Розселення людини на території України

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Тема. Розселення людини на території України.

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

визначає тривалість (хронологічні межі) історичних явищ і процесів, пов’язаних з освоєнням природних просторів [12 ГІО 1.1.2-1]
характеризує геополітичне положення українського Степу як «фронтиру» в минулому й тепер [12 ГІО 2.1.1-3]
визначає природні та соціальні чинники формування історико-географічних регіонів і колонізаційних зон [12 ГІО 2.2.1-1]

Учні й учениці

дослідять етапи заселення території України від найдавніших часів до початку XX ст.;
проаналізують, як люди пристосовувались до різних природно-географічних умов;
розглянуть формування історико-географічних регіонів України;
з’ясують, як природні умови впливали на спосіб життя населення різних регіонів.

Ключова компетентність уроку

Культурна компетентність: учні/учениці досліджуватимуть тенденції розвитку культури в історичному контексті, аналізуватимуть зв’язок між природними умовами та формуванням культурних особливостей різних регіонів України.

Ключові поняття, особистості, концепти

Ойкумена — заселена людьми частина Землі. Термін походить з давньогрецької географії (буквально «заселений світ»). У різні історичні періоди межі ойкумени розширювалися з розвитком технологій та знань.
Фронтир — зона освоєння нових територій, межа між освоєними та неосвоєними землями. Термін запровадив американський історик Фредерік Джексон Тернер для опису процесу колонізації американського Заходу.
Розселення — процес заселення людиною нових територій, поширення людських спільнот.
Природно-географічні умови — сукупність природних компонентів (рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинність, тваринний світ), які впливають на життя та діяльність людини.
Адаптація — пристосування організмів або популяцій до умов середовища.
Культурна адаптація — пристосування через розвиток знарядь праці та технологій.
Міграція — переселення людей з однієї території на іншу.
Колонізація — захоплення й освоєння нових земель представниками більш розвинених держав.
Історико-географічний регіон — територія, що характеризується спільністю історичного розвитку, природних умов, етнічного складу населення, господарських зв’язків, культурних особливостей.

Періодизація заселення території України:

палеоліт (1 млн років тому – 10 тис. років до н.е.) — давній кам’яний вік, період первісного суспільства, коли люди виготовляли знаряддя праці з каменю. Характеризується чергуванням льодовикових (гляціалів) та міжльодовикових періодів (інтергляціалів);
мезоліт (10-8 тис. років до н.е.) — середня кам’яна доба, льодовикові прояви зникають, клімат поступово теплішає, формується сучасна річкова сітка, оновлюється рослинність, змінюється фауна;
неоліт (8-6 тис. років до н.е.) — новий кам’яний вік, період переходу від привласнювального до відтворювального господарства;
енеоліт (6-4 тис. років до н.е.) — мідна, або мідно-кам’яна доба, перехід від кам’яної доби до залізної;
бронзовий вік (4-1 тис. років до н.е.) — історичний період, характеризується переходом від кам’яних до бронзових знарядь праці;
залізний вік (1 тис. років до н.е. – перші століття н.е.) — історичний період, що характеризується виробництвом і використанням залізних знарядь праці.

Археологічні культури території України:

трипільська культура (5400-2700 рр. до н.е.) — неолітична археологічна культура, що існувала на території України, Молдови та Румунії. Характеризується розвиненим землеробством, скотарством, гончарством та житлобудуванням
ямна культура (3600-2300 рр. до н.е.) — енеолітична та ранньобронзова культура степової зони України. Представники цієї культури були кочовими скотарями;
катакомбна культура (2800-2000 рр. до н.е.) — археологічна культура бронзової доби, поширена в степовій та лісостеповій зонах України;
зрубна культура (1900-1200 рр. до н.е.) — археологічна культура пізньої бронзової доби, поширена в степовій та лісостеповій зонах України.
чорноліська культура (1025-700 рр. до н.е.) — археологічна культура раннього залізного віку, поширена в лісостеповій зоні України.

Історико-географічні регіони України:

Полісся — лісова зона на півночі України;
Волинь — історико-географічний регіон на північному заході України;
Галичина — історико-географічний регіон на заході України;
Поділля — історико-географічний регіон у центральній та західній частині України;
Слобожанщина — історико-географічний регіон на сході України;
Запоріжжя — історико-географічний регіон у центральній та південно-східній частині України;
Донбас — історико-географічний регіон на сході України;
Таврія — історико-географічний регіон на півдні України;
Крим — півострів на півдні України.

Як підготуватися до уроку?

Хронологія та періодизація:
- повторіть основні хронологічні етапи заселення території України від палеоліту до сучасності;
- зверніть увагу на зв’язок між зміною технологій і розширенням заселених територій;
- розгляньте етапи формування історико-географічних регіонів України.
Археологічні культури:
- підготуйте матеріал про ключові археологічні культури на території України;
- акцентуйте увагу на їхній адаптації до природно-географічних умов;
- підготуйте візуальні матеріали (зображення артефактів, реконструкцій поселень).
Географічний контекст:
- проаналізуйте природно-географічні зони України та їхній вплив на характер заселення;
- підготуйте карти, що ілюструють взаємозв’язок між природними умовами та характером господарювання;
- розгляньте роль річок, морів, гір і степів у формуванні поселень.
Культурний аспект (для розвитку культурної компетентності):
- зберіть матеріали про культурні особливості різних історико-географічних регіонів України;
- підготуйте приклади впливу природних умов на формування регіональних культурних традицій;
- знайдіть візуальні матеріали, що демонструють культурне різноманіття українських земель.
Міждисциплінарні зв’язки:
- підготуйте матеріали на перетині історії, географії, етнографії та культурології;
- зберіть інформацію про сучасні археологічні дослідження на території України;
- розгляньте вплив кліматичних змін на міграції населення в різні історичні періоди.
Регіональний аспект:
- зверніть особливу увагу на історію заселення вашого регіону;
- підготуйте приклади локальних культурних традицій, пов’язаних з природними умовами;
- розгляньте трансформацію природного ландшафту вашого регіону під впливом людської діяльності.

Етапи заселення території України

Період	Хронологічні межі	Особливості знарядь	Взаємодія з природою	Основні винаходи й удосконалення	Приклади з території України
палеоліт	1 млн років тому – 10 тис. років до н.е.	грубі кам’яні знаряддя (рубила, скребла, відщепи); поява складних знарядь у пізньому палеоліті	повна залежність від природи, присвоювальне господарство (збиральництво і полювання)	опанування вогню, створення перших знарядь праці, житло, одяг зі шкур, зародження мистецтва	стоянки: Королеве (Закарпаття), Межиріч, Кирилівська стоянка (Київ), Мізинська стоянка
мезоліт	10-8 тис. років до н.е.	мікроліти, складні знаряддя (лук і стріли), гачки для риболовлі	початок одомашнення тварин (собака), розвиток рибальства	винайдення луку та стріл, човна, рибальських снастей	стоянки: Мурзак-Коба, Фатьма-Коба (Крим), Василівка (Запорізька обл.)
неоліт	8-6 тис. років до н.е.	шліфовані та свердлені кам’яні знаряддя, поява кераміки	перехід до відтворювального господарства (землеробство та скотарство)	кераміка, прядіння, ткацтво, шліфування та свердління каменю	буго-дністровська культура, культура лінійно-стрічкової кераміки
енеоліт	6-4 тис. років до н.е.	поєднання кам’яних і перших мідних знарядь	розвинене землеробство таі скотарство, перші протоміста	металургія міді, гончарний круг, тяглова сила тварин	трипільська культура, пам’ятки середньостогівської культури
бронзова доба	4-1 тис. років до н.е.	бронзові знаряддя, зброя та прикраси	відокремлення скотарства від землеробства, розвиток ремесел	бронзоливарне виробництво, колісний транспорт, плуг	ямна культура, катакомбна культура, зрубна культура
рання залізна доба	1 тис. років до н.е. – перші століття н.е.	залізні знаряддя праці та зброя	інтенсивне землеробство, розвинене скотарство, ремесла	залізні знаряддя праці, зброя, розвиток військової справи	кіммерійці, скіфи, сармати; чорноліська культура

Дизайн уроку

Провокація

Запитання

Як би змінився розвиток людства, якби перші люди з’явилися не в Африці, а на території сучасної України? Які природні умови сприяли б або перешкоджали б розвитку ранніх людських спільнот?

Завдання

Перегляньте карту природно-географічних зон України. Визначте, які з цих зон були найбільш придатними для життя людей у:

a) палеоліті;
б) неоліті;
в) бронзовій добі.

Обґрунтуйте свою відповідь.

Практика

Самостійно

Завдання 1. Доповніть пропуски в тексті.

Процес розселення людини на території сучасної України був частиною глобальної (1)________________ людства з африканської прабатьківщини. (2)________________ позначився поступовим освоєнням первісними людьми нових територій, розширенням (3)________________ та (4)________________ до різних (5)________________. Особливо важливим був (6) ________________ між освоєними та неосвоєними землями, який постійно зміщувався.

У (7) ________________, після закінчення льодовикового періоду, відбулося активне заселення українських теренів, де склалися сприятливі умови для мисливства та збиральництва. (8)________________ приніс революційні зміни у взаємодію людини з природним середовищем через появу землеробства та скотарства, що сформувало новий (9)________________.

В (10)________________ та (11)________________ відбулося подальше освоєння територій та вдосконалення способів (4)________________ до різних природних зон. Степові простори стали ареною масштабних (1)________________ племен, а лісостепова зона сприяла розвитку осілого землеробства. Це заклало основу для формування різних господарсько-культурних типів на території України.

Довідка: фронтир, ойкумена, природно-географічні умови, палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, доба бронзи, соціально-історичний простір, адаптація, міграція.

Методичний коментар.

Завдання спрямоване на перевірку засвоєння ключових понять і термінів, а також розуміння загальної хронології процесу розселення людини на території України. Учні/учениці мають відтворити послідовність історичних процесів та продемонструвати розуміння взаємозв’язку між природними умовами та людською діяльністю.

Відповідь:

1 – міграції, 2 – палеоліт, 3 – ойкумени, 4 – адаптації, 5 – природно-географічних умов, 6 – фронтир, 7 – мезоліті, 8 – неоліт, 9 – соціально-історичний простір, 10 – енеоліті, 11 – добі бронзи, 4 – адаптації, 1 – міграцій.

Завдання 2. Зіставте археологічні культури та їхні характеристики.

З’єднайте назву археологічної культури з її описом:

Археологічна культура	Опис
1. Трипільська культура	А. Кочові скотарі бронзової доби, які залишили численні курганні поховання в степовій зоні України
2. Ямна культура	Б. Осіле землеробське населення енеоліту, яке створювало великі поселення-протоміста та славилося своєю мальованою керамікою
3. Катакомбна культура	В. Населення раннього залізного віку, яке залишило укріплені городища в лісостеповій зоні України
4. Зрубна культура	Г. Племена бронзової доби, які будували поховання у вигляді підземних камер-катакомб
5. Чорноліська культура	Д. Культура пізньої бронзової доби, названа за традицією будувати могили у вигляді дерев’яних зрубів

Методичний коментар.

Це завдання перевіряє знання учнів/учениць про основні археологічні культури, що існували на території України. Важливо звернути увагу на особливості господарювання та матеріальної культури кожної з них, що відображає їхню адаптацію до природних умов.

Відповідь:

1-Б, 2-А, 3-Г, 4-Д, 5-В.

Завдання 3. Розвиток культури в контексті природних умов.

Проаналізуйте, як природні умови вплинули на розвиток таких аспектів культури на території України в доісторичний період:

Житло та архітектура.
Одяг та прикраси.
Харчування та господарство.
Вірування та мистецтво.

Наведіть конкретні приклади та артефакти для кожного пункту.

Методичний коментар.

Це завдання розвиває культурну компетентність учнів/учениць, дозволяючи їм проаналізувати зв’язок між природними умовами та формуванням культурних особливостей на території України. Учні/учениці мають продемонструвати розуміння того, як природне середовище впливало на різні аспекти людського життя та культури.

Відповідь:

Житло та архітектура. У льодовиковий період люди використовували кістки мамонтів для будівництва жител (Межиріч, Добранічівка); у лісовій зоні будували дерев’яні житла; у трипільській культурі використовували глину та дерево для двоповерхових будинків; у степовій зоні переважали легкі переносні житла кочовиків.
Одяг та прикраси. Холодний клімат палеоліту зумовив використання шкір і хутра тварин; доступність глини сприяла розвитку керамічних прикрас у неолітичних культурах; поява металургії в енеоліті та бронзовій добі дозволила створювати металеві прикраси.
Харчування та господарство. Лісова зона сприяла розвитку збиральництва та полювання; річкові долини – рибальству; лісостепова зона з родючими ґрунтами – землеробству (трипільська культура); степова зона – кочовому скотарству (ямна, катакомбна культури).
Вірування та мистецтво. Залежність від природи відобразилась у культі родючості (трипільські жіночі статуетки); мисливський спосіб життя – у наскельних зображеннях тварин; зміна пір року – у календарних обрядах (мізинський браслет як можливий примітивний календар).

У парах

Завдання 4. Аналіз археологічної карти.

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Файл:0025_Ukraine_Mesolit_2.jpg

Розгляньте карту археологічних пам’яток України та дайте відповіді на запитання.

Визначте основні регіони концентрації палеолітичних/мезолітичний пам’яток.
Поясніть, чому саме в цих місцях виникли перші поселення.
Які природні фактори сприяли заселенню цих територій?
Порівняйте розташування пам’яток різних періодів. Як змінювалася географія заселення території України з часом?

Методичний коментар.

Завдання розвиває просторове мислення та вміння аналізувати історичні процеси в географічному контексті. Робота в парах дозволяє учням/ученицям обмінюватися ідеями та спільно аналізувати карту, що сприяє глибшому розумінню матеріалу.

Відповідь:

Основні регіони концентрації палеолітичних пам’яток: Середнє Подніпров’я, Подністров’я, Крим, Закарпаття.
Причини виникнення поселень: доступність води, наявність природних укриттів (печери в Криму), багаті мисливські угіддя, поклади кременю для виготовлення знарядь.
Сприятливі природні фактори: річкові долини забезпечували водою та шляхами комунікації; різноманітні ландшафти надавали різні ресурси; наявність печер забезпечувала природний захист.
Зміни в географії заселення: у палеоліті та мезоліті поселення концентрувалися переважно біля річок та в печерах; з неоліту почалося активніше освоєння лісостепової зони; у бронзову добу відбулося розширення заселення степової зони; у залізну добу спостерігається формування великих поселень-городищ у лісостеповій зоні.

Завдання 5. Робота з медіатекстом.

Ознайомтеся з медіатекстом «Скіфи: таємниці кочовиків. Оксана Ліфантій» від «Локальної історії» (2023 р.)

https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/skifi-taiemnitsi-kochovikiv-oksana-lifantii/
На його основі дайте відповіді на питання.

Як природно-географічні умови Північного Причорномор’я вплинули на спосіб життя скіфів? Проаналізуйте, чому результати сучасних досліджень показують, що максимальна відстань сезонних міграцій скіфів становила лише близько 200 км.
Яким чином екологічні фактори могли призвести до занепаду Великої Скіфії наприкінці IV ст. до н.е.? Поясніть зв’язок між кількістю населення, випасанням худоби та виснаженням природних ресурсів степу.
Як взаємодіяли між собою різні групи населення Скіфії – кочовики степу та осіле населення лісостепу? Чому природні умови різних географічних зон сприяли формуванню різних господарських укладів?

Методичний коментар.

Завдання розвиває навички роботи з медіатекстами та критичного аналізу інформації. Воно також пов’язує історичні процеси з природно-географічними умовами, що сприяє формуванню розуміння культурних особливостей різних регіонів України.

Відповідь:

Між кочовиками степу та осілим населенням лісостепу існувала складна система взаємодії: торгівля продуктами скотарства в обмін на землеробську продукцію; політичне домінування степових скіфів над лісостеповими племенами; культурний обмін і взаємовпливи. Природні умови лісостепу (родючі ґрунти, достатня кількість опадів) сприяли розвитку землеробства, тоді як степ з великими відкритими просторами був ідеальним для кочового скотарства.
Природно-географічні умови Північного Причорномор’я (степова зона з різноманітними ландшафтами, річковими долинами, балками) зумовили особливий тип кочівництва скіфів – сезонне переміщення на невеликі відстані. Максимальна відстань міграцій у 200 км пояснюється наявністю оптимальних пасовищ в межах цієї території, сезонною зміною рослинності, необхідністю повертатися до стаціонарних зимівників, а також існуванням регіональних господарсько-культурних спільнот.
Екологічні фактори занепаду Великої Скіфії: зростання населення призвело до збільшення поголів’я худоби, що спричинило надмірне випасання степів; деградація пасовищ зменшила їхню продуктивність; зміна клімату могла посилити ці процеси. Виснаження степових ресурсів призвело до неможливості підтримувати попередню чисельність населення та худоби, що викликало кризу скіфського суспільства.

У групах

Завдання 6. Аналіз артефактів.

На сайті Національного музею історії України або іншого музею знайдіть оцифровану колекцію археологічних артефактів. Кожна з груп обирає один артефакт для аналізу.
https://nmiu.org/exhibits/museum/arch

Визначте час створення (епоху) артефакту та його призначення.
Поясніть, як цей артефакт розкриває зв’язок людини та природи (поставте питання, наприклад, з якого матеріалу він виготовлений, яка природа цього регіону, де він застосовувався, чи має він оздоблення та навіщо?)
Як цей артефакт відображає культурні особливості свого регіону та часу?
Зробіть короткі узагальнення та презентуйте для інших груп свої артефакти.

Методичний коментар.

Це завдання розвиває культурну компетентність учнів/учениць через аналіз матеріальної культури різних епох. Воно також формує навички групової роботи, аналізу та презентації інформації. Особливу увагу слід приділити обговоренню зв’язку між природними ресурсами регіону та матеріальною культурою.

Відповідь:

(приклад для одного артефакту) Браслет із пластини бивня мамонта, орнаментований. 15 тис. років тому. Верхній палеоліт. Україна, Чернігівська обл., с. Мізин.

Час створення: верхній палеоліт (близько 15 тис. років тому). Призначення: прикраса, можливо також ритуальний предмет або примітивний календар.
Зв’язок з природою: виготовлений з бивня мамонта, що відображає фауну льодовикового періоду; орнамент може відображати природні цикли або явища; використання кісткової сировини свідчить про адаптацію до природних ресурсів регіону в умовах обмеженого доступу до інших матеріалів.
Культурні особливості: геометричний орнамент відображає високий рівень абстрактного мислення палеолітичних людей; техніка виготовлення демонструє розвинені навички обробки кістки; можливий зв’язок з космологічними уявленнями та системою вимірювання часу.
Узагальнення: артефакт демонструє високий рівень розвитку культури верхнього палеоліту на території України, складну систему адаптації людей до природних умов льодовикового періоду, а також початки розвитку абстрактного мислення та мистецтва.

Завдання 7. Культурні традиції історико-географічних регіонів України.

Об’єднайтеся в групи, кожна з яких досліджуватиме один з історико-географічних регіонів України:

Полісся.
Карпати.
Поділля.
Слобожанщина.
Таврія.

Для обраного регіону підготуйте презентацію, яка включатиме:

Природно-географічні особливості регіону.
Історію заселення та формування культурних традицій.
Традиційні заняття населення та їхній зв’язок з природними умовами.
Особливості народного житла, одягу, харчування.
Обряди та звичаї, пов’язані з природними циклами.

Використовуйте різноманітні джерела інформації: підручники, карти, етнографічні матеріали, інтернет-ресурси.

Методичний коментар.

Це завдання спрямоване на розвиток культурної компетентності учнів/учениць через дослідження культурного різноманіття України. Воно заохочує учнів/учениць аналізувати зв’язок між природними умовами та формуванням культурних особливостей різних регіонів, а також розвиває навички роботи з різними джерелами інформації та презентації результатів.

Відповідь:

(приклад для одного регіону – Полісся)

Природно-географічні особливості: низовинна рівнина з піщаними ґрунтами, багата на болота, ліси, озера та річки, помірно-континентальний клімат з достатньою кількістю опадів.
Історія заселення: заселено з часів палеоліту; важливу роль відіграли балтські та слов’янські племена; збереження архаїчних культурних елементів через відносну ізольованість регіону.
Традиційні заняття: лісові промисли (збиральництво, бортництво, мисливство), рибальство, тваринництво, примітивне землеробство на підсічних ділянках.
Матеріальна культура: дерев’яне житло з особливими конструктивними рішеннями для вологого клімату; одяг з льону та конопель; традиційна кухня з використанням лісових ягід, грибів, річкової риби.
Обряди та звичаї: багатий календар свят, пов’язаних з природними циклами; архаїчні вірування, пов’язані з лісом, водою, культом предків; збереження дохристиянських елементів у фольклорі та обрядовості.

Прогрес

Твердження	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи заселення території України
Я вмію аналізувати вплив природно-географічних умов на розвиток людських спільнот
Я можу пояснити формування історико-географічних регіонів України
Я розумію зв’язок між природними умовами та формуванням культурних особливостей різних регіонів України

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Тема. Розселення людини на території України.

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

a) палеоліті;
б) неоліті;
в) бронзовій добі.

Обґрунтуйте свою відповідь.

Практика

Завдання 1. Доповніть пропуски в тексті.

У (7) ________________, після закінчення льодовикового періоду, відбулося активне заселення українських теренів, де склалися сприятливі умови для мисливства та збиральництва. (8)________________ приніс революційні зміни у взаємодії людини з природним середовищем через появу землеробства та скотарства, що сформувало новий (9)________________.

Довідка: фронтир, ойкумена, природно-географічні умови, палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, доба бронзи, соціально-історичний простір, адаптація, міграція

Завдання 2. Укладіть хронологічно-тематичну таблицю.

Заповніть таблицю, де потрібно визначити доісторичний період, його хронологічні межі, особливості знарядь первісних людей, взаємодію з природою, основні винаходи й удосконалення, наведіть приклади з території України.

Період	Хронологічні межі	Особливості знарядь	Взаємодія з природою	Основні винаходи й удосконалення	Приклади з території України
палеоліт
мезоліт
неоліт
енеоліт
бронзова доба
рання залізна доба

Завдання 3. Археологічні культури України.

З’єднайте назву археологічної культури з її описом:

Археологічна культура	Опис
1. Трипільська культура	А. Кочові скотарі бронзової доби, які залишили численні курганні поховання в степовій зоні України
2. Ямна культура	Б. Осіле землеробське населення енеоліту, яке створювало великі поселення-протоміста і славилося своєю мальованою керамікою
3. Катакомбна культура	В. Населення раннього залізного віку, яке залишило укріплені городища в лісостеповій зоні України
4. Зрубна культура	Г. Племена бронзової доби, які будували поховання у вигляді підземних камер-катакомб
5. Чорноліська культура	Д. Культура пізньої бронзової доби, названа за традицією будувати могили у вигляді дерев’яних зрубів

Завдання 4. Робота з медіатекстом.

Ознайомтеся з медіатекстом «Скіфи: таємниці кочовиків. Оксана Ліфантій» від «Локальної історії» (2023 р.): https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/skifi-taiemnitsi-kochovikiv-oksana-lifantii/

На його основі дайте відповіді на питання:

Як природно-географічні умови Північного Причорномор’я вплинули на спосіб життя скіфів? Проаналізуйте, чому результати сучасних досліджень показують, що максимальна відстань сезонних міграцій скіфів становила лише близько 200 км.

Яким чином екологічні фактори могли призвести до занепаду Великої Скіфії наприкінці IV ст. до н.е.? Поясніть зв’язок між кількістю населення, випасанням худоби та виснаженням природних ресурсів степу.

Як взаємодіяли між собою різні групи населення Скіфії – кочовики степу та осіле населення лісостепу? Чому природні умови різних географічних зон сприяли формуванню різних господарських укладів?

Завдання 5. Культурні традиції історико-географічних регіонів України.

Оберіть один з історико-географічних регіонів України та опишіть зв’язок між його природно-географічними умовами та культурними традиціями населення. Зверніть увагу на такі аспекти:

Традиційні заняття населення.
Особливості народного житла.
Традиційний одяг.
Традиційна кухня.
Обряди та звичаї, пов’язані з природними циклами.

Регіон: ___________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Прогрес

Твердження	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи заселення території України
Я вмію аналізувати вплив природно-географічних умов на розвиток людських спільнот
Я можу пояснити формування історико-географічних регіонів України
Я розумію зв’язок між природними умовами та формуванням культурних особливостей різних регіонів України

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе