Тема 4. Людина і влада

матеріал 1

Перші кроки державотворення: створення державних інституцій і символів (1991-1994)

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 1. Перші кроки державотворення: створення державних інституцій і символів (1991-1994)

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця

[12 ГІО 6.3.1-1] обґрунтовує необхідність захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, готовність дати відсіч агресії;
[12 ГІО 6.3.1-2] висловлює аргументовану думку щодо важливості для України власних державних символів, державної мови, національних цінностей;
[12 ГІО 1.2.1-1] оцінює взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб;
[12 ГІО 4.2.1] добирає аргументи для підтвердження або спростування суджень щодо політичних процесів;
[12 ГІО 6.1.1-1] пояснює механізм функціонування демократії в Україні

Учні й учениці зможуть

проаналізують процес створення ключових державних інституцій незалежної України;
дослідять формування державної символіки та її значення для національної ідентичності;
оцінять роль перших президентських і парламентських виборів у становленні демократії;
визначать основні виклики перехідного періоду та способи їх подолання;
встановлять зв’язок між державотворчими процесами 1990-х і сучасним розвитком України;
розвинуть уміння аналізувати історичні джерела та працювати з різними типами документів;
сформують навички критичного мислення через порівняння різних поглядів на процеси державотворення

Громадянські та соціальні компетентності – учні/учениці усвідомлюватимуть процеси становлення української державності, аналізуватимуть роль інституцій у функціонуванні демократії, розумітимуть важливість громадянської участі у державотворчих процесах.

Ключові терміни, особи та концепції

Державні інституції – органи державної влади та управління, що забезпечують функціонування держави (парламент, уряд, президент, судова система, правоохоронні органи)
Державна символіка – офіційні символи держави (герб, прапор, гімн), що репрезентують її суверенітет і національну ідентичність
Конституційний процес – процес розробки та прийняття Основного Закону держави, що визначає структуру влади, права громадян й основні принципи державного устрою
Президентська республіка – форма правління, де президент є головою держави та виконавчої влади
Багатопартійність – політична система з кількома політичними партіями, що конкурують за владу в демократичному процесі
Тризуб – державний герб України, історичний символ княжої влади часів Київської Русі
Державний суверенітет – верховенство державної влади всередині країни та її незалежність у зовнішніх справах
Легітимність влади – визнання правомірності влади громадянами через демократичні процедури (вибори, референдуми)
Інавгурація – церемонія вступу на посаду глави держави
Леонід Кравчук (1934-2022) – перший Президент незалежної України (1991-1994), Голова Верховної Ради УРСР під час проголошення незалежності
Леонід Кучма (1938) – другий Президент України (1994-2005), за його каденції прийнято Конституцію України 1996 року
Іван Плющ (1941-2016) – перший Голова Верховної Ради незалежної України (1991-1994)
Вітольд Фокін (1932) – перший Прем’єр-міністр незалежної України (1991-1992)
Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року – історичний референдум, на якому 90,32% громадян підтримали незалежність України
Президентські вибори 1991 року – перші президентські вибори в незалежній Україні, що відбулися одночасно з референдумом про незалежність

Як підготуватися до уроку?

Історичний контекст

Період 1991-1994 років став визначальним для формування незалежної української держави. Після проголошення незалежності 24 серпня 1991 року Україна зіткнулася з безпрецедентними викликами: необхідністю створити власні державні інституції “з нуля” в умовах відсутності досвіду державного управління, економічної кризи та геополітичної невизначеності.

Важливо розуміти, що державотворення відбувалося не на “чистому аркуші” : Україна успадкувала радянську систему управління, яку потрібно було трансформувати. Це створювало внутрішні напруження між прихильниками швидких реформ і тими, хто виступав за поступовість змін.

Символіка й ідентичність

Вибір державних символів став важливим елементом формування національної ідентичності. Повернення до історичних символів – синьо-жовтого прапора, тризуба, гімну “Ще не вмерла Україна” – символізувало розрив з радянським минулим і відновлення історичної наступності з українською державністю попередніх періодів.

Процес затвердження символів не був миттєвим: синьо-жовтий прапор був підняти над Верховною Радою ще у вересні 1991 року, але офіційне затвердження відбулося лише 28 січня 1992 року. Тризуб як малий герб затверджено 19 лютого 1992 року. Гімн до 2003 року виконувався лише як музика без слів.

Політична система

Україна успадкувала від УРСР парламентську систему з потужною Верховною Радою. Введення посади Президента в грудні 1991 року створило дуалізм влади, що призводив до постійних конфліктів між парламентом та президентом. Ця проблема залишалася актуальною до прийняття Конституції 1996 року.

Перші президентські вибори 1 грудня 1991 року відбулися одночасно з референдумом про незалежність. Взяли участь 6 кандидатів, перемогу здобув Леонід Кравчук з результатом 61,59%. Ці вибори легітимізували як незалежність України, так і нову посаду Президента.

Економічні виклики

Перехідний період супроводжувався глибокою економічною кризою: гіперінфляція досягла 10155% у 1993 році, ВВП скоротився майже вдвічі за 1991-1994 роки. Це створювало соціальну напругу та ставило під сумнів спроможність молодої держави.

Міжнародне визнання

Міжнародне визнання України стало критично важливим для її виживання. До кінця 1991 року Україну визнали понад 50 держав, включно з всіма провідними країнами світу. Це підтвердило незворотність процесу державотворення.

Методичні рекомендації

Візуалізація. Підготуйте якісні візуальні матеріали – фотографії церемонії інавгурації, схеми структури влади, зображення еволюції державних символів, карти адміністративно-територіального устрою.
Джерела. Використовуйте автентичні документи – фрагменти Конституції, постанов Верховної Ради, виступів політичних лідерів. Це допоможе учням відчути атмосферу епохи.
Персоналізація. Залучайте родинні історії учнів: багато їхніх батьків і родичів були свідками цих подій. Можна запропонувати домашнє завдання – інтерв’ю з родичами про їхні спогади про 1991-1994 роки.
Критичне мислення. Обов’язково обговоріть альтернативні шляхи розвитку, помилки та невикористані можливості. Уникайте однозначних оцінок – показуйте складність вибору в умовах невизначеності.
Зв’язок з сучасністю. Проводьте паралелі між викликами 1990-х і сучасними проблемами України. Це допоможе учням усвідомити, що багато питань залишаються актуальними.
Емоційний вимір. Не забувайте про емоції людей того часу – ейфорію від здобуття незалежності, тривогу за майбутнє, надії та розчарування. Це допоможе учням краще зрозуміти епоху.

Підготовка матеріалів

Відеозаписи: церемонія інавгурації Л. Кравчука, виступ про проголошення незалежності, архівні кадри парламентських дебатів
Аудіоматеріали: різні версії Державного Гімну, радіоновини 1991-1994 років
Інфографіка: статистика референдуму, результати виборів, економічні показники
Карти: адміністративний поділ України, геополітична ситуація 1991 року

Можливі труднощі та як їх подолати

Учні можуть мати стереотипні уявлення про 1990-ті як виключно негативний період – важливо показати складність і суперечливість епохи.
Брак емоційного зв’язку з подіями 30-річної давнини – використовуйте особисті історії, відео, аудіоматеріали для створення емпатії.
Політизованість теми – фокусуйтеся на фактах, процесах й історичному аналізі, уникайте політичних оцінок.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Чому для молодої держави важливо мати власні символи й інституції? Що змінюється в житті людей, коли змінюються державні символи та система управління? Уявіть, що ви – громадянин України 24 серпня 1991 року. Які ваші перші думки та почуття? Які очікування від майбутнього?

Завдання.

Розгляньте фотографію церемонії підняття державного прапора України біля будівлі Верховної Ради в серпні 1991 року.

Які емоції могли відчувати люди в цей момент?
Чому саме цей жест мав символічне значення для всієї нації?
Що символізує заміна червоного прапора на синьо-жовтий?
Як думаєте, всі громадяни України однаково сприйняли цю подію?

Методичний коментар

Це завдання активізує емоційне сприйняття учнями процесу державного будівництва та допомагає усвідомити символічне значення державних атрибутів. Важливо підвести їх до розуміння, що створення держави – це не лише юридичні процедури, але й формування національної ідентичності. Обговорення має включати різні перспективи – як ентузіастів незалежності, так і тих, хто ставився до неї з побоюванням чи скептицизмом. Це розвиває критичне мислення й емпатію.

Практика

Робота з джерелом: Медіатекст

Учитель/учителька обирає 1 медіатекст із запропонованих варіантів самостійно або разом з учнями/ученицями.

Варіанти медіатекстів:

Відео “Інавгурація першого Президента України Леоніда Кравчука 5 грудня 1991 року” (архівні кадри з церемонії) – доступне на YouTube
Документальний фільм “Народження символів: як створювалися герб, прапор та гімн незалежної України”
Стаття “Від Верховної Ради УРСР до парламенту незалежної України: трансформація владних інституцій у 1991-1994 роках”
Аудіозапис виступу Леоніда Кравчука на церемонії інавгурації
Документальні кадри парламентських дебатів про державну символіку

Опрацюйте один з медіатекстів за поданим алгоритмом.

Оберіть одне або кілька завдань і виконайте їх.

Завдання 1. Аналіз історичного джерела

Джерело: уривок з Постанови Верховної Ради України “Про державні символи України” від 19 лютого 1992 року.

“Верховна Рада України постановляє:

Затвердити державними символами України: державний прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхньої – синього, нижньої – жовтого кольорів; державний герб України – малий герб України – золотий тризуб на синьому щиті…
Встановити, що мелодія Державного Гімну України – музика М. Вербицького до пісні “Ще не вмерла Україна”…”

Завдання:

Коли були офіційно затверджені державні символи незалежної України?
Які кольори має державний прапор України та як вони розташовані?
Який символ став державним гербом України?
Хто є автором музики Державного Гімну України?
Чому саме ці символи були обрані для української держави? (підказка: подумайте про історичне коріння цих символів)
Чому важливо було закріпити державну символіку на законодавчому рівні?
Порівняйте дату проголошення незалежності (24 серпня 1991) і дату затвердження символів. Чому існує така різниця в часі?

Методичний коментар

Це завдання допомагає учням/ученицям зрозуміти правові основи державної символіки та її історичне коріння. Важливо підкреслити, що вибір символів не був випадковим, а спирався на історичні традиції українського народу. Синьо-жовтий прапор використовувався в УНР, тризуб – символ Володимира Великого й УНР, музика гімну – з часів Весни народів 1848 року. Обговорення має включати питання, чому процес затвердження тривав кілька місяців: це доводить складність досягнення консенсусу в молодій демократії.

Можливі відповіді:

19 лютого 1992 року
Дві рівновеликі горизонтальні смуги: верхня – синя, нижня – жовта
Золотий тризуб на синьому щиті
Михайло Вербицький
Ці символи мають глибоке історичне коріння: синьо-жовтий прапор використовувався в Галичині з ХІХ ст., був прапором УНР; тризуб – знак Володимира Великого, герб УНР; музика гімну написана у 1863 році, виконувалася в УНР
Законодавче закріплення надає символам офіційний статус, захищає їх від довільних змін, створює правову основу для їхнього використання
Потрібен був час для обговорення, досягнення політичного консенсусу, підготовки законодавчих актів

Завдання 2. Робота зі схемою

Джерело: Схема “Структура державної влади України в 1991-1994 роках”

Завдання:

Які три гілки влади були створені в незалежній Україні?
Хто очолив виконавчу владу в новоствореній державі?
Які функції виконувала Верховна Рада України як законодавчий орган?
Коли були проведені перші президентські вибори в незалежній Україні?
Які основні виклики стояли перед новоствореними державними інституціями?
Чому виникали конфлікти між президентом і парламентом у цей період?
Порівняйте цю схему з сучасною структурою влади в Україні. Що змінилося після прийняття Конституції 1996 року?

Методичний коментар

Це завдання розвиває розуміння принципу поділу влади й особливостей політичної системи України. Важливо пояснити, що дуалізм влади (сильний парламент + сильний президент) без чіткого конституційного розмежування повноважень створював постійні конфлікти. Це підводить до розуміння необхідності Конституції 1996 року. Учні мають усвідомити, що демократичні інституції не створюються миттєво, а формуються через складний процес узгоджень і компромісів.

Можливі відповіді:

Законодавча (Верховна Рада), виконавча (Президент і Кабінет Міністрів), судова
Спочатку Кабінет Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром, який призначався Верховною Радою. Президент також мав значні повноваження у виконавчій владі
Прийняття законів, затвердження бюджету, контроль за урядом, ратифікація міжнародних договорів
1 грудня 1991 року (одночасно з референдумом про незалежність)
Економічна криза, відсутність досвіду державного управління, необхідність створення нових інституцій, міжнародне визнання, ядерне роззброєння
Не було чітко визначених конституційних повноважень, обидві гілки влади претендували на домінантну роль
Конституція 1996 року чітко розмежувала повноваження, встановила систему стримувань і противаг

Завдання 3. Робота з статистичними даними

Джерело: Результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року

Показник	Результат
Загальна кількість виборців	31 891 742
Взяли участь у голосуванні	28 804 071 (84,18%)
Підтримали незалежність	28 804 071 (90,32%)
Проти незалежності	2 417 554 (7,58%)

Результати по регіонах (% за незалежність):

Західна Україна: 95-98%
Центральна Україна: 90-95%
Східна Україна: 83-90%
Крим: 54,19%

Завдання:

Який відсоток громадян підтримав незалежність України?
Проаналізуйте явку виборців. Що вона свідчить про ставлення громадян до референдуму?
Порівняйте результати голосування в різних регіонах України. Чим можна пояснити ці відмінності?
Чому результати референдуму були важливі для міжнародного визнання України?
Як ці результати легітимізували проголошення незалежності 24 серпня 1991 року?
Що означає одночасне проведення референдуму та президентських виборів для демократії?

Методичний коментар

Робота зі статистичними даними розвиває аналітичні навички та критичне мислення. Важливо показати, що навіть у регіонах з меншою підтримкою (Крим, Донбас) більшість громадян підтримала незалежність. Це спростовує міф про “роз’єднану” Україну. Учні мають зрозуміти значення демократичної легітимації через референдум: це не просто формальність, а важливий принцип народовладдя.

Завдання 4. Аналіз політичних процесів

Робота в парах

Завдання: Проаналізуйте результати президентських виборів 1991 року.

Кандидати та результати:

Леонід Кравчук – 61,59%
В’ячеслав Чорновіл – 23,27%
Левко Лук’яненко – 4,49%
Володимир Гриньов – 4,17%
Іван Юхновський – 1,77%
Ігор Юхновський – 0,25%

Питання для обговорення в парах:

Скільки кандидатів брало участь у виборах і хто переміг?
Який відсоток голосів отримав переможець? Чи можна вважати його перемогу переконливою?
Які основні політичні сили були представлені на виборах? (підказка: подумайте про політичне минуле кандидатів)
Яке значення мали ці вибори для легітимації незалежної України?
Чому вибори відбулися одночасно з референдумом?
Порівняйте ці вибори з сучасними президентськими виборами в Україні. Що змінилося?
Як ці вибори вплинули на подальший розвиток української демократії?

Методичний коментар

Це завдання розвиває навички політичного аналізу та роботи в парах. Важливо показати різноманітність політичного спектру – від колишніх комуністичних функціонерів (Кравчук) до дисидентів (Чорновіл, Лук’яненко). Учні мають усвідомити, що демократія передбачає конкуренцію різних поглядів. Обговоріть, чому переміг саме Кравчук: його помірковані погляди, досвід, обережність імпонували виборцям в умовах невизначеності.

Очікувані висновки:

Вибори засвідчили демократичний характер нової держави
Висока підтримка Кравчука показала запит на стабільність і поступовість реформ
Участь різних кандидатів продемонструвала політичний плюралізм
Одночасне проведення з референдумом підвищило легітимність обох подій

Завдання 5. Порівняльний аналіз

Завдання: Порівняйте державну символіку УРСР та незалежної України.

Для порівняння використайте таблицю:

Елемент	УРСР	Незалежна Україна	Символічне значення зміни
Прапор
Герб
Гімн
Державна мова

Питання для обговорення:

Які елементи змінилися в державній символіці після 1991 року?
Що залишилося незмінним або було відновлено з попередніх періодів української державності?
Яке символічне значення мали ці зміни для громадян України?
Чому було важливо змінити радянську символіку?
Як нова символіка відображає національну ідентичність України?
Чи всі громадяни України однаково сприйняли зміну символів? Чому?

Методичний коментар

Порівняльний аналіз допомагає учням усвідомити глибину змін, що відбулися після здобуття незалежності. Важливо показати, що зміна символіки – це не лише естетичне рішення, але й політичне, ідеологічне й культурне. Нові (або відновлені історичні) символи знаменували розрив з радянським минулим і відновлення історичної наступності з попередніми періодами української державності. Обговоріть, що для одних громадян ці зміни означали визволення, для інших – втрату звичного.

Очікувані відповіді:

Елемент	УРСР	Незалежна Україна	Символічне значення
Прапор	Червоний з синьою смугою	Синьо-жовтий	Відновлення історичних традицій, розрив з комунізмом
Герб	Серп і молот	Тризуб	Відновлення княжої символіки, історична наступність
Гімн	“Слався, Україно!”	“Ще не вмерла Україна”	Відновлення національного гімну
Мова	Українська та російська	Українська	Утвердження української як єдиної державної

Завдання 6. Історичні портрети державних діячів

Завдання для груп: Кожна група готує історичний портрет одного з ключових діячів періоду 1991-1994 років:

Група 1: Леонід Кравчук – перший Президент України

Група 2: Іван Плющ – Голова Верховної Ради

Група 3: Вітольд Фокін – перший Прем’єр-міністр незалежної України

План роботи (10 хвилин на підготовку):

Біографічні дані
- рік і місце народження
- освіта
- родина
Політична кар’єра до 1991 року
- посади в УРСР
- участь у політичних процесах
- роль у проголошенні незалежності
Роль у процесі державотворення
- ключові рішення
- ініціативи
- виклики, з якими стикався
Основні досягнення на посаді
- що вдалося зробити
- за що критикували
- історична оцінка
Внесок у розбудову незалежної України
- довгострокове значення діяльності
- чому важливо пам’ятати цю особу

Форма презентації (3 хвилини на групу):

можна використати формат “живого портрета” – один учень грає роль діяча, інші – інтерв’юерів
або класичну презентацію з ілюстраціями
або створити мінімузейну експозицію

Методичний коментар

Групова робота розвиває навички співпраці, комунікації та публічного виступу. Робота над історичними портретами допомагає персоналізувати історію, показати роль конкретних людей у історичних процесах. Важливо підкреслити, що всі ці діячі були різними людьми з різним баченням майбутнього України, але об’єднаними прагненням розбудувати незалежну державу. Учитель може додатково підготувати біографічні довідки для кожної групи чи дозволити учням самостійно знайти інформацію (що більше розвиває дослідницькі навички).

Критерії оцінювання презентацій:

повнота інформації (5 балів);
структурованість викладу (5 балів);
використання візуальних матеріалів (5 балів);
критичність аналізу (5 балів);
якість презентації (5 балів)

Завдання 7. Дебати: “Якою мала бути Україна: президентською чи парламентською республікою?”

Завдання: Проведіть мінідебати про форму правління в Україні.

Сторона 1 (Прихильники президентської республіки):

Сильна виконавча влада забезпечує ефективність рішень
Президент як безпосередньо обраний народом має найбільшу легітимність
У кризових ситуаціях потрібна швидка реакція
Історичні приклади успішних президентських республік

Сторона 2 (Прихильники парламентської республіки):

Парламентська система забезпечує кращу систему стримувань і противаг
Уникнення концентрації влади в руках однієї особи
Більша гнучкість у формуванні уряду
Європейський досвід парламентаризму

Регламент:

Вступна промова кожної сторони (2 хвилини)
Раунд запитань (5 хвилин)
Заключні аргументи (1 хвилина)
Голосування класу

Методичний коментар

Дебати розвивають критичне мислення, аргументацію, уміння захищати свою позицію та слухати опонентів. Важливо, щоб учні зрозуміли, що не існує “правильної” відповіді – кожна система має свої переваги та недоліки. Після дебатів обов’язково обговоріть, чому Україна обрала змішану (напівпрезидентську) форму правління в Конституції 1996 року: як компроміс між двома позиціями.

Завдання 8. Рефлексивне есе

Попросіть учнівство поміркувати та висловити свою думку (письмово, 150-200 слів):

Які три найважливіші кроки в державотворенні були зроблені в період 1991-1994 років? Обґрунтуйте свою думку.

Критерії оцінювання:

визначено три конкретні кроки
кожен крок обґрунтований
використано історичні факти
висловлено власну позицію
текст структурований та грамотний

Методичний коментар

Це завдання розвиває навички критичного мислення, аргументації та письмової комунікації. Учні мають самостійно проаналізувати вивчений матеріал і визначити найважливіші події. Важливо, щоб вони не лише перерахували факти, але й обґрунтували свій вибір. Це завдання можна виконати як домашню роботу.

Можливі відповіді учнів:

Проведення референдуму та виборів Президента – легітимізація незалежності
Затвердження державної символіки – формування національної ідентичності
Міжнародне визнання України – входження у світове співтовариство
Створення власної армії – гарантія безпеки
Започаткування власної валюти – економічна незалежність

Завдання 9. Аналітичне завдання

Питання для роздумів (усно чи письмово):

Як створення власних державних інституцій і символів вплинуло на формування української національної ідентичності? Наведіть конкретні приклади.

План відповіді:

Що таке національна ідентичність?
Роль державних символів у формуванні ідентичності
Значення державних інституцій для самосвідомості громадян
Конкретні приклади з періоду 1991-1994 років
Зв’язок з сучасною українською ідентичністю

Методичний коментар

Це завдання вищого рівня складності, що вимагає синтезу знань з історії, політології та соціології. Учні мають усвідомити, що національна ідентичність – це не щось вроджене, а соціальний конструкт, що формується через спільні символи, історичну пам’ять, інституції. Важливо показати, що процес формування української ідентичності триває й сьогодні, особливо після 2014 та 2022 років.

Завдання 10. Творчий проект (додаткове, для зацікавлених)

Завдання: Створіть мультимедійну презентацію, відеоролик або інфографіку на одну з тем:

“Хронологія державотворення: перші 100 днів незалежності”
“Еволюція державних символів України: від середньовіччя до сучасності”
“Порівняння державотворення України з іншими пострадянськими країнами”
“Як виглядала б Україна сьогодні без подій 1991 року?” (альтернативна історія)

Вимоги:

використайте не менше 5 різних джерел інформації;
додайте візуальні матеріали (фотографії, карти, схеми);
дотримуйтесь академічної доброчесності (посилання на джерела);
презентація має тривати 5-7 хвилин

Методичний коментар

Творчий проект розвиває цифрову грамотність, дослідницькі навички та креативність. Це завдання для учнів, які хочуть поглибити свої знання з теми. Може бути виконане індивідуально чи в малих групах. Результати можна презентувати на наступному уроці або позакласному заході.

Додаткові завдання для різного рівня складності

Базовий рівень

Завдання 11. Часова лінія

Розташуйте події в хронологічному порядку:

прийняття Конституції України;
проголошення незалежності України;
інавгурація Л. Кравчука;
референдум про незалежність;
затвердження державних символів;
обрання Л. Кучми Президентом

Відповідь:

Проголошення незалежності (24.08.1991)
Референдум (01.12.1991)
Інавгурація Кравчука (05.12.1991)
Затвердження символів (19.02.1992)
Обрання Кучми (1994)
Конституція (1996)

Середній рівень

Завдання 12. Причинно-наслідкові зв’язки

Установіть зв’язок між подіями:

Причина → Наслідок

Розпад СРСР → ?
Референдум 1 грудня 1991 → ?
Відсутність Конституції → ?
Економічна криза → ?

Методичний коментар: Це завдання розвиває розуміння історичної причинності та взаємозв’язку подій.

Високий рівень

Завдання 13. Контрфактичний аналіз

Поміркуйте: “Що було б, якби…?”

Що було б, якби референдум 1991 року не підтримав незалежність?
Як розвивалася б Україна, якби одразу прийняли Конституцію?
Що було б, якби на виборах 1991 переміг В. Чорновіл, а не Л. Кравчук?

Методичний коментар: Контрфактичний аналіз розвиває критичне мислення та розуміння ваги історичних рішень. Учні мають зрозуміти, що історія не є неминучою, а формується виборами людей у конкретних обставинах.

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я знаю основні етапи створення державних інституцій України
Я можу пояснити значення державної символіки для національної ідентичності
Я вмію аналізувати роль політичних діячів у державотворчих процесах
Я можу визначити основні виклики перехідного періоду 1991-1994 років
Я розумію зв’язок між процесами 1990-х та сучасним розвитком України
Я вмію працювати з історичними джерелами різних типів
Я можу аргументовано висловлювати свою думку з історичних питань

Питання для рефлексії (обговорення в класі):

Що було найцікавішим на уроці?
Що виявилося несподіваним для вас?
Які запитання залишилися без відповіді?
Як матеріал уроку пов’язаний з сучасністю?
Що ви розкажете вдома про цей урок?

Домашнє завдання (на вибір)

Варіант 1 (базовий). Підготуйте коротку розповідь (усно) про один з державних символів України та його історію.

Варіант 2 (середній). Напишіть есе (200-250 слів) на тему: “Чому 1991-1994 роки були критично важливими для України?”

Варіант 3 (високий). Проведіть інтерв’ю з родичами чи знайомими, які пам’ятають події 1991 року. Запишіть їхні спогади та підготуйте презентацію (усну чи мультимедійну).

Варіант 4 (творчий). Створіть колаж, інфографіку чи комікс про перші кроки державотворення в Україні.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 1. Перші кроки державотворення: створення державних інституцій і символів (1991-1994)

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Запитання: Чому для молодої держави важливо мати власні символи й інституції? Що змінюється в житті людей, коли змінюються державні символи та система управління?

_________________________________________________________________________________

Завдання: Розгляньте фотографію церемонії підняття державного прапора України біля будівлі Верховної Ради в серпні 1991 року. Які емоції могли відчувати люди в цей момент? Чому саме цей жест мав символічне значення для всієї нації?

_________________________________________________________________________________

Практика

Робота з джерелом: Медіатекст

Варіанти медіатекстів:

Відео “Інавгурація першого Президента України Леоніда Кравчука 5 грудня 1991 року”
Документальний фільм “Народження символів: як створювалися герб, прапор та гімн незалежної України”
Стаття “Від Верховної Ради УРСР до парламенту незалежної України”

Опрацюйте один з медіатекстів за алгоритмом роботи з медіатекстом.

Завдання 1. Аналіз історичного джерела

Джерело: Уривок з Постанови Верховної Ради України “Про державні символи України” від 19 лютого 1992 року.

Коли були офіційно затверджені державні символи незалежної України?

_________________________________________________________________________________

Які кольори має державний прапор України та як вони розташовані?

_________________________________________________________________________________

Який символ став державним гербом України?

_________________________________________________________________________________

Хто є автором музики Державного Гімну України?

_________________________________________________________________________________

Чому саме ці символи були обрані для української держави?

_________________________________________________________________________________

Чому важливо було закріпити державну символіку на законодавчому рівні?

_________________________________________________________________________________

Завдання 2. Робота зі схемою

Які три гілки влади були створені в незалежній Україні?

_________________________________________________________________________________

Хто очолив виконавчу владу в новоствореній державі?

_________________________________________________________________________________

Які функції виконувала Верховна Рада України як законодавчий орган?

_________________________________________________________________________________

Коли були проведені перші президентські вибори в незалежній Україні?

_________________________________________________________________________________

Які основні виклики стояли перед новоствореними державними інституціями?

_________________________________________________________________________________

Завдання 3. Робота зі статистичними даними

Результати референдуму 1 грудня 1991 року:

Підтримали незалежність: 90,32%
Явка: 84,18%

Що свідчить висока підтримка незалежності на референдумі?

_________________________________________________________________________________

Порівняйте результати в різних регіонах (Захід 95-98%, Схід 83-90%, Крим 54%). Ваші висновки?

_________________________________________________________________________________

Робота в парах

Завдання 4. Аналіз політичних процесів

Результати президентських виборів 1991 року:

Леонід Кравчук – 61,59%
В’ячеслав Чорновіл – 23,27%
Інші кандидати – 15,14%

Скільки кандидатів брало участь у виборах і хто переміг?

_________________________________________________________________________________

Який відсоток голосів отримав переможець?

_________________________________________________________________________________

Які основні політичні сили були представлені на виборах?

_________________________________________________________________________________

Яке значення мали ці вибори для легітимації незалежної України?

_________________________________________________________________________________

Завдання 5. Порівняльний аналіз

Порівняйте державну символіку УРСР та незалежної України:

Елемент	УРСР	Незалежна Україна
Прапор
Герб
Гімн

Які елементи змінилися в державній символіці після 1991 року?

_________________________________________________________________________________

Що залишилося незмінним або було відновлено з попередніх періодів?

_________________________________________________________________________________

Яке символічне значення мали ці зміни для громадян України?

_________________________________________________________________________________

Групова робота

Завдання 6. Історичний портрет (оберіть одного діяча)

Діяч: _____________________________________________________

Біографічні дані:

_________________________________________________________________________________

Політична кар’єра до 1991 року:

_________________________________________________________________________________

Роль у процесі державотворення:

_________________________________________________________________________________

Основні досягнення на посаді:

_________________________________________________________________________________

Внесок у розбудову незалежної України:

_________________________________________________________________________________

Самостійна робота

Завдання 7. Рефлексивне есе

Які три найважливіші кроки в державотворенні були зроблені в період 1991-1994 років? Обґрунтуйте свою думку.

_________________________________________________________________________________

Завдання 8. Аналітичне завдання

Як створення власних державних інституцій і символів вплинуло на формування української національної ідентичності?

_________________________________________________________________________________

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я знаю основні етапи створення державних інституцій України
Я можу пояснити значення державної символіки для національної ідентичності
Я вмію аналізувати роль політичних діячів у державотворчих процесах
Я можу визначити основні виклики перехідного періоду 1991-1994 років
Я розумію зв’язок між процесами 1990-х та сучасним розвитком України

Питання чи коментарі до уроку:

_________________________________________________________________________________

Що було найцікавішим на уроці?

_________________________________________________________________________________

Що залишилося незрозумілим?

_________________________________________________________________________________

Домашнє завдання (оберіть один варіант)

☐ Варіант 1: підготувати коротку розповідь про один з державних символів України

☐ Варіант 2: написати есе “Чому 1991-1994 роки були критично важливими для України?”

☐ Варіант 3: провести інтерв’ю з родичами про події 1991 року

☐ Варіант 4: створити колаж/інфографіку про державотворення

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Наступний: матеріал 2 Конституційний процес і формування політичної системи України

Твоя поточна позиція

1 матеріал

Тема 4 — матеріал 1 з 20

1 матеріал Ти тут