Тема 2. Класифікація та номенклатура неорганічних сполук. Розчини

матеріал 10

Солі: класифікація, номенклатура та хімічні властивості. Взаємозв`язок між середніми та кислими солями

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 30. Солі: класифікація, номенклатура та хімічні властивості. Взаємозв`язок між середніми та кислими солями

Очікувані результати навчання

аналізує, систематизує, оцінює самостійно або у співпраці з іншими опрацьовану інформацію [12 ПРО 2.1.1-5 П]
використовує самостійно або у співпраці з іншими здобуту інформацію для оцінювання природних і техногенних об’єктів, явищ і процесів, розв’язання життєвої/навчальної проблеми [12 ПРО 2.1.1-6 П]
пояснює самостійно або у співпраці з іншими явища і процеси, використовуючи наукову термінологію, враховує під час планування структури повідомлення/ доповіді потреби і запити аудиторії [12 ПРО 2.2.1-1 П]
добирає та інтегрує самостійно або у співпраці з іншими інформацію природничого змісту, представлену в різних формах [12 ПРО 2.2.1-2 П]
пов’язує самостійно або у співпраці з іншими інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, із реальними об’єктами і явищами [12 ПРО 2.2.2-1 П]
характеризує, використовуючи мову науки, самостійно або у співпраці з іншими, властивості природних і техногенних об’єктів, явища і процеси [12 ПРО 3.1.1-1 П]
оцінює самостійно або у співпраці з іншими ризики і небезпеки, пов’язані із природними і техногенними об’єктами, явищами і процесами [12 ПРО 3.1.1-3 П]
визначає самостійно або у співпраці з іншими ознаки класифікації об’єктів і явищ [12 ПРО 3.2.1-1 П]
класифікує (розрізняє/ систематизує/упорядковує) самостійно або у співпраці з іншими об’єкти і явища за визначеними ознаками/властивостями [12 ПРО 3.2.1-2 П]
установлює самостійно або у співпраці з іншими причиново-наслідкові зв’язки між певними явищами і процесами та їх наслідками [12 ПРО 3.3.1-1 П]
прогнозує самостійно або у співпраці з іншими зміни об’єктів, явищ і процесів на основі базових знань про взаємозв’язки в природі і дослідницьких навичок [12 ПРО 3.3.1-4 П]
інтерпретує самостійно або у співпраці з іншими наукові факти [12 ПРО 4.1.1-3 П]

Мета уроку: сформувати в учнів поняття про «солі» та вміння їх розрізняти з-поміж інших класів сполук; класифікувати солі за складом (середні, кислі, основні); називати солі за сучасною науковою українською номенклатурою, орієнтуватися у найпоширеніших тривіальних назвах деяких солей; описувати фізичні та хімічні властивості солей; встановлювати взаємозв’язок між основними класами неорганічних сполук; використовувати таблицю розчинності кислот, основ та солей у воді для складання рівнянь хімічних реакцій; наводити приклади солей, їх поширення у природі та використання.

Очікувані результати для вчительства:

учні можуть відрізнити солі з-поміж інших класів сполук;
називають солі за сучасною науковою номенклатурою та знають найпоширеніші тривіальні назви деяких солей;
наводять фізичні властивості солей та їх поширення у природі;
використовують таблицю розчинності кислот, основ та солей у воді для складання рівнянь хімічних реакцій солей з іншими речовинами;
розуміють, де в повсякденному житті мають справу із солями.

Очікувані результати для учнівства:

вміють класифікувати солі за складом, наводять їх приклади, поширення у природі та називають за сучасною номенклатурою
знають фізичні та хімічні властивості солей
наводять приклади застосування солей

Ключові слова

солі: середні, кислі, основні.

План уроку

Мотивація (5 хв.).
Класифікація, номенклатура та фізичні властивості солей (8 хв.).
Хімічні властивості солей (16 хв.).
Добування солей та їх використання (11 хв.)
Рефлексія (5 хв.).

1. Мотивація

Дружня порада для вчителя

Тривалість 5 хв.

Можна розпочати урок із розгадування кросенсу – 9 картинок, пов’язаних за змістом, ключем до яких є тема уроку «Солі».

Розгадайте кросенс. Відповідь – тема сьогоднішнього уроку.

Зображення взяті із мережі Інтернет

Аналіз картинок зліва направо:

– Чумацький шлях – це історичний торговельний шлях, яким чумаки возили сіль;
– давня українська традиція зустрічі гостей хлібом і сіллю на знак гостинності, поваги і добробуту;
– кухонна сіль виступала в якості валюти (наприклад, у стародавніх майя, які робили стандартні одиниці солі – коржі);
– до складу зубних паст входять солі, зокрема натрій флуорид;
– проблема калійних розсолів Домбровського кар’єру (поблизу Калуша);
– запаси солі та ропа озера Сиваш (Херсонська область);
– пачка кухонної солі кам’яної Держпідприємства з видобутку солі «Артемсіль» (Донбас);
, 9 – солі, до складу яких входить кристалізаційна вода – кристалогідрати, 8 – мідний купорос, 9 – гіпс.

Дружня порада для вчителя

Обговорюючи зображення кросенса учні знайомляться із різними аспектами добування, поширення, використання, значення солей для людини і природи.

2. Класифікація, номенклатура та фізичні властивості солей

Дружня порада для вчителя

Тривалість: 8 хв.

Учні класифікують речовини на основні класи неорганічних сполук, повторюють матеріал, вивчений на попередніх уроках, можна також видозмінювати дане завдання: назвати речовини, класифікувати додатково оксиди на солетворні/несолетворні, кислотні/ основні/амфотерні, аналогічно спробувати прокласифікувати кислоти та основи за всіма вивченими ознаками.

Учні самостійно формулюють визначення солей, адже вже опесередковано знайомі із цим класом сполук.

Можна не давати учням одразу класифікацію солей за складом на середні, кислі, основні, а спробувати виконати зворотнє завдання: на основі записаних формул солей запропонувати їх класифікаційну ознаку.

Номенклатура середніх солей може вже бути знайома учням. Розширюємо відомості про номенклатуру кислих та основних солей. Також варто приділити увагу тривіальним назвам деяких солей (перелік можна змінити).

Класифікуйте наведені речовини на оксиди, кислоти, основи, солі:

NO, H₂SiO₃, Cr(OH)₃, Na₂O, Ag₂S, CrO, H₂SO₄, SO₂, HCl, CrPO₄, Fe(OH)₂, H₂S, CaCl₂, P₂O₅, Ba(OH)₂, Fe₂O₃, H₂CO₃, K₂O, Cu₂O, Ca(OH)₂, H₂SO₃, HI, Zn(OH)₂, NaHCO₃, CO, SO₃, H₃PO₄, N₂O, Al₂O₃, HNO₃, Fe(OH)₃, SiO₂, CaO, B₂O₃, N₂O₅,K₂S, NaCl, ZnO, NH₄NO₃, CuS, NaOH, Pb(OH)₂, Bi(OH)₃, Bi₂S₃, Li₃PO₄, H₂SiO₃, Na₂SO₃, CaSO₄.

Спробуйте самостійно дати визначення, що таке солі?

Солі – це тверді кристалічні речовини йонної будови, до складу яких входять катіони металічного елемента (або катіони амонію) та аніони кислотного залишку.

Розгляньте формули солей: NaCl, NaHCO₃, Al(OH)₂Cl, (CuOH)₂CO₃, Na₂HPO₄, CaSO₄. Яку б класифікаційну ознаку ви б для них запропонували?

За складом солі класифікують на: середні (продукти повного заміщення атома Гідрогену на металічний елемент), кислі (продукти неповного заміщення атома Гідрогену на металічний елемент); основні (продукти неповного заміщення груп -ОН в основі).

Номенклатура солей. Назви солей складаються із назви катіону (металічного елемента або амонію) та аніону (кислотного залишку). Якщо металічний елемент має змінну валентність (ступінь окиснення), то у назві в дужках це зазначають римською цифрою.

NaCl – натрій хлорид
FeSO₄ – ферум(ІІ) сульфат
NH₄NO₃ – амоній нітрат

У назвах кислих солей до назви аніона додають гідроген- або дигідроген-, наприклад:

NaHCO₃ – натрій гідрогенкарбонат
NaH₂PO₄ – натрій дигідрогенортофосфат

У назвах основних солей після назви катіона зазначають гідроксид- , дигідроксид-, наприклад:

CaOHCl – кальцій гідроксидхлорид
Al(OH)₂Cl – алюміній дигідроксидхлорид

Спробуйте записати (відшукати) формули солей за їх тривіальними назвами: кухонна сіль, калійна селітра, поташ, харчова сода, кальцинована сода, крейда/вапняк/мармур, бертолетова сіль, глауберова сіль, англійська сіль, гіпс/алебастр, калій перманганат.

Дружня порада для вчителя

З метою опису фізичних властивостей солей можна запропонувати учням здійснити самостійне спостереження або дослідження: опис агрегатного стану, кольору, розчинністю розданих зразків солей у воді тощо. Порівняти власний опис із запропонованим учителем або джерелами інформації.

Фізичні властивості солей.

Розгляньте роздані вам зразки солей, спробуйте самостійно описати їх фізичні властивості: агрегатний стан, колір, випробувати на розчинність у воді (або скористатися для цього таблицею розчинності) та порівняти свій опис із літературними джерелами інформації.

3. Хімічні властивості солей

Дружня порада для вчителя

Тривалість: 16 хв.

Учні, знаючи, хімічні властивості класів неорганічних сполук, які вивчались на попередніх уроках, здатні вже самостійно пропонувати приклади речовин, використовуючи таблицю розчинності та ряд активності металів.

У взаємодії 1 наголосіть, що варто використовувати більш активний метал, але водночас не лужний або лужноземельний, який провзаємодіє із водою із водного розчину солі.

Під час написання схем реакцій, звертаємо увагу, щоб учні їх перетворювали на рівняння, добираючи коефіцієнти та називали речовини за систематичною номенклатурою.

Для демонстрації взаємозв’язку між кислими та середніми солями пза можливості проведіть демонстраційний дослід.

Пояснення для учнів:

При додаванні кальцій хлориду до натрій ортофосфату, утворився білий осад кальцій ортофосфату. Це означає, що середня сіль кальцій ортофосфату є нерозчинною. Але коли ми спочатку додали кислоту до середньої солі ортофосфату, ми перетворили її на кислу сіль ортофосфату. І коли до цієї кислої солі ми додали сіль кальцію, осад вже не утворився! Це показує, що кислі солі мають інші властивості (наприклад, розчинність), ніж середні, і що вони можуть перетворюватися одна в одну під дією кислот.

Можна запропонувати провести дослід щодо взаємоперетворення карбонатів у гідрогенкарбонати (відео розміщено у домашньому завданні).

Після наступного уроку, на якому учні вивчать гідроліз солей, можна запропонувати провести демонстраційний дослід по взаємоперетворенню кислих та середніх солей із використанням індикаторів.

Спробуйте самостійно запропонувати приклади взаємодій за загальними схемами, що ілюструють хімічні властивості середніх солей:

сіль 1 + метал 1 → сіль 2 + метал 2 (беруть більш активний метал
сіль 1 + луг → сіль 2 + основа
сіль 1 + кислота 1 → сіль 2 + кислота 2
сіль 1+ сіль 2 → сіль 3 + сіль 4
розклад солі при нагріванні

Для демонстрації взаємозв’язку між кислими та середніми солями проведемо демонстраційний дослід.

Необхідні реактиви та обладнання: 3 пробірки, розчин натрій ортофосфату (Na₃PO₄) – середня сіль, розчин хлоридної кислоти (HCl) або сульфатної кислоти (H₂SO₄), розчин солі, що утворює нерозчинний осад з однією з ортофосфатом (наприклад, розчин солі кальцію Ca²⁺ або магнію Mg²⁺) – кальцій хлорид (CaCl₂) або магній сульфат (MgSO₄).

Порядок виконання демонстраційного досліду:

Налийте в першу пробірку 1-2 мл розчину Na₃PO₄ (середня сіль).
Додайте кілька крапель розчину CaCl₂.
Спостереження 1: Ви побачите утворення білого осаду (кальцій ортофосфату Ca₃(PO₄)₂).
- 2Na₃PO₄+3CaCl₂ → Ca₃(PO₄)₂↓+6NaCl
Візьміть другу пробірку з 1-2 мл розчину Na₃PO₄.
По краплях додавайте до неї розчин хлоридної кислоти (HCl), обережно струшуючи.
Спостереження 2: Ви не побачите осаду. Кислота при взаємодії із середньою сіллю перетворює її на кислу сіль (гідрогенортофосфат або дигідрогенортофосфат), які є розчинними:
- Na₃PO₄+HCl→Na₂HPO₄+NaCl (утворюється кисла сіль – натрій гідрогенортофосфат)
- Na₂HPO₄+HCl→NaH₂PO₄ + NaCl (утворюється інша кисла сіль – натрій дигідрогенортофосфат)
Додайте до цього розчину (де вже є кислі ортофосфати) кілька крапель розчину CaCl₂.
Спостереження 3: Ви побачите, що осад не утворюється або утворюється набагато менше.

4. Добування солей та їх використання

Дружня порада для вчителя

Тривалість:11 хв.

Запропонуйте учням повернутися до попередніх тем і виписати взаємодії, у ході яких утворювались солі. Таке повторення активізує механізми пам’яті, адже учні самостійно ще раз звернуться до хімічних властивостей усіх класів неорганічних сполук, які вже ними вивчались. Після виконання завдання запропонуйте їм скласти на дошці загальну схему добування солей.

Є ймовірність, що учні не напишуть взаємодію: метал + неметал, яка також приводить до утворення солі ( і вивчалась у темі щодо хімічних властивостей простих речовин); взаємодія металів із солями або солей між собою (це вивчалось на сьогоднішньому уроці), тоді доповніть схему або запропонуйте учням самостійно поміркувати, які ще взаємодії приведуть до утворення солей.

Для того, щоб учні усвідомили значення солей та їх широке використання краще використайте ситуативні та компетентнісні завдання, аніж аналіз літератури чи інтернет-джерел.

Використовуючи записи із попередніх тем щодо хімічних властивостей оксидів, кислот, основ випишіть взаємодії, у ході яких утворювались середні солі.

Заповніть схему на дошці «Добування середніх солей» у загальному вигляді.

Розв’яжіть завдання, обговоріть їх:

Галіт – це мінерал, що трапляється в природі у вигляді прозорих каменів кубічної форми та легко розчиняється у воді. У давнину він був дуже цінним. У Центральній Африці його продавали на вагу золота, а за декілька кришталиків можна було купити раба. У Київській Русі через нього навіть виникали бунти. Однак у наш час він дуже дешевий і трапляється в кожному домі. Позначте як саме ми його називаємо: а) кухонна сіль; б) білий пісок; в) лимонна кислота; г) харчова сода.

Джерело: Геліантус, 2013, камені (хімія), 5-6 класи.

Плавиковий шпат – це поширений мінерал, що використовують під час виплавляння металів. Він трапляється у вигляді безбарвних прозорих кристалів зі скляним блиском. Під час контакту плавикового шпату з хлоридною кислотою утворюється безбарвний газ із різким запахом, розчин якого у воді є кислотою. Позначте формулу речовини, з якої складається плавиковий шпат: а) (CuOH)₂CO₃; б) CaF₂; в) FeCO₃;г)NaCl.

Джерело: Геліантус, 2013, камені (хімія) 10-11 класи

Протипожежна служба висуває все жорсткіші вимоги щодо оздоблювальних матеріалів. З одного боку, матеріали для оздоблення осель та офісних приміщень мають бути безпечними для людини, а з іншого – пожежобезпечними. Позначте речовину, що можна використовувати для дизайну нових матеріалів, що відповідає означеним вимогам: а) азбест; б) парафін; в) вапняк; г) оліфа.

Джерело: Геліантус-учитель, 2015, речовини і матеріали (хімія)

Маленькі діти часто з необережності або із цікавості ковтають дрібні іграшки й деталі. Зважаючи на таку особливість дітей, виробники конструктора «Lego» до складу пластмаси, з якої виготовлені деталі конструктора, додають барій сульфат. З якою метою до пластмаси додають сполуку цього токсичного елемента (смертельна доза солей Барію – 0,3г)?
- а) проковтнуті іграшки легко побачити на рентгенівських знімках;
- б) деталі конструктора стають неприємними на смак;
- в) діти починають боятися проковтнути іграшку;
- г) барій сульфат надає пластмасі специфічний колір що відлякує.

Джерело: Геліантус, 2010, людина (біологія), 9 клас

5. Рефлексія

Дружня порада для вчителя

Тривалість: 5 хв.

Вчитель пропонує прийом рефлексії «3-2-1». Учні записують/називають три факти, які дізнались по темі «Солі»; 2 аспекти, що їх зацікавили та 1 питання, на яке б хотіли отримати відповідь.

Прийом рефлексії «3-2-1»:

3 – Що нового я дізнався/дізналася? (три ключові факти, ідеї, поняття).
2 – Що мене здивувало / зацікавило / викликало питання? (два аспекти, що привернули увагу або потребують подальшого вивчення).
1 – Про що я хочу дізнатися більше? (одне питання, яке залишилося без відповіді або яке хочеться поглибити).

У вільний від відпочинку час

Дружня порада для вчителя

Вдома учні практикуються прописувати хімічні реакції за наведеними ланцюжками хімічних перетворень, додатково можна запропонувати дати назви усім речовинам чи вибірково, визначити класи сполук тощо. Схеми необхідно перетворити на рівняння.

У відео продемонстровано взаємні перетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів. Учні додатково усвідомлюють взаємні перетворення між кислими та середніми солями.

Прописати хімічні реакції за ланцюжками хімічних перетворень:

N₂O₅ → HNO₃ → Ca(NO₃)₂ → CaCO₃ → CaBr₂ → AgBr;
Ba → Ba(OH)₂ → BaI₂ → Ba(NO₃)₂ → BaCO₃ → BaCl₂ → BaSO₄
C → CO₂ → Na₂CO₃ → NaCl → NaNO₃;
Si → SiO₂ → K₂SiO₃ → H₂SiO₃ → SiO₂;
CuO → Cu → Cu(NO₃)₂ → Cu(OH)₂ → CuO → CuBr₂ → AgBr;
Mg → MgO→ MgSO₄ → Mg(OH)₂ → MgO → MgCl₂;
Fe →FeCl₂ → Fe(OH)₂ → FeCl₂.

Переглянути відео про взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів, записати рівняння хімічних реакцій: https://youtu.be/4Yz42nZX9xg

Відео

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 30. Солі: класифікація, номенклатура та хімічні властивості. Взаємозв`язок між середніми та кислими солями

Робочий аркуш учнівства

Очікувані результати навчання

Очікувані результати для учнівства:

Я розумію що таке солі і можу навести приклади середніх, кислих, основних солей.
Я використовую сучасну наукову українську номенклатуру для утворення назв солей, знаю найбільш поширені тривіальні назви деяких солей.
Я наводжу фізичні властивості солей та їх поширення у природі.
Я прогнозую з чим можуть взаємодіяти солі, використовуючи для цього таблицю розчинності кислот, основ та солей у воді.
Я орієнтуюся у взаємоперетворенні між середніми та кислими солями.
Я знаю сфери використання солей та можу навести приклади.

Ключові слова

солі: середні, кислі, основні.

План уроку

Мотивація (5 хв.).
Класифікація, номенклатура та фізичні властивості солей (8 хв.).
Хімічні властивості солей (16 хв.).
Добування солей та їх використання (11 хв.)
Рефлексія (5 хв.).

1. Мотивація

Розгадайте кросенс. Відповідь – тема сьогоднішнього уроку.

Зображення взяті із мережі Інтернет

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Класифікація, номенклатура та фізичні властивості солей

Класифікуйте наведені речовини на оксиди, кислоти, основи, солі:

Спробуйте самостійно дати визначення, що таке солі?

NaCl – натрій хлорид
FeSO₄ – ферум(ІІ) сульфат
NH₄NO₃ – амоній нітрат

У назвах кислих солей до назви аніона додають гідроген- або дигідроген-, наприклад:

NaHCO₃ – натрій гідрогенкарбонат
NaH₂PO₄ – натрій дигідрогенортофосфат

У назвах основних солей після назви катіона зазначають гідроксид- , дигідроксид-, наприклад:

CaOHCl – кальцій гідроксидхлорид
Al(OH)₂Cl – алюміній дигідроксидхлорид

Фізичні властивості солей.

3. Хімічні властивості солей

сіль 1 + метал 1 → сіль 2 + метал 2 (беруть більш активний метал
сіль 1 + луг → сіль 2 + основа
сіль 1 + кислота 1 → сіль 2 + кислота 2
сіль 1+ сіль 2 → сіль 3 + сіль 4
розклад солі при нагріванні

Для демонстрації взаємозв’язку між кислими та середніми солями проведемо демонстраційний дослід.

Порядок виконання демонстраційного досліду:

Налийте в першу пробірку 1-2 мл розчину Na₃PO₄ (середня сіль).
Додайте кілька крапель розчину CaCl₂.
Спостереження 1: Ви побачите утворення білого осаду (кальцій ортофосфату Ca₃(PO₄)₂).
- 2Na₃PO₄+3CaCl₂ → Ca₃(PO₄)₂↓+6NaCl
Візьміть другу пробірку з 1-2 мл розчину Na₃PO₄.
По краплях додавайте до неї розчин хлоридної кислоти (HCl), обережно струшуючи.
Спостереження 2: Ви не побачите осаду. Кислота при взаємодії із середньою сіллю перетворює її на кислу сіль (гідрогенортофосфат або дигідрогенортофосфат), які є розчинними:
- Na₃PO₄+HCl→Na₂HPO₄+NaCl (утворюється кисла сіль – натрій гідрогенортофосфат)
- Na₂HPO₄+HCl→NaH₂PO₄ + NaCl (утворюється інша кисла сіль – натрій дигідрогенортофосфат)
Додайте до цього розчину (де вже є кислі ортофосфати) кілька крапель розчину CaCl₂.
Спостереження 3: Ви побачите, що осад не утворюється або утворюється набагато менше.

4. Добування солей та їх використання

Заповніть схему на дошці «Добування середніх солей» у загальному вигляді.

Розв’яжіть завдання, обговоріть їх:

Галіт – це мінерал, що трапляється в природі у вигляді прозорих каменів кубічної форми та легко розчиняється у воді. У давнину він був дуже цінним. У Центральній Африці його продавали на вагу золота, а за декілька кришталиків можна було купити раба. У Київській Русі через нього навіть виникали бунти. Однак у наш час він дуже дешевий і трапляється в кожному домі. Позначте як саме ми його називаємо: а) кухонна сіль; б) білий пісок; в) лимонна кислота; г) харчова сода.

Джерело: Геліантус, 2013, камені (хімія), 5-6 класи.

Плавиковий шпат – це поширений мінерал, що використовують під час виплавляння металів. Він трапляється у вигляді безбарвних прозорих кристалів зі скляним блиском. Під час контакту плавикового шпату з хлоридною кислотою утворюється безбарвний газ із різким запахом, розчин якого у воді є кислотою. Позначте формулу речовини, з якої складається плавиковий шпат: а) (CuOH)₂CO₃; б) CaF₂; в) FeCO₃;г)NaCl.

Джерело: Геліантус, 2013, камені (хімія) 10-11 класи

Протипожежна служба висуває все жорсткіші вимоги щодо оздоблювальних матеріалів. З одного боку, матеріали для оздоблення осель та офісних приміщень мають бути безпечними для людини, а з іншого – пожежобезпечними. Позначте речовину, що можна використовувати для дизайну нових матеріалів, що відповідає означеним вимогам: а) азбест; б) парафін; в) вапняк; г) оліфа.

Джерело: Геліантус-учитель, 2015, речовини і матеріали (хімія)

Маленькі діти часто з необережності або із цікавості ковтають дрібні іграшки й деталі. Зважаючи на таку особливість дітей, виробники конструктора «Lego» до складу пластмаси, з якої виготовлені деталі конструктора, додають барій сульфат. З якою метою до пластмаси додають сполуку цього токсичного елемента (смертельна доза солей Барію – 0,3г)?
- а) проковтнуті іграшки легко побачити на рентгенівських знімках;
- б) деталі конструктора стають неприємними на смак;
- в) діти починають боятися проковтнути іграшку;
- г) барій сульфат надає пластмасі специфічний колір що відлякує.

Джерело: Геліантус, 2010, людина (біологія), 9 клас

5. Рефлексія

Прийом рефлексії «3-2-1»:

3 – Що нового я дізнався/дізналася? (три ключові факти, ідеї, поняття).
2 – Що мене здивувало / зацікавило / викликало питання? (два аспекти, що привернули увагу або потребують подальшого вивчення).
1 – Про що я хочу дізнатися більше? (одне питання, яке залишилося без відповіді або яке хочеться поглибити).

У вільний від відпочинку час

Прописати хімічні реакції за ланцюжками хімічних перетворень:

N₂O₅ → HNO₃ → Ca(NO₃)₂ → CaCO₃ → CaBr₂ → AgBr;
Ba → Ba(OH)₂ → BaI₂ → Ba(NO₃)₂ → BaCO₃ → BaCl₂ → BaSO₄
C → CO₂ → Na₂CO₃ → NaCl → NaNO₃;
Si → SiO₂ → K₂SiO₃ → H₂SiO₃ → SiO₂;
CuO → Cu → Cu(NO₃)₂ → Cu(OH)₂ → CuO → CuBr₂ → AgBr;
Mg → MgO→ MgSO₄ → Mg(OH)₂ → MgO → MgCl₂;
Fe →FeCl₂ → Fe(OH)₂ → FeCl₂.

Переглянути відео про взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів, записати рівняння хімічних реакцій: https://youtu.be/4Yz42nZX9xg

Відео

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе