Популярна культура як носій ідей. Футурологія і прогнози майбутнього. Національно-державницька ідея в українській культурі та суспільній думці другої половини ХХ ст.

Освітня галузь / Громадянська та історична / Інтегровані курси історично-громадянської галузі / Інтегрований курс історії та громадянської освіти. 10-12 класи. (11 клас) / Узагальнення / Популярна культура як носій ідей. Футурологія і прогнози майбутнього. Національно-державницька ідея в українській культурі та суспільній думці другої половини ХХ ст.

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 4. Тема: Популярна культура як носій ідей. Футурологія і прогнози майбутнього. Національно-державницька ідея в українській культурі та суспільній думці другої половини ХХ ст.

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

узагальнює основні зміни та тенденції другої половини ХХ ст. (демографічні, технологічні, політичні, культурні) [12 ГІО 1.3.2-1];
оцінює історичні зміни середини ХХ ст. у довготривалій перспективі (їх вплив на сучасний світ) [12 ГІО 1.3.2-2];
порівнює історичні факти та артефакти за заданими критеріями [12 ГІО 4.1.2-1];
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу і результатів [12 ГІО 4.1.3-1];
верифікує судження з використанням кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1];
формулює судження на основі критеріїв, принципів і цінностей [12 ГІО 4.3.1-1 П];
узагальнює контроверсійні судження і оцінки минулого, сучасних суспільних процесів для формулювання власних висновків та аргументації [12 ГІО 4.3.2-2];
узагальнює результати, формулює висновки і представляє результати дослідження [12 ГІО 4.3.2-3 П];
пропонує ефективні способи розв’язання виявлених проблем, пов’язаних із дослідженими історичними процесами [12 ГІО 6.2.1-2];
робить обґрунтовані судження щодо різних аспектів суспільно-політичного життя в Україні та світі, спираючись на історичний досвід ХХ ст. [12 ГІО 6.3.1-3];
прогнозує можливий розвиток подій на основі вивчених історичних закономірностей (напр. уроків «холодної війни») [12 ГІО 6.3.1-4].

На уроці учні й учениці зможуть:

розрізняти поняття «популярна/масова культура» та «культура самвидаву/дисидентська культура»
визначити основних носіїв національно-державницької ідеї в українській культурі другої половини ХХ ст. (шістдесятники, дисиденти)
аналізувати кіно- та літературні твори як футурологічні прогнози, відокремлюючи справджені та хибні передбачення
усвідомити роль мистецтва як чинника змін у суспільстві

Ключові поняття, особистості, концепти

Мас-медіа – сукупність засобів масової інформації — преса, радіо, телебачення, кіно, інтернет — що формують громадську думку, культурні практики та впливають на поведінку суспільства.

Споживацтво – соціокультурне явище, що підкреслює цінність придбання товарів і послуг як важливого елементу стилю життя. Характерне для доби масового виробництва й реклами.

Рок-н-рол – музичний жанр, що виник у США 1950-х. Поєднав ритм-енд-блюз, кантрі, поп і став символом молодіжного протесту та нової культури.

Голлівуд – центр американської та світової кіноіндустрії; символ масової культури, зірковості, стандартизації та глобального впливу на уяву й стиль життя.

Постмодернізм – філософська та культурна течія другої половини ХХ ст., що вирізняється іронією, відмовою від абсолютних істин, змішуванням стилів і критикою “великої” історії та ідеологій.

Антиутопія / Утопія: утопія — ідеальний суспільний устрій, якого в реальності не існує. антиутопія — художній опис суспільства майбутнього, що постає як тоталітарне, технократичне або дегуманізоване.

Наукова фантастика – жанр літератури та кіно, що описує можливі сценарії майбутнього на основі науки і технологій. Досліджує соціальні наслідки технічного прогресу.

Технологічний детермінізм – ідея, що технічний розвиток визначає структуру суспільства, його культуру та політичні процеси.

Прогнозування – спроба науково обґрунтовано передбачити майбутні зміни — соціальні, політичні, технологічні — на основі спостережень і моделей.

Шістдесятники – покоління українських інтелектуалів 1960-х років (письменників, митців, науковців), які виступали за гуманізм, відродження національної культури, свободу творчості та прав людини.

Самвидав – підпільне виготовлення та поширення заборонених текстів у СРСР. Форми нелегальної культури і політичного опору.

Дисидентський рух – опозиційний рух у СРСР 1950–1980-х рр., спрямований проти політичних репресій, порушень прав людини та русифікації. В Україні пов’язаний з боротьбою за культурні й національні права.

Національне відродження – процес зростання національної самосвідомості, відновлення мови, культури, історичної пам’яті та боротьба за політичну автономію чи незалежність.

Василь Симоненко (1935–1963) – український поет-шістдесятник. Його творчість — символ правди, людської гідності та національного пробудження. Автор “Лебедів материнства”, викривав тоталітаризм і духовне поневолення.

Василь Стус (1938–1985) – український поет, перекладач, дисидент. Засуджений радянською владою за «антирадянську діяльність», загинув у таборі. Символ незламності, опору диктатурі та боротьби за свободу слова.

Станіслав Лем (1921–2006) – польський письменник-фантаст. Один із найвпливовіших авторів ХХ ст. (роман «Соляріс»). Досліджував філософські питання техніки, розуму, майбутнього та меж людського пізнання.

Енді Воргол (1928–1987) – американський художник, головна фігура поп-арту. Змінив уявлення про мистецтво, поєднавши рекламу, мас-медіа та візуальну культуру. Автор знаменитих образів Мерилін Монро та «банок Кемпбелл».

Як підготуватися до уроку?

1. Популярна культура як носій ідей

Підготовка матеріалів

Підберіть кілька прикладів масової культури: уривки з кінофільмів (Голлівуд 1950–1990-х), музики (рок-н-рол, поп), реклами або медіапостерів.
Поясніть учням, що популярна культура не просто розважає — вона транслює цінності, ідентичності й моделі поведінки.

Уроки з історичним контекстом

Поясніть, як мас-медіа впливали на суспільство в холодну війну (американська мрія, радянське кіно як пропаганда).
Зверніть увагу на роль поп-культури в демократизації суспільства: підняття тем рівності, гендеру, прав людини.

Практична діяльність

Запропонуйте учням проаналізувати популярний кліп/постер/фрагмент фільму на предмет прихованих ідей.
Проведіть мінідискусію: «Чи може поп-культура бути інструментом маніпуляції?»

2. Футурологія і прогнози майбутнього

Робота з літературними та кінотворами

Підготуйте фрагменти з творів Ст. Лема, Орвелла, Гаррі Гаррісона, фрагменти фільмів «Блейд Раннер», «Матриця».
Поясніть, що футурологія — це не фантазія, а спроба наукового прогнозу розвитку суспільства.

Порівняння утопії та антиутопії

Поясніть моделі майбутнього:
- утопія — ідеальний лад,
- антиутопія — застереження від тоталітаризму, технократії, дегуманізації.
Зробіть інтерактив: попросіть учнів визначити, які сучасні технології наближають нас до утопічних чи антиутопічних сценаріїв.

Мініпроєкт від учнів

Нехай учні в групах створять «прогноз майбутнього» (суспільного, технологічного, культурного) на 20–50 років.
Заохочуйте використовувати наукові факти, а не лише фантазію.

3. Національно-державницька ідея в українській культурі та суспільній думці другої половини ХХ ст.

Історичне підґрунтя

Підкресліть контекст несвободи в СРСР: русифікація, контроль над мистецтвом, переслідування дисидентів.
Окресліть ключові течії: шістдесятники, дисидентський рух, самвидав.

Робота з постатями

Підготуйте уривки з творів Симоненка та Стуса.
Поясніть, як їхня творчість формувала національну ідентичність і ідею свободи.
Запитайте учнів: «Чому поезія могла бути небезпечнішою за зброю?»

Аналітичні вправи

Попросіть учнів порівняти «радянську» офіційну культуру та неофіційну літературу самвидаву.
Обговоріть, як культурний спротив підготував ґрунт для незалежності України 1991 року.

Підведення до сучасності

Запропонуйте учням визначити, що зараз формує українську національну ідею:
- війна за незалежність,
- нова культура (музика, кіно, література),
- волонтерство,
- самоорганізація.

4. Загальні методичні підказки

Використовуйте мультимедійність (відео, постери, фрагменти пісень).
Залучайте учнів до дискусії — теми сучасні та близькі молоді.
Підкреслюйте міжпредметні зв’язки: історія + література + медіаграмотність + громадянська освіта.
Завжди пояснюйте: культура — це інструмент формування цінностей і вибору суспільства.

Дизайн уроку

Провокація

Фронтальна робота. «Два прогнози майбутнього»

Завдання: Вчитель демонструє два візуальні джерела, що символізують дві культурні течії ХХ ст.:

Кадр із науково-фантастичного фільму 60-80-х років (про космічні подорожі, комп’ютери). Як приклад вчитель може запропонувати перегляд фільму “Назад в майбутнє». Посилання на фільм: https://uakino.best/filmy/genre_comedy/46-nazad-u-maybutnye.html
Обкладинка самвидавського журналу або фотографії шістдесятників.

Питання до класу:

Яке джерело відображає глобальні (західні) культурні ідеї, а яке – національні?
Який прогноз, на вашу думку, був «популярнішим» і доступнішим для мас?
Яке джерело боролося за технологічне майбутнє, а яке – за національне?

Практика

1. Групова робота. «Популярна культура як транслятор цінностей.

Учні об’єднуються у дві групи, отримуючи кейси.

Група 1: Рок-н-рол та хіпі. Аналізують, які ідеї (свобода, протест, індивідуалізм, пацифізм) ця музика передавала масам.

Група 2: Кіно та мода. Аналізують, які ідеї (споживацтво, гонка озброєнь, американський спосіб життя) транслював Голлівуд.

2. Кейс-стаді. «Футурологічний диспут: Що справдилося?»

Завдання: обговорити прогнози наукової фантастики (наприклад, твори С. Лема, А. Азімова, фільм “Той, що біжить по лезу”).

Технологічні прогнози, що справдилися: інтернет, мобільний зв’язок, відеодзвінки, штучний інтелект.

Соціальні прогнози, що не справдилися (або справдилися частково): літаючі машини, колонізація планет, світовий уряд, тотальна ядерна війна.

Питання:

Чому письменникам та режисерам легше прогнозувати технології, ніж соціальні зміни?
Які сучасні фільми-антиутопії (наприклад, про екологічну катастрофу чи штучний інтелект) можуть стати прогнозами нашого майбутнього?

3. Парна робота. «Національна ідея у Самвидаві»

Учні у парах отримують для аналізу уривок із твору Василя Стуса (наприклад, про любов до України) або Івана Дзюби (про русифікацію).

Джерело 1. Василь Стус «Вереснева земля»

ВЕРЕСНЕВА ЗЕМЛЯ

Земле моя,
всеплодющая мати!
І. Я. Франка

Я до тебе прийду і змовкну.
І нічого тобі не скажу.
Пожури ти мене,
Пожур —
Вже чи лагідно, чи жорстоко.
Земле рідна! Сором мені —
Що докину до твого золота?
Марно зринули юні дні,
Нині ж сушить мене гризота.
Разом з осінню я догорів,
Листям осені опадаю,
І між млисто-гірких вечорів
Неприкаяний, сам блукаю.
Осінь крилами в груди б’є.
О, Вкраїно моя осіння!
Чом забракло мені уміння
Звеселити серце твоє?
Голубінь моя, голубінь!
Розтривого моя і муко!
Чом не можу я дать тобі
Своє серце — у добрі руки?
О, коли б то, коли б я зміг!
Рідну землю, тривогами краяну,
Проорав би, як переліг,
В ріллях радості неокраїх!
Земле рідна! Тобі одній
Я волів би служить до скону.
До твоїх до прийдешніх днів
Дотягнутися б хоч рукою.

Джерело 2. Іван Дзюба «Інтернаціоналізм чи русифікація» (уривок)

«…Це була дуже характерна заява. Аналогічних немало робилося і на VIII, і на X з’їздах партії, причому не тільки з боку опозиціонерів типу Зінов’єва, П’ятакова, Каменєва, Бухаріна та ін., які до ленінської заяви з приводу “автономізації”, що була своєрідним ультиматумом великодержавникам і шовіністам, стояли, по суті, на позиціях національного ліквідаторства. Тільки після цілого ряду вкрай гострих виступів Леніна, де він показав усю шкідливість “партійного” національного нігілізму для справи соціалістичного будівництва, показав його шовіністично-колонізаторське коріння, — тільки тоді націонал-ліквідатори й великодержавники — одні щиро, інші вдавано до слушного часу (і цей час потім настав-таки) — склали зброю. XII з’їзд партії у 1923 році пройшов уже під знаком величезної ленінської уваги до національно-державного й національно-культурного будівництва в республіках, під знаком активної ленінської боротьби проти шовіністично-колонізаторської інерції. Навіть ті, хто на VIII і X з’їздах посміювалися з самої постановки національного питання, тепер заговорили про розвиток соціалістичних націй, про небезпеку великодержавницької нівеляції.

Глибоке і різностороннє розуміння Леніним національних справ, його дивовижна “інтуїція” в національному моменті — це не останнє, Що суто по-людському зближувало його з Марксом та Енгельсом не лише в теорії, але й як тип політика, тип громадянина. Існує поширена думка, нібито національне питання посідає в автентичному марксизмі третьорядне місце. На це, власне, спиралися і спираються націоналліквідатори. Але насправді це зовсім не так. Маркс і Енгельс не раз висміювали тих, хто оголошував нації та національні проблеми “пережитком”, “забобоном”, чимось “реакційним”. Звичайно, в “Капіталі”, в теорії Маркса взагалі мало що знайдемо про національне питання. Але ж це була теорія класової боротьби пролетаріату, а не теорія націй. Коли ж ця теорія класової боротьби переростала в історичну практику, ставала стратегією і тактикою, тоді в усьому колосальному історичному обсязі, в напруженій динаміці політичної боротьби поставала нескінченна панорама національного життя народів. Тим-то в “конкретніших” політичних працях, а особливо в листуванні Маркса й Енгельса знайдемо буквально величезне багатство ідей про національні відносини і національні завдання пролетарських партій. “…Від ігнорування національних рухів його теорія далека, як небо від землі”.»

Завдання:

Яку ідею автор передає читачам? (боротьба за мову, гідність, незалежність).
Чому ці твори не могли бути опубліковані офіційно? (протистояння радянській ідеології).
Чому Самвидав (нелегальна література) став важливішим для національної свідомості, ніж офіційна «популярна» радянська культура?

4. Творче завдання. «Хештеги незалежності»

Завдання: Уявіть, що головні ідеї українських шістдесятників поширюються у сучасних соцмережах. За допомогою ресурсу https://www.sistrix.com/ створіть три хештеги та одне коротке гасло (на основі їхніх ідей), які б мобілізували молодь на боротьбу за незалежність і культуру.

5. Парна робота. «Кіно як дзеркало епохи» (аналіз жанру)

Мета: виявити, як кіно відображало і формувало ідеї двох протилежних світів.

Інструкція: оберіть один жанр або фільм із Заходу та один із СРСР, що відображають ідеологію.

Критерій	Американський Вестерн (наприклад, 1950-1960-ті)	Радянський Фільм про війну (наприклад, 1970-ті)
Центральний герой	Індивід, самотній борець (ковбой).	Колектив, народ, солдат-комуніст.
Головна ідея	Свобода, право на володіння землею, індивідуалізм.	Колективізм, служіння Батьківщині, ідея партії.
Образ Ворога	Бандити, індіанці (ті, хто заважає прогресу).	Нацисти/Фашисти, класові вороги).
Прогноз/Бачення майбутнього	Розвиток кордонів, цивілізація на новій землі.	Перемога комунізму, світ без воєн).

Питання для рефлексії:

Який із цих жанрів, на вашу думку, мав сильніший вплив на формування моральних цінностей у своїй країні? Чому?

6. Фронтальна робота. Дискусія «Межа між мистецтвом і пропагандою»

Мета: розвиток критичного мислення щодо ролі мистецтва у тоталітарних та демократичних режимах.

Інструкція: оберіть один приклад офіційної культури УРСР (наприклад, соцреалістичний роман або пісня) і один приклад дисидентської культури (вірш В. Стуса)

Позиція А (дисидент): офіційна культура СРСР — це не мистецтво, а чиста пропаганда, бо вона служила партії, а не істині.
Позиція Б (офіційний митець): мистецтво має служити народу та великій ідеї (комунізму). Мистецтво заради мистецтва — це буржуазна пустка.

Питання для дебатів:

Де пролягає межа між мистецтвом і пропагандою?
Чи може мистецтво, створене за державним замовленням, бути цінним для культури? (Наведіть приклади).

7. Міні-проєкт «Футурологія української культури»

Мета: застосування футурологічних концепцій до українського національного питання.

Інструкція: проаналізуйте ідеї, закладені в українській культурі 60–80-х років, та спробуйте спрогнозувати:

Тема	Прогноз шістдесятників (Що вони очікували?)	Що справдилося у 1991 р.?
Доля української мови	Надію на збереження та відродження.	Мова стала державною, але зіткнулася з конкуренцією.
Збереження історичної пам’яті	Вихід на поверхню “заборонених” тем (Голодомор, УПА).	Повернення історичної пам’яті, деколонізація
Політичний статус	Незалежність, вихід зі складу СРСР).	Повна державна незалежність.

Висновок: Чи можна сказати, що українська культура (дисиденти, шістдесятники) стала своєрідною футурологією для українського політичного майбутнього? Обґрунтуйте.

8. Індивідуальне завдання. Есе-роздум (Вихідний квиток)

Мета: формування ціннісного судження щодо ролі культури в сучасному світі.

Тема: «Культура як імунітет: Яким чином культурні діячі та ідеї (мистецтво, література, музика) захищають суспільство від сучасних ідеологічних маніпуляцій?»

Ключові тези, які потрібно використати:

роль критики та сатири (гумор у культурі).
збереження національної ідентичності (мова, традиції).
культура як простір для свободи думки (незалежність від політичної кон’юнктури).

Запитання до учнів:

1. Якою мірою популярна культура (кіно, музика, серіали) формує наші політичні та соціальні погляди сьогодні? Чи може вона бути ефективнішим інструментом демократизації/маніпуляції, ніж офіційні ЗМІ?

2. Чи є наукова фантастика та антиутопії кращим “пророком” майбутнього, ніж наукові прогнози? Які соціальні та екологічні “попередження” з фільмів 1970–1980-х років ми проігнорували, і як це вплинуло на наше сьогодення?

3. Яка культурна діяльність була важливішою для відновлення незалежності України: легальна офіційна (яка існувала у широкому доступі) чи нелегальний самвидав та творчість шістдесятників? Обґрунтуйте, чому мистецтво «підпілля» виявилося сильнішим за державну пропаганду?

Прогрес

Заповнення таблиці “Мій Прогрес”: Учні й учениці самостійно оцінюють власний поступ.

Критерій	Ні	Частково	Так
Я розумію сутність і функції популярної культури.
Я можу оцінити прогнози футурології
Я знаю про ключових носіїв національної ідеї в УРСР
Я усвідомлюю роль культури як чинника політичних змін.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 4. Тема: Популярна культура як носій ідей. Футурологія і прогнози майбутнього. Національно-державницька ідея в українській культурі та суспільній думці другої половини ХХ ст.

Робочий аркуш учнів і учениць

Рефлексія

Мої очікування від вивчення теми

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Чого я прагну досягти під час вивчення теми?

Провокація

Фронтальна робота. «Два прогнози майбутнього»

Завдання: Ви бачите перед собою два візуальні джерела, що символізують дві культурні течії ХХ ст.:

1. Кадр із науково-фантастичного фільму 60-80-х років (про космічні подорожі, комп’ютери). Як приклад можете використати фільм “Назад в майбутнє». Посилання на фільм: https://uakino.best/filmy/genre_comedy/46-nazad-u-maybutnye.html

2. Обкладинка самвидавського журналу або фотографії шістдесятників.

Питання до завдання:

1. Яке джерело відображає глобальні (західні) культурні ідеї, а яке – національні?

2. Який прогноз, на вашу думку, був «популярнішим» і доступнішим для мас?

3. Яке джерело боролося за технологічне майбутнє, а яке – за національне?

Практика

1. Групова робота. «Популярна культура як транслятор цінностей»

Учні об’єднані у дві групи, отримуючи кейси.

2. Кейс-стаді. «Футурологічний диспут: Що справдилося?»

Технологічні прогнози, що справдилися: інтернет, мобільний зв’язок, відеодзвінки, штучний інтелект.

Питання:

Чому письменникам та режисерам легше прогнозувати технології, ніж соціальні зміни?

Які сучасні фільми-антиутопії (наприклад, про екологічну катастрофу чи штучний інтелект) можуть стати прогнозами нашого майбутнього?

3. Парна робота. «Національна ідея у Самвидаві»

Джерело 1. Василь Стус «Вереснева земля»

ВЕРЕСНЕВА ЗЕМЛЯ

Земле моя,
всеплодющая мати!
І. Я. Франка

Джерело 2. Іван Дзюба «Інтернаціоналізм чи русифікація» (уривок)

Завдання:

1. Яку ідею автор передає читачам? (боротьба за мову, гідність, незалежність).

2. Чому ці твори не могли бути опубліковані офіційно? (протистояння радянській ідеології).

3. Чому Самвидав (нелегальна література) став важливішим для національної свідомості, ніж офіційна «популярна» радянська культура?

4. Творче завдання. «Хештеги незалежності»

5. Парна робота. «Кіно як дзеркало епохи» (аналіз жанру)

Мета: виявити, як кіно відображало і формувало ідеї двох протилежних світів.

Інструкція: оберіть один жанр або фільм із Заходу та один із СРСР, що відображають ідеологію.

Критерій	Американський Вестерн (наприклад, 1950-1960-ті)	Радянський Фільм про війну (наприклад, 1970-ті)
Центральний герой	Індивід, самотній борець (ковбой).	Колектив, народ, солдат-комуніст.
Головна ідея	Свобода, право на володіння землею, індивідуалізм.	Колективізм, служіння Батьківщині, ідея партії.
Образ Ворога	Бандити, індіанці (ті, хто заважає прогресу).	Нацисти/Фашисти, класові вороги).
Прогноз/Бачення майбутнього	Розвиток кордонів, цивілізація на новій землі.	Перемога комунізму, світ без воєн).

Питання для рефлексії:

Який із цих жанрів, на вашу думку, мав сильніший вплив на формування моральних цінностей у своїй країні? Чому?

6. Фронтальна робота. Дискусія «Межа між мистецтвом і пропагандою»

Мета: розвиток критичного мислення щодо ролі мистецтва у тоталітарних та демократичних режимах.

1. Позиція А (дисидент): офіційна культура СРСР — це не мистецтво, а чиста пропаганда, бо вона служила партії, а не істині.

2. Позиція Б (офіційний митець): мистецтво має служити народу та великій ідеї (комунізму). Мистецтво заради мистецтва — це буржуазна пустка.

Питання для дебатів:

Де пролягає межа між мистецтвом і пропагандою?

Чи може мистецтво, створене за державним замовленням, бути цінним для культури? (Наведіть приклади).

7. Міні-проєкт «Футурологія української культури»

Мета: застосування футурологічних концепцій до українського національного питання.

Інструкція: проаналізуйте ідеї, закладені в українській культурі 60–80-х років, та спробуйте спрогнозувати:

Тема	Прогноз шістдесятників (Що вони очікували?)	Що справдилося у 1991 р.?
Доля української мови	Надію на збереження та відродження.	Мова стала державною, але зіткнулася з конкуренцією.
Збереження історичної пам’яті	Вихід на поверхню “заборонених” тем (Голодомор, УПА).	Повернення історичної пам’яті, деколонізація
Політичний статус	Незалежність, вихід зі складу СРСР).	Повна державна незалежність.

Чи можна сказати, що українська культура (дисиденти, шістдесятники) стала своєрідною футурологією для українського політичного майбутнього? Обґрунтуйте.

8. Індивідуальне завдання. Есе-роздум (Вихідний квиток)

Мета: формування ціннісного судження щодо ролі культури в сучасному світі.

Ключові тези, які потрібно використати:

роль критики та сатири (гумор у культурі).
збереження національної ідентичності (мова, традиції).
культура як простір для свободи думки (незалежність від політичної кон’юнктури).

Запитання до учнів:

Прогрес

Заповнення таблиці “Мій Прогрес”: Учні й учениці самостійно оцінюють власний поступ.

Критерій	Ні	Частково	Так
Я розумію сутність і функції популярної культури.
Я можу оцінити прогнози футурології
Я знаю про ключових носіїв національної ідеї в УРСР
Я усвідомлюю роль культури як чинника політичних змін.

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе