матеріал 7

Виборчий процес та електоральна поведінка

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 22. Виборчий процес та електоральна поведінка

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

верифікує судження з використанням кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1];
добирає та оцінює різноманітну інформацію щодо важливих суспільних питань [12 ГІО 4.2.1-2];
доцільно застосовує поняттєвий апарат історії та соціальних наук [12 ГІО 4.3.1-1];
оцінює історичні процеси за запропонованими/обраними самостійно критеріями [12 ГІО 4.3.1-1 П];
обирає тему дослідження, формулює проблемне завдання і визначає стратегію його виконання [12 ГІО 4.3.2-1 П];
формулює гіпотезу дослідження та добирає джерела інформації [12 ГІО 4.3.2-2 П];
узагальнює результати, формулює висновки та представляє результати дослідження [12 ГІО 4.3.2-3 П];
описує виборчий процес та пов’язані з ним ризики [12 ГІО 6.1.2-1];
оцінює ідеології та діяльність політичних партій, суспільних рухів, організацій та їх роль у розвитку демократичного суспільства [12 ГІО 6.1.2-2];
пояснює механізм і процедури виборчого процесу та пов’язані з ними ризики [12 ГІО 6.1.2-3];
усвідомлює значення участі в суспільному житті [12 ГІО 6.1.3-1].

На уроці учні / учениці:

аналізують етапи, принципи та процедури виборчого процесу в Україні;
досліджують фактори, що впливають на електоральний вибір громадян;
вивчають статистику виборчої активності в Україні та світі;
розуміють причини та наслідки абсентеїзму в демократичних суспільствах;
беруть участь у симуляції виборчої кампанії від висування до підрахунку голосів;
аналізують кейси електоральної поведінки та формулюють аргументи;
проводять дослідницьку роботу про причини абсентеїзму;
розвивають громадянську компетентність через усвідомлення ролі виборів у демократії;
формують критичне ставлення до політичної інформації та виборчих технологій;
усвідомлюють важливість активної участі у виборах для розвитку держави.

Ключова компетентність уроку: громадянська компетентність – учні розвивають розуміння виборчого процесу як основи демократії, усвідомлюють важливість активної участі у виборах, формують критичне ставлення до факторів впливу на електоральну поведінку.

Ключові терміни та концепції

Виборчий процес – сукупність етапів, процедур і дій, пов’язаних з організацією та проведенням виборів.
Електоральна поведінка – сукупність дій та рішень виборців під час виборчого процесу.
Абсентеїзм – ухилення виборців від участі у виборах.
Виборча кампанія – період між офіційним оголошенням виборів і днем голосування.
Активне виборче право – право громадянина обирати своїх представників.
Пасивне виборче право – право громадянина бути обраним до органів влади.
Виборчий ценз – умови, яким має відповідати особа для участі у виборах (віковий, майновий, освітній тощо).
Електорат – сукупність виборців, які мають право голосу.
Виборча дільниця – територіальна одиниця для організації голосування.
Виборча комісія – орган, що організовує та контролює виборчий процес.
Раціональний вибір – голосування на основі аналізу програм та позицій кандидатів.
Емоційне голосування – вибір на основі емоцій, симпатій, харизми кандидата.
Протестне голосування – голосування проти, а не за певну партію / кандидата.
Явка виборців (turnout) – відсоток виборців, які взяли участь у голосуванні.
Спостерігачі на виборах – особи, уповноважені контролювати дотримання виборчого законодавства.

Як підготуватися до уроку?

Історичний та теоретичний контекст

Виборчий процес є серцевиною представницької демократії. Від того, наскільки чесно, прозоро й ефективно організовані вибори, залежить легітимність влади та довіра громадян до демократичних інститутів.

Розвиток виборчих систем

Історія виборів сягає давніх Афін (V ст. до н.е.), де громадяни обирали посадових осіб жеребкуванням та голосуванням. Однак сучасні виборчі процеси почали формуватися лише у XVIII-XIX ст. У 1776 р. відбулися перші президентські вибори у США, у 1792 р. Франція запровадила загальне чоловіче виборче право. Протягом XIX-XX ст. виборче право поступово розширювалося: скасовувалися майнові цензи, у 1893 р. Нова Зеландія першою надала жінкам право голосу, у 1920 р. це зробили США (19-та поправка), у Великій Британії жінки отримали повне виборче право у 1928 р.

В Україні перші загальні вибори відбулися у 1917 р. під час Української Революції. Вибори до Центральної Ради були одними з найдемократичніших для того часу. Сучасна незалежна Україна провела президентські вибори у 1991 р., парламентські – у 1994 р.

Етапи виборчого процесу

Сучасний виборчий процес складається з кількох обов’язкових етапів:

Призначення виборів – визначення дати голосування уповноваженим органом (парламентом, президентом).
Формування виборчих комісій – створення органів, відповідальних за організацію виборів на різних рівнях.
Складання списків виборців – реєстрація всіх громадян, які мають право голосу.
Висування кандидатів – подання документів для реєстрації кандидатами партіями або самовисуванцями.
Реєстрація кандидатів – перевірка відповідності кандидатів законодавчим вимогам.
Виборча кампанія – агітація, дебати, презентація програм (зазвичай 60-90 днів).
День голосування – безпосереднє волевиявлення громадян.
Підрахунок голосів – визначення результатів на дільницях, округах, загальнодержавному рівні.
Оголошення результатів – офіційна публікація підсумків виборів.
Можливе оскарження – розгляд скарг щодо порушень виборчого законодавства.

Принципи демократичних виборів

Міжнародні стандарти (Європейська комісія за демократію через право – Венеціанська комісія, ОБСЄ / БДІПЛ) визначають основні принципи:

Загальне виборче право – участь усіх громадян, які досягли певного віку (в Україні – 18 років).
Рівне виборче право – кожен виборець має один голос однакової ваги.
Пряме виборче право – виборці голосують безпосередньо за кандидатів (не через виборщиків).
Таємне голосування – ніхто не може контролювати вибір громадянина.
Вільні вибори – відсутність примусу, свобода висловлювання та агітації.
Періодичність – регулярне проведення виборів (в Україні Президент обирається на 5 років, парламент – на 5 років, місцеві ради – на 5 років).

Фактори електоральної поведінки

Електоральна поведінка – складний феномен, що вивчається політичною соціологією. Основні підходи до її пояснення:

Соціологічний підхід (Пол Лазарсфельд, Колумбійська школа, 1940-ві рр.) – голосування визначається соціальним становищем: класом, освітою, релігією, місцем проживання, етнічністю. “Люди думають політично так, як живуть соціально”.
Соціально-психологічний підхід (Міжиганська школа, 1950-1960-ті рр.) – партійна ідентифікація, сформована через сім’ю та оточення, є ключовим фактором. Емоційна прихильність до партії передається з покоління в покоління.
Теорія раціонального вибору (Ентоні Даунс, 1957) – виборці діють раціонально, обираючи партію / кандидата, чия програма максимально відповідає їхнім інтересам. Голосування – це інвестиція в майбутнє.
Теорія ретроспективного голосування (Морріс Фіоріна, 1981) – виборці оцінюють діяльність влади за минулий період і голосують “за” або “проти” чинної влади залежно від цієї оцінки.
Когнітивний підхід – увага до того, як виборці обробляють інформацію, які використовують “ментальні ярлики” (heuristics) для спрощення складних політичних рішень.

Сучасні фактори впливу на електоральний вибір:

Соціально-демографічні (вік, стать, освіта, дохід, місце проживання)
Економічні (особистий економічний стан, оцінка економіки країни)
Ідеологічні (ліво-праве позиціонування, ціннісні орієнтації)
Партійні (партійна ідентифікація, лояльність)
Персональні (оцінка лідера, харизма, довіра)
Медійні (інформаційне покриття, соціальні мережі, фейки)
Ситуативні (кризи, війни, скандали)
Соціальний тиск (думка сім’ї, друзів, колег)

Абсентеїзм як виклик демократії

Абсентеїзм (від лат. absentia – відсутність) – неучасть у виборах – є індикатором здоров’я демократії. Причини абсентеїзму:

Політичні причини:
- розчарування в політиці, недовіра до політиків;
- відчуття, що голос нічого не змінює (політична безпорадність);
- відсутність привабливих кандидатів або партій;
- протест проти політичної системи.
Соціально-економічні причини:
- низький рівень політичної культури та освіти;
- економічні труднощі, які не залишають часу на політику;
- соціальна ексклюзія, маргіналізація певних груп.
Інституційні причини:
- складні процедури реєстрації та голосування;
- незручний час або місце голосування;
- відсутність можливості голосувати (міграція, хвороба).
Психологічні причини:
- політична апатія, байдужість;
- перевантаження інформацією;
- “раціональне невігластво” – витрати на вивчення політики перевищують користь.

Статистика явки виборців у світі та в Україні

глобальна середня явка 1990-ті: 70%;
глобальна середня явка 2010-ті: 66%.

Джерело: International IDEA Voter Turnout Database https://www.idea.int/data-tools/data/voter-turnout-database

Найвища явка:

Австралія: 89-90% (обов’язкове голосування) https://www.aec.gov.au/
Бельгія: 80-87% (на федеральних виборах) IFES Election Guide
Швеція: 85-87%
Данія: 84-86%
Південна Корея: 77-82% (останні вибори)

Найнижча явка:

Швейцарія: 40-50% (часті референдуми знижують участь)
США: 50-66% (президентські вибори), 40-50% (проміжні вибори до Конгресу)
Польща: 40-62% (залежно від виборів)

Україна:

Президентські вибори 2019 р.: 1-й тур – 63,52%, 2-й тур – 62,07%
Парламентські вибори 2019 р.: 49,84%
Місцеві вибори 2020 р.: близько 37% (перший тур)
Тенденція: загалом явка в Україні коливається від 50% до 70% на національних виборах, але знижується на місцевих

Основні причини абсентеїзму в Україні:

За даними соціологічних опитувань (КМІС, Центр Разумкова):

розчарування в політиках та недовіра до політичних партій;
відчуття, що “мій голос нічого не вирішить”;
технічні причини (відсутність за місцем прописки, хвороба тощо);
політична апатія та незацікавленість.

Джерело: Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), Центр Разумкова

Міжнародні спостереження за виборами

З 1990-х років міжнародне співтовариство активно спостерігає за виборами в країнах, де відбувається демократизація. Основні організації:

ОБСЄ / БДІПЛ (Бюро з демократичних інститутів і прав людини)
Європейський парламент
Carter Center (заснований Джиммі Картером)
National Democratic Institute (NDI)
Міжнародна республіканська інституція (IRI)

В Україні міжнародні спостерігачі присутні на всіх національних виборах з 1994 р. Їхні звіти зазвичай містять оцінки відповідності виборів міжнародним стандартам та рекомендації щодо вдосконалення виборчого законодавства.

Методичні рекомендації

Організація симуляції виборчої кампанії

Симуляція – один з найефективніших методів навчання політології, оскільки дозволяє учням відчути себе учасниками реального процесу. Для успішної симуляції:

Підготовка (попередній урок або домашнє завдання):
- розділіть клас на 3-4 “партії” або команди кандидатів;
- кожна команда має розробити мінімальну програму (3-5 основних тез);
- визначте, хто виконуватиме ролі виборчої комісії, спостерігачів, виборців.
Проведення симуляції (на уроці):
- Етап 1. Висування та реєстрація кандидатів (5 хв).
- Етап 2. Виборча кампанія – кожна команда має 2-3 хвилини на презентацію програми (10-15 хв).
- Етап 3. Дебати або запитання від “виборців” (10 хв).
- Етап 4. Голосування (таємне, на бюлетенях) (5 хв).
- Етап 5. Підрахунок голосів виборчою комісією (5 хв).
- Етап 6. Оголошення результатів та рефлексія (5-10 хв).
Обговорення після симуляції:
- Що вплинуло на ваш вибір?
- Які стратегії кампанії були найефективнішими?
- Які труднощі виникли при організації виборів?
- Що відчували учасники різних ролей?

Робота зі статистикою

Аналіз виборчої статистики розвиває критичне мислення та навички роботи з даними. Важливо:

використовувати офіційні джерела (ЦВК України, State Statistics Committee);
навчити учнів читати графіки та таблиці;
показати, як порівнювати різні вибори та країни;
обговорити методологічні обмеження статистики.

Актуалізація теми

Пов’яжіть урок із сучасними подіями:

обговоріть останні вибори в Україні або світі;
проаналізуйте, як війна впливає на виборчі процеси;
розгляньте роль соціальних мереж у виборчих кампаніях;
обговоріть феномен дезінформації та фейкових новин.

Диференціація навчання

Для різних рівнів підготовки учнів:

Базовий рівень: розуміння етапів виборів, основних термінів.
Середній рівень: аналіз факторів електоральної поведінки, порівняння статистики.
Високий рівень: критична оцінка виборчих систем, дослідження впливу медіа, розробка рекомендацій щодо підвищення явки.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання для активізації мислення:

Уявіть ситуацію: ви прокинулися в країні, де останні 20 років не було жодних виборів. Президент при владі весь цей час, парламент не змінювався. Що буде іншим у вашому повсякденному житті порівняно з тим, як ви живете зараз? Які права та можливості ви втратили б?
Парадокс явки: у Бельгії явка на виборах – понад 87%, хоча голосування обов’язкове. В Україні на парламентських виборах 2019 р. проголосувало лише 49,84% виборців, хоча голосування добровільне. Чому люди в одних країнах активно йдуть на вибори, а в інших – ігнорують їх? Що це говорить про стан демократії?
Ваш особистий вибір: уявіть, що вам уже 18 років і завтра вибори. Ваш найкращий друг каже: “Я не піду голосувати – мій голос нічого не вирішує, усі політики однакові”. Які три аргументи ви наведете, щоб його переконати (або погодитися з ним)?
Дослідницьке запитання: подивіться на статистику: серед молоді (18-29 років) явка на виборах зазвичай на 15-25% нижча, ніж серед людей 50+. Чому так відбувається? Це проблема демократії чи природне явище?

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз етапів виборчого процесу.

Перед вами опис ситуацій, що відбуваються під час виборів. Визначте, на якому етапі виборчого процесу відбувається кожна з них, і поясніть, чому цей етап важливий для демократичних виборів.

Ситуації:

a) Центральна виборча комісія оголосила, що президентські вибори відбудуться 31 березня 2050 року.
b) Члени виборчої комісії дільниці №12 підраховують бюлетені після закриття дільниці о 20:00.
c) Партія “Нова країна” подала до ЦВК документи на 225 кандидатів у депутати з пропорційного списку.
d) На телебаченні відбуваються дебати між трьома кандидатами в президенти. Кожен має 15 хвилин на виступ.
e) Іван Петренко прийшов на виборчу дільницю, пред’явив паспорт, отримав бюлетень і зайшов у кабінку для голосування.
f) Слідчий комітет розглядає скаргу партії на порушення виборчого законодавства під час агітації.

Методичний коментар:

Це завдання перевіряє розуміння учнями послідовності та змісту виборчого процесу. Важливо, щоб учні не просто назвали етап, а й пояснили його значення. Це розвиває системне мислення та розуміння виборів як складного комплексного процесу.

Орієнтовні відповіді:

a) Призначення виборів – визначає часові рамки для всього процесу
b) Підрахунок голосів – забезпечує прозорість і точність визначення переможця
c) Висування та реєстрація кандидатів – формує список кандидатів, з яких виборці можуть обирати
d) Виборча кампанія – дозволяє виборцям дізнатися про програми кандидатів
e) День голосування – безпосереднє волевиявлення громадян
f) Оскарження результатів – механізм виправлення порушень і забезпечення справедливості.

Завдання 2. Фактори електорального вибору: особистий аналіз (розвиток ключової компетентності).

Уявіть, що вам 18 років і ви вперше йдете на вибори. Перед вами список факторів, які можуть впливати на електоральний вибір. Оцініть кожен фактор за шкалою від 1 до 5 (де 1 – зовсім не важливо, 5 – дуже важливо) з точки зору того, наскільки він впливав би на ваше рішення.

Фактор	Оцінка (1-5)
Особиста харизма та привабливість кандидата
Конкретна програма дій (економіка, освіта, медицина)
Минулий досвід роботи кандидата / партії
Думка моїх батьків
Думка моїх друзів
Інформація в соціальних мережах
Телевізійні дебати та інтерв’ю
Ідеологічна позиція (ліві / праві погляди)
Позиція щодо важливих для мене питань (екологія, права молоді тощо)
Чесність і репутація кандидата

Після оцінки:

Обведіть 3 найважливіші для вас фактори
Напишіть 2-3 речення: чому саме ці фактори для вас є визначальними?
Який підхід до електоральної поведінки (соціологічний, раціональний вибір, емоційний тощо) найбільше описує ваш стиль?

Методичний коментар:

Завдання розвиває громадянську компетентність через рефлексію власних цінностей і критеріїв ухвалення політичних рішень. Учні усвідомлюють, що електоральний вибір – це не випадковість, а відображення їхніх цінностей, знань і соціального контексту. Важливо після виконання завдання організувати коротке обговорення: чи є спільні тенденції в класі? Чому різні люди обирають різні фактори?

Завдання 3. Дослідження статистики виборчої активності.

Перед вами дані про явку виборців на різних виборах в Україні:

Таблиця 1. Явка на виборах в Україні

Тип виборів	Рік	Явка (%)
Президентські (1-й тур)	2019	63,52%
Президентські (2-й тур)	2019	62,07%
Парламентські	2019	49,84%
Місцеві (1-й тур)	2020	~37%
Президентські (1-й тур)	2014	60,29%
Парламентські	2014	52,42%

Джерело: Центральна виборча комісія України https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/

Явка за віковими групами (дані соціологічних опитувань)

За результатами досліджень КМІС та інших соціологічних центрів, явка на виборах залежить від віку виборців:

молодь (18-29 років): значно нижча явка (на 20-30% менше від середньої);
середній вік (30-49 років): близька до середньої по країні;
старше покоління (50+): найвища явка.

Примітка: конкретні відсотки варіюються залежно від типу виборів.

Завдання:

Які вибори мають найвищу явку, а які – найнижчу? Чому, на вашу думку?
Як змінюється явка залежно від віку виборців? Які можуть бути причини цієї тенденції?
Запропонуйте три конкретні заходи, які могли б підвищити явку серед молодих виборців (18-29 років).

Методичний коментар:

Робота зі статистикою розвиває аналітичні навички та здатність робити обґрунтовані висновки на основі даних. Учні вчаться бачити закономірності та формулювати гіпотези. Важливо звернути увагу на те, що президентські вибори зазвичай мають вищу явку через персоніфікацію влади та більший медійний інтерес.

Орієнтовні відповіді:

Найвища явка – президентські вибори (більша персоніфікація, медійна увага); найнижча – місцеві вибори (менший інтерес до локальної політики, менше висвітлення в ЗМІ)
Явка зростає з віком – старші покоління мають сильнішу громадянську ідентичність, більший життєвий досвід, звичку до участі
Можливі заходи: (а) використання соціальних мереж для агітації, (б) спрощення процедури голосування (електронне голосування), (в) освітні кампанії в школах й університетах, (г) зниження віку голосування на місцевих виборах до 16 років тощо.

Робота в парах

Завдання 4. Кейс-аналіз: чому Марія не прийшла на вибори?

Прочитайте історію та разом з партнером проаналізуйте ситуацію.

Історія:

Марія, 34 роки, вчителька математики, живе в невеликому місті. Завтра парламентські вибори, але Марія вирішила, що не піде голосувати. Вона пояснює своє рішення так:

“Я голосувала на всіх виборах з 18 років,але що змінилося? Обіцяють одне, роблять інше. Зарплата вчителів як була низькою, так і залишилася. Доріг як не було, так і немає. У нас в школі туалети 50 років не ремонтували. Усі партії однакові – говорять красиво, а як приходять до влади, думають тільки про себе.

До того ж, я вже навіть не розумію, чим вони відрізняються. Дивилася дебати – усі обіцяють ‘боротися з корупцією’ та ‘підняти економіку’. Конкретики ніякої. А в соцмережах взагалі пишуть таке одне про одного – не знаю, кому вірити.

Мій голос усе одно нічого не вирішить. Одним голосом більше, одним менше – яка різниця? Краще витрачу неділю на справи по дому”.

Запитання для обговорення в парі:

Які причини абсентеїзму Марії можна виділити? (Класифікуйте їх за типами: політичні, психологічні, інформаційні тощо)
Які з її аргументів є раціональними, а які – ні? Обґрунтуйте.
Яку роль відіграють ЗМІ та соціальні мережі у формуванні позиції Марії?
Розробіть діалог: один з вас – Марія, другий – її колега, який намагається переконати її піти на вибори. Сформулюйте по 3 аргументи з кожного боку.
Якби ви були політичним консультантом, які б три рекомендації ви дали партіям, щоб залучити таких виборців, як Марія?

Методичний коментар:

Кейс-метод дозволяє учням проаналізувати реальну ситуацію, з якою вони або їхні батьки можуть стикатися. Робота в парах розвиває навички аргументації, вміння бачити різні точки зору. Важливо, щоб учитель після виконання завдання організував загальне обговорення: які аргументи були найпереконливішими? Чи можна назвати рішення Марії повністю ірраціональним?

Орієнтовні відповіді:

Причини: розчарування в політиці (політична), відчуття безпорадності (психологічна), інформаційна перевантаженість (інформаційна), недовіра до партій (політична).
Раціональні: скептицизм щодо виконання обіцянок (якщо базується на досвіді); нераціональні: “один голос нічого не вирішить” (якщо всі так думатимуть, демократія не працюватиме).
ЗМІ формують негативний образ політики через фокус на скандалах; соцмережі посилюють поляризацію та дезінформацію 4-5. Відповіді варіюватимуться.

Групова робота

Завдання 5. Симуляція виборчої кампанії (розвиток ключової компетентності).

Клас ділиться на 4 групи. Три групи – це політичні партії / кандидати, четверта група – виборча комісія та спостерігачі.

Етап 1. Підготовка (5 хвилин)

Кожна “партія” розробляє:

Назву партії.
Слоган (одне речення).
Три головні пункти програми (що конкретно обіцяєте зробити?).
Стратегію агітації (на які групи виборців орієнтуєтеся: молодь, пенсіонери, бізнес?).

Виборча комісія готує:

Бюлетені для голосування (можна на папері).
Список виборців (учні класу).
План підрахунку голосів.

Етап 2. Виборча кампанія (10-12 хвилин)

Кожна партія:

Представляє свою програму (2-3 хвилини).
Відповідає на запитання “виборців” (2-3 хвилини).

Виборча комісія:

Слідкує за дотриманням регламенту.
Фіксує порушення (якщо є).

Етап 3. Голосування (5 хвилин)

Таємне голосування (кожен учень отримує бюлетень).
Члени виборчої комісії не голосують, а організовують процес.
Учні голосують і опускають бюлетені в “урну”.

Етап 4. Підрахунок та оголошення результатів (5 хвилин)

Виборча комісія підраховує голоси (публічно, щоб усі бачили).
Оголошення результатів.
Коротке інтерв’ю з переможцями.

Етап 5: Рефлексія (5-7 хвилин)

Обговорення в класі:

Що вплинуло на ваш вибір під час голосування?
Які стратегії кампанії були найефективнішими?
Які труднощі виникли під час організації виборів (для виборчої комісії)?
Наскільки легко було сформулювати програму (для “партій”)?
Що ви дізналися про виборчий процес через цю симуляцію?

Методичний коментар:

Симуляція – найефективніший метод для розвитку громадянської компетентності. Учні на власному досвіді відчувають, як працюють вибори, які є виклики для кандидатів і організаторів. Важливо створити атмосферу змагальності, але водночас дотримуватися “правил гри”. Учитель виконує роль спостерігача та фасилітатора рефлексії. Після симуляції обов’язково треба обговорити паралелі з реальними виборами: що було схоже, що відрізнялося?

Завдання 6. Дослідницький проєкт: абсентеїзм у цифрах.

Кожна група отримує завдання дослідити одну з причин абсентеїзму та підготувати короткий звіт (можна у форматі презентації на великому аркуші паперу або усного виступу).

Групи та теми:

Група 1. Політична недовіра

Дослідіть: чому громадяни не довіряють політикам?
Використайте дані: рейтинги довіри до інститутів (можна загуглити дані для України).
Запропонуйте: що можуть зробити політики, щоб відновити довіру?

Група 2. “Мій голос не має значення”

Дослідіть: чи справді один голос нічого не вирішує? Знайдіть історичні приклади виборів, коли різниця була мінімальною (наприклад, вибори у США 2000 р. у Флориді).
Запропонуйте: як пояснити людям важливість кожного голосу?

Група 3. Інформаційна перевантаженість

Дослідіть: як фейкові новини, дезінформація та надмірна кількість інформації впливають на бажання голосувати?
Запропонуйте: як виборцям орієнтуватися в інформаційному просторі?

Група 4. Технічні бар’єри

Дослідіть: які технічні причини заважають людям голосувати (складна реєстрація, незручний час, віддаленість дільниць, недоступність для людей з інвалідністю)?
Запропонуйте: які інновації можуть підвищити явку (електронне голосування, мобільні дільниці тощо)?

Критерії презентації:

Чітке пояснення проблеми (2 хв)
Конкретні дані або приклади (1 хв)
Мінімум 2 практичні рекомендації (2 хв)

Методичний коментар:

Це завдання розвиває дослідницькі навички, роботу в команді та здатність презентувати результати. Учні вчаться аналізувати комплексні проблеми та шукати рішення. Важливо забезпечити групи базовими джерелами інформації (роздрукувати статистику, статті) або дати доступ до інтернету для пошуку. Після презентацій можна провести голосування: які рекомендації найбільш реалістичні?

Прогрес

Таблиця самооцінки

Оціни свій прогрес на уроці за шкалою від 1 до 5, де: 1 – не розумію зовсім, 2 – розумію частково, 3 – розумію в основному, 4 – розумію добре, 5 – розумію повністю і можу пояснити іншим

Критерій	Оцінка (1-5)	Що я навчився / навчилася? (коротко)
Я розумію етапи виборчого процесу та можу пояснити їхню послідовність
Я можу назвати принципи демократичних виборів та пояснити їхню важливість
Я розумію різні фактори, що впливають на електоральний вибір
Я можу проаналізувати причини абсентеїзму
Я вмію аналізувати виборчу статистику та робити висновки
Я розумію важливість участі у виборах для демократії
Я усвідомлюю свою роль як майбутнього виборця

Додаткові запитання для рефлексії:

Що було найцікавішим на уроці?
Що виявилося найскладнішим?
Яке завдання найбільше допомогло зрозуміти тему?
Як цей урок змінив твоє ставлення до виборів?
Що ти хотів / хотіла б дізнатися додатково про виборчий процес?

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 22. Виборчий процес та електоральна поведінка

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Запитання для роздумів:

Уявіть ситуацію: ви прокинулися в країні, де останні 20 років не було жодних виборів. Президент при владі весь цей час, парламент не змінювався. Що буде іншим у вашому повсякденному житті порівняно з тим, як ви живете зараз? Які права та можливості ви втратили б?
Парадокс явки: у Бельгії явка на виборах – понад 87%, хоча голосування обов’язкове. В Україні на парламентських виборах 2019 р. проголосувало лише 49,84% виборців, хоча голосування добровільне. Чому люди в одних країнах активно йдуть на вибори, а в інших – ігнорують їх? Що це говорить про стан демократії?
Ваш особистий вибір: уявіть, що вам уже 18 років і завтра вибори. Ваш найкращий друг каже: “Я не піду голосувати – мій голос нічого не вирішує, усі політики однакові”. Які три аргументи ви наведете, щоб його переконати (або погодитися з ним)?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практика

Завдання 1. Етапи виборчого процесу.

Перед вами опис ситуацій, що відбуваються під час виборів. Визначте, на якому етапі виборчого процесу відбувається кожна з них, і поясніть, чому цей етап важливий.

Ситуації:

a) Центральна виборча комісія оголосила, що президентські вибори відбудуться 31 березня 2024 року.

Етап: _____________________
Чому важливий: _____________________

b) Члени виборчої комісії дільниці №12 підраховують бюлетені після закриття дільниці о 20:00.

Етап: _____________________
Чому важливий: _____________________

c) Партія “Нова країна” подала до ЦВК документи на 225 кандидатів у депутати.

Етап: _____________________
Чому важливий: _____________________

d) На телебаченні відбуваються дебати між трьома кандидатами в президенти.

Етап: _____________________
Чому важливий: _____________________

e) Іван Петренко прийшов на виборчу дільницю, пред’явив паспорт і зайшов у кабінку для голосування.

Етап: _____________________
Чому важливий: _____________________

Завдання 2. Фактори електорального вибору: особистий аналіз.

Уявіть, що вам 18 років і ви вперше йдете на вибори. Оцініть кожен фактор за шкалою від 1 до 5 (де 1 – зовсім не важливо, 5 – дуже важливо).

Фактор	Оцінка (1-5)
Особиста харизма та привабливість кандидата
Конкретна програма дій (економіка, освіта, медицина)
Минулий досвід роботи кандидата / партії
Думка моїх батьків
Думка моїх друзів
Інформація в соціальних мережах
Телевізійні дебати та інтерв’ю
Ідеологічна позиція (ліві / праві погляди)
Позиція щодо важливих для мене питань
Чесність і репутація кандидата

Рефлексія:

Обведіть 3 найважливіші для вас фактори
Чому саме ці фактори для вас є визначальними? (2-3 речення)

Завдання 3. Аналіз виборчої статистики.

Таблиця. Явка на виборах в Україні.

Тип виборів	Рік	Явка (%)
Президентські (1-й тур)	2019	63,52%
Президентські (2-й тур)	2019	62,07%
Парламентські	2019	49,84%
Місцеві (1-й тур)	2020	~37%

Явка за віковими групами:

Вікова група	Типова явка
18-29 років	40-45%
30-39 років	50-55%
50-59 років	65-70%
60+ років	70-75%

Запитання:

Які вибори мають найвищу явку, а які – найнижчу? Чому?

Як змінюється явка залежно від віку? Які причини цієї тенденції?

Запропонуйте три заходи для підвищення явки серед молоді (18-29 років):

- a) _________________________________________________________________
- b) _________________________________________________________________
- c) _________________________________________________________________

Завдання 4. Кейс: чому Марія не прийшла на вибори?

Історія:

Марія, 34 роки, вчителька математики. Завтра парламентські вибори, але Марія вирішила не голосувати. Вона каже:

“Я голосувала на всіх виборах з 18 років, але що змінилося? Обіцяють одне, роблять інше. Зарплата вчителів як була низькою, так і залишилася. Усі партії однакові. Мій голос все одно нічого не вирішить”.

Завдання:

Які причини абсентеїзму Марії? (Класифікуйте: політичні, психологічні, інші)

Які її аргументи раціональні, а які – ні? Обґрунтуйте.

Які три аргументи ви навели б, щоб переконати Марію піти на вибори?

- a) _________________________________________________________________
- b) _________________________________________________________________
- c) _________________________________________________________________

Прогрес

Таблиця самооцінки

Оціни свій прогрес за шкалою від 1 до 5:

Критерій	Оцінка (1-5)	Що я навчився / навчилася?
Я розумію етапи виборчого процесу
Я можу назвати принципи демократичних виборів
Я розумію фактори електорального вибору
Я можу проаналізувати причини абсентеїзму
Я вмію аналізувати виборчу статистику
Я усвідомлюю важливість участі у виборах

Рефлексія

Що було найцікавішим на уроці? _________________________________
Що виявилося найскладнішим? _________________________________
Як цей урок змінив твоє ставлення до виборів? _________________________________

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе