текстів.
6. Стратегії критичного аналізу:
   • перевірка фактів, наведених у обох текстах;
   • порівняння з даними з авторитетних наукових джерел;
   • аналіз логічних зв’язків в аргументації;
   • урахування мети та цільової аудиторії кожного тексту;
   • перевірка контексту (коли та де опубліковані ці тексти);
   • пошук можливих упереджень або конфлікту інтересів авторів.

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні періоди кліматичних змін в історії людства
Я знаю ключові терміни й поняття, пов’язані з кліматологією та історією клімату
Я вмію аналізувати дані про клімат минулого
Я розумію, як зміни клімату впливали на життя людей та розвиток суспільств у різні історичні періоди

Урок 6. Тема. Історія клімату та кліматичних змін.

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Якби люди в минулому знали про вплив своїх дій на клімат, чи змінили б вони свою поведінку?

Чи готові ми сьогодні змінювати свій спосіб життя заради майбутніх поколінь?

---

Завдання 1.

1. Оберіть період, який відповідає Малому льодовиковому періоду: 
   • а) 500-800 рр.;
   • б) 950-1250 рр.;
   • в) 1300-1850 рр.;
   • г) 1900-2000 рр..
2. Хто розпочав систематичні вимірювання CO₂ в атмосфері? 
   • а) Свен Арреніус;
   • б) Чарльз Девід Кілін;г
   • в) Грета Тунберг;
   • г) Аль Гор.
3. Міжнародна угода 2015 року, спрямована на обмеження глобального потепління нижче 2°C: 
   • а) Віденська конвенція;
   • б) Кіотський протокол;
   • в) Паризька угода;
   • г) Монреальський протокол.
4. Який природний матеріал допомагає вченим дослідити клімат минулих епох? 
   • а) корали;
   • б) льодові керни;
   • в) обидва варіанти правильні;
   • г) жоден варіант не правильний.
5. Середньовічний кліматичний оптимум сприяв: 
   • а) колонізації Гренландії вікінгами;
   • б) поширенню епідемії чуми в Європі;
   • в) Великій міграції народів;
   • г) падінню Римської імперії.

Завдання 2. Заповніть пропуски в тексті, використовуючи слова з довідки.

Історія клімату Землі демонструє періоди потепління та _________________. Між 950-1250 роками в Європі був період відносного потепління, відомий як _________________, що дозволив вікінгам колонізувати _________________. Згодом настав період _________________, коли середні температури знизились. Вчені досліджують давній клімат за допомогою таких джерел, як _________________, донні відклади та річні кільця дерев. В 1997 році було підписано міжнародну угоду про скорочення викидів парникових газів — _________________. На сьогодні концентрація CO₂ в атмосфері фіксується графіком, відомим як _________________.

Довідка: льодові керни, похолодання, Гренландію, крива Кілінга, Малий льодовиковий період, Кіотський протокол, Середньовічний кліматичний оптимум.

Завдання 3. З’єднайте терміни з їхнім визначеннями.

Завдання 4. Порівняльний аналіз джерел (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності).

Прочитайте два коротких тексти з різних джерел та виконайте завдання.

Текст 1 (з підручника географії).

Глобальне потепління — процес поступового підвищення середньорічної температури атмосфери Землі та Світового океану. Наукові дані свідчать, що за останні 100 років середня температура на планеті зросла приблизно на 0,74°C. Головною причиною є збільшення концентрації парникових газів унаслідок людської діяльності.

Текст 2 (з публіцистичної статті).

Так звана “кліматична криза” — це перебільшення. Земля бачила й не такі температурні коливання. Хіба не було теплішого клімату в часи динозаврів? Хіба вікінги не вирощували виноград у Гренландії? Природа циклічна, і нинішнє потепління — це просто частина природного циклу, який людство не може контролювати.

Завдання:

1. Визначте основну думку кожного тексту.
2. Порівняйте стиль та тон обох текстів.
3. Які методи аргументації використовують автори?
4. Оцініть надійність кожного джерела. Які запитання варто поставити до кожного тексту?
5. Яку додаткову інформацію ви б хотіли отримати, щоб краще оцінити достовірність обох текстів?
6. Які стратегії критичного аналізу ви б застосували до кожного тексту?

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні періоди кліматичних змін в історії людства
Я знаю ключові терміни й поняття, пов’язані з кліматологією та історією клімату
Я вмію аналізувати дані про клімат минулого
Я розумію, як зміни клімату впливали на життя людей та розвиток суспільств у різні історичні періоди