Урок 12. Жінки в поезії першої половини ХХ століття. Частина 2
Матеріал
Урок 12
Тема: Жінки в поезії першої половини ХХ століття. Частина 2
- вірш Раїси Троянкер «Згадка» в музичній інтерпретації Сергія Жадана, Юрія Гуржи та Люби Якимчук.
Дух авантюризму кличе до пригод? Як щодо того, аби втекти з дому з мандрівним цирком? Саме так зробила юна Раїса Троянкер у свої 13 років. Для дівчинки з ортодоксальної єврейської сім’ї це був не просто акт непокори, а цілий маніфест свободи! Такою ж волелюбною та екстравагантною вона залишалася і в дорослому житті. Сучасники згадують її як найеротичнішу поетку свого кола, перед чарами якої неможливо було встояти… Але повернімось до цирку.
1923 рік. Умань. Повітове місто Київської губернії, відоме насамперед дендропарком «Софіївка» та великою єврейською громадою, живе досить масштабно за мірками цивілізації того часу. Тут є водогін, електрифікація, залізничне сполучення з великими містами, розкішний зимовий театр, елітні готелі, безліч крамниць із коштовним крамом і жваве культурне життя. У родині сторожа синагоги живе тут і бунтівна підлітка Раїса.
У 13 років дівчина захоплюється цирком і мимоволі закохується в італійця-приборкувача тигрів. Цирк цей — мандрівний, і вже невдовзі мандрує з ним і закохана втікачка. Зупиняючись із цирком у дрібних містах та містечках, щовечора вона виступає в останньому номері програми: кладе свою голову в роззявлену пащу тигрові!..
Завдання 1. Читаємо, як відчуваємо
За рік Раїса Троянкер тікає і з цирку, а за чотири, уже в Києві, пише знаменитий тепер вірш «Згадка», присвячений «незабутньому Леонідові Джордані» — тому самому італійцеві…
Прочитай цей вірш.
Пам’ятаєш місто маленьке
на далекій, глухій провінції,
де не чути трамвайного
дзенькоту,
де любов переллята за вінця?
Пам’ятаєш —
маленький цирк
і мене — укротительку звірів?
Не забути хвилин цих,
невимовно болючих і щирих…
Пам’ятаєш — притих партер,
(за першим дзвоником другий)
Й ти об ноги мої тер
Шкіри своєї смуги.
Пригадай золоті сни,
Мій німий, смугастий любовнику,
Пригадай після виступу ніч,
Таку страшну й молитовну.
Я у клітці.
Тиша густа.
Лапа твоя на моє стегно.
(там і зараз, біля живота
Хрестик, синьо-таємний).
Пам’ятаєш
У цирку була
Молода й запальна тигриця.
Я її укротить не змогла —
І пішла,
Бо коритись — не личить.
Пам’ятаєш — виступ останній
І анонси — “новий укротитель”.
Ти відчув те прилюдне прощання
І дивився очима розбитими.
Грав Джордані, як завжди, тустеп
І од музики злий і напругий
Ти об мене з розпукою тер
Шкіри своєї смуги.
Ми провели закляту гру
(як згадаю — жахаюсь сама).
Навіть ворог мій — комік Штрулеп
В хвилюванні пальці ламав.
Було тихо в людській юрбі.
Наче й публіка чула кров.
Після нашого виступу вбивсь
Молодий акробат Гро.
Я забула далеке місто
І малесенький цирк на провінції.
Але в пам’яті ти кігтистий, —
І любов переллята за вінця.
Велике місто.
І в зоосаді
Мужчина коханий
сказав —
“Глянь, он красивий тигр” —
І так розпачливо,
і так тьмяно
Я закричала:
“Ти!”
Ти впізнав і твої вуста,
(Я відчула, мій Зеро, я знаю),
Як останнього вечора, так
Тричі сказали – “Рай-я”.
То була золота гроза,
Нині складаю вірші.
Директор зоосаду писав: —
“Тигр хворий. Здоров’я гіршає”.
Завдання 2. Словничок тексту
Підкресли незнайомі слова в тексті й з’ясуй їх значення за словником.
Пам’ятаєш місто маленьке
на далекій, глухій провінції,
де не чути трамвайного
дзенькоту,
де любов переллята за вінця?
Пам’ятаєш —
маленький цирк
і мене — укротительку звірів?
Не забути хвилин цих,
невимовно болючих і щирих…
Пам’ятаєш — притих партер,
(за першим дзвоником другий)
Й ти об ноги мої тер
Шкіри своєї смуги.
Пригадай золоті сни,
Мій німий, смугастий любовнику,
Пригадай після виступу ніч,
Таку страшну й молитовну.
Я у клітці.
Тиша густа.
Лапа твоя на моє стегно.
(там і зараз, біля живота
Хрестик, синьо-таємний).
Пам’ятаєш
У цирку була
Молода й запальна тигриця.
Я її укротить не змогла —
І пішла,
Бо коритись — не личить.
Пам’ятаєш — виступ останній
І анонси — “новий укротитель”.
Ти відчув те прилюдне прощання
І дивився очима розбитими.
Грав Джордані, як завжди, тустеп
І од музики злий і напругий
Ти об мене з розпукою тер
Шкіри своєї смуги.
Ми провели закляту гру
(як згадаю — жахаюсь сама).
Навіть ворог мій — комік Штрулеп
В хвилюванні пальці ламав.
Було тихо в людській юрбі.
Наче й публіка чула кров.
Після нашого виступу вбивсь
Молодий акробат Гро.
Я забула далеке місто
І малесенький цирк на провінції.
Але в пам’яті ти кігтистий, —
І любов переллята за вінця.
Велике місто.
І в зоосаді
Мужчина коханий
сказав —
“Глянь, он красивий тигр” —
І так розпачливо,
і так тьмяно
Я закричала:
“Ти!”
Ти впізнав і твої вуста,
(Я відчула, мій Зеро, я знаю),
Як останнього вечора, так
Тричі сказали – “Рай-я”.
То була золота гроза,
Нині складаю вірші.
Директор зоосаду писав: —
“Тигр хворий. Здоров’я гіршає”.
Переллята — те саме, що перелита.
Укротителька — просторічна форма слова приборкувачка.
Партер — нижній поверх глядацької зали театру з місцями для глядачів, розташований у просторі між сценою або оркестровою ямою й протилежною стіною або амфітеатром.
Тустеп — вид бального танцю, американський побутовий танець, популярний у 1920-ті роки.
З розпукою — з безнадією, з відчаєм.
Завдання 3
Зверни увагу на рядки, у яких лірична героїня ототожнює себе й адресата з тигром, і де тигр виступає окремим образом. Які ще образи наведено в тексті? Назви ці місця, явища й людей, аби краще уявити текст. Це знадобиться тобі для наступного завдання.
Відповідь: глуха провінція, маленьке місто, маленький цирк, укротителька звірів, затихлий партер, золоті сни, страшна й молитовна ніч, густа тиша, синьо-таємний хрестик, молода тигриця, комік Штурлет, акробат Гро, мужчина коханий, золота гроза, директор зоосаду.
Цей вірш Раїси Троянкер є, безумовно, біографічним. Ти вже знаєш історію про італійця Леоніда Жордані, але це ще не все. Синьо-таємний хрестик — поетична назва реального шраму на стегні, який залишився в Раїси після нападу тигра. А Рай-я — не просто гра слів — так Раїса Троянкер підписувала свої листи.
Завдання 4
Прочитай вірш ще раз і напиши відповідь (прозову або поетичну) від імені Леоніда Джордані, якому, власне, вірш присвячено й адресовано.
Дружня порада вчителю
На це завдання бажано виділити щонайменше 20 хв, якщо такої можливости немає — почати в класі, завершити вдома й зачитати/обговорити на наступному уроці.
Завдання 5
Послухай вірш «Згадка» в музичній інтерпретації Сергія Жадана, Юрія Гуржи та Люби Якимчук 9. Троянкер. Тайгер ліліес з альбому «Фокстроти».
Переглянь художній фільм Тараса Томенка «Будинок „Слово“: Нескінчений роман», де Раїса Троянкер — одна з головних героїв.
- Це вже не перша поетично-музична композиція за альбому «Фокстроти», який ми слухаємо в межах цього курсу. Чи подобається тобі стилістика графіки у відеокліпах? Чим саме?
- Про який спогад зі свого життя тобі хотілося б написати вірш? Якщо тобі комфортно, поділися ним із класом.
Урок 12
Тема: Жінки в поезії першої половини ХХ століття. Частина 2
- вірш Раїси Троянкер «Згадка» в музичній інтерпретації Сергія Жадана, Юрія Гуржи та Люби Якимчук.
Дух авантюризму кличе до пригод? Як щодо того, аби втекти з дому з мандрівним цирком? Саме так зробила юна Раїса Троянкер у свої 13 років. Для дівчинки з ортодоксальної єврейської сім’ї це був не просто акт непокори, а цілий маніфест свободи! Такою ж волелюбною та екстравагантною вона залишалася і в дорослому житті. Сучасники згадують її як найеротичнішу поетку свого кола, перед чарами якої неможливо було встояти… Але повернімось до цирку.
1923 рік. Умань. Повітове місто Київської губернії, відоме насамперед дендропарком «Софіївка» та великою єврейською громадою, живе досить масштабно за мірками цивілізації того часу. Тут є водогін, електрифікація, залізничне сполучення з великими містами, розкішний зимовий театр, елітні готелі, безліч крамниць з коштовним крамом і жваве культурне життя. У родині сторожа синагоги живе тут і бунтівна підлітка Раїса.
У 13 років дівчина захоплюється цирком і мимоволі закохується в італійця-приборкувача тигрів. Цирк цей — мандрівний, і вже невдовзі мандрує з ним і закохана втікачка. Зупиняючись із цирком у дрібних містах та містечках, щовечора вона виступає в останньому номері програми: кладе свою голову в роззявлену пащу тигрові!..
Завдання 1. Читаємо, як відчуваємо
За рік Раїса Троянкер тікає і з цирку, а за чотири, уже в Києві, пише знаменитий тепер вірш «Згадка», присвячений «незабутньому Леонідові Джордані» — тому самому італійцеві…
Прочитай цей вірш.
Пам’ятаєш місто маленьке
на далекій, глухій провінції,
де не чути трамвайного
дзенькоту,
де любов переллята за вінця?
Пам’ятаєш —
маленький цирк
і мене — укротительку звірів?
Не забути хвилин цих,
невимовно болючих і щирих…
Пам’ятаєш — притих партер,
(за першим дзвоником другий)
Й ти об ноги мої тер
Шкіри своєї смуги.
Пригадай золоті сни,
Мій німий, смугастий любовнику,
Пригадай після виступу ніч,
Таку страшну й молитовну.
Я у клітці.
Тиша густа.
Лапа твоя на моє стегно.
(там і зараз, біля живота
Хрестик, синьо-таємний).
Пам’ятаєш
У цирку була
Молода й запальна тигриця.
Я її укротить не змогла —
І пішла,
Бо коритись — не личить.
Пам’ятаєш — виступ останній
І анонси — “новий укротитель”.
Ти відчув те прилюдне прощання
І дивився очима розбитими.
Грав Джордані, як завжди, тустеп
І од музики злий і напругий
Ти об мене з розпукою тер
Шкіри своєї смуги.
Ми провели закляту гру
(як згадаю — жахаюсь сама).
Навіть ворог мій — комік Штрулеп
В хвилюванні пальці ламав.
Було тихо в людській юрбі.
Наче й публіка чула кров.
Після нашого виступу вбивсь
Молодий акробат Гро.
Я забула далеке місто
І малесенький цирк на провінції.
Але в пам’яті ти кігтистий, —
І любов переллята за вінця.
Велике місто.
І в зоосаді
Мужчина коханий
сказав —
“Глянь, он красивий тигр” —
І так розпачливо,
і так тьмяно
Я закричала:
“Ти!”
Ти впізнав і твої вуста,
(Я відчула, мій Зеро, я знаю),
Як останнього вечора, так
Тричі сказали – “Рай-я”.
То була золота гроза,
Нині складаю вірші.
Директор зоосаду писав: —
“Тигр хворий. Здоров’я гіршає”.
Завдання 2. Словничок тексту
Підкресли незнайомі слова в тексті й з’ясуй їх значення за словником.
Переллята — те саме, що перелита.
Укротителька — просторічна форма слова приборкувачка.
Партер — нижній поверх глядацької зали театру з місцями для глядачів, розташований у просторі між сценою або оркестровою ямою і протилежною стіною або амфітеатром.
Тустеп — вид бального танцю, американський побутовий танець, популярний в 1920-ті роки.
З розпукою — з безнадією, з відчаєм.
Завдання 3
Зверни увагу на рядки, у яких лірична героїня ототожнює себе й адресата з тигром, і де тигр виступає окремим образом. Які ще образи наведено в тексті? Назви ці місця, явища й людей, аби краще уявити текст. Це знадобиться тобі для наступного завдання.
Цей вірш Раїси Троянкер є, безумовно, біографічним. Ти вже знаєш історію про італійця Леоніда Жордані, але це ще не все. Синьо-таємний хрестик — поетична назва реального шраму на стегні, який залишився в Раїси після нападу тигра. А Рай-я — не просто гра слів — так Раїса Троянкер підписувала свої листи.
Завдання 4
Прочитай вірш ще раз і напиши відповідь (прозову або поетичну) від імені Леоніда Джордані, якому, власне, вірш присвячено й адресовано.
Завдання 5
Послухай вірш «Згадка» в музичній інтерпретації Сергія Жадана, Юрія Гуржи та Люби Якимчук 9. Троянкер. Тайгер ліліес з альбому «Фокстроти».
Переглянь художній фільм Тараса Томенка «Будинок „Слово“: Нескінчений роман», де Раїса Троянкер — одна з головних героїв.
- Це вже не перша поетично-музична композиція за альбому «Фокстроти», який ми слухаємо в межах цього курсу. Чи подобається тобі стилістика графіки у відеокліпах? Чим саме?
- Про який спогад зі свого життя тобі хотілося б написати вірш? Якщо тобі комфортно, поділися ним із класом.
Ділись та обговорюй важливе