Тема 4. Людина і влада

матеріал 18

Широкомасштабна війна росії проти України з 24 лютого 2022 року

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 18. Широкомасштабна війна росії проти України з 24 лютого 2022 року

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

оцінює історичні зміни (вплив нової зброї та тотальної мобілізації на суспільство) [12 ГІО 1.3.2-2];
досліджує збіги і розбіжності між даними різних джерел про політичні події [12 ГІО 3.2.2-1]
оцінює джерела відповідно до заданих критеріїв для встановлення їх автентичності [12 ГІО 3.3.1-1];
аналізує причини, основні події та наслідки Другої світової війни, робить висновки щодо масштабів змін після війни [12 ГІО 4.1.3-1];
обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки [12 ГІО 4.2.2-2];
характеризує процес деколонізації та наводить приклади нових незалежних держав у середині ХХ ст. [12 ГІО 5.1.1-2];
моделює способи дій, спрямовані на утвердження демократії і прав людини [12 ГІО 5.1.1-3];
ілюструє прикладами цінність рівноправності й різноманітності в суспільстві, усвідомлює необхідність протидії дискримінації [12 ГІО 5.3.1-1];
пояснює механізм демократії в Україні та світі та усвідомлює його протилежність тоталітарній практиці [12 ГІО 6.1.1-1];
встановлює взаємозалежність між розвитком демократії, дотриманням прав людини і добробутом суспільства [12 ГІО 6.1.1-3];
ініціює та/або долучається до активних дій, спрямованих на утвердження демократичних цінностей [12 ГІО 6.2.1-4]
висловлює аргументовану думку щодо необхідності міжнародної співпраці заради миру, наводить історичні приклади її успіхів і невдач [12 ГІО 6.3.1-3].

Учні й учениці зможуть:

дослідять передумови та етапи повномасштабного вторгнення росії
проаналізують ключові битви та операції війни
оцінять героїзм українських захисників та трагедію цивільного населення
вивчать воєнні злочини російських окупантів та міжнародну реакцію
зрозуміють роль міжнародної підтримки у відсічі агресії
навчаться аналізувати різні джерела інформації про сучасну війну

Ключова компетентність уроку: громадянські та соціальні компетентності (учні/учениці аналізуватимуть боротьбу за незалежність та демократичні цінності, розвиватимуть патріотичне ставлення та готовність захищати свою державу)

Ключові терміни, особи та концепції

Ключові поняття:

Повномасштабне вторгнення — широкомасштабний військовий напад російських збройних сил на всю територію України з 24 лютого 2022 року.
“Спеціальна воєнна операція” (СВО) — російський евфемізм для приховування справжніх масштабів війни проти України.
Демілітаризація та денацифікація — пропагандистські цілі російської агресії, що не відповідають реальності.
Імперіалістична війна — війна, спрямована на захоплення чужих територій та знищення незалежної держави.
Геноцид — систематичне знищення української нації, культури та ідентичності російськими окупантами.
Воєнні злочини — порушення міжнародного гуманітарного права: вбивства цивільних, катування, депортації.
Злочини проти людяності — масштабні систематичні злочини проти цивільного населення.
Операційні зони — напрямки російського наступу: Північно-Західна, Східна, Південно-Західна.
Блокада — оточення та ізоляція населених пунктів від постачання.
Депортація — примусове переселення українських цивільних до росії.
Фільтраційні табори — місця примусового утримання та “фільтрації” українських громадян.
Тероборона — територіальна оборона, добровольчі загони для захисту населених пунктів.
Lend-Lease — програма військової допомоги США Україні, аналогічна до періоду Другої світової війни.
Санкції — економічні та політичні обмежувальні заходи проти російської федерації.
Ратський режим — тоталітарна система путінської росії.

Ключові особистості:

Володимир Зеленський — Президент України, лідер національного спротиву під час повномасштабної війни.
Володимир Путін — диктатор російської федерації, ініціатор війни проти України.
Валерій Залужний — Головнокомандувач ЗСУ (2021-2024), “генерал Перемоги”.
Олександр Сирський — Головнокомандувач ЗСУ з 2024 року, герой битви за Київ.
Денис Прокопенко — командир полку “Азов”, захисник Маріуполя.
Святослав Паламар — заступник командира полку “Азов”, “Калина”.
Надія Савченко — льотчиця, Герой України, символ українського спротиву (до 2022).
Вітольд Фокін — міський голова Маріуполя під час облоги.
Анатолій Федорук — міський голова Бучі під час окупації.
Віталій Клітчко — мер Києва під час битви за столицю.

Як підготуватися до уроку?

КРИТИЧНО ВАЖЛИВО: Психологічна безпека та профілактика травматизації

Перед уроком обов’язково:

Дізнайтеся про досвід учнів:
- Конфіденційно з’ясуйте через шкільного психолога, чи є в класі учні-переселенці
- Виявіть дітей, які мають родичів на фронті або втратили близьких
- Визначте учнів, які мають ознаки ПТСР або підвищену тривожність
- Обговоріть з психологом індивідуальні особливості таких дітей
Підготуйте психологічне супроводження:
- Домовтеся з шкільним психологом про його присутність на уроці або готовність надати допомогу
- Підготуйте “план безпеки” для учнів, які можуть потребувати підтримки
- Заготуйте контакти служб психологічної допомоги
- Передбачте можливість для учнів вийти з класу, якщо буде потреба
Адаптуйте контент:
- Уникайте графічних зображень жертв та руйнувань
- Замість фото трагедій використовуйте карти, схеми, символічні зображення
- Готуйте альтернативні завдання для дітей, які не зможуть виконувати основні
- Передбачте можливість індивідуального темпу роботи

Правила ведення уроку з врахуванням травматичного досвіду:

🔴 ЗАБОРОНЕНО:

Показувати графічні фото жертв, поранених, трупів
Детально описувати катування та насильство
Використовувати аудіозаписи з криками, вибухами, стрілянином
Примушувати учнів ділитися особистим досвідом війни
Створювати атмосферу паніки або безнадії
Використовувати емоційний шантаж або маніпуляції
Говорити “ви повинні відчувати…”, “всі українці переживають…”

✅ РЕКОМЕНДОВАНО:

Фокусуватися на героїзмі, єдності, підтримці
Використовувати символи надії (прапори, карти звільнених територій)
Підкреслювати міжнародну підтримку України
Говорити про перспективи відновлення та розвитку
Заохочувати питання, але не примушувати до відповідей
Створювати атмосферу довіри та безпеки
Давати можливість обирати рівень залученості

Мовні формули для психологічної безпеки:

Замість травматичних формулювань:

❌ “Росіяни вбили тисячі дітей”
✅ “Агресія призвела до людських втрат, які ми пам’ятаємо та оплакуємо”
❌ “Вас могли б убити”
✅ “Україна захищає своїх громадян”
❌ “Війна може тривати роками”
✅ “Україна робить все для перемоги та миру”

Техніки емоційної підтримки під час уроку:

“Техніка заземлення” (якщо хтось із учнів переживає тривогу):
- “Назвіть 5 речей, які ви бачите в класі”
- “4 речі, які ви можете доторкнутись”
- “3 звуки, які ви чуєте”
- “2 запахи”
- “1 смак”
“Коло безпеки”:
- Нагадайте, що зараз учні в безпеці
- Підкресліть, що в школі їх оточують люди, які піклуються про них
- Згадайте про системи захисту та підтримки
“Техніка контролю”:
- Дайте учням можливість обирати (рівень участі, альтернативні завдання)
- Підкреслюйте їхню здатність впливати на власне життя
- Говоріть про можливості допомоги іншим

Ознаки того, що учень потребує допомоги:

Різка зміна поведінки (замкнутість або агресія)
Фізичні симптоми (головний біль, нудота, тремтіння)
Плач, паніка, дезорієнтація
Відмова виконувати завдання або брати участь
Вербальні вияви дистресу

Алгоритм дій при емоційній кризі учня:

Зберігайте спокій та підтримуючий тон
Надайте учню можливість вийти з класу
Запросіть шкільного психолога
Не залишайте дитину наодинці
Інформуйте батьків (за погодженням з психологом)
Задокументуйте інцидент для подальшої роботи

Теоретична основа (з врахуванням психологічної безпеки):

24 лютого 2022 року почалася повномасштабна війна росії проти України. Ця подія кардинально змінила життя всіх українців, але продемонструвала силу, єдність та незламність нашого народу.

Методичні рекомендації для психологічно безпечного викладання:

Початок уроку (особливі рекомендації):

1. Створення безпечної атмосфери:

“Сьогодні ми будемо вивчати важливі історичні події. Я розумію, що для кожного з вас ця тема може мати особливе значення. Пам’ятайте: ви завжди можете:

– Попросити паузу, якщо відчуваєте дискомфорт

– Вийти з класу, якщо потрібно

– Звернутися до мене або шкільного психолога

– Обрати альтернативне завдання

Наша мета – зрозуміти історію, а не переживати біль заново.”

2. Встановлення правил:

Ніхто не зобов’язаний ділитися особистим досвідом
Поважаємо різні емоційні реакції
Підтримуємо один одного
Фокусуємося на фактах, а не на емоціях

3. Альтернативні завдання для дітей з травматичним досвідом:

Дослідження міжнародної допомоги Україні
Аналіз культурних ініціатив під час війни
Вивчення волонтерського руху
Дослідження історій порятунку та допомоги

Адаптація провокацій (безпечні варіанти):

Замість травматичних зображень:

Карти з позначенням звільнених територій
Символи стійкості (незламана архітектура, прапори)
Фото волонтерських ініціатив
Зображення міжнародної підтримки

Безпечні формулювання провокацій:

Варіант А (адаптований): “Подивіться на ці дві карти України. На одній – мирна країна, на другій – країна, що захищається. Як ви думаєте, що допомагає людям зберігати надію в складні часи?”

Варіант Б (адаптований): “За 1000 днів українці показали всьому світу приклади мужності, єдності та взаємодопомоги. Які якості українського народу проявилися найбільше?”

Робота з медіатекстами (безпечний підхід):

Принципи відбору контенту:

✅ Фокус на героїзмі та стійкості
✅ Приклади міжнародної солідарності
✅ Історії порятунку та допомоги
❌ Графічні деталі насильства
❌ Детальні описи страждань
❌ Зображення жертв

Адаптовані уривки медіатекстів:

Безпечний уривок про Маріуполь:

“Захисники Маріуполя продемонстрували неймовірну мужність і вірність Україні. Їхній приклад надихнув мільйони людей у всьому світі. Міжнародна спільнота високо оцінила героїзм українських військових.”

Про Бучу (без травматичних деталей):

“Після звільнення Бучі світ дізнався про порушення міжнародного права окупантами. Це мобілізувало міжнародну спільноту на ще більшу підтримку України. Сьогодні місто відбудовується завдяки зусиллям мешканців та міжнародній допомозі.”

Техніки підтримки під час групової роботи:

1. Ролі для чутливих учнів:

Дослідник міжнародної допомоги
Аналітик волонтерського руху
Експерт з відновлення
Координатор гуманітарних ініціатив

2. Безпечні теми для проектів:

Міжнародна солідарність з Україною
Культурні ініціативи під час війни
Технологічні інновації для безпеки
Освітні програми для переселенців

Завершення уроку (особливо важливо):

1. Емоційне заземлення:

“Ми вивчили важливі історичні події. Пам’ятайте:

– Україна має потужну підтримку в усьому світі

– Ми робимо все для перемоги та миру

– Кожен з вас може долучитися до допомоги

– Разом ми сильніші”

2. Ресурси підтримки:

Контакти шкільного психолога
Телефони довіри
Онлайн-ресурси для підлітків
Інформація про групи підтримки

3. Позитивне завершення: Завершуйте урок на позитивній ноті – розкажіть про досягнення України, міжнародне визнання, перспективи відновлення.

Після уроку:

1. Моніторинг стану учнів:

Спостерігайте за поведінкою учнів після уроку
Будьте готові надати додаткову підтримку
Інформуйте психолога про можливі реакції

2. Зворотний зв’язок:

Запитайте в учнів про їхні відчуття (анонімно)
Оцініть ефективність безпечних методик
Скорегуйте підхід для наступних уроків

3. Робота з батьками:

Попередьте батьків про тему уроку
Надайте рекомендації для домашніх розмов
Інформуйте про ознаки, на які варто звернути увагу

Пам’ятайте: краще недодати важкого контенту, ніж травмувати дитину. Історичні знання важливі, але психологічне здоров’я учнів – пріоритет.

Перший етап (24 лютого – квітень 2022) — спроба швидкого захоплення Києва та інших ключових міст, битва за Київ, героїчна оборона Маріуполя.
Другий етап (травень – серпень 2022) — зосередження на Донбасі, оборона Сєвєродонецька та Лисичанська, підготовка до контрнаступу.
Третій етап (вересень – грудень 2022) — успішні контрнаступи ЗСУ, звільнення Харківщини та правобережної Херсонщини.
Четвертий етап (2023) — позиційні бої, Курська операція ЗСУ.
П’ятий етап (2024-2025) — тривалий конфлікт, міжнародна підтримка України.

Особливості війни:

Найбільша війна в Європі з часів Другої світової
Широке застосування сучасних технологій (дрони, кібератаки)
Масштабні воєнні злочини проти цивільного населення
Безпрецедентна міжнародна підтримка України
Інформаційна війна та боротьба за наративи

Рекомендовані джерела для підготовки:

Офіційні документи:

Укази Президента України про введення воєнного стану та мобілізацію
Резолюції ГА ООН щодо засудження російської агресії
Звіти комісій з розслідування воєнних злочинів
Щоденні зведення Генерального штабу ЗСУ

Аналітичні дослідження:

“Війна за майбутнє: уроки повномасштабної агресії росії проти України” — НІСД (2023)
“Ukraine Conflict Monitor” — Center for Strategic and International Studies
Звіти Institute for the Study of War (ISW)
Дослідження Carnegie Endowment for International Peace

Документальна література:

“Дороги війни” — збірка свідчень учасників (2023)
“Азовсталь: 82 дні в пеклі” — документальна хроніка (2022)
“Буча: злочини без строку давності” — журналістське розслідування
“Кіборги: герої Донецького аеропорту” — продовження історії

Мемуарна література:

Воєнні щоденники захисників Маріуполя
Свідчення очевидців з Бучі, Ірпеня, Гостомеля
Спогади біженців та переселенців
Листи з фронту від військових ЗСУ

Документальні фільми:

“20 днів у Маріуполі” (Associated Press, 2023)
“Слава Україні” (Netflix, 2023)
“Україна: в серці Європи” (BBC, 2022)
“Неподкореність” (2023)

Музейні експозиції:

Музей російської агресії в Україні (планується)
Тимчасові експозиції в обласних музеях
Меморіали пам’яті загиблих

Дизайн уроку

Провокація

Варіант А: Позитивна візуальна провокація

Покажіть учням дві карти:

Україна з позначенням міст-героїв
Карта міжнародної підтримки України

Запитання: Що допомагає українцям зберігати силу духу? Як єдність народу може змінювати історію?

Варіант Б: Статистика стійкості

Покажіть позитивну статистику:

Кількість країн, що підтримують Україну
Обсяги міжнародної допомоги
Кількість звільнених населених пунктів
Волонтерські ініціативи

Запитання: Як ці цифри свідчать про силу українського народу та міжнародної спільноти?

Варіант В: Аудіо-підтримка

Програвайте уривок з Гімну України або слова підтримки від світових лідерів

Запитання: Як музика та слова можуть надихати цілі народи? Чому Україна отримала таку підтримку?

Варіант Г: Карта відновлення

Покажіть карти з планами відбудови українських міст

Запитання: Як планування майбутнього допомагає подолати виклики сьогодення?

Методичний коментар

Усі варіанти провокації орієнтовані на позитивне сприйняття, героїзм та надію, уникаючи травматичних образів.

Практика

Робота з джерелом: Медіатекст

Адаптовані медіатексти з психологічно безпечними уривками:

1. Документальний фільм про героїв Маріуполя (адаптований уривок 8-10 хвилин)

Безпечний уривок про мужність:

“Захисники Маріуполя продемонстрували найвищі зразки героїзму та відданості Україні. Їхня стійкість надихнула мільйони людей по всьому світу та показала силу українського духу.”

Голос за кадром:

“86 днів оборони стали символом незламності. Світ побачив, що означає боротися за свободу та гідність.”

2. Стаття “Міжнародна підтримка України: 1000 днів солідарності” (позитивний фокус)

Уривок про підтримку:

“За 1000 днів війни Україна отримала безпрецедентну підтримку міжнародної спільноти. Понад 50 країн надають військову, гуманітарну та фінансову допомогу.”

Про єдність:

“Український народ продемонстрував неймовірну єдність. Волонтерський рух, територіальна оборона, взаємодопомога громадян стали прикладом для всього світу.”

3. Інтерв’ю з волонтерами та лікарями (фокус на допомозі)

Свідчення волонтера:

“Ми бачили, як люди об’єднуються заради порятунку. Кожен робив що міг – хто готував їжу, хто збирав допомогу, хто евакуював людей. Це показало справжню силу українців.”

4. Репортаж “Відновлення України: від руїн до надії” (2023)

Статистика відбудови:

“Завдяки міжнародній підтримці та зусиллям українців розпочалося відновлення інфраструктури. Відбудовуються школи, лікарні, житлові будинки. Це дає надію на краще майбутнє.”

Психологічно безпечні завдання:

Індивідуальна робота (адаптована для всіх учнів)

Завдання 1А. Карта героїв та досягнень (для чутливих учнів)

Створіть карту України з позначенням:

Міст-героїв
Регіонів, що надають допомогу іншим
Місць евакуації та порятунку
Центрів волонтерської діяльності

Завдання 1Б. Хронологія підтримки (альтернативне)

Складіть хронологію міжнародної допомоги Україні:

Перші поставки зброї
Гуманітарна допомога
Економічна підтримка
Дипломатичні ініціативи

Адаптовані завдання для дітей з травматичним досвідом:

Замість аналізу воєнних злочинів:

Дослідження міжнародних організацій допомоги
Вивчення програм підтримки переселенців
Аналіз освітніх ініціатив під час війни

Замість детального вивчення боїв:

Дослідження технологій безпеки
Аналіз систем оповіщення
Вивчення евакуаційних процедур

Безпечні теми для проектів:

“Україна у серцях світу” – дослідження міжнародної підтримки
“Культура як зброя” – мистецькі ініціативи під час війни
“Технології для безпеки” – інновації для захисту цивільних
“Школа під час війни” – освітні програми та адаптація
“Волонтерський рух” – взаємодопомога українців

Спеціальні ролі в груповій роботі для чутливих дітей:

Дослідник міжнародної допомоги (аналіз позитивних ініціатив)
Координатор волонтерських проектів (вивчення взаємодопомоги)
Експерт з відновлення (планування майбутнього)
Аналітик культурних ініціатив (мистецтво як підтримка)
Спеціаліст з безпеки (технології захисту)

Методичний коментар

Усі адаптації спрямовані на збереження освітньої цінності уроку при мінімізації ризику травматизації. Фокус зміщено на стійкість, підтримку та надію.

Завдання 1. Хронологія ключових подій

Розставте події у хронологічному порядку та дайте коротку характеристику:

Звільнення Херсона
Битва за Гостомель
Оборона Азовсталі
Харківський контрнаступ
Курська операція ЗСУ
Початок повномасштабного вторгнення
Звільнення Бучі та Ірпеня
Підписання заявки України на членство в НАТО

Методичний коментар

Базове завдання для формування чіткої хронологічної послідовності подій великої війни.

Завдання 2. Аналіз цілей агресора

Порівняйте декларовані цілі російського вторгнення з реальними діями:

Декларована ціль	Реальні дії російських військ	Висновок
“Демілітаризація”
“Денацифікація”
“Захист російськомовного населення”
“Повалення режиму”

Завдання 3. Дослідження воєнних злочинів у Бучі

Прочитайте уривок зі звіту очевидця:

“Частина Київщини перебувала під російською окупацією довгих 38 днів. Увесь цей час у містах і селах процвітали мародерство і терор місцевого населення, зокрема зґвалтування, катування і вуличні розстріли людей, які видавались окупантам підозрілими.”

Завдання:

Класифікуйте злочини згідно з міжнародним правом
Поясніть, чому це кваліфікується як геноцид
Проаналізуйте міжнародну реакцію на Бучанську трагедію
Оцініть значення документування злочинів для майбутнього суду

Методичний коментар

Важлива тема, яка потребує деликатного підходу. Акцент на правових аспектах та важливості справедливості.

Завдання 4. Аналіз героїчної оборони Маріуполя

Вивчіть хронологію облоги:

“86 днів Маріуполя. Хроніка мужності, оборони і трагедії міста, де Росія вчинила найважчі злочини війни… Гарнізон міста припинив опір за наказом українського командування і заради збереження життів поранених побратимів вийшов у полон.”

Завдання:

Визначте стратегічне значення Маріуполя для обох сторін
Проаналізуйте тактику оборони українських військових
Оцініть роль цивільного населення в обороні міста
Поясніть, чому Азовсталь стала символом спротиву

Завдання 5. Моделювання засідання Міжнародного кримінального суду

Клас поділяється на групи:

Прокуратура — представляє обвинувачення у воєнних злочинах
Захист — (умовно) представляє заперечення звинувачень
Свідки — очевидці подій з різних міст
Експерти — аналізують докази та міжнародне право
Судді — виносять рішення на основі доказів
Журналісти — висвітлюють процес

Завдання для груп:

Підготувати обвинувальний акт або заперечення
Проаналізувати відповідність міжнародному праву
Визначити відповідальність командування
Оцінити перспективи притягнення до відповідальності

Методичний коментар

Складне завдання, що формує розуміння міжнародного права та принципів справедливості. Важливо підкреслити неприпустимість виправдання воєнних злочинів.

Завдання 6. Проектна робота “Українська перемога: фактори та передумови”

Розробіть аналітичний проект про чинники, що забезпечили спротив українського народу:

Структура проекту:

Внутрішні фактори:
- Національна єдність та патріотизм
- Ефективність державного управління
- Героїзм Збройних Сил України
- Волонтерський рух та громадянське суспільство
Зовнішні фактори:
- Міжнародна військова допомога
- Економічні санкції проти росії
- Інформаційна підтримка
- Дипломатична ізоляція агресора
Технологічні фактори:
- Сучасне озброєння та технології
- Кібербезпека та інформаційна війна
- Інновації у військовій сфері
Прогнози та перспективи

Завдання 7. Дебати “Роль міжнародної спільноти у відсічі агресії”

Позиція “Ефективна підтримка”:

Швидка військова допомога врятувала Україну
Санкції значно послабили російську економіку
Дипломатична підтримка ізолювала агресора

Позиція “Недостатня підтримка”:

Повільне прийняття рішень про постачання зброї
Санкції мають багато винятків
Відсутність рішучих дій на початку війни

Критерії оцінки:

Використання конкретних фактів та статистики
Логічність аргументації
Розуміння міжнародних відносин
Здатність до компромісу

Завдання 8А. Есе-роздум (базовий рівень)

“Як повномасштабна війна змінила Україну та українців?” (300-400 слів)

План:

Зміни в суспільній свідомості
Трансформація державних інститутів
Економічні та соціальні зміни
Міжнародне визнання України

Завдання 8Б. Аналітична стаття (середній рівень)

“Інформаційна війна: як боротися з російською пропагандою” (500-600 слів)

Обов’язкові елементи:

Аналіз методів російської дезінформації
Приклади успішної контрпропаганди
Роль соціальних мереж
Рекомендації для молоді

Завдання 8В. Дослідницька робота (високий рівень)

“Технологічні інновації у сучасній війні: український досвід” (800-1000 слів)

Структура:

Дронові технології
Кібервійна
Супутникові технології
Штучний інтелект у військовій сфері
Висновки для майбутнього

Завдання 9. Робота з картографічними матеріалами

Проаналізуйте динаміку бойових дій за періодами:

Лютий-квітень 2022: Визначте максимальне просування російських військ
Травень-серпень 2022: Проаналізуйте зміни на Донбасі
Вересень-грудень 2022: Оцініть успіхи українських контрнаступів
2023-2024: Опишіть сучасну лінію фронту

Висновки:

Які фактори вплинули на зміни лінії фронту?
Яке стратегічне значення мають звільнені території?
Як географія впливала на тактику ведення бойових дій?

Прогрес

Твердження	Так	Частково	Ні
Я розумію причини та цілі повномасштабного вторгнення росії
Я знаю основні етапи та ключові битви війни
Я можу аналізувати воєнні злочини та їх правові наслідки
Я розумію роль міжнародної підтримки у відсічі агресії
Я усвідомлюю героїзм українських захисників
Я можу протидіяти російській пропаганді та дезінформації
Я готовий/готова захищати демократичні цінності
Я розумію історичне значення українського спротиву

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 18. Повномасштабна війна росії проти України з 24 лютого 2022 року

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Варіант А: Візуальна провокація

Розглянувши дві фотографії (Київ 23 лютого і 25 лютого 2022), дайте відповідь:

Що може змінити життя мільйонів людей за одну ніч? Як одне рішення однієї людини може кардинально змінити історію цілого континенту?

Мої міркування:

_________________________________________________________________________________

Варіант Б: Цифрова провокація

Проаналізувавши статистику війни, відповідайте:

Чи можуть цифри передати справжній масштаб людської трагедії? Що стоїть за кожним числом?

Мої міркування:

_________________________________________________________________________________

Варіант В: Аудіо-провокація

Прослухавши уривок промови Президента Зеленського, відповідайте:

Як лідер може вплинути на хід історії? Чому ці слова стали символом спротиву?

Мої міркування:

_________________________________________________________________________________

Варіант Г: Картографічна провокація

Порівнявши карти з планами російського наступу та реальною ситуацією, відповідайте:

Чому “блискавична війна” не вдалася? Що змогло зупинити агресора?

Мої міркування:

_________________________________________________________________________________

Практика

Робота з джерелом: Медіатекст

Обраний медіатекст:

_________________________________________________________________________________

Ключові факти з медіатексту:

_________________________________________________________________________________

Емоційне сприйняття:

_________________________________________________________________________________

Висновки:

_________________________________________________________________________________