Урок 14. Соціально-гуманітарний кластер

Урок 14. Соціально-гуманітарний кластер

---

• Гуманітарна професія
• Гуманітарний вплив
• Культурна дипломатія
• Публічне мовлення
• Дослідження
• Мем
• Цінності
• Риторика
• Громадянська дія
• Міжнародна співпраця
• Етика

---

Порада для вчителя / вчительки: 

Оголосіть учням і ученицям, що вони сьогодні – представники соціально-гуманітарного кластера. Їх запросили виступити на міжнародній освітній події, де молодь з усього світу розповідає, як гуманітарне мислення змінює суспільство.

Ваше завдання – показати учням реальний і потенційний вплив гуманітарних професій. Дати їм відчути свою дієздатність і цінність у суспільстві. Розвивати критичне мислення, командну роботу, публічне мовлення і здатність аргументувати.

Фінальним продуктом кожної групи буде створення короткого маніфесту, постера, промови чи візуального меседжу, щоб показати, ким є гуманітарії, що вони роблять, і чому це важливо сьогодні.

Провокаційні запитання до класу (фронтально):

“Хто вирішує, які закони діють у твоїй країні?”  “Хто створює нові медіа, формує культуру, захищає права, ухвалює рішення в ООН?” “А хто буде це робити завтра? Можливо, ти?”

Запропонуйте підняти руки:

• Хто коли-небудь сперечався про справедливість?
• Хто мріє, щоб його або її почули тисячі?
• Хто хоче працювати у сфері міжнародних відносин, культури, освіти, прав людини?

Після обговорення підсумуйте: 

Гуманітарії – це ті, хто не дають суспільству зупинитись. Це не лише фахівці, а люди з місією. Вони ставлять запитання, які інші бояться ставити, і перетворюють ідеї на дії. І саме ви можете стати такими людьми.

Гуманітарії – це аналітики, комунікатори, стратеги, дослідники, які впливають на культуру, цінності, політику, міжнародні відносини.

Вони працюють у сфері освітньої та культурної дипломатії, прав людини, аналітики політик, медіа, громадських ініціатив. Справжній вплив гуманітарія – це зміна способу мислення і дії громади.

---

Порада для вчителя / вчительки: 

Нижче наведено приклади проєктів публічної дипломатії, які демонструють реальний вплив гуманітарної діяльності на суспільство – у сферах освіти, культури, прав людини, медіа, дипломатії  та публічної політики. Ці ініціативи реалізовані фахівцями й фахівчинями, які використовують знання, цінності та комунікацію як інструменти змін.

Запропонуйте учням розглянути ці приклади як доказ того, що гуманітарні проєкти можуть формувати громадську думку, зцілювати, об’єднувати, відстоювати права та презентувати країну на міжнародному рівні. 

Порадьтесь з учнями і ученицями який приклад їм найближчий або викликає найбільший інтерес.  Оберіть один для глибшого опрацювання.

1.  Публічні виступи як форми гуманітарного впливу.

1. Промова Олександри Матвійчук на церемонії вручення Нобелівської премії миру. 
   
   Вона підкреслює роль українських правозахисників у війні: як документують злочини, захищають права і вимагають міжнародної відповідальності. Центральний меседж – солідарність понад національність, необхідність відстоювати свободу та гідність. 
   Відео: Промова Матвійчук — вручення Нобелівської премії миру 2022
2. ХІХ Берлінська промова про свободу Олексія Макеєва, Надзвичайного і Повноважного Посла України у ФРН (Берлін, 10 квітня 2025 р.) 
   
   Посол Макеєв говорить про свободу як прояв гідності: порівнює українську боротьбу з падінням Берлінської стіни. Наголошує на союзницькому зв’язку України та Німеччини в захисті демократії та глобальних цінностей.
   https://germany.mfa.gov.ua/news/botschafter-oleksii-makeiev-haelt-die-rede-zur-freiheit
3. “Я маю мрію” – Мартін Лютер Кінг (7 хв) 
   Відео:“Я МАЮ МРІЮ” – МАРТІН ЛЮТЕР КІНГ | ЛЕГЕНДАРНА ПРОМОВА, ЯКА ЗМІНИЛА СВІТ
   
   Про боротьбу за рівність і людську гідність, яка надихнула мільйони змінювати суспільство мирним шляхом. (Американським товариством ораторського мистецтва промова була визнана найкращою та найвідомішою у XX столітті)

Оберіть одну з промов, уважно її прочитайте або перегляньте (або прослухайте уривки в класі), а потім виконайте завдання?

1. Аналітичне завдання (у парах або малих групах):
   

• Яку проблему порушує промова?
• Які цінності транслює виступ?
• Яку роль у суспільстві виконує спікер або спікерка?
• Який ефект може мати ця промова на людей?

2. Культурна дипломатія.

1. Понад 100 років українській культурній дипломатії.
   24 січня 1919 року уряд УНР заснував Українську Республіканську капелу під керівництвом Олександра Кошиця. У складних історичних умовах вона гастролювала світом, презентуючи українську музичну культуру. За два роки колектив дав 200 концертів у 45 містах, виступаючи в провідних залах і здобувши міжнародне визнання. Саме завдяки цьому туру світ почув «Щедрик» Миколи Леонтовича – нині відомий світу як «Carol of the Bells».
   Цей приклад доводить: культура може бути мовою, яка говорить за всю країну, і інструментом її міжнародного утвердження.
   Відео: «Щедрик». Відома пісня з невідомою історією • Ukraїner
2. “Український інститут” – це державна інституція при МЗС, створена в 2017 році і повноцінно запущена в 2018-му. Його місія – представляти українську культуру у світі й зміцнювати міжнародний імідж країни через культурну дипломатію, освіту, науку й підтримку креативних індустрій. Інститут організовує виставки, концерти, резиденції, літературні і кінофестивалі, керуючи такими ініціативами, як Місяць культурної дипломатії на Вікіпедії, та підтримує українську культуру скрізь – від Європи до Латинської Америки й Азії . Таким чином, Інститут ефективно та системно перетворює гуманітарні знання на інструмент м’якої сили України на світовій сцені.
   Відео: Українському інституту 5 років
3. Проєкт “Спадок”. Відеоролики проєкту “СПАДОК” (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка залежно від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ.
   Відео: СПАДОК/SPADOK. ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ. ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОН

Оберіть один із прикладів культурної дипломатії України і дослідіть:

1. Що саме було зроблено (форма культурної дипломатії)?
2. Яке повідомлення про Україну передав цей проєкт світові?
3. Чому саме культура стала тут інструментом впливу?
4. Які гуманітарні знання та навички були необхідні для його реалізації?

3. Освітня дипломатія.

Ключові міжнародні гравці у формуванні світової освітньої політики

Світовий банк

Фінансує великі інфраструктурні та соціальні проєкти в країнах, що розвиваються, спрямовуючи ресурси на досягнення Цілей сталого розвитку ООН. 

UNESCO

ЮНЕСКО – провідний “ідеаліст”: розробляє універсальні підходи до освіти, культури, науки, підтримує право на освіту та глобальні освітні ініціативи (SimuED, Happy Schools, Education 2030).

Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD)

OECD – “майстер переконання”: аналізує дані, формує рамки компетентностей, проводить порівняльні оцінювання (PISA), рекомендує політики національним системам освіти, активно формує міжнародні стандарти освіти, включно з:

• Learning Compass 2030 – бачення майбутнього освіти, яке акцентує компетенції для життя в сучасному світі,
• LifeComp – рамкова модель, затверджена для розвитку особистих, соціальних та навчальних умінь, інші подібні концепції соціально-емоційних компетентностей.

OECD також проводить щорічні рейтинги якості освіти (наприклад, PISA) і підтримує країни у розробці політик, спрямованих на гармонізацію освітніх систем до стандартів 21 століття.

А що в Україні?

Освітня дипломатія на глобальному рівні – це інструмент, яким Україна використовує освіту та науку як форму м’якої сили, утверджуючи свій авторитет і резильєнтність після повномасштабної агресії:

1. Завдяки Ukrainian Global University (UGU), запущеному при підтримці Офісу Президента, українські студенти й дослідники отримують доступ до програм магістратури, докторантури та стипендій у провідних закордонних університетах, підтримуючи академічні зв’язки та експертний потенціал.

2. Київська школа економіки впливає на прийняття якісних політичних та управлінських рішень у світі і в Україні через освіту, наукові та прикладні дослідження. Наші науковці є постійними та гостьовими професорами в University of Pittsburgh, Northwestern University, Virginia Commonwealth University, George Mason University, George Washington University, UMass, Aalborg University, University of Goettingen.

3. Мала академія наук України (МАН) – це не просто про додаткову освіту. Це про можливості для реальних проєктів, впливу, міждисциплінарності й глобального мислення.

• МАН має міжнародне визнання: вона працює під егідою ЮНЕСКО, має статус Академії Copernicus, є членом IFIA, ASPAC, ASTC, ECSITE та WCGTC.
• Співпрацює з такими інституціями, як: NASA, CERN, Argonne National Laboratory, Francis Crick Institute, провідними університетами й дослідницькими центрами світу.
• Учні та учениці можуть не тільки досліджувати, а й представляти свої проєкти на міжнародних виставках, наукових конференціях і конкурсах.

Переможні новини: GENIUS Olympiad 2025 (США)

У червні 2025 року команда МАН блискуче виступила на GENIUS Olympiad – найбільшому у світі конкурсі екоідей для учнів 8–11 класів, що щороку проходить у США з 2011 року.
Цього року у фіналі взяли участь 1269 учасників із 69 країн, серед яких – 34 представники з МАН із 11 областей України.

Результати української команди (лише уявіть!): 3 золоті медалі, 5 срібних, 4 бронзові, 4 почесні відзнаки і  1 гран-прі.

Ознайомившись із прикладами діяльності та з підходами до освітньої дипломатії, виконайте завдання:

1. Оберіть одну організацію і дослідіть:
   

• Які цінності вона просуває через освіту?
• Чому така модель освіти важлива для розвитку талантів?
• Які глобальні ініціативи вона реалізує (наприклад, PISA, LifeComp, Learning Compass, Education 2030)?
• Чому освіта стала інструментом міжнародного впливу?

4. Дослідження

Дослідження – це приклад співпраці гуманітаріїв, соціологів, економістів, психологів і статистиків. Дослідження в соціально-гуманітарному кластері  – це не лише наукова діяльність. Це спосіб пізнавати суспільство, розуміти людину, аналізувати зміни, ставити запитання й шукати обґрунтовані відповіді.

Соціологія, психологія, політологія, економіка, культурологія, освіта, правознавство – усі ці дисципліни використовують дослідження, щоб:

• побачити реальні потреби людей;
• виявити структури нерівності чи несправедливості;
• передбачити наслідки політичних рішень;
• дослідити, як мислять і відчувають різні спільноти;
• сформувати аргументи для змін у суспільстві.

1. Cedos – це незалежна команда дослідників, аналітиків і міських стратегів, яка з 2010 року вивчає, як розвиваються суспільство і міські простори. Їхня головна мета- з’ясувати глибинні причини соціальних проблем і запропонувати рішення, які можуть змінити систему. Cedos працює на перетині досліджень, освіти й адвокації: вони аналізують державну політику, збирають дані, поширюють критичні знання та підтримують тих, хто хоче впроваджувати зміни. В основі їхньої діяльності цінності гідності, рівності, солідарності, залученості, якості та емпатії. Дослідження на різні теми можна знайти тут: https://cedos.org.ua/researches/
2. Дослідження “Війна та освіта. Два роки повномасштабного вторгнення”
3. Всеукраїнське соціологічне дослідження “Наставництво в Україні упередження, виклики, потреби” 

Ознайомившись із роллю досліджень у соціально-гуманітарному кластері та прикладом діяльності аналітичного центру Cedos (або дослідивши інші дослідження), виконайте завдання:

1. Поміркуйте в парах або малих групах:
   • Що таке соціальне дослідження і чим воно відрізняється від простої думки чи спостереження?
   • Які професії, пов’язані з гуманітарним напрямом, працюють із даними?
   • Чому важливо вміти збирати й аналізувати інформацію перед тим, як щось змінювати?
2. (Додатково, опційно). Візьміть актуальну шкільну / громадську проблему і сформулюйте дослідницьке запитання (на кшталт, “Що впливає на емоційний стан старшокласників?” або “Чи є у школі дискримінація?”).

5. Меми як політичний інструмент

Меми – це не просто жарти в інтернеті. Це форма символічної комунікації, яка швидко передає ідеї, емоції, позиції. Коли мем починає активно поширюватися, він може:

• створювати новий наратив (наприклад, висміювати авторитаризм або підтримувати спротив);
• спрощувати складні теми, роблячи їх зрозумілими й емоційно близькими;
• мобілізувати людей, створюючи ефект “свого табору”, спільності;
• впливати на політичну думку, підсилювати або підривати довіру до лідерів, держав, рішень.

Це приклад гуманітарного впливу через мову, символ, емоцію, культурний код. Гуманітарії – філологи, культурологи, медіадослідники, соціологи  аналізують, як працює цей вплив, чим він ефективний, які в нього ризики (наприклад, мова ворожнечі чи маніпуляція).

Отже, мем – це сучасна форма громадянського висловлювання, яка може бути і смішною, і дуже серйозною.

Завдання: оберіть один мем, який став політичним або суспільним символом (український або світовий). Проаналізуйте:

• Яку ідею він передає?
• Як він впливає на емоції, думки або поведінку людей?
• Чому цей мем можна вважати інструментом гуманітарного впливу?

6. “Якби я представляв(ла) кластер світові”.

Мета: узагальнити знання про соціально-гуманітарний кластер; усвідомити, як гуманітарне мислення проявляється в реальному світі; сформулювати власне бачення цінності гуманітарних дисциплін; тренуватися в публічному мовленні, аргументації, культурному аналізі або символічному мисленні (залежно від форми завдання).

Завдання:

Уяви, що ти – представник або представниця ліцею, і тебе запросили презентувати соціально-гуманітарний кластер на міжнародній освітній виставці або на зустрічі молодіжних ініціатив.

Твоя мета – передати суть і вплив гуманітарного підходу так, щоб це запалило інтерес, глибину і бажання діяти.

Формат виконання (на вибір):

1. Текстовий маніфест – 1 сторінка, від першої особи:  “Я гуманітарій, бо…” або “Що значить мислити – а не просто вчитись”.
2. Постер / інфографіка – візуальне представлення кластера: ключові цінності, дисципліни, приклади впливу, метафора гуманітарія.
3. Креативний виступ / відеозвернення – короткий пітч (до 2 хв):
   “Чому це важливо. Як ми змінюємо світ. Що варто знати про нас.”
4. Аналітична схема “Кластер як екосистема” – намалювати або описати:
   • ключові дисципліни
   • види мислення
   • приклади дій
   • результати для суспільства
   • місце для себе

Уточнення: важливо, щоб у роботі проглядались:

• реальні приклади (з проєктів, кейсів, подкастів, фільмів, постатей, про які говорили на уроках);
• власне осмислення і позиція;
• гуманітарна оптика: зв’язок з етикою, культурою, свободою, впливом, змінами.

Порада для вчителя/вчительки: 

Ця вправа – не про повторення фактажу, а про персональне розуміння  змісту. Учні та учениці мають показати, що вони не просто “ознайомились з кластером”, а пережили його зміст і можуть сказати про нього власним голосом. 

---

Запропонуйте учням і ученицям обрати одне-два запитання, на які вони хочуть відповісти:

• Що нового я сьогодні зрозумів(ла) про себе як гуманітарія?
• Який момент або приклад на уроці був для мене найсильнішим? Чому?
• У чому я побачив(ла) силу гуманітарного підходу?
• Яке запитання після цього уроку залишилось у мене відкритим?
• Як я тепер бачу свій можливий вплив на суспільство?

1. “Історія Без Міфів” – це пізнавальний український подкаст і YouTube-канал, який розповідає про історію України та світу чесно, без прикрас і маніпуляцій. Усі випуски створюються разом із професійними істориками – науковцями, викладачами, музейниками, які глибоко знаються на своїй темі.
   Проєкт охоплює різні історичні періоди й теми: від політики та війни до культури, мистецтва й біографій відомих постатей. Основна мета – спростовувати фейки, історичні міфи та стереотипи, які досі впливають на сприйняття минулого, а також формувати здоровий інтерес до історії, почуття гідності й розуміння своєї ідентичності. 
2. “10 запитань історику” – це серія інтерв’ю з провідними українськими істориками, створена командою “Історія без міфів”. У кожному випуску – чесна розмова про складні, суперечливі й важливі теми минулого: від героїв до трагедій, від дискусій до несподіваних фактів.
   Формат простий і доступний: десять ключових запитань до фахівця, який роками досліджує свою тему. Мета проєкту – не просто інформувати, а розвінчувати міфи, протистояти пропаганді, зміцнювати історичну свідомість, показувати, що минуле – це інструмент для розуміння сучасності. У час інформаційної війни – це приклад того, як історія стає не тільки знанням, а й зброєю правди.
3. “БИТВА МЕМІВ” – це документальний фільм про унікальне явище українського гумору в часи повномасштабної війни. Автори дослідили, як меми стали не просто жартами, а зброєю спротиву, підтримки і комунікації.
   У фільмі можна побачити: інтерв’ю з творцями найвідоміших українських мемів; історії про те, як народжувались смішні образи у найтемніші моменти; розповідь українського дипломата, який використовував меми як інструмент дипломатичного впливу, зокрема для виборювання допомоги; інсайти від засновника великої твіттер-спільноти про силу мемів як інформаційної зброї; коментарі вчених з України та світу, які аналізують меми як культурний і політичний феномен сучасної війни.

Урок 14. Соціально-гуманітарний кластер

---

• Гуманітарна професія
• Гуманітарний вплив
• Культурна дипломатія
• Публічне мовлення
• Дослідження
• Мем
• Цінності
• Риторика
• Громадянська дія
• Міжнародна співпраця
• Етика

---

Поміркуй над питаннями і обговори в класі:

Хто вирішує, які закони діють у твоїй країні?

Хто створює нові медіа, формує культуру, захищає права, ухвалює рішення в ООН?

---

Нижче наведено приклади проєктів публічної дипломатії, які демонструють реальний вплив гуманітарної діяльності на суспільство у сферах освіти, культури, прав людини, медіа, дипломатії  та публічної політики. Ці ініціативи реалізовані фахівцями й фахівчинями, які використовують знання, цінності та комунікацію як інструменти змін.

Розглянь ці приклади як доказ того, що гуманітарні проєкти можуть формувати громадську думку, зцілювати, об’єднувати, відстоювати права та презентувати країну на міжнародному рівні. 

Який приклад тобі найближчий або викликає найбільший інтерес? Обери один для глибокого опрацювання.

1.  Публічні виступи як форми гуманітарного впливу.

1. Промова Олександри Матвійчук на церемонії вручення Нобелівської премії миру. 
   Вона підкреслює роль українських правозахисників у війні: як документують злочини, захищають права і вимагають міжнародної відповідальності. Центральний меседж – солідарність понад національність, необхідність відстоювати свободу та гідність. 
   Відео: Промова Матвійчук — вручення Нобелівської премії миру 2022
2. ХІХ Берлінська промова про свободу Олексія Макеєва, Надзвичайного і Повноважного Посла України у ФРН (Берлін, 10 квітня 2025 р.) 
   Посол Макеєв говорить про свободу як прояв гідності: порівнює українську боротьбу з падінням Берлінської стіни. Наголошує на союзницькому зв’язку України та Німеччини в захисті демократії та глобальних цінностей.
   https://germany.mfa.gov.ua/news/botschafter-oleksii-makeiev-haelt-die-rede-zur-freiheit
3. “Я маю мрію” – Мартін Лютер Кінг (7 хв) 
   Відео:“Я МАЮ МРІЮ” – МАРТІН ЛЮТЕР КІНГ | ЛЕГЕНДАРНА ПРОМОВА, ЯКА ЗМІНИЛА СВІТ
   Про боротьбу за рівність і людську гідність, яка надихнула мільйони змінювати суспільство мирним шляхом. (Американським товариством ораторського мистецтва промова була визнана найкращою та найвідомішою у XX столітті)

Оберіть одну з промов, уважно її прочитайте або перегляньте (або прослухайте уривки в класі), а потім виконайте завдання?

1. Аналітичне завдання (у парах або малих групах):
   

• Яку проблему порушує промова?
• Які цінності транслює виступ?
• Яку роль у суспільстві виконує спікер або спікерка?
• Який ефект може мати ця промова на людей?

2. Культурна дипломатія

1. Понад 100 років українській культурній дипломатії.
   24 січня 1919 року уряд УНР заснував Українську Республіканську капелу під керівництвом Олександра Кошиця. У складних історичних умовах вона гастролювала світом, презентуючи українську музичну культуру. За два роки колектив дав 200 концертів у 45 містах, виступаючи в провідних залах і здобувши міжнародне визнання. Саме завдяки цьому туру світ почув «Щедрик» Миколи Леонтовича – нині відомий світу як «Carol of the Bells».
   Цей приклад доводить: культура може бути мовою, яка говорить за всю країну, і інструментом її міжнародного утвердження.
   Відео: «Щедрик». Відома пісня з невідомою історією • Ukraїner
2. Український інститут – це державна інституція при МЗС, створена в 2017 році і повноцінно запущена в 2018-му. Його місія – представляти українську культуру у світі й зміцнювати міжнародний імідж країни через культурну дипломатію, освіту, науку й підтримку креативних індустрій. Інститут організовує виставки, концерти, резиденції, літературні і кінофестивалі, керуючи такими ініціативами, як Місяць культурної дипломатії на Вікіпедії, та підтримує українську культуру скрізь – від Європи до Латинської Америки й Азії. Таким чином, Інститут ефективно та системно перетворює гуманітарні знання на інструмент м’якої сили України на світовій сцені.
   Відео: Українському інституту 5 років
3. Проєкт “Спадок”. Відеоролики проєкту “СПАДОК” (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка залежно від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ.
   Відео: СПАДОК/SPADOK. ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ. ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОН

Обери один із прикладів культурної дипломатії України і досліди:

1. Що саме було зроблено (форма культурної дипломатії)?
2. Яке повідомлення про Україну передав цей проєкт світові?
3. Чому саме культура стала тут інструментом впливу?
4. Які гуманітарні знання та навички були необхідні для його реалізації?

3. Освітня дипломатія.

Ключові міжнародні гравці у формуванні світової освітньої політики

Світовий банк

Фінансує великі інфраструктурні та соціальні проєкти в країнах, що розвиваються, спрямовуючи ресурси на досягнення Цілей сталого розвитку ООН. 

UNESCO

ЮНЕСКО – провідний “ідеаліст”: розробляє універсальні підходи до освіти, культури, науки, підтримує право на освіту та глобальні освітні ініціативи (SimuED, Happy Schools, Education 2030).

Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD)

OECD – “майстер переконання”: аналізує дані, формує рамки компетентностей, проводить порівняльні оцінювання (PISA), рекомендує політики національним системам освіти, активно формує міжнародні стандарти освіти, включно з:

• Learning Compass 2030 – бачення майбутнього освіти, яке акцентує компетенції для життя в сучасному світі,
• LifeComp – рамкова модель, затверджена для розвитку особистих, соціальних та навчальних умінь, інші подібні концепції соціально-емоційних компетентностей.

OECD також проводить щорічні рейтинги якості освіти (наприклад, PISA) і підтримує країни у розробці політик, спрямованих на гармонізацію освітніх систем до стандартів 21 століття.

А що в Україні?

Освітня дипломатія на глобальному рівні – це інструмент, яким Україна використовує освіту та науку як форму м’якої сили, утверджуючи свій авторитет і резильєнтність після повномасштабної агресії:

1. Завдяки Ukrainian Global University (UGU), запущеному при підтримці Офісу Президента, українські студенти й дослідники отримують доступ до програм магістратури, докторантури та стипендій у провідних закордонних університетах, підтримуючи академічні зв’язки та експертний потенціал.

2. Київська школа економіки впливає на прийняття якісних політичних та управлінських рішень в світі і в Україні через освіту, наукові та прикладні дослідження. Наші науковці є постійними та гостьовими професорами в University of Pittsburgh, Northwestern University, Virginia Commonwealth University, George Mason University, George Washington University, UMass, Aalborg University, University of Goettingen.

3. Мала академія наук України (МАН) – це не просто про додаткову  освіту. Це про можливості для реальних проєктів, впливу, міждисциплінарності й глобального мислення.

• МАН має міжнародне визнання: вона працює під егідою ЮНЕСКО, має статус Академії Copernicus, є членом IFIA, ASPAC, ASTC, ECSITE та WCGTC.
• Співпрацює з такими інституціями, як NASA, CERN, Argonne National Laboratory, Francis Crick Institute, провідними університетами й дослідницькими центрами світу.
• Учні та учениці можуть не тільки досліджувати, а й представляти свої проєкти на міжнародних виставках, наукових конференціях і конкурсах.

Переможні новини: GENIUS Olympiad 2025 (США)

У червні 2025 року команда МАН блискуче виступила на GENIUS Olympiad – найбільшому у світі конкурсі екоідей для учнів 8–11 класів, що щороку проходить у США з 2011 року.
Цього року у фіналі взяли участь 1269 учасників із 69 країн, серед яких – 34 представники з МАН із 11 областей України.

Результати української команди (лише уявіть!):  3 золоті медалі,  5 срібних,  4 бронзові, 4 почесні відзнаки і  1 гран-прі.

1. Обери одну організацію / ініціативу і досліди:

• Які цінності вона просуває через освіту?
• Чому така модель освіти важлива для розвитку талантів?
• Які глобальні ініціативи вона реалізує (наприклад, PISA, LifeComp, Learning Compass, Education 2030)?
• Чому освіта стала інструментом міжнародного впливу?

4. Дослідження.

Дослідження – це приклад співпраці гуманітаріїв, соціологів, економістів, психологів і статистиків. Дослідження в соціально-гуманітарному кластері – це не лише наукова діяльність. Це спосіб пізнавати суспільство, розуміти людину, аналізувати зміни, ставити запитання й шукати обґрунтовані відповіді.

Соціологія, психологія, політологія, економіка, культурологія, освіта, правознавство – усі ці дисципліни використовують дослідження, щоб:

• побачити реальні потреби людей;
• виявити структури нерівності чи несправедливості;
• передбачити наслідки політичних рішень;
• дослідити, як мислять і відчувають різні спільноти;
• сформувати аргументи для змін у суспільстві.

1. Cedos – це незалежна команда дослідників, аналітиків і міських стратегів, яка з 2010 року вивчає, як розвиваються суспільство і міські простори. Їхня головна мета- з’ясувати глибинні причини соціальних проблем і запропонувати рішення, які можуть змінити систему. Cedos працює на перетині досліджень, освіти й адвокації: вони аналізують державну політику, збирають дані, поширюють критичні знання та підтримують тих, хто хоче впроваджувати зміни. В основі їхньої діяльності цінності гідності, рівності, солідарності, залученості, якості та емпатії. Дослідження на різні теми можна знайти тут: https://cedos.org.ua/researches/
2. Дослідження “Війна та освіта. Два роки повномасштабного вторгнення”
3. Всеукраїнське соціологічне дослідження “Наставництво в Україні упередження, виклики, потреби” 

1. Поміркуйте в парах або малих групах:
   • Що таке соціальне дослідження і чим воно відрізняється від простої думки чи спостереження?
   • Які професії, пов’язані з гуманітарним напрямом, працюють із даними?
   • Чому важливо вміти збирати й аналізувати інформацію перед тим, як щось змінювати?
2. (Додатково, опційно). Візьміть актуальну шкільну / громадську проблему і сформулюйте дослідницьке запитання (на кшталт, “Що впливає на емоційний стан старшокласників?” або “Чи є у школі дискримінація?”).

5. Меми як політичний інструмент.

Меми – це не просто жарти в інтернеті. Це форма символічної комунікації, яка швидко передає ідеї, емоції, позиції. Коли мем починає активно поширюватися, він може:

• створювати новий наратив (наприклад, висміювати авторитаризм або підтримувати спротив);
• спрощувати складні теми, роблячи їх зрозумілими й емоційно близькими;
• мобілізувати людей, створюючи ефект “свого табору”, спільності;
• впливати на політичну думку, підсилювати або підривати довіру до лідерів, держав, рішень.

Це приклад гуманітарного впливу через мову, символ, емоцію, культурний код. Гуманітарії – філологи, культурологи, медіадослідники, соціологи  аналізують, як працює цей вплив, чим він ефективний, які в нього ризики (наприклад, мова ворожнечі чи маніпуляція).

Отже, мем – це сучасна форма громадянського висловлювання, яка може бути і смішною, і дуже серйозною.

Завдання: обери один мем, який став політичним або суспільним символом (український або світовий). Проаналізуй:

• Чому цей мем можна вважати інструментом гуманітарного впливу?
• Яку ідею він передає?
• Як він впливає на емоції, думки або поведінку людей?

6. “Якби я представляв(ла) кластер світові”.

Уяви, що ти – представник або представниця ліцею, і тебе запросили представити соціально-гуманітарний кластер на міжнародній освітній виставці або на зустрічі молодіжних ініціатив.

Твоя мета – передати суть і вплив гуманітарного підходу так, щоб це запалило інтерес, глибину і бажання діяти.

Формат виконання (на вибір):

1. Текстовий маніфест – 1 сторінка, від першої особи:  “Я гуманітарій, бо…” або “Що значить мислити – а не просто вчитись”.
2. Постер / інфографіка – візуальне представлення кластера: ключові цінності, дисципліни, приклади впливу, метафора гуманітарія.
3. Креативний виступ / відеозвернення – короткий пітч (до 2 хв):
   “Чому це важливо. Як ми змінюємо світ. Що варто знати про нас”.
4. Аналітична схема “Кластер як екосистема” – намалювати або описати:
   • ключові дисципліни,
   • види мислення,
   • приклади дій,
   • результати для суспільства,
   • місце для себе.

Уточнення: важливо, щоб у роботі проглядались:

• реальні приклади (з проєктів, кейсів, подкастів, фільмів, постатей, про які говорили на уроках);
• власне осмислення і позиція;
• гуманітарна оптика: зв’язок з етикою, культурою, свободою, впливом, змінами.

---

Обери одне-два запитання і дай відповідь:

• Що нового я сьогодні зрозумів(ла) про себе як гуманітарія?
• Який момент або приклад на уроці був для мене найсильнішим? Чому?
• У чому я побачив(ла) силу гуманітарного підходу?
• Яке запитання після цього уроку залишилось у мене відкритим?
• Як я тепер бачу свій можливий вплив на суспільство?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1. “Історія Без Міфів” – це пізнавальний український подкаст і YouTube-канал, який розповідає про історію України та світу чесно, без прикрас і маніпуляцій. Усі випуски створюються разом із професійними істориками – науковцями, викладачами, музейниками, які глибоко знаються на своїй темі.
   Проєкт охоплює різні історичні періоди й теми: від політики та війни до культури, мистецтва й біографій відомих постатей. Основна мета – спростовувати фейки, історичні міфи та стереотипи, які досі впливають на сприйняття минулого, а також формувати здоровий інтерес до історії, почуття гідності й розуміння своєї ідентичності. 
2. “10 запитань історику” – це серія інтерв’ю з провідними українськими істориками, створена командою “Історія без міфів”. У кожному випуску – чесна розмова про складні, суперечливі й важливі теми минулого: від героїв до трагедій, від дискусій до несподіваних фактів.
   Формат простий і доступний: десять ключових запитань до фахівця, який роками досліджує свою тему. Мета проєкту – не просто інформувати, а розвінчувати міфи, протистояти пропаганді, зміцнювати історичну свідомість, показувати, що минуле – це інструмент для розуміння сучасності. У час інформаційної війни – це  приклад того, як історія стає не тільки знанням, а й зброєю правди.
3. “БИТВА МЕМІВ” – це документальний фільм про унікальне явище українського гумору в часи повномасштабної війни. Автори дослідили, як меми стали не просто жартами, а зброєю спротиву, підтримки і комунікації.
   У фільмі можна побачити: інтерв’ю з творцями найвідоміших українських мемів; історії про те, як народжувались смішні образи у найтемніші моменти; розповідь українського дипломата, який використовував меми як інструмент дипломатичного впливу, зокрема для виборювання допомоги; інсайти від засновника великої твіттер-спільноти про силу мемів як інформаційної зброї; коментарі вчених з України та світу, які аналізують меми як культурний і політичний феномен сучасної війни.