Колонізація нових земель: Південь України

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 4. Тема. Колонізація нових земель: Південь України.

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

виявляє причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами, пояснює, як дії людей породжують екологічні та соціальні наслідки [12 ГІО 1.2.1-1]
характеризує геополітичне положення українського Степу як «фронтиру» в минулому й тепер [12 ГІО 2.1.1-3]
досліджує екологічні, економічні та демографічні проблеми поч. ХХ ст. та пропонує заходи для їх розв’язання [12 ГІО 2.2.1-2]

Учні й учениці

дослідять історію освоєння Степової України;
проаналізують різні хвилі колонізації Півдня України та їхні особливості;
розглянуть екологічні наслідки освоєння степових екосистем;
порівняють ставлення до природи різних колонізаторів Півдня України.

Ключова компетентність уроку

Екологічна компетентність: учні/учениці визначатимуть наслідки впливу людини на довкілля Степової України, аналізуватимуть історичні екологічні зміни внаслідок колонізації.

Ключові поняття, особистості, концепти

Колонізація – процес заселення та господарського освоєння раніше малозаселених або незаселених територій.
Степ – природна зона з трав’янистою рослинністю, що формується в умовах помірного клімату з недостатньою зволоженістю.
Причорномор’я – історико-географічний регіон, що охоплює причорноморські території України та інших країн.
Дике Поле – історична назва степових просторів між Доном і Дніпром у XV-XVII ст.
Козацька колонізація – освоєння степових територій українським козацтвом у XVI-XVIII ст., характеризується поєднанням військових та господарських аспектів.
Запорозькі Вольності – територія, що контролювалася Запорозькою Січчю у XVI-XVIII ст.
Ханські степи – територія Північного Причорномор’я, що контролювалася Кримським ханством.
Нова Сербія та Слов’яносербія – військово-поселенські округи, створені в середині XVIII ст. Російською імперією на південних кордонах для захисту від татарських набігів та заселені переважно балканськими переселенцями.
Новоросія – адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, створена на землях, відвойованих в Османської імперії та Кримського ханства.
Потьомкін Григорій Олександрович (1739-1791) – російський державний діяч, фаворит Катерини II, керівник освоєння Півдня України після ліквідації Запорозької Січі.
Колоністи – переселенці, які освоювали нові землі Півдня України (німці, болгари, греки, серби, швейцарці та ін.).
Ногайські татари – група тюркських народів, що проживали в причорноморських степах до російської колонізації.
Екологічна трансформація степу – зміни в степових екосистемах внаслідок людської діяльності (розорювання, іригація, промислове будівництво).
Антропогенний ландшафт – ландшафт, змінений людською діяльністю.
Опустелювання – деградація земель в аридних, напіваридних і посушливих регіонах внаслідок різних факторів, включаючи зміни клімату та діяльність людини.
Біорізноманіття степу – різноманітність живих організмів степової екосистеми, що включає різні види рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів.

Як підготуватися до уроку?

Історичний контекст колонізації Півдня України:
- повторіть основні етапи та хронологію освоєння Півдня України;
- розгляньте різні хвилі колонізації: козацьку, імперську, селянську, іноземну;
- проаналізуйте геополітичний контекст колонізаційних процесів.
Екологічний вимір колонізації (для розвитку екологічної компетентності):
- зберіть інформацію про природний стан степових екосистем до активного освоєння;
- підготуйте матеріал про екологічні наслідки різних видів господарської діяльності в степу;
- проаналізуйте трансформацію степового ландшафту під впливом людської діяльності.
Демографічні та етнокультурні аспекти:
- розгляньте зміни в етнічному складі населення Півдня України внаслідок колонізації;
- підготуйте інформацію про різні національні групи колоністів та їхні традиції;
- проаналізуйте вплив переселенців на формування специфічної регіональної культури.
Економічні аспекти колонізації:
- розгляньте розвиток сільського господарства в степовій зоні України;
- підготуйте матеріал про промисловий розвиток регіону;
- проаналізуйте формування інфраструктури (порти, залізниці, міста).
Візуальні матеріали:
- підготуйте карти, що ілюструють різні етапи колонізації Півдня України;
- зберіть зображення, що демонструють зміни ландшафту степової зони;
- підготуйте діаграми чи графіки, що відображають демографічні та економічні зміни регіону.

Таблиця: Основні етапи колонізації Півдня України та їхні екологічні наслідки

Період	Тип колонізації	Основні актори	Форми господарювання	Екологічні наслідки
XVI – сер. XVIII ст.	козацька колонізація	Запорозька Січ, козацькі спільноти	скотарство, рибальство, бджільництво, мисливство, обмежене землеробство	обмежений вплив на степові екосистеми, збереження природного стану більшості територій
Сер. XVIII – поч. XIX ст.	імперська військова колонізація	Російська імперія, військові поселенці	створення укріплених поселень, розвиток скотарства, початок розорювання степу	початок фрагментації степових екосистем, вирубка залишків лісів, будівництво доріг та укріплень
Кін. XVIII – сер. XIX ст.	іноземна колонізація	німці, болгари, греки, серби та інші іноземні колоністи	розвиток інтенсивного землеробства, садівництва, виноградарства	розширення площі орних земель, впровадження нових сільськогосподарських культур та технологій
Сер. XIX – поч. XX ст.	селянська колонізація	українські та російські селяни (після реформи 1861 р.)	масове землеробство, зернове господарство	масове розорювання цілинних степів, початок ерозії ґрунтів, зникнення окремих видів степової флори і фауни
Кін. XIX – поч. XX ст.	промислова колонізація	промисловці, інженери, робітники	розвиток гірничодобувної та металургійної промисловості	забруднення ґрунтів і водойм, створення техногенних ландшафтів, формування промислових агломерацій

Дизайн уроку

Провокація

Запитання

Чому степова зона України, яка тисячоліттями була ареною діяльності кочових спільнот, за порівняно короткий історичний період (200-300 років) була майже повністю перетворена на сільськогосподарські угіддя? Які фактори зумовили такі швидкі зміни?

Завдання

Уявіть, що ви мандрівник, який подорожує степами Півдня України в різні історичні періоди (XVI, XVIII та початок XX століття). Опишіть у 3-4 реченнях, які зміни в природному ландшафті ви б спостерігали, подорожуючи однією й тією ж територією в різні часи.

Практика

Самостійно

Завдання 1. Хронологія колонізації Півдня України.

Розташуйте в хронологічній послідовності (від найдавнішого до найновішого) етапи колонізації Півдня України:

а) заснування грецьких колоній на узбережжі Чорного моря;
б) створення Новоросійської губернії;
в) формування Запорозьких Вольностей;
г) масове переселення селян після скасування кріпосного права;
д) створення Нової Сербії та Слов’яносербії;
е) масове заснування німецьких колоній;
є) промисловий розвиток Донбасу та Криворіжжя.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває хронологічну компетентність учнів/учениць та формує розуміння послідовності історичних процесів освоєння Півдня України. Важливо звернути увагу на різні типи колонізації та їхню часову співвіднесеність.

Відповідь:

а) заснування грецьких колоній на узбережжі Чорного моря (VII-VI ст. до н.е.);
в) формування Запорозьких Вольностей (XVI – середина XVIII ст.);
д) створення Нової Сербії та Слов’яносербії (середина XVIII ст.);
б) сворення Новоросійської губернії (1764 р.);
е) масове заснування німецьких колоній (кінець XVIII – перша половина XIX ст.);
г) масове переселення селян після скасування кріпосного права (друга половина XIX ст.);
є) промисловий розвиток Донбасу та Криворіжжя (кінець XIX – початок XX ст.).

Завдання 2. Аналіз екологічних наслідків колонізації.

Проаналізуйте екологічні наслідки різних типів колонізації Півдня України, заповнивши таблицю:

Тип колонізації	Основні форми господарювання	Вплив на ґрунти	Вплив на водні ресурси	Вплив на біорізноманіття
козацька колонізація
імперська колонізація
селянська колонізація
промислова колонізація

Методичний коментар.

Це завдання розвиває екологічну компетентність учнів/учениць, спонукаючи їх аналізувати вплив людської діяльності на різні компоненти природного середовища. Важливо звернути увагу на довгострокові екологічні наслідки різних форм господарювання та їхній кумулятивний ефект.

Відповідь:

Тип колонізації	Основні форми господарювання	Вплив на ґрунти	Вплив на водні ресурси	Вплив на біорізноманіття
козацька колонізація	скотарство, рибальство, бджільництво, мисливство, обмежене землеробство	мінімальний вплив, збереження природної структури ґрунтів	локальне використання водних ресурсів для побутових потреб і рибальства	збереження більшості видів степової флори та фауни, контрольоване мисливство
імперська колонізація	створення військових поселень, розвиток скотарства, початок розорювання степу	початок масштабного розорювання, зміна структури ґрунтів	будівництво перших дамб і каналів, зміна гідрологічного режиму малих річок	фрагментація природних екосистем, зникнення великих хижаків, скорочення популяцій степових копитних
селянська колонізація	масове землеробство, зернове господарство	масове розорювання цілинних земель, початок ерозійних процесів, втрата родючості	осушення боліт, забруднення річок стоками, зміна режиму малих річок	різке скорочення ареалів степових видів, зникнення окремих видів рослин і тварин, формування агроценозів
промислова колонізація	видобуток корисних копалин, металургія, транспорт	фізичне знищення ґрунтового покриву в місцях видобутку, забруднення важкими металами	промислове забруднення рік і підземних вод, зміна гідрологічного режиму через шахтний водовідлив	формування техногенних ландшафтів, поява нових екосистем на порушених землях, зникнення природних біоценозів

Завдання 3. Екологічна оцінка сучасного стану степових екосистем.

Ознайомтеся з інформацією про сучасний стан степових екосистем України:

“Сьогодні степи є найбільш антропогенно трансформованими екосистемами України. Загальна площа степової зони становить близько 40% території України, але лише 3-4% від цієї площі залишаються у природному або близькому до природного стані. Більше 90% степів розорано під сільськогосподарські угіддя. Залишки степових екосистем збереглися переважно у заповідниках (Асканія-Нова, Український степовий, Луганський) та на територіях, непридатних для господарського використання (яри, балки, схили). За даними Червоної книги України, серед степових видів рослин і тварин, що перебувають під загрозою, значна частина втратила свої популяції саме внаслідок розорювання степів та їх господарського освоєння.”

Дайте відповіді на запитання:

Які основні причини деградації степових екосистем України?
Які заходи можуть бути вжиті для збереження залишків степових екосистем?
Чому відновлення трансформованих степових екосистем є складним процесом?
Яку роль відіграють заповідники в збереженні степового біорізноманіття?
Якими могли б бути альтернативні, екологічно сталі моделі господарювання в степовій зоні?

Методичний коментар.

Це завдання розвиває екологічну компетентність учнів/учениць, формуючи критичний погляд на наслідки людської діяльності та спонукаючи до пошуку конструктивних рішень екологічних проблем. Важливо спрямувати увагу учнів/учениць на необхідність балансу між економічним розвитком та збереженням природних екосистем.

Відповідь:

Основні причини деградації степових екосистем: масове розорювання степів для сільськогосподарських потреб; гірничодобувна діяльність та промисловий розвиток; урбанізація та розбудова інфраструктури; надмірний випас худоби; нерегульоване випалювання сухої рослинності; зміни клімату, що посилюють антропогенний вплив.
Заходи для збереження залишків степових екосистем: розширення мережі природоохоронних територій; створення екологічних коридорів між збереженими ділянками степу; обмеження розорювання нових територій; впровадження екологічно сталих методів землекористування; відновлення деградованих земель; екологічна просвіта населення; розвиток екологічного туризму.
Складності відновлення степових екосистем: тривалий процес формування степового біоценозу (десятки й сотні років); значні зміни гідрологічного режиму та клімату регіону; ерозія та деградація ґрунтів; втрата насіннєвого банку аутентичних степових рослин; фрагментація екосистем, що ускладнює природну міграцію видів; конкуренція з боку інвазійних видів.
Роль заповідників: збереження генофонду степових видів рослин і тварин; підтримка природних процесів у непорушених екосистемах; наукові дослідження степових біоценозів; розробка методів відновлення степів; екологічна просвіта; створення насіннєвого та генетичного банку степових видів.
Альтернативні моделі господарювання: розвиток екологічно сталого пасовищного тваринництва замість розорювання; створення агролісомеліоративних систем, адаптованих до степового клімату; розвиток органічного землеробства з мінімальним обробітком ґрунту; впровадження систем землекористування, що імітують природні процеси в степу; використання степових ресурсів для зеленої енергетики (вітрової, сонячної).

У парах

Завдання 4. Порівняння ставлення до природи різних груп колонізаторів.

Порівняйте ставлення до природи степу різних груп, які брали участь у колонізації Півдня України:

Ознака для порівняння	Запорозькі козаки	Іноземні колоністи (німці, болгари та ін.)	Українські/російські селяни	Промисловці
оОсновна мета колонізації
форми взаємодії з природою
сприйняття степу (культурний аспект)
довгострокові екологічні наслідки

Методичний коментар.

Це завдання розвиває аналітичні навички учнів/учениць та формує розуміння різних моделей взаємодії людини з природою. Робота в парах дозволяє обмінятися думками та сформувати більш комплексне уявлення про різні підходи до освоєння Степової України. Важливо звернути увагу на культурні, економічні та соціальні фактори, що визначали ставлення різних груп до природи.

Відповідь:

Ознака для порівняння	Запорозькі козаки	Іноземні колоністи (німці, болгари та ін.)	Українські/російські селяни	Промисловці
основна мета колонізації	військово-політичний контроль території, забезпечення автономного існування	створення стабільних сільськогосподарських поселень, збереження етнічної та релігійної ідентичності	пошук нових земель для ведення традиційного сільського господарства	розвиток промислового виробництва та видобутку корисних копалин
форми взаємодії з природою	адаптація до природних умов, комплексне використання ресурсів, екстенсивне господарство	раціональне використання ресурсів, впровадження нових технологій землеробства, інтенсифікація господарства	традиційне землеробство, розорювання цілини, вирубка залишків лісів	промислова експлуатація природних ресурсів, трансформація ландшафту
сприйняття степу (культурний аспект)	степ як простір свободи, дика природа як союзник, сакралізація окремих елементів ландшафту	степ як “дика земля”, яку треба окультурити, принесення європейської моделі освоєного простору	степ як потенційна орна земля, традиційне селянське сприйняття природи як ресурсу	степ як джерело ресурсів, технократичне ставлення до природи
довгострокові екологічні наслідки	обмежений вплив на екосистеми, збереження більшості степових ландшафтів	трансформація ландшафту в сільськогосподарські угіддя, садівництво, виноградарство, поява нових видів рослин	масове розорювання степів, ерозія ґрунтів, зникнення степової фауни і флори	створення техногенних ландшафтів, забруднення води та повітря, докорінна зміна природних екосистем

Завдання 5. Аналіз картографічних матеріалів.

Розгляньте карти, що відображають стан степової зони України у різні історичні періоди.

Карта 1: Розподіл територій Південної України в середині XVIII ст..
Карта 2: Заселення Південної України наприкінці XVIII – початку XIX ст..
Карта 3: Господарське освоєння Степової України на початку XX ст..
Карта 4: Сучасний стан степових екосистем України.

У парах проаналізуйте зміни, що відбулися за цей період, і дайте відповіді на запитання:

Як змінилася щільність населення Степової України за досліджуваний період?
Які зміни відбулися в національному складі населення регіону?
Як трансформувалася транспортна мережа Півдня України?
Які взаємозв’язки можна простежити між розвитком транспортної інфраструктури, зростанням населення й екологічними змінами?
Які території зазнали найбільших екологічних трансформацій і чому?

Методичний коментар.

Це завдання розвиває просторове мислення учнів/учениць та формує розуміння взаємозв’язку між демографічними, економічними та екологічними процесами. Робота з картами дозволяє візуалізувати історичні зміни та сформувати цілісне уявлення про процеси трансформації степової зони. Важливо звернути увагу на екологічний аспект цих змін.

Відповідь:

Щільність населення Степової України драматично зросла: від малозаселеного регіону в середині XVIII ст. до густонаселеного на початку XX ст., з формуванням міських агломерацій та промислових районів. Особливо інтенсивне зростання відбулося в другій половині XIX ст. після скасування кріпосного права та початку промислового розвитку.
Зміни в національному складі: від переважання кочових народів (ногайців, татар) та українського козацтва у XVIII ст. до формування багатонаціонального складу населення з українцями, росіянами, греками, болгарами, німцями, євреями та іншими етнічними групами на початку XX ст. Особливо помітною стала поява організованих національних колоній (німецьких, грецьких, болгарських).
Трансформація транспортної мережі: від відсутності постійних шляхів сполучення у XVIII ст. до розвиненої мережі залізниць, шосейних доріг, портової інфраструктури на початку XX ст. Ключову роль відіграло будівництво залізниць у другій половині XIX ст., що з’єднали регіон з центральними губерніями та портами.
Взаємозв’язки: розвиток транспортної інфраструктури → покращення доступності регіону → приплив нових поселенців → інтенсифікація сільського господарства та промисловості → зростання антропогенного навантаження на екосистеми → екологічні зміни (розорювання степів, вирубка лісів, забруднення водойм). Особливо помітний зв’язок між будівництвом залізниць та розвитком експортно-орієнтованого землеробства, що призвело до масового розорювання степів.
Найбільших екологічних трансформацій зазнали родючі чорноземні території (масове розорювання під зернові культури); території з покладами корисних копалин (Донбас, Кривбас — промислове освоєння); прибережні зони (урбанізація, портове будівництво); річкові долини (гідротехнічне будівництво, зміна гідрологічного режиму). Причини: висока економічна цінність цих територій, доступність для освоєння, державна політика заохочення колонізації.

У групах

Завдання 6. Розробка проєкту відновлення степових екосистем.

Уявіть, що ви є командою екологів, яким доручено розробити проєкт відновлення степових екосистем на ділянці сільськогосподарських земель, що виводяться з інтенсивного використання через деградацію ґрунтів. Розробіть такий проєкт, враховуючи історичний досвід взаємодії людини зі степовими екосистемами.

Проєкт має включати:

Оцінку поточного стану території (ґрунти, рослинність, водний режим).
Цілі та завдання відновлення (які екосистеми відновлюються, у якому обсязі).
Етапи відновлення степової екосистеми.
Методи та технології відновлення.
Можливості для сталого використання відновленої території.
Освітні та просвітницькі компоненти проєкту.

Методичний коментар.

Це завдання розвиває екологічну компетентність учнів/учениць, спонукаючи їх застосовувати знання про історичний досвід взаємодії людини з природою для розробки сучасних рішень екологічних проблем. Групова робота дозволяє об’єднати різні перспективи та знання для створення комплексного проєкту. Важливо зосередити увагу на практичних аспектах відновлення екосистем та можливостях їхнього сталого використання.

Відповідь: (приклад структури проєкту)

Проєкт “СтепоВідновлення”

Оцінка поточного стану території:
- деградовані сільськогосподарські землі з ерозією ґрунтів;
- низька родючість через виснаження;
- залишкова рудеральна рослинність, бур’яни;
- порушений гідрологічний режим (пересихання малих водотоків);
- фрагментація ландшафту через сільськогосподарську діяльність.
Цілі та завдання:
- відновлення типової степової рослинності на площі 500 га;
- створення умов для повернення характерної степової фауни;
- відновлення родючості ґрунтів та запобігання ерозії;
- відновлення природного гідрологічного режиму;
- створення моделі сталого використання степових екосистем.
Етапи відновлення:
- підготовчий етап (1-2 роки): припинення розорювання, збір насіння місцевих степових видів, дослідження ґрунтів;
- початковий етап (2-5 років): висівання сумішей степових трав, контроль інвазійних видів, відновлення мікрорельєфу;
- етап розвитку (5-10 років): природне розселення степових видів, повернення фауни, формування стійких угруповань;
- етап управління (постійно): моніторинг, контрольований випас, протипожежні заходи.
Методи та технології:
- висівання насіння аутентичних степових видів з навколишніх заповідників;
- введення режиму контрольованого випасу для імітації природних процесів;
- використання тимчасових протиерозійних конструкцій;
- відновлення мікрорельєфу та гідрологічного режиму;
- створення “острівців дикої природи” для прискорення розселення видів.
Можливості сталого використання:
- помірне пасовищне тваринництво (вівчарство, конярство);
- збір лікарських рослин та меду;
- науково-дослідна діяльність;
- екологічний туризм та рекреація;
- освітні програми для школярів та студентів.
Освітні компоненти:
- створення екологічної стежки з інформаційними стендами;
- розробка освітніх програм для різних вікових груп;
- облаштування спостережних пунктів за дикою природою;
- проведення польових практик для студентів-екологів;
- залучення місцевих громад до моніторингу та охорони відновлених ділянок.

Завдання 7. Дослідження екологічних проблем Степової України.

Об’єднайтеся в чотири групи, кожна з яких досліджує одну з екологічних проблем Степової України.

Група 1: Проблема водних ресурсів (висихання малих річок, забруднення, засолення).
Група 2: Деградація ґрунтів (ерозія, втрата родючості, забруднення).
Група 3: Втрата біорізноманіття (зникнення видів, фрагментація ареалів).
Група 4: Промислове забруднення (атмосферне забруднення, промислові відходи).

Кожна група має:

Визначити історичні причини виникнення проблеми.
Охарактеризувати сучасний стан проблеми.
Проаналізувати досвід розв’язання подібних проблем у світі.
Запропонувати власні шляхи вирішення проблеми для Степової України.

Після роботи в групах проведіть презентацію результатів та спільне обговорення можливих комплексних рішень екологічних проблем регіону.

Методичний коментар.

Це завдання розвиває екологічну компетентність учнів/учениць та формує розуміння взаємозв’язку між історичними процесами та сучасними екологічними проблемами. Групова робота дозволяє глибше дослідити окремі аспекти проблеми та представити комплексний погляд на екологічну ситуацію регіону. Важливо спрямувати обговорення на пошук практичних рішень, що враховують як екологічні, так і соціально-економічні аспекти.

Відповідь:

(приклад для Групи 1: Проблема водних ресурсів)

Історичні причини:
- масове розорювання водозбірних територій призвело до порушення гідрологічного режиму;
- будівництво гребель та водосховищ змінило природну течію річок;
- осушення боліт у заплавах річок порушило водний баланс;
- надмірне використання підземних вод для сільського господарства знизило рівень ґрунтових вод;
- безконтрольне будівництво ставків порушило природний стік малих річок.
Сучасний стан:
- більшість малих річок степової зони перебуває в критичному стані;
- зниження рівня ґрунтових вод й осушення джерел;
- забруднення поверхневих вод сільськогосподарськими стоками та промисловими відходами;
- засолення водойм внаслідок зрошувального землеробства;
- кліматичні зміни посилюють проблему водозабезпечення регіону.
Світовий досвід розв’язання:
- упровадження водозберігальних технологій у сільському господарстві (Ізраїль, США);
- відновлення прибережних захисних смуг і заплавних екосистем (ЄС);
- розробка інтегрованих планів управління водними ресурсами басейнів річок (Австралія);
- модернізація систем водопостачання та зменшення втрат води (Сінгапур);
- суворий контроль за промисловими стоками й очищення стічних вод (Японія).
Запропоновані шляхи вирішення:
- відновлення прибережних захисних смуг та висадження лісових насаджень у верхів’ях малих річок;
- упровадження сучасних систем крапельного зрошення та точного землеробства;
- ренатуралізація заплав малих річок з відновленням водно-болотних угідь;
- створення системи моніторингу водних ресурсів із залученням місцевих громад;
- упровадження замкнутих циклів використання води в промисловості;
- розвиток системи малих водосховищ для затримання паводкових та дощових вод.

Прогрес

Твердження	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи колонізації Півдня України
Я вмію аналізувати екологічні наслідки освоєння степових екосистем
Я можу порівнювати ставлення до природи різних колонізаторів Півдня України
Я розумію взаємозв’язок між історичними процесами колонізації та сучасними екологічними проблемами регіону

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 4. Тема. Колонізація нових земель: Південь України

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Уявіть, що ви мандрівник, який подорожує степами Півдня України в різні історичні періоди (XVI, XVIII та початок XX століття). Опишіть у 3-4 реченнях, які зміни в природному ландшафті ви б спостерігали, подорожуючи однією і тією ж територією в різні часи.

XVI століття:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

XVIII століття:

Початок XX століття:

Практика

Завдання 1. Хронологія колонізації Півдня України.

Завдання 2. Аналіз екологічних наслідків колонізації.

Проаналізуйте екологічні наслідки різних типів колонізації Півдня України, заповнивши таблицю:

Тип колонізації	Основні форми господарювання	Вплив на ґрунти	Вплив на водні ресурси	Вплив на біорізноманіття
козацька колонізація
імперська колонізація
селянська колонізація
промислова колонізація

Завдання 3. Екологічна оцінка сучасного стану степових екосистем.

Ознайомтеся з інформацією про сучасний стан степових екосистем України:

Дайте відповіді на запитання:

Які основні причини деградації степових екосистем України?

Які заходи можуть бути вжиті для збереження залишків степових екосистем?

Чому відновлення трансформованих степових екосистем є складним процесом?

Яку роль відіграють заповідники в збереженні степового біорізноманіття?

Якими могли б бути альтернативні, екологічно сталі моделі господарювання в степовій зоні?

Завдання 4. Порівняння ставлення до природи різних груп колонізаторів.

Порівняйте ставлення до природи степу різних груп, які брали участь у колонізації Півдня України:

Ознака для порівняння	Запорозькі козаки	Іноземні колоністи (німці, болгари та ін.)	Українські/російські селяни	Промисловці
основна мета колонізації
форми взаємодії з природою
сприйняття степу (культурний аспект)
довгострокові екологічні наслідки

Завдання 5. Проєкт відновлення степової екосистеми.

Уявіть, що вам доручено розробити проєкт відновлення степової екосистеми на ділянці деградованих сільськогосподарських земель площею 100 гектарів. Опишіть основні елементи вашого проєкту:

Оцінка поточного стану території:

Цілі та завдання відновлення:

Етапи відновлення степової екосистеми:

Методи та технології відновлення:

Можливості для сталого використання відновленої території:

Освітні та просвітницькі компоненти проєкту:

Прогрес

Твердження	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи колонізації Півдня України
Я вмію аналізувати екологічні наслідки освоєння степових екосистем
Я можу порівнювати ставлення до природи різних колонізаторів Півдня України
Я розумію взаємозв’язок між історичними процесами колонізації та сучасними екологічними проблемами регіону

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе