матеріал 5

Політичні партії в сучасному світі: функції, типологія, організаційна структура. Картельні партії та персоналізація політики

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 20. Політичні партії в сучасному світі: функції, типологія, організаційна структура. Картельні партії та персоналізація політики

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

верифікує судження з використанням кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1];
добирає та оцінює різноманітну інформацію щодо важливих суспільних питань [12 ГІО 4.2.1-2];
доцільно застосовує поняттєвий апарат історії та соціальних наук [12 ГІО 4.3.1-1];
оцінює ідеології та діяльність політичних партій, суспільних рухів, організацій та їх роль у розвитку демократичного суспільства [12 ГІО 6.1.2-2];
моделює варіанти власної участі у розв’язанні проблем державного і/чи глобального рівнів [12 ГІО 6.2.1-3 П].

На уроці учні / учениці:

аналізуватимуть основні функції політичних партій у демократичних системах;
досліджуватимуть еволюцію партійних систем від масових до картельних партій;
порівнюватимуть організаційні структури різних типів політичних партій;
оцінюватимуть феномен персоналізації політики в сучасному світі;
аналізуватимуть українську партійну систему в контексті світових тенденцій.

Ключова компетентність уроку: інформаційно-комунікаційна компетентність — учні розвиватимуть вміння критичного аналізу інформації з різних джерел, порівняння даних з кількох джерел для верифікації суджень, оцінювання достовірності статистичної інформації про політичні партії та виборчі процеси.

Ключові терміни та концепції

Політична партія — організована група громадян, які поділяють спільні політичні цінності та прагнуть здобути владу для реалізації своєї програми через участь у виборах та інші законні методи політичної діяльності.
Масові партії — партії з великою кількістю членів, чіткою ідеологічною орієнтацією та вертикальною організаційною структурою, що виникли на початку XX століття переважно як представники робітничого класу.
Кадрові партії — елітарні партії з невеликою кількістю активних учасників, орієнтовані на залучення впливових осіб та експертів, а не на масове членство.
Картельні партії — тип партій, описаний Річардом Кацом та Пітером Мейром (1995), які отримують основне фінансування від держави та характеризуються професіоналізацією політики.
Персоналізація політики — тенденція до зростання ролі особистості лідера в політичному процесі порівняно з роллю партійних програм та ідеологій.
Партійна система — сукупність політичних партій та характер їхньої взаємодії в конкретній країні.
Електоральна демократія — система демократичного правління, яка вимірюється за індексом V-Dem через показники свободи виборів, свободи об’єднань, свободи слова та ін.
Моріс Дювержер (1917-2014) — французький політолог, автор класичної типології політичних партій (“Політичні партії”, 1951).
Отто Кірххаймер (1905-1965) — німецько-американський політолог, розробив концепцію “всеохопних” (catch-all) партій.
Річард Кац (нар. 1947) та Пітер Мейр (1951-2011) — автори теорії картельних партій.
V-Dem Institute — науково-дослідний інститут при Ґетеборзькому університеті (Швеція), який створює найбільшу глобальну базу даних про демократію з понад 31 мільйоном показників для 202 країн.
Індекс ліберальної демократії (LDI) — комплексний показник V-Dem, що вимірює як електоральні, так і ліберальні аспекти демократії на основі 71 індикатора.

Як підготуватися до уроку?

Теоретична база

Тема політичних партій є центральною для розуміння функціонування сучасних демократій. Політичні партії виступають посередниками між суспільством і державою, структурують політичний вибір громадян та формують політичну еліту.

Еволюція політичних партій

Розвиток політичних партій пройшов кілька етапів, кожен з яких відображав соціально-економічні зміни в суспільстві.

Перша хвиля (1850-1900): кадрові партії

Кадрові партії виникли з парламентських груп у XIX столітті. Вони характеризувалися обмеженою кількістю членів (переважно представники еліти), відсутністю масового членства та фінансуванням через приватні внески заможних спонсорів. Класичними прикладами є Консервативна та Ліберальна партії Великобританії того періоду.

Друга хвиля (1900-1960): масові партії

За теорією Моріса Дювержера, масові партії характеризувалися великою кількістю членів (сотні тисяч), чіткою ідеологічною орієнтацією, вертикальною організаційною структурою та фінансуванням через членські внески. Типовими прикладами є соціал-демократичні партії Європи.

Третя хвиля (1960-1990): усеохопні партії (Catch-all)

Отто Кірххаймер описав трансформацію партій у напрямку зменшення ідеологічної чіткості, орієнтації на максимальну електоральну підтримку, професіоналізації партійного апарату та зростання ролі ЗМІ у політичній комунікації.

Четверта хвиля (1990-теперішній час): картельні партії

Річард Кац та Пітер Мейр (1995) визначили нову модель, що характеризується домінуванням державного фінансування, злиттям партій з державним апаратом, зменшенням відмінностей між провідними партіями та професіоналізацією політики як “індустрії”.

Функції політичних партій

Політичні партії виконують низку критично важливих функцій у демократичному суспільстві:

Репрезентативна функція — представлення інтересів різних груп суспільства у політичному процесі.
Агрегація інтересів — об’єднання різноманітних вимог у цілісні політичні програми.
Політична соціалізація — формування політичної культури громадян та залучення їх до політичного життя.
Рекрутування політичної еліти — відбір та підготовка кадрів для державних посад.
Організація виборів — структурування електорального вибору громадян.
Формування урядів — створення коаліцій та управлінських команд.

Персоналізація політики

Персоналізація є одним із найважливіших трендів сучасної політики. За даними досліджень V-Dem, у багатьох країнах спостерігається зміцнення ролі лідера партії порівняно з партійною організацією.

Причини персоналізації:

уплив телебачення та соціальних мереж;
зниження ролі традиційних ідеологій;
індивідуалізація суспільства;
зменшення партійної ідентифікації серед виборців.

Прояви персоналізації:

створення партій навколо конкретних осіб;
зростання ролі особистих якостей у виборчих кампаніях;
брендинг політиків як медійних особистостей.

Статистичні дані (V-Dem Democracy Report 2025)

Згідно з даними V-Dem Institute, який об’єднує понад 4200 експертів зі 185 країн:

Індекс ліберальної демократії (LDI) — топова 10-ка країн (2024):

Данія: 0.88
Естонія: 0.85
Швейцарія: 0.85
Швеція: 0.84
Норвегія: 0.84
Ірландія: 0.83
Чехія: 0.82
Нова Зеландія: 0.81
Австралія: 0.81
Бельгія: 0.80

Індекс електоральної демократії включає показники:

Свобода об’єднань (наявність заборон на партії, бар’єри для партій, автономія опозиції)
Чистота виборів (автономія виборчої комісії, реєстр виборців, підкуп виборців)
Свобода слова та альтернативні джерела інформації

Додаткові матеріали для вчителя

Джерела, використані в уроці

V-Dem Democracy Report 2025 — V-Dem Institute, University of Gothenburg, Sweden. Доступно: https://www.v-dem.net
Дювержер М. Політичні партії (Les partis politiques, 1951) — класична праця з типології партій.
Katz R.S., Mair P. “Changing Models of Party Organization and Party Democracy: The Emergence of the Cartel Party” (Party Politics, 1995) — стаття про картельні партії.
Центральна виборча комісія України — офіційні результати виборів. Доступно: https://www.cvk.gov.ua
Pew Research Center — дані про політичну поляризацію в США. Доступно: https://www.pewresearch.org
Eurobarometer — опитування громадської думки в ЄС. Доступно: https://europa.eu/eurobarometer
Соціологічна група “Рейтинг” — опитування громадської думки в Україні. Доступно: https://ratinggroup.ua

Дизайн уроку

Провокація

Варіант А. Аналіз даних V-Dem

Покажіть учням і ученицям фрагмент таблиці з V-Dem Democracy Report 2025 з індексами ліберальної демократії для різних країн.

Запитання для обговорення:

Що може означати показник “свобода об’єднань” (Freedom of Association) для політичних партій?
Чому, на вашу думку, деякі країни мають високий індекс електоральної демократії, але нижчий індекс ліберальної демократії?
Яку роль відіграють політичні партії у забезпеченні демократії?

Методичний коментар:

Це завдання одразу занурює учнів у роботу з реальними науковими даними та розвиває навички критичного аналізу статистичної інформації. Воно безпосередньо працює на розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності.

Варіант Б. Цитата для роздумів

“Демократія без політичних партій неможлива” (Ганс Кельзен, австрійський правознавець)

Запитання:

Чи погоджуєтесь ви з цим твердженням?
Які функції виконують партії, що роблять їх незамінними?
Чи можливі альтернативи партіям у сучасній демократії?

Методичний коментар:

Цитата провокує дискусію та активізує критичне мислення. Дозвольте учням висловити різні точки зору перед переходом до основного матеріалу.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз типології партій за Дювержером (10 хв).

Джерело: адаптована класифікація за Морісом Дювержером (“Політичні партії”, 1951) та Річардом Кацем і Пітером Мейром (“Changing Models of Party Organization and Party Democracy”, 1995)

Тип партії	Період	Основні риси	Фінансування
Кадрові	1850-1900	Елітарні, невелика кількість членів	Приватні внески
Масові	1900-1960	Велика кількість членів, чітка ідеологія	Членські внески
Усеохопні	1960-1990	Розмита ідеологія, професійний апарат	Змішане
Картельні	1990-сьогодні	Державне фінансування, професіоналізація	Бюджетні кошти

Завдання:

Визначте, до якого типу можна віднести партію “Слуга народу” станом на 2019 рік. Обґрунтуйте свою відповідь.
Чи змінився тип цієї партії з часом? Якщо так, то як?

Орієнтовна відповідь: партія “Слуга народу” на момент створення (2018) та перемоги на виборах (2019) мала ознаки електоральної партії з елементами персоналізації: невелика кількість активних членів, орієнтація на медійний образ лідера, відсутність чіткої ідеологічної позиції. З часом партія набула рис картельної партії через державне фінансування та інтеграцію з державним апаратом.

Методичний коментар:

Завдання розвиває навички застосування теоретичних концепцій до аналізу реальних політичних явищ. Важливо заохочувати учнів до аргументованих відповідей з посиланням на конкретні ознаки.

Завдання 2. Робота з даними V-Dem: свобода об’єднань (15 хв).

Джерело: V-Dem Democracy Report 2025, V-Dem Institute, University of Gothenburg.

Індекс свободи об’єднань (Freedom of Association Index) вимірює:

наявність заборон на політичні партії (Party ban);
бар’єри для створення партій (Barriers to parties);
автономію опозиційних партій (Opposition parties autonomy);
багатопартійність виборів (Elections multiparty);
свободу діяльності громадянських організацій (CSO entry and exit).

Дані для аналізу (вибрані країни, індекс свободи об’єднань, 2024):

Країна	Індекс (0-1)	Зміна за 10 років
Данія	0.98	стабільно
Естонія	0.96	покращення ↑
Швеція	0.97	стабільно
Україна*	н/д	н/д
Угорщина	0.72	погіршення ↓
Польща	0.85	погіршення ↓

Примітка: дані по Україні в умовах воєнного стану потребують окремого аналізу з урахуванням обмежень воєнного часу.

Завдання:

Проаналізуйте, які фактори можуть впливати на зниження індексу свободи об’єднань?
Чому Угорщина та Польща демонструють тенденцію до погіршення?
Сформулюйте гіпотезу: які заходи могли б покращити індекс свободи об’єднань у країні?

Орієнтовна відповідь: зниження індексу може бути пов’язане із посиленням контролю над опозиційними партіями, ускладненням реєстрації нових партій, обмеженням фінансування опозиції, тиском на громадянське суспільство. У випадку Угорщини та Польщі дослідники V-Dem фіксують тенденції до “демократичної ерозії” — поступового послаблення демократичних інститутів.

Методичний коментар:

Це завдання безпосередньо розвиває інформаційно-комунікаційну компетентність через роботу з науковими даними. Важливо звернути увагу учнів на методологію вимірювання та обмеження даних.

Робота в парах

Завдання 3. Порівняння партійних систем.

Об’єднайтеся в пари. Кожна пара отримує для порівняння дві партійні системи.

Пара А: США і Німеччина

Критерій	США	Німеччина
Тип системи	Двопартійна	Багатопартійна помірна
Кількість парламентських партій	2	6 (Бундестаг, 2021)
Формування уряду	Переможець отримує все	Коаліційні уряди
Виборча система	Мажоритарна	Змішана

Пара Б: Франція і Україна

Критерій	Франція	Україна
Тип системи	Багатопартійна	Багатопартійна
Президентська система	Напівпрезидентська	Парламентсько-президентська
Приклад персоналізації	Макрон, “En Marche!” (2017)	Зеленський, “Слуга народу” (2019)

Завдання для пар:

Визначте 3 спільні риси та 3 відмінності між системами.
Яка система, на вашу думку, більш ефективна для представництва інтересів громадян? Аргументуйте.
Підготуйте коротку презентацію (2 хв) для класу.

Методичний коментар:

Робота в парах розвиває комунікативні навички та вміння порівнювати. Важливо надати учням достатньо часу для обговорення та підготовки презентації. Це завдання також працює на інформаційно-комунікаційну компетентність через аналіз та синтез інформації.

Завдання 4. Аналіз феномену персоналізації.

Джерело: порівняльний аналіз виборчих кампаній

Кейс 1. Емманюель Макрон, Франція (2017)

Створив рух “En Marche!” у 2016 році, за рік до виборів.
Не мав досвіду участі у виборах.
Використовував краудсорсинг для формування програми.
Перемога в першому турі: 24.0%.
Результат у другому турі: 66.1%.

Кейс 2. Володимир Зеленський, Україна (2019)

Партія “Слуга народу” зареєстрована у 2018 році.
Не мав політичного досвіду (актор, продюсер).
Медійний образ з однойменного серіалу.
Перемога в першому турі: 30.24%.
Результат у другому турі: 73.22%.

Завдання для пар:

Визначте спільні елементи стратегій Макрона та Зеленського.
Які переваги та ризики несе персоналізація політики?
Сформулюйте 2 аргументи “за” і 2 аргументи “проти” персоналізації.

Орієнтовна відповідь: Спільне: відсутність традиційної партійної структури, акцент на особистості лідера, використання нових медіа, антиістеблішментська риторика. Переваги: оновлення політичної еліти, мобілізація нових виборців, швидка адаптація до запитів суспільства. Ризики: залежність від одного лідера, слабкість інституцій, популізм, відсутність чіткої ідеології.

Методичний коментар:

Кейс-метод дозволяє учням побачити теоретичні концепції в дії. Заохочуйте учнів до критичного аналізу, уникаючи однозначних оцінок.

Групова робота

Завдання 5. Дослідження партійних систем світу.

Клас об’єднується у 4 групи. Кожна група досліджує одну партійну систему.

Група 1. Двопартійна система США

Матеріали для аналізу:

Результати президентських виборів 2020: Байден (демократи) — 51.3%, Трамп (республіканці) — 46.9%.
Склад Конгресу (2023): Сенат — 51 демократ, 49 республіканців; Палата представників — 222 республіканці, 213 демократів.
Явище поляризації: за даними Pew Research Center (2022), 62% республіканців і 54% демократів оцінюють представників іншої партії “дуже негативно”.

Питання для дослідження:

Які переваги та недоліки двопартійної системи?
Як поляризація впливає на функціонування демократії?
Чому треті партії не можуть конкурувати в США?

Група 2. Багатопартійна система Німеччини

Матеріали для аналізу:

Склад Бундестагу (2021): СДПН — 206, ХДС/ХСС — 197, зелені — 118, СВД — 92, АдН — 83, ліві — 39.
Коаліція “світлофор” (2021): СДПН + зелені + СВД.
Виборчий бар’єр: 5%.

Питання для дослідження:

Як формуються коаліційні уряди?
Які переваги та недоліки багатопартійності?
Як виборчий бар’єр упливає на партійну систему?

Група 3. Партійна система Італії — криза традиційних партій

Матеріали для аналізу:

1992-1994: операція “Чисті руки”, крах Християнсько-демократичної партії.
2018: коаліція популістів (“Рух 5 зірок” + “Ліга”).
2022: перемога правої коаліції Джорджі Мелоні (26.0%).

Питання для дослідження:

Які фактори призвели до краху традиційних партій?
Чому популістські партії здобули підтримку?
Чи можливий подібний сценарій в інших країнах?

Група 4. Партійна система України

Матеріали для аналізу:

Результати парламентських виборів 2019: “Слуга народу” — 43.16%, “Опозиційна платформа — За життя” — 13.05%, “Європейська солідарність” — 8.10%, “Батьківщина” — 8.18%, “Голос” — 5.82%.
Особливість: монобільшість “Слуги народу” (254 мандати з 450).
Контекст: вибори відбулися після Революції Гідності (2014) та початку війни на Донбасі.

Питання для дослідження:

Які особливості партійної системи України?
Як війна вплинула на політичну систему?
Які реформи потрібні партійній системі після перемоги?

Формат презентації груп: 3-4 хвилини на групу, відповіді на 3 ключові питання.

Методичний коментар:

Групова робота розвиває навички співпраці та презентації. Важливо забезпечити кожну групу достатніми матеріалами та чітко визначити час на підготовку та презентацію. Це завдання інтегрує всі компетентності уроку.

Завдання 6. Верифікація інформації з різних джерел (розвиток ключової компетентності).

Мета: розвиток навичок критичного аналізу та перевірки інформації з кількох джерел.

Ситуація: вам потрібно перевірити твердження: “Довіра до політичних партій в Україні є найнижчою в Європі”.

Джерела для аналізу:

Джерело 1: Eurobarometer (опитування ЄС)

Середня довіра до політичних партій у ЄС (2023): 18%.
Найнижча довіра: Словенія (7%), Латвія (9%), Хорватія (9%).
Найвища довіра: Данія (38%), Нідерланди (37%).

Джерело 2: Соціологічна група “Рейтинг” (Україна, грудень 2023)

Довіра до політичних партій в Україні: 15%.
Для порівняння: довіра до ЗСУ — 96%, до Президента — 77%.

Джерело 3: V-Dem Democracy Report 2025

Індекс партійної інституціоналізації не вимірює довіру напряму.
V-Dem вимірює: автономію опозиції, бар’єри для партій, багатопартійність виборів.

Завдання:

Чи підтверджується твердження на основі наведених джерел? Обґрунтуйте.
Які обмеження має кожне джерело?
Яка додаткова інформація потрібна для повної верифікації?

Орієнтовна відповідь: твердження не можна підтвердити однозначно. Україна не є членом ЄС, тому не включена в Eurobarometer. Порівняння з даними “Рейтингу” показує, що рівень довіри (15%) є низьким, але не найнижчим порівняно з деякими країнами ЄС. Для повної верифікації потрібні порівнянні методології опитувань та ширша вибірка країн.

Методичний коментар:

Це ключове завдання для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності. Воно демонструє важливість перевірки джерел та розуміння їх обмежень. Заохочуйте учнів до критичного мислення та усвідомлення того, що навіть надійні джерела мають свої обмеження.

Прогрес

Твердження	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити відмінності між кадровими, масовими, всеохопними та картельними партіями
Я вмію аналізувати функції політичних партій у демократичному суспільстві
Я розумію феномен персоналізації сучасної політики та можу навести приклади
Я можу порівняти різні типи партійних систем (двопартійна, багатопартійна)
Я вмію перевіряти інформацію, використовуючи кілька джерел
Я можу оцінити роль політичних партій у забезпеченні демократії

Рефлексивні запитання для обговорення:

Який тип політичних партій, на вашу думку, найкраще відповідає потребам сучасної демократії?
Чи несе персоналізація політики більше користі чи шкоди для суспільства?
Яким має бути ваш особистий внесок у розвиток політичної системи України?

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 20. Політичні партії в сучасному світі: функції, типологія, організаційна структура. Картельні партії та персоналізація політики

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Аналіз даних V-Dem

Розгляньте дані з V-Dem Democracy Report 2025 про індекс ліберальної демократії.

Ваші спостереження:

Що може означати показник “свобода об’єднань” для політичних партій?

Яку роль відіграють політичні партії у забезпеченні демократії?

Практика

Завдання 1. Типологія партій.

Заповніть таблицю, визначивши тип партії для кожного прикладу:

Партія	Тип партії	Обґрунтування
“Слуга народу” (2019)
СДПН (Німеччина)
Республіканська партія США

Завдання 2. Аналіз даних V-Dem.

На основі даних про індекс свободи об’єднань дайте відповіді на запитання:

Які фактори можуть впливати на зниження індексу?

Сформулюйте гіпотезу: які заходи могли б покращити індекс?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Порівняння персоналізації (робота в парах).

Порівняйте кейси Макрона та Зеленського:

Критерій	Макрон	Зеленський
Попередній досвід
Роль партії
Медіастратегія
Результат виборів

Аргументи щодо персоналізації:

“За”: 1. _____________________ 2. _____________________

“Проти”: 1. _____________________ 2. _____________________

Завдання 4. Верифікація інформації (ключова компетентність).

Твердження для перевірки: “Довіра до політичних партій в Україні є найнижчою в Європі”

Які джерела ви використали для перевірки?

Чи підтверджується твердження? (Так / Ні / Неможливо визначити однозначно)

Які обмеження мають ці джерела?

Прогрес

Твердження	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити відмінності між кадровими, масовими, всеохопними та картельними партіями
Я вмію аналізувати функції політичних партій у демократичному суспільстві
Я розумію феномен персоналізації сучасної політики та можу навести приклади
Я можу порівняти різні типи партійних систем (двопартійна, багатопартійна)
Я вмію перевіряти інформацію, використовуючи кілька джерел
Я можу оцінити роль політичних партій у забезпеченні демократії

Моя головна думка після уроку:

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе