Друга світова війна. Український вимір війни. Український національно-визвольний рух. Повоєнний світоустрій і “холодна війна”. Деколонізація та її наслідки. Європейська інтеграція

Освітня галузь / Громадянська та історична / Інтегровані курси історично-громадянської галузі / Інтегрований курс історії та громадянської освіти. 10-12 класи. (11 клас) / Узагальнення / Друга світова війна. Український вимір війни. Український національно-визвольний рух. Повоєнний світоустрій і “холодна війна”. Деколонізація та її наслідки. Європейська інтеграція

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 5. Тема: Друга світова війна. Український вимір війни. Український національно-визвольний рух. Повоєнний світоустрій і “холодна війна”. Деколонізація та її наслідки. Європейська інтеграція

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

узагальнює основні зміни та тенденції другої половини ХХ ст. (демографічні, технологічні, політичні, культурні) [12 ГІО 1.3.2-1];
оцінює історичні зміни середини ХХ ст. у довготривалій перспективі (їх вплив на сучасний світ) [12 ГІО 1.3.2-2];
порівнює історичні факти та артефакти за заданими критеріями [12 ГІО 4.1.2-1];
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу і результатів [12 ГІО 4.1.3-1];
верифікує судження з використанням кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1];
формулює судження на основі критеріїв, принципів і цінностей [12 ГІО 4.3.1-1 П];
узагальнює контроверсійні судження і оцінки минулого, сучасних суспільних процесів для формулювання власних висновків та аргументації [12 ГІО 4.3.2-2];
узагальнює результати, формулює висновки і представляє результати дослідження [12 ГІО 4.3.2-3 П];
пропонує ефективні способи розв’язання виявлених проблем, пов’язаних із дослідженими історичними процесами [12 ГІО 6.2.1-2];
робить обґрунтовані судження щодо різних аспектів суспільно-політичного життя в Україні та світі, спираючись на історичний досвід ХХ ст. [12 ГІО 6.3.1-3];
прогнозує можливий розвиток подій на основі вивчених історичних закономірностей (напр. уроків «холодної війни») [12 ГІО 6.3.1-4].

На уроці учні й учениці зможуть:

систематизувати знання про трагедію та героїзм українського народу в роки Другої світової війни
розрізняти поняття «український національно-визвольний рух», «деколонізація», «біполярний світ»
аналізувати наслідки війни для України (територіальні, людські, політичні) та Європи
розвивати навички роботи з історичними мапами та порівняння міжнародних процесів (Ялта vs. Деколонізація)

Ключові поняття, особистості, концепти

Антигітлерівська коаліція — союз держав, що боролися проти нацизму (СРСР, США, Великобританія, Франція та ін.).

Ось Рим-Берлін-Токіо — союз країн, що воювали проти союзників (Німеччина, Італія, Японія).

Голокост — масове знищення євреїв та інших груп нацистами під час війни.

Українська повстанська армія (УПА) — збройний національно-визвольний рух, що боровся проти німецької та радянської влади.

“Холодна війна” — період ідеологічного, політичного та військового протистояння США та СРСР (1947–1991).

План Маршалла — американська програма економічної допомоги країнам Західної Європи після війни.

НАТО (Північноатлантичний альянс) — військово-політичний союз держав Західної Європи та Північної Америки.

Варшавський договір — військово-політичний союз країн Східного блоку під керівництвом СРСР.

Деколонізація — процес звільнення колоній від іноземного панування (Азія, Африка, Латинська Америка після 1945 р.).

Третій світ — термін для країн, що здобули незалежність, але залишалися економічно й політично залежними.

Європейське співтовариство (ЄС) — політичне та економічне об’єднання європейських держав.

Шенгенська зона — територія ЄС без внутрішніх кордонів для вільного пересування громадян.

Євро — спільна валюта країн ЄС.

Роман Шухевич (1907–1950) — головнокомандувач УПА, один із керівників українського національно-визвольного руху.

Степан Бандера (1909–1959) — провідник ОУН, ідеолог національно-визвольної боротьби українців.

