матеріал 6

Виборчі системи та процес: мажоритарна, пропорційна, змішана. Переваги та недоліки різних систем

Матеріал

Урок 21. Виборчі системи та процес: мажоритарна, пропорційна, змішана. Переваги та недоліки різних систем


Які результати уроку?

За Державним стандартом:

  • верифікує судження з використанням кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1];
  • добирає та оцінює різноманітну інформацію щодо важливих суспільних питань [12 ГІО 4.2.1-2];
  • доцільно застосовує поняттєвий апарат історії та соціальних наук [12 ГІО 4.3.1-1];
  • описує виборчий процес та пов’язані з ним ризики [12 ГІО 6.1.2-1];
  • пояснює механізм і процедури виборчого процесу та пов’язані з ними ризики [12 ГІО 6.1.2-1 П].

На уроці учні / учениці:

  • розумітимкть принципи роботи трьох основних виборчих систем та їхній вплив на політичне представництво;;
  • пояснюватимуть переваги та недоліки кожної системи на конкретних прикладах;
  • аналізуватимуть реальні результати виборів та оцінюватимуть рівень диспропорційності;
  • моделюватимуть результати виборів за різних систем, використовуючи математичні формули;
  • оцінюватимуть справедливість виборчих систем із урахуванням різних критеріїв;
  • аргументуватимуть власну позицію щодо оптимальної виборчої системи для України.

Ключова компетентність уроку: математична компетентність — учні й учениці застосовуватимуть математичні розрахунки для аналізу розподілу мандатів за різними формулами, порівнюватимуть відсотки голосів із відсотками місць у парламенті, обчислюватимуть індекси диспропорційності та робитимуть висновки на основі кількісних даних.


Ключові терміни, особи та концепції
  1. Виборча система — сукупність правил і процедур, за якими голоси виборців перетворюються на місця в представницькому органі.
  2. Мажоритарна система — система, за якої перемагає кандидат або партія, що набрали найбільше голосів у виборчому окрузі (за принципом «переможець отримує все»).
  3. Пропорційна система — система, за якої місця в парламенті розподіляються пропорційно до кількості голосів, отриманих кожною партією.
  4. Змішана (паралельна) система — комбінація мажоритарної та пропорційної систем, де частина депутатів обирається по округах, частина — за партійними списками.
  5. Виборчий округ — територіальна одиниця, у межах якої організовують вибори та підраховують голоси.
  6. Виборчий бар’єр (прохідний поріг) — мінімальний відсоток голосів, необхідний партії для участі в розподілі мандатів.
  7. Виборча квота — кількість голосів, необхідна для отримання одного мандата.
  8. Метод д’Ондта — найпоширеніша формула розподілу мандатів у пропорційних системах.
  9. Диспропорційність — міра невідповідності між часткою голосів партії та її часткою місць у парламенті.
  10. Індекс Галлахера — показник для вимірювання загальної диспропорційності виборів.
  11. Закон Дюверже — соціологічне спостереження про те, що мажоритарна система сприяє формуванню двопартійної системи.
  12. «Мертві голоси» — голоси, що не впливають на результат виборів (подані за кандидатів, які програли).

Персоналії:

  1. Моріс Дюверже (1917–2014) — французький політолог, автор класичних праць про виборчі системи та партійні системи.
  2. Віктор д’Ондт (1841–1901) — бельгійський математик, розробник найпопулярнішої формули розподілу мандатів.
  3. Томас Хейр (1806–1891) — британський юрист, один із розробників системи пропорційного представництва.

Як підготуватися до уроку?

Теоретична база

Чому виборчі системи мають значення?

Виборча система — це не просто технічний механізм підрахунку голосів. Вона визначає, яким буде парламент, хто отримає владу і як буде представлене суспільство. Одні й ті самі голоси виборців можуть дати абсолютно різні результати залежно від обраної системи.

