Тема 4. Людина і влада

матеріал 2

Конституційний процес і формування політичної системи України

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Конституційний процес і формування політичної системи України

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця

[12 ГІО 6.1.1-1] пояснює механізм функціонування демократії в Україні;
[12 ГІО 6.1.1-2] характеризує принципи правової держави, верховенства права;
[12 ГІО 4.2.1] добирає аргументи для підтвердження чи спростування суджень щодо політичних процесів;
[12 ГІО 1.2.1-1] оцінює взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб;
[12 ГІО 6.3.1-2] висловлює аргументовану думку щодо важливості для України власних державних символів, державної мови, національних цінностей

Учні й учениці зможуть

проаналізують етапи розробки та прийняття Конституції України 1996 року;
охарактеризують основні принципи конституційного ладу України;
оцінять роль різних політичних сил у конституційному процесі;
порівняють різні проєкти конституції та з’ясують причини компромісів;
встановлять зв’язок між конституційними нормами та реальним функціонуванням політичної системи;
розвинуть навички роботи з правовими текстами та політичними документами;
сформують розуміння важливості компромісу в демократичному процесі;
критично оцінять еволюцію конституційного законодавства України

Ключова компетентність уроку

Громадянські та соціальні компетентності – учні/учениці усвідомлюватимуть значення Конституції як основного закону держави й основи демократичного устрою, розумітимуть важливість політичного діалогу та компромісу, аналізуватимуть механізми захисту прав людини через конституційні норми.

Ключові терміни, особи та концепції

Конституція – основний закон держави, що встановлює основи суспільного та державного ладу, визначає структуру влади, права та свободи громадян
Конституційний процес – тривалий процес розробки, обговорення, узгодження та прийняття конституції, що включає участь різних політичних сил, експертів і громадськості
Верховенство права – принцип, згідно з яким закон є вищою владою в державі, всі органи влади та громадяни підкоряються закону
Поділ влади – розподіл державної влади на три незалежні гілки – законодавчу, виконавчу та судову – з метою запобігання концентрації влади
Парламентсько-президентська республіка – змішана форма правління з сильною роллю як президента, так і парламенту, що характеризується системою стримувань і противаг
Конституційна комісія – спеціальний орган, створений для підготовки проєкту конституції за участю експертів, політиків і правознавців
Конституційний договір 1995 року – тимчасова угода між Президентом і Верховною Радою про розподіл повноважень до прийняття Конституції
Всенародне обговорення – процес публічного обговорення проєкту конституції громадянами через громадські слухання, ЗМІ, експертні дискусії
Система стримувань і противаг – механізм взаємного контролю гілок влади для запобігання зловживанням владою
Конституційний лад – основоположні принципи організації держави, закріплені в конституції
Леонід Кучма (1938) – другий Президент України (1994-2005), під час першої каденції якого було прийнято Конституцію 1996 року
Олександр Мороз (1944) – Голова Верховної Ради України (1994-1998), відіграв ключову роль у забезпеченні парламентської підтримки Конституції
Сергій Головатий (1954) – голова робочої групи з підготовки проєкту Конституції, один з головних авторів конституційного тексту
Віктор Мусіяка (1951-2018) – заступник голови Конституційної комісії, відповідав за узгодження позицій політичних сил
28 червня 1996 року – історична дата прийняття Конституції України Верховною Радою
“Конституційна ніч” – нічне засідання Верховної Ради 27-28 червня 1996 року, під час якого було прийнято Конституцію
Конституційна криза – період політичного протистояння між різними гілками влади через відсутність конституційного регулювання повноважень

Як підготуватися до уроку?

Історичний контекст

Період 1991-1996 років став часом складних політичних узгоджень щодо майбутнього конституційного устрою України. Після проголошення незалежності країна продовжувала функціонувати за Конституцією УРСР 1978 року з численними поправками, що створювало правову невизначеність і конфлікти між гілками влади.

Основна боротьба точилася навколо форми правління: президентської (з сильною виконавчою владою на чолі з президентом) чи парламентської (де уряд формується парламентом і йому підзвітний). Ці дискусії відображали не лише теоретичні преференції, але й реальний розподіл політичних сил й особисті амбіції політичних лідерів.

Етапи конституційного процесу:

1991-1992 роки: Початок роботи над проєктами конституції. Створення Конституційної комісії під головуванням Л. Кравчука. Розробка перших проєктів.
1992-1994 роки: Посилення конфлікту між Президентом та Верховною Радою. Існування кількох альтернативних проєктів (президентського, парламентського, народного).
1994-1995 роки: Загострення конституційної кризи. Обрання Л. Кучми Президентом. Підписання Конституційного договору в червні 1995 року як тимчасового компромісу.
1995-1996 роки: Активізація роботи над узгодженим проєктом. Робота експертних груп під керівництвом С. Головатого. Всенародне обговорення проєкту.
Червень 1996 року: Прийняття Конституції під час “конституційної ночі” 27-28 червня.

Ключові політичні протиборства:

Президент та Парламент: Боротьба за повноваження щодо формування уряду, контролю над силовими структурами, права розпуску парламенту.
Лівий та Правий центр: Комуністи та соціалісти виступали за парламентську республіку, націонал-демократи – частіше підтримували президентську форму.
Регіональні інтереси: Питання мовної політики, статусу регіонів, децентралізації влади викликали гострі дискусії.