Вінстон Черчилль (1874–1965) — прем’єр-міністр Великобританії під час Другої світової та післявоєнного періоду, автор терміну «Залізна завіса».

Гаррі Трумен (1884–1972) — президент США, ініціатор плану Маршалла та політики стримування СРСР.

Йосип Сталін (1878–1953) — радянський лідер, ключова фігура повоєнного світоустрою та “холодної війни”.

Шарль де Голль (1890–1970) — президент Франції, прихильник відновлення національного суверенітету та європейської інтеграції.

Конрад Аденауер (1876–1967) — перший канцлер ФРН, один із творців Європейського співтовариства.

Джаваргаллал Неру (1889–1964) — перший прем’єр-міністр незалежної Індії, лідер антиколоніальної боротьби.

Як підготуватися до уроку?

1. Визначте навчальні цілі та перед підготовкою уроку сформулюйте:

Що учні мають знати: основні принципи повоєнного світоустрою, причини “холодної війни”, процес деколонізації, перші кроки європейської інтеграції.
Що мають уміти: аналізувати місце та роль України у війні, пояснювати процес деколонізації та його вплив на формування нової карти світу, характеризувати принципи повоєнного світоустрою.
Які компетентності формує урок: історичну, громадянську, критичне мислення, уміння працювати з картою та часовими рамками.

2. Структуруйте урок навколо причинно-наслідкових зв’язків

Ця тема охоплює багато подій, тому важливо показати логічний зв’язок між ними:

війна та її завершення / Ялтинсько-Потсдамський світоустрій (поділ сфер впливу).
світоустрій /”холодна війна” (протистояння блоків) та деколонізація (слабкість старих імперій).
наслідки війни / європейська інтеграція (як прагнення миру та економічної співпраці).
Подвійний тягар для України / Український національно-визвольний рух (як боротьба за суб’єктність в умовах окупації).

3. Використайте історичні мапи

Візуалізуйте ключові процеси, щоб уникнути абстрактності:

карта Європи 1939–1945 рр.: покажіть, як Україна була поділена та окупована.
карта повоєнного світу: продемонструйте “залізну завісу”, формування блоків НАТО та ОВД.
карта деколонізації: на прикладі Африки та Азії покажіть, як швидко зникали колоніальні імперії. Це допоможе учням зрозуміти масштаб змін.

4. Зробіть акцент на українському вимірі:

поясніть “подвійний тягар”: українці воювали в арміях різних держав (СРСР, Польща, Канада та ін.) і часто протистояли одне одному.
Розкрийте сутність українського національно-визвольного руху: сфокусуйтеся на цілях ОУН та УПА — боротьбі за незалежність в умовах протистояння двох тоталітарних режимів.
оцініть наслідки: обговоріть людські втрати та територіальне об’єднання УРСР.

5. Контраст: “холодна війна” – європейська інтеграція

Покажіть ці два процеси як два протилежні шляхи розвитку після 1945 року:

“холодна війна”: ланцюгова реакція протистояння, поділ, гонка озброєнь.
європейська інтеграція: свідомий вибір на користь співпраці, об’єднання економічних ресурсів для запобігання новій війні.

6. Використовуйте конкретні приклади для ілюстрації глобальних процесів:

кейс деколонізації: зверніть увагу на Індію чи країни Африки, поясніть їхній шлях до незалежності.
кейс “холодної війни”: згадайте Берлінський мур або Корейську війну як наочні приклади протистояння.

7. Завершіть рефлексивним питанням.

Наприкінці уроку попросіть учнів узагальнити, чи змогли вони відповісти на питання:

“Як боротьба українців у Другій світовій війні та формування повоєнного світу пов’язані з нашим сучасним прагненням до європейської інтеграції та незалежності?”

Це допоможе пов’язати історичний матеріал із сьогоденням.

Дизайн уроку

Провокація

Фронтальна робота. «Карта змін»

Завдання: вчитель демонструє дві карти (карта Європи в 1923 р. та карта Європи в 1950 р.).

карта Європи в 1923 р. карта Європи в 1950 р.

Питання до класу:

Що найсуттєвіше змінилося на карті Європи (зокрема, України) між 1923 і 1950 роками?
Які нові конфлікти заклала перемога у Другій світовій війні?
Чому боротьба українців у Другій світовій була “війною на два фронти”?

Практика

1. Групова робота. Порівняльна таблиця «Наслідки та боротьба українського національно-визвольного руху»

Учні об’єднуються у три групи. Кожна група досліджує одну ключову тему та заповнює спільну таблицю.

Критерій порівняння	Український вимір війни	Український національно-визвольний рух	Повоєнний світоустрій
Ключовий наслідок для України	Об’єднання українських земель (західних) у складі УРСР, надзвичайні людські втрати	Збройна боротьба УПА проти двох окупаційних режимів	Формування біполярного світу (СРСР — частина Східного блоку)
Основна мета	Перемога над нацизмом (для СРСР), виживання нації	Незалежна Соборна Українська Держава	Забезпечення миру через ООН, але й розділ сфер впливу
Ключові гравці / Організації	Червона Армія, нацистські війська	ОУН, УПА, УГВР (Українська головна визвольна рада)	США, СРСР, НАТО, ОВД, ООН
Тривалість впливу	1939–1945 рр.	1942–поч. 1950-х рр.	1946–1991 рр.

2. Індивідуальна робота. Кейс-стаді. «Дві інтеграції»

Вчитель пропонує учням проаналізувати два паралельні процеси: Деколонізацію та Європейську інтеграцію.

а) деколонізація: ліквідація імперій (Франція, Велика Британія). Наслідки: поява десятків нових незалежних держав, їх боротьба між блоками Холодної війни.
б) європейська інтеграція: створення Європейського об’єднання вугілля і сталі (1951), початок об’єднання Європи. Мета: унеможливити нові війни, поглиблення економічної співпраці.

Питання для обговорення:

Як Деколонізація вплинула на баланс сил між США та СРСР?
Чому Європа, яка щойно пережила війну, обрала шлях інтеграції (об’єднання), а не ізоляції?

3. Творче завдання. «Лист до ООН»

Завдання: учні об’єднуються у пари. Створити короткий уявний “Лист до Генеральної Асамблеї ООН” (1950-ті рр.) від імені:

варіант А (лідери українського національно-визвольного руху): з вимогою визнати право України на незалежність та засудити репресії СРСР.
варіант Б (лідер африканської колонії): з вимогою надати незалежність та засудити колоніалізм.

а) Зразок листа від лідера українського національно-визвольного руху

Лист до Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй
від імені лідера українського національно-визвольного руху

Вельмишановні представники держав — членів Організації Об’єднаних Націй!

Я звертаюся до вас від імені українського народу та його визвольного руху, який упродовж багатьох десятиліть бореться за невід’ємне право на свободу, гідність і власну державність.

Україна — це земля з тисячолітньою історією та глибокими демократичними традиціями. Однак протягом ХХ століття наш народ став жертвою однієї з найжорстокіших тоталітарних систем. Радянський Союз послідовно придушував будь-які прояви українського політичного, культурного та громадського життя.

Ми пам’ятаємо масові репресії проти інтелігенції, священників, селян та діячів незалежницького руху. Ми пам’ятаємо штучний голодомор, спрямований на знищення самого фундаменту української нації. Ми пам’ятаємо десятки тисяч наших братів і сестер, які загинули в таборах, були заслано або страчено без суду та слідства.

Сьогодні, коли світ проголошує цінність людських прав і свобод, український народ знову підтверджує свою непохитну волю бути вільним. Наше прагнення до незалежності не є продуктом політичних амбіцій, а природним правом нації визначати власну долю.

Від імені визвольного руху України прошу Генеральну Асамблею ООН:

Визнати право українського народу на самовизначення та створення незалежної української держави, відповідно до Статуту ООН та принципів міжнародного права.
Засудити систематичні репресії Радянського Союзу проти українців, включно з переслідуванням політичних і культурних діячів, депортаціями, масовими ув’язненнями та актами державного терору.
Закликати до міжнародного моніторингу та розслідування злочинів тоталітарного режиму, що призвели до масштабних людських втрат і культурного нищення.

Ми прагнемо, щоб голос України був почутим у світовій спільноті. Ми не просимо особливих привілеїв — ми вимагаємо лише того, що давно належить нашому народові: права бути господарями на власній землі та свободи обирати майбутнє без страху й насильства.

Вірю, що міжнародна спільнота стане на захист справедливості та підтримає український народ у його прагненні до свободи.

З повагою лідер українського національно-визвольного руху

б) Зразок листа від лідера руху африканських колоній

Лист до Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй
від імені лідера визвольного руху африканської колонії

Вельмишановні представники держав — членів Організації Об’єднаних Націй!

Я звертаюся до вас від імені мого народу, який протягом багатьох десятиліть живе під владою колоніального режиму, позбавлений найосновніших людських прав — права на свободу, на самоврядування, на власний голос у світовій спільноті.

Колоніалізм, який мій народ змушений терпіти поколіннями, приніс із собою не розвиток і не захист, а жорсткі форми економічної експлуатації, примусову працю, придушення культури та систематичне знецінення людської гідності. Наші ресурси були використані без нашої згоди, наші землі — поділені без нашого голосу, а наші люди — підпорядковані чужим інтересам.

Сьогодні, коли ООН стоїть на сторожі принципів рівності, миру та самовизначення народів, ми вимагаємо, щоб ці принципи було застосовано і до нас. Африка — це не територія для володіння, а континент із власними націями, історіями, культурами та прагненнями.

Від імені визвольного руху нашої колонії звертаюся до Генеральної Асамблеї з такими проханнями:

Визнати право нашого народу на повну та негайну незалежність, як того вимагають принципи Статуту ООН та Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам.
Засудити колоніальну систему як форму пригнічення, що суперечить основоположним цінностям людської гідності та справедливості.
Закликати колоніальну адміністрацію до мирного й поетапного передання влади законно обраному національному уряду, який представлятиме наш народ і відповідатиме перед ним.
Сприяти створенню міжнародних механізмів моніторингу, щоб гарантувати чесний і безпечний процес переходу до незалежності.

Ми не шукаємо помсти. Ми не вимагаємо більше, ніж те, що належить кожній нації: права самим визначати своє майбутнє, розвивати свої інституції, зберігати свою культуру та жити без страху перед утисками.

Наш народ готовий до самоврядування. Ми прагнемо миру й розвитку, співпраці з усіма народами світу на рівних засадах.

Сподіваємося, що Організація Об’єднаних Націй стане на бік історичної справедливості та підтримає наш шлях до свободи.

З повагою лідер національно-визвольного руху африканської колонії

Завдання: визначити, які принципи (самовизначення, права людини, антиімперіалізм) були найважливішими для кожної сторони.

4. Фронтальне завдання «Знайдіть поняття та поясніть зв’язок»

Мета: закріпити розуміння ключових термінів та їхнього взаємозв’язку.

Інструкція: знайдіть визначення наступних понять і поясніть, який ідеологічний конфлікт (нацизм/комунізм/демократія) відображає цей термін.

Поняття	Визначення (Знайди в тексті)	Ідеологічний зв’язок (Твоє пояснення)
Тоталітаризм	форма політичного режиму, у якій держава прагне повного контролю над усіма сферами життя — політикою, економікою, культурою, приватним життям.	він є спільним фундаментом для нацизму та комунізму, які протистояли демократії.
Голокост	систематичне знищення євреїв нацистською Німеччиною та її союзниками у 1933–1945 роках.	є прямим наслідком нацистської ідеології, зокрема расової теорії.
Права людини	універсальні та невідчужувані свободи й гарантії, які належать кожній людині через сам факт її існування.	це центральна ідея демократії, що протиставляється тотальному контролю та репресіям, характерним для комунізму та нацизму.
Державний атеїзм	політика, за якої держава офіційно пропагує атеїзм, обмежує або переслідує релігійні організації й практики.	був характерний для комуністичного режиму (СРСР) і відображає його прагнення до повного ідеологічного контролю, усуваючи конкуренцію з боку релігії.