Наочний приклад — вибори у Великобританії 2024 року: Лейбористська партія отримала лише 33,7% голосів, але здобула 63% місць у парламенті — найбільш диспропорційний результат в історії британських виборів (за індексом Галлахера — 23,8). Партія Reform UK отримала 14,3% голосів (понад 4 мільйони), але лише 5 місць (0,8% парламенту). Це демонструє, як мажоритарна система може радикально спотворювати волю виборців.

Три основні типи виборчих систем

  1. Мажоритарна система («Winner takes all»)

Принцип роботи: країна поділяється на одномандатні округи. У кожному окрузі перемагає кандидат, який набрав найбільше голосів. Голоси, подані за інших кандидатів, не впливають на формування парламенту.

Різновиди:

  • Відносна більшість (FPTP — First Past The Post): перемагає той, хто набрав найбільше голосів, незалежно від відсотка. Використовується у Великобританії, США, Канаді, Індії.
  • Абсолютна більшість (Two-round system): потрібно набрати понад 50% голосів; якщо ніхто не набрав — проводиться другий тур між двома лідерами. Використовується у Франції.

Переваги:

  • простота для виборців і підрахунку;
  • зв’язок депутата з конкретною територією;
  • тенденція до формування стабільних урядів однієї партії.

Недоліки:

  • значна диспропорційність результатів;
  • велика кількість «мертвих голосів»;
  • штучне обмеження політичного плюралізму.
  1. Пропорційна система

Принцип роботи: виборці голосують за партійні списки. Місця в парламенті розподіляються пропорційно до отриманих голосів. Зазвичай застосовується виборчий бар’єр.

Різновиди:

  • Закриті списки: партія визначає порядок кандидатів, виборці голосують лише за партію (Ізраїль, Іспанія).
  • Відкриті списки: виборці можуть голосувати за конкретних кандидатів у списку, впливаючи на їхній порядок (Фінляндія, Бразилія).
  • Єдиний передаваний голос (STV): виборці ранжують кандидатів за перевагою (Ірландія, Мальта).

Переваги:

  • точне відображення політичних уподобань суспільства;
  • мінімальна кількість «мертвих голосів»;
  • представництво меншин та малих партій.

Недоліки:

  • фрагментація парламенту, складність формування коаліцій;
  • послаблення зв’язку депутатів із територіями;
  • потенційний вплив партійних лідерів на формування списків.
  1. Змішана система

Принцип роботи: комбінація елементів мажоритарної та пропорційної систем. Виборець має два голоси: один за кандидата в окрузі, другий за партію.

Різновиди:

  • Паралельна (незв’язана): обидві частини діють незалежно одна від одної (Японія, Південна Корея, Україна до 2020 року).
  • Змішана компенсаційна (MMP): пропорційна частина компенсує диспропорції мажоритарної (Німеччина, Нова Зеландія).

Виборча система України: еволюція та сучасний стан

Україна змінювала виборчу систему кілька разів:

  • 1994: повністю мажоритарна система;
  • 1998–2002: змішана система (50/50);
  • 2006–2007: повністю пропорційна система (закриті списки);
  • 2012–2019: змішана система (225+225);
  • 2020 (новий Виборчий кодекс): пропорційна система з відкритими регіональними списками та 5% бар’єром.

За новим законодавством ухваленим у 2019 році, усі 450 депутатів мають обиратися за пропорційною системою з відкритими регіональними списками. Виборці зможуть голосувати як за партію, так і за конкретного кандидата з її регіонального списку. Через російське вторгнення та введення воєнного стану вибори за новою системою ще не відбувалися.

Закон Дюверже та його сучасна верифікація

Французький політолог Моріс Дюверже у 1950-х роках сформулював закономірність: мажоритарна система сприяє формуванню двопартійної системи, тоді як пропорційне представництво — багатопартійності. Механізми цього впливу:

  • Механічний ефект: малі партії не отримують місць, навіть маючи значну підтримку по країні.
  • Психологічний ефект: виборці не голосують за «безнадійні» партії, щоб не «витрачати» голос.

Сучасні дослідження (Golosov, 2024; Clark & Golder, 2006) підтверджують загальну тенденцію, але вказують на численні винятки та додаткові фактори: соціальну гетерогенність, інституційний контекст, історичні традиції.

Актуальні дані для використання на уроці

Глобальна статистика виборчих систем (2024–2025):

  • понад 130 країн використовують пропорційну або змішану систему;
  • менше 55 країн використовують мажоритарну систему;
  • серед 10 країн із найвищим індексом людської свободи (Human Freedom Index 2024) 9 використовують форми пропорційного представництва.

2024 рік — «Суперцикл виборів»:

  • 1,6 мільярда людей голосували в 74 національних виборах у 62 країна;
  • найвища якість виборів: Ісландія, Уругвай, Литва, Фінляндія;
  • найнижча якість: Сирія, Руанда, Чад, Іран, Білорусь.

Приклад Великобританії 2024:

  • лейбористи: 33,7% голосів → 63% місць;
  • консерватори: 24% голосів → 18,6% місць;
  • Reform UK: 14,3% голосів → 0,8% місць (5 із 650);
  • ліберальні демократи: 12% голосів → 11% місць;
  • 58% виборців не обрали жодного представника своєї партії.

Методичні рекомендації

  1. Починайте з конкретного прикладу, а не з теорії. Учні краще сприймають абстрактні концепції через знайомі ситуації — вибори старости, розподіл ресурсів тощо.
  2. Використовуйте візуалізацію. Діаграми порівняння голосів / місць, кругові діаграми парламентів наочно демонструють диспропорційність.
  3. Математичні розрахунки — не самоціль. Важливо, щоб учні зрозуміли логіку формул, а не просто механічно рахували. Завжди обговорюйте: «Що означає цей результат для представництва?»
  4. Уникайте нормативних суджень. Не існує «ідеальної» виборчої системи — є різні цінності та компроміси (стабільність vs. репрезентативність, простота vs. точність).
  5. Пов’язуйте з українським контекстом. Учні мають розуміти, чому Україна змінювала систему, які аргументи на користь різних варіантів, що означає нова система для них особисто.
  6. Критичне мислення важливіше за запам’ятовування. Формуйте навички аналізу: «Кому вигідна ця система?», «Які групи втрачають представництво?», «Чи можна маніпулювати результатами?»

Ресурси та джерела

Джерела даних, використаних в уроці

Глобальна статистика виборчих систем

Кількість країн із різними системами:

Human Freedom Index 2024:

  • Electoral Reform Society (посилання вище)
  • Цитата: «Of the top 10 ranked countries on the Human Freedom Index 2024… 9 are countries which use a form of PR for their elections»

«Суперцикл виборів» 2024 року

Electoral Integrity Project — Global Electoral Report 2025:

International IDEA — Global Election Monitor:

Результати виборів у Великобританії 2024

Офіційні результати:

BBC / Statista:

Аналіз диспропорційності:

Виборча система України

Законодавство:

Аналітичні матеріали:

Для вчительства

Наукові джерела:

  • Duverger, M. (1954). Political Parties: Their Organization and Activity in the Modern State. London: Methuen.
  • Lijphart, A. (1994). Electoral Systems and Party Systems: A Study of Twenty-Seven Democracies. Oxford University Press.
  • Golosov, G. (2024). Electoral rules and the two-party system: A methodological inquiry with reference to Duverger’s law. International Political Science Review, 46(3). DOI: 10.1177/01925121241283715

Бази даних та організації:

Українські джерела:

Для учнівства

Відео для самостійного опрацювання:

Інтерактивні ресурси:


Дизайн уроку

Провокація

Варіант А. «Вибори в класі»

Методичний коментар:

Цей експеримент дозволяє учням на власному досвіді відчути різницю між системами. Важливо не озвучувати заздалегідь мету — нехай вони самі дійдуть висновків.

Умова: у класі 30 учнів, обираємо 5 представників до учнівського самоврядування.

Результати голосування (записати на дошці):

  • Команда «Рок» — 10 голосів (33%)
  • Команда «Спорт» — 9 голосів (30%)
  • Команда «Наука» — 6 голосів (20%)
  • Команда «Арт» — 5 голосів (17%)

Запитання до класу:

  1. Якщо б ми обирали за мажоритарною системою (переможець отримує все) — скільки місць отримала б кожна команда?
  2. Якщо розподілити пропорційно — скільки місць у кожної?
  3. Який варіант здається вам більш справедливим? Чому?

Очікувані відповіді:

Варіант Б. «Реальний кейс — Британія 2024»

Покажіть на дошці або екрані:

Партія% голосів% місць
Лейбористи33,7%63%
Консерватори24%18,6%
Reform UK14,3%0,8%

Запитання:

  1. Що вас дивує в цих цифрах?
  2. Чи справедливо, що партія з третиною голосів отримала майже дві третини місць?
  3. Як це могло статися?

Практика
Завдання 1. Математична лабораторія: «Калькулятор демократії». 
Методичний коментар:

Це завдання розвиває математичну компетентність. Учні мають не просто порахувати, а й інтерпретувати результати. Можна диференціювати за рівнями складності.

Індивідуальна робота

Базові дані: країна «Демократія», 10 млн виборців, 100 місць у парламенті.

Результати голосування:

ПартіяГолоси%
🔵 «Синя»3 500 00035%
🔴«Червона»2 800 00028%
🟢 «Зелена»2 000 00020%
🟡 «Жовта»1 200 00012%
⚪ «Біла»500 0005%

Рівень А (базовий). Пропорційна система.

  1. Розрахуйте виборчу квоту: 10 000 000 ÷ 100 = _______ голосів на 1 мандат
  2. Розподіліть мандати:
ПартіяГолосиМандатиРозрахунок
🔵 «Синя»3 500 000___3 500 000 ÷ 100 000 = ___
🔴 «Червона»2 800 000___
🟢 «Зелена»2 000 000___
🟡 «Жовта»1 200 000___
⚪ «Біла»500 000___

Відповіді: Синя — 35, Червона — 28, Зелена — 20, Жовта — 12, Біла — 5. Разом: 100.

Рівень Б (середній). Пропорційна система з бар’єром 5%

Припустімо, «Біла» партія набрала 4,9% (490 000 голосів) і не подолала бар’єр.

  1. Визначте, які партії подолали бар’єр.
  2. Порахуйте нову виборчу квоту (лише серед партій, що пройшли).
  3. Як зміниться розподіл мандатів?

Відповіді: загальна кількість голосів партій, що пройшли: 9 510 000. Квота: 95 100. Синя — 37, Червона — 29, Зелена — 21, Жовта — 13.

Рівень В. Порівняння з мажоритарною системою

Припустімо, країну поділено на 100 округів. Через географічну концентрацію підтримки результати такі:

Партія% голосівПеремог в округах% місць
🔵 «Синя»35%5555%
🔴 «Червона»28%3535%
🟢 «Зелена»20%88%
🟡 «Жовта»12%22%
⚪ «Біла»5%00%

Завдання: обчисліть індекс диспропорційності (спрощена формула: сума % голосів – % місць ÷ 2)

Відповідь: |35–55| + |28–35| + |20–8| + |12–2| + |5–0| = 20 + 7 + 12 + 10 + 5 = 54. 54 ÷ 2 = 27 (високий рівень диспропорційності).

Завдання 2. Аналіз реальних даних: британські вибори 2024.
Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички роботи з даними та критичного аналізу. Важливо, щоб учні не просто побачили цифри, а зробили висновки.

Робота в парах

Проаналізуйте реальні результати виборів у Великобританії 2024 року:

ПартіяГолоси% голосівМісця% місцьГолосів на 1 місце
Лейбористи9 704 65533,7%41163,2%23 612
Консерватори6 814 65123,7%12118,6%56 320
Reform UK4 117 22114,3%50,8%823 444
Ліб. демократи3 519 14312,2%7211,1%48 877
Зелені1 944 5016,8%40,6%486 125

Запитання:

  1. Скільки голосів «коштувало» одне місце для кожної партії?
  2. У скільки разів більше голосів потрібно було виборцю Reform UK, щоб обрати свого депутата, порівняно з виборцем лейбористів?
  3. Чому ліберальні демократи з меншою кількістю голосів отримали більше місць, ніж Reform UK?
  4. Чи вважаєте ви такий результат справедливим? Обґрунтуйте.

Очікувані відповіді:

Завдання 3. Порівняльний аналіз. 
Методичний коментар:

Завдання розвиває аналітичне мислення та вміння оцінювати за різними критеріями. Важливо підкреслити, що «ідеальної» системи не існує.

Групова робота (4 групи)

Кожна група отримує один критерій і має оцінити три системи за шкалою від 1 до 5:

Група 1. Точність представництва

  • Наскільки склад парламенту відображає волю виборців?

Група 2. Стабільність уряду

  • Наскільки легко сформувати та утримати уряд?

Група 3. Представництво меншин

  • Чи мають малі групи шанс бути представленими?

Група 4. Зв’язок з виборцями

  • Чи знають виборці, хто їх представляє, і чи можуть вони впливати на нього?

Зведена таблиця (заповнюється спільно після презентацій груп):

КритерійМажоритарнаПропорційнаЗмішана
Точність представництва
Стабільність уряду
Представництво меншин
Зв’язок з виборцями
Загальний бал

Орієнтовні відповіді:

Завдання 4. Відеоаналіз: TED-Ed «Which voting system is the best?» 
Методичний коментар:

Відео TED-Ed на прикладі уявних «марсіанських колоній» демонструє, як одні й ті самі голоси дають різні результати при різних системах. Це завдання підсилює розуміння концепцій через англомовний контент і розвиває критичне мислення.

Посилання: https://ed.ted.com/lessons/which-voting-system-is-the-best-alex-gendler
Тривалість відео: 5 хв (є українські субтитри).

Сценарій відео: 100 колоністів на Марсі обирають місце для космопорту. Чотири бази:

  • західна база: 42 мешканці;
  • північна база: 26 мешканців;
  • східна база: 17 мешканців;
  • південна база: 15 мешканців.

Етап 1. Перегляд відео (5 хв)

Під час перегляду учні заповнюють таблицю:

Виборча системаЯк працює?Переможець у відео
Plurality voting (плюралітарна)
Instant Runoff (миттєвий перерахунок)
Condorcet method (метод Кондорсе)

Етап 2. Обговорення

Запитання до класу:

  1. Чому при різних системах перемагають різні бази?
  2. Яка система з відео найбільше схожа на українську мажоритарну? На пропорційну?
  3. Що таке «переможець за Кондорсе» (Condorcet winner)?
  4. Що стверджує теорема Ерроу (Arrow’s Impossibility Theorem) про «ідеальну» виборчу систему?

Етап 3. Застосування до нового сценарію.

Робота в парах

Сценарій: школа обирає місце для екскурсії. 60 учнів, 4 варіанти:

  • музей — 22 учні (1-й вибір);
  • парк розваг — 18 учнів (1-й вибір);
  • зоопарк — 12 учнів (1-й вибір);
  • кінотеатр — 8 учнів (1-й вибір).

Преференції (від найкращого до найгіршого):

  • прихильники музею: музей → зоопарк → кінотеатр → парк;
  • прихильники парку: Парк → кінотеатр → зоопарк → музей;
  • прихильники зоопарку: зоопарк → музей → Кінотеатр → парк;
  • прихильники кінотеатру: кінотеатр → зоопарк → парк → музей.

Визначте переможця за:

  1. Плюралітарною системою: _____________ (найбільше перших голосів)
  2. Миттєвим перерахунком (IRV): _____________ (вибуває кінотеатр → його голоси до зоопарку → вибуває… → фінал)
  3. Чи збігаються результати? _____________

Очікувані відповіді:

Завдання 5. Дискусія: «Яка система для України?» 
Методичний коментар:

Це завдання розвиває комунікативні навички та вміння аргументувати. Важливо, щоб учні розуміли позиції опонентів.

Робота в парах → загальна дискусія

Україна у 2019 році ухвалила новий Виборчий кодекс, який передбачає повністю пропорційну систему з відкритими регіональними списками та 5% бар’єром.

Позиція А. Підтримка нової системи

  • Точніше відображення політичних уподобань.
  • Відкриті списки дають виборцям вплив на конкретних кандидатів.
  • Подолання проблеми «купівлі» мажоритарних округів.

Позиція Б. Критика нової системи

  • Послаблення зв’язку депутатів із територіями.
  • Складніша для розуміння пересічними виборцями.
  • Можлива фрагментація парламенту.

Формат:

  1. 3 хв — обговорення в парах (один — «за», другий — «проти»).
  2. 5 хв — загальна дискусія з представленням найсильніших аргументів.
  3. 2 хв — голосування та підбиття підсумків.
Завдання 6. Застосування формули д’Ондта — для математичної компетентності.
Методичний коментар:

Це додаткове завдання для поглибленого вивчення. Можна пропустити за браком часу.

Індивідуальна робота

Розподіліть 8 мандатів між трьома партіями за методом д’Ондта:

  • партія А: 100 000 голосів;
  • партія Б: 80 000 голосів;
  • партія В: 40 000 голосів.

Алгоритм:

  1. Ділимо голоси кожної партії на 1, 2, 3, 4…
  2. Вибираємо 8 найбільших частин
  3. Кожна частина = 1 мандат
Партія÷1÷2÷3÷4
А100000 (1)50000 (3)33333 (5)25000 (7)
Б80000 (2)40000 (4)26667 (6)20000 (8)
В40000 (4)200001333310000

Відповідь: А — 4 мандати, Б — 3 мандати, В — 1 мандат.


Прогрес

Таблиця самооцінки

ТвердженняНіЧастковоТак
Я можу пояснити різницю між мажоритарною, пропорційною та змішаною системами
Я розумію, як розподіляються мандати за пропорційною системою
Я можу назвати переваги та недоліки кожної системи
Я розумію поняття «мертві голоси» та «диспропорційність»
Я можу аргументувати свою позицію щодо виборчої системи для України
Швидкий тест (усно або письмово)
  1. При якій системі найбільша кількість «мертвих голосів»?
    •  мажоритарна
    •  пропорційна
    •  змішана
  2. Що означає виборчий бар’єр 5%?
    •  максимальна кількість голосів для партії
    •  мінімум голосів для потрапляння до парламенту
    •  кількість округів для перемоги
  3. Яку виборчу систему передбачає новий Виборчий кодекс України?
    •  мажоритарну
    •  пропорційну з відкритими списками
    •  змішану 50/50
  4. Що стверджує закон Дюверже?
    •  пропорційна система веде до двопартійності
    •  мажоритарна система сприяє двопартійності
    •  змішана система найефективніша

Відповіді: 1 — мажоритарна, 2 — мінімум голосів, 3 — пропорційна з відкритими списками, 4 — мажоритарна сприяє двопартійності.

Урок 21. Виборчі системи та процес: мажоритарна, пропорційна, змішана. Переваги та недоліки різних систем

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Шкільний експеримент

У класі 30 учнів обирають 5 представників. Результати голосування:

КомандаГолоси%
🎸 «Рок»1033%
⚽ «Спорт»930%
📚 «Наука»620%
🎨 «Арт»517%

Запитання:

  1. Якщо «переможець отримує все» (мажоритарна система), скільки місць у кожної команди?
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Якщо розподілити пропорційно — скільки у кожної команди буде місць?
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Який варіант вам здається справедливішим і чому?
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практика
Завдання 1. Математична лабораторія.

Вихідні дані: країна «Демократія», 10 млн виборців, 100 місць у парламенті.

ПартіяГолоси%
🔵 «Синя»3 500 00035%
🔴 «Червона»2 800 00028%
🟢 «Зелена»2 000 00020%
🟡 «Жовта»1 200 00012%
⚪ «Біла»500 0005%

Крок 1. Виборча квота = _________________ ÷ _________ = _________ голосів на 1 мандат

Крок 2. Розподіл мандатів (пропорційна система):

ПартіяГолосиМандатиРозрахунок
🔵 «Синя»3 500 000_____3 500 000 ÷ _________ = _____
🔴 «Червона»2 800 000_____
🟢 «Зелена»2 000 000_____
🟡 «Жовта»1 200 000_____
⚪ «Біла»500 000_____
РАЗОМ100
Завдання 2. Аналіз реальних даних: Британія 2024.
Партія% голосів% місцьГолосів на 1 місце
Лейбористи33,7%63,2%23 612
Консерватори23,7%18,6%56 320
Reform UK14,3%0,8%823 444
Ліб. демократи12,2%11,1%48 877

Запитання:

  1. У скільки разів більше голосів потрібно виборцю Reform UK порівняно з виборцем лейбористів, щоб обрати свого депутата?
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому ліберальні демократи з меншою кількістю голосів отримали більше місць, ніж Reform UK?
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чи справедливий такий результат? Ваша думка:
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання 3. Порівняльний аналіз.

Оцініть кожну систему за критеріями (1 — низько, 5 — високо):

КритерійМажоритарнаПропорційнаЗмішана
Точність представництва
Стабільність уряду
Представництво меншин
Зв’язок з виборцями
Завдання 4. Відеоаналіз: TED-Ed «Which voting system is the best?»

Посилання: https://ed.ted.com/lessons/which-voting-system-is-the-best-alex-gendler

Під час перегляду заповніть таблицю:

Виборча системаЯк працює? (коротко)Переможець у відео
Plurality voting (плюралітарна)
Instant Runoff (миттєвий перерахунок)
Condorcet method (метод Кондорсе)

Запишіть визначення з відео:

Переможець за Кондорсе:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Теорема неможливості Ерроу:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Застосування до нового сценарію:

Школа обирає місце для екскурсії. 60 учнів, 4 варіанти:

ВаріантПрихильникиПреференції (від 1-го до 4-го вибору)
Музей22Музей → Зоопарк → Кінотеатр → Парк
Парк розваг18Парк → Кінотеатр → Зоопарк → Музей
Зоопарк12Зоопарк → Музей → Кінотеатр → Парк
Кінотеатр8Кінотеатр → Зоопарк → Парк → Музей

А. Плюралітарна система (хто має найбільше перших голосів):

Переможець: _____________ Кількість голосів: _____________

Чи має більшість (>50%)? _____________

Б. Миттєвий перерахунок (IRV):

Крок 1: Хто вибуває? _____________ Куди йдуть голоси? _____________

Крок 2: Новий розподіл: музей — _____, парк — _____, зоопарк — _____

Крок 3: Хто вибуває? _____________ Куди йдуть голоси? _____________

Фінал: _____________ vs _____________ Переможець: _____________

В. Висновок:

Чи дали системи однаковий результат? _____________

Що це говорить про «справедливість» виборчих систем?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання 5. Дискусія про Україну.

Україна ухвалила пропорційну систему з відкритими списками та 5% бар’єром.

Ваша позиція: ☐ Підтримую ☐ Не підтримую

Три аргументи на підтримку вашої позиції:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Найсильніший аргумент опонентів:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ваша відповідь на нього:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Прогрес

Самооцінка

ТвердженняНіЧастковоТак
Я можу пояснити різницю між мажоритарною, пропорційною та змішаною системами
Я розумію, як розподіляються мандати за пропорційною системою
Я можу назвати переваги та недоліки кожної системи
Я розумію поняття «мертві голоси» та «диспропорційність»
Я можу аргументувати свою позицію щодо виборчої системи для України
Рефлексія

Що було найскладнішим на уроці?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Що нового ви дізналися про вибори?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу