Матеріал
Урок 17. Тема: Правозахисний рух у СРСР 1960–80-х рр. Українська Гельсінська група. Рух кримськотатарського народу за повернення на батьківщину
За Державним стандартом учень/учениця:
На уроці учні/учениці:
Ключова компетентність уроку
Громадянські та соціальні компетентності — учні/учениці розвиватимуть розуміння значення прав людини та громадянського суспільства, усвідомлюватимуть цінність демократії та небезпеку тоталітаризму, аналізуватимуть роль громадянського суспільства в протидії репресіям.
- Правозахисний рух — громадський рух у СРСР 1960–80-х рр., спрямований на захист прав людини, дотримання конституції та міжнародних угод з прав людини.
- Дисидентський рух — опозиційний рух у СРСР, учасники якого критикували радянську систему і виступали за демократичні зміни.
- Самвидав — неофіційна система поширення заборонених або цензурованих текстів у СРСР шляхом перепису або передруку.
- Українська Гельсінська група (УГГ) — правозахисна організація, створена 9 листопада 1976 р. у Києві для контролю за виконанням Гельсінських угод на території України. Перша в Україні легальна правозахисна організація.
- Гельсінські угоди 1975 р. (Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі) — документ, підписаний у Гельсінкі 1 серпня 1975 р. представниками 35 держав, який містив зобов’язання щодо дотримання прав людини.
- Депортація кримських татар (18–20 травня 1944 р.) — насильницьке виселення всього кримськотатарського народу (понад 191 тис. осіб за офіційними даними, до 423 тис. за даними самоперепису) з Криму до Середньої Азії за наказом Сталіна. Визнана геноцидом Верховною Радою України (2015 р.).
- Національний рух кримських татар — організована боротьба кримськотатарського народу за реабілітацію, повернення в Крим та відновлення національних прав, що розпочалася у 1950-х рр.
- Мустафа Джемілєв (нар. 1943) — лідер національного руху кримських татар, правозахисник. Засуджувався 6 разів, провів у таборах понад 15 років. Провів найтриваліше політичне голодування — 303 дні (1975–1976). Голова Меджлісу кримськотатарського народу (1991–2013), народний депутат України, Герой України (2023).
- Микола Руденко (1920–2004) — український письменник, економіст, засновник і перший голова Української Гельсінської групи (9 листопада 1976 р.). Заарештований у 1977 р., засуджений до 7 років таборів і 5 років заслання.
- Олесь Бердник (1927–2003) — український письменник-фантаст, правозахисник, член Української Гельсінської групи.
- Мирослав Маринович (нар. 1949) — правозахисник, член Української Гельсінської групи, засуджений у 1977 р. до 7 років таборів і 5 років заслання. Нині — громадський діяч, віце-ректор Українського католицького університету.
- Василь Стус (1938–1985) — український поет-шістдесятник, перекладач, літературознавець, правозахисник, член Української Гельсінської групи. Загинув 4 вересня 1985 р. у таборі особливого режиму в Пермському краї під час сухого голодування. Герой України (2005, посмертно).
- Левко Лук’яненко (1928–2018) — правозахисник, юрист, один із засновників Української Гельсінської групи. У 1961 р. засуджений до смертної кари (замінено на 15 років) за створення Української робітничо-селянської спілки. Перший голова Руху України.
- Андрій Сахаров (1921–1989) — радянський фізик-ядерник, правозахисник, лауреат Нобелівської премії миру 1975 р. Один із засновників Московської групи сприяння виконанню Гельсінських угод.
- Меморандуми УГГ — документи Української Гельсінської групи, що фіксували порушення прав людини в УРСР. За 1976–1980 рр. УГГ оприлюднила 30 меморандумів, декларацій, звернень та бюлетенів.
Підготовка до уроку з правозахисного руху в СРСР вимагає комплексного підходу до складної та деликатної теми. Важливо представити об’єктивну картину боротьби за права людини в тоталітарній системі, уникаючи як апологетики радянського режиму, так і однобічної критики.
Історичний контекст. Правозахисний рух у СРСР виник як відповідь на обмеження прав людини в умовах тоталітарної системи. Після XX з’їзду КПРС (1956) та часткового розвінчання культу Сталіна частина радянської інтелігенції почала відкрито критикувати порушення прав людини. Ключовим поштовхом став процес над письменниками Андрієм Синявським і Юлієм Даніелем (1966), який спровокував хвилю протестів.
Гельсінський процес. Підписання Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінкі, 1 серпня 1975 р.) стало переломним моментом. СРСР взяв на себе зобов’язання дотримуватися прав людини, що дало правозахисникам юридичну основу для діяльності. Московська група сприяння виконанню Гельсінських угод була створена 12 травня 1976 р., а 9 листопада 1976 р. — Українська Гельсінська група.
Українська Гельсінська група. Засновники: Микола Руденко (голова), Олесь Бердник, Оксана Мешко, Левко Лук’яненко, Іван Кандиба, Олекса Тихий, Ніна Строкатова-Караванська, Мирослав Маринович, Матвій Матусевич, Петро Григоренко. Загалом до УГГ увійшли 49 осіб. П’ятеро членів групи (Юрій Литвин, Валерій Марченко, Михайло Мельник, Василь Стус, Олекса Тихий) загинули у таборах. Сукупно члени УГГ провели 550 років у радянських таборах, колоніях та психіатричних лікарнях.
Кримськотатарський рух. Депортація 1944 р. — один із найбільших злочинів радянського режиму. За офіційними даними НКВС, у перші роки після депортації загинуло 27% депортованих, за даними національного руху — 46,2%. У 1967 р. звинувачення у колабораціонізмі з кримських татар зняли, але право повернутися в Крим не надали. Боротьба за повернення тривала до 1989 р., коли почалася масова репатріація.
Методи боротьби правозахисників:
- Петиції та відкриті листи до органів влади
- Самвидав — неофіційне поширення текстів
- Звернення до міжнародних організацій
- Голодування як форма протесту
- Правова діяльність (використання радянського законодавства та міжнародних угод)
- Інформування іноземних ЗМІ
Форми репресій з боку влади:
- Арешти та судові процеси
- Ув’язнення в таборах та колоніях
- Примусове лікування в психіатричних лікарнях
- Заслання
- Позбавлення громадянства та видворення з країни
- Переслідування родин правозахисників
Дизайн уроку
Запитання:
Уявіть, що ви живете в суспільстві, де за критику влади можна потрапити до в’язниці, за читання «неправильних» книг — до психіатричної лікарні, а за спробу виїхати з країни — під суд. Чи наважилися б ви відкрито захищати свої права? Що могло б змусити вас піти на такий ризик?
Завдання:
Прочитайте уривок з листа Андрія Сахарова, адресованого світовій громадськості (жовтень 1980 р.), щодо вироку Василю Стусу:
«1980 рік ознаменувався в нашій країні багатьма несправедливими вироками та переслідуваннями правозахисників. Але навіть на цьому трагічному тлі вирок українському поетові Василю Стусу виділяється своєю нелюдяністю. Життя людини ламається без залишку — як розплата за елементарну порядність та нонконформізм, за вірність своїм переживанням, своєму “я”…»
Джерело: Сахаров А. Д. Тревога и надежда. — М., 1990.
Питання для обговорення:
- Чому видатний учений-фізик, «батько» радянської водневої бомби, наважився критикувати вирок українському поету?
- Які наслідки могло мати таке звернення для Сахарова?
- Про що свідчить факт, що правозахисники різних національностей підтримували один одного?
Методичний коментар:
Це завдання допомагає учням зрозуміти атмосферу репресій у радянському суспільстві та мужність тих, хто наважувався протистояти системі. Важливо підвести учнів до усвідомлення ціни, яку платили правозахисники за свої переконання, та солідарності між ними.
Індивідуальна робота
Завдання 1. Дослідження історичного джерела «Декларація Української Гельсінської групи»
Прочитайте уривок з Декларації Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (9 листопада 1976 р.):
«Українська група сприяння виконанню Гельсінських угод була створена 9 листопада 1976 року… Наша мета — інформувати уряди країн-учасниць Наради в Гельсінкі та світову громадськість про стан виконання гуманітарних статей Заключного акту в Українській РСР…
УГГ ставить також своїм завданням знайомити громадян України з Декларацією прав людини ООН, домагатися від влади здійснення права на вільний обмін інформацією та ідеями, акредитування в Україні представників закордонної преси, утворення незалежних пресових агентств, безпосереднього контакту України з іншими країнами».
Джерело: Українська Гельсінська група: до 20-ліття створення. Документи. Історія. Біографії. — К., 1996. — С. 15–17.
Дайте відповіді на запитання:
- Яку мету ставила перед собою Українська Гельсінська група?
- На які міжнародні документи спиралися правозахисники?
- Які конкретні завдання визначила для себе УГГ?
- Чому правозахисники апелювали саме до міжнародної громадськості?
- Чи порушувала УГГ радянське законодавство? Обґрунтуйте відповідь.
Методичний коментар:
Завдання розвиває навички аналізу історичних документів та розуміння стратегії правозахисного руху. Важливо показати, що правозахисники діяли в межах закону, спираючись на Конституцію СРСР та міжнародні угоди, підписані СРСР.
Відповіді:
- Мета — контроль за виконанням Гельсінських угод в УРСР, інформування міжнародної громадськості про порушення прав людини.
- Гельсінські угоди (Заключний акт НБСЄ 1975 р.), Загальна декларація прав людини ООН (1948 р.), Конституція СРСР.
- Завдання: знайомити громадян з правами людини, домагатися вільного обміну інформацією, акредитації іноземних журналістів, безпосередніх контактів України з іншими країнами.
- Апеляція до міжнародної громадськості була єдиним способом тиску на радянську владу, оскільки внутрішні механізми захисту прав не працювали.
- Формально УГГ не порушувала законодавство — вона спиралася на Конституцію СРСР та міжнародні угоди, підписані СРСР. Однак влада кваліфікувала їхню діяльність як «антирадянську агітацію та пропаганду» (ст. 62 КК УРСР).
Завдання 2. Тестові завдання
Оберіть правильну відповідь:
- Коли була створена Українська Гельсінська група?
- а) 1 серпня 1975 року
- б) 12 травня 1976 року
- в) 9 листопада 1976 року
- г) 25 листопада 1976 року
- Хто був першим головою Української Гельсінської групи?
- а) Василь Стус
- б) Левко Лук’яненко
- в) Микола Руденко
- г) Петро Григоренко
- Депортація кримських татар відбулася:
- а) 18–20 травня 1944 року
- б) 27–28 червня 1944 року
- в) 5 березня 1953 року
- г) 1 серпня 1975 року
- Скільки днів тривало найтриваліше голодування Мустафи Джемілєва?
- а) 30 днів
- б) 100 днів
- в) 303 дні
- г) 365 днів
- Де загинув поет Василь Стус?
- а) У Київському СІЗО
- б) У таборі в Пермському краї
- в) У психіатричній лікарні
- г) На засланні в Казахстані
Відповіді:
1) в; 2) в; 3) а; 4) в; 5) б.
Робота в парах
Завдання 3. Аналітична таблиця «Методи боротьби правозахисників»
Заповніть таблицю, яка показує різні методи боротьби правозахисного руху та реакцію влади:
| Методи боротьби | Конкретні приклади | Реакція влади | Оцінка ефективності |
|---|---|---|---|
| Петиції та відкриті листи | |||
| Самвидав | |||
| Міжнародні звернення | |||
| Голодування | |||
| Правова діяльність | |||
| Інформування закордонних ЗМІ |
Після заповнення таблиці обговоріть у парі:
- Які методи були найбільш ризикованими для правозахисників?
- Чому влада так болісно реагувала на діяльність правозахисників?
- Які методи виявилися найбільш ефективними в довгостроковій перспективі?
Методичний коментар:
Завдання розвиває аналітичні навички та громадянські компетентності — розуміння тактики ненасильницького опору та механізмів захисту прав людини. Важливо показати, що правозахисники використовували виключно мирні методи боротьби.
Орієнтовні відповіді для таблиці:
| Методи боротьби | Конкретні приклади | Реакція влади | Оцінка ефективності |
|---|---|---|---|
| Петиції та відкриті листи | Петиції кримських татар до ЦК КПРС (1960-ті рр.), листи на захист заарештованих | Ігнорування, переслідування авторів | Низька всередині СРСР, але документували порушення |
| Самвидав | «Хроніка поточних подій», твори Стуса, документи УГГ | Арешти за «антирадянську агітацію», конфіскація | Середня — поширювали правду попри заборони |
| Міжнародні звернення | Меморандуми УГГ, звернення до НБСЄ | Звинувачення у «зв’язках з Заходом», арешти | Висока — створювали міжнародний тиск |
| Голодування | 303-денне голодування Джемілєва, голодування Стуса | Примусове годування, ігнорування | Середня — привертали увагу світу |
| Правова діяльність | Посилання на Конституцію СРСР, Гельсінські угоди | Звинувачення у «використанні законів проти влади» | Середня — демаскували лицемірство системи |
| Інформування ЗМІ | Прес-конференції, передача документів іноземним журналістам | Звинувачення у шпигунстві, арешти | Висока — доносили правду до світу |
Групова робота
Завдання 4. Біографічне дослідження «Портрети правозахисників»
Клас обʼєднується у 6 груп, кожна з яких досліджує біографію одного з діячів правозахисного руху:
Група 1: Василь Стус — поет і правозахисник
Група 2: Левко Лук’яненко — юрист і засновник УГГ
Група 3: Мустафа Джемілєв — лідер кримськотатарського руху
Група 4: Мирослав Маринович — філософ і правозахисник
Група 5: Олекса Тихий — учитель і дисидент
Група 6: Микола Руденко — економіст і голова УГГ
Завдання для кожної групи:
- Опишіть життєвий шлях до вступу в правозахисний рух
- Визначте мотивацію участі в русі
- Охарактеризуйте основні форми діяльності
- Проаналізуйте переслідування з боку влади
- Оцініть значення для правозахисного руху
Форма презентації: «Останнє слово на суді» — один учень/учениця виступає від імені правозахисника з промовою перед винесенням вироку (2–3 хв).
Методичний коментар:
Завдання розвиває історичну емпатію, громадянські компетентності та навички публічного виступу. Формат «останнього слова» допомагає учням глибше зрозуміти переконання та мужність правозахисників.
Довідкові матеріали для груп:
Василь Стус (1938–1985): Народився на Вінниччині, закінчив філологічний факультет. У 1965 р. разом з Дзюбою та Чорноволом протестував проти арештів на прем’єрі фільму Параджанова. Автор збірок «Зимові дерева», «Веселий цвинтар». У 1972 р. заарештований, засуджений до 5 років. Член УГГ з 1976 р. У 1980 р. засуджений до 10 років таборів і 5 років заслання. Номінований на Нобелівську премію з літератури. Загинув у таборі 4 вересня 1985 р.
Мустафа Джемілєв (нар. 1943): Депортований з родиною 7-місячним немовлям. З 1960-х — активіст руху за повернення кримських татар. Засуджувався 6 разів, провів у таборах понад 15 років. У 1975–1976 рр. провів 303-денне голодування. Голова Меджлісу кримськотатарського народу (1991–2013). Народний депутат України. Герой України (2023).
Завдання 5. Дослідження кейсу «Боротьба кримських татар за повернення»
Історичний контекст:
У ніч на 18 травня 1944 р. розпочалася операція з депортації кримських татар. Понад 32 тис. військовослужбовців НКВС за 2 дні вивезли з Криму весь народ — понад 191 тис. осіб (за офіційними даними). Людям давали від кількох хвилин до півгодини на збори. Їх везли у товарних вагонах до Узбекистану, Казахстану, на Урал, у Сибір.
Статистика депортації:
- За офіційними даними НКВС, до 1 січня 1945 р. в Узбекистані померло 13 592 кримських татар (9,1%)
- За даними національного руху, у перші роки загинуло 46,2% депортованих
- 12 листопада 2015 р. Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом
Джерело: Постанова Верховної Ради України «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» від 12.11.2015 № 792-VIII.
Основні етапи боротьби за повернення:
- 1956 р. — зняття статусу спецпоселенців, але без права повернення
- 1960-ті рр. — масові петиції до влади
- 1967 р. — офіційна реабілітація без права повернення в Крим
- 1970–80-ті рр. — організований рух, курултаї (національні з’їзди)
- 1989 р. — початок масового повернення
Питання для аналізу:
- Чим відрізнявся кримськотатарський рух від інших правозахисних рухів?
- Які особливі методи боротьби використовували кримські татари?
- Чому радянська влада так довго відмовлялася дозволити повернення?
- Яку роль відіграли міжнародні організації та правозахисники інших національностей?
- Які уроки боротьби кримських татар актуальні для сучасної України?
Методичний коментар:
Цей кейс показує специфіку національно-правозахисного руху та розвиває громадянські компетентності — розуміння взаємозв’язку між правами людини, правами народів та демократією.
Завдання 6. Дискусія «Вплив правозахисного руху на демократичні зміни»
Проведіть структуровану дискусію з питання: «Чи був правозахисний рух однією з причин демократичних змін у СРСР?»
Аргументи «ЗА»:
- Правозахисники підірвали ідеологічні основи радянської системи
- Міжнародна підтримка правозахисників дискредитувала СРСР
- Рух сприяв формуванню громадянського суспільства
- Гельсінський процес створив тиск на СРСР дотримуватися прав людини
- УГГ стала основою для створення Руху за незалежність України
Аргументи «ПРОТИ»:
- Правозахисний рух був нечисленним та маргінальним
- Головні причини змін — економічні проблеми та гонка озброєнь
- Влада ефективно контролювала правозахисників до кінця 1980-х
- Зміни почалися «згори» — з ініціативи Горбачова
Правила дискусії:
- Обґрунтовуйте позицію історичними фактами
- Поважайте думку опонентів
- Шукайте компроміс на основі аналізу джерел
Методичний коментар:
Дискусія розвиває критичне мислення, громадянські компетентності та вміння аргументувати свою позицію, спираючись на історичні факти.
| Твердження | Так | Частково | Ні |
|---|---|---|---|
| Я розумію причини виникнення правозахисного руху в СРСР | |||
| Я можу охарактеризувати діяльність Української Гельсінської групи | |||
| Я знаю особливості боротьби кримських татар за повернення на батьківщину | |||
| Я вмію аналізувати документи правозахисних організацій | |||
| Я розумію методи боротьби правозахисників та реакцію влади | |||
| Я усвідомлюю значення правозахисного руху для розвитку демократії та прав людини |
Довідкові матеріали для вчителя
Хронологія правозахисного руху
| Дата | Подія |
|---|---|
| 18–20 травня 1944 р. | Депортація кримських татар з Криму |
| Лютий 1956 р. | ХХ з’їзд КПРС, початок «відлиги» |
| 28 квітня 1956 р. | Зняття спецпоселення з кримських татар (без права повернення) |
| 1965 р. | Арешт письменників А. Синявського та Ю. Даніеля, початок правозахисного руху |
| 5 вересня 1967 р. | Реабілітація кримських татар (без права повернення) |
| 25 серпня 1968 р. | Демонстрація на Красній площі проти вторгнення в Чехословаччину |
| Травень 1969 р. | Створення Ініціативної групи із захисту прав людини в СРСР |
| 1 серпня 1975 р. | Підписання Гельсінських угод |
| 12 травня 1976 р. | Створення Московської групи сприяння виконанню Гельсінських угод |
| 9 листопада 1976 р. | Створення Української Гельсінської групи |
| 1977–1981 рр. | Розгром правозахисних груп, арешти лідерів |
| 4 вересня 1985 р. | Загибель Василя Стуса в таборі |
| 1987–1989 рр. | Звільнення політв’язнів у період гласності |
| Липень 1988 р. | Перетворення УГГ на Українську Гельсінську спілку |
| 1989 р. | Початок масового повернення кримських татар у Крим |
| 1990 р. | Створення Української республіканської партії на базі УГС |
| 12 листопада 2015 р. | Визнання Верховною Радою України депортації кримських татар геноцидом |
Рекомендовані джерела та література
- Українська Гельсінська група: до 20-ліття створення. Документи. Історія. Біографії. — К., 1996.
- Українська Громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод. Т. 1–4. — Х., 2016.
- Бажан О. Г. Українська Гельсінська група: легальна форма протистояння тоталітарному режиму в УРСР // Наукові записки НаУКМА. — 1999. — Т. 14.
- Стус В. Твори у 6 томах. — Львів, 1994–1999.
- Джемілєв М. За вільний Крим. — К., 2019.
- Музей історії політичних репресій і тоталітаризму «Перм-36»: https://museum.khpg.org/1162802465 https://www.dw.com/uk/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC-36-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9-%D1%83-%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96-%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%B8/a-18293907
Урок 17. Тема: Правозахисний рух у СРСР 1960–80-х рр. Українська Гельсінська група. Рух кримськотатарського народу за повернення на батьківщину
Робочий аркуш учнів і учениць
Запитання:
Уявіть, що ви живете в суспільстві, де за критику влади можна потрапити до в’язниці, за читання «неправильних» книг — до психіатричної лікарні, а за спробу виїхати з країни — під суд. Чи наважилися б ви відкрито захищати свої права? Що могло б змусити вас піти на такий ризик?
Завдання:
Прочитайте уривок з листа Андрія Сахарова, адресованого світовій громадськості (жовтень 1980 р.), щодо вироку Василю Стусу:
«1980 рік ознаменувався в нашій країні багатьма несправедливими вироками та переслідуваннями правозахисників. Але навіть на цьому трагічному тлі вирок українському поетові Василю Стусу виділяється своєю нелюдяністю. Життя людини ламається без залишку — як розплата за елементарну порядність та нонконформізм, за вірність своїм переживанням, своєму “я”…»
Джерело: Сахаров А. Д. Тревога и надежда. — М., 1990.
Запишіть свої думки:
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 1. Аналіз документа Української Гельсінської групи
Прочитайте уривок з Декларації Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (9 листопада 1976 р.):
«Українська група сприяння виконанню Гельсінських угод була створена 9 листопада 1976 року… Наша мета — інформувати уряди країн-учасниць Наради в Гельсінкі та світову громадськість про стан виконання гуманітарних статей Заключного акту в Українській РСР…
УГГ ставить також своїм завданням знайомити громадян України з Декларацією прав людини ООН, домагатися від влади здійснення права на вільний обмін інформацією та ідеями, акредитування в Україні представників закордонної преси, утворення незалежних пресових агентств, безпосереднього контакту України з іншими країнами».
Джерело: Українська Гельсінська група: до 20-ліття створення. Документи. Історія. Біографії. — К., 1996. — С. 15–17.
Дайте відповіді на запитання:
- Яку мету ставила перед собою Українська Гельсінська група?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- На які міжнародні документи спиралися правозахисники?
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Які конкретні завдання визначила для себе УГГ?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Чому правозахисники апелювали саме до міжнародної громадськості?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Чи порушувала УГГ радянське законодавство? Обґрунтуйте відповідь.
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 2. Тестові завдання
Оберіть правильну відповідь:
- Коли була створена Українська Гельсінська група?
- а) 1 серпня 1975 року
- б) 12 травня 1976 року
- в) 9 листопада 1976 року
- г) 25 листопада 1976 року
- Хто був першим головою Української Гельсінської групи?
- а) Василь Стус
- б) Левко Лук’яненко
- в) Микола Руденко
- г) Петро Григоренко
- Депортація кримських татар відбулася:
- а) 18–20 травня 1944 року
- б) 27–28 червня 1944 року
- в) 5 березня 1953 року
- г) 1 серпня 1975 року
- Скільки днів тривало найтриваліше голодування Мустафи Джемілєва?
- а) 30 днів
- б) 100 днів
- в) 303 дні
- г) 365 днів
- Де загинув поет Василь Стус?
- а) У Київському СІЗО
- б) У таборі в Пермському краї
- в) У психіатричній лікарні
- г) На засланні в Казахстані
Завдання 3. Аналітична таблиця «Методи боротьби правозахисників»
Заповніть таблицю:
| Методи боротьби | Конкретні приклади | Реакція влади | Оцінка ефективності |
|---|---|---|---|
| Петиції та відкриті листи | |||
| Самвидав | |||
| Міжнародні звернення | |||
| Голодування | |||
| Правова діяльність |
Дайте відповіді на запитання:
- Які методи були найбільш ризикованими для правозахисників?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Чому влада так болісно реагувала на діяльність правозахисників?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Які методи виявилися найбільш ефективними в довгостроковій перспективі?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 4. Кейс: Боротьба кримських татар за повернення
Прочитайте інформацію:
Статистика депортації (18–20 травня 1944 р.):
- Офіційна кількість депортованих: понад 191 тис. осіб
- За даними національного руху: до 423 тис. осіб
- Втрати в перші роки: від 27% (дані НКВС) до 46,2% (дані національного руху)
- 12 листопада 2015 р. Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом
Джерело: Постанова Верховної Ради України № 792-VIII від 12.11.2015.
Етапи боротьби за повернення:
- 1956 р. — зняття статусу спецпоселенців (без права повернення)
- 1967 р. — офіційна реабілітація (без права повернення)
- 1970–80-ті рр. — організований рух, курултаї
- 1989 р. — початок масового повернення
Дайте відповіді на запитання:
- Чим відрізнявся кримськотатарський рух від інших правозахисних рухів?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Які особливі методи боротьби використовували кримські татари?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Чому радянська влада так довго відмовлялася дозволити повернення?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Які уроки боротьби кримських татар актуальні для сучасної України?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 5. Біографічна картка правозахисника
Оберіть одного з діячів правозахисного руху та заповніть картку:
□ Василь Стус □ Левко Лук’яненко □ Мустафа Джемілєв
□ Мирослав Маринович □ Олекса Тихий □ Микола Руденко
| Параметр | Інформація |
|---|---|
| Прізвище, ім’я, роки життя | |
| Професія / освіта | |
| Мотивація участі в правозахисному русі | |
| Основні форми діяльності | |
| Переслідування з боку влади | |
| Значення для правозахисного руху |
| Твердження | Так | Частково | Ні |
|---|---|---|---|
| Я розумію причини виникнення правозахисного руху в СРСР | |||
| Я можу охарактеризувати діяльність Української Гельсінської групи | |||
| Я знаю особливості боротьби кримських татар за повернення на батьківщину | |||
| Я вмію аналізувати документи правозахисних організацій | |||
| Я розумію методи боротьби правозахисників та реакцію влади | |||
| Я усвідомлюю значення правозахисного руху для розвитку демократії та прав людини |
Ділись та обговорюй важливе