Творці індустрії: бізнес-еліта початку ХХ століття

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 10. Тема: Творці індустрії: бізнес-еліта початку ХХ століття

Які результати уроків?

За Державним стандартом учень/учениця:

виокремлює етапи та основні тенденції розвитку суспільства початку ХХ ст. на основі опрацьованих тематичних блоків [12 ГІО 1.3.2-1];
оцінює історичні зміни першої половини ХХ ст. (вивчені протягом року) з точки зору їх значущості [12 ГІО 1.3.2-2];
систематизує соціальну і історичну інформацію (за самостійно обраними критеріями) в таблиці, діаграми, графіки тощо [12 ГІО 4.1.1-1];
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу і результатів [12 ГІО 4.1.3-1];
зіставляє події, явища і процеси української та світової історії; визначає їх взаємовпливи [12 ГІО 4.1.3-2];
обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки [12 ГІО 4.2.2-2];
доцільно застосовує поняттєвий апарат історії та соціальних наук [12 ГІО 4.3.1-1];
пояснює взаємодію політичних, економічних, соціальних і культурних чинників у розвитку суспільства [12 ГІО 4.3.2-3];
формулює підсумкові висновки про значення історичних подій і явищ для сучасності (зв’язок минулого і сьогодення); прогнозує можливий подальший розвиток історичних і суспільних процесів з урахуванням вивчених закономірностей [12 ГІО 6.3.1-4].

Учні й учениці зможуть:

Розрізняти ключові принципи економіки та пояснювати, яка система переважала в Наддніпрянщині, а яка — в Галичині.
Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між політичним статусом українських земель та їхнім економічним потенціалом (наприклад, чому Україна була аграрно-сировинним придатком імперій).
Оцінювати роль окремих українських підприємців у розвитку інфраструктури, освіти та культури (меценатство) на тлі загальної імперської політики.
Вільно оперувати поняттями монополія, синдикат, акціонерне товариство, фінансовий капітал.
Порівнювати становище українських робітників на заводах у Донбасі з умовами праці в Європі та аргументувати необхідність робітничого руху як реакції на економічну експлуатацію.

Ключові поняття, особистості, концепти

Монополія – ситуація, коли одна велика компанія (або об’єднання компаній) отримує контроль над виробництвом і збутом переважної більшості товарів у певній галузі. Це дозволяє їй самостійно встановлювати ціни та умови, усуваючи конкуренцію, і є характерною рисою розвитку капіталізму на початку ХХ ст.
Синдикат – одна з форм монополістичного об’єднання. На відміну від інших монополій, учасники синдикату зберігають виробничу самостійність, але спільно реалізують свою продукцію через єдину контору, що дозволяє контролювати ринок і ціни.
Акціонерне товариство – форма організації підприємства, капітал якого формується за рахунок продажу акцій (цінних паперів). Власники акцій (акціонери) мають право на частину прибутку (дивіденди) і беруть участь в управлінні компанією. Ця форма дозволила залучати величезні кошти для індустріалізації.
Фінансовий капітал – це об’єднання банківського капіталу з промисловим. Коли великі банки купують акції та отримують контроль над великими промисловими підприємствами (або навпаки), формується фінансова олігархія, що отримує контроль над економікою.

Як підготуватися до уроку?

Цей урок вимагає поєднання макроекономіки (системи) з мікроекономікою (підприємці) та історичним контекстом (колоніальний статус України).

1. Візуалізація та конкретизація термінів

Використайте підготовлені вами терміни (монополія, синдикат, акціонерне товариство, фінансовий капітал).

Комікс “Монополія”: Підготуйте три слайди (або малюнки на дошці), що ілюструють еволюцію бізнесу:
1. Багато пекарень (Конкуренція).
2. Пекарні домовилися про спільний продаж хліба через єдиний склад, зберігаючи свої пекарні (Синдикат).
3. Одна людина скупила всі пекарні та ці склади, стала єдиною на ринку (Монополія).
Карти капіталу: нанесіть на карту України, де були зосереджені найбільші акціонерні товариства (цукрові заводи Київщини, металургія Донбасу). Поруч вкажіть, де знаходилися їхні головні офіси та банки, що контролювали цей фінансовий капітал (Петербурґ, Варшава, Відень). Це візуалізує колоніальний характер економіки.

2. Кейс “Підприємець-Меценат”

Особисті історії роблять сухі економічні факти живими. Використайте приклад українського підприємця.

Кейс Терещенків/Харитоненків: знайдіть інформацію про одного з відомих українських промисловців (наприклад, цукрозаводчиків Терещенків).

Економічна частина: Як вони використовували акціонерні товариства для збору капіталу? Чи входили вони в синдикати для контролю над ринком цукру?

Соціальна частина: Що вони збудували за ці гроші (лікарні, музеї, університети)? Це допоможе учням зрозуміти, що підприємці мали подвійний вплив — економічний та культурний.

3. Аналіз українського потенціалу

Створіть завдання, що демонструє, чому українські землі були настільки привабливими для фінансового капіталу.

Завдання “Економічний SWOT-аналіз України (1913 р.)”: Розділіть клас на групи і запропонуйте проаналізувати український економічний потенціал перед Першою світовою війною:
- Strengths (сильні сторони): Родючі землі, поклади вугілля/заліза.
- Weaknesses (слабкі сторони): Відсутність власного банківського фінансового капіталу, залежність від імперського центру.
- Opportunities (можливості): Зростаючий європейський попит на сировину.
- Threats (загрози): Конкуренція з іншими імперськими регіонами, політична нестабільність.

4. Дискусія: “Добро чи зло?”

Завершіть урок обговоренням контроверсійного питання.

Тема: “Чи був розвиток капіталізму на українських землях благом чи злом для української нації?”

Позиції для аргументації:

“Благо”: Створення робочих місць, будівництво залізниць, поява технічної інтелігенції, розвиток міст (урбанізація).

“Зло”: Використання України як сировинного придатку, виведення прибутків за кордон, створення олігархічних монополій та соціальна експлуатація робітників.

Дизайн уроку

Провокація

“Економічна Дилема”

Виберіть, яка з двох економічних ідей (капіталізм чи соціалізм) була найбільш привабливою для кожної соціальної групи на початку ХХ ст., та обґрунтуйте, чому (1 речення).

Соціальна група	Вибір (Капіталізм / Соціалізм)	Коротка причина
Великий промисловець
Некваліфікований робітник
Заможний селянин

Практика

Парна робота. Порівняння термінів

Установіть відповідність між економічним терміном та його визначенням.

Термін	Визначення
1. Картель	А. Ідея, що виступає за мінімальне втручання держави в економіку.
2. Синдикат	Б. Об’єднання підприємств, які домовляються про ціни та ділять ринки збуту, зберігаючи юридичну самостійність.
3. Економічний лібералізм	В. Об’єднання, що передбачає спільний збут продукції, тоді як виробництво залишається незалежним.

✅ Відповіді:

1 – Б; 2 – В; 3 – А.

Групова робота. Український економічний потенціал

Використовуючи знання про галузі, що розвивалися в Україні, визначте її ключове місце у світовій/імперській економіці.

Галузь	Регіон України	Місце у світовій/імперській економіці (значення)
Вугільна
Металургійна
Цукрова
Аграрна (Зерно)

Індивідуальна робота. Аналіз історичної особи. “Промисловець і нація”.

Проаналізуйте діяльність українських підприємців.

Приклад 1. Родина Терещенків (XIX – поч. XX ст.)

Засновник: Артем Якович Терещенко (1794–1873) вважається засновником династії. Його шлях — це класична історія успіху, що стала можливою завдяки скасуванню кріпацтва в Російській імперії:

Народився у Глухові (Сумщина), походив із козацького роду. Почав свою справу з торгівлі, скупляючи та перепродуючи хліб, а також займаючись винокурінням. Під час Кримської війни (1853–1856) заробив значний капітал на постачанні провіанту для армії.

Після скасування кріпацтва (1861) він активно інвестував у цукрову промисловість, купуючи та будуючи цукрові заводи. Це стало основою фінансової могутності родини.

За благодійну діяльність отримав спадкове дворянство, його девізом став латинський вислів: “Прагнення до громадської користі”.

Продовжувачі: Микола Артемович (1819–1903) та Іван Артемович (1820–1894). Діти Артема Яковича значно примножили капітал, займаючись Меценатством.

Микола Артемович Терещенко керував головними Акціонерними товариствами родини, розширюючи мережу цукрових заводів. Контролював цукрові синдикати. Переїхавши до Києва, став одним із найвідоміших меценатів міста. Фінансував будівництво та діяльність:

Київського політехнічного інституту.
Міської публічної бібліотеки.
Безкоштовних лікарень, зокрема дитячої (сучасний “Охматдит”).

Двічі обіймав посаду Київського міського голови, спрямовуючи власні кошти на розвиток міської інфраструктури.

Іван Артемович Терещенко відомий насамперед як пристрасний колекціонер західноєвропейського та вітчизняного живопису. Його колекція стала однією з найцінніших і після націоналізації більшовиками лягла в основу Київської картинної галереї.

Михайло Іванович Терещенко (1886–1938). Найбільш відомий політик у родині. Був великим промисловцем і банкіром, членом Державної Думи. У 1917 році увійшов до складу Тимчасового уряду Росії як міністр фінансів, а потім — міністр закордонних справ.

Спадщина. Династія Терещенків не лише акумулювала багатство через цукрову промисловість, але й через меценатство значно вплинула на розвиток науки, медицини та культури в Україні. Після більшовицького перевороту їхні активи були націоналізовані, а самі вони емігрували.

Приклад 2. Родина Харитоненків. (XIX – поч. XX ст.)

Засновник: Герасим Омелянович Харитоненко (1781–1862). Харитоненки, як і Терещенки, походили з козацьких старшинських родів. Герасим розпочав свій шлях у місті Суми. Його початковий капітал був сформований на торгівлі та викупі людей з кріпацтва. Свій статок він примножив, інвестуючи в цукрову промисловість та торгівлю хлібом.

Розквіт: Іван Герасимович Харитоненко (1822–1891). Іван Харитоненко — ключова фігура, яка перетворила сімейний бізнес на цукрову імперію, що діяла за принципами монополістичних об’єднань.

Він став найуспішнішим у династії. Володіючи значними акціонерними товариствами, він контролював близько 12% усього цукрового виробництва в Російській імперії. Його заводи були одними з найбільш технічно оснащених. Харитоненко був одним із засновників і лідерів цукрових синдикатів, які допомагали контролювати ціни та витісняти конкурентів з ринку. Перетворив Суми на один із найбагатших центрів Слобожанщини.

Павло Іванович Харитоненко (1853–1914), син Івана Харитоненка, продовжив справу батька, але найбільше відомий своїм меценатством і колекціонуванням. Інвестував значні кошти в Сумщину. Завдяки йому були збудовані:

Троїцький собор у Сумах (шедевр архітектури).
Кадетський корпус.
Дитячі притулки, лікарні.

Володів однією з найкращих у Європі колекцій живопису, частину якої згодом передав до музеїв. Родина Харитоненків символізує, як статки родини розвивали індустріалізацію тогочасної України, а отримані прибутки, спрямовувалися на розвиток соціальної та культурної інфраструктури регіону.

Після більшовицького перевороту, як і активи Терещенків, їхні підприємства були націоналізовані.

Питання:

Яку галузь промисловості контролювала обрана вами родина?
Які соціальні та культурні ініціативи вони підтримували (меценатство)? Назвіть 1-2 приклади.
Чи можна вважати їхню діяльність інструментом формування національної свідомості? Чому?

Фронтальна робота. Порівняння ідеологій

Порівняйте економічні моделі, які пропонували Соціалізм та Лібералізм на початку ХХ ст.

Критерій	Лібералізм	Соціалізм (Марксизм)
Власність
Роль держави
Механізм розподілу благ
Ставлення до конкуренції

Міні-есе “Ціна Залежності”

Напишіть 5-7 речень, пояснюючи, чому сировинний характер економіки України (домінування видобувної та аграрної галузей) робив її економічно залежною від імперського центру, попри її високий потенціал.

Підсумки і рефлексія

Навичка / Розуміння	Ні	Частково	Так
Я розумію відмінності між ключовими економічними ідеями (лібералізм, соціалізм).
Я можу оцінити економічне значення України у світовому контексті.
Я знаю роль українських підприємців у розвитку промисловості та культури.