“Конституційна ніч” – що насправді сталося?

27 червня 1996 року стало зрозуміло, що необхідно терміново приймати Конституцію. Причини:

наближалася річниця незалежності (24 серпня);
загроза референдуму, ініційованого Президентом Кучмою;
міжнародний тиск (необхідність конституції для інтеграції у світову спільноту);
політична нестабільність потребувала врегулювання.

Засідання тривало близько 24 годин. Депутати голосували статтю за статтею, часто повертаючись до вже прийнятих положень. Атмосфера була напруженою – деякі депутати навіть ночували в залі засідань, щоб не пропустити критичні голосування.

Остаточно за Конституцію проголосувало 315 депутатів із 450 (при необхідних 300). Це був компроміс між усіма політичними силами, тому Конституція містила елементи як президентської, так і парламентської республіки.

Основні принципи Конституції 1996 року:

Права людини – визнання людини найвищою соціальною цінністю (стаття 3)
Народовладдя – влада належить народу (стаття 5)
Верховенство права – підпорядкування всіх норм Конституції
Поділ влади – незалежність трьох гілок влади
Місцеве самоврядування – право громад самостійно вирішувати місцеві питання
Унітарність – Україна як єдина неподільна держава
Політична багатоманітність – заборона цензури, свобода слова

Проблемні аспекти Конституції:

Нечіткий розподіл повноважень між Президентом та Прем’єр-міністром призводив до конфліктів
“Недоконституційність” – багато норм потребували додаткових законів для імплементації
Компромісний характер створював можливості для різних тлумачень
Складність процедури внесення змін (2/3 голосів) робила Конституцію негнучкою

Подальша еволюція:

2004 рік: Конституційна реформа (політична криза, “пакет Кучми”) – перехід до парламентсько-президентської форми правління з сильнішим парламентом
2010 рік: Повернення до редакції 1996 року рішенням Конституційного Суду
2014 рік: Відновлення змін 2004 року
2019 рік: Закріплення курсу на вступ до ЄС та НАТО

Методичні рекомендації

Робота з текстом Конституції: Важливо не лише читати статті, але й аналізувати їхнє значення. Використовуйте метод порівняння – як було до Конституції і як стало після.
Візуалізація політичних процесів: Створіть схеми розподілу влади, часові лінії конституційного процесу, таблиці порівняння проєктів.
Персоналізація історії: Розкажіть про конкретних людей – С. Головатого, який очолював робочу групу та писав багато статей; О. Мороза, який керував засіданням; Л. Кучму, який тиснув для швидкого прийняття.
Зв’язок з сучасністю: Обов’язково обговоріть, як конституційні норми працюють сьогодні. Які проблеми залишилися? Що змінилося?
Критичне мислення: Заохочуйте учнів ставити під сумнів – чи була Конституція справді демократичною? Чи не було альтернатив? Які помилки були допущені?
Компаративний підхід: Порівняйте українську Конституцію з конституціями інших країн (Франція, США, Польща, країни Балтії).

Поширені помилки та стереотипи:

“Конституція вирішила всі проблеми” – насправді багато норм не працювали через відсутність законів
“Це була перемога демократії” – це був компроміс, який задовольнив не всіх
“Президент отримав всю владу” – насправді була створена система стримувань і противаг

Підготовка матеріалів:

роздрукуйте ключові статті Конституції (1-3, 5-8, 19, 75-87, 102-114);
підготуйте біографічні довідки про С. Головатого, О. Мороза, Л. Кучму;
знайдіть відео з “конституційної ночі” (архівні кадри з Верховної Ради);
створіть порівняльну таблицю проєктів конституції;
підготуйте статистику голосування 28 червня 1996 року.

Можливі складнощі:

Абстрактність теми – конституційні норми можуть здаватися далекими від життя. Використовуйте конкретні приклади: як Конституція захищає їхні права зараз?
Складність правової термінології – пояснюйте терміни простою мовою, використовуйте приклади.
Політизованість – уникайте однозначних оцінок, показуйте різні точки зору.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Чому прийняття Конституції України зайняло майже п’ять років (1991-1996)? Що було складнішим: написати текст основного закону чи домовитися про його зміст між різними політичними силами? Чи може існувати “ідеальна” конституція, яка влаштовує всіх?

Завдання:

Розгляньте фотографію нічного засідання Верховної Ради 27-28 червня 1996 року, яке назвали “конституційною ніччю”.

Чому депутати працювали всю ніч?
Що могло змусити їх прийняти рішення саме в цей момент?
Яка атмосфера панувала в залі засідань?
Чому це засідання стало історичним?

Методичний коментар

Провокація спрямована на усвідомлення учнями складності політичного процесу та важливості компромісів у демократії. Важливо підвести їх до розуміння, що створення конституції – це не лише юридична, але й політична процедура, що вимагає узгодження інтересів різних груп. Обговорення “конституційної ночі” допомагає персоналізувати історичну подію, показати драматизм моменту. Можна запропонувати учням уявити себе депутатами в той момент – які б вони відчували емоції? Розуміння того, що Конституція – це результат складних переговорів, а не просто текст, написаний юристами, є ключовим для критичного сприйняття політичних процесів.

Практика

Робота з джерелом: Медіатекст

Учитель/учителька обирає 1 медіатекст із запропонованих варіантів самостійно чи разом з учнями/ученицями.

Варіанти медіатекстів:

Документальний фільм “Конституційна ніч: як народжувалася Конституція України” (фрагмент про перебіг голосування)
Інтерв’ю з Сергієм Головатим “Таємниці розробки Конституції України” (про роботу експертних груп)
Стаття “П’ять років боротьби: від проголошення незалежності до прийняття Конституції” (аналітичний огляд)
Аудіозапис виступу Леоніда Кучми на засіданні Верховної Ради 28 червня 1996 року
Відео з архівних записів парламентських дебатів червня 1996 року

Опрацюйте один з медіатекстів за алгоритмом роботи з медіатекстом.

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз конституційного тексту

Джерело: Стаття 1 Конституції України (1996 року).

“Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.”

Завдання:

Які характеристики України як держави закріплені в статті 1 Конституції? Поясніть кожну з них.
Що визнається найвищою соціальною цінністю в Україні? Чому саме це положення є революційним порівняно з радянською ідеологією?
Який головний обов’язок держави визначено Конституцією?
Як розумієте поняття “правова держава”? Наведіть приклади того, як цей принцип реалізується на практиці.
Чому саме ці принципи були покладені в основу конституційного ладу України?
Порівняйте це формулювання з радянською Конституцією. Що змінилося?
Як ця стаття захищає ваші особисті права? Наведіть конкретні приклади.

Методичний коментар

Це завдання розвиває навички роботи з правовими текстами й аналітичне мислення. Важливо не просто прочитати статтю, а зрозуміти її глибинне значення. Стаття 1 є фундаментом всього конституційного ладу – вона визначає цінності, на яких будується держава. Особливу увагу приділіть обговоренню поняття “людина як найвища цінність” – це радикальна зміна порівняно з радянською ідеологією, де держава була понад усе. Попросіть учнів навести конкретні приклади, як ця стаття працює в їхньому житті (право на освіту, медицину, свободу слова тощо).

Очікувані відповіді:

Характеристики: суверенна (незалежна від інших держав), незалежна (самостійна), демократична (влада належить народу), соціальна (турбота про соціальний захист), правова (верховенство права)
Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність – це перехід від тоталітарної до гуманістичної ідеології
Утвердження та забезпечення прав і свобод людини
Правова держава – це держава, де діє принцип верховенства права, всі підкоряються закону
Ці принципи відображають розрив з радянським минулим і прагнення до європейських стандартів
У радянській Конституції держава була головною цінністю, а не людина
Стаття захищає право на життя, свободу, безпеку, гідність кожної людини

Завдання 2. Робота з інфографікою

Джерело: Схема “Структура державної влади України за Конституцією 1996 року”

Додаткова інформація:

Законодавча влада:

Верховна Рада (450 депутатів, обираються на 5 років)
повноваження: прийняття законів, затвердження бюджету, контроль за урядом

Виконавча влада:

Президент (обирається на 5 років, максимум 2 терміни)
Кабінет Міністрів (формується Президентом за згодою ВР)
повноваження: виконання законів, управління державою

Судова влада:

Конституційний Суд (перевіряє конституційність законів)
Верховний Суд та система судів
повноваження: здійснення правосуддя, захист прав

Завдання:

На які три гілки поділено державну владу в Україні?
Які органи представляють кожну гілку влади?
Хто очолює виконавчу владу в Україні? Чи є тут якась подвійність?
Які повноваження має Президент України згідно з Конституцією? (Наведіть 4-5 основних)
Як забезпечується система стримувань і противаг між гілками влади? Наведіть конкретні механізми.
У чому полягає особливість української моделі поділу влади? (Підказка: подумайте про роль Президента та Прем’єр-міністра)
Чому принцип поділу влади є важливим для демократії?

Методичний коментар

Це завдання допомагає учням візуально осмислити структуру влади та зрозуміти механізми її функціонування. Важливо показати не лише формальний поділ, але й реальну взаємодію гілок влади. Особливу увагу приділіть обговоренню системи стримувань і противаг – це ключовий механізм запобігання диктатурі. Наведіть конкретні приклади: Верховна Рада може відправити уряд у відставку, Президент може ветувати закони, Конституційний Суд може визнати закон неконституційним. Обговоріть, що українська модель є змішаною (парламентсько-президентською), що створювало певні проблеми у функціонуванні влади.

Очікувані відповіді:

Законодавча, виконавча, судова
Законодавча – Верховна Рада; Виконавча – Президент і Кабінет Міністрів; Судова – Конституційний Суд і система судів
Виконавчу владу очолюють разом Президент (глава держави) і Прем’єр-міністр (голова уряду) – це і є подвійність
Президент: представляє державу, є гарантом суверенітету, призначає Прем’єр-міністра, очолює РНБО, може розпустити парламент за певних умов
ВР приймає закони – Президент може накласти вето; ВР затверджує Прем’єр-міністра; КС перевіряє конституційність законів; суди незалежні від влади
Українська модель є змішаною – сильна роль і Президента, і парламенту
Поділ влади запобігає концентрації влади в одних руках і зловживанням

Завдання 3. Робота з статистичними даними

Джерело: Результати голосування за Конституцію України 28 червня 1996 року

Статистика голосування:

Показник	Кількість	Відсоток
Загальна кількість депутатів	450	100%
Взяли участь у голосуванні	363	80,67%
Проголосували “ЗА”	315	70% (від загальної кількості)
Проголосували “ПРОТИ”	36	8%
Утримались	12	2,67%
Не голосували	87	19,33%
Необхідна кількість для прийняття	300	66,67%
Запас голосів понад необхідне	15	–

Розподіл голосів за фракціями:

комуністи (більшість) – проти чи утримались
соціалісти – розділилися
аграрії – підтримали
Рух/Рух за реформи – підтримали
позафракційні – різні позиції

Завдання:

Скільки депутатів підтримали прийняття Конституції?
Яка мінімальна кількість голосів була потрібна для прийняття? Який був запас?
Чому значна кількість депутатів (87, або 19,33%) не брала участь у голосуванні? Які могли бути причини?
Як результати голосування свідчать про рівень консенсусу в суспільстві?
Порівняйте цю статистику з голосуванням за незалежність у 1991 році (90,32% “за”). Що змінилося?
Якби голосувало ще на 15 депутатів менше – Конституцію не було б прийнято. Що це говорить про ситуацію?
Чому комуністи голосували проти? (Підказка: подумайте про їхні ідеологічні преференції)

Методичний коментар

Робота зі статистикою розвиває аналітичні навички та критичне мислення. Важливо показати, що прийняття Конституції було на межі – запас усього 15 голосів свідчить про гостроту політичної боротьби. Обговоріть причини, чому майже 20% депутатів не голосували – це могло бути як свідоме рішення (не хочуть брати відповідальність), так і тактичний хід (не хочуть голосувати проти, але й не готові підтримати). Порівняння з голосуванням 1991 року показує, що ейфорія від незалежності минула й почалися складні політичні процеси.

Очікувані відповіді:

315 депутатів
Потрібно було 300 голосів (2/3 від 450), запас – 15 голосів
Можливі причини: тактичний хід (не хочуть відповідальності), незгода з текстом, відсутність на засіданні, політичний протест
Результати показують відносний консенсус – 70% підтримали, але значна меншість була проти
У 1991 році було 90,32% за незалежність – набагато більше. Це показує, що консенсус з приводу форми правління був меншим
Ситуація була на межі, політична боротьба була дуже гострою
Комуністи виступали за парламентську республіку та збереження більшої ролі парламенту

Завдання 4. Порівняльний аналіз конституційних проєктів

Джерело: Таблиця порівняння основних конституційних проєктів 1992-1996 років

Питання	Проєкт президентський (Л. Кучма)	Проєкт парламентський (комуністи, соціалісти)	Компромісний варіант (прийнятий)
Форма правління	Президентська республіка	Парламентська республіка	Парламентсько-президентська (змішана)
Призначення Прем’єр-міністра	Президентом одноосібно	Парламентом (за підсумками виборів)	Президентом за згодою парламенту
Формування уряду	Президентом	Парламентом	Президент пропонує, ВР схвалює
Відповідальність уряду	Перед Президентом	Перед парламентом	Перед Президентом і парламентом
Розпуск парламенту	Право президента у широких межах	Неможливий	За певних умов (якщо не сформовано коаліцію протягом 60 днів)
Контроль над силовими структурами	Президент	Парламент через уряд	Президент (РНБО), але з участю парламенту
Імпічмент президента	Складна процедура	Спрощена процедура	Складна процедура (3/4 голосів ВР)
Термін повноважень	5 років, до 2-х термінів	5 років, обмежень немає	5 років, максимум 2 терміни

Додаткова інформація про альтернативні проєкти:

“Народний проєкт” – підготовлений групою експертів, передбачав сильне місцеве самоврядування
Проєкт Конституційної комісії 1992 року – найбільш збалансований, але не прийнятий через політичні суперечки

Завдання:

У чому полягали основні відмінності між президентським та парламентським проєктами?
Які елементи з кожного проєкту увійшли до остаточного варіанту Конституції? Заповніть таблицю:

З президентського проєкту	З парламентського проєкту

Чому був необхідний компроміс між різними політичними силами? Що могло статися, якби одна сторона нав’язала свій проєкт?
Як компромісний характер Конституції вплинув на подальший розвиток політичної системи? Наведіть конкретні приклади конфліктів між гілками влади.
Яка форма правління, на вашу думку, була б кращою для України в 1996 році? Обґрунтуйте.
Порівняйте українську модель з французькою (напівпрезидентською). Які схожості та відмінності?

Методичний коментар

Це завдання розвиває навички порівняльного аналізу та критичного мислення. Робота в парах дозволяє учням обмінятися думками та аргументами. Важливо показати, що кожна модель має свої переваги та недоліки, і що український варіант є компромісом, який намагався врахувати інтереси різних політичних сил. Обговоріть, як цей компроміс створив певні проблеми – нечіткий розподіл повноважень між Президентом і Прем’єр-міністром призводив до конфліктів (наприклад, криза 2007 року). Учні мають зрозуміти, що в політиці рідко існують “ідеальні” рішення – завжди треба шукати баланс між різними інтересами.

Очікувані відповіді:

Основні відмінності: у президентському проєкті вся влада концентрувалася б у руках президента, у парламентському – парламент мав би вирішальну роль
З президентського: сильна роль президента, контроль над РНБО, право розпуску парламенту за певних умов; З парламентського: формування уряду за згодою ВР, відповідальність уряду перед парламентом
Компроміс був необхідний, щоб уникнути політичної кризи чи навіть насильницького конфлікту. Якби одна сторона нав’язала свій проєкт, інша не визнала б його легітимність
Компромісний характер створив проблеми: конфлікти між президентом і прем’єр-міністром, політичні кризи 2007, 2008 років
Відповідь залежить від аргументації учнів
Французька модель також змішана, але там чіткіше розмежовані повноваження

Завдання 5. Аналіз конституційних криз

Кейс для обговорення:

Ситуація: У 2007 році виникла гостра конституційна криза в Україні. Президент В. Ющенко видав указ про розпуск Верховної Ради, посилаючись на те, що депутати порушували конституційні норми (масовий перехід депутатів між фракціями). Парламент не визнав указ і продовжував роботу. Конституційний Суд не зміг прийняти рішення через тиск з обох боків.

Питання для обговорення в парах:

Чому виникла ця криза? Які недоліки Конституції 1996 року вона виявила?
Хто мав рацію в цьому конфлікті – Президент чи парламент? Обґрунтуйте обидві позиції.
Як можна було б запобігти такій кризі ще на етапі написання Конституції?
Що ця ситуація говорить про важливість чіткого формулювання конституційних норм?

Методичний коментар

Аналіз конкретного кейсу допомагає учням зрозуміти практичне значення конституційних норм. Важливо показати, що нечіткі формулювання в Конституції можуть призводити до серйозних політичних криз. Це завдання розвиває навички аргументації – учні мають навчитися захищати різні позиції, навіть якщо не погоджуються з ними особисто.

Завдання 6. Дослідження ключових учасників конституційного процесу

Завдання для груп: Кожна група досліджує роль одного з учасників конституційного процесу:

Група 1: Президент Леонід Кучма

Позиція щодо форми правління (президентська республіка)
Ключові пропозиції: швидке прийняття Конституції, загроза референдуму
Роль у досягненні компромісу: тиск на депутатів, переговори з фракціями
Оцінка внеску: забезпечив прийняття Конституції, але ціною великих компромісів

Група 2: Голова ВР Олександр Мороз

Позиція щодо форми правління (парламентська республіка)
Ключові пропозиції: зміцнення ролі парламенту, захист прав опозиції
Роль у досягненні компромісу: керівництво “конституційною ніччю”, забезпечення голосування
Оцінка внеску: дипломатія, вміння знаходити компроміси

Група 3: Сергій Головатий – голова робочої групи

Позиція: професійний юрист, прагнув створити якісний правовий текст
Ключові пропозиції: європейські стандарти прав людини, система стримувань і противаг
Роль: написання і редагування текстів, експертне забезпечення
Оцінка внеску: професіоналізм, орієнтація на європейський досвід

Група 4: Політичні фракції у Верховній Раді

Комуністи: за парламентську республіку, захист соціальних прав
Соціалісти: схожа позиція, але більш гнучкі в переговорах
Націонал-демократи: підтримка сильного президента, захист української мови
Центристи: шукали компроміс між різними позиціями

План роботи групи (10 хвилин на підготовку):

Позиція щодо форми правління – яку модель підтримували? Чому?
Ключові пропозиції та ініціативи – що конкретно пропонували?
Роль у досягненні компромісу – як діяли для узгодження позицій?
Оцінка внеску в прийняття Конституції – чи була роль позитивною чи негативною?
Історична оцінка – як історія оцінює їхню роль зараз?

Форма презентації (4 хвилини на групу):

Кожна група представляє результати дослідження класу. Після презентацій – загальне обговорення: хто зіграв найважливішу роль у прийнятті Конституції?

Методичний коментар

Групова робота розвиває навички співпраці, дослідження та публічного виступу. Персоналізація історії через конкретних людей робить її більш зрозумілою та цікавою. Важливо підкреслити, що історичні події творяться конкретними людьми з їхніми переконаннями, амбіціями та слабкостями. Після презентацій обов’язково проведіть дискусію – хто ж справді був головним “архітектором” Конституції? Відповідь неоднозначна – кожен зробив свій внесок.

Критерії оцінювання презентацій:

Повнота інформації про персону/групу (5 балів)
Аналіз ролі в конституційному процесі (5 балів)
Критичність оцінки (5 балів)
Якість презентації та командна робота (5 балів)

Завдання 7. Робота з документальними джерелами (стенограмами)

Джерело: Уривки зі стенограми засідання Верховної Ради 27-28 червня 1996 року

Виступ 1 (Леонід Кучма, Президент України):

“Шановні народні депутати! Україна на порозі ХХІ століття повинна мати сучасну демократичну Конституцію. Ми не можемо більше зволікати з цим рішенням. П’ять років без основного закону – це занадто довго. Світ дивиться на нас і чекає – чи спроможна Україна стати цивілізованою державою?”

Виступ 2 (Олександр Мороз, Голова Верховної Ради):

“Парламент як представницький орган народу має право на остаточне слово в конституційному процесі. Ми не можемо приймати рішення під тиском. Конституція має бути результатом широкого консенсусу, а не поспішних компромісів.”

Виступ 3 (Петро Симоненко, лідер Комуністичної партії):

“Цей проєкт недостатньо захищає права регіонів та національних меншин. Він надає президенту занадто багато повноважень. Ми не можемо підтримати такий варіант.”

Виступ 4 (В’ячеслав Чорновіл, лідер “Руху”):

“Головне – щоб Конституція закріпила незалежність України, права українського народу, статус української мови. Деталі можна буде виправити пізніше.”

Завдання:

Які аргументи наводили прихильники швидкого прийняття Конституції? Перелічіть 3-4 аргументи.
Які застереження висловлювала опозиція? Чи були вони обґрунтованими?
Як ці дискусії відображали різні погляди на майбутнє України?
Хто з промовців, на вашу думку, виявився правим з погляду історії? Обґрунтуйте.
Проаналізуйте риторику кожного промовця. Які прийоми вони використовували для переконання?
Як думаєте, чи можна було уникнути цих суперечок? Яким чином?

Методичний коментар

Робота зі стенограмами дозволяє учням “почути” голоси історії, відчути атмосферу політичних дебатів. Це розвиває навички аналізу політичного дискурсу, виявлення аргументів та риторичних прийомів. Важливо показати, що кожна сторона мала свої обґрунтовані аргументи, і що політичний діалог – це не боротьба “добра зі злом”, а зіткнення різних бачень майбутнього. Обговоріть, що деякі застереження опозиції виявилися пророчими – наприклад, нечіткий розподіл повноважень дійсно призвів до криз.

Очікувані відповіді:

Аргументи за швидке прийняття: занадто довго чекали (5 років), потрібна стабільність, міжнародний авторитет, запобігання хаосу
Застереження опозиції: надто багато повноважень президенту, недостатній захист регіонів, поспішність може призвести до помилок – багато з цих застережень виявилися обґрунтованими
Дискусії відображали боротьбу між централізацією та децентралізацією, між сильною президентською владою та парламентаризмом
Відповіді можуть різнитися – кожен мав частку правди
Кучма використовував апеляцію до міжнародного авторитету, Мороз – до демократичних принципів, Симоненко – до захисту меншин, Чорновіл – до національних інтересів
Суперечок можна було б уникнути через більш тривалі та глибокі консультації, але політичні амбіції заважали

Самостійна робота

Завдання 8. Аналіз наслідків прийняття Конституції

Оцініть вплив прийняття Конституції 1996 року на подальший розвиток України:

1. Які позитивні наслідки мало прийняття Конституції для розвитку демократії? (Наведіть 4-5 конкретних прикладів)

2. Які проблеми у функціонуванні політичної системи з’явилися через компромісний характер Конституції?

3. Чому Конституцію 1996 року довелося змінювати у 2004 та 2014 роках? Які були основні причини?

4. Порівняйте Конституцію 1996 року з поправками, внесеними в 2019 році (про курс на ЄС та НАТО). Чому ці зміни були важливими?

Методичний коментар

Це завдання розвиває аналітичні навички та критичне мислення. Учні мають зрозуміти, що Конституція – це не застиглий документ, а живий інструмент, який еволюціонує разом із суспільством. Важливо показати як позитивні наслідки (стабілізація політичної системи, захист прав людини), так і проблеми (конфлікти між гілками влади, необхідність реформ). Обговорення змін 2004 та 2014 років показує, що пошук оптимального балансу між президентською та парламентською владою триває досі.

Очікувані відповіді:

Позитивні наслідки: закріплення незалежності, захист прав людини, створення основи для розвитку демократії, легітимізація державної влади, міжнародне визнання
Проблеми: нечіткий розподіл повноважень призводив до конфліктів, компромісний характер не задовольняв жодну сторону повністю, складність процедури внесення змін
Зміни були потрібні через накопичені проблеми у функціонуванні політичної системи, конфлікти між гілками влади, прагнення до більшої демократизації
Поправки 2019 року закріпили стратегічний курс України на євроінтеграцію, що важливо для зовнішньої політики та внутрішніх реформ

Завдання 9. Творче завдання – репортаж з “конституційної ночі”

Уявіть, що ви є журналістом у червні 1996 року. Напишіть короткий репортаж (10-12 речень) про “конституційну ніч” 27-28 червня 1996 року для газети.

Структура репортажу:

Заголовок (креативний!)
Лід (перше речення з основною інформацією)
Опис атмосфери в залі
Цитати учасників подій (можна вигадати на основі реальних виступів)
Опис ключових моментів голосування
Висновок (значення події)

Вимоги:

Використайте журналістський стиль
Збережіть історичну достовірність
Передайте емоції та атмосферу моменту
Включіть конкретні факти (кількість голосів, час прийняття тощо)

Методичний коментар

Творче завдання розвиває уяву, емпатію та навички письма. Воно дозволяє учням “пережити” історичну подію, поставити себе на місце її учасників. Важливо, щоб репортаж був не просто переліком фактів, а живою розповіддю з деталями, емоціями, атмосферою. Це завдання можна виконати як домашню роботу, а на наступному уроці прочитати кращі роботи.

Приклад якісного початку репортажу:

“Ніч, що змінила Україну: Верховна Рада прийняла Конституцію”

Київ, 28 червня. У 9 годину ранку 28 червня 1996 року в залі Верховної Ради пролунали оплески – депутати щойно проголосували за прийняття Конституції України. Після майже 24-годинного марафону, який увійде в історію як “конституційна ніч”, Україна нарешті отримала свій Основний Закон…

Додаткові завдання

Завдання 10. Порівняння конституцій (високий рівень)

Порівняйте Конституцію України 1996 року з Конституцією однієї з країн (на вибір):

Франція (V Республіка, 1958)
Польща (1997)
США (1787)
Естонія (1992)

Параметри для порівняння:

Параметр	Україна	Обрана країна
Форма правління
Термін повноважень президента
Спосіб обрання президента
Структура парламенту
Основні права громадян
Процедура внесення змін

Питання для аналізу:

Які спільні риси та відмінності ви виявили?
Які елементи Україна могла б запозичити з цієї конституції?
Чому конституції різних країн відрізняються? (Підказка: подумайте про історичний контекст, традиції, політичну культуру)

Методичний коментар: Це завдання для просунутих учнів розвиває компаративні навички та розуміння різноманітності конституційних моделей. Важливо показати, що не існує “універсальної” конституції – кожна країна створює свою модель на основі власного досвіду та традицій.

Завдання 11. Аналіз змін до Конституції

Створіть часову лінію змін до Конституції України:

1996 ——– 2004 ——– 2010 ——– 2014 ——– 2019 ——– Сьогодні

| | | | | |

Для кожного року зазначте:

Що було змінено?
Чому виникла потреба в змінах?
Які були наслідки?

Методичний коментар: Це завдання показує динаміку конституційного розвитку та допомагає зрозуміти, що конституція – це живий документ, що еволюціонує.

Завдання 12. Конституційна дилема

Дебати: “Що важливіше для України – стабільність Конституції чи її гнучкість?”

Позиція 1: Конституція має бути стабільною, щоб забезпечувати передбачуваність та правову визначеність. Часті зміни підривають довіру до основного закону.

Позиція 2: Конституція має бути гнучкою, щоб адаптуватися до змін у суспільстві. Застаріла конституція стримує розвиток країни.

Підготуйте аргументи для обох позицій.

Методичний коментар: Ця дилема не має однозначної відповіді і стимулює критичне мислення. Важливо, щоб учні навчилися аргументувати різні позиції.

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я розумію значення Конституції як основного закону держави
Я можу пояснити основні принципи конституційного ладу України
Я вмію аналізувати роль різних політичних сил у конституційному процесі
Я розумію причини тривалості конституційного процесу в Україні
Я можу оцінити наслідки прийняття Конституції 1996 року
Я вмію працювати з конституційними текстами та правовими документами
Я розумію важливість компромісу в політичних процесах
Я можу порівнювати різні конституційні моделі

Питання для рефлексії

1. Що було найцікавішим/найскладнішим на уроці?

_________________________________________________________________________________

2. Які нові знання ви отримали про Конституцію України?

_________________________________________________________________________________

3. Як зміни до Конституції впливають на ваше життя?

_________________________________________________________________________________

4. Чи вважаєте ви, що Конституція 1996 року була вдалим компромісом?

_________________________________________________________________________________

5. Що ви розкажете вдома про цей урок?

_________________________________________________________________________________

Домашнє завдання

Оберіть один варіант:

Варіант 1 (базовий)

Підготуйте усну розповідь (3-5 хвилин) про одну зі статей Конституції України (на вибір: стаття 3 – про людину як найвищу цінність, стаття 5 – про народовладдя, стаття 19 – про верховенство права).

План:

Зміст статті
Чому ця стаття важлива
Як вона працює на практиці
Приклад із життя

Варіант 2 (середній)

Напишіть есе (400-500 слів) на одну з тем:

“Конституція 1996 року: компроміс чи поразка?”
“Чому Україні знадобилося п’ять років, щоб прийняти Конституцію?”
“Права людини в Конституції України: декларація чи реальність?”

Структура:

Вступ (постановка проблеми)
Основна частина (аргументи з прикладами)
Висновок (ваша позиція)

Варіант 3 (високий)

Проведіть дослідження: порівняйте Конституцію України з конституцією однієї з європейських країн (Франція, Польща, Німеччина, країни Балтії – на вибір).

Питання для дослідження:

Форма правління
Повноваження президента та парламенту
Основні права громадян
Процедура внесення змін
Роль конституційного суду

Підготуйте презентацію (10-15 слайдів) або інфографіку.

Варіант 4 (творчий)

Створіть один із продуктів:

Відеоролик (3-5 хвилин) – інтерв’ю з “учасниками конституційної ночі” (можна зіграти ролі)
Комікс або графічну новелу – “Як народжувалася Конституція” (мінімум 10 кадрів)
Подкаст – дискусія про значення Конституції для сучасної України (10-15 хвилин)

Інтерактивну часову лінію – ключові етапи конституційного процесу з ілюстраціями та поясненнями

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Конституційний процес та формування політичної системи України

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Запитання для роздумів:

Чому прийняття Конституції України зайняло майже п’ять років (1991-1996)? Що було складнішим: написати текст основного закону чи домовитися про його зміст між різними політичними силами? Чи може існувати “ідеальна” конституція, яка влаштовує всіх?

Ваші думки:

_________________________________________________________________________________

Завдання:

Дайте відповіді на запитання:

Чому депутати працювали всю ніч?

_________________________________________________________________________________

Що могло змусити їх прийняти рішення саме в цей момент?

_________________________________________________________________________________

Яка атмосфера панувала в залі засідань?

_________________________________________________________________________________

Чому це засідання стало історичним?

_________________________________________________________________________________

Практика

Завдання 1. Аналіз конституційного тексту

Прочитайте уривок зі статті 1 Конституції України (1996 року):

“Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Дайте відповіді:

Які характеристики України як держави закріплені в статті 1? Поясніть кожну з них.

Характеристика	Пояснення
Суверенна
Незалежна
Демократична
Соціальна
Правова

Що визнається найвищою соціальною цінністю в Україні? Чому саме це положення є революційним порівняно з радянською ідеологією?

_________________________________________________________________________________

Який головний обов’язок держави визначено Конституцією?

_________________________________________________________________________________

Як ця стаття захищає ваші особисті права? Наведіть 2-3 конкретні приклади:

_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________

Завдання 2. Структура державної влади

Розгляньте схему та дайте відповіді:

Заповніть таблицю:

Гілка влади	Орган влади	Основні повноваження (2-3 приклади)
Законодавча
Виконавча
Судова

Дайте відповіді:

Чому принцип поділу влади є важливим для демократії?

_________________________________________________________________________________

Наведіть 2 приклади системи стримувань і противаг між гілками влади:

_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________

Завдання 3. Аналіз статистики голосування

Результати голосування за Конституцію України 28 червня 1996 року:

Показник	Кількість	Відсоток
Загальна кількість депутатів	450	100%
Проголосували “ЗА”	315	70%
Проголосували “ПРОТИ”	36	8%
Утримались	12	2,67%
Не голосували	87	19,33%
Необхідна кількість для прийняття	300	66,67%

Проаналізуйте дані:

Який був запас голосів понад необхідну кількість? _______________________
Чому значна кількість депутатів (87 осіб, або 19,33%) не брала участь у голосуванні? Припустіть 2-3 можливі причини:

_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________

Що ці результати говорять про рівень консенсусу (згоди) у суспільстві?

_________________________________________________________________________________

Якби голосувало ще на 15 депутатів менше – Конституцію не було б прийнято. Що це свідчить про політичну ситуацію того часу?

_________________________________________________________________________________

Завдання 4. Порівняння конституційних проєктів

Проаналізуйте таблицю та виконайте завдання:

Питання	Президентський проєкт	Парламентський проєкт	Прийнятий варіант
Форма правління	Президентська республіка	Парламентська республіка	Змішана
Призначення Прем’єр-міністра	Президентом	Парламентом	Президентом за згодою ВР
Розпуск парламенту	Широкі права президента	Неможливий	За певних умов

Завдання:

Заповніть таблицю – які елементи з кожного проєкту увійшли до остаточного варіанту:

З президентського проєкту	З парламентського проєкту

Чому був необхідний компроміс між різними політичними силами?

_________________________________________________________________________________

Яка форма правління, на вашу думку, була б кращою для України в 1996 році? Обґрунтуйте свою позицію:

_________________________________________________________________________________

Завдання 5. Творче завдання

Напишіть короткий репортаж (8-10 речень) про “конституційну ніч” 27-28 червня 1996 року.

Структура:

Заголовок (креативний!)
Опис атмосфери
Ключові моменти
Значення події

Заголовок: _______________________________________________________________

Репортаж:

_________________________________________________________________________________

Прогрес

Оцініть свій прогрес на уроці:

	Ні	Частково	Так
Я розумію значення Конституції як основного закону держави	☐	☐	☐
Я можу пояснити основні принципи конституційного ладу України	☐	☐	☐
Я вмію аналізувати роль різних політичних сил у конституційному процесі	☐	☐	☐
Я розумію причини тривалості конституційного процесу в Україні	☐	☐	☐
Я можу оцінити наслідки прийняття Конституції 1996 року	☐	☐	☐
Я вмію працювати з конституційними текстами та правовими документами	☐	☐	☐
Я розумію важливість компромісу в політичних процесах	☐	☐	☐

Дайте відповіді на запитання:

Що було найцікавішим/найскладнішим на уроці?

_________________________________________________________________________________

Які нові знання ви отримали про Конституцію України?

_________________________________________________________________________________

Як Конституція захищає ваші права в повсякденному житті?

_________________________________________________________________________________

Чи вважаєте ви, що Конституція 1996 року була вдалим компромісом? Чому?

_________________________________________________________________________________

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ УРОКУ

Запишіть визначення (на уроці або вдома):

Конституція – ____________________________________________________________

Верховенство права – ______________________________________________________

Поділ влади – _____________________________________________________________

Система стримувань і противаг – ___________________________________________

Конституційний процес – ___________________________________________________

Домашнє завдання: (записується вчителем)

_________________________________________________________________________________

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе