Урок 3. Тема.  Поняття фронтиру.

---

За Державним стандартом:

Учні й учениці

Ключова компетентність уроку

• громадянські та соціальні компетентності: учні/учениці аналізуватимуть конструктивні шляхи розв’язання соціальних конфліктів на пограниччі, розвиватимуть розуміння формування ідентичності на фронтирних територіях.

---

• Фронтир – зона освоєння нових територій, межа між освоєними та неосвоєними землями. Термін запровадив американський історик Фредерік Джексон Тернер для опису процесу колонізації американського Заходу.
• Фредерік Джексон Тернер (1861-1932) – американський історик, автор «теорії фронтиру», яка розглядає американську історію крізь призму просування кордону на захід та його впливу на формування американського суспільства.
• Теорія фронтиру – концепція в історіографії, яка розглядає взаємодію між різними суспільствами на межі освоєних і неосвоєних територій як ключовий фактор формування соціальних, культурних та політичних особливостей регіону.
• Український степовий фронтир – історична зона контакту між осілими землеробськими цивілізаціями та кочовими народами, що простягалася через території Південної України.
• Великий Кордон – поняття, запроваджене українським істориком Ярославом Дашкевичем для означення історичної межі між християнською та ісламською цивілізаціями, що проходила територією України.
• Дике Поле – історична назва незаселених і малозаселених причорноморських степів між середньою та нижньою течією Дністра на заході, нижньою течією Дону й Сіверським Дінцем на сході, від лівих приток Десни, Сейму й верхів’їв Сіверського Дінця на півночі, до Чорного й Азовського морів та Криму на півдні.
• Буферна зона – територія між двома чи більше різними культурними, політичними, військовими утвореннями, яка служить своєрідним бар’єром між ними.
• Погранична ідентичність – особливий тип самосвідомості, що формується в людей, які живуть на кордоні між різними культурами, цивілізаціями чи державами.
• Козацтво – військово-соціальна спільнота, що сформувалася на фронтирі та стала унікальним прикладом адаптації до життя в умовах постійної небезпеки.
• Ярослав Дашкевич (1926-2010) – український історик, орієнталіст, який розробив концепцію України як Великого Кордону між цивілізаціями.
• «Фронтир» сучасності – сучасне розуміння фронтиру як зони контакту різних культур, ідей, технологій, що не обов’язково прив’язана до географічного простору.

---

1. Теоретичні засади концепції фронтиру:
   • ознайомтеся з основними положеннями теорії Фредеріка Джексона Тернера;
   • розгляньте розвиток концепції фронтиру в сучасній історіографії;
   • підготуйте матеріал про застосування теорії фронтиру до українського контексту.
2. Історія українського степового фронтиру:
   • проаналізуйте етапи формування та трансформації степового фронтиру України;
   • розгляньте взаємодію різних культур на цьому просторі (слов’яни, кочовики, Кримське ханство, Османська імперія, Річ Посполита, Московське царство/Російська імперія);
   • підготуйте матеріал про особливості господарського освоєння степу різними спільнотами.
3. Соціокультурні аспекти життя на фронтирі:
   • зберіть інформацію про соціальну організацію спільнот на пограниччі;
   • розгляньте феномен козацтва як продукт фронтиру;
   • проаналізуйте особливості культури, звичаїв, традицій фронтирних спільнот.
4. Формування ідентичності на фронтирі (для розвитку громадянської та соціальної компетентності):
   • підготуйте матеріал про особливості формування ідентичності в умовах пограниччя;
   • розгляньте приклади взаємодії та конфліктів різних спільнот на фронтирі;
   • проаналізуйте способи розв’язання конфліктів та збереження ідентичності в умовах фронтиру.
5. Сучасне розуміння фронтиру:
   • підготуйте матеріал про сучасні інтерпретації поняття фронтиру;
   • розгляньте приклади сучасних фронтирів (технологічні, культурні, ідеологічні);
   • проаналізуйте, як історичний досвід фронтиру може бути корисним для розуміння сучасних процесів.
6. Візуальні матеріали:
   • підготуйте карти, що ілюструють зміни кордонів та зон впливу в степовій Україні;
   • зберіть зображення, що демонструють особливості життя на пограниччі;
   • підготуйте схеми, що відображають взаємодію різних культур на фронтирі.

Таблиця: Етапи формування та трансформації українського степового фронтиру

Період	Основні особливості	Ключові гравці	Соціокультурні феномени	Значення для формування ідентичності
до XIII ст.	протистояння осілих слов’янських племен та кочовиків (печеніги, половці)	Київська Русь, кочові племена	формування системи прикордонних укріплень, культурний обмін	початок усвідомлення степу як “чужого” простору, що потребує освоєння
XIII-XV ст.	монгольська навала, формування Кримського ханства	Золота Орда, Велике князівство Литовське, Кримське ханство	запустіння багатьох територій, формування “Дикого Поля”	закріплення образу степу як небезпечної території
XVI-XVII ст.	виникнення та розвиток козацтва, початок активної колонізації степу	Запорозька Січ, Річ Посполита, Кримське ханство, Османська імперія	козацтво як унікальний соціокультурний феномен, формування особливої прикордонної культури	формування козацької ідентичності, поєднання рис різних культур
XVIII-XIX ст.	імперська колонізація степу, ліквідація Запорозької Січі	Російська імперія, Австрійська імперія	зміна етнічного складу населення, формування багатонаціональних поселень	формування регіональних ідентичностей, інтеграція фронтиру до імперських проектів
XX ст.	трансформація фронтиру в адміністративну межу	СРСР, незалежна Україна	індустріалізація степу, формування нової соціальної структури	переосмислення історичного спадку фронтиру, формування сучасної української ідентичності

---

Дизайн уроку

Запитання

Чи був український степ бар’єром чи мостом між цивілізаціями? Обґрунтуйте свою думку історичними прикладами.

Завдання

Розгляньте карту природно-географічних зон України. Як ви думаєте, чому саме степова зона стала історичним фронтиром? Які природні особливості сприяли цьому?

---

Самостійно

Завдання 1. Аналіз поняття “фронтир”.

Ознайомтеся з уривком з праці американського історика Фредеріка Джексона Тернера:

“Американський фронтир відрізняється від європейського прикордоння, що є укріпленою межею, яка пролягає крізь густонаселені території. Найважливішою рисою американського фронтиру є те, що він розташований на межі неосвоєних територій… Фронтир – це точка зустрічі дикості та цивілізації… Цей періодичний рух із прикордоння, з повторюваним досвідом суспільного розвитку від примітивних умов, зміцнює та підтримує характерні для Америки риси індивідуалізму, демократії, свободи”.

Дайте відповіді на запитання:

1. Які основні характеристики фронтиру виділяє Тернер?
2. Чим, на думку автора, американський фронтир відрізняється від європейського прикордоння?
3. Як фронтир впливає на формування національного характеру та ідентичності, згідно з Тернером?
4. Чи можна застосувати теорію Тернера до українського контексту? Обґрунтуйте свою думку.

Методичний коментар. 

Це завдання спрямоване на формування розуміння концепції фронтиру та її можливого застосування до українського контексту. Учні/учениці мають проаналізувати теоретичний текст і застосувати його положення до конкретного історичного матеріалу. Важливо звернути увагу на порівняння американського та українського досвіду фронтиру.

Відповідь:

1. Тернер характеризує фронтир як: межу між освоєною та неосвоєною територією; місце зустрічі “дикості” та “цивілізації”; простір, де відбувається трансформація суспільного розвитку від примітивних до більш розвинених форм.
2. За Тернером, американський фронтир відрізняється від європейського прикордоння тим, що європейське прикордоння є укріпленою межею між густонаселеними територіями, тоді як американський фронтир – це межа освоєння незаселених земель.
3. Згідно з Тернером, фронтир формує специфічні риси національного характеру: індивідуалізм, демократичність, прагнення до свободи, здатність до адаптації та інновацій.
4. Теорія Тернера може бути застосована до українського контексту з певними модифікаціями. Український степовий фронтир, на відміну від американського, був зоною контакту не лише між “цивілізацією” та “дикістю”, але й між різними цивілізаціями (осілою землеробською та кочовою). Крім того, український фронтир не був односпрямованим процесом, як американський, а скоріше мав характер пульсації – періодичних наступів і відступів кордону освоєння.

Завдання 2. Характеристика українського степового фронтиру.

Заповніть таблицю, визначивши особливості українського степового фронтиру в різні історичні періоди:

Період	Основні гравці на фронтирі	Характер взаємодії	Соціокультурні феномени
IX-XIII ст.
XIV-XV ст.
XVI-XVII ст.
XVIII-XIX ст.

Методичний коментар. 

Це завдання спрямоване на систематизацію знань про історію українського степового фронтиру. Учні/учениці мають визначити ключових акторів, характер їхньої взаємодії та соціокультурні феномени, що виникали на фронтирі в різні історичні періоди. Це дозволяє сформувати цілісне уявлення про трансформацію фронтиру з часом.

Відповідь:

Період	Основні гравці на фронтирі	Характер взаємодії	Соціокультурні феномени
IX-XIII ст.	Київська Русь, печеніги, половці, торки	переважно конфліктний з періодами торгівлі та союзницьких відносин	система прикордонних укріплень, “чорні клобуки” як союзники Русі, культурний обмін
XIV-XV ст.	Велике князівство Литовське, Золота Орда, Кримське ханство	боротьба за контроль над степом, формування “Дикого Поля” як буферної зони	перші козацькі громади, початок господарського освоєння степу
XVI-XVII ст.	Запорозька Січ, Річ Посполита, Кримське ханство, Османська імперія	комплексна взаємодія: військові конфлікти, торгівля, дипломатія, культурний обмін	розвиток козацтва, формування особливої прикордонної культури, створення козацької держави
XVIII-XIX ст.	Російська імперія, Кримське ханство (до 1783), Османська імперія	імперська колонізація степу, інтеграція фронтиру до імперського простору	зміна етнічного складу населення, заснування нових міст, формування багатонаціональних поселень

Завдання 3. Соціальні конфлікти та їхнє розв’язання на пограниччі.

Проаналізуйте один із історичних конфліктів на українському пограниччі (за вибором):

1. Конфлікти між землеробами та кочовиками.
2. Українсько-татарські відносини в XVI-XVII ст..
3. Релігійні конфлікти на пограниччі.
4. Соціальні конфлікти в процесі імперської колонізації степу.

Дайте відповіді на запитання:

1. Які були причини виникнення конфлікту?
2. Які соціальні групи були залучені до конфлікту?
3. Які способи врегулювання конфлікту використовувалися?
4. Які висновки для сучасного розв’язання соціальних конфліктів можна зробити на основі цього історичного досвіду?

Методичний коментар. 

Це завдання розвиває громадянську та соціальну компетентність учнів/учениць, спонукаючи їх аналізувати історичні соціальні конфлікти та шукати конструктивні шляхи їхнього розв’язання. Важливо, щоб учні/учениці не лише описали конфлікт, а й проаналізували його причини, динаміку та наслідки, а також спробували екстраполювати історичний досвід на сучасні ситуації.

Відповідь: 

(Приклад для українсько-татарських відносин в XVI-XVII ст.)

1. Причини конфлікту: економічні (боротьба за ресурси степу, работоргівля); політичні (геополітичне протистояння між державами); релігійні (протистояння між християнським та ісламським світами); культурні (різні способи життя осілого та кочового населення).
2. Залучені соціальні групи: козацтво, кримськотатарська знать, рядові татари, українське селянство прикордонних територій, шляхта, духовенство, торговці.
3. Способи врегулювання: військові (створення системи оборони, відповідні набіги); дипломатичні (переговори, договори, обмін полоненими); економічні (торгівля, сплата данини, “упоминки”); культурні (взаємна адаптація звичаїв, розвиток перекладацької діяльності, контакти на побутовому рівні).
4. Висновки для сучасності: конфлікти на пограниччі часто мають комплексний характер і потребують багаторівневого підходу до врегулювання; важливість діалогу та компромісу навіть в умовах глибоких протиріч; роль економічної взаємодії в зниженні напруженості; значення культурного обміну для формування взаєморозуміння; необхідність інституціоналізації відносин через договори й угоди.

У парах

Завдання 4. Аналіз формування ідентичності на фронтирі.

Розгляньте особливості формування ідентичності на українському пограниччі. У парах обговоріть та заповніть таблицю:

Аспект ідентичності	Особливості на пограниччі	Приклади з історії
етнічна ідентичність
релігійна ідентичність
соціальна ідентичність
політична ідентичність

Після заповнення таблиці обговоріть:

1. Як життя на пограниччі впливало на формування складних, гібридних ідентичностей?
2. Які стратегії збереження ідентичності використовували люди на фронтирі?
3. Як досвід формування ідентичності на історичному пограниччі може бути корисним для розуміння сучасних процесів формування національної ідентичності?

Методичний коментар. 

Це завдання розвиває соціальну компетентність учнів/учениць, спонукаючи їх до аналізу складних процесів формування ідентичності в умовах культурного пограниччя. Робота в парах дозволяє обмінятися думками та сформувати більш комплексне розуміння проблеми. Важливо звернути увагу на багатошаровість ідентичності та її динамічний характер.

Відповідь:

Аспект ідентичності	Особливості на пограниччі	Приклади з історії
етнічна ідентичність	розмитість етнічних меж, формування змішаних ідентичностей, адаптація елементів інших культур	Чорні клобуки як тюркські племена, що інтегрувалися до Київської Русі; козаки, що поєднували слов’янські та степові елементи культури
релігійна ідентичність	релігійний синкретизм, прагматичне ставлення до релігії, використання релігії як маркера “свій-чужий”	поєднання православних та язичницьких елементів в козацьких віруваннях; випадки переходу з однієї віри в іншу залежно від обставин
соціальна ідентичність	висока соціальна мобільність, формування специфічних соціальних груп, адаптивність соціальних структур	козацтво як особлива соціальна група; формування прошарку “уходників” – селян, що сезонно освоювали степ
політична ідентичність	складна система лояльностей, прагматизм у політичних відносинах, формування автономних політичних утворень на пограниччі	Запорозька Січ як автономне політичне утворення; практика подвійної лояльності в прикордонних регіонах

Додаткові аспекти обговорення:

1. Життя на пограниччі сприяло формуванню складних ідентичностей через постійну взаємодію з “іншим”, необхідність адаптації до різних культурних контекстів, прагматичну потребу в спілкуванні з представниками різних груп.
2. Стратегії збереження ідентичності: створення специфічних соціальних інститутів (Січ, козацькі традиції); підкреслення певних культурних маркерів (одяг, мова, релігійні практики); формування особливих наративів про своє походження та історію; підтримка зв’язків з “материнською” культурою.
3. Історичний досвід показує, що національна ідентичність є динамічною та багатошаровою; формування ідентичності відбувається через діалог і взаємодію з “іншим”; важливість інклюзивного підходу до розуміння ідентичності, який враховує регіональні та культурні особливості; значення створення інституцій, що підтримують ідентичність.

Завдання 5. Аналіз історичних джерел про життя на фронтирі.

Проаналізуйте уривки з історичних джерел про життя на українському степовому пограниччі:

Джерело 1. З опису України Гійома Левассера де Боплана (середина XVII ст.): 

“Козаки дуже вмілі у виготовленні селітри, якої дуже багато в цих краях, і виготовляють прекрасний гарматний порох. Жінки займаються прядінням льону і вовни, роблять полотно і тканини для щоденного вжитку. Всі вміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати різні м’ясні страви, варити пиво, мед, горілку, робити різні напої… Взагалі всі мешканці цієї України вміють добре орати, сіяти, жати, косити, пекти хліб тощо, але найвправніші вони у загарбуванні здобичі в морських походах.”

Джерело 2. З універсалу гетьмана Богдана Хмельницького (1655 р.): 

“Через те, що на Запорожжі живуть люди, які ані орють, ані сіють, а живуть здобиччю, дозволяємо їм мати звичайну здобич з диких піль і з Дикого Степу, але не з міст, сіл і містечок. А саме рибу ловити, звіра бити і всілякий пожиток приймати, та щоб Запорожжя ні від кого не було голодне, бо Дике Поле для всіх просторе і достатньо його.”

Джерело 3. З розповіді Евлія Челебі про ногайських татар (XVII ст.): 

“Ці татари живуть у степах… Вони не мають ні садів, ні виноградників… Їхнє багатство – це коні, вівці, верблюди й худоба… Вони постійно ворогують із козаками через кордони… Але козаки й татари, хоч і воюють між собою, часто разом іграють у шашки, п’ють разом бузу і міцні напої, сидять і розважаються, продають і купують одне в одного рабів і полонених і ведуть жваву торгівлю…”

Дайте відповіді на запитання:

1. Які особливості життя та господарства на пограниччі відображені в цих джерелах?
2. Як джерела характеризують взаємодію різних культур на фронтирі?
3. Які стратегії виживання та адаптації застосовували мешканці пограниччя?
4. Які висновки про соціальні взаємодії на фронтирі можна зробити на основі цих джерел?

Методичний коментар. 

Це завдання розвиває навички критичного аналізу історичних джерел та формує розуміння особливостей життя на пограниччі через безпосередні свідчення сучасників. Робота в парах дозволяє обмінятися думками та сформувати більш комплексне розуміння проблеми. Важливо звернути увагу на те, як різні джерела представляють різні перспективи на одне й те саме явище.

Відповідь:

1. Особливості життя та господарства на пограниччі: поєднання різних типів господарської діяльності (землеробство, скотарство, військові походи, промисли); універсальність навичок мешканців (від сільського господарства до військової справи); адаптація до місцевих ресурсів (виробництво селітри зі степових ґрунтів); кочовий або напівкочовий спосіб життя татар, орієнтований на скотарство.
2. Взаємодія різних культур: паралельне існування різних господарських укладів (осіле землеробство українців і кочове скотарство татар); складні відносини, що поєднували ворожнечу та співпрацю; економічні зв’язки навіть в умовах військового протистояння; культурний обмін (спільні розваги, торгівля).
3. Стратегії виживання та адаптації: диверсифікація господарської діяльності (поєднання землеробства з військовими походами); розвиток специфічних навичок, необхідних для життя на пограниччі (військова майстерність, промисли); створення особливих соціальних інститутів (козацтво); використання ресурсів “Дикого Поля” як джерела доходу.
4. Висновки про соціальні взаємодії: життя на фронтирі формувало особливий тип соціальних відносин, що характеризувався гнучкістю та прагматизмом; формальна ворожнеча не виключала практичної співпраці та взаємодії на побутовому рівні; економічні інтереси часто переважали над релігійними чи етнічними протиріччями; формувалася особлива прикордонна культура, що поєднувала елементи різних традицій.

У групах

Завдання 6. Дослідження формування ідентичності на фронтирі.

Об’єднайтеся в чотири групи, кожна з яких досліджуватиме один з аспектів формування ідентичності на фронтирі.

Група 1: Формування козацької ідентичності.
Група 2: Релігійна ідентичність на пограниччі.
Група 3: Мовна ситуація на українському фронтирі.
Група 4: Особливості матеріальної культури прикордоння.

Кожна група має підготувати презентацію, яка включатиме:

1. Основні характеристики досліджуваного аспекту ідентичності.
2. Фактори, що впливали на його формування.
3. Практичні приклади з історії.
4. Значення цього аспекту для розуміння сучасних процесів формування ідентичності.

Після презентацій проведіть загальне обговорення:

• Які спільні риси мали різні аспекти ідентичності на фронтирі?
• Як взаємодіяли між собою різні складові ідентичності?
• Як досвід формування ідентичності на історичному пограниччі може допомогти в розв’язанні сучасних соціальних конфліктів?

Методичний коментар. 

Це завдання розвиває громадянську та соціальну компетентність учнів/учениць через дослідження складних процесів формування ідентичності в умовах культурного пограниччя. Групова робота дозволяє комплексно розглянути різні аспекти проблеми та представити їх у систематизованому вигляді. Важливо спрямувати обговорення на розуміння взаємозв’язку історичного досвіду та сучасних процесів.

Відповідь: 

(приклад для Групи 1: Формування козацької ідентичності)

1. Основні характеристики козацької ідентичності:
   • військовий характер (самоідентифікація через військову службу та навички);
   • православна віра як важливий маркер;
   • особлива концепція свободи та рівності;
   • культ побратимства;
   • специфічні зовнішні ознаки (одяг, зачіска, зброя).
2. Фактори формування:
   • життя на пограниччі різних культур і цивілізацій;
   • потреба в самозахисті й адаптації до умов постійної небезпеки;
   • взаємодія з кочовими народами степу;
   • відсутність сильної державної влади на фронтирі;
   • економічні можливості степу (промисли, військова здобич).
3. Практичні приклади:
   • система побратимства як адаптація до умов життя на фронтирі;
   • Запорозька Січ як особлива форма соціальної організації;
   • козацькі думи як відображення ідентичності в усній традиції;
   • специфічні елементи матеріальної культури (шаровари, оселедець, козацька зброя).
4. Значення для сучасності:
   • козацька традиція як важливий елемент сучасної української ідентичності;
   • використання козацьких символів у державній символіці;
   • відродження козацьких традицій у сучасних практиках;
   • козацький досвід самоорганізації як модель громадянського суспільства.

Завдання 7. Моделювання розв’язання соціального конфлікту на пограниччі.

Проведіть рольову гру “Рада на пограниччі”. Уявіть, що ви живете на українському степовому фронтирі в XVII столітті та маєте розв’язати конфлікт між різними групами населення.

Розподіліть ролі:

• козацькі старшини;
• представники селян-переселенців;
• представники татарських родів;
• польські урядовці;
• православне духовенство;
• купці різних національностей.

Предмет конфлікту (оберіть один):

1. Розподіл прав на використання пасовищ і рибних угідь.
2. Відносини з татарами після серії взаємних набігів.
3. Організація захисту території від зовнішньої загрози.
4. Врегулювання релігійних протиріч на пограниччі.

Завдання:

1. Кожна група має сформулювати свої інтереси та позицію щодо конфлікту.
2. Провести переговори для пошуку компромісного рішення.
3. Розробити “універсал” – документ, що врегульовує конфлікт.
4. Проаналізувати, які фактори сприяли чи перешкоджали досягненню згоди.

Після завершення гри обговоріть:

• Які стратегії розв’язання конфліктів виявилися найбільш ефективними?
• Як життя на пограниччі впливало на формування механізмів розв’язання конфліктів?
• Які історичні уроки врегулювання конфліктів на пограниччі можуть бути корисними для сучасного суспільства?

Методичний коментар. 

Це завдання розвиває громадянську та соціальну компетентність учнів/учениць через практичне моделювання ситуації розв’язання конфлікту. Рольова гра дозволяє учням/ученицям “прожити” історичну ситуацію, поглянути на конфлікт з різних перспектив та розвинути навички ведення переговорів і пошуку компромісів. Важливо спрямувати обговорення на рефлексію щодо отриманого досвіду та його значення для розуміння сучасних соціальних процесів.

Відповідь: 

(приклад для конфлікту щодо розподілу прав на використання пасовищ і рибних угідь)

Позиції сторін:

• Козацькі старшини прагнуть зберегти контроль над ключовими ресурсами території, особливо рибними угіддями, які є важливим джерелом доходу; виступають за регламентацію доступу до ресурсів через систему дозволів від Коша.
• Селяни-переселенці потребують доступу до пасовищ для розвитку скотарства; наполягають на рівних правах для всіх поселенців.
• Татарські роди відстоюють традиційні права на використання степових пасовищ для сезонного випасу худоби; посилаються на древні звичаї.
• Польські урядовці прагнуть встановити контроль над ресурсами через надання великих земельних наділів шляхті; пропонують систему оподаткування користування угіддями.
• Православне духовенство виступає за справедливий розподіл ресурсів; пропонує використовувати частину доходів від ресурсів для підтримки церкви та освіти.
• Купці зацікавлені в стабільності та безпеці для розвитку торгівлі; пропонують систему торгових шляхів і ярмарків, що враховує інтереси різних громад.

Можливе рішення (універсал):

1. Створення спільної ради представників усіх громад для регулювання доступу до ресурсів.
2. Розподіл пасовищ з урахуванням традиційних маршрутів кочівників і потреб нових поселенців.
3. Встановлення сезонного графіка використання спірних територій.
4. Відкриття ключових торгових шляхів для всіх громад з системою спільної охорони.
5. Створення механізму арбітражу для вирішення майбутніх конфліктів.

Фактори, що сприяли досягненню згоди:

• економічна взаємозалежність різних груп;
• спільна зацікавленість у безпеці регіону;
• прагматичний підхід до розв’язання проблем;
• історичний досвід співіснування різних громад.

Фактори, що перешкоджали згоді:

• релігійні та культурні відмінності;
• попередня історія конфліктів;
• втручання зовнішніх сил (держав);
• різні правові традиції та розуміння власності.

---

Твердження	Так	Частково	Ні
Я знаю, що таке фронтир та розумію його особливості
Я вмію аналізувати процеси формування ідентичності на пограниччі
Я можу визначити природні та соціальні чинники формування фронтирних зон
Я розумію способи конструктивного розв’язання соціальних конфліктів на пограниччі

Урок 3. Тема.  Поняття фронтиру.

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Український степ був бар’єром чи мостом між цивілізаціями? Обґрунтуйте свою думку історичними прикладами.

---

Завдання 1. Аналіз поняття “фронтир”.

Ознайомтеся з уривком з праці американського історика Фредеріка Джексона Тернера:

“Американський фронтир відрізняється від європейського прикордоння, що є укріпленою межею, яка пролягає крізь густонаселені території. Найважливішою рисою американського фронтиру є те, що він розташований на межі неосвоєних територій… Фронтир – це точка зустрічі дикості та цивілізації… Цей періодичний рух із прикордоння, з повторюваним досвідом суспільного розвитку від примітивних умов, зміцнює та підтримує характерні для Америки риси індивідуалізму, демократії, свободи”.

Дайте відповіді на запитання:

1. Які основні характеристики фронтиру виділяє Тернер?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чим, на думку автора, американський фронтир відрізняється від європейського прикордоння?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Як фронтир впливає на формування національного характеру та ідентичності, згідно з Тернером?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Чи можна застосувати теорію Тернера до українського контексту? Обґрунтуйте свою думку.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Характеристика українського степового фронтиру.

Заповніть таблицю, визначивши особливості українського степового фронтиру в різні історичні періоди:

Період	Основні гравці на фронтирі	Характер взаємодії	Соціокультурні феномени
IX-XIII ст.
XIV-XV ст.
XVI-XVII ст.
XVIII-XIX ст.

Завдання 3. Соціальні конфлікти та їх розв’язання на пограниччі.

Оберіть один з історичних конфліктів на українському пограниччі:

1. Конфлікти між землеробами та кочовиками.
2. Українсько-татарські відносини в XVI-XVII ст.
3. Релігійні конфлікти на пограниччі.
4. Соціальні конфлікти в процесі імперської колонізації степу.

Дайте відповіді на запитання:

1. Які були причини виникнення конфлікту?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які соціальні групи були залучені до конфлікту?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Які способи врегулювання конфлікту використовувалися?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Які висновки для сучасного розв’язання соціальних конфліктів можна зробити на основі цього історичного досвіду?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Аналіз історичних джерел про життя на фронтирі.

Проаналізуйте уривки з історичних джерел про життя на українському степовому пограниччі:

Джерело 1. З опису України Гійома Левассера де Боплана (середина XVII ст.): 

“Козаки дуже вмілі у виготовленні селітри, якої дуже багато в цих краях, і виготовляють прекрасний гарматний порох. Жінки займаються прядінням льону і вовни, роблять полотно і тканини для щоденного вжитку. Всі вміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати різні м’ясні страви, варити пиво, мед, горілку, робити різні напої… Взагалі всі мешканці цієї України вміють добре орати, сіяти, жати, косити, пекти хліб тощо, але найвправніші вони у загарбуванні здобичі в морських походах.”

Джерело 2. З універсалу гетьмана Богдана Хмельницького (1655 р.): 

“Через те, що на Запорожжі живуть люди, які ані орють, ані сіють, а живуть здобиччю, дозволяємо їм мати звичайну здобич з диких піль і з Дикого Степу, але не з міст, сіл і містечок. А саме рибу ловити, звіра бити і всілякий пожиток приймати, та щоб Запорожжя ні від кого не було голодне, бо Дике Поле для всіх просторе і достатньо його.”

Джерело 3. З розповіді Евлія Челебі про ногайських татар (XVII ст.): 

“Ці татари живуть у степах… Вони не мають ні садів, ні виноградників… Їхнє багатство – це коні, вівці, верблюди й худоба… Вони постійно ворогують із козаками через кордони… Але козаки й татари, хоч і воюють між собою, часто разом іграють у шашки, п’ють разом бузу і міцні напої, сидять і розважаються, продають і купують одне в одного рабів і полонених і ведуть жваву торгівлю…”

У парі з однокласником/однокласницею дайте відповіді на запитання:

1. Які особливості життя та господарства на пограниччі відображені в цих джерелах?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Як джерела характеризують взаємодію різних культур на фронтирі?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Які стратегії виживання та адаптації застосовували мешканці пограниччя?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Які висновки про соціальні взаємодії на фронтирі можна зробити на основі цих джерел?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Формування ідентичності на пограниччі.

У групі опрацюйте один з аспектів формування ідентичності на українському пограниччі:

□ формування козацької ідентичності;

□ релігійна ідентичність на пограниччі;

□ мовна ситуація на українському фронтирі;

□ особливості матеріальної культури прикордоння.

Підготуйте короткий опис обраного аспекту за планом:

1. Основні характеристики досліджуваного аспекту ідентичності:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Фактори, що впливали на його формування:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Практичні приклади з історії:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Значення цього аспекту для розуміння сучасних процесів формування ідентичності:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Твердження	Так	Частково	Ні
Я знаю, що таке фронтир та розумію його особливості
Я вмію аналізувати процеси формування ідентичності на пограниччі
Я можу визначити природні та соціальні чинники формування фронтирних зон
Я розумію способи конструктивного розв’язання соціальних конфліктів на пограниччі