5. Парне завдання «Критичний аналіз: порівняння пропаганди»

Мета: розвиток навичок критичного мислення та аналізу ідеологічних маніпуляцій.

Інструкція: проаналізуйте надані плакати пропаганди та визначте, які ідеологічні засади використовує кожна держава у своїх закликах.

Плакат	Ідеологічна засада (Нацизм, Комунізм, Демократія)	Яка ключова цінність (ідея) експлуатується?	Цитата з листа солдата, що відповідає цій цінності (варіанти А/Б)
СРСР («Батьківщина-мати кличе!»)	комунізм / тоталітаризм	захист Батьківщини, класова боротьба, обіцянка справедливішого світу.	“Тому я стою в строю — щоб захистити Батьківщину від цієї біди.” (варіант А)
Німеччина («Гітлер Визволитель»)	нацизм / тоталітаризм	культ лідера, расова теорія, боротьба за «вищу» расу.	“Вони зневажають нас, вважають “недолюдьми”…” (варіант А)
США («I WANT YOU for U.S. Army»)	демократія	свобода, права людини, участь громадян у політичному процесі.	“Я воюю за демократію, за право кожної людини говорити, думати й жити без страху.” (варіант Б)

Підсумки і рефлексія

Завдання «Ланцюг наслідків»

Мета: виявити прямий зв’язок між війною та повоєнним світоустроєм.

Інструкція: учні мають пояснити, як історичні події Другої світової війни призвели до таких повоєнних явищ:

поділ Німеччини та холодна війна (результат протистояння між колишніми союзниками).
створення ООН та проголошення Декларації прав людини (реакція на злочини тоталітаризму).
поява Української РСР у складі ООН (компроміс та визнання значних жертв України у війні).

Прогрес

Заповнення таблиці “Мій Прогрес”: Учні й учениці самостійно оцінюють власний поступ.

Критерій	Ні	Частково	Так
Я розумію подвійну роль України у Другій світовій війні.
Я можу пояснити, що таке біполярний світ і холодна війна.
Я знаю, хто такі ОУН та УПА, і за що вони боролися.
Я усвідомлюю, що європейська інтеграція стала відповіддю на світові війни.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 5. Тема: Друга світова війна. Український вимір війни. Український національно-визвольний рух. Повоєнний світоустрій і “холодна війна”. Деколонізація та її наслідки. Європейська інтеграція

Робочий аркуш учнів і учениць

Рефлексія

Мої очікування від вивчення теми

Чого я прагну досягти під час вивчення теми?

Провокація

Фронтальна робота. «Карта змін»

Завдання: Ви бачите дві карти (карта Європи в 1923 р. та карта Європи в 1950 р.).

карта Європи в 1923 р. карта Європи в 1950 р.

Питання до класу:

1. Що найсуттєвіше змінилося на карті Європи (зокрема, України) між 1923 і 1950 роками?

2. Які нові конфлікти заклала перемога у Другій світовій війні?

3. Чому боротьба українців у Другій світовій була “війною на два фронти”?

Практика

1. Групова робота. Порівняльна таблиця «Наслідки та боротьба українського національно-визвольного руху»

Ви об’єднались у три групи. Кожна група досліджує одну ключову тему та заповнює спільну таблицю.

Критерій порівняння	Український вимір війни	Український національно-визвольний рух	Повоєнний світоустрій
Ключовий наслідок для України
Основна мета
Ключові гравці / Організації
Тривалість впливу

2. Індивідуальна робота. Кейс-стаді. «Дві інтеграції»

Проаналізуйте два паралельні процеси: Деколонізацію та Європейську інтеграцію.

а) деколонізація: ліквідація імперій (Франція, Велика Британія). Наслідки: поява десятків нових незалежних держав, їх боротьба між блоками Холодної війни.
б) європейська інтеграція: створення Європейського об’єднання вугілля і сталі (1951), початок об’єднання Європи. Мета: унеможливити нові війни, поглиблення економічної співпраці.

Питання для обговорення:

Як Деколонізація вплинула на баланс сил між США та СРСР?

Чому Європа, яка щойно пережила війну, обрала шлях інтеграції (об’єднання), а не ізоляції?

3. Творче завдання. «Лист до ООН»

Завдання: Об’єднайтесь у пари. Створіть короткий уявний “Лист до Генеральної Асамблеї ООН” (1950-ті рр.) від імені:

варіант А (лідери українського національно-визвольного руху): з вимогою визнати право України на незалежність та засудити репресії СРСР.
варіант Б (лідер африканської колонії): з вимогою надати незалежність та засудити колоніалізм.

а) Зразок листа від лідера українського національно-визвольного руху.

Вельмишановні представники держав — членів Організації Об’єднаних Націй!

Від імені визвольного руху України прошу Генеральну Асамблею ООН:

Визнати право українського народу на самовизначення та створення незалежної української держави, відповідно до Статуту ООН та принципів міжнародного права.
Засудити систематичні репресії Радянського Союзу проти українців, включно з переслідуванням політичних і культурних діячів, депортаціями, масовими ув’язненнями та актами державного терору.
Закликати до міжнародного моніторингу та розслідування злочинів тоталітарного режиму, що призвели до масштабних людських втрат і культурного нищення.

З повагою лідер українського національно-визвольного руху

б) Зразок листа від лідера руху африканських колоній.

Вельмишановні представники держав — членів Організації Об’єднаних Націй!

Від імені визвольного руху нашої колонії звертаюся до Генеральної Асамблеї з такими проханнями:

Визнати право нашого народу на повну та негайну незалежність, як того вимагають принципи Статуту ООН та Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам.
Засудити колоніальну систему як форму пригнічення, що суперечить основоположним цінностям людської гідності та справедливості.
Закликати колоніальну адміністрацію до мирного й поетапного передання влади законно обраному національному уряду, який представлятиме наш народ і відповідатиме перед ним.
Сприяти створенню міжнародних механізмів моніторингу, щоб гарантувати чесний і безпечний процес переходу до незалежності.

З повагою лідер національно-визвольного руху африканської колонії

Завдання: Визначте, які принципи (самовизначення, права людини, антиімперіалізм) були найважливішими для кожної сторони.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Фронтальне завдання «Знайдіть поняття та поясніть зв’язок»

Знайдіть визначення наступних понять і поясніть, який ідеологічний конфлікт (нацизм/комунізм/демократія) відображає цей термін.

Поняття	Визначення (Знайди в тексті)	Ідеологічний зв’язок (Твоє пояснення)
Тоталітаризм
Голокост
Права людини
Державний атеїзм

5. Парне завдання «Критичний аналіз: порівняння пропаганди»

Проаналізуйте надані плакати пропаганди та визначте, які ідеологічні засади використовує кожна держава у своїх закликах.

Плакат	Ідеологічна засада (Нацизм, Комунізм, Демократія)	Яка ключова цінність (ідея) експлуатується?	Цитата з листа солдата, що відповідає цій цінності (варіанти А/Б)
СРСР («Батьківщина-мати кличе!»)
Німеччина («Гітлер Визволитель»)
США («I WANT YOU for U.S. Army»)

Підсумки і рефлексія

Завдання «Ланцюг наслідків»

Поясніть, як історичні події Другої світової війни призвели до таких повоєнних явищ:

1. поділ Німеччини та холодна війна

2. створення ООН та проголошення Декларації прав людини

3. поява Української РСР у складі ООН

Прогрес

Заповнення таблиці “Мій Прогрес”: Учні й учениці самостійно оцінюють власний поступ.

Критерій	Ні	Частково	Так
Я розумію подвійну роль України у Другій світовій війні.
Я можу пояснити, що таке біполярний світ і холодна війна.
Я знаю, хто такі ОУН та УПА, і за що вони боролися.
Я усвідомлюю, що європейська інтеграція стала відповіддю на світові війни.

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе