Україна та Нідерланди – земля як ресурс і як виклик

Урок 23. Україна та Нідерланди – земля як ресурс і як виклик

---

За Державним стандартом:

На уроці учні/учениці:

Ключова компетентність уроку: Екологічна компетентність. Учнівство досліджує, як ставлення суспільства до землі – як до ресурсу для швидкого видобутку чи як до середовища для сталого розвитку – визначає економічні результати в довгостроковій перспективі. Нідерланди перетворили боротьбу з водою та нестачу родючих ґрунтів на технологічну перевагу, ставши світовим лідером агроінновацій. Україна, маючи найбільший у Європі масив чорноземів, залишається вразливою через недостатні інвестиції в технології, земельну реформу та воєнні руйнування зрошувальної інфраструктури. Урок формує розуміння, що природні ресурси – це лише потенціал, який реалізується через якість людських рішень та інституцій.

---

1. Польдер – ділянка суходолу, відвойована в моря або озер та захищена дамбами; в Нідерландах понад чверть території – це польдери.
2. Меліорація – комплекс заходів для покращення якості та продуктивності землі: осушення боліт, зрошення, терасування схилів тощо.
3. Чорнозем – найродючіший тип ґрунту у світі, багатий на гумус; Україна має понад 25% світових запасів чорнозему.
4. Точне землеробство (precision farming) – застосування технологій (GPS, дрони, датчики, штучний інтелект) для оптимального використання ресурсів на кожній конкретній ділянці поля.
5. Продовольча безпека – стан, при якому всі люди мають стабільний доступ до достатньої кількості безпечної та поживної їжі.
6. Агроекспорт – вартість сільськогосподарської продукції, що продається за кордон; ключовий показник конкурентоспроможності аграрного сектору.
7. Гідропоніка – метод вирощування рослин без ґрунту, у поживному водному розчині; широко застосовується в нідерландських теплицях.
8. Вертикальне землеробство (vertical farming) – вирощування культур у багатоярусних закритих спорудах з контрольованим середовищем, що дозволяє отримувати врожай цілорічно.
9. «Харчова долина» (Food Valley) – науково-технологічний кластер у Вагенінгені (Нідерланди) навколо Університету Вагенінгена, що поєднує академічні дослідження та комерційне впровадження агроінновацій.
10. Каховська ГЕС та водосховище – гідроенергетичний комплекс на Дніпрі, зруйнований 6 червня 2023 року; слугував головним джерелом зрошення для ~600 000 га аграрних угідь півдня України.
11. Ресурсне прокляття – парадокс, за якого країни з великими природними ресурсами часто розвиваються гірше від країн без таких ресурсів через зниження стимулів до диверсифікації економіки та інвестицій у технології.
12. Урожайність (yield) – кількість продукції, отриманої з одиниці площі (т/га); ключовий показник ефективності землеробства.
13. ВВП на душу населення – загальний обсяг економіки країни, поділений на кількість населення; слугує індикатором рівня добробуту.
14. Зрошувальна інфраструктура – система каналів, насосів і водосховищ, що забезпечує подачу води на поля в посушливих регіонах.
15. Вагенінгенський університет (WUR – Wageningen University & Research) – провідний у світі аграрний університет, що є науковим центром нідерландського аграрного дива. 

Як підготуватися до уроку

Контекст для вчительства

Нідерланди – країна площею 41 543 км², що менше за Харківську область (31 415 км²), – є другим у світі (або третім, залежно від методики підрахунку) експортером сільськогосподарської продукції після США. У 2023 році вартість нідерландського агроекспорту склала 123,8 млрд євро (CBS/WUR, 2024). Для порівняння: ВВП на душу населення Нідерландів у 2024 році – близько $67 500, тоді як в України – близько $4 500 (World Bank, 2024). Ця прірва не пояснюється різницею у природних ресурсах: Нідерланди позбавлені чорнозему й чверть їхньої території – відвойована в моря земля (польдери), розташована нижче рівня моря.

Нідерландський аграрний феномен сформувався завдяки чотирьом взаємопов’язаним факторам. Перший – необхідність, яка стала матір’ю інновацій: боротьба з морем упродовж сотень років сформувала культуру технологічної дисципліни й кооперації. Другий – Університет Вагенінгена та екосистема «Харчової долини» (Food Valley), де академічна наука, приватний бізнес і держава об’єдналися навколо спільної мети підвищення продуктивності агросектору. Третій – масштабні інвестиції в теплиці (близько 10 000 га скляних теплиць) та точне землеробство: нідерландські томатоводи отримують понад 90 кг/м² врожаю – проти 10–15 кг/м² у середньому у відкритому ґрунті. Четвертий – торговельна культура: розташування в дельті Рейну й наявність найбільшого порту Європи (Роттердам) перетворило країну на головний продовольчий хаб континенту.

Україна – дзеркальна ситуація: 70% її суходолу – сільськогосподарські угіддя (42 млн га), з яких третина – чорноземи. До повномасштабного вторгнення агросектор давав ~10% ВВП і ~41% експорту. Проте урожайність зернових в Україні суттєво поступалась провідним аграрним країнам ЄС через недостатнє застосування технологій, повільну земельну реформу (ринок землі відкрився лише у 2021 році) та залежність від екстенсивного землеробства. Руйнування Каховської ГЕС 6 червня 2023 року стало додатковим ударом: близько 600 000 га аграрних угідь втратили джерела зрошення, прямий збиток агросектору склав від $800 млн до $1,5 млрд, понад 30% українських аграрних угідь станом на 2024 рік не оброблялись через окупацію чи бойові дії (TNI, 2024; CEPR, 2023).

Урок пропонує учнівству зрозуміти принципово важливу думку: природні ресурси – це лише стартовий потенціал. Те, як суспільство управляє своїм середовищем, якими технологіями, інституціями та людськими рішеннями воно перетворює цей потенціал на добробут – ось що справді визначає економічні результати. Нідерланди перетворили нестачу родючих ґрунтів і постійну загрозу повені на технологічну перевагу та глобальне лідерство. Цей урок є особливо актуальним для України, яка після закінчення воєнних дій постане перед завданням відновлення й модернізації агросектору – і нідерландський досвід може стати важливим орієнтиром.

Корисні джерела та дані

Показник	Нідерланди	Україна
Площа (тис. км²)	41,5	603,5
Населення (млн осіб)	17,9	~40,0
ВВП на душу населення, 2024 (USD)	~67 500	~4 500
Аграрні угіддя (млн га)	1,8	42,5
Частка сільгоспугідь у площі	~44%	~70%
Агроекспорт, 2023 (млрд євро / USD)	123,8 млрд €	~22 млрд USD
Частка агросектору у ВВП	~2%	~10%
Місце у світі за агроекспортом	2–3	~10–12

Джерела: CBS/WUR 2024; World Bank 2024; IMF 2024; USDA FAS 2024

---

Дизайн уроку

Запитання

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Netherlands_Ukraine_Locator.png
Перед вами – дві країни. Перша займає площу, приблизно рівну Харківській області, чверть її території – нижче рівня моря, а ґрунти – переважно піщані та глинисті. Друга – найбільша держава Європи (крім Росії), де 70% суходолу – сільськогосподарські угіддя, а третина ґрунтів – найродючіші у світі чорноземи.

Яка з цих країн, на вашу думку, є більшим у світі експортером продовольства? Чому?

Методичний коментар:

 Провокація відкриває урок з навмисно контрінтуїтивної позиції: більшість учнів і учениць із великою ймовірністю обере «велику» країну з чорноземами, не знаючи, що перша – Нідерланди, а друга – Україна. Вчительству варто зафіксувати відповіді (за допомогою підняття рук або анонімного голосування у Mentimeter/Slido) та оголосити правильну відповідь лише після того, як учнівство висловить свої аргументи. Це дозволить створити когнітивний конфлікт – момент «це неможливо!» – і сформувати стійкий інтерес до матеріалу. Важливо не заперечувати відповіді учнів, а підкреслити: їхня інтуїція цілком логічна, але реальність виявляється складнішою.

Очікувана реакція. Учнівство обере Україну. Правильна відповідь – Нідерланди (2-ге або 3-тє місце у світі за вартістю агроекспорту: $124 млрд у 2023 р. порівняно з ~$22 млрд в України).

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. «Дві країни – дві долі землі»

Ознайомтесь із даними порівняльної таблиці. Дайте відповіді на запитання.

Показник	Нідерланди	Україна
Площа (тис. км²)	41,5	603,5
Населення (млн осіб)	17,9	~40
ВВП на душу населення, 2024 (USD)	~67 500	~4 500
Площа сільгоспугідь (млн га)	1,8	42,5
Якість ґрунтів	Переважно піщані й глинисті; ~25% – відвойовані в моря польдери	Чорнозем (25% світових запасів)
Агроекспорт, 2023	~€124 млрд	~$22 млрд
Місце у світі за агроекспортом	2–3	~10–12
Основні культури/продукти	Молочні продукти, квіти, овочі, м’ясо	Пшениця, кукурудза, соняшникова олія
Інвестиції в агротехнології	Провідні у світі (~$1 млрд на рік на R&D)	Значно нижчі; реформи тривають

Запитання:

1. У скільки разів площа України більша за площу Нідерландів? Підрахуйте і запишіть.
2. У скільки разів агроекспорт Нідерландів перевищує агроекспорт України (порахуйте приблизно, перевівши євро у долари за курсом 1 € ≈ 1,09 $)?
3. Порахуйте агроекспорт на 1 га сільгоспугідь для кожної країни (у $ / га). Яка різниця?
4. Що, на вашу думку, пояснює цей парадокс?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває математичну компетентність і формує основу для подальшого аналізу. Чисельний вимір «парадоксу» – не просто вправа з підрахунку: учнівство побачить реальний розрив, який важко заперечити. Вчительству варто зупинитися на кроці 3 і запитати: що означає різниця в 20–25 разів на одиницю площі? Саме це питання стане мотиватором для наступних завдань. Завдання також стосується екологічної компетентності, оскільки демонструє, що земельні ресурси мають різну «ефективність» залежно від системи господарювання.

Відповіді:

1. 603,5 / 41,5 ≈ 14,5 разів
2. €124 млрд × 1,09 ≈ $135 млрд; $135 млрд / $22 млрд ≈ 6 разів (у 6 разів більше)
3. Нідерланди: $135 млрд / 1,8 млн га ≈ $75 000 / га; Україна: $22 млрд / 42,5 млн га ≈ $518 / га; різниця – у ~145 разів
4. Очікувані відповіді: технології, вкладення в науку, організація ринку, якість управління; нижче учнівство проаналізує це детальніше.

Завдання 2. Читання тексту: «Нідерландське аграрне диво»

Прочитайте текст та дайте відповіді на запитання.

https://www.nationalgeographic.com/magazine/article/holland-agriculture-sustainable-farming

Нідерланди – країна, де чверть суходолу знаходиться нижче рівня моря. Столітня боротьба з водою стала основою особливого мислення: якщо природа дає мало – треба думати, як зробити більше з меншим. Наприкінці XX ст. нідерландські агровиробники сформулювали амбітну мету: «вдвічі більше їжі – вдвічі менше ресурсів». Сьогодні цю мету майже досягнуто.

В Університеті Вагенінгена (Wageningen University & Research, WUR) – провідному аграрному університеті світу – вчені разом із бізнесом та державою розробляють технології для «точного землеробства»: GPS-навігація тракторів, датчики вологості й поживних речовин у ґрунті, дрони для виявлення хвороб рослин, штучний інтелект для прогнозування врожаю. У знаменитому «Садівничому районі» (Westland та Greenport) теплиці площею понад 10 000 га цілорічно виробляють томати, перці, огірки та квіти. Нідерландські томатоводи отримують понад 90 кг продукції з 1 м² – це у 6–9 разів більше, ніж у відкритому ґрунті в Україні. При цьому витрати води на 1 кг томатів у нідерландських теплицях – менше 4 літрів, тоді як у відкритому ґрунті – 16–20 літрів.

Результат: при площі аграрних угідь в 1,8 млн га (менше за Полтавську область) Нідерланди щороку експортують продовольство на ~€124 млрд – більше, ніж Бразилія з її мільярдом гектарів.

Запитання:

1. Яку мету поставили нідерландські аграрії наприкінці XX ст.? Як ви її розумієте?
2. Перелічіть 3–4 конкретні технології «точного землеробства», згадані в тексті. Поясніть своїми словами, яку проблему вирішує кожна.
3. Порівняйте витрати води на виробництво 1 кг томатів у Нідерландах та в традиційному землеробстві. Яке значення це має для екології?

Методичний коментар:

Завдання формує навички роботи з текстом у контексті екологічної та природничо-наукової компетентностей. Питання про витрати води є ключовим: воно показує, що технологічне лідерство Нідерландів – це не лише економічна перевага, але й екологічна відповідальність. Для учнівства, яке живе в Україні зі значним рівнем водних ризиків після руйнування Каховської ГЕС, цей аспект має безпосередню практичну актуальність. Вчительство може запропонувати додаткове міркування: якби Україна застосовувала нідерландські технології теплиць, скільки води можна було б зекономити в посушливих південних регіонах?

Відповіді:

1. «Вдвічі більше їжі – вдвічі менше ресурсів»; учнівство пояснює: нарощування виробництва без збільшення навантаження на природу.
2. GPS-навігація (точна обробка без перекриття), датчики ґрунту (подача добрив лише там, де потрібно), дрони (раннє виявлення хвороб без хімічних обробок усього поля), ШІ (прогнозування врожаю та оптимізація ресурсів).
3. Нідерланди – ~4 л/кг; традиційне землеробство – 16–20 л/кг; різниця у 4–5 разів менше. Екологічне значення: менший тиск на водні ресурси, менше ерозії від зрошення, зменшення скидів хімічних речовин у водойми.

Робота в парах

Завдання 3. «Чому Каховська катастрофа – це аграрна катастрофа»

Розгляньте інформацію та разом із партнером/партнеркою виконайте завдання.

Довідкова інформація

6 червня 2023 року в результаті вибуху була зруйнована Каховська ГЕС на Дніпрі. Водосховище, яке слугувало головним джерелом зрошення для півдня України, фактично спорожніло за кілька днів. Наслідки:

• ~600 000 га аграрних угідь у Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях залишилися без зрошення
• 94% зрошувальних систем Херсонської обл. втратили джерело водопостачання
• Прямий збиток для агросектору – від $800 млн до $1,5 млрд
• Скорочення виробництва зернових та олійних на ~4 млн тонн на рік
• На відновлення зрошувальної інфраструктури знадобиться ~$10 млрд і 10+ років

Завдання:

1. Складіть схему «Ланцюг наслідків»: від руйнування дамби – до конкретних наслідків для продовольчої безпеки України та глобального продовольчого ринку (5–6 кроків).
2. Запропонуйте 2–3 технологічні рішення (з урахуванням нідерландського досвіду), що могли б допомогти регіону адаптуватися до відсутності традиційного зрошення.

Методичний коментар:

Це завдання пов’язує урок із реальними подіями, що відбулися в Україні, і розвиває аналітичне та проблемне мислення. Завдання водночас торкається тем екологічної відповідальності (хто і що руйнує природне середовище?) та технологічної адаптації (як реагувати?). Вчительство може підкреслити: руйнування Каховської ГЕС – це не лише екологічна й гуманітарна катастрофа, але й навмисний удар по продовольчій безпеці України. З педагогічного погляду важливо зберігати фактичну точність і уникати гіперболізації, що розмиває розуміння реального масштабу подій.

Можливі відповіді:

1. Ланцюг наслідків (приклад):
   • Руйнування дамби → осушення водосховища → зупинка зрошувальних систем → загибель або недобір урожаю на 600 000 га → скорочення пропозиції зернових/олійних → зростання цін на продовольство на світових ринках → погіршення продовольчої безпеки в країнах, що імпортують зерно з України (Африка, Близький Схід)
2. Технологічні рішення:
   • Перехід на крапельне зрошення (економить до 50–70% води порівняно з традиційним поверхневим);
   • Впровадження захищеного ґрунту (теплиці) для вирощування овочів без залежності від ґрунтового зрошення;
   • Розбудова малих накопичувачів дощової та підземної води на рівні окремих фермерських господарств.

Завдання 4. Аналіз концепції: «Ресурсне прокляття – міф чи реальність?»

Разом із партнером/партнеркою прочитайте твердження та дайте відповідь на запитання.

«Ресурсне прокляття» – це парадокс, за якого країни з великими природними ресурсами іноді розвиваються повільніше від країн без таких ресурсів. Причина: коли ресурси «ростуть з-під землі» самі по собі, зникають стимули інвестувати в освіту, технології та ефективні інституції. Норвегія уникнула цього прокляття завдяки «Нафтовому фонду», Саудівська Аравія намагається подолати залежність від нафти через «Vision 2030». Нідерланди, не маючи родючих ґрунтів, були змушені вкладати в інновації – і виграли.

Чи вважаєте ви, що Україна з її чорноземами ризикує «прокляттям чорнозему»? Наведіть 2 аргументи «за» і 2 аргументи «проти».

Методичний коментар:

Це дискусійне завдання розвиває критичне мислення та громадянську компетентність. Важливо не нав’язувати учнівству «правильну» відповідь: концепція ресурсного прокляття є предметом наукових дискусій. Вчительство може підкреслити: сам факт наявності чорнозему не є ні перевагою, ні недоліком – усе залежить від того, як суспільство ним управляє. Для поглиблення можна запитати: що, на думку учнів, потрібно зробити, щоб Україна не потрапила у пастку «чорноземної залежності»?

Можливі відповіді:

• «За» (ризик існує): 1) До вторгнення Україна надмірно залежала від аграрного сектору, не диверсифікуючи економіку; 2) Відкриття ринку землі у 2021 р. супроводжувалося приходом великого агробізнесу, що мало стимул до екстенсивного господарювання, а не до технологічних інвестицій.
• «Проти» (ризик перебільшений): 1) Україна має потужну систему освіти й науки, що здатна генерувати технологічні рішення; 2) Воєнний виклик змушує шукати нові підходи – і держава, і бізнес зрозуміли необхідність модернізації.

Групова робота

Завдання 5. Стратегічна гра «Аграрний штаб»

Форма роботи: клас об’єднується в 3–4 групи. Кожна група отримує роль «аграрного штабу» регіону України (наприклад: Херсонська область після зруйнування Каховської ГЕС; Полтавська область із великим масивом чорноземів; Київська область з розвиненою переробкою; Закарпатська область без великих рівнин).

Завдання: кожна група розробляє 5-річну стратегію розвитку аграрного сектору свого регіону з урахуванням:

• наявних природних ресурсів та обмежень;
• 2–3 конкретних технологій або підходів (з нідерландського досвіду або інших);
• продовольчої безпеки та експортного потенціалу;
• екологічної стійкості.

Кожна група представляє стратегію за схемою:

1. Ресурси регіону (що маємо?)
2. Основна проблема (що заважає?)
3. 3 пріоритетних рішення (що робимо у перші 5 років?)
4. Очікуваний результат (що зміниться?)

Методичний коментар:

Це завдання є кульмінацією уроку: учнівство переходить від аналізу до синтезу та проектного мислення. Завдання безпосередньо розвиває екологічну та підприємницьку компетентності, а також навички роботи в команді. Вчительству варто підкреслити, що немає «єдиної правильної стратегії» – різні регіони потребують різних підходів. Особливо цінними будуть відповіді груп, що враховують місцеву специфіку: наприклад, Херсонська група може акцентувати на крапельному зрошенні та теплицях, Закарпатська – на органічному землеробстві й агротуризмі. Рекомендується завершити обговорення спільним запитанням: «Що з нідерландського досвіду найважче перенести в Україну – і чому?»

---

Твердження	Так	Частково	Ні
Я знаю, що таке польдер, меліорація, чорнозем і точне землеробство
Я розумію, чому Нідерланди – без чорнозему – є більшим агроекспортером, ніж Україна
Я вмію порівнювати аграрні сектори двох країн за кількісними показниками
Я можу пояснити наслідки руйнування Каховської ГЕС для сільського господарства та продовольчої безпеки
Я розумію, що природні ресурси – це лише потенціал, а не гарантія добробуту
Я можу запропонувати конкретні технологічні рішення для модернізації аграрного сектору України

Урок 23. Україна та Нідерланди – земля як ресурс і як виклик

Робочий аркуш учнівства

---

Запитання

Перед вами – дві країни. Перша займає площу, приблизно рівну Харківській області, чверть її території – нижче рівня моря, а ґрунти – переважно піщані та глинисті. Друга – найбільша держава Європи (крім Росії), де 70% суходолу – сільськогосподарські угіддя, а третина – найродючіші у світі чорноземи.

Яка з цих країн, на вашу думку, є більшим у світі експортером продовольства? Обґрунтуйте свою відповідь одним-двома реченнями.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання 1. Лічимо і порівнюємо

Скористайтеся таблицею з уроку й дайте відповіді на запитання.

Показник	Нідерланди	Україна
Площа (тис. км²)	41,5	603,5
Населення (млн осіб)	17,9	~40
ВВП на душу населення, 2024 (USD)	~67 500	~4 500
Площа сільгоспугідь (млн га)	1,8	42,5
Агроекспорт, 2023	~€124 млрд	~$22 млрд

a) У скільки разів площа України більша за площу Нідерландів?

Підрахунок: ___________ Відповідь: ___________

b) Порахуйте агроекспорт на 1 гектар сільгоспугідь для кожної країни (перевівши євро у долари за курсом 1 € ≈ 1,09 $):

• Нідерланди: $____________ / 1 800 000 га = $________ / га
• Україна: $22 млрд / 42 500 000 га = $________ / га

c) Яка різниця між двома показниками? У скільки разів?

____________________________________________________________________________________________________________________________________

d) Що, на вашу думку, пояснює цей парадокс? Запишіть 2–3 причини.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Аналіз тексту

Прочитайте уривок та дайте відповіді.

У нідерландських теплицях томати вирощуються цілорічно без ґрунту – у живильному водному розчині (гідропоніка). Датчики вимірюють вологість, температуру, рівень CO₂ і поживних речовин кожні кілька хвилин. Дрони літають над рядами рослин і виявляють перші ознаки хвороб раніше, ніж це помітить людина. Штучний інтелект аналізує дані й регулює мікроклімат у теплиці в режимі реального часу. Результат: урожайність – понад 90 кг/м², витрати води – менше 4 літрів на 1 кг томатів. У відкритому ґрунті – 10–15 кг/м² і 16–20 літрів на кг.

a) Яку технологію точного землеробства описано в тексті? Перелічіть 3 конкретних інструменти.

1. _______________ 2. _______________ 3. _______________

b) Порівняйте урожайність та витрати води. Заповніть таблицю:

Показник	Теплиця (Нідерланди)	Відкритий ґрунт
Урожайність (кг/м²)
Витрати води (л/кг томатів)

c) Поясніть, яке екологічне значення має суттєво менша витрата води:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Каховська катастрофа: ланцюг наслідків

Заповніть схему «Ланцюг наслідків» – вкажіть, до яких наслідків призвело руйнування Каховської ГЕС:

Руйнування Каховської ГЕС (6 червня 2023 р.)

           ↓

[1] _______________________________________

           ↓

[2] _______________________________________

           ↓

[3] _______________________________________

           ↓

[4] Наслідки для продовольчої безпеки:

    _______________________________________

Запропонуйте одне технологічне рішення (з нідерландського досвіду), яке могло б допомогти Херсонській області адаптуватися:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Ваша аграрна стратегія (розвиток ключової компетентності)

Уявіть, що ви – радник/радниця Міністерства аграрної політики України. Вам потрібно запропонувати три пріоритетні кроки для модернізації українського агросектору на основі нідерландського досвіду.

Для кожного кроку вкажіть:

• Що робимо (конкретна дія)
• Навіщо (яку проблему вирішує)
• Нідерландський досвід (що саме запозичуємо)

Крок	Що робимо	Навіщо	Нідерландський приклад
1
2
3

---

Твердження	Так	Частково	Ні
Я знаю, що таке польдер, меліорація, чорнозем і точне землеробство
Я розумію, чому Нідерланди – без чорнозему – є більшим агроекспортером, ніж Україна
Я вмію порівнювати аграрні сектори двох країн за кількісними показниками
Я можу пояснити наслідки руйнування Каховської ГЕС для сільського господарства та продовольчої безпеки
Я розумію, що природні ресурси – це лише потенціал, а не гарантія добробуту
Я можу запропонувати конкретні технологічні рішення для модернізації аграрного сектору України