матеріал 24

Україна та Польща – однаковий старт, різний фінал?

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 24. Україна та Польща – однаковий старт, різний фінал?

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

установлює причиново-наслідкові зв’язки між певними явищами і процесами та їх наслідками [12 ПРО 3.3.1-1]
обстоює власну позицію, дискутує: наводить аргументи, підтверджує їх фактами, співпрацюючи в групі [12 ПРО 4.4.2-2]
пропонує варіанти розв’язання навчальної / життєвої проблеми [12 ПРО 4.3.1-1]
здійснює рефлексію щодо особистісного розвитку за результатами спільної діяльності [12 ПРО 4.5.1-5]

На уроці учні/учениці:

Дізнаються про механізми, що зумовили розходження в економічному розвитку Польщі та України після 1991 року
Проаналізують взаємозв’язок між якістю демократичних інституцій та економічним добробутом
Навчаться інтерпретувати дані ВВП, ІЛР та індексу корупції у порівняльному контексті
Сформулюють обґрунтовану позицію щодо ролі верховенства права в розвитку країни

Ключова компетентність уроку: Громадянські та соціальні компетентності. Учнівство аналізує один із найважливіших питань сучасної української суспільної дискусії – чому схожі стартові умови 1991 року привели до настільки різних результатів. Урок не є звинуваченням чи порівнянням «хто кращий», а дослідженням механізмів: роль верховенства права, незалежних судів, антикорупційних інституцій та громадянського суспільства у формуванні економічного добробуту. Польський досвід розглядається не як ідеал, а як джерело конкретних уроків для України на шляху до ЄС. Урок формує усвідомлену громадянську позицію: розвиток країни – це відповідальність кожного громадянина, а не лише уряду.

Ключові терміни, особи та концепції

Верховенство права – принцип, за яким усі особи та інститути підпорядковані закону, що застосовується однаково до всіх, незалежно від статусу чи становища.
Олігархія – система, у якій реальна економічна і політична влада зосереджена в руках вузького кола надзвичайно багатих осіб, які використовують цю владу у власних інтересах.
Індекс сприйняття корупції (ІСК / CPI) – щорічний рейтинг Transparency International, що оцінює рівень сприйнятої корупції в державному секторі за шкалою від 0 (надзвичайно корумпована) до 100 (дуже чиста країна).
Якір реформ – зовнішній стимул (наприклад, перспектива вступу до ЄС), що змушує уряд проводити болісні але необхідні системні реформи.
Шокова терапія – стратегія швидкого переходу від планової до ринкової економіки через одночасне запровадження ринкового ціноутворення, лібералізацію торгівлі та приватизацію.
Патронажна система – модель управління, за якої державні посади, контракти та ресурси розподіляються не за заслугами, а за принципом лояльності до певного клану чи лідера.
ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС) – показник, що враховує різницю в цінах між країнами й дає можливість реально порівнювати рівень добробуту.
Індекс людського розвитку (ІЛР / HDI) – комплексний показник ПРООН, що враховує тривалість життя, рівень освіти та доходи.
Транзитивна економіка – економіка, що перебуває у процесі трансформації від планової до ринкової системи.
Прямі іноземні інвестиції (ПІІ / FDI) – вкладення іноземного капіталу в підприємства або активи іншої країни з метою отримання прибутку та здобуття управлінського контролю.
Незалежна судова система – судові органи, які ухвалюють рішення виключно на основі закону, без політичного тиску з боку виконавчої чи законодавчої влади.
НАБУ / НАБУ-модель – Національне антикорупційне бюро України; приклад спеціалізованого антикорупційного органу з незалежним статусом.
Лешек Бальцерович – польський економіст, автор програми «шокової терапії» 1989–1990 рр., що заклала основи ринкової трансформації Польщі.
Єврорегуляторна конвергенція – процес приведення законодавства країни-кандидата у відповідність до стандартів ЄС (acquis communautaire) як умова вступу.
Деолігархізація – цілеспрямована державна політика зі зменшення концентрації власності та впливу олігархічних груп на прийняття рішень.

Як підготуватися до уроку

Контекст для вчительства: від паритету до тризначного розриву

Щоб ефективно провести цей урок, важливо розуміти парадокс, яким він відкривається: у 1991 році Україна, за деякими підрахунками Світового банку, мала вищий ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності, ніж Польща – приблизно на 34–45 %. У цифрах це виглядає як ~9 500 USD ПКС для України проти ~6 000 USD ПКС для Польщі (дані ПРООН і Світового банку). Однак у поточних доларах США тодішній ВВП на душу населення обох країн був надзвичайно низьким: близько 1 570 USD в Україні і 2 250 USD у Польщі. Невідповідність пояснюється різним рівнем цін: радянська Україна зберігала численні субсидії і штучно занижені ціни, що роздмухувало ПКС. Водночас польська економіка вже пройшла початковий етап лібералізації цін у 1989–1990 рр. (програма Бальцеровича), тобто польський ВВП відображав реальніші ринкові відносини.

Різниця у швидкості реформ пояснює, чому вже до середини 1990-х Польща почала впевнено відриватися. Польща обрала шлях «шокової терапії»: масова лібералізація, приватизація, жорстка монетарна дисципліна і – що принципово важливо – переорієнтація торгівлі на захід. До 1996 р. вже 70 % польської торгівлі припадало на країни ЄС. Україна, натомість, пройшла «пасивну» трансформацію: часткова лібералізація, «ваучерна» приватизація, яка передала активи вузькій групі інсайдерів, і збереження структурних зв’язків із Росією. Результатом стала гіперінфляція (1993–1994 рр.) і катастрофічне падіння виробництва: до 2000 р. реальний ВВП України становив менше половини від показника 1990 р.

Ключовим «якорем реформ» для Польщі стала перспектива членства в ЄС. Починаючи з угоди про асоціацію 1991 р. і впритул до вступу 1 травня 2004 р., кожен польський уряд – незалежно від партійного забарвлення – мав чіткий зовнішній дедлайн і сотні конкретних вимог для виконання. Цей механізм зовнішнього примусу до реформ унеможливлював «виходи» назад. Для України подібного якоря тривалий час не існувало: країна балансувала між «векторами» – ЄС і Росією – аж до Революції гідності 2014 р. Офіційна заявка на членство в ЄС і початок переговорів відбулися лише після 2022 р.

На сьогодні (дані 2024–2025 рр.) розрив між країнами вражає: ВВП на душу населення (поточний USD) – Польща ~25 100 USD, Україна ~5 400 USD (різниця у 4,7 раза). За ПКС – Польща ~50 378 USD, Україна ~18 550 USD (різниця у 2,7 раза). Індекс сприйняття корупції (CPI-2024): Польща 53/100 (36-те місце у світі), Україна 35/100 (105-те місце). ІЛР (2024, ПРООН): Польща 0,881 (35-те місце), Україна ~0,773 (~100-те місце). Водночас важливо відзначати й позитивну динаміку України: з 2013 по 2023 рр. ІСК України зріс з 25 до 36 балів, що є одним із найбільших покращень у регіоні Східної Європи – насамперед завдяки створенню НАБУ, САПП та ВАКС.

Для методично виваженого ведення дискусії вчительству варто пам’ятати: польський досвід не є ідеалом. Після 2015 р. уряд ПіС систематично підривав незалежність Конституційного Трибуналу і судових органів, що призвело до тривалого конфлікту з ЄС. Польща отримала найнижчий рейтинг верховенства права серед старих членів ЄС. Це демонструє: навіть здобуті інституційні досягнення потребують постійного захисту громадянського суспільства. Для учнівства цей приклад є надзвичайно повчальним: членство в ЄС – необхідна, але недостатня умова; ключовим є стан громадянської культури.

Дизайн уроку

Провокація

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Poland_Ukraine_Locator.png

Розгляньте данні і дайте відповідь на запитання.

Показник	Польща (1991)	Україна (1991)
ВВП на душу населення (поточний USD)	~2 250 USD	~1 570 USD
ВВП на душу населення (ПКС, міжнар. дол.)	~6 000	~9 500
Населення	~38 млн	~52 млн
Очікувана тривалість життя	71 рік	70 років

Запитання для обговорення. Якщо у 1991 році Польща і Україна мали схожий економічний рівень, а за деякими показниками Україна навіть випереджала – то чому зараз ВВП на душу населення Польщі у 4–5 разів вищий? Чи могло бути інакше? Від чого це залежало?

Методичний коментар:

Більшість учнів/учениць із здивуванням сприймуть факт, що Україна 1991 р. за ПКС перевершувала Польщу – це руйнує стереотип «ми завжди були бідніші» і відразу ставить під сумнів пояснення на кшталт «нам не пощастило з географією» або «ми надто маленькі». Вчительству варто не поспішати з роясненнями і дати учням/ученицям самостійно запропонувати гіпотези: «вступ до ЄС», «географія», «менталітет», «Росія», «Голодомор» тощо. Усі ці гіпотези доречно зафіксувати на дошці і повернутися до них наприкінці уроку – так формується рефлексивна петля. Важливо з самого початку закласти підхід без оціночних суджень: мета уроку – не встановити «винного», а зрозуміти механізми. Подані у таблиці дані базуються на даних Світового банку (World Development Indicators) та дослідженні CEPR (Åslund, 2022); методологічна розбіжність між поточним USD і ПКС є водночас практичним прикладом теми попередніх уроків про обмеження показників.

Орієнтовні відповіді. Серед типових пояснень будуть: «Польща вступила до ЄС», «у них кращий уряд», «Росія заважала Україні», «у нас більше корупції». Всі ці відповіді частково правильні – завдання уроку полягає в тому, щоб розібратися, як саме ці фактори взаємодіяли між собою.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Читання графіку – «Розвилка 1989–2004»

Проаналізуйте дані таблиці та дайте відповіді на запитання:

Рік	ВВП/душу, Польща (пот. USD)	ВВП/душу, Україна (пот. USD)	Ключова подія
1991	~2 250	~1 570	Незалежність України. Польща вже 2 роки в ринковій економіці
1993	~2 600	~1 019	Гіперінфляція в Україні (понад 10 000 % на рік)
2000	~4 500	~636	ВВП України – менше половини від рівня 1990 р. Перше зростання після кризи
2004	~6 850	~1 375	Польща вступає до ЄС. Помаранчева революція в Україні
2013	~13 900	~4 030	Рекорд України до 2022 р. Відмова Януковича підписати УА з ЄС → Майдан
2024	~25 100	~5 400	Польща – шоста економіка ЄС. Україна у стані воєнної оборони

Обчисліть, у скільки разів зріс ВВП на душу населення Польщі з 1991 по 2024 р. Зробіть те саме для України.
Визначте, у якому році розрив між країнами став найбільшим за цей період.
Поясніть одним реченням, чому у 2024 р. показник України вищий, ніж у 2013 р., попри повномасштабну війну.

Методичний коментар:

Аналітичне завдання розвиває математичну компетентність, пов’язуючи абстрактні числа з конкретними подіями. Варто попередити учнів/учениць, що ВВП у поточних доларах залежить від обмінного курсу, тому окремі «стрибки» можуть відображати курсові коливання, а не реальні зміни добробуту – це важливе критичне застереження. Порівняння темпів зростання у відсотках є надзвичайно показовим: Польща зросла приблизно в 11 разів (з 2 250 до 25 100 USD), тоді як Україна – приблизно в 3,4 раза (з 1 570 до 5 400 USD). Проте якщо зважати лише на роки до 2013 р. (до початку кризи, анексії Криму та серії воєнних потрясінь), розрив виглядає дещо меншим; це корисно для аналізу «що змінила війна» vs «що вже було структурною проблемою».

Відповіді:

Польща: 25 100 / 2 250 ≈ 11,2 раза. Україна: 5 400 / 1 570 ≈ 3,4 раза.
Найбільший абсолютний розрив – 2024 р. (~19 700 USD); відносний (у разах) – також 2024 р. (~4,7 раза).
Незважаючи на падіння ВВП у 2022 р. (–18,9 %), Україна відновила зростання у 2023–2024 рр. завдяки міжнародній підтримці, адаптації економіки до воєнних умов та зростанню оборонно-промислового комплексу.

Завдання 2. «Що вимірюють різні індекси?»

Вивчіть данні таблиці та дайте відповіді на запитання:

Індекс/ Показник	Польща (2024)	Україна (2024)	Що вимірює
ВВП на душу нас., USD	25 100	5 400	Обсяг економіки на людину
ВВП на душу нас., ПКС	50 378	18 550	Купівельна спроможність
ІЛР (HDI)	0,881 (35-те місце)	~0,773 (~100-те)	Тривалість життя + освіта + доходи
CPI (індекс корупції)	53/100 (36-те місце)	35/100 (105-те)	Сприйнята корупція (100 = чиста)
Рівень бідності (<$6,85 ПКС/день)	<2 %	~5–7 %	Частка населення в бідності

Чому ВВП Польщі у ПКС (50 378) удвічі більший за ВВП у поточних доларах (25 100)?
Що означає, що ІЛР України (0,773) вищий, ніж можна очікувати виходячи суто з її ВВП? Що це говорить про структуру людського капіталу країни?
Знайдіть взаємозв’язок: порівняйте позиції Польщі та України в рейтингу корупції і в рейтингу ВВП/душу. Яку гіпотезу про зв’язок між корупцією та добробутом ви можете сформулювати?

Методичний коментар:

Завдання розвиває ключову компетентність уроку – громадянську – через розуміння того, що корупція є економічним, а не лише моральним явищем. Аналіз взаємозв’язку CPI і ВВП є доступним способом введення поняття «інституційна якість» без складного академічного апарату. Питання про ІЛР України має особливий педагогічний потенціал: Радянський Союз вклав значні ресурси в освіту і охорону здоров’я, що відбивається у відносно високому ІЛР України попри низький ВВП. Це демонструє, що «радянська спадщина» мала і позитивні виміри – які, проте, не компенсують інституційних провалів. Зв’язок CPI і ВВП: дослідження Світового банку показують, що зниження ІСК на 1 бал корелює зі зменшенням ВВП на душу населення приблизно на 0,7–1 %; цей факт можна повідомити учням/ученицям як «бонус» для глибшого аналізу.

Відповіді:

ПКС враховує, що ціни в Польщі нижчі, ніж у США, тому за ті самі гроші поляки купують більше. Реальна купівельна спроможність польського доходу відповідає ~50 000 «американських доларів».
Україна має порівняно високий рівень грамотності та середньої освіти, успадкований від радянської системи. Це означає, що людський капітал країни «перевищує» її економічний розвиток – є потенціал, який не реалізується через слабкі інституції.
Гіпотеза: вищий рівень сприйнятої корупції пов’язаний з нижчим ВВП на душу населення. Польща (CPI 53, ВВП $25 100) vs Україна (CPI 35, ВВП $5 400) підтверджують цю закономірність. Причинно-наслідковий зв’язок двосторонній: корупція гальмує інвестиції та зростання, а бідність збільшує стимули для корупційної поведінки.

Завдання 3. «Якір реформ» – чому зовнішній стимул важливий? (ключова компетентність – громадянська)

Прочитайте уривки та виконайте завдання.

“З моменту підписання Угоди про асоціацію з ЄС у 1994 р. кожен польський уряд знав: якщо він не виконає конкретні вимоги – процес вступу зупиниться. Це був зовнішній примус, сильніший за внутрішню волю.” (адаптовано за: CEPR/wiiw, 2022)

“Верховна Рада відмовилася ратифікувати угоду про асоціацію в останній момент. Але не через «вектор» – а через тиск Росії і бажання Януковича зберегти контроль над олігархічними мережами.” (адаптовано за: аналізом Freedom House, 2014)

Поясніть своїми словами, що таке «якір реформ» і чому він важливий для постсоціалістичних країн.
Яку роль відіграв «якір ЄС» для Польщі? Наведіть конкретні приклади зі своїх знань або тексту.
Чи є в Україні зараз «якір реформ»? Якщо так – що це і коли він з’явився? Якщо ні – що може виконувати цю функцію?

Методичний коментар:

Концепція «якоря реформ» є центральною для розуміння як польського успіху, так і українських труднощів. Вчительству варто попередньо пояснити, що реформи часто «боляче» відчуваються у короткостроковій перспективі (зростання цін, скорочення субсидій, банкрутства підприємств), тому необхідна зовнішня «примусова» сила, яка не дозволяє уряду відступати. Для Польщі такою силою було членство в ЄС; без цього примусу «відкат» реформ був би дуже імовірним. Важливий нюанс для обговорення: Польща у 2015–2023 рр. продемонструвала, що навіть «заякорений» член ЄС здатен підривати демократичні стандарти, коли суспільний контроль слабшає – це важливе застереження проти надмірного оптимізму щодо «автоматичного» впливу ЄС. Щодо України, очевидним «якорем» з 2022 р. є статус кандидата в члени ЄС і переговорний процес – це конкретні та вимірювані зобов’язання.

Відповіді:

«Якір реформ» – це зовнішня умова або зобов’язання, що мотивує країну проводити болісні, але необхідні реформи, навіть коли внутрішньополітичний тиск чинить опір. Для постсоціалістичних країн він важливий, бо реформи часто ведуть до короткострокового погіршення становища певних груп, що породжує опір.
«Якір ЄС» для Польщі: перспектива членства зобов’язала проводити судові реформи, боротися з корупцією, відкрити ринки. Польща здобула безмитний доступ до ринків ЄС ще до вступу; після 2004 р. отримала величезні структурні фонди (понад 160 млрд євро до 2020 р.).
Для України «якорем» з 2022 р. є статус кандидата в члени ЄС, отриманий 23 червня 2022 р. У грудні 2023 р. розпочато переговори про вступ. Конкретні зобов’язання включають антикорупційні реформи, судові перетворення, деолігархізацію.

Робота в парах

Завдання 4. «Два шляхи трансформації» – порівняльний аналіз (ключова компетентність – громадянська)

Разом з партнером/партнеркою заповніть порівняльну таблицю.

Критерій	Польща (1989–2004)	Україна (1991–2004)
Стратегія реформ
Ставлення до приватизації
Зовнішньополітичний вектор
Стан судової системи
Роль олігархії
«Якір» реформ

Після заповнення дайте відповідь: що, на вашу думку, було найважливішим фактором розходження між двома країнами? Обґрунтуйте одним-двома реченнями.

Методичний коментар:

Попарна робота зі структурованою таблицею дозволяє учнівству систематизувати знання і водночас обговорити їх з однолітком, що знижує поріг для висловлення своєї позиції. Вчительству варто після 5 хвилин роботи попросити дві-три пари поділитися своїм ключовим висновком – це готує ґрунт для групової дискусії. Серед «найважливіших факторів» учні/учениці типово обирають: вступ до ЄС, незалежна судова система, відсутність олігархії (або слабша олігархія) в Польщі. Усі ці відповіді правомірні, але варто підштовхнути учнів/учениць до глибшого питання: чому Польща обрала інший шлях? Відповідь – у різному рівні готовності суспільства до ринкових змін (польська «Солідарність», досвід підпільної ринкової економіки 1980-х) і в наявності команди реформаторів (Бальцерович).

Орієнтовна відповідь:

Критерій	Польща (1989–2004)	Україна (1991–2004)
Стратегія реформ	«Шокова терапія» Бальцеровича: швидка лібералізація цін, приватизація, відкриття торгівлі	Поступова/пасивна трансформація; часткова лібералізація, збереження субсидій
Ставлення до приватизації	Публічна, прозора; значна частка – продаж стратегічним іноземним інвесторам	«Ваучерна» і «тіньова»: передача активів інсайдерам, виникнення олігархічних груп
Зовнішньополітичний вектор	Однозначно прозахідний; асоціація з ЄС з 1991, НАТО з 1999	Багатовекторний; балансування між ЄС і Росією аж до 2014 р.
Стан судової системи	Реформована, поступово незалежна; після 2015 – відкат при уряді ПіС	Збережені радянські структури, залежні від виконавчої влади, пронизані корупцією
Роль олігархії	Мінімальна: приватний бізнес розвинувся, але не здобув системного контролю над державою	Визначальна: олігархи контролювали ЗМІ, парламент, суди, частково уряд
«Якір» реформ	Членство в ЄС (вступ 2004) + НАТО (1999)	Відсутній до 2014 р.; від 2022 р. – статус кандидата в ЄС

Завдання 5. Факт-перевірка: «5 поширених пояснень»

Разом з партнером/партнеркою оцініть наведені пояснення розриву між Польщею та Україною.

Пояснення	Ваша оцінка (вірне/частково вірне/хибне/недостатньо для пояснення)	Коротке обґрунтування
«Польща менша і тому багатша»
«Польщі допоміг ЄС грошима»
«В Україні більше корупції через “менталітет”»
«Росія навмисно блокувала розвиток України»
«Польща одразу обрала демократію і ринок»

Методичний коментар:

Завдання розвиває критичне мислення і навичку відрізняти спрощені від комплексних пояснень. Особливо важливо опрацювати пояснення про «менталітет» – воно є поширеним, але науково неспроможним: корупція є результатом інституційних умов, а не культурних рис; дослідження показують, що корупція знижується при правильно побудованих антикорупційних механізмах незалежно від «менталітету». Пояснення про «розмір країни» також хибне: Польща (38 млн) і Україна (41 млн без окупованих і 52 млн у 1991 р.) – країни зіставного масштабу, а серед малих країн є як дуже бідні, так і дуже багаті. Росія дійсно чинила тиск (газові кризи, торгові блокади, гібридна агресія) – але це лише частина пояснення, адже Польща також стикалася з тиском з боку Росії.

Орієнтовна відповідь:

Пояснення	Оцінка	Обґрунтування
«Польща менша»	Хибне	Польща і Україна – сопорівнянні за населенням (38 vs 52 млн у 1991 р.)
«ЄС допоміг грошима»	Частково вірне	Структурні фонди важливі, але умовами доступу до них були реформи
«Менталітет»	Хибне / недостатнє	Корупція визначається інституціями, а не культурою; це підтверджується країнами, що подолали корупцію за короткий час (Грузія, Естонія)
«Росія блокувала»	Частково вірне	Реальний тиск існував, але Польща також зазнавала тиску і встояла завдяки ЄС/НАТО
«Польща обрала демократію»	Вірне, але неповне	Польща обрала демократію і ринок і зовнішній вектор ЄС – комплексний вибір, не лише одна складова

Гупова робота

Завдання 6. «Рада з реформ» – рольова дискусія (ключова компетентність – громадянська)

Клас об’єднується в 4 групи. Кожна отримує роль учасника дорадчої ради при Президенті/Президентці України 2025 р., що обговорює пріоритети інтеграції до ЄС. Кожна група має підготувати 2–3 аргументи на захист своєї позиції та представити їх класу (1,5–2 хв. на групу).

Група 1 – «Антикорупційники»: обстоюєте, що пріоритет № 1 – незалежна антикорупційна система (НАБУ, ВАКС). Без неї решта реформ не матиме сенсу.
Група 2 – «Ринківці»: переконані, що головне – лібералізація економіки: зниження регуляторного тиску, покращення умов для малого бізнесу, спрощення ведення справ.
Група 3 – «Судова реформа»: наполягаєте, що без незалежних судів ні антикорупційні заходи, ні ринкова економіка не запрацюють ефективно.
Група 4 – «Громадянське суспільство»: стверджуєте, що системні зміни неможливі без потужного громадянського суспільства: незалежних ЗМІ, НГО, активної участі громадян.

Після виступів усіх груп – загальна дискусія. Чи можливо реалізувати лише одну з цих змін, не впроваджуючи решти? Яка з них має бути «першою»?

Методичний коментар:

Рольова дискусія є кульмінацією уроку і безпосередньо реалізує ключову компетентність – громадянську. Вчительству важливо забезпечити, щоб учні/учениці розуміли: усі чотири позиції є обґрунтованими, і реальна дискусія між реформаторами точиться саме навколо послідовності та пріоритетів, а не вибору «однієї правильної відповіді». Польський досвід показує, що реформи відбувались паралельно і взаємопідсилювались; польський успіх не був наслідком лише однієї «правильної» дії. Під час фінальної загальної дискусії варто задати учням/ученицям «закриваюче» запитання: «Якщо кожен із нас може зробити щось для розвитку України – що саме і як це пов’язано з тим, що ми вивчали сьогодні?»

Орієнтовні аргументи груп:

Г1 (Антикорупціонери): НАБУ/ВАКС вже показали результати (десятки вироків у справах щодо топ-корупції); без контролю над корупцією інвестиції не прийдуть; приклад Грузії (реформа поліції 2004–2007 рр. → різке зниження корупції за 3 роки).
Г2 (Ринківці): Польща показала: відкрита торгівля + конкуренція → зростання; наразі в Україні 70+ ліцензій потрібно для початку бізнесу; дерегуляція = більше робочих місць.
Г3 (Судова реформа): Навіть антикорупційні органи можуть бути нейтралізовані залежними судами; іноземні інвестори ставлять незалежний суд у топ-3 умов для входу на ринок; без суду неможливо захистити власність.
Г4 (Громадянське суспільство): Польська «Солідарність» у 1980-х «нагуляла» капітал довіри; саме НГО і ЗМІ розкривають корупцію, яку влада «замовчує»; участь громадян у формуванні бюджету (participatory budgeting) збільшує ефективність витрат.

Прогрес

Твердження	✓ Знаю/вмію впевнено	~ Частково	✗ Ще не розумію
Я знаю, яким був ВВП на душу населення Польщі та України у 1991 р. і яким він є зараз
Я розумію, що таке олігархічна модель економіки та як вона впливає на розвиток
Я можу пояснити поняття «якір реформ» стосовно вступу до ЄС
Я вмію аналізувати динаміку ВВП, CPI та ІЛР у часі
Я можу встановлювати зв’язки між якістю інституцій та добробутом
Я вмію аргументувати власну позицію в дискусії про шляхи розвитку України
Я розумію, чому верховенство права є економічним, а не лише правовим питанням
Я розумію, що вступ до ЄС – необхідна, але недостатня умова для добробуту
Я усвідомлюю роль активного громадянського суспільства в розвитку країни

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 24. Україна та Польща – однаковий старт, різний фінал?

Робочий аркуш учнівства

Провокація

У 1991 році Польща і Україна мали схожий рівень ВВП на душу населення. За деякими підрахунками (за ПКС) Україна навіть випереджала Польщу. Сьогодні ВВП Польщі на душу населення – близько 25 100 USD, України – близько 5 400 USD.

Назвіть одну причину, яка, на вашу думку, найбільше пояснює цей розрив. Обґрунтуйте відповідь одним-двома реченнями.

Ваша відповідь:

Практика

Завдання 1. Розрахунок і аналіз

Рік	Польща (пот. USD)	Україна (пот. USD)
1991	2 250	1 570
2004	6 850	1 375
2024	25 100	5 400

Розрахуйте, у скільки разів зріс ВВП на душу населення в кожній країні з 1991 по 2024 р.:

Польща: _______ / _______ = _______ разів
Україна: _______ / _______ = _______ разів

Обчисліть різницю у доларах між ВВП/душу Польщі та України у кожному з трьох років:

1991: _______ – _______ = _______ USD
2004: _______ – _______ = _______ USD
2024: _______ – _______ = _______ USD

Що сталося між 1991 і 2004 роком? Чому розрив зріс так різко саме в цей період? Дайте відповідь одним-двома реченнями:

Завдання 2. Індекс корупції і добробут

Дані: Польща CPI-2024 = 53/100 (36-те місце); Україна CPI-2024 = 35/100 (105-те місце). Польща ВВП/душу = 25 100 USD; Україна = 5 400 USD.

Намалюйте у наведених осях два крапки (одна = Польща, одна = Україна):

ВВП на

душу нас.

(USD)

30 000 |

25 000 |

20 000 |

15 000 |

10 000 |

5 000 |

0 +—-+—-+—-+—-+—-+—-+—-+—-+–> CPI (бали)

0 10 20 30 40 50 60 70 80

Яку закономірність ви бачите? Сформулюйте гіпотезу про зв’язок між рівнем корупції та ВВП:

Чи можна стверджувати, що низька корупція є причиною вищого ВВП? Або ВВП є причиною низької корупції? Або обидва фактори взаємно підсилюють один одного? Поставте галочку і поясніть:

☐ Низька корупція → вищий ВВП
☐ Вищий ВВП → нижча корупція
☐ Обидва фактори взаємно підсилюються

Пояснення:

Завдання 3. «Якір реформ» для України

У 2022 р. Україна отримала статус кандидата в члени ЄС. Це означає зобов’язання виконати конкретні реформи для початку переговорів і вступу.

Поясніть своїми словами: чому «якір реформ» важливий для постсоціалістичної країни? (2–3 речення)

Заповніть таблицю паралелей:

Аспект	Польща (1989–2004)	Україна (2022–?)
Коли з’явився «якір»?
Що він вимагав?
Які реформи він стимулював?
Ризики або перешкоди?

На вашу думку, чи вистачить самого «якоря» ЄС, щоб Україна досягла рівня розвитку Польщі? Що ще необхідно? (2–3 речення)

Завдання 4. Ваша позиція – аргументоване есе

Дайте відповідь на запитання у форматі короткого есе (8–10 речень):

«Чи достатньо формально вступити до ЄС, щоб досягти польського рівня розвитку – чи потрібні глибші суспільні зміни? Яку роль у цьому відіграє кожен громадянин і кожна громадянка?»

Ваше есе:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Прогрес

Твердження	✓ Знаю/вмію впевнено	~ Частково	✗ Ще не розумію
Я знаю, яким був ВВП на душу населення Польщі та України у 1991 р. і яким він є зараз
Я розумію, що таке олігархічна модель економіки та як вона впливає на розвиток
Я можу пояснити поняття «якір реформ» стосовно вступу до ЄС
Я вмію аналізувати динаміку ВВП, CPI та ІЛР у часі
Я можу встановлювати зв’язки між якістю інституцій та добробутом
Я вмію аргументувати власну позицію в дискусії про шляхи розвитку України
Я розумію, чому верховенство права є економічним, а не лише правовим питанням
Я розумію, що вступ до ЄС – необхідна, але недостатня умова для добробуту
Я усвідомлюю роль активного громадянського суспільства в розвитку країни

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе