матеріал 10

Урок 10. Інтеграція ідентичностей

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 10. Інтеграція ідентичностей

Опорні поняття:

Гранд-наратив
Інтеграція

Текст, який опрацьовуємо на цьому уроці:

розділи роману Анастасії Левкової «За Перекопом є земля»

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:

обґрунтовує, враховуючи різні погляди, ідеї та переконання, власну позицію щодо широкого кола особистісно та суспільно актуальних проблем, зокрема порушених у художньому тексті, медіатексті [12 МОВ 1.6.1-1 П]
визначає різні аспекти (змістові, формальні, функціональні) повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), враховуючи індивідуальні особливості учасників комунікації, культурно-історичний контекст і засвідчуючи повне розуміння почутого повідомлення, зокрема його деталей [12 МОВ 1.1.3-1 П]
окреслює та підтверджує аргументами свою позицію щодо прочитаного тексту чи кількох текстів (зокрема медіатекстів) за тематикою обраного профілю або художніх текстів (медіатекстів), множинних та/або неструктурованих текстів [12 МОВ 2.4.1-2]

Гачок

У 2016 році вся Україна вболівала за Джамала із її піснею «1944» на Євробаченні. Кримська татарка, що співає про трагедію депортації, представляла Україну і це здавалося абсолютно логічним рішенням. Адже Крим — це частина України, а історія кримських татар — це частина української історії. Проте, чи завжди ця інтегрованість була помітна? Поміркуй, що ти знав/знала про історію Кримського півострова до початку цього курсу?

Завдання 1.

Перечитай фрагмент роману «За Перекопом є земля» Анастасії Левкової та виконай завдання опісля.

1.
— Ти відчуваєш кримськотатарські памʼятки своїми? — запитав Влад.

— Я відчуваю їх «їхніми». Але, оскільки я іноді почуваюся «ними», то й відчуваю це все «своїм».

Я розказала: колись ми з Аліє йшли у Сімфі на мітинг до Дня памʼяті жертв депортації — відзначали круглу річницю, люди приїхали з усього півострова. На вулицях довкола площі стояла непробивна стіна з «Беркуту» й міліції. Ми підійшли до них. «Ви куди?» — запитав нас один у формі й нажахано застеріг: — «Там татари!». — «А ми, по-вашому, хто?» — сміючись, мовила я. Той подивився ще нажаханіше і пропустив нас.

2.
Якогось дня ми думали їхати в Лівадійський палац. Я розповіла Владові, як у дитинстві читала про Ніколая II , його дружину й дітей, як шкодувала їх, бо 1917-го вони опинились на споді історії.

— Ясно. Тебе цікавлять упосліджені, — підсумував Влад. — Саме тому ти, вирісши в Криму, стала говорити українською, саме тому займаєшся меншими народами.

— Так, — підтвердила я, бо вже про себе це зрозуміла.

— Тобто якби росіяни, російська мова і культура були упосліджені, то ти б захищала їх.

Камінь. Удар. Хочу схопитись за місце, де він поцілив. Мої руки незрушні.

— Якби росіяни чи просто російськомовні, — вів далі Влад, — десь були упосліджені, я б їх теж захищав. Ходив би на мітинги за російську мову, заснував би газету абощо.

<…>

— Тільки вони ніде не упосліджені, — міркував, — ні в Києві, ні у Львові. Ні в Америці, ні в Німеччині.Вони всюди привілейовані. І всюди навʼязливі… Тому ми з тобою не ходимо на мітинги за них, не засновуємо газет. Про російську є кому подбати. І Романови тепер теж не упосліджені.

1. Як головна героїня ставиться до кримськотатарської культури? Як співвласниця, чи як долучена?

(Як долучена, адже вона визнавала, що це не її культура, і водночас вона була близькою до самих киримли, знала, хай і не досконало, мову, а відтак долучалася до культури тою мірою, наскільки це було можливо. І безумовно її поважала)

2. Чи вважає головна героїня кримськотатарську культуру частиною власної ідентичності? Обґрунтуй свою думку.

(Так, оскільки вона жила у Криму, в оточенні цієї культури, спілкувалася з її представниками, вивчала історію та мову. Це не давало підстав називати себе представницею киримли, звісно, але було чималою частиною її ідентичності)

3. Пригадай попередні розділи і поміркуй, чи розділяє таке ставлення головної героїні більшість суспільства?

(Ні, до того ж як кримське (і більшості — етнічно російське), яке воліло не помічати киримли, а часом і ставилося до них відверто негативно, так і «материкове» (переважно — етнічно українське), яке також мислило про Крим стереотипами і не залучало повноцінно досвід киримли до української історії)

4. Головна героїня цікавиться і підтримує упосліджених, себто тих, до кого тривалий ставилися як до другорядних. На твою думку, чию функцію на себе перебирає героїня і чому повсякчас розчаровується на своєму шляху?

(Підтримка упосліджених та корінних народів — це справа держави, адже для масштабних змін потрібні систематичні підходи та співпраця різних інституцій та регіонів країни. У 2000-х цього не було, тому віра головної героїні, що її вибори допоможуть досягти покращення, повсякчас танула через байдужість привілейованої (як її схарактеризувати Влад) більшості до цих проблем)

Теорія

Попри подібність української та кримськотатарської історії протягом ХХ століття, про що йшлося на попередніх уроках, досвіди кримських татар не були вповні інтегровані в український гранд-наратив.

Гранд-наратив — це впорядкована сукупність символів, історичних подій, травм, спогадів та культурних елементів певного народу, яка сприяє національній єдності та визначає яким спільний погляд у майбутнє.

Прикметно, що подібність двох історій є й причиною, чому інтеграція і досі триває. Після здобуття Україною незалежності перед суспільством постала необхідність поєднати дуже розмаїті українські досвіди минулого століття: чиїсь пращури були в лавах УПА, чиїсь — були мобілізовані в радянську армію, чиїсь рідні були репресовані та заслані, а чиїсь — змогли побудувати успішну карʼєру. А ще потрібно було осмислити трагедію Голодомору, Голокосту та аварії на Чорнобильській АЕС, про які в часи СРСР воліли мовчати. А тоді — повернути нам нашу культуру: ввести у шкільну програму репресованих письменників 1920-х, які були заборонені в радянські часи, подивитися на Казимира Малевича та Олександру Екстер як на українських художника та художницю, зрештою, повернути українську мову до не спотворених радянською політикою норм. Роботи було чимало, і далеко не всі державні процеси тривали злагоджено і оперативно. Наприклад Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні був відкритий лише у 2008 році, а вже звична для нас сьогодні акцію «запали свічку», якою ми вшановуємо памʼять жертв Голодомору, розпочалася з індивідуальної ініціативи: пропозиції історик Джеймс Мейс у 2003 році.

За безліччю власних національних питань досвідами кримських татар також не приділяли достатньо уваги, щоб вони стали повноцінними учасниками українського культурного політичного процесу. Так, історик Сергій Єкельчик зазначає, що «інкорпорація геноциду кримських татар до українського канону памʼяті» сталося лише після окупації півострова у 2014 році. До того контактів між «материковою Україною» та Кримом було недостатньо, а ідея «двох етносів, обʼєднаних одною державою» була непомітною у публічному просторі.

Завдання 2.

Переглянь відео, в якому історик Олексій Савченко розповідає про брак інтеграції кримськотатарської історії в історії України, та виконай завдання опісля.

Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=AcTUSZsq4dI

1. Які виникали проблеми у молодшого покоління кримських татар, коли вони вивчали історію України?

(Вони не бачили репрезентації себе та своєї території на сторінках підручників)

2. Які були причини цієї проблеми?

(Через колоніальну звичку не давати голос «меншому» народу — тому, який у меншості і який має менше державних прав)

3. Як українська історія повʼязана із кримськотатарською?

(Віддавна історія материкової України повʼязана із кримським півостровом: від перших писемних знахідок і до постійного сусідства протягом століть)

4. Чи змінилося щось за останні 10 років? На яких підставах?

(Так, російське вторгнення підсвітило подібність українських та кримськотатарських досвідів та обʼєднало народи в боротьбі проти загарбника)

Завдання 3.

Прочитай фрагмент з роману, в якому Влад оглядає Ханський палац, та виконай завдання опісля.

— Тобі не здається, що предмети побуту Гераїв укупі з офіцерськими мундирами часів Російської імперії виглядають дико? — запитав він, коли ми вийшли у двір, залишившись удвох.

Сандикь у моїй уяві поморщився та зіщулився. Здавалось, на скелях замість «латочок» стоять не сосни, а пірамідальні вежі з каміння. Ніколи досі я не помічала в Хансараї російських офіцерських мундирів. Я байдуже відповіла:

— Так, дико.

— Але що ти візьмеш з регіону, де в останні два з половиною століття найбільший вплив — від росіян. Про логіку тут варто забути, — казав Влад, і я погоджувалася з ним від усього серця, і ці слова лягали каменем у сонячному сплетінні, поверх решти ста кілограмів.

1. Що зазвичай (і у цьому фрагменті зокрема) помічає Влад в Криму та його культурних інституціях?

(наслідки або впливи російської культури)

2. Чи справедлива його думка?

(так, він нічого не надумує, але констатує побачене і дає йому оцінку. Щоправда, він майже не помічає інший бік — появи кримськотатарської культури, не вірить, що вони достатньо потужні)

3. Чому вона так ранить головну героїню?

(Адже героїня прагне концентруватися на позитивних змінах, на кримськотатарських частинах експозицій, вулиць, програм)

4. Поміркуй, чи можна назвати їхні стосунки гармонійними? Обґрунтуй свою думку

(Вони сповнені недовіри з боку головної героїні, і критичного погляду з боку Влада: на щирість героїні, на розвиток Криму, на ту культуру, яка в ньому домінує)

5. І Влад і головна героїня — гуманітарії, які бачать впливи російської культури на українську та кримськотатарську, проте часом їхні погляди стають майже протилежними. Заповни таблицю із їхньою характеристикою та подумай, чому так стається?

(Влад постійно вишукує рудименти радянщини та російськості в просторі Криму, а Оксана навпаки — прагне приховати від нього елементи ще глибшого проникнення ексімперії в ексколонію, бо замість підтримки отримає радше злостиві кпини від хлопця. Здається, що їхні стосунки, як романтичні, так і метафорично культурні є контрпродуктивними, замість обʼєднання, вони лише розділяються, шукають відмінне, негативне, вороже)

	Головна героїня	Влад
фах	гуманітарний	гуманітарний
місце проживання	Бахчисарай-Сімферополь, Крим, Україна	Київ, Україна
коли вперше побували в Криму	Від народження	Після знайомства з головною героїнею, орієнтовно у 20+ років
Риси характеру	Стоїчна і уважна, щоб не образити нікого	Скептик, який завжди каже свою думку
погляд на Крим	(Сповнений оптимізму)	(Сповнений скептицизму)
погляд на «російський слід»	Воліє не помічати	Постійно виловлює
ставлення до кримських татар	Супер позитивне і дуже зацікавлене	Нейтрально-позитивне і майже не зацікавлене
на чому вони знаються	Кримськотатарська культура	Українська культура
куди спрямованих їхній культурний погляд	Всередину себе, у дослідження близьких культур у Криму	На західні, розвинені, демократичні культури, інтеграція з ними

Дружня порада вчителю

Таблиця може розширюватися, якщо учні та учениці знайдуть ще точки зіставлення.

Її варто зберегти, щоб повернутися згодом, коли прицільніше зайде мова про ідентичність головної героїні.

Завдання 4 .

Подивись відео із журналісткою Дарією Гірною, яка говорить про те, що нам заважає на шляху до осмислення власних ідентичностей, та дай відповіді на питання опісля.

https://www.youtube.com/watch?v=Ww0OR69mKlc

1. Який рецепт боротьби зі стереотипами пропонує журналістка?

(Дізнаватися більше про себе, свою культуру, своїх діячів, щоб не дати стереотипам жодного шансу)

2.Хто ж все ж сказав фразу «бути самій собі ціллю» та в якому контексті?

(Героїня «Царівни» Ольги Кобилянської в контекстів емансипації жінок в умовах традиційного суспільства)

3. Як ми ставимося до розбіжностей у думках? Чи продуктивне це сприйняття іншої думки?

(Навіть невеликі розбіжності можуть посварити, адже ми концентруємося на відмінностях, а не на подібностях. Це не продуктивно, бо так значно важче досягти єдності, саме тому це було вигідно радянській, а тоді і російській владі)

4. Як це можна змінити?

(Гуртуватися довкола подібностей, вчитися вести дискусії, а не сварки, приймати інакшість людей довкола не як мінус, а як нейтральну характеристику)

Завдання 5.

Прочитай ще один фрагмент з роману та виконай завдання опісля.

А мені згадалося — і про це я змовчала Владові, — як у Бібліотеці Франка в Сімферополі відкривався Центр європейської інформації. Я прийшла у нову будівлю бібліотеки, при вході спитала, де новий Центр, почула відповідь: «На другому поверсі, за русскім міром».

Я піднялася на другий поверх і повернула праворуч. Відчинила двері й на мить застигла. Переді мною стояв величезний Кремль. Він був на фотошпалерах, на всю стіну: гігантський, грандіозний і велетенський. Біля нього великими літерами будо написано: «Добро пожаловать в Русский мир». Праворуч і ліворуч стояли дивани з журнальними столиками. Я стала і озирнулась довкруж. Де тут шукати Центр європейської інформації?

Я запитала працівницю за столиком, що стояв напроти Кремля. Вона подзвонила якійсь колезі і, поклавши трубку, відповіла: пройдете весь поверх і у кінці буде центр, який ви шукаєте.

Йшла я довго. Кімнати зі стелажами переходили у читальні зали, а ті — у кімнати зі стелажами, одна з них була повністю присвячена Пушкіну. Пушкін, Пушкін, Пушкін, Аріна Родіоновна, Радіщєв, Кюхельбекер, Пушкін в Криму…

1. Зверни увагу на згадані прізвища та локації та умови, в яких вони постають у текстів. Яка культура все ж домінує у просторі бібліотеки?

(Російська, до того ж з великим відривом від української.)

2. Чи підтверджує це слова Влада з минулого фрагмент? Обґрунтуй свою відповідь.

(Так, крім того, що у бібліотеці панує російський погляд на Крим, так ще й не всі її працівниці знаю, де шукати Центр європейської інформації, ледь помітних за Кремлем та російською культурою)

3. Чи є в переліку імен кримські татари? Поміркуй, чому так сталося.

(Немає, адже наявність бодай якоїсь української назви (імені Івана Франка) зумовлена тим, що Крим є частиною України і держава має певну позицію сили. Кримські татари такої позиції не мали)

Дружня порада вчителю

Це гарна нагода поговорити про прізвища, які сучасні учні та учениці, на щастя, вже навіть не знаю. Це вкотре підважить «велич» російської культури, виявляється без знання про неї ніякі важливі контексти не зникають.

Рефлексія

Поміркуй, чи зможуть Влад та головна героїня подолати свої відмінності та зійтися на подібностях, яких у них теж чимало?

З чим можна попрацювати ще

Послухай пісні Джамали з альбомом «QIRIM», в який увійшли 14 старовинних кримськотатарських пісень. Дізнатися, з якого регіону ця після та прочитати змісти текстів можна на сайті.

Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=Bxshjtmyr1Q

Подумай, чи подібні сюжети на українські народні пісні?
Які сторінки історії Криму стали для тебе новими після прослуховування?
Про яких персонажів кримськотатарського фольклору ти дізнався/дізналася?

Домашнє завдання

Прочитай наступний фрагмент книжки Анастасії Левкової «За Перекопом є земля»: із 17 розділу 2 частини до 2 розділу 3 частини включно

Джерела

Левкова Анастасія «За Перекопом є земля». Київ. Лабораторія. 2023. 393 с.: https://www.yakaboo.ua/ua/za-perekopom-e-zemlja.html?gad_source=1&gad_campaignid=20887990244&gbraid=0AAAAADoya-a8Hk797wzSbG42jZbFJA9sZ&gclid=CjwKCAjw4efDBhATEiwAaDBpbtpLkdATttoXSxfi7BBYuFF0tLzpx6tbzObTJm8ot_PbkmLvW-TuXRoClLQQAvD_BwE
Фото Джамали на Євробаченні 2016. Радіо Свобода:
https://www.radiosvoboda.org/a/news/27734933.html
Єкельчик С. Український досвід Другої світової війни. Київ. Медуза, 2020. 269 с.
Відео «Як культура та історія півострова Крим інтегрована в українську ідентичність?» на каналі «Культурний проєкт»:
https://www.youtube.com/watch?v=AcTUSZsq4dI
Відео «Стереотипи минулого, які заважають українцям» на каналі «Культурний проєкт»:
https://www.youtube.com/watch?v=Ww0OR69mKlc

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 10. Інтеграція ідентичностей

Опорні поняття:

Гранд-наратив
Інтеграція

Текст, який опрацьовуємо на цьому уроці:

розділи роману Анастасії Левкової «За Перекопом є земля»

Гачок

У 2016 році вся Україна вболівала за Джамала із її піснею «1944» на Євробаченні. Кримська татарка, що співає про трагедію депортації, представляла Україну і це здавалося абсолютно логічним рішенням. Адже Крим — це частина України, а історія кримських татар — це частина української історії. Проте, чи завжди ця інтегрованість була помітна? Поміркуй, що ти знав/знала про історію Кримського півострова до початку цього курсу?

Завдання 1.

Перечитай фрагмент роману «За Перекопом є земля» Анастасії Левкової та виконай завдання опісля.

1.
— Ти відчуваєш кримськотатарські памʼятки своїми? — запитав Влад.

— Я відчуваю їх «їхніми». Але, оскільки я іноді почуваюся «ними», то й відчуваю це все «своїм».

Я розказала: колись ми з Аліє йшли у Сімфі на мітинг до Дня памʼяті жертв депортації — відзначали круглу річницю, люди приїхали з усього півострова. На вулицях довкола площі стояла непробивна стіна з «Беркуту» й міліції. Ми підійшли до них. «Ви куди?» — запитав нас один у формі й нажахано застеріг: — «Там татари!». — «А ми, по-вашому, хто?» — сміючись, мовила я. Той подивився ще нажаханіше і пропустив нас.

2.
Якогось дня ми думали їхати в Лівадійський палац. Я розповіла Владові, як у дитинстві читала про Ніколая II , його дружину й дітей, як шкодувала їх, бо 1917-го вони опинились на споді історії.

— Ясно. Тебе цікавлять упосліджені, — підсумував Влад. — Саме тому ти, вирісши в Криму, стала говорити українською, саме тому займаєшся меншими народами.

— Так, — підтвердила я, бо вже про себе це зрозуміла.

— Тобто якби росіяни, російська мова і культура були упосліджені, то ти б захищала їх.

Камінь. Удар. Хочу схопитись за місце, де він поцілив. Мої руки незрушні.

— Якби росіяни чи просто російськомовні, — вів далі Влад, — десь були упосліджені, я б їх теж захищав. Ходив би на мітинги за російську мову, заснував би газету абощо.

<…>

— Тільки вони ніде не упосліджені, — міркував, — ні в Києві, ні у Львові. Ні в Америці, ні в Німеччині.Вони всюди привілейовані. І всюди навʼязливі… Тому ми з тобою не ходимо на мітинги за них, не засновуємо газет. Про російську є кому подбати. І Романови тепер теж не упосліджені.

1. Як головна героїня ставиться до кримськотатарської культури? Як співвласниця, чи як долучена?

2. Чи вважає головна героїня кримськотатарську культуру частиною власної ідентичності? Обґрунтуй свою думку.

3. Пригадай попередні розділи і поміркуй, чи розділяє таке ставлення головної героїні більшість суспільства?

4. Головна героїня цікавиться і підтримує упосліджених, себто тих, до кого тривалий ставилися як до другорядних. На твою думку, чию функцію на себе перебирає героїня і чому повсякчас розчаровується на своєму шляху?

Теорія

Попри подібність української та кримськотатарської історії протягом ХХ століття, про що йшлося на попередніх уроках, досвіди кримських татар не були вповні інтегровані в український гранд-наратив.

Гранд-наратив — це впорядкована сукупність символів, історичних подій, травм, спогадів та культурних елементів певного народу, яка сприяє національній єдності та визначає яким спільний погляд у майбутнє.

Прикметно, що подібність двох історій є й причиною, чому інтеграція і досі триває. Після здобуття Україною незалежності перед суспільством постала необхідність поєднати дуже розмаїті українські досвіди минулого століття: чиїсь пращури були в лавах УПА, чиїсь — були мобілізовані в радянську армію, чиїсь рідні були репресовані та заслані, а чиїсь — змогли побудувати успішну карʼєру. А ще потрібно було осмислити трагедію Голодомору, Голокосту та аварії на Чорнобильській АЕС, про які в часи СРСР воліли мовчати. А тоді — повернути нам нашу культуру: ввести у шкільну програму репресованих письменників 1920-х, які були заборонені в радянські часи, подивитися на Казимира Малевича та Олександру Екстер як на українських художника та художницю, зрештою, повернути українську мову до не спотворених радянською політикою норм. Роботи було чимало, і далеко не всі державні процеси тривали злагоджено і оперативно. Наприклад Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні був відкритий лише у 2008 році, а вже звична для нас сьогодні акцію «запали свічку», якою ми вшановуємо памʼять жертв Голодомору, розпочалася з індивідуальної ініціативи: пропозиції історик Джеймс Мейс у 2003 році.

За безліччю власних національних питань досвідами кримських татар також не приділяли достатньо уваги, щоб вони стали повноцінними учасниками українського культурного політичного процесу. Так, історик Сергій Єкельчик зазначає, що «інкорпорація геноциду кримських татар до українського канону памʼяті» сталося лише після окупації півострова у 2014 році. До того контактів між «материковою Україною» та Кримом було недостатньо, а ідея «двох етносів, обʼєднаних одною державою» була непомітною у публічному просторі.

Завдання 2.

Переглянь відео, в якому історик Олексій Савченко розповідає про брак інтеграції кримськотатарської історії в історії України, та виконай завдання опісля.

Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=AcTUSZsq4dI

1. Які виникали проблеми у молодшого покоління кримських татар, коли вони вивчали історію України?

2. Які були причини цієї проблеми?

3. Як українська історія повʼязана із кримськотатарською?

4. Чи змінилося щось за останні 10 років? На яких підставах?

Завдання 3.

Прочитай фрагмент з роману, в якому Влад оглядає Ханський палац, та виконай завдання опісля.

— Тобі не здається, що предмети побуту Гераїв укупі з офіцерськими мундирами часів Російської імперії виглядають дико? — запитав він, коли ми вийшли у двір, залишившись удвох.

Сандикь у моїй уяві поморщився та зіщулився. Здавалось, на скелях замість «латочок» стоять не сосни, а пірамідальні вежі з каміння. Ніколи досі я не помічала в Хансараї російських офіцерських мундирів. Я байдуже відповіла:

— Так, дико.

— Але що ти візьмеш з регіону, де в останні два з половиною століття найбільший вплив — від росіян. Про логіку тут варто забути, — казав Влад, і я погоджувалася з ним від усього серця, і ці слова лягали каменем у сонячному сплетінні, поверх решти ста кілограмів.

1. Що зазвичай (і у цьому фрагменті зокрема) помічає Влад в Криму та його культурних інституціях?

2. Чи справедлива його думка?

3. Чому вона так ранить головну героїню?

4. Поміркуй, чи можна назвати їхні стосунки гармонійними? Обґрунтуй свою думку

5. І Влад і головна героїня — гуманітарії, які бачать впливи російської культури на українську та кримськотатарську, проте часом їхні погляди стають майже протилежними. Заповни таблицю із їхньою характеристикою та подумай, чому так стається?

	Головна героїня	Влад
фах
місце проживання
коли вперше побували в Криму
Риси характеру
погляд на Крим
погляд на «російський слід»
ставлення до кримських татар
на чому вони знаються
куди спрямованих їхній культурний погляд