Тема 3. Людина і суспільство

матеріал 2

Цифрова трансформація: досвід України та світових лідерів

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Цифрова трансформація: досвід України та світових лідерів

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

Характеризує вплив історичних процесів на людину і спільноти [12 ГІО 1.2.1-3]
Виявляє тенденції розвитку суспільства, характерні для певної епохи/періоду [12 ГІО 1.3.2-1]
Характеризує геополітичний простір окремих державних і суспільних утворень минулого і сьогодення [12 ГІО 2.1.1]
Добирає та оцінює різноманітну інформацію щодо важливих суспільних питань [12 ГІО 4.2.1-2]
Характеризує вплив технологій на життя людини та суспільства в минулому і тепер [12 ГІО 6.3.1-5]
Прогнозує розвиток історичних і суспільних явищ і процесів [12 ГІО 6.3.1-4]

Учні й учениці зможуть:

Проаналізують особливості цифрової трансформації у різних країнах світу
Дослідять специфіку українського досвіду цифровізації суспільства
Порівняють стратегії цифрового розвитку світових лідерів
Оцінять роль цифрових технологій у формуванні сучасного суспільства та під час війни
З’ясують унікальні риси української моделі цифрової трансформації
Проведуть “цифровий барометр” впливу технологій на власне життя
Критично оцінять переваги та ризики цифровізації

Ключова компетентність уроку: громадянські та соціальні компетентності (учні/учениці аналізуватимуть вплив цифрових технологій на суспільні процеси, розвиватимуть розуміння ролі громадян у цифровому суспільстві, відповідальності за використання цифрових інструментів та значення прозорості державного управління)

Ключові терміни, особи та концепції

Цифрова трансформація — процес інтеграції цифрових технологій у всі сфери діяльності суспільства, що кардинально змінює способи функціонування організацій та життя людей.
Електронне урядування (e-Government) — використання інформаційно-комунікаційних технологій для надання державних послуг, взаємодії з громадянами та підвищення ефективності управління.
Цифрові публічні послуги — державні послуги, що надаються онлайн через цифрові платформи без необхідності фізичної присутності громадян.
Індекс розвитку електронного урядування ООН (EGDI) — комплексний показник, що оцінює рівень розвитку електронних державних послуг у країнах світу за трьома компонентами: онлайн-послуги, телекомунікаційна інфраструктура та людський капітал.
Кібербезпека — захист цифрових систем, мереж та даних від кібератак та несанкціонованого доступу.
Цифрова грамотність — здатність використовувати цифрові технології, критично оцінювати цифровий контент та безпечно функціонувати у цифровому середовищі.
Big Data (Великі дані) — надвеликі обсяги даних, що потребують спеціальних технологій для збору, зберігання, обробки та аналізу.
Штучний інтелект (ШІ) — технології, що дозволяють комп’ютерним системам виконувати завдання, які зазвичай потребують людського інтелекту.
Цифровий суверенітет — здатність держави контролювати власний цифровий простір та забезпечувати незалежність у сфері цифрових технологій.
Фінтех — фінансові технології, що поєднують фінансові послуги з сучасними інформаційними технологіями.
Цифрова стійкість (Digital Resilience) — здатність цифрової інфраструктури витримувати кіберзагрози, технічні збої та відновлюватися після них.
Суперап — мобільний додаток, що об’єднує множину послуг та функцій в одному інтерфейсі.
Михайло Федоров (нар. 1991) — український політик, віце-прем’єр-міністр з питань цифрової трансформації України з 2019 року, ідеолог та керівник створення “Дія”.
Естонська модель (e-Estonia) — підхід до цифровізації держави, запроваджений в Естонії з 1990-х років, що став зразком для багатьох країн світу; включає e-Residency, цифрові підписи, блокчейн у державному управлінні.
“Держава в смартфоні” — концепція Президента України Володимира Зеленського (2019), що передбачає надання максимальної кількості державних послуг через мобільний додаток.

Як підготуватися до уроку?

Історичний контекст:
Цифрова трансформація як глобальний процес розпочалася у 1990-х роках з поширенням інтернету, але особливо прискорилася у 2000-2010-х роках. Різні країни обирали різні стратегії та моделі цифровізації, що призвело до формування унікальних національних підходів.

Світові лідери цифрової трансформації (за UN E-Government Survey 2022-2024):

Данія (1 місце у 2022, 2024 роках)
- Найвищий рівень цифрової інтеграції в державному управлінні
- 95% населення користується онлайн-банкінгом
- Цифрова ідентифікація NemID/MitID для всіх громадян
- Безготівкове суспільство (готівка використовується лише у 10% транзакцій)
Фінляндія (2 місце у 2022)
- Високий рівень цифрової освіти та грамотності населення
- 100% населення має доступ до швидкісного інтернету
- Цифрові послуги доступні 24/7
- Інтеграція ШІ у державні послуги
Південна Корея (3 місце у 2022)
- Найвища швидкість інтернету у світі
- Розвинена система електронного урядування
- Цифрова ідентифікація через мобільні пристрої
- Розумні міста (Smart Cities)
Естонія (8 місце у 2022)
- Піонер електронного урядування з 1990-х років
- 99% державних послуг надаються онлайн
- e-Residency — цифрове резидентство для іноземців
- Блокчейн технології в державному управлінні з 2008 року
- X-Road — платформа для обміну даними між державними установами
Сінгапур
- Smart Nation initiative
- Використання ШІ в управлінні містом
- Цифрові близнюки міста для планування
- Безшовна інтеграція державних та приватних послуг

Україна у світових рейтингах (достовірні дані):

UN E-Government Survey:

2016 рік: 62 місце зі 193 країн (EGDI: 0.6076)
2018 рік: 82 місце
2020 рік: 69 місце
2022 рік: 46 місце (значний стрибок на 23 позиції!)
2024 рік: дані оновлюються

Джерело: UN E-Government Survey, UNDP Ukraine

Ключові досягнення України:

За 4 роки (2018-2022) Україна піднялася з 82-го на 46-те місце — один з найшвидших темпів у світі
EGDI України 2016: 0.6076 (на 23% вище світового середнього 0.4922)
Особливо високі показники в електронній участі (e-Participation)

Українська модель як “окремий артефакт”:
Україна розвиває унікальну модель цифрової трансформації, що характеризується:

Швидкі темпи впровадження
- Міністерство цифрової трансформації створено у вересні 2019 року
- Проєкт “Дія” запущено у лютому 2020 року
- За 4 роки створено найбільший суперап у світі
Поєднання державних ініціатив із приватним IT-сектором
- Співпраця з українськими IT-компаніями
- Залучення міжнародної технічної допомоги (USAID, ЄС)
- Відкритий код та прозорість розробки
Розвиток у складних геополітичних умовах
- Пандемія COVID-19 (2020-2021)
- Повномасштабна війна з Росією (з 24.02.2022)
- Масові кібератаки з боку РФ
- Енергетичні атаки та блекаути
Орієнтація на європейські стандарти
- Виконання зобов’язань Угоди про асоціацію з ЄС
- Участь у програмі “Цифрова Європа”
- Адаптація законодавства до стандартів ЄС
Використання цифровізації для підвищення прозорості
- Платформа ProZorro (електронні закупівлі)
- Відкриті дані
- Антикорупційний ефект цифровізації

Особливості української цифровізації — проєкт “Дія”:

Статистика (достовірні дані станом на 2023-2024 роки):

Користувачів додатку: 19-22 млн (станом на 2023), 21+ млн (2024)
Завантаження: на 70% смартфонів в Україні
Послуг у додатку: 30+ (2023), 40+ (2024)
Послуг на порталі: 125+ (2023), 130+ (2024)
Документів у додатку: 24 (2024)
Економічний ефект: 34.3 млрд грн на рік (2023)
Антикорупційний ефект: 5.3 млрд грн заощаджень (2023)
Рівень використання е-послуг: 63% українців (2022), зростання з 53% у 2020 році

Джерела: Міністерство цифрової трансформації України, UNDP Ukraine, Wikipedia (Diia), офіційний сайт Diia

Основні функції “Дія” (2024):

Цифрові документи (паспорт, ID-картка, водійські права, техпаспорт тощо)
Реєстрація бізнесу за 10 хвилин
Сплата штрафів та податків
Реєстрація місця проживання
Допомога ВПО (внутрішньо переміщеним особам)
e-Відновлення (програма відбудови житла після обстрілів)
Онлайн-одруження (унікальна послуга у світі, запущена 2024)
Військові облігації
e-Enemy (звіти про рух російських військ)
Дія.Цифрова освіта (500+ курсів, 372+ тис. користувачів у 2024)

Війна як каталізатор цифровізації:

Прискорена адаптація послуг до воєнних умов
Онлайн-послуги для військових та ВПО
Трансляція Чемпіонату світу з футболу (2022) під час блекаутів — 1+ млн глядачів
Підвищення ролі кібербезпеки
Цифрова стійкість інфраструктури під атаками
Використання цифрових технологій для координації допомоги

Міжнародне визнання:

“Цифровий тигр Європи” (World Economic Forum, Davos 2022)
TechCrunch (2022): “Україна створила найкращий у світі суперап”
Time Magazine (2024): онлайн-одруження в топ інновацій року
USAID планує реплікацію Дія в Колумбії, Косово, Замбії
Естонія створила власний додаток на базі Дія

Міждисциплінарні зв’язки:

Географія: геопросторові аспекти цифрового розриву, цифрова інфраструктура
Економіка: економічний ефект цифровізації, фінтех, електронна комерція
Інформатика: технології розробки додатків, кібербезпека, big data
Правознавство: правовий статус цифрових документів, захист персональних даних
Соціологія: соціальні наслідки цифровізації, цифрова нерівність
Англійська мова: міжнародна термінологія, документація

Методичні рекомендації:

Використовуйте актуальні та перевірені дані
- Посилайтеся на офіційні джерела (Мінцифри, ООН, UNDP)
- Показуйте динаміку змін через графіки та таблиці
- Наголошуйте на методології підрахунків
Залучайте особистий досвід учнів
- Більшість учнів користується “Дія” або бачила її використання
- Обговорюйте конкретні кейси з життя учнів
- Порівнюйте “до” і “після” цифровізації
Поєднуйте аналіз успіхів із критичним осмисленням викликів
- Обговорюйте ризики: витік даних, залежність від технологій
- Аналізуйте проблему цифрового розриву
- Розглядайте етичні питання цифровізації
Використовуйте порівняльний метод
- Порівнюйте Україну з країнами-лідерами
- Показуйте різні моделі розвитку
- Виявляйте спільне та відмінне
Підкреслюйте важливість цифрової грамотності та безпеки
- Обговорюйте правила безпеки в інтернеті
- Навчайте критично оцінювати інформацію
- Формуйте відповідальне ставлення до даних
Показуйте зв’язок з війною
- Як цифровізація допомагає у воєнний час
- Роль кібербезпеки в захисті від РФ
- Цифрові технології як зброя опору

Рекомендовані ресурси для підготовки:

Офіційний сайт Мінцифри України
UN E-Government Survey
Офіційний сайт Дія
UNDP Ukraine — дослідження цифровізації
Wikipedia — Diia
Національний інститут стратегічних досліджень — звіти про цифрову трансформацію

Дизайн уроку

Провокація

Парадокс цифрової трансформації:
Розгляньте дві статистики:

2016 рік: Україна на 62 місці у світовому рейтингу електронного урядування (UN EGDI)
2022 рік: Україна на 46 місці (стрибок на 16+ позицій за умов пандемії та повномасштабної війни)

Паралельні події:

2020: пандемія COVID-19
Лютий 2022: початок повномасштабної війни з РФ
2022-2023: масові кібератаки, енергетичні атаки, блекаути

Питання для обговорення:

Як Україна змогла здійснити значний прорив у цифровізації в умовах кризи?
Чи є це випадковістю, чи закономірністю?
Які уроки з цього досвіду можуть взяти інші країни?
Чому криза іноді прискорює, а не гальмує зміни?

Завдання-провокація:
Розгляньте дві цитати:

“Естонія — найбільш цифрова країна світу”
(Financial Times, 2018)

“Україна створила найкращий у світі суперап”
(TechCrunch, 2022)

Питання:

Чи можуть обидві тези бути правдивими одночасно?
Які критерії використовують для оцінки “найкращого”?
Чим відрізняються естонська та українська моделі?
Обґрунтуйте свою позицію, використовуючи конкретні факти.

Методичний коментар

Провокація має викликати здивування та інтерес — як країна може покращувати цифровізацію під час війни? Це підготує учнів до розуміння того, що криза може бути каталізатором змін. Важливо не давати однозначної відповіді одразу, а дати учням самостійно дійти висновків протягом уроку. Також важливо обговорити, що “найкращий” — поняття відносне і залежить від критеріїв оцінки.

Практика

Завдання 1. Завдання 1: Цифровий барометр мого життя (розвиток ключової компетентності)

Індивідуальна робота

Проаналізуйте вплив цифрових технологій на ваше особисте життя за останні 5 років. Заповніть розширену таблицю:

Сфера життя	Які цифрові технології використовую	Як було 5 років тому	Що змінилося	Позитивний вплив (конкретні приклади)	Негативний вплив (конкретні проблеми)	Загальна оцінка (1-10)
Освіта
Спілкування
Розваги
Покупки
Державні послуги
Банківські операції
Громадська активність

Питання для рефлексії після заповнення:

У якій сфері цифровізація найбільше вплинула на ваше життя?
Чи відчуваєте ви залежність від цифрових технологій? Наведіть приклад.
Як війна вплинула на ваше використання цифрових технологій?
Чи могли б ви обійтися без цифрових технологій тиждень? Місяць?

Загальний висновок (3-4 речення):

Методичний коментар

Завдання розвиває рефлексивне мислення та громадянську компетентність через усвідомлення особистої залученості у цифрові процеси. Учні вчаться критично оцінювати власний досвід, бачити як переваги, так і ризики цифровізації. Важливо підкреслити, що технології — це інструмент, а ефект залежить від способу використання. Обов’язково обговоріть, як війна змінила цифрові звички українців.

Завдання 2: Дослідження кейсу “Дія” з використанням первинних джерел

Дослідіть історію створення та розвитку української платформи “Дія”, використовуючи офіційні джерела.

Частина А: Хронологія розвитку
Заповніть таблицю ключових подій:

Дата	Подія	Значення
Вересень 2019	Створення Міністерства цифрової трансформації
2 лютого 2020	Запуск додатку “Дія”
Жовтень 2020	Дія 2.0
Березень 2021	Цифрові документи прирівняні до паперових
Лютий 2022	Початок війни
2024	Онлайн-одруження

Частина Б: Аналітичні питання

Які проблеми мала розв’язати платформа “Дія”?
- До запуску Дія: _____________________________________________
- Після запуску Дія: __________________________________________
- Конкретні покращення: ______________________________________
Статистика та факти (з офіційних джерел):
- Кількість користувачів станом на 2024: _______________________
- Відсоток завантажень від усіх смартфонів: ___________________
- Кількість доступних послуг: __________________________________
- Економічний ефект на рік: ____________________________________
- Антикорупційний ефект: _______________________________________
Чому саме Україна змогла створити такий продукт?
Проаналізуйте фактори:
- Історичні передумови:
  - Розвинена IT-індустрія (________% експорту послуг)
  - Досвід ProZorro, e-Health
  - Європейська інтеграція
- Політична воля:
  - Концепція “держава в смартфоні” (Президент Зеленський, 2019)
  - Створення окремого міністерства
  - Підтримка реформ
- Технологічний потенціал:
  - Українські IT-спеціалісти світового рівня
  - Співпраця з приватним сектором
  - Міжнародна технічна допомога (USAID, ЄС)
- Суспільний запит:
  - Корупція у державних установах
  - Бюрократія та черги
  - Пандемія COVID-19 (необхідність дистанційних послуг)
  - Війна (необхідність швидкого доступу до послуг)
Унікальні риси “Дія” на світовому рівні:
- Перша країна з повноцінними цифровими ID: _________________
- Онлайн-одруження (єдина країна у світі): ___________________
- Інші унікальні функції: _____________________________________
Які виклики стоять перед розвитком платформи?
- Технічні: ________________________________________________
- Соціальні: _______________________________________________
- Безпекові: _______________________________________________
- Інфраструктурні: _________________________________________

Частина В: Критичний аналіз

Переваги “Дія”:

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Ризики та виклики:

Питання приватності даних: __________________________________
Цифровий розрив (не всі мають смартфони): __________________
Кібербезпека: ______________________________________________
Залежність від технологій: __________________________________

Джерела для дослідження:

https://diia.gov.ua/ — офіційний сайт
https://thedigital.gov.ua/ — Мінцифри України
https://en.wikipedia.org/wiki/Diia — детальна інформація
https://www.undp.org/ukraine — дослідження UNDP

Методичний коментар

Завдання розвиває аналітичні навички та вміння працювати з первинними джерелами. Учні вчаться відрізняти достовірну інформацію від чуток, критично оцінювати як досягнення, так і проблеми. Важливо підкреслити, що “Дія” — це не лише технологічне, а й соціальне досягнення, яке змінило взаємодію громадян з державою. Обов’язково обговоріть питання безпеки даних та приватності — це формує відповідальне ставлення до цифрових технологій.

Завдання 3: Картографування цифрової нерівності в Україні

На основі власних спостережень, досвіду родини та даних з відкритих джерел опишіть прояви цифрової нерівності в Україні.

Частина А: Виявлення проявів

1. За віковими групами:

Вікова група	Рівень цифрових навичок (низький/середній/високий)	Конкретні проблеми	Приклад з життя
До 18 років
18-35 років
36-55 років
56+ років

Статистика для роздумів:
За даними Дія.Цифрова освіта (2023): 60% дорослого населення мають базові та вищі цифрові навички.

Питання: Хто входить в ті 40%, що не мають навичок? Чому?

2. За географічним принципом (місто vs село):

Критерій	Великі міста	Малі міста	Сільська місцевість
Доступ до інтернету (швидкість)
Наявність смартфонів/комп’ютерів
Цифрова грамотність
Використання е-послуг
Вплив війни на інфраструктуру

3. За рівнем доходів:

Як вартість смартфону/комп’ютера впливає на доступ?
Як вартість інтернету впливає на використання?
Чи є альтернативи для людей з низькими доходами?

4. За освітою:

Як рівень освіти впливає на цифрову грамотність?
Чи достатньо в школах навчають цифровим навичкам?

Частина Б: Аналіз наслідків

До чого призводить цифрова нерівність?

Економічні наслідки: _________________________________________
Соціальні наслідки: __________________________________________
Освітні наслідки: ____________________________________________
Політичні наслідки (участь в управлінні): __________________

Частина В: Пропозиції рішень

Запропонуйте 3-4 конкретні заходи для подолання цифрового розриву. Для кожного заходу розробіть детальний план:

Захід	Відповідальні	Термін реалізації	Необхідні ресурси	Очікуваний результат	Можливі перешкоди
Приклад: Безкоштовний Wi-Fi у сільських бібліотеках	Мінцифри + місцеві громади	1-2 роки	Роутери, оплата інтернету	Підвищення доступу на 15-20% у селах	Відсутність фінансування, пошкодження інфраструктури
1.
2.
3.

Реальні приклади з України (для натхнення):

Дія.Цифрова освіта — безкоштовні курси
Мережа з 6000+ хабів цифрової освіти по Україні
Дія.Центри у громадах
Програма “Доступний інтернет” у селах

Методичний коментар

Завдання формує розуміння соціальних викликів цифровізації та розвиває громадянську відповідальність. Учні вчаться бачити нерівність не як абстрактну проблему, а як конкретні життєві ситуації. Важливо підкреслити, що цифровий розрив — це не лише технічна проблема (відсутність інтернету), а комплексна соціальна проблема, що включає освіту, економіку, вік. Обговоріть, як війна загострила цю проблему (знищення інфраструктури, міграція, втрата доходів).

Робота в парах

Завдання 4: Порівняльний аналіз моделей цифровізації з візуалізацією

Оберіть дві країни з різних моделей цифрової трансформації та проведіть детальне порівняння.

Крок 1: Оберіть пару для порівняння

Варіанти пар:

🇺🇦 Україна vs 🇪🇪 Естонія (пострадянські країни, різний час початку)
🇺🇦 Україна vs 🇰🇷 Південна Корея (різні економічні умови)
🇪🇪 Естонія vs 🇩🇰 Данія (різні підходи в Європі)
🇰🇷 Південна Корея vs 🇸🇬 Сінгапур (азійські моделі)

Обрана пара: _____________ vs _____________

Крок 2: Збір даних за критеріями

Критерій	Країна 1: _______	Країна 2: _______	Джерело даних
Місце в UN EGDI 2022			UN E-Government Survey
Населення
ВВП на душу населення			World Bank
Проникнення інтернету (%)
Швидкість інтернету (Mbps)			Speedtest Global Index
Частка е-послуг від усіх державних послуг (%)
Головна цифрова платформа
Рік початку цифрової трансформації
Особливості моделі

Крок 3: Поглиблений аналіз

1. Роль держави у цифровізації:

Країна 1: _______________________________________________________
Країна 2: _______________________________________________________
Порівняння: _____________________________________________________

2. Пріоритетні сфери розвитку:

Країна 1: _______________________________________________________
Країна 2: _______________________________________________________
Чому саме ці сфери?: ___________________________________________

3. Інвестиції в цифрові технології:

Країна 1: _____________________ (% від ВВП або сума)
Країна 2: _____________________ (% від ВВП або сума)
Звідки кошти (державний бюджет, приватний сектор, міжнародна допомога)?

4. Рівень цифрової грамотності населення:

Країна 1: _______________________________________________________
Країна 2: _______________________________________________________
Програми навчання: ______________________________________________

5. Кібербезпека та захист даних:

Країна 1: _______________________________________________________
Країна 2: _______________________________________________________
Законодавство: __________________________________________________

6. Унікальні інновації:

Країна 1: _______________________________________________________
Країна 2: _______________________________________________________

Крок 4: Візуалізація порівняння

Створіть порівняльну інфографіку або презентацію (можна використати):

Canva.com
Google Slides
PowerPoint
Miro
Ментальну карту (Mindomo, XMind)

Обов’язкові елементи візуалізації:

Карти країн з ключовими показниками
Графіки/діаграми порівняння (стовпчасті, радарні)
Таймлайн розвитку цифровізації
Інфографічні іконки для ключових цифр
Кольорове кодування (один колір для однієї країни)

Крок 5: Формулювання висновків

Спільні тенденції розвитку:

_____________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________

Ключові відмінності:

_____________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________

Що Україна може запозичити з досвіду обраної країни?

_____________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________

У чому Україна має унікальні переваги або випереджає?

_____________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________

Чому існують відмінності? (історичний, економічний, культурний контекст)

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Крок 6: Презентація результатів

Підготуйте 3-хвилинну презентацію для класу, що включає:

Ключові показники порівняння (1 хв)
Візуалізацію даних (1 хв)
Головні висновки та уроки (1 хв)

Джерела для дослідження:

UN E-Government Survey: https://publicadministration.un.org/egovkb/
World Bank Data: https://data.worldbank.org/
E-Estonia: https://e-estonia.com/
Офіційні урядові сайти країн
OECD Digital Government Index

Методичний коментар

Завдання розвиває навички порівняльного аналізу, роботи з даними, візуалізації інформації та презентації результатів — усі ці навички є частиною громадянської та соціальної компетентності. Учні вчаться розуміти, що не існує єдиної “правильної” моделі цифровізації — кожна країна адаптує підходи до своїх умов. Важливо підкреслити значення історичного, економічного та культурного контексту. Робота в парах розвиває комунікативні навички та вміння співпрацювати.

Рекомендації для вчителя:

Дайте парам 20-25 хвилин на роботу

Заохочуйте використання цифрових інструментів

Після презентацій проведіть загальне обговорення спільних трендів

Створіть загальну таблицю порівняння всіх досліджених країн на дошці

Завдання 5: Пандемія як каталізатор цифровізації — дослідження трансформацій (розвиток ключової компетентності)

Проаналізуйте, як пандемія COVID-19 (2020-2021) та війна (з 2022) вплинули на цифрову трансформацію в Україні та світі.

Частина А: Дослідження змін у різних сферах

1. Дистанційна освіта

Показник	До пандемії (2019)	Під час пандемії (2020-2021)	Після початку війни (2022-2024)
Відсоток учнів, що навчались онлайн
Платформи, що використовувались
Ваш особистий досвід
Переваги
Недоліки

Конкретні приклади з України:

Всеукраїнська школа онлайн (запущена під час пандемії)
200+ тис. вчителів та учнів зареєстровані
Під час війни — навчання в укриттях, під обстрілами
Дія.Цифрова освіта — адаптація до нових потреб

2. Телемедицина

До пандемії:

Рівень використання: __________________________________________
Доступні послуги: _____________________________________________

Під час пандемії:

Зростання використання: _______________________________________
Нові послуги: __________________________________________________
Приклад: e-Health в Україні — _________________________________

Під час війни:

Телемедицина для військових: __________________________________
Консультації для ВПО: __________________________________________
Психологічна підтримка онлайн: ________________________________

3. Віддалена робота (Remote Work)

Статистика:

2019: ______% працівників працювали віддалено
2020-2021: ______% (зростання під час пандемії)
2022-2024: ______% (під час війни)

Які професії найбільше перейшли на віддалену роботу?

IT та технології: _____________________________________________
Маркетинг та дизайн: __________________________________________
Фінанси та бухгалтерія: _______________________________________
Освіта та консалтинг: _________________________________________

Наслідки:

Позитивні: _________________________________________________
Негативні: _________________________________________________
Для України (враховуючи війну): ___________________________

4. Електронна комерція

Зростання онлайн-покупок:

Категорія товарів	До 2020	2020-2021	2022-2024
Продукти харчування
Одяг та взуття
Електроніка
Доставка їжі

Популярні платформи в Україні:

Rozetka, Prom.ua, OLX: _________________________________________
Glovo, Bolt Food під час війни: ________________________________

5. Цифрові державні послуги

Динаміка використання “Дія”:

2020 (запуск): 6 млн користувачів
2021: ________ млн користувачів
2022 (початок війни): ________ млн користувачів
2023-2024: 21+ млн користувачів

Які послуги стали найбільш затребуваними під час війни?

eВідновлення (відбудова житла після обстрілів)
Допомога ВПО
Онлайн-одруження для військових
e-Enemy (звіти про рух ворога)

Частина Б: Аналіз причинно-наслідкових зв’язків

Чому пандемія та війна прискорили цифровізацію?

Фактор необхідності:

Неможливість фізичного контакту → _____________________________
Обмеження руху → ______________________________________________
Загроза життю → _______________________________________________

Фактор можливості:

Наявність технологій → _________________________________________
Розвинена IT-інфраструктура → __________________________________
Підтримка держави та бізнесу → ________________________________

Фактор звички:

Примусове використання → ознайомлення → звичка
Подолання бар’єрів (страх технологій, недовіра)
Формування нової норми поведінки

Частина В: Прогнозування майбутнього

Які зміни залишаться після закінчення пандемії та війни?

Точно залишаться: _________________________________________
Ймовірно залишаться: _______________________________________
Повернуться до старого: ____________________________________

Чи була б цифровізація такою швидкою без кризи?
Ваша аргументована думка: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Чи можна вважати пандемію та війну “позитивним” фактором для цифровізації?
Етичне обговорення: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Методичний коментар

Завдання розвиває розуміння ролі кризових ситуацій у прискоренні суспільних трансформацій та формує громадянську компетентність через аналіз власного досвіду. Учні вчаться бачити складні причинно-наслідкові зв’язки, розуміти, що історичні процеси часто прискорюються під тиском обставин. Важливо обговорити етичний аспект — трагедії (пандемія, війна) мають жахливі наслідки, але водночас можуть стимулювати позитивні зміни. Це не виправдовує трагедії, але допомагає знайти сенс у важкі часи.

Завдання 6: Моделювання національної стратегії цифрового розвитку

Уявіть, що ваша група — експертна рада з цифрової трансформації однієї з країн, що розвивається. Розробіть реалістичну 5-річну стратегію цифрового розвитку.

Крок 1: Оберіть країну та проаналізуйте початкову ситуацію

Варіанти країн для моделювання:

🇲🇩 Молдова (сусід України, схожі умови)
🇬🇪 Грузія (пострадянська країна, європейська інтеграція)
🇿🇦 ПАР (розвинена африканська країна з контрастами)
🇻🇳 В’єтнам (азійська країна, що розвивається)
Або запропонуйте свою

Обрана країна: _________________

Поточний стан цифровізації (дослідіть реальні дані):

Показник	Значення	Джерело
Місце в UN EGDI
Населення
ВВП на душу населення
Проникнення інтернету (%)
Рівень цифрової грамотності
Головні виклики

Крок 2: Визначте пріоритетні напрями

Оберіть 3-4 пріоритетні напрями з обґрунтуванням:

Можливі напрями:

Електронне урядування
Цифрова освіта
Телемедицина
Електронна комерція
Цифрова інфраструктура
Кібербезпека
Фінтех
Розумні міста

Обрані пріоритети:

_____________________ — чому: _________________________________
_____________________ — чому: _________________________________
_____________________ — чому: _________________________________
_____________________ — чому: _________________________________

Крок 3: Розробіть детальний план реалізації

Для кожного пріоритету заповніть таблицю:

Пріоритет 1: _____________________

Рік	Конкретні заходи	Відповідальні	Необхідні ресурси	Очікувані результати	Індикатори успіху
Рік 1
Рік 2
Рік 3
Рік 4
Рік 5

Крок 4: Врахуйте міжнародний досвід

Які успішні практики ви запозичите?

Країна-донор досвіду	Що саме запозичимо	Як адаптуємо до нашої країни
Естонія	e-Residency
Україна	“Дія” — суперап
Данія	Цифровий банкінг
Південна Корея	Інтернет-інфраструктура

Крок 5: Проаналізуйте ризики та виклики

Можливі перешкоди:

Ризик	Ймовірність (низька/середня/висока)	Вплив (низький/середній/високий)	План мітигації
Відсутність фінансування
Опір населення
Низька цифрова грамотність
Корупція
Відсутність інфраструктури
Кібератаки

Крок 6: Визначте джерела фінансування

Загальний бюджет стратегії на 5 років: _____________ USD/EUR

Розподіл джерел:

Державний бюджет: ______%
Приватний сектор: ______%
Міжнародні донори (Світовий банк, ЄС, ООН): ______%
Інше: ______%

Як залучити приватний сектор?

Які міжнародні програми можна використати?

Крок 7: Комунікаційна стратегія

Як ви будете інформувати населення про зміни?

Канали комунікації: __________________________________________
Освітні програми: ____________________________________________
Роль медіа: __________________________________________________

Як боротися з опором та скептицизмом?

Крок 8: Підготовка презентації

Створіть презентацію стратегії (10-15 слайдів):

Структура презентації:

Слайд 1: Назва країни, поточна ситуація
Слайди 2-3: Візія та мета (де хочемо бути через 5 років)
Слайди 4-7: Пріоритетні напрями (по 1 слайду на кожен)
Слайд 8: Таймлайн реалізації
Слайд 9: Бюджет та фінансування
Слайд 10: Міжнародний досвід, що використовується
Слайд 11: Ризики та мітигація
Слайд 12: Очікувані результати (з конкретними цифрами)
Слайд 13: Покращення в рейтингах (прогноз)
Слайд 14-15: Висновки та заклик до дій

Час презентації: 7-10 хвилин + 3-5 хвилин на запитання

Крок 9: Захист стратегії

Під час презентації будьте готові відповісти на питання:

Чому обрали саме ці пріоритети?
Звідки візьмете кошти?
Як забезпечите участь населення?
Що робитимете, якщо виникне криза?
Як вимірюватимете успіх?

Критерії оцінювання стратегії:

✅ Реалістичність (чи можна це реалізувати?)
✅ Конкретність (чи є конкретні цифри та терміни?)
✅ Комплексність (чи враховані всі аспекти?)
✅ Інноваційність (чи є унікальні ідеї?)
✅ Якість презентації (чи зрозуміла та переконлива?)

Методичний коментар

Завдання розвиває системне мислення, планувальні навички, здатність враховувати множинні фактори при прийнятті рішень та громадянську компетентність через розуміння складності державного управління. Учні вчаться не лише критикувати існуючі рішення, а й пропонувати власні, усвідомлюючи складність процесу. Групова робота розвиває навички командної співпраці, розподілу обов’язків, компромісу.

Рекомендації для вчителя:

Дайте групам 25-30 хвилин на розробку стратегії

Призначте в кожній групі ролі: лідер, аналітик даних, фінансист, комунікатор, презентер

Після всіх презентацій проведіть “голосування експертів” — яка стратегія найбільш реалістична

Обговоріть спільні елементи всіх стратегій — це покаже універсальні принципи цифровізації

Підсумуйте: що потрібно для успішної цифрової трансформації?

Завдання 7: Дебати “Шлях цифрової трансформації України” (розвиток ключової компетентності)

Проведіть структуровані дебати на тему: “Чи повинна Україна орієнтуватися виключно на європейську модель цифровізації, чи розвивати власний унікальний шлях?”

Формат: Парламентські дебати

Підготовка:

Крок 1: Формування команд

Клас ділиться на 4 групи:

Команда A: “За європейську модель”
Аргументує, що Україна має копіювати європейський досвід

Команда B: “За унікальний український шлях”
Аргументує, що Україна має розвивати власну модель

Команда C: “Панель експертів”
Задає питання обом сторонам, оцінює аргументи

Команда D: “Модератори та тайм-кіпери”
Стежать за регламентом, підсумовують

Крок 2: Підготовка аргументів (15 хвилин)

Команда A: “За європейську модель”

Основні тези:

Інтеграція з ЄС
- Україна має амбіції вступу до ЄС
- Необхідність адаптації до європейських стандартів
- Доступ до європейського цифрового ринку
- Приклад: участь у програмі “Цифрова Європа”
Готові стандарти та практики
- Не потрібно винаходити колесо
- Перевірені та ефективні рішення
- Економія ресурсів на розробку
- Приклади: Естонія, Данія, Фінляндія
Доступ до фінансування
- Гранти ЄС на цифровізацію
- Технічна допомога
- Інвестиції від європейських компаній
- Приклад: проєкт DT4UA (Digital Transformation for Ukraine)
Кібербезпека та захист даних
- GDPR — найвищі стандарти захисту даних
- Спільна європейська кібербезпека
- Захист від російських кібератак
Довіра громадян
- Європейські стандарти = довіра
- Прозорість та підзвітність
- Захист прав людини

Підготуйте факти, статистику, приклади для кожного тезу

Команда B: “За унікальний український шлях”

Основні тези:

Врахування національної специфіки
- Унікальні умови розвитку України
- Війна — особливий контекст
- Власні виклики потребують власних рішень
- Приклад: e-Enemy — унікальна функція “Дія”
Інноваційні рішення
- Україна вже створила світові інновації (“Дія”, ProZorro)
- Можливість стати лідером, а не послідовником
- Гнучкість та швидкість впровадження
- Приклад: онлайн-одруження — унікальна послуга у світі
Незалежність від зовнішніх впливів
- Цифровий суверенітет
- Контроль над власними даними
- Можливість швидких рішень без узгодження з ЄС
- Уникнення надмірної бюрократії ЄС
Адаптація до воєнних умов
- Європейські моделі не враховують війну
- Потреба в цифровій стійкості
- Інтеграція військових та цивільних технологій
- Приклад: трансляція футболу під час блекаутів
Економічна вигода
- Експорт власних технологій
- Бренд “made in Ukraine”
- Створення робочих місць в Україні
- Приклад: Естонія запозичила модель “Дія”

Підготуйте факти, статистику, приклади для кожного тезу

Крок 3: Регламент дебатів (35 хвилин)

1. Вступні промови (10 хвилин)

Команда A: 3 хвилини
Команда B: 3 хвилини
Питання експертів: 4 хвилини (по 2 хвилини кожній команді)

2. Основна частина — аргументація (15 хвилин)

Команда A: додаткові аргументи (3 хвилини)
Команда B: спростування + свої аргументи (3 хвилини)
Команда A: спростування + свої аргументи (3 хвилини)
Команда B: додаткові аргументи (3 хвилини)
Питання експертів: 3 хвилини

3. Заключні промови (6 хвилин)

Команда B: 2 хвилини
Команда A: 2 хвилини
Коментар експертів: 2 хвилини

4. Голосування та підсумки (4 хвилини)

Голосування класу
Оцінка експертів
Підсумки вчителя

Крок 4: Правила дебатів

✅ Можна:

Використовувати факти, статистику, конкретні приклади
Посилатися на авторитетні джерела
Ставити уточнюючі питання опонентам
Висловлювати емоції, але аргументовано

❌ Не можна:

Перебивати опонентів
Переходити на особистості
Використовувати неперевірену інформацію
Перевищувати регламент

Крок 5: Критерії оцінювання

Панель експертів оцінює за критеріями:

Критерій	Команда A	Команда B
Аргументованість (факти, приклади)	/ 10	/ 10
Логічність та структурованість	/ 10	/ 10
Спростування аргументів опонентів	/ 10	/ 10
Риторичні навички	/ 10	/ 10
Робота в команді	/ 10	/ 10
РАЗОМ	/ 50	/ 50

Крок 6: Рефлексія після дебатів

Питання для обговорення:

Чи змінилася ваша думка після дебатів?
Які аргументи були найсильнішими?
Чи можливий компроміс між двома позиціями?
Яка модель насправді реалізується в Україні зараз?

Висновок дебатів: Реальність: Україна поєднує обидва підходи

Запозичує кращі європейські практики (стандарти, досвід)
Розробляє унікальні рішення для власних потреб (Дія, воєнні застосунки)
Це не “або-або”, а “і-і”

Методичний коментар

Завдання розвиває громадянську компетентність через участь у демократичній дискусії, навички аргументації, критичного мислення та публічного виступу. Учні вчаться розуміти, що складні питання не мають простих відповідей, що потрібно враховувати різні точки зору. Дебати формують культуру діалогу, вміння поважати опонента, аргументовано відстоювати свою позицію.

Рекомендації для вчителя:

Стежте за регламентом суворо — це навчає дисципліні

Заохочуйте використання конкретних фактів та прикладів

Після дебатів обов’язково підсумуйте, що в реальності Україна використовує змішану модель

Підкресліть, що вміння аргументовано дискутувати — важлива громадянська навичка

Обговоріть, чому важливо слухати і розуміти опонентів, навіть якщо ви з ними не згодні

Прогрес

Таблиця самооцінки:

Критерій	Так	Частково	Ні
Я розумію сутність цифрової трансформації та її вплив на суспільство	☐	☐	☐
Я можу порівняти різні національні моделі цифровізації	☐	☐	☐
Я знаю особливості української цифрової трансформації та проєкту “Дія”	☐	☐	☐
Я розумію роль громадян у процесах цифровізації	☐	☐	☐
Я можу критично оцінити переваги та ризики цифрових технологій	☐	☐	☐
Я вмію використовувати цифрові інструменти для аналізу суспільних процесів	☐	☐	☐
Я розумію, як криза (пандемія, війна) може прискорити цифровізацію	☐	☐	☐
Я вмію аргументовано дискутувати про складні суспільні питання	☐	☐	☐
Я знаю достовірні джерела інформації про цифрову трансформацію	☐	☐	☐
Я усвідомлюю свою роль та відповідальність як громадянина цифрового суспільства	☐	☐	☐

Додаткова рефлексія:

Що було найцікавішим на уроці?

Що виявилося найскладнішим?

Який факт вас найбільше здивував?

Як я можу використати отримані знання у житті?

Чи змінилося моє ставлення до цифровізації після уроку? Як саме?

Які питання у мене залишилися?

Джерела

UN E-Government Survey 2022 — https://publicadministration.un.org/egovkb/
Міністерство цифрової трансформації України — https://thedigital.gov.ua/
Офіційний сайт Дія — https://diia.gov.ua/
Wikipedia — Diia — https://en.wikipedia.org/wiki/Diia
UNDP Ukraine — https://www.undp.org/ukraine
World Bank — Ukraine Data — https://data.worldbank.org/country/ukraine
Національний інститут стратегічних досліджень — https://niss.gov.ua/
E-Estonia — https://e-estonia.com/
Kyiv Post (2023) — Як Україна під час війни стала світовим лідером
Axios (2023) — Ukrainians use the same app to file taxes and track Russian troops

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Цифрова трансформація: досвід України та світових лідерів

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Парадокс цифрової трансформації:

2016: Україна на 62 місці в рейтингу UN EGDI
2022: Україна на 46 місці (стрибок на 16+ позицій)

При цьому:

2020: пандемія COVID-19
2022: повномасштабна війна з РФ
Масові кібератаки та блекаути

Ваші роздуми:

Як Україна змогла здійснити прорив у цифровізації в умовах кризи?

Чи є це випадковістю або закономірністю?

Які уроки можуть взяти інші країни?

Дві цитати:

“Естонія — найбільш цифрова країна світу” (Financial Times, 2018)
“Україна створила найкращий у світі суперап” (TechCrunch, 2022)

Чи можуть обидві бути правдивими? Чому?

Практика

Завдання 1: Мій цифровий барометр (розвиток ключової компетентності)

Проаналізуйте вплив цифрових технологій на ваше життя:

Сфера життя	Технології, що використовую	Позитивний вплив	Негативний вплив	Оцінка (1-10)
Освіта
Спілкування
Розваги
Покупки
Державні послуги

Загальний висновок про вплив цифрових технологій на моє життя:

_________________________________________________________________________________

Завдання 2: Дослідження “Дія”

Ключові факти (заповніть, використовуючи офіційні джерела):

Показник	Значення	Джерело
Рік запуску
Кількість користувачів (2024)
Послуг у додатку
Послуг на порталі
Економічний ефект на рік

Які проблеми мала розв’язати “Дія”?
До: ____________________________________________________________
Після: _________________________________________________________

Чому саме Україна змогла створити такий продукт?

_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________

Унікальні функції “Дія”, яких немає у світі:

_________________________________________________________________________________

Виклики та ризики:

_________________________________________________________________________________

Завдання 3: Цифрова нерівність навколо мене

За віковими групами:
Молодь (до 35): ________________________________________________
Старше покоління (56+): ________________________________________

За географією (місто/село):

_________________________________________________________________________________

За рівнем доходів:

_________________________________________________________________________________

Мої пропозиції для подолання цифрового розриву:

_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________

Завдання 4: Унікальність українського досвіду

Заповніть схему:

УКРАЇНА ЯК ЦИФРОВИЙ “АРТЕФАКТ”

Історичні передумови:

_________________________________________________________________________________

Унікальні особливості:

_________________________________________________________________________________

Вплив війни:

_________________________________________________________________________________

Міжнародне визнання:

_________________________________________________________________________________

Перспективи розвитку:

_________________________________________________________________________________

Прогрес

Таблиця самооцінки:

Критерій	Так	Частково	Ні
Я розумію сутність цифрової трансформації	☐	☐	☐
Я можу порівняти різні моделі цифровізації	☐	☐	☐
Я знаю особливості української цифрової трансформації	☐	☐	☐
Я розумію роль громадян у цифровізації	☐	☐	☐
Я можу критично оцінити переваги та ризики	☐	☐	☐
Я вмію аргументовано дискутувати	☐	☐	☐

Рефлексія:

Що було найцікавішим? ________________________________________

Що виявилося найскладнішим? ___________________________________

Який факт вас найбільше здивував? ____________________________

Як я можу використати отримані знання? _______________________

Які питання залишилися? ______________________________________

Джерела

UN E-Government Survey 2022 — https://publicadministration.un.org/egovkb/
Міністерство цифрової трансформації України — https://thedigital.gov.ua/
Офіційний сайт Дія — https://diia.gov.ua/
Wikipedia — Diia — https://en.wikipedia.org/wiki/Diia
UNDP Ukraine — https://www.undp.org/ukraine
World Bank — Ukraine Data — https://data.worldbank.org/country/ukraine
Національний інститут стратегічних досліджень — https://niss.gov.ua/
E-Estonia — https://e-estonia.com/
Kyiv Post (2023) — Як Україна під час війни стала світовим лідером
Axios (2023) — Ukrainians use the same app to file taxes and track Russian troops

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе