Совєтська політика денаціоналізації та репресій проти меншин. Частина 1

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 16. Тема. Совєтська політика денаціоналізації та репресій проти меншин. Частина 1

Які результати уроків?

За Державним стандартом учень/учениця

виявляє зміни в розташуванні етнічних спільнот [12 ГІО 2.1.1‑2];
оцінює історичні процеси на основі їхніх передумов, перебігу та результатів (причини і наслідки депортацій для Криму) [12 ГІО 4.1.3‑1];
добирає та критично оцінює інформацію щодо важливих суспільних питань (дискримінація, депортація) [12 ГІО 4.2.1‑1];
реконструює історичну ситуацію на основі зібраних фактів з урахуванням різних інтерпретацій [12 ГІО 4.3.1-2];
ідентифікує прояви порушення прав людини в тоталітарних суспільствах та пояснює універсальність прав людини [12 ГІО 5.3.2-2].

Учні й учениці зможуть

описати основні напрямки та прояви радянської політики денаціоналізації (наприклад, русифікація, мовна політика, знищення культурної спадщини, фальсифікація історії).
визначити ключові форми радянських репресій, спрямованих проти національних меншин (наприклад, політичні чистки, масові депортації, розстріли, голодомори, фабрикування справ про «шпигунство» та «націоналізм»).
назвати національні меншини, які найбільше постраждали від радянської політики денаціоналізації та репресій (наприклад, українці, кримські татари, поляки, німці, євреї, греки, болгари тощо).
усвідомити масштаби та системний характер радянських злочинів проти національних груп.

Як підготуватися до уроку?

1. Ознайомтеся з матеріалами «Національні меншини України в політичних процесах ХХ-ХХІ століть: стан проблеми дослідження» за покликанням https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2021/07/national_minorities_Ukraine.pdf

2. Ознайомтеся із монографією «Засудження злочинів комуністичного режиму СРСР» за покликанням http://history.org.ua/LiberUA/978-617-587-115-7/978-617-587-115-7.pdf

3. Прочитайте статті:

«Забрали все. Навіть море і смак винограду. Інтерв’ю з істориком про депортацію кримських татар» за покликанням https://life.pravda.com.ua/society/2024/05/18/254348/
«Сталін та «вороги народу». Як у СРСР легалізували масові репресії» за покликанням https://artefact.org.ua/history/stalin-ta-vorogi-narodu-yak-u-srsr-legalizuvali-masovi-represiyi.html
«Звичайний «ворог народу». Типова історія українця в СРСР» за покликанням https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/zvichainii-vorog-narodu-tipova-istoriia-ukrayintsia-v-srsr/

Дизайн уроку

Провокація

Завдання «Зображення»

Яких процесів стосуються зображення ?

Практика

Фронтальна робота

Запропонуйте учням поміркувати над запитанням «Чому важливо пам’ятати про радянську політику денаціоналізації та репресій проти меншин сьогодні?»

Робота в групах

Завдання «Робота з документами»

Об’єднайте учнів у групи. Кожна група отримує документ для аналізу.

Кейс 1: «ПОСТАНОВА ВУЦВК І РАДНАРКОМУ УСРР ПРО ЗАХОДИ ЩОДО РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯН» за посиланням http://holodomor-era.history.org.ua/item/0000078

Запитання до документу:

1.Які органи влади (ВУЦВК, Раднарком УСРР) ухвалили цю постанову?

2.Яка заявлена мета цієї постанови? Яку «проблему» вона мала вирішити, згідно з офіційною риторикою?

3.Як у документі визначається поняття «куркуль» або «куркульське господарство»? Які критерії використовувалися для віднесення селян до цієї категорії?

4.Які конкретні «заходи» щодо розкуркулення передбачає постанова? Опишіть їх детально.

5.Чи передбачає постанова різні категорії «куркулів» або різні ступені покарання для них? Якщо так, які саме?

6.Які органи були відповідальні за безпосереднє проведення «розкуркулення» на місцях? Які їм надавалися повноваження?

7.Які наслідки для українського селянства та сільського господарства мала ця постанова?

8.Як ці «заходи» вплинули на демографічну ситуацію та соціальну структуру українського села?

9. Чому ця постанова є одним із ключових документів, що ілюструють репресивну політику радянської влади в Україні?

Кейс 2 «Оперативний наказ народного комісара внутрішніх справ Союза РСР №00447 «Про операції по репресуванню колишніх куркулів, кримінальників та інших aнтирадянських елементів»» за посиланням https://hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1937%20(07)%2030.nakaz.php

Запитання:

1.Які три основні групи населення визначені як «елементи», що підлягають репресіям?

2.Які органи створюються для проведення цієї операції? Хто мав входити до їхнього складу?

3.Якими повноваженнями наділяються ці органи? Чому їхня діяльність була позасудовою і злочинною?

4.Як наказ обґрунтовує необхідність таких масових репресій? Які «загрози» для радянської влади згадуються?

5.Як цей наказ використовував «класову боротьбу» як виправдання для масового терору?

6.Чому Наказ №00447 вважається одним з найважливіших документів, що засвідчують злочинний характер сталінського режиму?

7.Як цей наказ вплинув на життя конкретних родин та національних меншин?

8.Як цей документ може бути використаний для розуміння масштабу та систематичності радянських репресій?

Кейс 3 «Оперативний наказ наркому внутрішніх справ СССР від 11 серпня 1937 року №00485 про розгортання операції щодо репресій проти громадян польської національності, запідозрених в шпигунській діяльності на користь Польщі.» за посиланням https://avr.org.ua/viewDoc/25323

Запитання:

1.У якому історичному періоді був виданий цей наказ? Як він співвідноситься з іншими ключовими наказами «Великого терору», наприклад, Наказом №00447?

2.Яка головна мета цієї операції, згідно з наказом?

3.Хто є основною цільовою групою цього наказу? Чому, на вашу думку, саме особи польської національності стали об’єктом такої масштабної «операції»?

4.Які конкретні «операції» або «заходи» передбачаються наказом щодо осіб польської національності?

5.Яке ідеологічне обґрунтування надається для репресій проти польської національності?

6.Як цей наказ демонструє політику державного терору та геноциду (в контексті етнічної чистки) щодо окремих національностей у СРСР?

7.Які були короткострокові та довгострокові наслідки цієї операції для польської меншини в СРСР, зокрема в УСРР?

8.Чому цей наказ є прикладом репресій за національною ознакою?

Робота в парах

Завдання «Свідчення історії: Аналіз документів та спогадів»

Кейс 1 «Відомості начальника 8-го відділу УДБ НКВС УРСР Л.Г. Мунвеза про оперативно-слідчу роботу органів НКВС УРСР за термін з 1 червня 1937 року» за покликанням https://avr.org.ua/viewDoc/27274

Запитання:

1.Яка загальна кількість заарештованих та засуджених осіб відображена у документі?

2.Яка частка заарештованих була засуджена?

3.Скільки осіб було засуджено за «1-ю категорією»(зазвичай це означало розстріл)?

4.Який відсоток від загальної кількості засуджених це становить?

5.Які три категорії були найбільшими за кількістю заарештованих? Що це може свідчити про пріоритети репресивної машини в той період?

6.Які «національні» категорії згадуються у документі? Чому, на вашу думку, репресії мали виражений національний характер?

7.Яким чином ці цифри та категорії підтверджують або доповнюють ваше розуміння періоду «Великого терору» в СРСР/УРСР?

8.Як цей документ може бути використаний для вивчення історії політичних репресій в Україні?

9.Які висновки можна зробити про масштаби та спрямованість репресій на основі цих даних?

Кейс 2 «Довідка тимчасово виконуючого обов’язки начальника 8-го відділу УДБ НКВС УРСР Л.Г. Мунвеза про кількість засуджених обласними трійками НКВС УРСР за термін з початку операції до 30 жовтня 1937 року» за покликанням https://avr.org.ua/viewDoc/27295

Запитання:

1.Скільки осіб було засуджено обласними трійками за вказаний період? Скільки осіб було віднесено до «1-ї категорії» (розстріл) і скільки до «2-ї категорії”»(ув’язнення)?

2.Який відсоток від загальної кількості засуджених становили розстріляні? Що це говорить про жорстокість репресій?

3.Назвіть три області, де було засуджено найбільшу кількість осіб за «1-ю категорією». Назвіть три області з найменшою кількістю засуджених за «1-ю категорією».

4.Які категорії «злочинів» згадуються у статистиці за областями?

5.Чи є помітні відмінності у співвідношенні «1-ї» та «2-ї» категорії між різними областями? Якщо так, чим, на вашу думку, це можна пояснити?

6.Чому у статистиці виділяються саме ці категорії «ворогів»?

7.Які висновки можна зробити про основні «цілі» репресивної кампанії, виходячи з розбивки за категоріями?

Кейс 3 «Телеграма з директивою № 266 наркома внутрішніх справ СРСР М.І. Єжова усім начальникам крайових та обласних управлінь НКВС щодо проведення обліку куркулів та кримінальних елементів» за покликанням https://avr.org.ua/viewDoc/27292

Запитання:

1.Які конкретні групи населення наказується «взяти на облік»?

2.На які дві категорії пропонується поділити цих осіб?

3.Що саме передбачалося для «1-ї категорії»? Яке слово є ключовим у визначенні їхньої долі?

4.Що передбачалося для «2-ї категорії»? Чим відрізнялася їхня доля від «1-ї категорії»?

5.Як ця телеграма пов’язана з початком «Великого терору» 1937-1938 років?

6.Яку роль відігравали «куркулі» та «кримінальні елементи”»в ідеології сталінського режиму?

7.Чому цей документ є одним з ключових доказів злочинності сталінського режиму?

8.Які наслідки для українського суспільства мала реалізація таких наказів?

Самостійна робота

Завдання «Моє послання нащадкам: Збереження пам’яті»

Уявіть, що ви створюєте «капсулу часу» для майбутніх поколінь. У цю капсулу потрібно помістити послання, що стосується радянської політики денаціоналізації та репресій проти меншин.

Послання має містити:

Коротке нагадування про те, що це за політика і чому вона була шкідливою.
Назву одного-двох народів, які найбільше постраждали, та основні форми їхніх страждань.
Заклик до нащадків про важливість пам’ятати ці події та не допустити подібного в майбутньому.

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я вмію описати основні напрямки та прояви радянської політики денаціоналізації .
Я можу визначити ключові форми радянських репресій, спрямованих проти національних меншин.
Я вмію назвати національні меншини, які найбільше постраждали від радянської політики денаціоналізації та репресій.
Я можу усвідомити масштаби та системний характер радянських злочинів проти національних груп.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 16. Тема. Совєтська політика денаціоналізації та репресій проти меншин. Частина 1

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Завдання «Зображення»

Яких процесів стосуються зображення ?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практика

Фронтальна робота

Робота в групах

Завдання «Робота з документами»

Об’єднайте учнів у групи. Кожна група отримує документ для аналізу.

Кейс 1: «ПОСТАНОВА ВУЦВК І РАДНАРКОМУ УСРР ПРО ЗАХОДИ ЩОДО РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯН» за покликанням http://holodomor-era.history.org.ua/item/0000078

Запитання до документу:

1.Які органи влади ухвалили цю постанову?

2.Яка заявлена мета цієї постанови? Яку «проблему» вона мала вирішити, згідно з офіційною риторикою?

4.Які конкретні «заходи» щодо розкуркулення передбачає постанова? Опишіть їх детально.

5.Чи передбачає постанова різні категорії «куркулів» або різні ступені покарання для них? Якщо так, які саме?

7.Які наслідки для українського селянства та сільського господарства мала ця постанова?

8.Як ці «заходи» вплинули на демографічну ситуацію та соціальну структуру українського села?

Кейс 2 «Оперативний наказ народного комісара внутрішніх справ Союза РСР №00447 «Про операції по репресуванню колишніх куркулів, кримінальників та інших aнтирадянських елементів»» за покликанням https://hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1937%20(07)%2030.nakaz.php

Запитання:

1.Які три основні групи населення визначені як «елементи», що підлягають репресіям?

2.Які органи створюються для проведення цієї операції? Хто мав входити до їхнього складу?

3.Якими повноваженнями наділяються ці органи? Чому їхня діяльність була позасудовою і злочинною?

4.Як наказ обґрунтовує необхідність таких масових репресій? Які «загрози» для радянської влади згадуються?

5.Як цей наказ використовував «класову боротьбу» як виправдання для масового терору?

7.Як цей наказ вплинув на життя конкретних родин та національних меншин?

8.Як цей документ може бути використаний для розуміння масштабу та систематичності радянських репресій?

Кейс 3 «Оперативний наказ наркому внутрішніх справ СССР від 11 серпня 1937 року №00485 про розгортання операції щодо репресій проти громадян польської національності, запідозрених в шпигунській діяльності на користь Польщі» за покликанням https://avr.org.ua/viewDoc/25323

Запитання:

2.Яка головна мета цієї операції, згідно з наказом?

4.Які конкретні «операції» або «заходи» передбачаються наказом щодо осіб польської національності?

5.Яке ідеологічне обґрунтування надається для репресій проти польської національності?

8.Чому цей наказ є прикладом репресій за національною ознакою?

Робота в парах

Завдання «Свідчення історії: Аналіз документів і спогадів»

Кейс 1 «Відомості начальника 8-го відділу УДБ НКВС УРСР Л.Г. Мунвеза про оперативно-слідчу роботу органів НКВС УРСР за термін з 1 червня 1937 року» за посиланням https://avr.org.ua/viewDoc/27274

Запитання:

1.Яка загальна кількість заарештованих та засуджених осіб відображена у документі?

2.Яка частка заарештованих була засуджена?

3.Скільки осіб було засуджено за «1-ю категорією»(зазвичай це означало розстріл)?

4.Який відсоток від загальної кількості засуджених це становить?

8.Як цей документ може бути використаний для вивчення історії політичних репресій в Україні?

9.Які висновки можна зробити про масштаби та спрямованість репресій на основі цих даних?

Запитання:

4.Які категорії «злочинів» згадуються у статистиці за областями?

6.Чому у статистиці виділяються саме ці категорії «ворогів»?

7.Які висновки можна зробити про основні «цілі» репресивної кампанії, виходячи з розбивки за категоріями?

Запитання:

1.Які конкретні групи населення наказується «взяти на облік»?

2.На які дві категорії пропонується поділити цих осіб?

3.Що саме передбачалося для «1-ї категорії»? Яке слово є ключовим у визначенні їхньої долі?

4.Що передбачалося для «2-ї категорії»? Чим відрізнялася їхня доля від «1-ї категорії»?

5.Як ця телеграма пов’язана з початком «Великого терору» 1937-1938 років?

6.Яку роль відігравали «куркулі» та «кримінальні елементи”»в ідеології сталінського режиму?

7.Чому цей документ є одним з ключових доказів злочинності сталінського режиму?

8.Які наслідки для українського суспільства мала реалізація таких наказів?

Самостійна робота

Завдання «Моє послання нащадкам: збереження пам’яті»

Послання має містити:

Коротке нагадування про те, що це за політика і чому вона була шкідливою.

Назву одного-двох народів, які найбільше постраждали, та основні форми їхніх страждань.

Заклик до нащадків про важливість пам’ятати ці події та не допустити подібного в майбутньому.

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я вмію описати основні напрямки та прояви радянської політики денаціоналізації .
Я можу визначити ключові форми радянських репресій, спрямованих проти національних меншин.
Я вмію назвати національні меншини, які найбільше постраждали від радянської політики денаціоналізації та репресій.
Я можу усвідомити масштаби та системний характер радянських злочинів проти національних груп.

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе