Колонізація Америки та Австралії

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 5. Тема. Колонізація Америки та Австралії.

Які результати уроків?

За Державним стандартом:

виявляє причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами, пояснює, як дії людей породжують екологічні та соціальні наслідки [12 ГІО 1.2.1-1]
виявляє зв’язки між колонізацією/індустріалізацією й сучасними екологічними викликами [12 ГІО 1.2.1-1]
порівнює історичні факти та артефакти різних епох за заданими критеріями [12 ГІО 4.1.2-1]

Учні й учениці

зрозуміють екологічні та соціальні наслідки колонізації нових континентів;
навчаться аналізувати вплив європейської колонізації на природне середовище Америки та Австралії
зможуть порівнювати ставлення до природи колонізаторів та корінного населення;
зрозуміють зв’язок між колонізацією минулого та сучасними екологічними проблемами.

Ключова компетентність уроку

Компетентності в галузі природничих наук: учні/учениці характеризуватимуть вплив технологій і наукових досягнень на освоєння нових континентів, аналізуватимуть взаємодію між людиною та довкіллям.

Ключові поняття, особистості, концепти

Ключові поняття:

Колонізація – процес заселення та господарського освоєння вільних земель або захоплення чужих територій з подальшим їхнім освоєнням.
Екологічний слід колонізації – сукупність наслідків колонізаційних процесів для природного середовища нових територій.
Колумбів обмін – масштабний обмін рослинами, тваринами, хворобами, технологіями між Старим і Новим Світом після відкриття Америки.
Монокультурне господарство – спеціалізація регіону на вирощуванні однієї сільськогосподарської культури, що призводить до виснаження ґрунтів.
Золота лихоманка – масова міграція людей на території, де було знайдено золото (Каліфорнія 1848-1855, Австралія 1851-1860-ті).
Аборигени – корінне населення Австралії.
Конвікти – ув’язнені, яких відправляли на поселення в Австралію.
Terra Nullius (з латини «нічия земля») – правова доктрина, використана британською владою для колонізації Австралії, що ігнорувала права корінного населення.
Скватери – самовільні поселенці на незайнятих землях.
“Шлях сліз” – примусове переселення п’яти цивілізованих племен з південного сходу США до Індіанської території у 1830-1850-х роках.

Ключові особистості:

Христофор Колумб (1451-1506) – італійський мореплавець, першовідкривач Америки для європейців.
Ернан Кортес (1485-1547) – іспанський конкістадор, очолив завоювання ацтеків.
Джеймс Кук (1728-1779) – британський мореплавець, який у 1770 році дослідив східне узбережжя Австралії й оголосив територію британським володінням.
Артур Філіп (1738-1814) – перший губернатор Нового Південного Уельсу (1788-1792), заснував перше європейське поселення в Австралії – Сідней.
Едвард Гаргрейвс (1816-1891) – відкрив золото в Новому Південному Уельсі в 1851 році, що спричинило австралійську золоту лихоманку.
Труганіні (1812-1876) – вважається останньою повнокровною тасманійкою, свідок і жертва колонізації Тасманії.
Авраам Лінкольн (1809-1865) – 16-й президент США, підписав Гомстед-акт 1862 року, що суттєво вплинув на освоєння західних територій.

Як підготуватися до уроку?

Колонізація Америки й Австралії мала драматичні наслідки як для корінного населення, так і для природного середовища цих континентів. Під час підотовки до уроку варто акцентувати увагу на екологічних аспектах колонізації та зв’язках із сучасними проблемами, оскільки це відповідає компетентності в галузі природничих наук.

Основні напрямки для розкриття теми:

Екологічні наслідки колонізації Америки:
- знищення лісів для сільськогосподарських угідь і будівництва;
- зміна ландшафту через монокультурні плантації (бавовна, тютюн, цукрова тростина);
- інтродукція нових видів рослин і тварин;
- масове винищення бізонів та його вплив на екосистеми прерій;
- видобуток корисних копалин і забруднення річок під час золотої лихоманки.
Екологічні наслідки колонізації Австралії:
- вплив скотарства, особливо вівчарства, на екосистеми;
- проблема інвазивних видів (кролі, лисиці, коти);
- зміна режиму пожеж (традиційне випалювання аборигенів vs. європейські практики);
- вплив гірничодобувної промисловості на ландшафт;
- знищення унікальної фауни Австралії.
Порівняння ставлення до природи:
- традиційні практики землекористування корінного населення;
- європейське ставлення до природи як до ресурсу;
- зіткнення різних підходів до природокористування;
- адаптація європейських методів господарювання до нових умов.
Зв’язок з сучасними екологічними проблемами:
- сучасні проблеми деградації ґрунтів та опустелювання;
- втрата біорізноманіття як тривалий наслідок колонізації;
- сучасні практики відновлення екосистем і повернення до традиційних знань корінних народів;
- екологічна справедливість та визнання прав корінних народів.

Порівняльна таблиця колонізації Америки та Австралії:

Аспекти	Колонізація Америки	Колонізація Австралії
часові рамки	XV-XIX ст. (від Колумба до закриття “фронтиру”)	XVIII-XIX ст. (від Джеймса Кука до золотої лихоманки)
метрополії	Іспанія, Португалія, Франція, Велика Британія, Нідерланди	переважно Велика Британія
мотиви	золото, сільськогосподарські землі, пушнина, релігійна свобода	спочатку як місце заслання, потім пасовища та золото
вплив на корінне населення	різке скорочення через хвороби, війни, переселення	майже повне винищення тасманійців, скорочення кількості аборигенів
екологічні наслідки	вирубка лісів, ерозія ґрунтів, інтродукція нових видів, винищення бізонів	деградація рослинних угруповань через овець, інвазія кролів, зміна режиму пожеж
сільськогосподарські практики	плантації з використанням рабської праці, фермерські господарства	пасторалізм (переважно вівчарство), менше рослинництво
добування корисних копалин	золота лихоманка (Каліфорнія, Клондайк), срібні копальні	золота лихоманка, видобуток інших мінералів
екологічні знання корінного населення	ігнорувалися, втрачалися з вимиранням народів	практично втрачені традиційні знання управління ландшафтом через вогонь

Дизайн уроку

Провокація

Запитання

Уявіть, що ви можете повернутися в минуле та дати пораду європейським колонізаторам щодо їхнього ставлення до природи нових континентів. Яку пораду ви б дали й чому?

Методичний коментар.

Це запитання спрямоване на активізацію критичного мислення учнів/учениць і дозволяє їм поєднати історичні знання з розумінням екологічних проблем. Воно також підготує їх до порівняння різних підходів до природокористування.

Завдання

На основі попередньо вивченого матеріалу та власних знань запишіть 3-4 відомі вам екологічні наслідки європейської колонізації для будь-якого з континентів.

Методичний коментар.

Це завдання допоможе актуалізувати наявні знання учнів/учениць і визначити їхній рівень розуміння екологічних аспектів колонізації перед початком уроку.

Очікувані відповіді:

Учні/учениці можуть згадати винищення бізонів в Північній Америці, вирубку лісів для плантацій, занесення інвазивних видів (наприклад, кролів в Австралії), ерозію ґрунтів внаслідок плантаційного господарства, забруднення річок під час золотої лихоманки.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз екологічних наслідків колонізації.

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

“Європейська колонізація Америки та Австралії призвела до докорінних змін в екосистемах цих континентів. В Америці масштабна вирубка лісів для плантацій бавовни, тютюну та цукрової тростини спричинила ерозію ґрунтів. Майже повне винищення бізонів (з 30 мільйонів до кількох сотень на кінець XIX ст.) порушило екологічний баланс великих рівнин.

В Австралії величезні отари овець змінили характер рослинності. Введення європейських видів, особливо кролів, призвело до екологічної катастрофи. Прибрежні та корінні австралійці тисячоліттями керували ландшафтом через контрольовані випалювання. Європейці скасували ці практики, що призвело до накопичення горючих матеріалів і катастрофічних пожеж.”

Завдання:

Визначте два спільні екологічні наслідки колонізації для обох континентів.
Чому, на вашу думку, європейці не враховували екологічні знання корінного населення?
Який з наведених у тексті наслідків ви вважаєте найбільш руйнівним для екосистем? Обґрунтуйте свою думку.

Методичний коментар.

Завдання спрямоване на формування вміння аналізувати текст з точки зору природничих наук, визначати причинно-наслідкові зв’язки між діяльністю людини та змінами в екосистемах, а також на розвиток критичного мислення.

Очікувані відповіді:

Спільні наслідки: зміна рослинного покриву, порушення екологічного балансу, введення нових видів, зміна режиму землекористування.
Європейці не враховували знання корінного населення через почуття культурної переваги, економічні інтереси, нерозуміння місцевих екосистем, релігійні переконання про панування людини над природою.
Відповідь може варіюватися. Важливо, щоб учні/учениці обґрунтували свій вибір з точки зору масштабу та тривалості впливу.

Завдання 2. Робота з природничо-науковими даними.

Розгляньте графік зміни популяції бізонів у Північній Америці та дайте відповіді на запитання.

Рік	Оціночна кількість бізонів
1800	30-60 мільйонів
1830	25-40 мільйонів
1850	15-20 мільйонів
1865	8-10 мільйонів
1875	1-2 мільйони
1883	1000-1500
1889	Менше 1000
1900	Близько 300
2000	350,000 (в неволі та резерваціях)

Завдання:

У який період відбулося найбільш різке скорочення популяції бізонів? З якими історичними подіями це пов’язано?
Обчисліть приблизний відсоток скорочення популяції бізонів з 1800 по 1889 рік.
Визначте екологічні наслідки такого різкого скорочення для екосистеми прерій.
Які заходи були вжиті для відновлення популяції бізонів у XX столітті?

Методичний коментар.

Це завдання розвиває компетентності в галузі природничих наук, зокрема вміння аналізувати кількісні дані, встановлювати зв’язки між людською діяльністю й екологічними процесами, а також розуміння принципів збереження біорізноманіття.

Очікувані відповіді:

Найбільш різке скорочення відбулося між 1865-1883 роками. Це пов’язано з будівництвом трансконтинентальної залізниці, масовим полюванням для забезпечення робітників м’ясом, комерційним полюванням на шкури, а також цілеспрямованим винищенням для підриву ресурсної бази індіанців.
З 30 мільйонів до менше 1000 – скорочення на понад 99,99%.
Екологічні наслідки: порушення трав’яного покриву прерій (бізони підтримували різноманіття трав через випас), зменшення природного удобрення ґрунтів, зміна гідрологічного режиму (копита бізонів створювали природні западини, що збирали дощову воду), вплив на інші види (вовки, лисиці, гризуни, птахи).
Заходи: створення заповідників і резервацій, програми розведення в неволі, реінтродукція в дику природу, законодавчий захист, створення приватних ранчо з розведення бізонів.

Робота в парах

Завдання 3. Аналіз впливу інвазивних видів.

Прочитайте текст про інтродукцію кролів в Австралії та виконайте завдання.

“У 1859 році англійський поселенець Томас Остін випустив 24 диких кролі на своєму маєтку в штаті Вікторія для спортивного полювання. За відсутності природних хижаків кролі розмножувалися надзвичайно швидко. До 1900-х років вони поширилися майже на всю територію Австралії зі швидкістю 80-100 км на рік. Кролі зіграли значну роль у деградації ґрунтів, знищенні рослинного покриву та витісненні місцевих видів. Спроби контролю включали будівництво «кролячого паркану» довжиною 3253 км, введення вірусу міксоматозу в 1950-х роках і вірусу геморагічної хвороби кролів у 1990-х. Незважаючи на ці заходи, кролі залишаються серйозною екологічною проблемою в Австралії, з економічними втратами понад 200 мільйонів австралійських доларів щороку.”

Завдання:

Обговоріть у парах і визначте, які біологічні особливості кролів дозволили їм так швидко поширитися Австралією.
Поясніть, як інтродукція одного виду може вплинути на всю екосистему. Наведіть приклад екологічного ланцюга наслідків.
Чому методи біологічного контролю (віруси) були більш ефективними, ніж фізичні бар’єри (паркан)?
Порівняйте інтродукцію кролів в Австралії з іншим відомим вам прикладом інвазивного виду в будь-якій країні.

Методичний коментар.

Завдання розвиває природничо-наукову компетентність через аналіз взаємодії між видами в екосистемі, розуміння концепції інвазивних видів та їхнього впливу на біологічне різноманіття. Робота в парах дозволяє учням/ученицям обмінюватися думками та поглиблювати розуміння екологічних процесів.

Очікувані відповіді:

Біологічні особливості: висока плодючість (5-7 приплодів на рік, 4-7 кроленят у кожному), всеїдність, здатність адаптуватися до різних умов, відсутність природних хижаків в Австралії.
Екологічний ланцюг наслідків: кролі з’їдають рослинність → оголюється ґрунт → починається ерозія → зменшується кількість корму для травоїдних тварин → скорочуються популяції місцевих видів → порушується харчовий ланцюг.
Біологічний контроль більш ефективний, оскільки віруси поширюються природним шляхом, досягаючи кролів навіть у віддалених районах. Фізичні бар’єри мають обмежену ефективність: кролі можуть копати тунелі, паркан неможливо підтримувати на всій довжині.
Учні/учениці можуть навести різні приклади: інтродукція європейського річкового бобра в Південній Америці, борщівника Сосновського в Європі, сірої білки у Великобританії тощо.

Завдання 4. Порівняння підходів до природокористування.

Ознайомтеся з двома текстами та виконайте завдання.

Текст 1. З опису традиційних практик корінних американців:

“Індіанці Великих Рівнин вважали бізонів священними тваринами та використовували практично всі частини їхнього тіла: м’ясо для їжі, шкури для житла й одягу, кістки для інструментів, жир для ліків. Вони полювали лише стільки, скільки було необхідно для виживання племені. Сіу та шеєни проводили релігійні церемонії, прославляючи бізонів і просячи вибачення за необхідність їх вбивати.”

Текст 2. З рекламного оголошення для мисливців, 1872 рік:

“Приєднуйтесь до найзахоплюючого полювання на американському Заході! Залізниця Канзас-Тихий океан пропонує спеціальні екскурсії для мисливців. Застреліть стільки бізонів, скільки зможете – шкури в ціні! Спеціальні вагони для перевезення трофеїв. Туземці останнім часом менш активні – безпечніше, ніж будь-коли!”

Завдання:

Порівняйте ставлення до природних ресурсів у корінного населення та європейських колонізаторів.
Які цінності лежать в основі кожного з цих підходів до природокористування?
Який з підходів можна назвати більш сталим з точки зору сучасної екології? Обґрунтуйте свою відповідь.
Розробіть гіпотезу: як би розвивалися екосистеми Північної Америки, якби домінував підхід корінних народів, а не європейських колонізаторів?

Методичний коментар.

Це завдання дозволяє учням/ученицям порівняти різні культурні підходи до природокористування з точки зору природничих наук, розвиває критичне мислення та здатність оцінювати людську діяльність з позиції сталого розвитку.

Очікувані відповіді:

Корінне населення: ресурси священні, використання обмежене необхідним, повне використання вбитих тварин. Європейці: ресурси для експлуатації, комерційний підхід, часто надмірне використання.
Корінне населення: гармонія з природою, циклічність, духовний зв’язок з природою. Європейці: прогрес, економічна вигода, підкорення природи.
Підхід корінного населення більш сталий, оскільки враховує обмеженість ресурсів, не порушує екологічний баланс, забезпечує відновлення популяцій.
Гіпотези учнів/учениць можуть включати: збереження біорізноманіття, менша ерозія ґрунтів, повільніший темп освоєння територій, більша мозаїчність ландшафтів, збереження природних пожежних циклів тощо.

Групова робота.

Завдання 5. Моделювання наукового експерименту з ерозії ґрунтів.

Інструкція для класного експерименту чи відеодемонстрації

Матеріали:

три пластикові лотки
Ґрунт
насіння трави (або готовий дерн)
пульверизатор з водою;
похила поверхня для розміщення лотків.

Підготовка (заздалегідь):

лоток 1: тільки ґрунт;
лоток 2: ґрунт з посіяною та пророслою травою;
лоток 3: ґрунт, покритий опалим листям або соломою.

Процедура:

Розмістіть усі три лотки на похилій поверхні під однаковим кутом.
Розпиліть однакову кількість води на верхню частину кожного лотка, імітуючи дощ.
Спостерігайте, як вода стікає по кожному лотку, відзначаючи:
- кількість ґрунту, що змивається;
- швидкість стоку води;
- мутність води, що стікає.

Завдання для аналізу:

Який лоток демонструє найбільшу ерозію ґрунту? Який найменшу?
Як результати експерименту пов’язані з процесами, що відбувалися під час колонізації Америки й Австралії?
Поясніть, як вирубка лісів і знищення природної рослинності впливали на ерозію ґрунтів на колонізованих територіях.
Запропонуйте сучасні методи господарювання, які могли б зменшити ерозію ґрунтів.

Методичний коментар.

Цей експеримент дозволяє учням/ученицям наочно побачити процес ерозії ґрунтів та зрозуміти роль рослинного покриву у збереженні ґрунтів. Він безпосередньо пов’язаний з розвитком компетентностей у галузі природничих наук, оскільки демонструє екологічні процеси, що відбувалися внаслідок колонізації.

Очікувані відповіді:

Найбільша ерозія: лоток 1 (голий ґрунт); найменша: лоток 2 (з травою) або лоток 3 (з мульчею), залежно від умов.
Колонізатори вирубували ліси, створювали плантації, на яких ґрунт часто залишався відкритим між рядами рослин, запроваджували монокультурне господарство – все це призводило до ерозії.
Природна рослинність: коріння утримує ґрунт, листя захищає від прямого впливу крапель дощу, рослинний покрив сповільнює стік води, опале листя формує гумус, поліпшує структуру ґрунту.
Сучасні методи: контурне землеробство, терасування схилів, мульчування, сівозміни, агролісомеліорація, безорне землеробство.

Завдання 6. Колумбів обмін: екологічна перспектива.

Об’єднайтеся в групи по 4-5 осіб. Кожна група отримує одну категорію для аналізу екологічних аспектів Колумбового обміну.

Категорії:

Рослини: кукурудза, картопля, помідори, тютюн (з Нового Світу до Старого); пшениця, цукрова тростина, кава, банани (зі Старого Світу до Нового).
Тварини: коні, свині, велика рогата худоба, вівці (зі Старого Світу до Нового)
Хвороби: віспа, кір, тиф (зі Старого Світу до Нового); сифіліс (можливо, з Нового Світу до Старого).
Технології: металургія, колісний транспорт (зі Старого Світу до Нового); зрошувальні системи, сільськогосподарські практики (з Нового Світу до Старого).

Завдання:

Проаналізуйте екологічний вплив перенесення ваших об’єктів між континентами.
Складіть таблицю “позитивних” і “негативних” екологічних наслідків цього обміну.
Визначте, як ці обміни вплинули на біорізноманіття, ландшафти та агроекосистеми.
Підготуйте 2-хвилинну презентацію для класу, акцентуючи увагу на найважливіших екологічних наслідках.

Методичний коментар.

Завдання розвиває здатність аналізувати великі екологічні зміни в контексті історичних процесів, застосовувати природничо-наукові знання для розуміння глобальних явищ та їхніх наслідків. Групова робота дозволяє охопити більше матеріалу та розвинути навички співпраці.

Очікувані відповіді:

Рослини: зміна агроекосистем, поява монокультур, адаптація до нових кліматичних умов, витіснення місцевих видів, зміна харчових ланцюгів.
Тварини: вплив на рослинність через випас, конкуренція з місцевими видами, ущільнення ґрунтів, поширення з одомашненими тваринами бур’янів та хвороб.
Хвороби: різке скорочення корінного населення (до 90% в деяких регіонах), зміна моделей землекористування, відновлення лісів на покинутих сільськогосподарських землях.
Технології: інтенсифікація використання природних ресурсів, нові методи видобутку копалин, зміна гідрологічного режиму через іригаційні системи.

Прогрес

Твердження	Так	Частково	Ні
Я розумію екологічні та соціальні наслідки колонізації нових континентів
Я вмію аналізувати вплив європейської колонізації на природне середовище Америки та Австралії
Я можу порівнювати ставлення до природи колонізаторів та корінного населення
Я розумію зв’язок між колонізацією минулого та сучасними екологічними проблемами

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 5. Тема. Колонізація Америки та Австралії.

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Практика

Завдання 1. Аналіз екологічних наслідків колонізації.

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

Визначте два спільні екологічні наслідки колонізації для обох континентів.

Чому, на вашу думку, європейці не враховували екологічні знання корінного населення?

Який з наведених у тексті наслідків ви вважаєте найбільш руйнівним для екосистем? Обґрунтуйте свою думку.

Завдання 2. Робота з природничо-науковими даними.

Розгляньте дані про зміну популяції бізонів у Північній Америці.

Рік	Оціночна кількість бізонів
1800	30-60 мільйонів
1830	25-40 мільйонів
1850	15-20 мільйонів
1865	8-10 мільйонів
1875	1-2 мільйони
1883	1000-1500
1889	Менше 1000
1900	Близько 300
2000	350,000 (в неволі та резерваціях)

У який період відбулося найбільш різке скорочення популяції бізонів? З якими історичними подіями це пов’язано?

Обчисліть приблизний відсоток скорочення популяції бізонів з 1800 по 1889 рік.

Визначте екологічні наслідки такого різкого скорочення для екосистеми прерій.

Завдання 3. Моделювання наукового експерименту з ерозії ґрунтів.

Уявіть, що ви проводите експеримент з трьома лотками ґрунту на похилій поверхні:

лоток 1: тільки голий ґрунт;
лоток 2: ґрунт з травою;
лоток 3: ґрунт, покритий опалим листям.

Після поливання всіх лотків однаковою кількістю води спрогнозуйте результати та дайте відповіді на запитання:

У якому лотку буде спостерігатися найбільша ерозія? Чому?

Як цей експеримент ілюструє екологічні процеси, що відбувалися під час колонізації Америки й Австралії?

Запропонуйте три методи господарювання, які могли б зменшити ерозію ґрунтів на колонізованих територіях.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Порівняльна таблиця “Підходи до природокористування”.

На основі отриманих знань заповніть порівняльну таблицю підходів до природокористування в корінного населення та європейських колонізаторів.

Аспект природокористування	Корінне населення	Європейські колонізатори
використання ресурсів
ставлення до землі
сільськогосподарські практики
вплив на біорізноманіття
адаптація до місцевих умов

Завдання 5. Аналіз історичного джерела.

Прочитайте уривок зі щоденника німецького дослідника Людвіга Лейхгардта, 1844-1845 рр.:

“Тубільці навмисно влаштовують пожежі в буші, що на перший погляд здається безрозсудним знищенням рослинності. Однак, спостерігаючи за наслідками таких випалювань, я зрозумів їхню мудрість. Після пожежі з’являється свіжа трава, що приваблює кенгуру та інших тварин, на яких вони полюють. Крім того, випалювання проводиться в різний час у різних місцях, створюючи мозаїчний ландшафт із ділянками на різних стадіях відновлення. Я помітив, що там, де аборигени регулярно практикують випалювання, ліси більш відкриті й доглянуті, а катастрофічні пожежі трапляються рідше.”

Яке природне явище описано в джерелі? Чому це явище важливе для екосистеми?

Поясніть науковий принцип, що лежить в основі практики, описаної автором. Які екологічні переваги вона мала?

Чому європейці часто припиняли цю практику? Які це мало екологічні наслідки?

Прогрес

Твердження	Так	Частково	Ні
Я розумію екологічні та соціальні наслідки колонізації нових континентів
Я вмію аналізувати вплив європейської колонізації на природне середовище Америки та Австралії
Я можу порівнювати ставлення до природи колонізаторів та корінного населення
Я розумію зв’язок між колонізацією минулого та сучасними екологічними проблемами

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе