матеріал 1

Урок 13. Соціально-гуманітарний кластер

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 13. Соціально-гуманітарний кластер

Опорні поняття

Соціально-гуманітарний кластер
Гуманітарне мислення
Етична дилема
Моральний вибір
Відповідальність
Критичне мислення
Цінності
Громадянська позиція
Соціальні науки
Маніпуляція
Медіавплив
Соціальна кампанія
Електронна петиція
Молодіжна ініціатива
Освітня і кар’єрна траєкторія
LifeComp
EntreComp
Гуманітарна професія

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання

застосовує інформацію щодо роботи служб, які надають компетентну і фахову допомогу, та за потреби відповідально її застосовує [12 СЗО 1.1.1-2];
визначає пріоритети в різних сферах власної навчальної діяльності на основі самоаналізу і потреби в самореалізації [12 СЗО 4.1.2-1]
аналізує пропозиції закладів освіти, критерії зарахування, аналізуючи різні джерела інформації [12 СЗО 4.11.1-2];
планує різні варіанти освітньо-професійного шляху на основі балансу власних ресурсів і цінностей, інформації щодо ринку праці, аналізуючи наслідки власних рішень [12 СЗО 4.11.1-3];
створює власну освітню траєкторію з урахуванням власних потреб і запитів суспільства [12 СЗО 4.1.2-3].

Порада для вчителя / вчительки:

Сьогодні ми починаємо знайомство з останнім із навчальних кластерів нашого курсу – соціально-гуманітарним. Важливо підкреслити, що цей напрям ключовий для розуміння самого суспільства, у якому ми живемо, для формування особистої громадянської позиції, мислення, здатності впливати на світ не лише технологічно, а й змістовно.

Запропонуйте учням і ученицям підійти до цієї теми як до виклику і можливості – зібрати докупи все, що вони вже знають, і подивитись, як гуманітарні науки дають глибину й сенс усьому, що відбувається довкола.

Гачок

Порада для вчителя / вчительки:

Вправа “Кнопка вибору: врятуй чи ні?” – це стартовий мініексперимент, який миттєво занурює учнів і учениць у простір гуманітарного мислення. Формат моральної дилеми активізує критичне, емоційне й етичне осмислення ситуації, що не має однозначної відповіді.

Мета вправи – показати, як працює гуманітарне мислення: через етику, емоції, аргументацію, емпатію, критичну оцінку; активізувати учасників з перших хвилин через провокацію і виклик; створити запит на дослідження ролі філософії, етики, права, психології в суспільному житті.

Це ефективний інструмент, щоб відчути, що гуманітарні науки – це не теорія, а інструмент розуміння і впливу на світ.

Етап 1. Дилема “Червона кнопка”.

Запропонуйте учням і ученицям поміркувати над ситуацією:

Уявіть: перед вами червона кнопка. Якщо ви натиснете її – одна невідома людина на іншому кінці світу помре, але в цей момент ви отримаєте 10 мільйонів гривень. Якщо не натиснете – нічого не зміниться, ви залишитесь зі своєю совістю і без мільйонів.

Питання: натиснете чи ні?

Етап 2. Обговорення.

На цьому етапі важливо “розкрутити” гуманітарний вимір – показати, що гуманітарне мислення – це не абстрактні роздуми, а інструмент аналізу, інтерпретації, відповідальності та впливу.

Зв’яжіть дилему з ключовими дисциплінами соціально-гуманітарного кластера: філософія, право, соціологія, психологія, громадянська освіта, медіаграмотність, опрацюйте її в різних площинах.

1. Перший рівень обговорення (особисте й етичне).

Запитання до класу:

Що стало основою вашого рішення: інстинкт, цінності, страх, надія?
Чи змінилось би щось, якби ви знали, хто саме ця людина?
Ви думали про себе як про “добру людину”? А про громадянку / громадянина?

Зв’язок із філософією і громадянською освітою: моральний вибір, гідність, межа свободи.

2. Другий рівень (правовий і соціальний).

Нове ускладнення:

А якщо кнопку натискає робот? А якщо наказ надходить від держави?
Хто несе відповідальність: виконавець, спостерігач, творець системи?

Зв’язок із правознавством: поняття причинного зв’язку, опосередкованої відповідальності; аналіз ситуацій “виконання наказу” (актуально у воєнний час).
Зв’язок із соціологією: “Синдром свідка” (bystander effect), соціальна анонімність, роль соціальних норм у виправданні насильства.

3. Третій рівень (медіа, пропаганда, культура).

Дискусія:

А якби кнопку подавали в медіа як “героїчний вчинок” – ви би натиснули?
Яку роль відіграють наративи, маніпуляція і мовні конструкції в прийнятті рішень?

Зв’язок із медіаграмотністю та культурологією: вплив символів, термінів (“наше благо”, “заради більшого”), мемів; як масова культура формує допустимі дії.

4. Четвертий рівень (психологія і цінності).

Обговорення:

Як почувається людина після натискання кнопки?
Що таке моральне виснаження, втрата чутливості, раціоналізація?

Зв’язок із психологією: механізми знеособлення, емоційного вигорання, групового тиску; роль самосвідомості, емпатії і психологічної стійкості в етичних виборах.

5. Фінал обговорення: синтез.

Запропоновані тези для рефлексивної дискусії:

Хто має право вирішувати, що таке “допустима жертва”?
Як гуманітарні науки допомагають нам розпізнати насильство, навіть коли воно “законне” або “популярне”?
Чому в сучасному світі критичне гуманітарне мислення – це засіб захисту свободи?

Варіанти адаптації:

Замість грошей, натиснення кнопки зупиняє війну, але вбиває 1 дитину.
Чи можете ви натиснути кнопку, якщо це зробить хтось інший за вас?

Порада для вчителя / вчительки:

Ця дилема – не просто “цікавий експеримент”, а модель гуманітарного мислення в дії, яка навчає мислити поза межами особистого інтересу, ставлячи загальнолюдські й суспільні питання вище миттєвих вигод; бачити структури впливу, етичні парадокси, системи рішень у тому, що спершу здається лише “особистим вибором”; бути відповідальною людиною і професіоналом, який уміє розпізнавати маніпуляцію, аналізувати суспільні процеси, передбачати наслідки й відстоювати гідність – навіть у складних моральних ситуаціях.

Саме це і є суть соціально-гуманітарного кластера – формувати тих, хто не просто знає, що відбувається, а розуміє чому, як це впливає на інших, і що з цим робити.

Якщо учні й учениці зацікавляться глибиною дилеми, ви можете запропонувати їм додатково дослідити теоретичне підґрунтя:

Під теоретичним підґрунтям мається на увазі інтелектуальне поле, з якого походить суть дилеми або проблеми, і за допомогою якого її можна осмислити, проаналізувати, пояснити чи аргументувати. Це той інструментарій, яким користується гуманітарій у своїй роботі – щоденно й системно.

Філософія (етика):

Утилітаризм: правильне – це те, що приносить найбільше блага найбільшій кількості людей.

Деонтологія: є речі, які завжди неправильно робити, незалежно від результату (наприклад, убивство невинного).

Право:

Каузальність (причинно-наслідковий зв’язок): чи несе людина відповідальність, якщо вона “лише натиснула кнопку”?

Презумпція вини / моральна відповідальність: що важить більше – формальний статус чи етична суть дії?

Психологія:

Когнітивний дисонанс: конфлікт між внутрішніми цінностями і зовнішньою вигодою.

Моральна раціоналізація: як ми шукаємо виправдання для рішень, які суперечать нашим переконанням.

Соціологія:

Норми суспільства: як прийнятність змінюється залежно від соціального контексту (“усі так роблять”).

Колективна мораль: чому група може виправдати те, що індивід вважає аморальним.

Теорія

“Що таке соціально-гуманітарний кластер і які його сфери впливу?”

Початок – звернення до класу:

Хто придумує закони?
Хто вирішує, що таке “нормально” у суспільстві?
Хто визначає, якою мовою ми говоримо, як трактуємо історію, що вважаємо справедливим?

Відповідь проста – гуманітарії, але не в тому сенсі, як часто думають – “ті, хто не вміють рахувати”, а в реальному сенсі – ті, хто розуміють людей, культуру, суспільства, і вміють працювати зі складними ідеями.

Що таке соціально-гуманітарний кластер?

Це напрям навчання, який об’єднує дисципліни про людину, суспільство, мислення, свободу і взаємодію. Це не просто “історія з підручника”, а спосіб бачити, аналізувати і впливати на суспільні процеси.

Про що цей кластер? Що тут вивчають?

Людина + суспільство: правознавство, історія, громадянська освіта, філософія, економіка, соціологія, психологія, культурологія.
Критичне мислення + етика: як розрізняти правду і маніпуляцію? Що таке моральний вибір? Як працює пропаганда?
Культура + ідентичність: що таке національна пам’ять, культура, мова, свобода? Як вони формують нас як громадян?

(Це не лише про запам’ятати, а про аналіз, інтерпретацію, дискусію, проєктну діяльність).

Профілі та можливості: що тут можна обрати?

Розкажіть про можливості вашого закладу, напрямки, наприклад, історико-правовий, психолого-соціологічний, політологічно-економічний, культурологічний або медіа-гуманітарний.

Поясніть, що кожен профіль – це можливість дискутувати, проводити дослідження, створювати власні проєкти, долучатись до міжнародних і всеукраїнських проєктів, дебатів, громадських ініціатив.

Поясніть, у чому суть навчання в кластері:

Можна пояснити, що ви працюєте на перетині освіти, цінностей і реального життя. Ваш основний напрям – соціально-гуманітарний кластер, бо саме тут формується головне – людина, яка вміє мислити і впливати. Ви не читаєте лекції “згори”. Ви створюєте простір, де:

обговорюють етичні дилеми й реальні судові кейси;
аналізують медіа й пишуть публічні тексти;
створюють соціальні проєкти, беруть участь у дебатах, хакатонах, волонтерстві;
читають філософію, щоб зрозуміти себе;
розмовляють з активістами, дипломатами, юристами, журналістами, які змінюють країну сьогодні.

Ключові дисципліни:

Історія – не лише дати, а розуміння, чому так сталося і що з цим робити.
Правознавство – інструмент захисту свободи й прав.
Громадянська освіта – як бути свідомим громадянином, що діє.
Філософія – навички ставити правильні запитання.
Економіка – розуміння механізмів, які впливають на наші можливості.
Соціологія – вивчення суспільства як системи.
Психологія – як працює людина в контексті суспільства.

Соціальні науки – це інструменти для розуміння світу:

Вони не дають “однієї правильної відповіді”, але дають моделі аналізу.
Вони навчають мислити критично, бачити системи, вивчати поведінку, шукати сенс, будувати аргументи.
Вони формують людей, які впливають на політику, культуру, освіту, медіа, права людини, міжнародні відносини.

Роль гуманітаріїв:

Після повномасштабної війни хто документує злочини, відновлює пам’ять, формує наратив майбутнього?
Під час кризи демократії хто захищає свободи, шукає компроміси, формує суспільну свідомість?
У цифрову епоху хто мислить про етику, штучний інтелект, вплив медіа на психіку і культуру?

Яке мислення формує соціально-гуманітарний кластер?

Соціально-гуманітарний кластер формує не просто знання, а тип мислення, що формує сучасну особистість: емпатичну, критичну, проактивну, соціально відповідальну, медіаграмотну, етично чутливу – ту, яка здатна впливати.

Цей підхід, до речі, відповідає ключовим європейським рамкам компетентностей:

LifeComp (European Framework for Personal, Social and Learning to Learn Competence)

Розроблена Європейською Комісією, яка є ключовим органом ЄС, відповідальним за формування політик у сфері освіти, культури, молоді та інновацій у межах європейського освітнього простору як рамка особистісних, соціальних і навчальних умінь, необхідних для життя у ХХІ столітті. Офіційне джерело

Critical thinking (критичне мислення)

Здатність аналізувати інформацію, розрізняти факти й оцінки, ставити запитання, виявляти маніпуляції.
– Формується під час обговорення тем прав людини, медіа, пропаганди, історії.

Empathy (емпатія)

Розуміння інших, культурна чутливість, повага до різних точок зору.
– Розвивається через вивчення культури, психології, соціології, традицій.

Growth mindset (мислення зростання і дії)

Віра в здатність до змін, відкритість до нового досвіду, готовність навчатися.
– Підсилюється через приклади дій, рефлексію, участь у проєктах.

Managing learning (самоорганізаційне мислення)

Уміння організовувати навчання, обирати свій шлях, визначати цілі.
Виявляється через індивідуальні траєкторії, дослідницькі завдання, вибір профілю.

EntreComp (Entrepreneurship Competence Framework)

Також створена Єврокомісією, EntreComp – це рамка підприємницьких компетентностей, що стосуються не бізнесу, а вміння бачити можливості, діяти і реалізовувати ідеї. Офіційне джерело

Ideas and opportunities (ідеї та можливості)

Уміння бачити сенси, формулювати ідеї, шукати відповіді на соціальні виклики.
– Розвивається через аналіз гуманітарних професій, проєктну діяльність, дебати.

Resources (пошук ресурсів)

Пошук ресурсів: знань, людей, можливостей для реалізації задуманого.
– Стосується саморозвитку, командної роботи, участі в ініціативах.

Into action (мислення про можливості)

Здатність перетворити ідею на дію, запустити проєкт, впливати на реальність.
– Формується через знайомство з молодіжними ініціативами, кампаніями, петиціями.

Після лекції – обговорення:

Як соціальні науки допомагають вам розуміти те, що відбувається у світі?
Чи є приклади з новин або життя, де соціогуманітарне мислення було б корисним?
Якби ви були радниками уряду – які знання вам були б потрібні?

Порада для вчителя / вчительки:

Спрямуйте обговорення до того, що розуміння історії, прав людини, суспільних процесів – не абстракція, а інструмент відповідального лідерства.

Підбийте підсумки: соціогуманітарії – це архітектори суспільства.

Вони не будують дороги, але вони визначають, чому саме ці дороги ведуть у майбутнє.
Вони не командують арміями, але вони вирішують, навіщо нам свобода, гідність і культура.

Завдання

Порада для вчителя / вчительки:

Нижче ви знайдете три різні приклади того, як можна впливати на суспільство: через соціальні кампанії, електронні петиції або власні ініціативи. Усі ці форми є автентичними інструментами гуманітарної дії та розвитку громадянської свідомості.

Запропонуйте учням ознайомитися з усіма прикладами, а для глибшого опрацювання – обрати один формат, який їм найближчий або викликає найбільший інтерес. Це дозволить не лише краще зануритися в суть, а й активізувати індивідуальні сильні сторони: хтось захоче писати, хтось – стратегувати, хтось – творити.

1. Соціальні кампанії з хештегом

Кампанії з хештегом – це форма цифрової мобілізації, коли навколо одного ключового слова (хештегу) об’єднується увага, дії та емоції великої кількості людей в онлайн-просторі. Хештеги дають змогу швидко поширювати ідеї, об’єднувати людей довкола спільного меседжу, активізувати суспільні дискусії та збирати аналітику впливу. Вони стали новою мовою цифрової культури, де кожен може бути голосом змін.

Ці кампанії можуть бути соціальними (спрямованими на викриття проблем, підтримку прав людини, привернення уваги до травматичних тем) і громадянськими (для зміцнення ідентичності, опору, солідарності).

Чи знаєш ти якісь відомі кампанії з хештегом у соцмережах?

Наприклад, #MeToo, #SaveMariupol, #ImNotAfraidToSayIt, #ЖовтаСтрічка або інші? Чи брав / брала ти колись участь у такій кампанії? Якщо так – у якій саме і чому?

Обери одну з кампаній (або запропонуй відому тобі) і проведи дослідження за такими напрямками:

Хто ініціював кампанію?
Яка її мета?
Як вона реалізувалась (інструменти, меседжі, дизайн, платформи)?
Які результати було досягнуто (медіаохоплення, участь брендів / держав / людей)?
Який вплив вона мала на образ України у світі?

#BraveUkraine / #BeBraveLikeUkraine (2022) – флешмоб і міжнародна рекламна кампанія, яку ініціював Офіс Президента. Українці публікували фото й відео, що демонструють сміливість, і бренди долучилися через редизайн, а білборди з’явилися у понад 160 містах світу.

#1000days #StandWithUkraine (листопад 2023) – хештег до 1000‑го дня повномасштабної війни, який закликав світ підтримати Україну через пости в соцмережах.

#KyivNotKiev (з 2018 року) – комунікаційна ініціатива МЗС та StratCom, спрямована на стандартизовану англійську транслітерацію назви столиці. Завдяки цьому кампанія досягла понад 10 млн охоплення, а медіа, такі як: BBC та The Guardian, перейшли на “Kyiv”.

Розширення цього завдання (опційно).

Розробити хештег‑кампанію для ліцею

1. Передумова

Контекст: ваш ліцей потребує зміни або підтримки певної ініціативи (наприклад, екологічна ініціатива, підтримка психологічного здоров’я, профорієнтація).
Мета: обрати одну з проблем ліцею, яка потребує уваги.

2. Оберіть тип кампанії

Соціальна: підвищення свідомості (стреси, екології, булінгу).
Комерційна / освітня: залучення сімей на відкритий день, збір коштів, реклама факультативу.

3. Придумайте хештег

Має бути унікальним (без плутанини з наявними).

4. Заклик до дії

Що мають зробити учні / батьки / вчителі? Наприклад:
- «Поділись фото поряд з чистим двором»;
- «Напиши: #____ (твій хештег) і розкажи про свою ідею»;
- «Запрошуй друзів на OpenDay».

5. Медіапідтримка

Як залучити інфлюенсерів (старшокласників, випускників)? Інституційні канали (Instagram ліцею, шкільний сайт, батьківські чати)?

6. Фокус на одному меседжі

Хештег має бути зрозумілим і сфокусованим на одній проблемі: не «#ЗеленийЛіцей і #StopBullying» одночасно.

7. Вимірюваність

Установіть конкретні цілі:
- кількість постів (наприклад, 50 фото),
- охоплення (наприклад, 1000 учасників),
- аналіз впливу: лайки, коментарі, репости.

8. Результат

Підготуйте 1‑сторінковий документ або слайд, де:

опис теми та обраний хештег,
короткий заклик,
план медіапідтримки,
метрика та ціль,
приклад уявної публікації (з фото / текстом з хештегом).

2. Електронні петиції.

Електронні петиції – це ефективний спосіб привернути увагу суспільства до важливих тем, об’єднати однодумців і навіть зробити крок до змін.

Приклади успішних петицій в Україні

Закон про відкриття декларацій посадовців
Коли Рада хотіла відтермінувати відкриття реєстру е-декларацій, активні українці ініціювали петицію. Уже за 3 години вона зібрала 25 000 підписів і тривалий час утримувалася в ТОПі. Це спричинило публічну увагу і сприяло вето Президента та доопрацюванню закону, збереження прозорості й антикорупційної політики в країні.
Обмеження грального бізнесу для військових
Петиція вимагала заборонити доступ військових до онлайн-ігор. Після її підтримки, уряд ухвалив рішення про обмеження – це реальний приклад, як голос громадськості змінює політику.
Легалізація одностатевих союзів
Петиція Президенту України у 2022 р. набрала понад 28 000 голосів і автоматично потрапила на розгляд. Це приголомшливий приклад уваги аудиторії до прав людини й суспільних цінностей.

Розширення цього завдання (опційно).

Розробити петицію про щось важливе у вашому ліцеї (наприклад, запровадження школи дебатів, бібліотечні години, мовні клуби).

Зберіть підписи в класі / ліцеї.
Сформулюйте аргументи, обґрунтування, запропонуйте рішення.
Надайте петицію адміністрації або шкільній раді.
Оцініть реакцію: чи зміни почались? Яка віддача?

3. Молодіжні проєкти і ініціативи.

Порада для вчителя / вчительки:

Ця вправа має на меті не лише проаналізувати успішні приклади молодіжних ініціатив, а й показати учням і ученицям, що молодь уже сьогодні може впливати на суспільство, змінювати громади, бути голосом дій і підтримки. Запропонуйте їм дослідити реальні українські проєкти і звернути увагу не тільки на те, що саме зроблено, а й на те, як саме це було реалізовано: через співпрацю, аналіз, комунікацію, планування, залучення громади.

Сформулюйте для класу ключову ідею: гуманітарні компетентності – це не теорія, це дієвий інструмент впливу, побудови майбутнього, відновлення й солідарності. А ще – це саме те, що можуть робити вони. Після аналізу учні й учениці створюватимуть власні ідеї соціальних ініціатив, спираючись на побачене і своє бачення змін. Це важливий крок – від натхнення до дії.

Етап 1. Ознайомлення з проєктами

UActive – це освітня програма для підлітків про розвиток малих громад, яку savED проводить спільно з партнерами. Програма не лише дає учням і ученицям знання та корисні навички, а й дозволяє на практиці відчути, що це таке – створювати реальні проєкти для своєї громади. І вже зараз стати лідерами змін.
- Подивись відео про програму, як молодь відновлює школи і громади, Spirit of America UActive Program Trailer
- Надихнись маніфестом Підтримуйте підлітків | Маніфест UActive від savED
- Досліди проєкти UActive https://saved.foundation/programs?tab=finished
Досліди проєкт Хакатон «Бізнес + молодь: спільні рішення для громади», організований у молодіжних просторах Ko_Laba.
- Подивись відео Ko_Laba Хакатон

Етап 2. Групове обговорення

Кожна група обговорює питання:

1. Про що цей проєкт?

Яку проблему намагались вирішити учасники і учасниці?
Чому ця проблема важлива для громади?

2. Що саме зробили молоді люди?

Які кроки, на вашу думку, вони пройшли?
- З чого могли почати?
- Хто міг їм допомогти?
Які ресурси вони, ймовірно, залучили (гроші, підтримка, люди, простір)?

3. Які зміни цей проєкт приніс?

Для кого цей проєкт став важливим?
Що саме могло змінитися в громаді після його реалізації?

4. Як це пов’язано з соціально-гуманітарним кластером?

Які знання і вміння з гуманітарних дисциплін могли бути корисними?
- Історія? Право? Етика? Психологія? Економіка? Комунікація?
Які цінності тут проявляються? (співпраця, підтримка, справедливість, ініціатива…)

5. А якби ви були в команді цього проєкту…

Яку роль ви б могли взяти на себе?
Що б ви порадили покращити або додати?

Розширення цього завдання (опційно).

“Проактивний план для твоєї громади”.

Порада для вчителя / вчительки:

Під час проведення цієї вправи важливо дати учням і ученицям можливість уявити себе творцями позитивних змін у своїй громаді. Створіть простір, де кожна ідея сприймається серйозно, а не як “учнівська фантазія”.

Запропонуйте замислитися над тим, що їх турбує, надихає або викликає бажання діяти, і спробувати перетворити це на проєкт, який має цінність, сенс і потенціал впливу.

Підкресліть, що ця вправа – не фантазія, а реальна репетиція дії.

Навіть якщо ідеї не будуть реалізовані зараз, вони формують установку: “Я можу змінити середовище навколо себе”. Це – ядро соціально-гуманітарного мислення: не чекати змін, а бути їх джерелом.

Мета: дати можливість учням і ученицям уявити себе творцями позитивних змін; активізувати особисту і громадянську позицію; сформувати зв’язок між знаннями соціально-гуманітарного кластера і реальним життям; створити простір для ідей, які мають цінність, сенс і можуть стати основою реального проєкту.

Етап 1. Визнач свою громаду

Запропонуйте учням подумати про простір, до якого вони належать:

рідне село або місто; школа, ліцей; мікрорайон, двір, молодіжне середовище; онлайн-спільнота.

Запитання для себе:

Яка проблема або потреба є в моїй громаді? Що мене особисто зачіпає або хвилює?

Етап 2. Придумай ідею проєкту

Формат: індивідуально, у парах або малих групах. Завдання – придумати проєкт, який:

має соціальну цінність і користь;
може бути реалізований на локальному рівні;
відповідає цінностям гуманітарного підходу: справедливість, співпраця, свобода, підтримка, ідентичність, екологічна або культурна свідомість.

Структура проєкту (можна дати як шаблон)

Назва проєкту.
Яку проблему вирішує?
Для кого цей проєкт?
Що саме буде зроблено?
Який вплив / зміни він може принести?
Які гуманітарні знання допоможуть у реалізації?
Які цінності лежать в основі?
Як цей проєкт може надихнути інших або бути продовженим?

Етап 3. Презентація (якщо є час)

Учні і учениці презентують свої ідеї в класі (2–3 хвилини):

Що ми хочемо зробити і чому?
У чому сила цієї ідеї?
Як вона може змінити життя людей довкола?

Питання для рефлексії в кінці:

Що для мене означає “бути проактивною/проактивним”?
Чи важливо, щоб молодь ініціювала зміни в суспільстві?
Чи змінилось моє уявлення про роль гуманітарія після цієї вправи?

Рефлексія

Домашнє завдання: “Мій ліцей очима гуманітарія”.

Досліди можливості соціально-гуманітарного кластера у твоєму ліцеї, дай відповіді на питання (див. нижче) і напиши коротке есе (до 1 сторінки) у довільній формі:

“Чи відповідає мій ліцей критеріям, вказаним у цих запитаннях? Яке з них стало для мене ключовим і чому?”

Можна писати як особистий щоденник, звернення до ліцею, внутрішній монолог або майбутнє інтерв’ю з собою.

Питання для дослідження:

Чи поглиблено вивчається мова і література?
Яку роль у програмі займають філософія, культурологія, політична теорія?
Чи заохочує ліцей учнів до публічного мислення: дебати, есе, блогінг, участь у дискусіях?
Чи є можливість працювати над власними ідеями чи проєктами в галузі гуманітаристики?
Чи є в ліцеї зв’язки з університетами, журналістськими редакціями, правозахисними організаціями, культурними проєктами?
Чи бувають у вас гостьові лекції або майстер-класи від реальних людей із соціогуманітарних професій?
Чи можна обирати індивідуальну освітню траєкторію в межах кластера?
Чи є менторство або супровід для учнів, які хочуть брати участь у конкурсах, конференціях, дослідницьких програмах?
Чи прийнято в ліцеї ставити запитання “чому?” навіть тоді, коли відповідь складна або незручна?
Чи готує ліцей не лише до вступу, а й до ролі людини, яка впливає на суспільство?

З чим ще можна попрацювати?

“Ukraїner” – це мультимедійний волонтерський проєкт, заснований Богданом Логвиненком, який поєднує тревел, журналістику, культурологію, історію та дослідження.

Проєкт стартував у червні 2016 року як серія польових експедицій, що об’єднували відео, фото і тексти про життя українських громад, локальні культури, традиції та ремесла.

Станом на 2019 рік “Ukraїner” створив понад 200 історій, видав дві книги, зняв документальний фільм і став прикладом м’якої сили, яка впливає на урядові й дипломатичні програми. Матеріали проєкту перекладено 11 мовами, а сам “Ukraїner” представлений у поїздах, аеропортах, культурних установах в Україні та за кордоном. Після початку повномасштабної війни команда зосередилась на документуванні деокупованих територій, воєнних історій, опору та відновлення.

Проєкт став потужним інструментом публічної та культурної дипломатії України.

Відео: Україна, якою ви її не знали • Ukraïner

“Пороблено“ – це подкаст, який у цікавій і водночас науково обґрунтованій формі досліджує українську традиційну та сучасну культуру.

Його ведуть антропологині Анна Ніколаєва та Дар’я Анцибор, які разом із запрошеними фахівцями розвінчують міфи, псевдознання і вигадки про українські вірування, звичаї та обряди. Подкаст має на меті дати слухачам глибше розуміння справжніх сенсів української культури, спираючись на польові дослідження, архіви та експертизу. Через іронічну назву авторки нагадують: важливо відрізняти наукове знання від популярних міфів, особливо зараз, коли інтерес до української ідентичності значно зріс.

Відео: Історія смаку. Ретроспектива українського борщу

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 13. Соціально-гуманітарний кластер

Опорні поняття

Соціально-гуманітарний кластер
Гуманітарне мислення
Етична дилема
Моральний вибір
Відповідальність
Критичне мислення
Цінності
Громадянська позиція
Соціальні науки
Маніпуляція
Медіавплив
Соціальна кампанія
Електронна петиція
Молодіжна ініціатива
Освітня і кар’єрна траєкторія
LifeComp
EntreComp
Гуманітарна професія

На цьому уроці ти

дізнаєшся, що таке соціально-гуманітарний кластер і які дисципліни до нього входять;
спробуєш себе в ролі гуманітарного мислителя, обмірковуючи складну етичну дилему;
зрозумієш, як філософія, право, психологія, медіа і соціологія допомагають аналізувати реальні життєві ситуації;
побачиш, що гуманітарне мислення – це не абстракція, а інструмент дії і впливу на світ;
проаналізуєш приклади соціальних кампаній, петицій і молодіжних ініціатив, які змінюють суспільство;
замислишся над тим, які гуманітарні цінності тобі близькі і яку роль ти можеш відігравати у своїй громаді;
почнеш формувати власну освітню і кар’єрну траєкторію, якщо тобі близька гуманітарна сфера.

Гачок

Етап 1. Дилема “Червона кнопка”.

Поміркуй над ситуацією:

Перед тобою червона кнопка. Якщо ти натиснеш її – одна невідома людина на іншому кінці світу помре, але в цей момент ти отримаєш 10 мільйонів гривень. Якщо не натиснеш – нічого не зміниться, ти залишишся зі своєю совістю і без мільйонів.

Питання: натиснеш, чи ні?

Етап 2. Обговорення.

1. Перший рівень обговорення (особисте й етичне).

Запитання до класу:

Що стало основою твого рішення: інстинкт, цінності, страх, надія?
Чи змінилось би щось, якби ти знав / знала, хто саме ця людина?
Ти думав / думала про себе як про “добру людину”? А про громадянку / громадянина?

2. Другий рівень (правовий і соціальний)

Нове ускладнення:

А якщо кнопку натискає робот? А якщо наказ надходить від держави?
Хто несе відповідальність: виконавець, спостерігач, творець системи?

3. Третій рівень (медіа, пропаганда, культура)

Дискусія:

А якби кнопку подавали в медіа як “героїчний вчинок” – ви би натиснули?
Яку роль відіграють наративи, маніпуляція і мовні конструкції в прийнятті рішень?

4. Четвертий рівень (психологія і цінності)

Обговорення:

Як почувається людина після натискання кнопки?
Що таке моральне виснаження, втрата чутливості, раціоналізація?

5. Фінал обговорення: синтез

Хто має право вирішувати, що таке “допустима жертва”?
Як гуманітарні науки допомагають нам розпізнати насильство, навіть коли воно “законне” або “популярне”?
Чому в сучасному світі критичне гуманітарне мислення – це засіб захисту свободи?

Варіанти адаптації:

Замість грошей, натиснення кнопки зупиняє війну, але вбиває 1 дитину.
Чи можете ви натиснути кнопку, якщо це зробить хтось інший за вас?

Теорія

“Що таке соціально-гуманітарний кластер і які його сфери впливу?”

Хто придумує закони?
Хто вирішує, що таке “нормально” у суспільстві?
Хто визначає, якою мовою ми говоримо, як трактуємо історію, що вважаємо справедливим?

Що таке соціально-гуманітарний кластер?

Про що цей кластер? Що тут вивчають?

Людина + суспільство: правознавство, історія, громадянська освіта, філософія, економіка, соціологія, психологія, культурологія.
Критичне мислення + етика: як розрізняти правду і маніпуляцію? Що таке моральний вибір? Як працює пропаганда?
Культура + ідентичність: що таке національна пам’ять, культура, мова, свобода? Як вони формують нас як громадян?

(Це не лише про запам’ятати, а про аналіз, інтерпретацію, дискусію, проєктну діяльність).

У чому суть навчання в кластері:

Кластер працює на перетині освіти, цінностей і реального життя і саме тут формується головне – людина, яка вміє мислити і впливати. Тут не читаються лекції “згори”. Тут створюється простір, де:

обговорюють етичні дилеми й реальні судові кейси;
аналізують медіа й пишуть публічні тексти;
створюють соціальні проєкти, беруть участь у дебатах, хакатонах, волонтерстві;
читають філософію, щоб зрозуміти себе;
розмовляють з активістами, дипломатами, юристами, журналістами, які змінюють країну сьогодні.

Ключові дисципліни:

Історія – не лише дати, а розуміння, чому так сталося і що з цим робити.
Правознавство – інструмент захисту свободи й прав.
Громадянська освіта – як бути свідомим громадянином, що діє.
Філософія – навички ставити правильні запитання.
Економіка – розуміння механізмів, які впливають на наші можливості.
Соціологія – вивчення суспільства як системи.
Психологія – як працює людина в контексті суспільства.

Соціальні науки – це інструменти для розуміння світу:

Вони не дають “однієї правильної відповіді”, але дають моделі аналізу.
Вони навчають мислити критично, бачити системи, вивчати поведінку, шукати сенс, будувати аргументи.
Вони формують людей, які впливають на політику, культуру, освіту, медіа, права людини, міжнародні відносини.

Роль гуманітаріїв:

Після повномасштабної війни хто документує злочини, відновлює пам’ять, формує наратив майбутнього?
Під час кризи демократії хто захищає свободи, шукає компроміси, формує суспільну свідомість?
У цифрову епоху хто мислить про етику, штучний інтелект, вплив медіа на психіку і культуру?

Яке мислення формує соціально-гуманітарний кластер?

Цей підхід, до речі, відповідає ключовим європейським рамкам компетентностей:

LifeComp (European Framework for Personal, Social and Learning to Learn Competence)

Critical thinking (критичне мислення)

Empathy (емпатія)

Growth mindset (мислення зростання і дії)

Managing learning (самоорганізаційне мислення)

EntreComp (Entrepreneurship Competence Framework)

Ideas and opportunities (ідеї та можливості)

Resources (пошук ресурсів)

Into action (мислення про можливості)

Обговоріть в класі після лекції:

Як соціальні науки допомагають вам розуміти те, що відбувається у світі?
Чи є приклади з новин або життя, де соціогуманітарне мислення було б корисним?
Якби ви були радниками уряду – які знання вам були б потрібні?

Завдання

Нижче ти знайдеш різні приклади того, як можна впливати на суспільство – через соціальні кампанії, електронні петиції або власні ініціативи. Усі ці форми є автентичними інструментами гуманітарної дії та розвитку громадянської свідомості.

Ознайомся з усіма прикладами, а для глибшого опрацювання обери один формат, який тобі найближчий або викликає найбільший інтерес.

1. Соціальні кампанії з хештегом.

Чи знаєш ти якісь відомі кампанії з хештегом у соцмережах?

Обери одну з кампаній (або запропонуй відому тобі) і проведи дослідження за такими напрямками:

Хто ініціював кампанію?
Яка її мета?
Як вона реалізувалась (інструменти, меседжі, дизайн, платформи)?
Які результати було досягнуто (медіаохоплення, участь брендів / держав / людей)?
Який вплив вона мала на образ України у світі?

Розширення цього завдання (опційно):

Розробіть у групі хештег‑кампанію для ліцею

1. Передумова

Контекст: ваш ліцей потребує зміни або підтримки певної ініціативи (наприклад, екологічна ініціатива, підтримка психологічного здоров’я, профорієнтація).
Мета: обрати одну з проблем ліцею, яка потребує уваги.

2. Оберіть тип кампанії

Соціальна: підвищення свідомості (стреси, екології, булінгу).
Комерційна / освітня: залучення сімей на відкритий день, збір коштів, реклама факультативу.

3. Придумайте хештег

Має бути унікальним (без плутанини знаявними).

4. Заклик до дії

Що мають зробити учні / батьки / вчителі? Наприклад:
- «Поділись фото поряд з чистим двором»;
- «Напиши: #____ (твій хештег) і розкажи про свою ідею»;
- «Запрошуй друзів на OpenDay».

5. Медіапідтримка

Як залучити інфлюенсерів (старшокласників, випускників)? Інституційні канали (Instagram ліцею, шкільний сайт, батьківські чати)?

6. Фокус на одному меседжі

Хештег має бути зрозумілим і сфокусованим на одній проблемі: не «#ЗеленийЛіцей і #StopBullying» одночасно.

7. Вимірюваність

Встановіть конкретні цілі:
- кількість постів (наприклад, 50 фото),
- охоплення (наприклад, 1000 учасників),
- аналіз впливу: лайки, коментарі, репости.

8. Результат

Підготуйте 1‑сторінковий документ або слайд, де:

опис теми та обраний хештег,
короткий заклик,
план медіапідтримки,
метрика та ціль,
приклад уявної публікації (з фото / текстом з хештегом).

2. Електронні петиції

Приклади успішних петицій в Україні

Закон про відкриття декларацій посадовців
Коли Рада хотіла відтермінувати відкриття реєстру е-декларацій, активні українці ініціювали петицію. Уже за 3 години вона зібрала 25 000 підписів і тривалий час утримувалася в ТОПі. Це спричинило публічну увагу і сприяло вето Президента та доопрацюванню закону, збереження прозорості й антикорупційної політики в країні.
Обмеження грального бізнесу для військових
Петиція вимагала заборонити доступ військових до онлайн-ігор. Після її підтримки, уряд ухвалив рішення про обмеження – це реальний приклад, як голос громадськості змінює політику.
Легалізація одностатевих союзів
Петиція Президенту України у 2022 р. набрала понад 28 000 голосів і автоматично потрапила на розгляд. Це приголомшливий приклад уваги аудиторії до прав людини й суспільних цінностей.

Розширення цього завдання (опційно).

Зберіть підписи в класі / ліцеї.
Сформулюйте аргументи, обґрунтування, запропонуйте рішення.
Надайте петицію адміністрації або шкільній Раді.
Оцініть реакцію: чи зміни почались? Яка віддача?

3. Молодіжні проєкти і ініціативи.

Досліди в групі реальні українські проєкти і зверни увагу не тільки на те, що саме зроблено, а й на як саме це було реалізовано: через співпрацю, аналіз, комунікацію, планування, залучення громади.

Етап 1. Ознайомлення з проєктами

UActive – це освітня програма для підлітків про розвиток малих громад, яку savED проводить спільно з партнерами. Програма не лише дає учням і ученицям знання та корисні навички, а й дозволяє на практиці відчути, що це таке – створювати реальні проєкти для своєї громади. І вже зараз стати лідерами змін.
- Подивись відео про програму – як молодь відновлює школи і громади Spirit of America UActive Program Trailer
- Надихнись маніфестом Підтримуйте підлітків | Маніфест UActive від savED
- Досліди проєкти UActive https://saved.foundation/programs?tab=finished
Досліди проєкт Хакатон «Бізнес + молодь: спільні рішення для громади», організований у молодіжних просторах Ko_Laba.
- Подивись відео Ko_Laba Хакатон

Етап 2. Групове обговорення

Кожна група обговорює питання:

1. Про що цей проєкт?

Яку проблему намагались вирішити учасники і учасниці?
Чому ця проблема важлива для громади?

2. Що саме зробили молоді люди?

Які кроки, на вашу думку, вони пройшли?
- З чого могли почати?
- Хто міг їм допомогти?
Які ресурси вони, ймовірно, залучили (гроші, підтримка, люди, простір)?

3. Які зміни цей проєкт приніс?

Для кого цей проєкт став важливим?
Що саме могло змінитися в громаді після його реалізації?

4. Як це пов’язано з соціально-гуманітарним кластером?

Які знання і вміння з гуманітарних дисциплін могли бути корисними?
- Історія? Право? Етика? Психологія? Економіка? Комунікація?
Які цінності тут проявляються? (співпраця, підтримка, справедливість, ініціатива…)

5. А якби ви були в команді цього проєкту…

Яку роль ви б могли взяти на себе?
Що б ви порадили покращити або додати?

Розширення цього завдання (опційно).

“Проактивний план для твоєї громади”

Етап 1. Визнач свою громаду

Подумай про простір, до якого ти належиш:

рідне село або місто; школа, ліцей; мікрорайон, двір, молодіжне середовище; онлайн-спільнота.

Запитання для себе:

Яка проблема або потреба є в моїй громаді? Що мене особисто зачіпає або хвилює?

Етап 2. Придумай ідею проєкту

Формат: індивідуально, у парах або малих групах.

Завдання – придумати проєкт, який:

має соціальну цінність і користь;
може бути реалізований на локальному рівні;
відповідає цінностям гуманітарного підходу: справедливість, співпраця, свобода, підтримка, ідентичність, екологічна або культурна свідомість.

Структура проєкту (можна дати як шаблон)

Назва проєкту
Яку проблему вирішує?
Для кого цей проєкт?
Що саме буде зроблено?
Який вплив / зміни він може принести?
Які гуманітарні знання допоможуть у реалізації?
Які цінності лежать в основі?
Як цей проєкт може надихнути інших або бути продовженим?

Етап 3. Презентація (якщо є час)

Презентуйте групою свої ідеї в класі (2–3 хвилини):

Що ми хочемо зробити і чому?
У чому сила цієї ідеї?
Як вона може змінити життя людей довкола?

Питання для рефлексії в кінці:

Що для мене означає “бути проактивною / проактивним”?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Чи важливо, щоб молодь ініціювала зміни в суспільстві?

Чи змінилось моє уявлення про роль гуманітарія після цієї вправи?

Рефлексія

Домашнє завдання: “Мій ліцей очима гуманітарія”.

Досліди можливості соціально-гуманітарного кластера в твоєму ліцеї, дай відповіді на питання (див. нижче) і напиши коротке есе (до 1 сторінки) у довільній формі:

“Чи відповідає мій ліцей критеріям, вказаним у цих запитаннях? Яке з них стало для мене ключовим і чому?”

Можна писати як особистий щоденник, звернення до ліцею, внутрішній монолог або майбутнє інтерв’ю з собою.

Питання для дослідження:

Чи поглиблено вивчається мова і література?

Яку роль у програмі займають філософія, культурологія, політична теорія?

Чи заохочує ліцей учнів до публічного мислення: дебати, есе, блогінг, участь у дискусіях?

Чи є можливість працювати над власними ідеями чи проєктами в галузі гуманітаристики?

Чи є в ліцеї зв’язки з університетами, журналістськими редакціями, правозахисними організаціями, культурними проєктами?

Чи бувають у вас гостьові лекції або майстеркласи від реальних людей із соціогуманітарних професій?

Чи можна обирати індивідуальну освітню траєкторію в межах кластера?

Чи є менторство або супровід для учнів, які хочуть брати участь у конкурсах, конференціях, дослідницьких програмах?

Чи прийнято в ліцеї ставити запитання “чому?” навіть тоді, коли відповідь складна або незручна?

Чи готує ліцей не лише до вступу, а й до ролі людини, яка впливає на суспільство?

З чим ще можна попрацювати?

“Ukraїner” – це мультимедійний волонтерський проєкт, заснований Богданом Логвиненком, який поєднує тревел, журналістику, культурологію, історію та дослідження.

Проєкт став потужним інструментом публічної та культурної дипломатії України.

Відео: Україна, якою ви її не знали • Ukraïner