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Розрізняю ключові принципи економіки та пояснювати, яка система переважала в Наддніпрянщині, а яка — в Галичині.
Встановлюю причинно-наслідкові зв’язки між політичним статусом українських земель та їхнім економічним потенціалом (наприклад, чому Україна була аграрно-сировинним придатком імперій).
Оцінюю роль окремих українських підприємців у розвитку інфраструктури, освіти та культури (меценатство) на тлі загальної імперської політики.
Оперую поняттями монополія, синдикат, акціонерне товариство, фінансовий капітал.
Порівнюю становище українських робітників на заводах у Донбасі з умовами праці в Європі та аргументувати необхідність робітничого руху як реакції на економічну експлуатацію.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 10. Тема: Економічні системи та ідеї. Український економічний потенціал у світовому контексті. Українські підприємці та промисловці початку ХХ ст.

Робочий аркуш учнів і учениць

Рефлексія

Мої очікування від вивчення теми

Чого я прагну досягти під час вивчення теми?

Провокація

“Економічна Дилема”

Соціальна група	Вибір (Капіталізм / Соціалізм)	Коротка причина
Великий промисловець
Некваліфікований робітник
Заможний селянин

Провокація

Парна робота. Порівняння термінів

Установіть відповідність між економічним терміном та його визначенням.

Термін	Визначення
1. Картель	А. Ідея, що виступає за мінімальне втручання держави в економіку.
2. Синдикат	Б. Об’єднання підприємств, які домовляються про ціни та ділять ринки збуту, зберігаючи юридичну самостійність.
3. Економічний лібералізм	В. Об’єднання, що передбачає спільний збут продукції, тоді як виробництво залишається незалежним.

✅ Відповіді: ________________________________________________________________________________________

Групова робота. Український економічний потенціал

Галузь	Регіон України	Місце у світовій/імперській економіці (значення)
Вугільна
Металургійна
Цукрова
Аграрна (Зерно)

Індивідуальна робота. Аналіз історичної особи. Промисловець і нація”. Проаналізуйте діяльність українських підприємців.

Приклад 1. Родина Терещенків (XIX – поч. XX ст.)

Продовжувачі: Микола Артемович (1819–1903) та Іван Артемович (1820–1894). Діти Артема Яковича значно примножили капітал, займаючись Меценатством.

Київського політехнічного інституту.
Міської публічної бібліотеки.
Безкоштовних лікарень, зокрема дитячої (сучасний “Охматдит”).

Приклад 2. Родина Харитоненків. (XIX – поч. XX ст.)

Троїцький собор у Сумах (шедевр архітектури).
Кадетський корпус.
Дитячі притулки, лікарні.

Після більшовицького перевороту, як і активи Терещенків, їхні підприємства були націоналізовані.

Питання:

Яку галузь промисловості контролювала обрана вами родина?

Які соціальні та культурні ініціативи вони підтримували (меценатство)? Назвіть 1-2 приклади.

Чи можна вважати їхню діяльність інструментом формування національної свідомості? Чому?

Фронтальна робота. Порівняння ідеологій

Порівняйте економічні моделі, які пропонували соціалізм та лібералізм на початку ХХ ст.

Критерій	Лібералізм	Соціалізм (Марксизм)
Власність
Роль держави
Механізм розподілу благ
Ставлення до конкуренції

Міні-есе “Ціна Залежності”

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підсумки і рефлексія

Навичка / Розуміння	Ні	Частково	Так
Я розумію відмінності між ключовими економічними ідеями (лібералізм, соціалізм).
Я можу оцінити економічне значення України у світовому контексті.
Я знаю роль українських підприємців у розвитку промисловості та культури.

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Розрізняю ключові принципи економіки та пояснювати, яка система переважала в Наддніпрянщині, а яка — в Галичині.
Встановлюю причинно-наслідкові зв’язки між політичним статусом українських земель та їхнім економічним потенціалом (наприклад, чому Україна була аграрно-сировинним придатком імперій).
Оцінюю роль окремих українських підприємців у розвитку інфраструктури, освіти та культури (меценатство) на тлі загальної імперської політики.
Оперую поняттями монополія, синдикат, акціонерне товариство, фінансовий капітал.
Порівнюю становище українських робітників на заводах у Донбасі з умовами праці в Європі та аргументувати необхідність робітничого руху як реакції на економічну експлуатацію.

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе