Сейсмічно активні зони планети

Урок 3. Сейсмічно активні зони планети

---

За Державним стандартом:

На уроці учн / учениці:

Ключова компетентність уроку: компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій (учні / учениці застосовуватимуть наукові знання про геологічні процеси для розуміння сейсмічних явищ, аналізуватимуть взаємозв’язки між будовою Землі та землетрусами, використовуватимуть технологічні рішення для прогнозування та зменшення сейсмічних ризиків).

---

1. Сейсмічність — здатність певної території генерувати землетруси внаслідок активних геологічних процесів у земній корі.
2. Землетрус — коливання земної поверхні, викликані раптовим звільненням енергії в результаті руху тектонічних плит або вулканічної діяльності.
3. Епіцентр — точка на земній поверхні, розташована безпосередньо над гіпоцентром (вогнищем) землетрусу.
4. Гіпоцентр (вогнище) — точка в надрах Землі, де починається землетрус і звідки поширюються сейсмічні хвилі.
5. Магнітуда — кількісна характеристика енергії землетрусу, що вимірюється за шкалою Ріхтера або моментною магнітудою.
6. Інтенсивність землетрусу — ступінь впливу землетрусу на земну поверхню, будівлі та людей, що вимірюється за 12-бальною шкалою MSK-64.
7. Тектонічні плити — великі фрагменти літосфери Землі, що рухаються відносно одна одної по астеносфері.
8. Циркумпацифічний сейсмічний пояс — зона підвищеної сейсмічної активності, що охоплює береги Тихого океану, де зосереджено 80% світових землетрусів.
9. Альпійсько-Гімалайський сейсмічний пояс — зона сейсмічної активності, що простягається від Атлантики через Середземномор’я до Гімалаїв і далі в Азію.
10. Цунамі — серія довгих хвиль, що виникають внаслідок підводних землетрусів, виверження вулканів або зсувів.
11. Шарль Ріхтер (1900-1985) — американський сейсмолог, який разом з Бено Гутенбергом розробив шкалу магнітуди землетрусів (шкала Ріхтера).
12. Джузеппе Меркаллі (1850-1914) — італійський сейсмолог, автор шкали інтенсивності землетрусів, що стала основою сучасних шкал оцінки.
13. Сейсмограф — прилад для реєстрації та запису сейсмічних хвиль, що дозволяє визначити час, місце та силу землетрусу.
14. Форшоки та афтершоки — землетруси меншої магнітуди, що передують основному поштовху (форшоки) або слідують за ним (афтершоки).
15. Сейсмічне районування — поділ території на зони з різним рівнем сейсмічної небезпеки для планування будівництва та заходів захисту.

---

Географічний контекст сейсмічності

Розподіл сейсмічної активності на Землі нерівномірний і тісно пов’язаний з теорією тектоніки плит. Близько 95% усіх землетрусів відбувається в межах відносно вузьких поясів, що збігаються з межами тектонічних плит. Це створює характерну картину глобального розподілу сейсмічної небезпеки.

Циркумпацифічний пояс — найактивніша сейсмічна зона планети, відома як “Тихоокеанське вогняне кільце”. Тут зосереджено приблизно 80% усіх землетрусів світу та 75% активних вулканів. Пояс охоплює західне узбережжя Америки від Аляски до Чилі, Японські острови, Філіппіни, Індонезію, Нову Зеландію. Високу сейсмічність зумовлюють процеси субдукції (занурення) океанічних плит під континентальні.

Альпійсько-Гімалайський пояс простягається від Азорських островів через Середземномор’я, Туреччину, Іран, Афганістан до Гімалаїв та Південно-Східної Азії. Тут відбувається близько 15% світових землетрусів. Сейсмічність пов’язана із зіткненням Африканської, Аравійської та Індостанської плит з Євразійською.

Серединно-океанічні хребти — зони розсування тектонічних плит, де також відбуваються землетруси, але зазвичай меншої магнітуди через специфіку геологічних процесів.

Історичний розвиток сейсмології

Систематичне вивчення землетрусів розпочалося в XIX столітті. Важливими віхами стали:

• 1880 — створення першого сейсмографа Джоном Мілном,
• 1935 — розробка шкали Ріхтера Чарлзом Ріхтером і Бено Гутенбергом,
• 1960-ті — формування теорії тектоніки плит, що пояснила механізми виникнення землетрусів,
• 1970-ті — створення глобальної мережі сейсмічного моніторингу.

Класифікація землетрусів

За походженням:

• ттектонічні (90% усіх землетрусів) — унаслідок руху тектонічних плит,
• вулканічні — пов’язані з магматичною діяльністю,
• обвальні — унаслідок обвалів в гірських районах або карстових порожнинах,
• техногенні — спричинені людською діяльністю (гірничі роботи, наповнення водосховищ).

За глибиною вогнища:

• поверхневі (0-70 км) — найбільш руйнівні,
• проміжні (70-300 км),
• глибокі (300-700 км).

Наслідки землетрусів

Прямі наслідки:

• руйнування будівель та інфраструктури,
• людські жертви та поранені,
• деформації земної поверхні,
• тріщини та розломи в ґрунті.

Вторинні наслідки:

• пожежі від пошкоджених газопроводів та електромереж,
• повені від руйнування дамб,
• цунамі (при підводних землетрусах),
• зсуви та обвали в гірських районах,
• економічні збитки та соціальні проблеми.

Сейсмічність України

Україна розташована в зоні помірної сейсмічності. Основні сейсмоактивні регіони:

• карпатський регіон — найвища сейсмічність в Україні (до 8 балів),
• Кримський півострів — особливо південна частина (до 9 балів),
• одеський регіон — помірна сейсмічність,
• Закарпаття — вплив землетрусів з території Румунії.

Найсильніші землетруси в історії України:

• 1977 — землетрус у Карпатах (магнітуда 4,8),
• 1986 — землетрус в Криму під час аварії на ЧАЕС,
• 1990 — Закарпатський землетрус (магнітуда 4,9).

Методи прогнозування та захисту

Короткострокове прогнозування землетрусів залишається неможливим, але існують методи довгострокової оцінки сейсмічного ризику:

• аналіз історичної сейсмічності,
• моніторинг геофізичних параметрів,
• спостереження за поведінкою тварин,
• вимірювання деформацій земної кори.

Антисейсмічне будівництво:

• використання сейсмостійких конструкцій,
• врахування сейсмічного районування при плануванні,
• системи раннього попередження,
• навчання населення правилам поведінки.

Методичні рекомендації

При підготовці до уроку:

1. Використовуйте інтерактивні карти сейсмічної активності.
2. Підготуйте відеоматеріали про найбільші землетруси в історії.
3. Покажіть зв’язок між геологічною будовою та сейсмічністю.
4. Акцентуйте увагу на практичних аспектах безпеки.
5. Використовуйте регіональний компонент — сейсмічність України.

Важливо пов’язати наукові знання про землетруси з практичними навичками безпечної поведінки, підкреслюючи роль науки і технологій у прогнозуванні та зменшенні сейсмічних ризиків.

---

Дизайн уроку

Запитання

Чому в деяких регіонах планети землетруси відбуваються регулярно і люди пристосувалися до них, а в інших навіть слабкий землетрус може спричинити катастрофу? Що важливіше для безпеки: точне прогнозування часу землетрусу чи готовність до нього?

Завдання

Уявіть, що ви оселилися в новому місті і вибираєте житло. На що з точки зору сейсмічної безпеки ви звернули б увагу при виборі: а) району міста; б) типу будівлі; в) поверху? Обґрунтуйте свій вибір.

Методичний коментар: 

Це завдання актуалізує особистий досвід учнів / учениць та спонукає їх критично мислити про практичні аспекти сейсмічної безпеки. Воно демонструє, що знання про землетруси мають не лише теоретичне, але й практичне значення для повсякденного життя. Завдання розвиває компетентності в галузі природничих наук через застосування наукових знань для вирішення життєвих ситуацій.

Відповідь: Учні / учениці можуть зазначити: а) район — уникати заболочених територій, річкових терас, схилів; обирати ділянки на корінних породах; б) тип будівлі — перевага каркасних конструкцій, уникати висотних будівель застарілого зразка; в) поверх — не перший (ризик завалу) і не останні (ризик обвалу), оптимально 3-7 поверхи в сейсмостійких будівлях.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз карти сейсмічних поясів Землі (розвиток компетентностей у галузі природничих наук).

Джерело: карта глобального розподілу сейсмічної активності з позначенням епіцентрів землетрусів різної магнітуди за останні 50 років.

Завдання:

1. Визначте два основні сейсмічні пояси планети та назвіть регіони, які вони охоплюють.
2. Поясніть, чому сейсмічна активність концентрується саме в цих поясах, використовуючи знання про тектоніку плит.
3. Які континенти мають найвищу та найнижчу сейсмічну активність? Чим це можна пояснити?
4. Знайдіть на карті зони, де відбуваються найглибші землетруси (понад 300 км). З якими геологічними процесами вони пов’язані?

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває компетентності в галузі природничих наук через аналіз наукових даних та встановлення причинно-наслідкових зв’язків між геологічними процесами та сейсмічною активністю. Робота з картами формує просторове мислення та навички інтерпретації геонаукових даних.

Відповідь:

1. Два основні сейсмічні пояси:
   • Циркумпацифічний пояс — охоплює береги Тихого океану: західне узбережжя Америки, Японію, Філіппіни, Індонезію, Нову Зеландію.
   • Альпійсько-Гімалайський пояс — простягається від Атлантики через Середземномор’я, Туреччину, Іран до Гімалаїв.
2. Сейсмічна активність концентрується в цих поясах, оскільки вони збігаються з межами тектонічних плит, де відбуваються інтенсивні геологічні процеси: зіткнення плит (конвергентні межі), розсування (дивергентні межі) та зсув (трансформні розломи).
3. Найвища сейсмічність: Азія (особливо Японія, Індонезія, Гімалаї), західні береги Північної та Південної Америки. Найнижча сейсмічність: центральні частини Африки, Австралії, Антарктиди, східна частина Південної Америки, оскільки ці регіони розташовані в центрах стабільних тектонічних плит.
4. Найглибші землетруси відбуваються в зонах субдукції (занурення океанічних плит під континентальні), особливо навколо Тихого океану — біля Японії, Філіппін, узбережжя Південної Америки. Вони пов’язані з процесом занурення холодної океанічної плити в мантію на глибину до 670 км.

Завдання 2. Порівняльний аналіз землетрусів (розвиток компетентностей у галузі природничих наук).

Джерело: дані про три історичні землетруси:

Землетрус	Рік	Магнітуда	Глибина вогнища	Жертви	Економічні збитки
Великий землетрус у Сан-Франциско (США)	1906	7,9	8 км	~3000	$8,2 млрд (у цінах 2020 р.)
Великий землетрус у Тогоку (Японія)	2011	9,1	32 км	~20000	$220 млрд
Землетрус у Л’Аквілі (Італія)	2009	6,3	8 км	308	$15 млрд

Завдання:

1. Проаналізуйте співвідношення між магнітудою землетрусу та кількістю жертв. Чи завжди більша магнітуда означає більше жертв?
2. Які фактори, крім магнітуди, впливають на руйнівність землетрусу?
3. Поясніть, чому землетрус 2011 року в Японії спричинив найбільші економічні збитки, хоча за кількістю жертв поступається землетрусу 1906 року в Сан-Франциско.
4. Як глибина вогнища впливає на руйнівну силу землетрусу на поверхні?

Методичний коментар: 

Завдання розвиває навички наукового аналізу даних та критичного мислення. Учні / учениці вчаться встановлювати складні взаємозв’язки між різними параметрами природних явищ та їх наслідками, що є ключовою компетентністю в галузі природничих наук.

Відповідь:

1. Ні, більша магнітуда не завжди означає більше жертв. Землетрус в Італії (6,3) спричинив менше жертв, ніж землетруси з вищою магнітудою, але японський землетрус (9,1) мав найбільше жертв.
2. Фактори, що впливають на руйнівність:
   • глибина вогнища (чим ближче до поверхні, тим руйнівніше),
   • щільність населення в епіцентрі,
   • якість будівництва та антисейсмічні стандарти,
   • час доби (вдень / вночі),
   • тип ґрунтів (м’які ґрунти підсилюють коливання),
   • наявність вторинних ефектів (цунамі, пожежі, зсуви).
3. Японський землетрус спричинив найбільші економічні збитки через:
   • високий рівень економічного розвитку та щільність інфраструктури,
   • цунамі, що знищило величезні прибережні території,
   • аварію на АЕС “Фукусіма”,
   • сучасні ціни на відновлення порівняно з 1906 роком.
4. Чим менша глибина вогнища, тим сильніші коливання на поверхні. Поверхневі землетруси (до 70 км) найбільш руйнівні, оскільки енергія менше розсіюється на шляху до поверхні.

Завдання 3. Аналіз сейсмічного ризику України (розвиток компетентностей у галузі природничих наук).

Джерело: карта сейсмічного районування України з позначенням зон різної сейсмічності (у балах).

Завдання:

1. Визначте регіони України з найвищою сейсмічністю та поясніть геологічні причини цього.
2. Які області України практично не підпадають під сейсмічний ризик і чому?
3. Запропонуйте заходи зменшення сейсмічного ризику для найбільш уразливих регіонів України.
4. Як сейсмічність України порівнюється із сейсмічністю сусідніх країн?

Методичний коментар: 

Завдання поєднує загальні знання про сейсмічність з регіональним компонентом, що особливо важливо для формування практичних навичок. Воно розвиває вміння застосовувати наукові знання для аналізу локальних умов та розробки практичних рекомендацій.

Відповідь:

1. Регіони з найвищою сейсмічністю:
   • Крим (до 9 балів) — розташований на межі Євразійської та Африканської плит,
   • Карпати (до 8 балів) — зона зіткнення тектонічних плит та активних геологічних процесів,
   • Закарпаття — вплив Панонського басейну та румунських землетрусів.
2. Низька сейсмічність: Полісся, центральна та східна Україна, оскільки ці території розташовані в центральній частині Східноєвропейської платформи — стабільної тектонічної структури.
3. Заходи зменшення ризику:
   • дотримання будівельних норм антисейсмічного будівництва,
   • обстеження та посилення старих будівель,
   • розробка планів евакуації та систем оповіщення,
   • навчання населення правилам поведінки при землетрусах,
   • створення служб швидкого реагування.
4. Сейсмічність України значно нижча за сусідні Румунію (до 10-11 балів у Карпатах) та Туреччину, помірно вища за Білорусь і Польщу, порівняно з південними регіонами Росії.

Робота в парах

Завдання 4. Розробка стратегії поведінки при землетрусі (розвиток компетентностей у галузі природничих наук та технологій).

Завдання:

Працюючи в парах, розробіть детальний алгоритм дій для різних ситуацій:

1. Ситуація А: ви вдома на 5-му поверсі багатоповерхового будинку,
2. Ситуація Б: ви в школі на першому поверсі під час уроку,
3. Ситуація В: ви на вулиці біля високих будівель,
4. Ситуація Г: ви в автомобілі на мосту.

Для кожної ситуації вкажіть:

• перші дії (перші 10-15 секунд),
• подальші дії під час землетрусу,
• дії після припинення поштовхів,
• речі, які потрібно мати напоготові в сейсмічно небезпечних регіонах.

Методичний коментар: 

Завдання розвиває практичні навички застосування наукових знань для гарантування безпеки. Робота в парах дозволяє обмінятися ідеями та сформувати більш повне уявлення про стратегії поведінки. Це ключовий аспект компетентностей у галузі технологій — використання знань для розробки практичних рішень.

Відповідь:

Ситуація А: удома на 5-му поверсі.

• перші дії: заховатися під міцним столом або в дверному проході, триматися подалі від вікон,
• під час землетрусу: залишатися на місці, не вибігати на балкон, не використовувати ліфт,
• після: перевірити пошкодження, вимкнути газ та електрику, евакуюватися сходами.

Ситуація Б: у школі на першому поверсі.

• перші дії: заховатися під парту, захистити голову руками,
• під час: слухати вчителя, не панікувати, не бігти до виходу,
• після: організована евакуація під керівництвом вчителя.

Ситуація В: на вулиці біля високих будівель.

• перші дії: віддалитися від будівель, ліній електропередач, реклами,
• під час: присісти на відкритій ділянці, захистити голову,
• після: уникати входів у пошкоджені будівлі.

Ситуація Г: в автомобілі на мосту.

• перші дії: зупинитися, увімкнути аварійну сигналізацію,
• під час: залишатися в машині, не виходити на міст,
• після: обережно покинути міст, якщо немає пошкоджень.

Набір на випадок надзвичайної ситуації: ліхтарик, радіо на батарейках, аптечка, вода (3 дні на особу), консерви, документи у водонепроникній упаковці, готівка.

Завдання 5. Технології прогнозування землетрусів (розвиток компетентностей у галузі природничих наук та технологій).

Джерело: інформація про сучасні методи моніторингу сейсмічної активності.

Завдання:

1. Дослідіть, які технологічні рішення використовуються для моніторингу землетрусів:
   • сейсмографи та сейсмічні мережі,
   • супутникове спостереження (GPS, InSAR),
   • моніторинг підземних вод,
   • вимірювання деформацій земної кори.
2. Поясніть, чому точне прогнозування часу землетрусу досі неможливе, але можна оцінити довгострокову сейсмічну небезпеку.
3. Розробіть концепцію системи раннього попередження про землетруси для вашого населеного пункту.

Методичний коментар: 

Завдання демонструє роль сучасних технологій у вивченні природних процесів та захисті людини. Воно розвиває розуміння можливостей та обмежень науки, формує реалістичне ставлення до наукових прогнозів.

Відповідь:

1. Технології моніторингу:
   • Сейсмографи: реєструють сейсмічні хвилі, дозволяють визначити магнітуду та локацію землетрусу.
   • GPS: вимірює зміщення поверхні з точністю до міліметрів.
   • InSAR: супутникова радарна інтерферометрія для вимірювання деформацій.
   • Моніторинг підземних вод: зміни рівня та хімічного складу можуть передувати землетрусам.
   • Тензометри та нахиломіри: вимірюють деформації земної кори.
2. Проблеми прогнозування: землетруси — це складні нелінійні процеси з багатьма змінними. Земна кора поводиться як складна система, де малі зміни можуть призвести до непередбачуваних наслідків. Можна оцінити ймовірність сильного землетрусу в регіоні протягом десятиліть, але неможливо передбачити конкретний час.
3. Система раннього попередження:
   • мережа сейсмодатчиків навколо населеного пункту,
   • автоматичний аналіз даних та визначення загрози,
   • система масового оповіщення (SMS, радіо, гучномовці),
   • автоматичне зупинення критичної інфраструктури (поїзди, ліфти),
   • попередження за 10-60 секунд до прибуття основних хвиль.

Групова робота

Завдання 6. Дебати: “Життя в сейсмічно активному регіоні — ризик чи можливість?” (розвиток компетентностей у галузі природничих наук).

Завдання:

1. Клас ділиться на три групи:
   • Група А. “Ризики переважають” — аргументи проти життя в сейсмічно активних зонах.
   • Група Б. “Переваги переважають” — аргументи на користь життя в таких регіонах.
   • Група В. “Експерти” — аналізують аргументи обох сторін та формулюють висновки.
2. Кожна група готує аргументи, використовуючи наукові дані про:
   • сейсмічні ризики та їхній вплив на життя людей,
   • технологічні можливості зменшення ризиків,
   • економічні та соціальні аспекти життя в сейсмічних зонах,
   • приклади успішного співіснування людини із сейсмічною загрозою.
3. Проведіть структуровані дебати, де кожна сторона представляє аргументи та відповідає на питання експертів.

Методичний коментар: 

Дебати розвивають критичне мислення та навички аргументації на основі наукових даних. Вони демонструють складність взаємодії людини з природними процесами та роль науки в прийнятті обґрунтованих рішень.

Можливі аргументи:

Група А (Ризики):

• постійна загроза життю та майну,
• високі витрати на антисейсмічне будівництво,
• психологічний стрес від невизначеності,
• ризик техногенних катастроф (аварії на АЕС).

Група Б (Переваги):

• родючі вулканічні ґрунти,
• геотермальна енергія,
• мінеральні ресурси,
• розвинена інфраструктура та технології безпеки,
• культурна адаптація та досвід співіснування.

Завдання 7. Створення карти сейсмічного ризику місцевості (розвиток компетентностей у галузі природничих наук та технологій).

Завдання:

1. Об’єднайтеся в групи по 4-5 осіб.
2. Використовуючи топографічні карти, геологічні дані та інформацію про будівництво, створіть карту сейсмічного ризику для вашого населеного пункту або району.
3. Позначте на карті:
   • зони різного геологічного ризику (типи ґрунтів, рельєф),
   • критично важливі об’єкти (лікарні, школи, мости),
   • потенційно небезпечні об’єкти (старі будівлі, хімічні підприємства),
   • безпечні зони для евакуації,
   • маршрути евакуації.
4. Розробіть рекомендації щодо зменшення сейсмічного ризику для вашої місцевості.

Методичний коментар: 

Завдання поєднує теоретичні знання з практичним застосуванням, розвиває навички роботи з картами та геопросторовими даними. Воно формує розуміння того, як наукові знання використовуються для планування безпеки території.

Очікувані результати:

• карта з позначенням зон ризику,
• класифікація територій за рівнем сейсмічної небезпеки,
• план заходів з підвищення безпеки,
• рекомендації для місцевої влади та населення.

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю географію основних сейсмічних поясів планети
Я розумію причини виникнення землетрусів та їхню класифікацію
Я вмію аналізувати фактори, що впливають на сейсмічну активність
Я можу розробляти стратегії безпечної поведінки під час землетрусів
Я розумію взаємозв’язок між геологічною будовою Землі та сейсмічністю
Я знаю особливості сейсмічних ризиків України
Я розумію роль сучасних технологій у вивченні та прогнозуванні землетрусів

Урок 3. Сейсмічно активні зони планети

Робочий аркуш для учнівства

---

Чому в деяких регіонах планети землетруси відбуваються регулярно і люди пристосувалися до них, а в інших навіть слабкий землетрус може спричинити катастрофу? Що важливіше для безпеки: точне прогнозування часу землетрусу чи готовність до нього?

---

Завдання 1. Сейсмічні пояси світу

Розгляньте карту сейсмічної активності світу та дайте відповіді на запитання:

1. Назвіть два основні сейсмічні пояси планети:
   • Пояс 1: _____________________________________________________________________________
   • Пояс 2: _____________________________________________________________________________
2. Які материки мають найвищу сейсмічність?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Поясніть зв’язок між розташуванням сейсмічних поясів та тектонічними плитами:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Аналіз землетрусів за даними

Проаналізуйте дані про землетруси та заповніть таблицю:

Характеристика	Землетрус А (магнітуда 6,0, глибина 10 км)	Землетрус Б (магнітуда 7,0, глибина 100 км)
Який буде більш відчутним на поверхні?
Який спричинить більші руйнування?
Обґрунтування:

Завдання 3. Сейсмічна безпека (розвиток компетентностей у галузі природничих наук та технологій).

Розробіть правила безпечної поведінки для кожної ситуації:

1. Під час землетрусу вдома:
   • ДІЯ: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
   • НЕ РОБИТИ: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Під час землетрусу в школі:
   • ДІЯ: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
   • НЕ РОБИТИ: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Під час землетрусу на вулиці:
   • ДІЯ: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
   • НЕ РОБИТИ: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Сейсмічність України.

1. Які регіони України мають найвищу сейсмічність?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чому ці регіони більш сейсмічно активні?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Запропонуйте 3 заходи для зменшення сейсмічного ризику:
   • ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
   • ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
   • ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Технології та землетруси (розвиток компетентностей у галузі природничих наук та технологій).

Чи правда, що:

1. Сучасна наука може точно передбачити час землетрусу? 
   ТАК / НІ Обґрунтування: _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Тварини можуть передчувати землетруси? 
   ТАК / НІ Обґрунтування: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Магнітуда 6,0 означає землетрус удвічі слабший за магнітуду 7,0? 
   ТАК / НІ Обґрунтування: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю географію основних сейсмічних поясів планети
Я розумію причини виникнення землетрусів та їхню класифікацію
Я вмію аналізувати фактори, що впливають на сейсмічну активність
Я можу розробляти стратегії безпечної поведінки під час землетрусів
Я розумію взаємозв’язок між геологічною будовою Землі та сейсмічністю
Я знаю особливості сейсмічних ризиків України
Я розумію роль сучасних технологій у вивченні та прогнозуванні землетрусів